Вночі можна побачити космос, яким він є насправді.
Світло гігантської для нас, але крихітної в космічних масштабах зірки, яку ми звемо Сонцем, не підсвічує атмосферу, яка, даючи нам та всьому живому життя, забарвлюється в приємний блакитний колір.
Вночі ми бачимо зорі. Для когось слово "зорі" не виходить дальше чотирьох літер, але варто вдивитися в глибину полотна над нами. Кожна зоря - це планета, комета, зірка, галактика чи інша звична для Всесвіту річ. Їхнє світло долає неймовірну кількість простору, щоб досягти нашого ока, і тим самим ми, споглядаючи нічне небо, завжди бачимо чиєсь минуле. І так само як існуємо ми, за межами нашого сприйняття існує хтось інший і споглядає на наше минуле.
Над нами неосяжна кількість простору. І коли я задумуюся над тим, що людство застрягло в одній точці, коли я задумаюсь над проблемами людства — розумію, наскільки нікчемними вони є.
Тому що все це можна вирішити за короткий проміжок часу. Неймовірно короткий. Але розвиток ~95% населення під впливом діючої системи не спромігся усвідомити те, що всі проблеми штучні, спричинені капіталістичною системою та уїдливістю групи "вищих" людей, які з невідомих нам причин, чи то з власного збагачення, чи то заради великої мети руйнують планету та її жителів не одну тисячу років.
Шкода, що людство не усвідомлює, що світ може бути таким, яким уявляли футурологи сотні років тому, які дійсно вірили в можливості нашого інтелекту.
Світ може бути таким, яким ми собі його ніколи не уявляли.
|
|
