Завжди коли приходиш до роздумів, що несуть в собі опору і мотивацію - для того, щоб дати їм життя - натикаєшся на підніжки долі,що гальмують їх народження. Ну от і я, пишучи це маю відчуття присмаку ідеї на язику, але сама думка в ній, наче втрачена. І я мовби непогано сформував зачин для чогось неменш цікавішого, але куди мене зараз поведе - я не знаю. І саме в цей момент моїм контраргументом постають уявні персонажі,які готові жжерти мій порив за відсутність конкретики. А я вже не вперше знаходжу в конкретиці обмеженість і марність, і що, леді та джентльмени, порадите?
Хм..Багато різних доріг композиторів,поетів і художників, але всі вони направлені на унікальний вплив. В *** це все
|
|
