Якось з одного інтернет-магазину косметики мені надіслали рекламного листа. Окрім огляду товарів у ньому йшлося про жіночність. Автори повідомлення навели для прикладу Мумтаз-Махал - дружину Шах Джахана - імператора Великих Моголів, що була лагідної, слухняною та завжди корилася коханому. Це для неї, коли вона померла від чергових пологів, її чоловік збудував всесвітньо відому усипальницю - Тадж-Махал.
Погуглила я і замислилася. Мумтаз-Махал в перекладі означає "Прикраса палацу", бо вона була дуже вродливою (це ж треба, навіть без тієї супер-косметики). Тобто у цієї жінки відняли її справжнє імя (до речі, довге і складне, отож не наводжу його) і дивилися на неї, лише, як на красиву річ. Її чоловік вів постійні війні і тягав бідну за собою по похідних таборах. Звісно ж, мав гарем, як великий шах, одже зраджував їй. А вона народила 13 дітей і померла, народжуючи 14-ту дитину. Її сини повбивали одне одного, борючись за владу.
Чи ж була вона щасливою? Що дала їй так звана жіночність? Що з того, яка у неї усипальниця?
Деякі дослідники пишуть, що шах так кохав її, що завжди радився з нею. Що ж, можливо, то був рідкісний приклад, коли чоловік віддавав належне жіночому розумові. Але знову ж таки, чи була Мумтаз-Махал щаслива, коли на її плечі ще й перекладали державні справи?
Я чесно намагалася уявити щасливу жінку в різні епохи, як і взагалі щасливу людину. Щось не виходить. Яка я песимістка і "токсична" особистість. Мені терміново потрібні афірмації) А ще медитації, всілякі вправи з позитивного мислення та інша маячня.
|
|
