Хоч може так було завжди.
Давно вже сонце згасло нечекавши,
Та ти забувши біль і страх, іди!
Сильнішим від жаги до змін лиш ставши.
Пусти надію,розпач,сірий жаль.
Сціпивши зуби йди у бій із тьмою.
Сильнішим ти від розпачу лиш стань,
Керуйсь жагой життя сліпою.
Хоч ти і знаєш ,що ідеш на смерть,
Не зміниш світ,хоч як не намагайся...
Але це варто тих тяжких усердь
Кінець прийде страху,ти лиш не піддавайся!
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.