Я люблю цю осінь золоту
І її блідо-зелені коси,
Я люблю її нову красу
І ранкові, але вже холодні роси.
Я люблю веселки кольори,
Що виблискують на сонці жваво.
Я люблю всміхання дітвори
І її веселії забави.
Я люблю сади осінні,
В них так пахне яблуком землі.
Я люблю, люблю ліси осінні
І птахів, що у задумі на гіллі.
Я люблю уже не так пекуче сонце
Й день люблю, що в зиму йде.
Я люблю все споглядать в віконце,
Бо творець - не я. Він ще прийде...
Я люблю дощу усмішку тиху
І його холодні сльози сну.
Я люблю, коли дрімає лихо
І коли вночі я не засну.
|
|