Подейкують, що люди забагато пишуть, всюди графомани та доморощені письменники. А як на мене, то навпаки, їх замало. Писати повинна кожна людина, що навчена це роботи. Будь-який досвід - безцінний. Всяка точку зору заслуговує на те, щоб про неї дізналися. Як хочеться знати, що відчуває та думає кожен з нас - від малюка до старого. Мені от, наприклад, цікаво як живуть одружені пари та самотні громадяни, школярі та студенти, лікарі та рятувальники, вчителі та шахраї, мати-одиначки і в’язні, підприємці та проститутки, бідні та багаті, депутати і безпритульні, мандрівці та дослідники, залежні від чогось чи від когось. Чому люди стають на шлях певних поглядів та захоплень? Що відбувається за зачиненими дверима та спушеними завісами?
Пишіть, пишіть про все, що бачите, чуєте, відчуваєте на запах, дотик, смак, про тих, з ким звела доля, про те, що довелося пережити, про біль і радість, про сором і гордість. Не обов’язково, щоб це були художні шедеври, головне, щоб ваші записи несли правду, відвертість. Ставайте письменниками, це не так вже складно, як бути художником, музикантом чи актором (хоч у певному сенсі всі ми трохи артисти). Пишіть будь ласка, тим, кого любите, пишіть заради тих, кого любите і про тих, кого не любите теж. Пишіть заради задоволення.
|
|