Зародилась в мене цікава думка. Теоретично можна допустити(я такі слухи чув), що Всесвіт до великого вибуху був розміром з горошину. Це значить що все що зараз є навкруги в т.ч. і я поміщався в цій крихітні кульці. Отже після вибуху я розлетівся на дрібні частинки, а це значить що все навколо є частиною мене самого. Після вище наведеного скажіть, як не любити самого себе (тобто будь якого предмета чи явища у всесвіті).
Опрацювати на рахунок підтвердження чи заперечення такої теорії.
|
|