Доля
У день той яснИй, коли я народилась!
У Бога на небі скарбничка відкрилась!
Були в ній коштовні прикраси і шати,
Щоб я їх на щастя могла вибирати...
Я так милувалась! - пройшла та година...
Лишилась на дні лиш одна намистина!..
Хотіла я взяти - вона й покотилась!..
І серед морського піску загубилась...
З тих пір чарівнУ намистину шукаю...
І щастя не маю... і долі не маю...
Чи вітром занесло, чи в море пірнула...
А, може, на небо назад повернулась?!.
І світить зорею у нічку погожу!
Милуюся нею - дістати не можу!..
|
|
