Взываю, пробудись мой Сын,
Ты впал в туман небытия,
Вокруг тебя сомнений дым,
Но, вспомни, в твоём сердце Я.
Найди свой Путь в моём Пути
И сотни звёзд взойдут в ночи...
Ты должен знать куда идти,
Ведь у тебя есть все Ключи!
Когда отбросишь праздный страх,
То хлынет Свет и всё зальёт,
Родится Солнце в двух Мирах
И новой Жизни даст восход.
Открой глаза, коснись меня,
Дай Истине окутать Дух,
Узри рождение Огня
И пусть сияет все вокруг...
Иди вперёд, блажен твой Путь,
С Любовью в сердце Мир Твори!
В движении познаешь Суть,
Зажжешь Вселенную внутри...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812165
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 01.11.2018
Від сліз, душевне виснаження зашкалює
бо сліпа любов крихка розбилась на друзки,
вчорашній день, відштовхує і віддалює,
як яблука обитті вітром від галузки.
А життя, обпатрошило крилаті мрії,
намріяні веснами ,народжені літом...
і де довгоомріяне щастя- надія?
розлетілись, на схід і на захід-по світу.
Виграє, час на клавішах по нотах долі,
почуття, колосально виводить сопрано...
життя, обнулило до центу від недолі,
час -віртуоз зіграв свою роль досконало.
впадеш у відчай перемагай саму себе
підведись від безсилля і встань на ноги
душі дано труднощі і пережити все
у небеснім соборі знайти слово Бога.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812103
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 01.11.2018
За мотивами українського повiр'я
[img]https://kartinkof.club/uploads/posts/2022-09/1662433775_7-kartinkof-club-p-novie-i-krasivie-kartinki-kukushka-7.jpg[/img]
Мале дiвча почуло якось тривалий спiв зозулi.
"Що воно за пташка, дiду?" - заграли очi в Юлi.
"То зозуля нам кує, - старий вiдповiдає, -
Ця пташина особлива, бо гнiзда не має!"
"У, мабуть же, й прикро з того, - спiвчува дитина, -
Хай зiв'є собi нарештi - просто неодмiнно!"
"Нi, не треба їй воно, - вмить твердження гряде, -
Iншим пташкам свої яєчка у гнiзда пiдкладе!"
- Ой, погано так робить же! Як цього не знати?
Пташенят тепер чужий хтось буде доглядати!
- Ну, обов'язок великий є, що змушує зозулю!
"Розкажи який?" - допитливiсть огорнула Юлю.
- Добре, слухай! Ось лиш холод про себе нагадає -
В таку годину бiльшiсть птаства у вирiй вiдлiтає.
Та летять туди, онученько, не всi одночасно.
Як заведено в них - ранiше й пiзнiше хтось, то ясно.
Але ж раптом запримiтили - незручнiсть тут єдина.
У перелiтне дiйство вдертися може штовханина!
Й одного дня пернате царство на раду скликають.
Зберiгать ключi вiд вирiю кому - визначають.
I впав вибiр на зозулю - попелясту пташку.
Нелегким заняття в неї є - скрiзь встигнути важко.
Адже першою потрiбно їй в тi землi прибути
Й на воротах, де вхiд до вирiю, замки вiдiмкнути.
Заклопотанiсть цю необхiдну пташки-то розумiють.
Й належним чином про зозуленят подбати вже зумiють.
Часу, люба, для гнiздечка не знайде зозуля!"
"Бо важливi справи має!" - мовить ствердно Юля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812111
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 01.11.2018
Зустрітися нам Ангел допоміг,
крильми прикривши від дощу весною.
Він знав про нас усе і, видно, захотів,
щоб ми зустрілися під липою з тобою.
Прикрив обох від крапель дощових
ще й липовим гіллям він ніжно.
Ти - блискавка, я - гуркотливий грім!
І зрозумів тепер, чому тоді так вийшло...
Давно хотів торкнутись я щоки,
твоєї... й пестить золоте волосся.
Коли, мов пташка, ти припала до грудей -
розлився трепет - грому стоголосся!
Як твої руки плечі обвили,
солодкі блискавки безсоромно ширяли.
А теплий дощ шумів, щумів, шумів...
Хотів, щоб довше ми під липою стояли.
Той ніжний трепет залишивсь в душі,
і дощ... і грім... і блискавка стокрила.
Зустрітися нам Ангел допоміг,бо знав,
що й ти в мої обійми ніжні захотіла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747542
дата надходження 23.08.2017
дата закладки 24.08.2017
"...І білі крила світу розвернуться
над заспокоєною Землею"
Із Бхагаватгіти
Які ж то бурі, грозі, здвиги душ
ламають форми, що вже застаріли.
Через терпіння лю́дське , Боже – руш,
що віджило – твори нові вітрила!
Свідомість тут нелегко так змінить,
як розставатися – до чого звикли?
Проте нове нас з Небом поріднить,
серцям до Світла вже приходить виклик.
22.08.2017р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747195
дата надходження 22.08.2017
дата закладки 22.08.2017