Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Запис щоденника

logo
Запис щоденника
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру




 Щоденники Авторів | Щоденник Марфа муф | на сторінку автора Марфа муф
(14.03.2017 )
Марфа муф - Про тата

Постійно, як мені зустрічаються в книжках окремі цитати про батька, я постійно згадую свого. Згадую, і плачу… Не те, щоб там було щось неймовірно сумне написано, просто написано з почуттями, які відчуваєш і сприймаєш їх наче свої.
Дуже люблю свого тата. Мабуть, це і являється тією самою причиною. Люблю, але в житті проводжу з ним занадто мало часу. Та коли розумію, що тепер буду проводити разом з ним ще менше, то на очі просто починає надходити неймовірне озеро сліз… Це сльози не страждання, не муки чи суму, це сльози мого кохання. Воно настільки міцне, що коли я починаю його відчувати хоча б на одну тисячну більше, то не можу втримати в собі, і випускаю його на світ таким незвичним шляхом - слізьми…
Ось ті цитати з книжок, причиною яких були мої сльози. Першу книжку, на жаль, я прочитала не повністю, так як повна версія електронної книги платна. Тож прочитавши, я переглянула фільм. Він викликав у мене менше емоцій ніж книжка. І я вкотре переконалась, що читати значно цікавіше, ніж дивитись.

«Оскар? Прием». – «Я в порядке. Прием». – «Почему ты не спишь, лапонька? Прием». – «В каком смысле? Прием». – «Почему ты не спишь? Прием?» – «Я скучаю по папе. Прием». – «Я тоже. Прием». – «Я очень по нему скучаю. Прием». – «И я. Прием». – «Все время. Прием». – «Все время. Прием». Я не мог ей объяснить, что скучаю по нему больше – больше, чем она, больше, чем все на свете, потому что я не мог рассказать ей про телефон.
Джонатан Сафран Фоер «Жутко громко и запредельно близко»

Наступну книгу я ще не дочитала. ЇЇ автором є нейрохірург, який оперував людей з приводу пухлин, та згодом виявилось, що в нього онкологія. Він написав про це книгу- світовий бестселлер, який був переведений на 40 мов.

Медицина у меня ассоциировалась с отсутствием в моей жизни отца, который уходил на работу до рассвета и возвращался затемно к тарелке разогретого ужина. Когда мне было десять лет, отец перевез нас с братьями (четырнадцати и восьми лет) из Бронксвилла, маленького и красивого пригорода к северу от Манхэттена, в Кингман в Аризоне. Это место располагалось на пустынной равнине, окруженной двумя горными цепями. Внешний мир воспринимал Кингман как точку, в которой можно заправиться по пути куда-нибудь еще. Отца привлекало солнце, низкая стоимость жизни (как еще он мог накопить на обучение сыновей в колледже?) и возможность открыть собственный кардиологический кабинет. Безусловная преданность пациентам вскоре сделала моего отца уважаемым человеком. Когда он проводил с нами время поздно вечером или по выходным, нас всегда удивляло сочетание в нем нежности и диктатуры, объятий и жестких заявлений вроде: «Быть номером один очень просто: найди парня, который сейчас лидирует, и просто стань лучше его». Он решил для себя, что отцовство можно источать по капле. Ему казалось, что короткие и концентрированные (но искренние) проявления любви и заботы равны… В общем, тому, что делают другие отцы. Если это цена медицины, думал я, то она слишком высока.
Пол Каланини «Когда дыхание растворяется в воздухе»

Я щаслива, що маю саме такого батька, як мій!



Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
Нові твори