Свій погляд я старанно так ховаю,
Дивлюсь у темряву розчинених дверей:
Таку тобою сповнену до краю
У кожну з нерозділених ночей.
Створили ми фантоми ідеалів,
У них з завзяттям топимо любов.
На десять з десяти можливих балів
Її зіграли ми сьогодні знов.
Я – чарівна й зваблива диво-жінка
А ти успішний, мужній диво-пан…
Така до болю бажана картинка…
Такий до сміху проклятий обман…
Серед стандартів і безглуздих рамок
Ілюзії сплелись в реальний світ.
І я з тобою зустрічаю ранок,
А ти без мене проводжаєш мить…
Розчарування і забуті мрії…
Такі банальні, зраджені слова.
І у німій холодній безнадії
Пече вогнем одне: Я ЩЕ ЖИВА.
Свій погляд я старанно так ховаю…
Ковтаючи прозріння гіркий смак…
Така тобою сповнена до краю…
Я більше вже не буду жити так…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766827
дата надходження 19.12.2017
дата закладки 19.12.2017
І холодно, і якось дивно так,
Коли навколо тишина і спокій.
Напевно, нехороший це все знак,
Коли повз тебе пробігають роки.
Коли самотність – то єдиний друг,
Коли сум’яття – подруга єдина,
Коли лиш тиша потривожить слух,
І коли ціле розлетілось на частини.
Так дивно й боляче подумати „Якби...”,
Коли дороги вже назад немає,
Коли здаєшся сам, без боротьби,
А чаша суму сповнена до краю.
Так дивно слухати чужий веселий сміх,
Коли про тебе вже усі забули.
Напевно, то великий дуже гріх
Молитись так, щоби святі не чули.
Смішні слова, і мрії теж смішні
У дівчинки, що виросла раптово,
А почуття, як скелі кам’яні,
Стискають серце в кам’яних оковах.
Мовчати тихо й голосно піти,
Всміхатися, як привиди-фантоми.
Так дивно й холодно в душі від самоти,
Так дивно й холодно душі самій удома...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258707
дата надходження 10.05.2011
дата закладки 19.12.2017
Пишу,пишу,и вянет лист под фразой,
Как лёгкие от дыма у курца
Так тяжела,как исповедь,не сразу
Дорога к пораженью у гонца...
Война со скукой требует подпитки
"Горят" нейроны искажая жизнь
Я пью любовь,зловонней из напитков,
Даже в Аду не подают "на бис"...
Что ждёт в конце мою седую душу,
Две рюмки водки и один лимон?
Курю печаль,ещё одну минуту,
И вешаю за стаж значок "ГЕРОЙ".
Всё важное опять отбросит тени,
И ты хоть синим пламенем гори,
Уходят навсегда дурак и гений,
Всегда...Какого б чёрта не дери!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761614
дата надходження 22.11.2017
дата закладки 18.12.2017
В моем мире есть утро…
Утром падает снег.
Я проснулась как будто, а быть может и нет.
Я смотрела на небо: в небе ангел и свет…
В моем мире минута в твоем мире – сто лет.
Не притронуться снова. Далеко-далеко.
Снег скрывает основы, я же пью молоко,
улыбаясь сквозь слезы и сквозь снежный обман.
Да, вот так все серьезно…
Есть лишь я и зима.
В моем мире морозно:
полвосьмого, декабрь.
И на сотни вопросов есть ответ: – я сама…
Молоко и снежинки…
И остывшая жизнь…
Ангел с ложной надеждой продолжает кружить.
Он все ждет, что прорвется в мой измученный мир.
Он кружит, не сдается…
Крылья стерты до дыр,
и снежинки из перьев над землею летят…
Не помочь…
Не исправить...
Нет дороги назад.
Приближается вечер…
Вьюга белой тоской…
Плед наброшу на плечи. И допью молоко.
Не могу снег я видеть, сердце мукой свело…
А мой ангел до крови
бьется в мира стекло…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766309
дата надходження 16.12.2017
дата закладки 16.12.2017
Осінь дихає садами,
В лісі губить тіні,
І пастельними тонами
Дозрівають квіти.
Осінь світиться слізьми
В павутині ранку,
І з маленькими дітьми
Снідає на ганку.
Осінь йде поволі в дім
З ручканням холодним...
Плед, що влітку посивів,
Зараз став надгодним. 28.09.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760637
дата надходження 16.11.2017
дата закладки 16.11.2017
Я замовчу,із уст не скажу слова,
у приступі мої страхи і мова,
стиснувши руки, злість не випускаю,
серцем я живу,душею засинаю,
закрию очі, світ від себе ізолюю,
пітьмою я ніщо малюю,
упав на жовту, ковдру жита,
краса думок несамовита,
вітер косить,сонця коси,
літо сіє, квітів роси,
спів пташок колишить день,
і я лишень,
ніде, ніщо малює лихо,
в мені пітьма дрімає тихо...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759740
дата надходження 10.11.2017
дата закладки 13.11.2017
Боже,Спаси і Сохрани,всі мої рани,
хай розтануть в безвісті думок.
Нехай моє серце ніхто не зранить
І не заб'є в нього кілок.
Знаєш ,не можу більше так жити,
Не можу існувати в ньому просто так,
Я так сильно в цьому світі
хочу когось полюбити
Бути потрібною натхненою в сей час .
Не знаю,чому це саме зі мною,
Чому у цьому світі як в морі топлюсь?
Я більш за все хочу в мирі та злагоді
З собою жити,відчувати наче я живу!
Більше нікого окрім тебе
В мене вже немає,
Ти в мене є один!
Допоможи мені ,тебе благаю,
Допоможи мені,
Бо в цьому світі я топлюсь!
Окрім тебе ніхто не помагає,
Ти в мене є і тільки ти.
Прошу тебе змилуйся наді мною,
Допоможи тебе прощу,
Бо з кожним днем я розумію,
Що гірше й гірше я живу!
Топлюсь в самотності ще гірше,
Не знаю,що не так роблю.
Допоможи мені ,Всемилостива Трійце,
Всемилостивий Боже ,я тебе прошу!
Дай мені хоч трохи сили,мужності як у бою,
Хай буде в мене все добре,
Ти знаєш я тебе люблю!
Пробач мені,перед тобою я винна,
Не так часто вірю,сповідаюсь,молюсь,
І прогріхів у мене є багато,
Та допомоги у тебе прошу!
Не обійди мене своїм всемилостивим даром
Допоможи мені ще раз прошу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759982
дата надходження 12.11.2017
дата закладки 12.11.2017
На этой прекрасной планете,
В этом безумном мире,
Песчинка на белом цвете,
Один,и в пустой квартире.
С рожденья-твой дар небесный,
А может-проклятие века,
Внутри сам с собой-честный.
И ты рождён-человеком.
Не знаешь,что было раньше,
Давно,до большого взрыва,
Не можешь смотреть дальше,
Лишь деньги теперь нажива.
Царит иллюзорность свободы,
Бесправие-вены режет,
Паденье и крах природы,
На что же сейчас надежда?
Система-как горная речка,
Лишь выйди из вод холодных,
И ты-как сгоревшая свечка,
Странный и непригодный.
Все вы-частицы мира,
Каждый по-своему павший
Растай-как кусок зефира,
В огромной расколотой чаше.
Сольётся река воедино,
Охватит твои пороки,
Забудь про сказки и джина,
Лишь истина жизни-уроки.
На мой вопрос:“Что происходит?”,
Ответишь предельно и чётко,
Ну вот,он уже уходит,
“Какая же чушь,идиотка”.
Любовь моя-звёздное небо,
Дыханье-леса и просторы,
И где бы ты в мире не был,
Всё тело моё-это горы.
Поля-мои волосы,брови,
По венам-моря,океаны,
Солёной свободной крови,
Всю жизнь буду юный и пьяный.
Хочу-упаду с неба,
Затем-улечу к птицам,
Где бы ты друг не был,
Душе-никогда не разбиться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759552
дата надходження 09.11.2017
дата закладки 10.11.2017
Розколоте сонце засліпило очі,
У небі витає щасливий птах,
З коханою хмари розводить щоночі,
За собою лишаючи пройдений шлях.
Мить безкінечна, приємне мовчання
Вирує на крилах до сьомого неба.
Чи гра це фальшива , чи справжнє кохання,
Чи просто для кожного зайва потреба?
Поринувши в пристрасть, у марні надії,
Медом ночами пахнули зорі,
Вони немов свідки кохання, їх мрія --
З’єднати навіки дві світлі долі.
Розколоте сонце засліпило очі,
У небі витає самотній птах.
Зрадлива кохана літає щоночі
Із синьою птицею, забувши про страх.
Минають дні й пошкоджений від болі
Витає нижче, радощі мина.
Тепер не відчуває справжньої він волі,
Колишньої коханої у цьому є вина.
Одного дня упав, пустивши крила вітру
І потонув у світ, приречений вогню.
Та ставши осторонь від всього світу,
Побудував від неба він міцну стіну.
Тепер вгорі не тіло, а душа
Тихенько пропливає поміж хмар,
У темну вічну ніч вона непоспішна
Летить, не відчуваючи коханої удар.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754741
дата надходження 10.10.2017
дата закладки 06.11.2017
Не спіши, не біжи, не гонись
Все прийде і пройде як треба.
Ти у часі своїм не згубись,
Не заплутуй дорогу до неба.
З кожним кроком ступай сміливіш,
Ти ж у Господа під покровом.
І повір в свої сили скоріш,
І зігрій когось ніжним словом.
Ти не бійся, що буде не так,
Що біда сидить за поворотом.
Ти твори своє власне життя,
Щоб не жити чужим законом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597113
дата надходження 01.08.2015
дата закладки 03.11.2017