Сад колихав серпневий вечір,
Падали зорі десь вгорі…
Долонями черпала тишу,
Щоби був спокій на землі
Раптом цвіркун тишу сполохав
Десь в полинових бур’янах -
Думки зів’яли, наче маки,
Немов цвіркун - заклятий враг…
Погас раптово тихий вечір,
Серце стиснулося в кулак,
Як мало треба благодаті,
Щоб обірвати її так …
Повіяло, наче морозом,
Заворушилась всюди тьма -
Як мало треба, щоб нашкодить,
Як в голові мозку нема…
А муза все мені шептала -
Лови, лови її - цю мить...
Бо відійде, як пил зірковий…
Душі неспокій відболить.
В. Ф. - 15. 08. 2023
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991747
дата надходження 20.08.2023
дата закладки 22.02.2024
Чи це ще осінь, чи весна
До нас прийшла уже надво́рі,
Але зими таки нема,
Лише туман по всім просто́рі.
Із неба - прямо до землі
Густа стіна сумних відтінків
Великі думи і малі
Сховались в сірій цій палітрі.
Скрутився вітер у кущах,
Сидить тихенько й не тривожить
Нікого він. Своїм плащем
Укрився й на листочок схожий.
Й на ті листочки, що в траві
Розкидала похмура осінь,
Нагнала хмари дощові
І подалась в небесну просинь.
Стоять дерева, голі всі,
Туман гілками підпирають.
Вони сумують у імлі,
З тривогою мороз чекають.
Застигло все в чеканні цім
Приходу сильних сніговіїв.
Якось проснемось в дні новім,
А тут – зима - ми не повірим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901064
дата надходження 12.01.2021
дата закладки 12.01.2021
Євангеліє(від Матвія)
Погляньте, на птахів небесних
Я не хочу , смерті...а вічне життя
Прости , грішну душу -святий Боже.
Ти, поверни з крутих доріг дитя
Дай , спокійний сон мені у ложе.
Дай, віднайти себе стати на ноги
Відчути, радість у божім слові.
І почути, голос святого Бога
Прийняти, метеоритний дощ у мові.
Я , хочу сісти за стіл з'їсти хліба
Спекти насущний хліб для всіх паску.
Щоб не зачерствіла ні жодна дрібка
Дякувати, за твою любов, і ласку.
Прости, Небесний Очте мої помилки!
Омий, ум щоб стати білішим від снігу.
Беззахисну, від недругів захисти
Дай, радіти життю божому світу.
Я приймаю, благословення- твій дар
І ти ,мене вчиш прощати ворогів .
Гавкають, пси ...каркає, ворон між хмар
Недруг, рве мій плід ... мій скарб,- моїх снів.
Не лукава , поділюсь усім віддам своє
Боже ,з чистим серцем іду до тебе .
Злобний люд, ласий на скарб добро моє
Топче, мій сад ...шукає, поживу для себе.
Вбогі ,духом... безсиллі, немічні слабкі
Прозрівають, у світлі божім очі .
Ми, немов небесні птахи на землі
Шукаємо, хліб ..у тьмі, Світло серед ночі.
А душі, не потрібно - чуже щастя
Є розум, і руки...Я ,збудую свій рай.
Попрошу, у Господа земні ласки
Витре, з очей сльози ...з душі ,мій жаль.
М Чайківчанка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901047
дата надходження 12.01.2021
дата закладки 12.01.2021
[i]Ні
про
що... [/i]
[youtube]https://youtu.be/2zjct3nsJYg[/youtube]
[i][b][color="#2b0480"]Прийшла Вона ранковим плаєм тайним,
розливши синьку схилами яруг,
вповзла у душі привидом одчайним
і в дивосвіт впустила вірних слуг…
Взяла зі скринь мольберти і палітри,
гуаші, масло, вохру й акварель…
Та не забула ноти і пюпітри,
щоб розбудить птахів спочилу трель…
І – ну давай ескізити мережки,
що впишутся в природний гобелен,
та майструвати колорити стежки,
де ваблять різнобарв’ям липа й клен…
Малює так, як метри ренесансу,
А то – як справжній імпресіоніст:
контрастами доводить всіх до трансу,́
й пастелями гаптує древній ліс…
Красоти неба з’єднує з земними
і щедро ллє в картин оригінал…
Не подивує творами такими
байдужий до мистецтва маргінал.
Шедеври віддзеркалють мистецьки
і відблиск сонця, й вправність метра рук,
як дім химер, що зліплен Городецьким...
Майстриня вбралась в кращу із перук!
…Пишу етюд. Що начебто вже осінь…
А в серці – сонм непрожитих життів:
коней баских, не бирок-мериносів…
…О, як би я прожити всі хотів![/color][/b]
9.09.2019
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848340
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 23.09.2019
[youtube]https://youtu.be/l14-HobPV88
[/youtube]
[i][b][color="#033042"]Серпень впав на покоси
ваговитим снопом,
вже в комору заносить
лантухи із зерном.
Не бідує родина,
не горює сім’я –
дожидається сина,
що вітає здаля.
[b]Приспів:
[/b]
А веселка на сході
В кольорах виграє:
бути гарній погоді...
На столі усе є:
і хліби, і до хліба,
і пухкий коровай...
І дівчинонька люба –
хоч сватів зазивай!
Серпень в душу лягає
збіжжям ситним, добром.
Спас витає вже в гаї…
Своїм щедрим крилом
він усіх обіймає...
На столі мед і ром,
гості йдуть з ріднокраю –
чути гам за селом.
[b]Приспів.[/b]
Серпень риску підводить,
є талан в трударів –
святом Спас хороводить,
звієм звершень зігрів...
На порозі вже осінь,
та в душі – водограй:
серце пісню попросить –
грай, музиченько, грай!
[b]Приспів.[/b][/color]
[/b]
11.08.2019
*********
Світлина – автора, де ота зріла пшениця,
вдалині – будинок, де мешкає сам автор.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844748
дата надходження 11.08.2019
дата закладки 21.08.2019