| | 
| Перевірка розміру |
|
|
|
КОМЕНТАРІ
| 17.10.2015 - 20:22 | Святослав_: Штиль? У серці?
Такого не буває!
То стискається
від болю,
то від щастя
розпирає... | | 17.10.2015 - 20:26 |  Штиль в оселі,
Серце скаче,бо живе ж іще...неначе?..   |
| 17.10.2015 - 19:47 | Святослав_: Образа
Цей фрактальний, фрактальний,
куди не подивись,
весь фрактальний світ.
Десь там, у ньому
є відповідь,
чому так легко образити
найближчих, найдорожчих.
І знаєм же,
що образа - бумеранг.
Б"є у відповідь вірніше.
При глузді, при повній пам"яті,
та спотикаємось об це
щоразу
все сильніше.
Чи боїмось себе?
Чи надміру любові?
Куди фрактали нас заносять.
Все перемелють...
Все скосять... | | 17.10.2015 - 19:58 | Який цей світ?Десь прірва через межі,
Десь гострий кут,десь ламана крива,
Мені б хотілось у повітрі вежі,
Мені б хотілось...поки ще жива
Не леза блиск і не мечів похмурих,
А замку зоряного дальній шпиль,
Не падати щодня на амбразури,
А в серці спокій, у оселі штиль... |
| 15.10.2015 - 21:14 | Святослав_: Що люди - собаки теж
відчувають.
Але навіть найзлішу
поглядом - дзеркалом душі
у будку заганяють. | | 15.10.2015 - 21:16 | Люди - не собаки.Спочатку треба навчитись поважати себе,саме це не дозволить образити іншого.  |
| 15.10.2015 - 20:25 | Святослав_: Образа не хвороба.
Не обирає
ослаблених
тілом,
та нужденних.
Наткнувишсь
на сталь
очей
тікає щодуху.
 | | 15.10.2015 - 20:57 | Але чомусь найчастіше люди відчувають,кого можна просто штовхнути,або вкусити, а кого ні...  |
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
|
| |
