Читав таку книжку в дитинстві -підлітком.
Але як критикувати зараз цю книгу?
Книга товста.Розповідалось про офіцера царської солдатщини Дениса Давидова.
Згадую про те,що він втратив в хворобі дітей своїх деяких.
І таку сцену,де він дмухає у люльку і роздумує про свій вік-вже 50 літ а...
Також ця книга хоч і проза ,але оповідається зустріч з Жуковим і він як поетик радив Денису як писати вірші.
писати вірші тре про те ,що тебе турбує.
а Денис написав першого віршика про якусь пастушку Доллі,що пасе своїх овечок .
Все це тре криткувати .Але ця книга є проруською.
Треба робити висновки з книги.Якщо щось лишається ,якісь висновки із прочитаного,то бобре)
Також згадується про зустріч з ВелиъКим полководцем Суворовим.
Мій батько критикує Суворова і їх солдат-вони були неотесані вбивці.Вони влаштовували походи на Францію через гори.І це вони накликали похід Бонапарта на Українську імперію!
ВелиъКий!-та де там!то тільки із-за того ,що у нього кий великий.Хоч ,що зробиш.Існують люди ,що воюють ,а є ті, що гарують.І ті ,що воюють ,воюють між собою .І накликають біди.
|
|
