Island: Вибране

Світлая (Світлана Пирогова)

Своїх не забувайте вчителів

Своїх  не  забувайте  вчителів
Ніколи  у  житті,  ніколи!
І  скільки  б  не  було  вам,  люди,  літ,
Прийдіть,  вклоніться  рідній  школі.

Бо  саме  там  добру  навчали  вас,
І  знань  відкрили  світ  широкий.
Хоч  змінює  потреби  й  пам*ять  час,
Зробіть  назустріч  школі  кроки.

Учитель  -  світоч  правди  у  бутті,
Його  любов  у  ваших  душах.
Хоч  промайнули  дні  шкільні  оті,
Що  формували  мову  й  думку.

Своїх  не  забувайте  вчителів
Ніколи  у  житті,  ніколи!
І  скільки  б  не  було  вам,  люди,  літ,
Прийдіть,  вклоніться  рідній  школі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850601
дата надходження 06.10.2019
дата закладки 13.10.2019

Височинська Наталія

Диадема осени

Золотыми  франками,  медными  копейками
Раздавала  осень  в  кошельки  добро.
Топотала  польками  и  кружила  венскими
Вальсами  задорными,  стайкою  ветров.
Мотыльковым  крылышком  лист  засохший  кружится,
В  сети  серебристые  не  поймать  его.
Ловит  зайцев  солнечных  крохотная  лужица,
Мелко  припорошена  влажною  листвой...
Паутин  серебряных  тают  многоточия,
С  утренней  прохладою  -  жемчуга́  росы.
Диадему  Осени  увидал  воочию  -  
Хрупкой,  быстро  тающей  трепетной  красы.
 
Фото  автора

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851245
дата надходження 12.10.2019
дата закладки 13.10.2019

Серафима Пант

Параноя

Та  чхати,  у  кого  із  нас  параноя  –
Готові  до  бою!
Гартуємо  зброю.
Думки  розпеклися  до  стадії  болю,
Цинічним  мовчанням  спустошено  Трою
Буяння  палких  почуттів.
Гріхів?
Твоїх  чи  моїх?
Чи  поєднаних  наших?
Не  хочуть  боги  старшувати  незрячих.
Їм  байдуже,  хто  у  двобої  поляже:
До  хліба  –  нектару  з  амброзії  вражень
У  віри  занепаду  час.
А  що  їм  до  нас,
Коли  один  одному  –  рана  із  сіллю,
Коли  від  довіри  лишилось  бадилля,
Сердечної  рани  чар-зілля  не  зцілить,
Олімпу  не  втримають  зранені  крила
Що  в  ревнощів  втрапили  пал.
До  Сонця  Ікар
Злетіти  не  міг  через  стрімкість  польоту,
Жага  панування  встановлює  квоти,
Засліплює  пристрасть  найліпші  чесноти
У  пік  параної.
Душевну  Голгофу
Будуємо  ми  власноруч.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844686
дата надходження 11.08.2019
дата закладки 11.08.2019

Серафима Пант

За тридцять секунд від Марсу

За  тридцять  ударів  до  Марса,
За  двадцять  секунд  до  Нібіру
Господь  переховує  щастя,
Любов  випробовує  віру.

Посипались  чайки  у  небо  –
Засіяв  простори  неспокій.
Чи  зможу  я  бути  без  тебе?
Без  крові  чи  вижити  плоті?

Бентежать  пронизливі  крики.
Зростає  страху  бадилина.
Душі  притаманне  велике  –
Дрібне  миті  щастя  не  спинить.

О  Земле,  пробач  нетутешніх.
Не  можуть  зріднити  коріння:
Сценарій  –  з  реальності  втечі
У  ролі  загублених  тіней.

Здіймається  шторм  понад  морем.
Це  ж  білі  –  не  чорні  вітрила!!!
Вродило  засіяне  поле
За  двадцять  секунд  до  Нібіру.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844319
дата надходження 07.08.2019
дата закладки 09.08.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Серпневий зорепад

Перед  очима  зорепад  серпневий,
Цей  чарівний  емоцій  феєрверк.
Мов  рибки,  ловить  нічки  вправний  невід,
Чуттєвий  огортає  душу  флер.

У  зорепаді  цім  царина  ласки,
У  зорепаді  цім  любові  пік.
Це  Персеїди  дивовижна  казка,
Струмків  з  небес  яскраво-ніжний  шик.

Літає  метеорів  блискавичність,
Вогнистий  залишає  в  небі  слід.
І  шепіт:  "Ти,  мов  зірка  феєрична,
З  тобою  разом  хочу  я  в  політ."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844134
дата надходження 05.08.2019
дата закладки 09.08.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Серпня дукат

Сонце  ласує  в  посудині  неба
Збитими  щедро  вершками  хмарин.
Стежка  від  липня  побігла  серпнева,
Око  милує  карміновий  крин.

Ось  абрикосова  розкіш  з  плодами,
Слива  медова  з  поклоном  до  нас.
Яблук  дозрілих  барвистості  гама
І  чорнобривцевий  зоряний  час.

Айстр  заметілі,  і  циній,  і  флоксів,
Рододендронів  цвітіння  парад,  
Врода  гібіскусів  сповнена  лоску,  -
Літа    віночок  і  серпня  дукат.

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843707
дата надходження 01.08.2019
дата закладки 04.08.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Душевна квота

А  за  вікном  вже  вечоріє,
І  мліють  світлом  ліхтарі.
І  де  ж  ті  орігамі-мрії,
Що  склались  звідкілясь,  згори?

Листи  перегортаю,  фото
Вцілілі  від  перепетій.
У  кожному  душевна  квота,
Минулого  терпкий  настій.

А  серце  свічечкою  плаче
Про  те,  що  не  збулось  колись,
Прозріло,  бо  було  незряче?
Згори  почула:"  Повернись".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787088
дата надходження 11.04.2018
дата закладки 12.04.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Душевна квота

А  за  вікном  вже  вечоріє,
І  мліють  світлом  ліхтарі.
І  де  ж  ті  орігамі-мрії,
Що  склались  звідкілясь,  згори?

Листи  перегортаю,  фото
Вцілілі  від  перепетій.
У  кожному  душевна  квота,
Минулого  терпкий  настій.

А  серце  свічечкою  плаче
Про  те,  що  не  збулось  колись,
Прозріло,  бо  було  незряче?
Згори  почула:"  Повернись".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787088
дата надходження 11.04.2018
дата закладки 12.04.2018

Лилея

Дорогу к Свету проложи!

Выбираю  Радость!
Выбираю  Солнце!
Выбираю  Свет!
На  Земле  -  Жизнь!
Цени  Её!
Другой  такой  нет!
Не  трать  время  на  плохое...
Каждой  минутой  дорожи!
Во  Благо  её  используй!
Дорогу  к  Свету  проложи!
Всё  закономерно  в  Мире...
Не  сможем  мы  Его  менять...
То,  что  создал  Создатель
Надо  с  Сердцем  принимать...
А  ,  если  изменить  не  можем...
Зачем  страдать?
Радуйся!
Благодари  Бога!
За  всё,  что  Он  Дал!
К  Нему  ведёт  Дорога!
Сердце  Богу  отдай!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787020
дата надходження 11.04.2018
дата закладки 12.04.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Немов магніт

Немов  магніт,  притягуєш  собою
У  світі  грішно-світлому  щоденно.
І  чую,  ніби  музику  гобоя,  
Коли  мені  шепочеш  в  час  блаженний.

О  ні,  не  треба  знову  приручати,
Від  вишень  відчуття  солодко-кислі.
Змішали  у  коктейль  реальність  з  чатом,
У  павутинні  начебто  зависли.

Чи  небо  відповість  на  всі  питання?
Чи  зрозуміє...світ  тепер  жорстокий.
Не  приручай,  бо  зустріч  ця  остання.
А  чи  настане  потім  в  серці  спокій?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786912
дата надходження 10.04.2018
дата закладки 12.04.2018

Юлія Сніжна

Рідна синичка у руках

Так  мало  тебе  тепер  в  мені,  так  мало.
На  обрії  плавно  інші  пливуть  кораблі.
Так  спокійно  мені  тепер  чомусь  стало.
А  чи  ж  не  тому,  що  так  мало  тебе  в  мені?

Так  мало  всього  лишилося,  лише  вірші.
В  них  часом  спогад-метелик  тріпоче  крільми.
Колись  були  одне  одному  найрідніші.
Тепер  стали  геть  незнайомими  людьми

Так  мало  тебе...Та  я,  повір,  не  проти.
Ця  книга  прочитана.  Пил  на  сторінках.
Без  тебе  мій  щирий  сміх,  мої  турботи,
і  рідна  маленька  синичка  у  руках.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786866
дата надходження 10.04.2018
дата закладки 12.04.2018

Лилея

Кто ты?

Не  знаю  кто...
Думаю,  что  это  -  ты...
Вдаль  улетают  все  мои  мечты...
Мечты  о  Добром,  Светлом...
О  Любви!
Ты  в  моей  жизни  -  большой  приз!
Познать  Любовь!  Взлетая  ввысь!
Ты  -  навожденье...
Ты  -  прекрасный  сон...
С  тобою  -  Радость!
Чувства  в  унисон!
Думаю...  Тобой  живу!
Тебя  душою  обниму...
Кто  ты?
Из  сказки  принц?
Кто  ты?
Судьбы  каприз?
Кто  ты?
Ты  мой  урок?
Кто  ты?
Судьбы  Восток...
Ты  -  Солнце!
Что  восходит  в  Небеса!
Ты  -  ручеёк...
Что  чистым  течёшь  в  лесах!
Ты  -  ветер!
С  тобой  могу  песни  петь!
Ты  -  нежность...
Всех  качеств  не  счесть!
Ты  -  в  море  корабль!
Паруса!
Ты  быль?  Иль  небыль?
Решаешь  сам...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786823
дата надходження 10.04.2018
дата закладки 12.04.2018

Лилея

Люби! Щедро! Даря Любовь!

Непонятна  Любовь...
То  Она  Радость!
То  уже  душевная  боль...
Люби!
Любовью  наполняясь!
Противоречие...
Ведь  она  ждёт  встречи  с  тобой!
Она  просто  за  тобой  скучает...
Играя  Мендельсона  "Песнь  без  слов"...
Лишь  Чувства,  музыка...
Слова  в  них  исчезают...
Её  надо  прочувствовать...
Друг  другом  наполняясь...
Любовь...
Она  течёт  по  клеточкам
Друг  к  другу  возвращаясь...
Ведь  нет  сильнее  Чувства  чем  Любовь!
Не  спеши...
С  Любовью  расставаться...
Она  Живая!
Лучше  докторов!
А,  если  депрессия?
Любовь  излечит!
Что  может  быть  прекрасней,  чем  Любовь!
Совет...
Зажги  свечи...
Огонь  -  плохое  заберёт...
Он  пламенной  Любви  помощник...
Чтоб  не  угаснуть...
Поддерживай    Свет    Любви!
Тогда  Она  станет  страстной!
Пламенное  Сердце  Ей  Дари!
Дари  Любовь!
Не  думай,  что  иссякнешь!
Лишь  отдавая  -  
Почувствуешь  Её!
Дари  Любовь!
Весной  запахло!
И    запоёт  Любовь!
А,  если,  вдруг,  о  тебе  забыли?
Не  плач!
Просто  Душой  грусти...
Быть  может  не  тех  любили?
Поверь!
Очень  скоро!
Пройдут  Любви  -  дожди!
И  Солнце  в  Радость  Душу  согревает!
Распускается  Любовь!
А  дождь...
Он  тоже  нужен...
Чтоб  цветы  -  Любви  распускались!
Люби!  
Щедро!
Даря    Любовь!
Не  уходи...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786744
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 12.04.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Йому шепчу

На  паперті  у  роздумах  буваю,
Коли  від  болю  задихаюсь,
Але  рятує  Бог  мене  (я  знаю),
Хоч  я  грішу,  а  потім  каюсь.

Веде  мене  життєвая  дорога
Крізь  бурі,  грім  і  блискавиці,
Але  допомагає  віра  в  Бога,
Літаю,  ніби  в  небі  птиця.

Я  вірю  в  Бога,  він  завжди  зі  мною
В  печалі,  в  радості  і  в  горі.
Перед  іконою  молюсь  святою.
Милуюся  земним  простором.

Йому  шепчу:  "  Спасибі,  Боже  правий,
Життя  даруєш  знов  сьогодні.
"...Твоє  є  царство,  і  сила  і  слава",
Твої  всі  справи  благородні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786735
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 12.04.2018

Леонід Луговий

Салага

Він  міг  назвати  міною  снаряд
І  зовсім  був  не  схожим  на  героя,
Як  підліток,  зелений  ще  солдат,
Прикурюючий  поряд  після  бою.

Новенького  в  обстріляній  сім'ї,
Салагою  прозвали  його  з  жартом
І  з  фляги  посвятили  у  свої,
Хоча  не  думали  що  буде  вартим.

Давно  було,  а  пам'ятаю  як
Тодішній  бій  розкручував  картину,
Як  наповзаючий  російський  танк
Впритул  уже  обстрілював  хлопчина.

Вони  ішли  -  чотири  по  снігу,
Стріляли  з  кулеметів,  а  навпроти,
Нервуючи,  піхоту  на  бігу
Від  танків  відсікала  наша  рота.

Завмер  один  і  щезнув  у  вогні...
За  мить,  ще  два  роззулися  на  міні...
А  той  що  поряд  повз  і  на  броні
Іскрили  рикошети  від  машини.

І  коли  холод  крався  по  спині,
Коли  бувалих  зрадила  відвага,
Прицільно  їхні  прилади  скляні
Впритул  кришив  короткими  Салага.

Не  впустить  бій  засліплену  броню,
Ракета  в  нерухомий  не  промаже...
І  чорний  дим  тягнувся  від  вогню,
Як  стрічка  ритуальна  екіпажу.

Горів  метал.  Розносив  вітер  чад
І  дух  людський,  горілий,  після  бою.
А  зовсім  поряд  щупленький  солдат
Нагар  знімав  з  розібраної  зброї.

І  лиш  в  уяві  бачився  живий,
Угадувався  в  рисах  на  обличчі
Його  далекий  предок,  кошовий,
Полковників  скликаючий  на  Січі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786666
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 12.04.2018

Лилея

Воскресенские Звоны!!!

Живу  возле  самого  Храма!
Воскресенские  Звоны!
Звучат!
Рада!
Христа  прославляю!!!
Ведь  -  Он  -  Надежда!
Вся  Жизнь  Христа  -  с  Ним  Связь!
Он  -  Сын  Бога!
Наш  Спаситель!
На  землю  пришёл!
Спасти  Человечество!
Сильней  Звоны  Звучите!
За  Богом  идём!
Душой  поднимаясь!
Воскресенские  Звоны!
Звучат!
Идите  за  Богом!
У  Вас  Есть  Возможность!
Душу  Спасать!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786570
дата надходження 08.04.2018
дата закладки 12.04.2018

Лилея

Христос Воскрес!

Христос  Воскрес!
В  наших,  сердцах  и  Ду́шах!
Христос  Воскрес!
Для  всех  нас  нужен!
Ты  нам  Спасение  несёшь!  
Иисус!
Сын  Божий!
Новое  Время  началось!
 Своим  примером,  показал  -
Есть  Жизнь!
Новый    отсчёт!
Стремитесь  к  Жизни!
Душой  к  Богу  стремясь!
Живите  с  Богом  на  Земле!
Ангелы  на  Небе  встретят!
Свою  Дорогу    каждый
Выбирает  сам!
Стремясь  к  Духовной  Победе!
Христос  Воскрес!
Он  Воскресает  в  Ду́шах!
Неся  Любовь  по  Всей  Земле!
Христос  Воскрес!
Послушай!
Ангелы  поют!
Христа  Восхваляя!
На  Всей  Земле  и  Небе!
Сын  Бога  !  
Родился  для  людей!
Ду́ши  оживить!
А  нам  -  к  Любви!  К  Добру  стремиться!
Быть  чистыми!
Чтоб  в  Ду́шах  Бога  Воскресить!
Божественное  Чудо  -  Воскресенье!
Иисус  Спасти  Всегда  Готов!
Сын  -  Бога!
Посланник  Неба!
Лишь  Он  на  Земле  -  Король!
В  своей  Духовной  Простоте...
Так  близок  Он  с  народом...
Пример  для  всех!
Воскрес!    Иисус  -Сын  Божий!
Всегда  Живой!
Сиянье!  Радость!  Свет!
Сын  Божий!
Наш  Спаситель!
Христос  Воскрес!
Бога  Хвалите!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786539
дата надходження 08.04.2018
дата закладки 12.04.2018

Юлія Сніжна

У долонях…

Читай  мене,  поміж  мої  рядків.
Чекай.  Коли  покриє  землю  сніг,  
впізнай  серед  десятків  й  сотень  інших
малих  сніжинок,  що  впадуть  до  ніг.

Зроби,  щоб  римувалися  рядки,
щоб  дві  доріжки  у  одну  злились.
Щоб  змучені  розправивши  знов  крила,
зірватись  у  політ...як  і  колись...

Мовчи.  Десятки  найгарніших  слів
гроша  не  варті,  коли  дій  катма.
В  долонях  пронеси  стежками  долі
примхливої  мене  ти  крадькома.

Немов  найбільший,  найцінніший  скарб,
ти  від  усіх  сховай  і  збережи.
Кохай  мене  ти  віддано  та  щиро,
і  як  тебе  кохати  підкажи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779620
дата надходження 01.03.2018
дата закладки 01.03.2018

Юлія Сніжна

Щире каяття

Давай  усе  спочатку,  як  колись,
немов  і  не  було  цих  днів  розлуки!
Я  так  стомився  вже.  Нестерпні  муки
душі  моєї.  Прошу,  озирнись!
Невже  там  щастя  зовсім  не  було?
Були!  Були  прекрасні  дні  та  ночі.
Я  пам'ятаю,  як  світились  очі
твої,  кохана.  Під  твоє  крило,
я  завжди  повертався,  як  дитя.
Ти  -  моя  доля,  я  ніхто  без  тебе!
Мені  у  цілім  світі  більш  не  треба
нікого!  Знай  -  це  щире  каяття.
І  у  моєму  серці  назавжди
всі  наші  миті  -  жодна  не  забута!
А  ти  мовчиш...Така  моя  спокута.
Між  нами  справжні  зимні  холоди.
...І  ще  багато  сліз,  багато  слів
було  в  той  день.  І  забагато  болю.
Пускаючи  емоції  на  волю  -
кохання  й  страх,  розкаяння  і  гнів  -
він  довго  говорив.  Вона  мовчала.
До  себе  ніби  нишком  прислухалась.
Відчути  щось  хотіла.  Та  боялась
цієї  правди,  хоч  і  так  все  знала...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779231
дата надходження 26.02.2018
дата закладки 01.03.2018

Юлія Сніжна

Щире каяття

Давай  усе  спочатку,  як  колись,
немов  і  не  було  цих  днів  розлуки!
Я  так  стомився  вже.  Нестерпні  муки
душі  моєї.  Прошу,  озирнись!
Невже  там  щастя  зовсім  не  було?
Були!  Були  прекрасні  дні  та  ночі.
Я  пам'ятаю,  як  світились  очі
твої,  кохана.  Під  твоє  крило,
я  завжди  повертався,  як  дитя.
Ти  -  моя  доля,  я  ніхто  без  тебе!
Мені  у  цілім  світі  більш  не  треба
нікого!  Знай  -  це  щире  каяття.
І  у  моєму  серці  назавжди
всі  наші  миті  -  жодна  не  забута!
А  ти  мовчиш...Така  моя  спокута.
Між  нами  справжні  зимні  холоди.
...І  ще  багато  сліз,  багато  слів
було  в  той  день.  І  забагато  болю.
Пускаючи  емоції  на  волю  -
кохання  й  страх,  розкаяння  і  гнів  -
він  довго  говорив.  Вона  мовчала.
До  себе  ніби  нишком  прислухалась.
Відчути  щось  хотіла.  Та  боялась
цієї  правди,  хоч  і  так  все  знала...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779231
дата надходження 26.02.2018
дата закладки 01.03.2018

Юлія Сніжна

Намріяна напівлюбов…

Намріялось...Такий  красивий...
Та  все  ж  людина,  а  не  Бог.
Чи  вистачить  мені  ще  сили
втримати  поруч  нас  обох?
Напівжиття  в  напівлюбові,
і  з  повним  кошиком  думок.
Беззахисні  і  напівголі
бажання,  створені  з  казок.
Напівреальність  карооку
та  ніжну,  у  душі  тримай.
Вона  ж  щодня,  хоч  на  півкроку,
та  й  буде  ближче.  Відчувай,
як  напівмісяць  в  тиші  ночі,
чарівні  мрії  творить  знов.
Де  руки  в  руки,  очі  в  очі...
Намріяна  напівлюбов...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778586
дата надходження 23.02.2018
дата закладки 01.03.2018

Лилея

С Радостью Весну встречаем!

Поспорили  март  с  февралём...
Хозяин  кто?
Февраль  -  зимы  месяц...
Март  приходит  Весной!
Февраль  -  это  холод...
Морозы  зимой...
Сказал:  "Заморожу!  Холодом  зимой!"
А  март,  улыбнувшись,  ответил:
"Весеннее  Солнце!  Дай  тепла!
Солнцем  согрею!
Пусть  Радуются  всегда!"
Весна,  приближаясь,  
Встречается  с  Зимой...
Март  -  Весны  начало...
"  Уходи,  февраль,  долой!
До  следующего  года!
Прийдёшь  опять  Зимой!"
У  каждого  своё  время...
Время  марта  -  Весной!
То  кто  важнее?
У  кого  больше  силы?
У  кого  больше  прав?
Времена  года...
Времён  календарь...
Друг  за  другом
Приходит  сезон...
Каждый  месяц  силён  и  важен...
В  годовом  календаре...
С  Радостью  Весну  встречаем!
Временно  забыв  о  феврале...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779514
дата надходження 28.02.2018
дата закладки 01.03.2018

Лилея

Прощание с Зимой…

Прошлась  по  заснеженному  парку...
Чтоб  попрощаться  с  Зимой!
Сказать  ей  "  Спасибо"!
Какое  сегодня  Солнце,  мороз!
Зима  ласково  уходит...
Встречаясь  с  Весной!
Они  же  сёстры!
У  каждой  свои  права!
Зима  тоже  Радость!
Зима  праздничная,  хоть  и  холодна!
Согревает  Любовь...
Есть  время  подумать...
Свои  прелести  Зимой!
Напоследок,  удивила  морозом...
Чтоб  знали...
Холодом  отличается  Зима!
Прошлась  по  заснеженному  парку...
Снег  блестит...
Запоминаю  её  холод...
Руки  замёрзли,  а  сердце  горит!
Знаешь,  Зима,  а  мне  тебя  жалко...
Ведь  за  нами  будешь  грустить...
Зимой  столько  подарков!
Согревались  в  Любви!
Ты  оставила  в  Душе  отпечаток...
Но  надо  тебя  отпустить!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779509
дата надходження 28.02.2018
дата закладки 01.03.2018

Лилея

Не оставят без Любви!

Я  люблю  тебя!
Ты  любишь  меня!
Нам  хорошо  вместе!
Ты  чувствуешь  меня!
Я  чувствую  тебя!
Общаясь  Душами...
Мы  всегда  вместе!
Для  того,  чтоб  получить  Любовь...
Нужно  сначала  её  отдать!
Получишь  Любовь!
Когда  в  Душе  Благодать!
Где  злость,    зависть,  эгоизм...
Там  нет  Любви...
Слишком  Она  чиста!
Поэтому  приходит
Где  чиста  Душа!
Её  сначало  заслужи!
Даря  Любовь  -  Дари!
Шли  Любовь!
Думаешь,  что  чувства  могут  не  дойти?
Не  расстраивайся!
Никуда  не  денется!
Вселенная  ведёт  учёт!
Любой  посыл  Любви  -  не  пропадёт!
Любой  посыл  Любви  для  Неё  -  Свет!
Смотри!  Получаешь  Любовь  в  ответ!
Подобное  с  подобным...
Правду  говорят!
Если  есть  Любовь,
Ей  легче  прорастать!
Не  закрывайся!
Посылай  лучики  Любви!
Увидешь!
Не  оставят  без  Любви!
Любовь  всегда!
Любовь  во  всём!
Возле  дома  прохожу...
Люблю  я  дом!
На  речку  смотрю...
В  неё  я  влюблена!
Дети!  Кот!  Собака...
Восхищена!
А  это  всё  Любовь!
Мужчина  -  женщина...
Целое...Одно...
Друг  к  другу  протекает  
Энергия  Любви!
По  клеточкам...
Она  уже  в  крови...
Мы  уже  одной  кро́ви  -  ты  и  я!
Самые  близкие!
У  нас  одна  Душа!
Одинаково  чувствуем!
Это  Любовь!
Вселенная  не  перепутала!
Дав  встречу  с  тобой!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778664
дата надходження 23.02.2018
дата закладки 01.03.2018

Лилея

По мотивам сказки "Золушка"

Мне  нравятся  сказки!
Они  всегда  с  счастливым  концом!
В  них  уроки...
Добро  побеждает  зло...
Народная  мудрость  гласит  :
Только  Добро  неси!
Любая  сказка  имеет  свой,
Неповторимый  смысл...
Прошли  века...
А  человеческие  отношения
Актуальны  всегда!

Любимая  сказка  Ш.Перро...
Ох,  как  девчонки  не  сладко  жилось...
Много  работы...
А  в  окружении  злость...
Но  не  стала  грубой  её  Душа!
Всю  работу  выполняла  с  песней  Она!
Хоть  приходилось  работать  с  утра  до  ночи...
Была  всегда  занята  очень...
Некому  пожаловаться...
Ругали  всегда...
Лишь  получала  "  спасибо"  от  отца...
А  мачеха  с  дочерями  -
Злые  всегда...
Так  Золушка  и  жила...

Одним  утром  примчался  гонец...
Принц  должен  жениться,ищет  жену  ,
Что  поведёт  под  венец...
Был  объявлен  бал  королём...
Приглашаются  со  всей  округе  гости...
И  вот  приглашение  в  Золушкин  дом...

Мачеха  стала  своих  дочек  собирать...
Замуж  за  принца  хочет  выдавать...
Всё  равно  какая  выйдет    -  лишь  бы  принц...
Завладеть  королевством  её  смысл...
Шьются  платья,  готовятся  парики...
Пудра...краски...духи...
Вот  думает...Принца  закадрить...
С  помощью  Его  -  богатство  себе  добыть...
Какая  там  Любовь...
Лишь  Его  Добро...
Готовятся  к  балу...

А  Золушка  ...мечтает,лишь  глазком
Увидеть  принца  с  королём...
Не  думая  замуж  выходить...
Лишь  бал  чуть  -  чуть  увидеть...
И  опять  мечтами  жить...
Не  берут  её  на  бал...
Работы  полон  дом...
Ещё  больше  дали  работы...
Чтоб  не  мечтала  ни  о  чём...
Уехали...
Плачет  Золушка  в  углу...
Хотелось  увидеть  принца!
-  Куда  ж  я  пойду...
Нет  платья,старые  ботинки...
На  лице  -  сажа...
Да  и  "  родственники"  уже  ушли...

Но,  у  неё    есть  крёстная!
Как  вовремя  Она  пришла...
Фея  -  Её  Душа  Добра!
Успокаивает  Золушку...
-  Сегодня  ты  пойдёшь  на  бал!
Увидешь  принца,  короля!
-  А  как  же  я  пойду?  Работы  полный  дом...
Перебрать  фасоль  с  горохом...
Полный  мешок...
-  Успокойся,  Золушка!
Всё  сделают  друзья...
Но,  как  же  без  платья?
На  ней  одно  рваньё...
-  А  Волшебная  палочка!  Волшебство!

Золушка  -  принцесса...
В  новом  платье  стоит!
Свет  излучает  !  И  позитив!
-  Спасибо,  дорогая  крёстная!  Благодарит!
Но  не  смотрит...
На  ногах...старые  башмаки...
-  Подожди,  Золушка!
Волшебство  только  началось!
Приходит  Феи  помощник  -
Он  Золушке  туфельки  даёт...
Вся  засверкала!  Своей  красотой!

Прийдя  на  бал...Золушку  никто  не  узнал!
Что  за  принцесса?  Из  каких  земель?
Мы  знаем  Её  королей?
А  принц  её  увидел...Влюбился  в  раз!
Ведь  Золушка  вся  светится!
Как  она  добра!
И  первый  танец,  он  танцевал  лишь    с  ней!
Влюбился  ...принц...
А  мачеха  приводит  своих  дочерей...
-  Вот,  познакомься,  принц!
Красавицы  они...
 -Спасибо  ,  принц  сказал...подумал:
-  Они  мне  не  нужны...
Золушка!  Моя  мечта!
Сказал  :  женюсь...  будет  она  жена!
Но  на  балу  время  истекло...
Скоро  12!  Вернётся  платье,  что  было  до  того...
Уж  стрелки  показывают  12!  Куранты  бьют...
Золушка  убегает,  теряя  туфельку  свою...
А  принц,  удивлённо...
-  Где  принцесса  моя!
Куда  исчезла?  Найдётся  ли  она?
А  Золушка  плачет...Влюбилась  она!
Как  ей  признаться?  Ведь  падчерица  она...
А  принц  безутешен...
Любит  лишь  её!
Ему  невест  предлагают...
Королевство  большое  его...
Он  не  может  Золушку  забыть...
Как  так  возможно?
С  первого  взгляда  полюбить!
По  всему  королевству  посылает  гонцов...
Найдите  принцессу!
По  туфельке...он...рад,  что  хоть  что  -  то,
Что  осталось  от  неё...
Спать  он  не  может,  ни  ест  ничего...
Любовь!  Конечно  Она!
Где  его  Золушка?  Принца  Судьба!
А  Золушка  плачет...как  горько  ей...
Впервые  влюбилась!А  -  он  -  принц...
Высоких  кровей!
У  него  -  королевство...
У  неё  -  ничего...
Но  Доброе  сердце  дороже  всех  благ!
Душа  её  Светом  продолжает  сиять!
-  Спрячусь,  не  покажусь!
В  жёны  принцу  не  гожусь...не  ровня...
Большой    разрыв...
А  принц...настойчив...
Добьётся  своего!  Найдёт  он  Золушку!
Перевернёт  всё  королевство  своё...

Заходят  гонцы  к  Золушки  в  дом...
Примерять  туфельку...
Посланы  самим  королём!
Золушка  узнала  туфельку  свою...
Молчит  и  плачит...
-  Принца  я  Люблю!
Но  не  признаюсь...ни  за  что...
Ведь  в  бедности  живёт  давно...
А  дочки  мачихи  хотят  туфельку  примерять...
Ведь  пол  королевства  обещают
За  туфельку  отдать...
Лишь  найти  её!
Добрую,  Светлую  принца  Любовь!
А  Золушка  -  Добра!
Одела  туфельку...хочет  плача...но  помогла!
Не  может  по  -  другому...
Воспитана  во  всём!
Да  на  ней  держится  весь  дом!
Привыкла  помогать!
Даже,  если  счастье  своё  прийдётся  отдать...

Но  Добрая  Судьба!
Для  принца  Золушку  сама  нашла!
Радуются  двое!
Принц  её  увидел!
Смотрит  в  глаза...
А  они  у  неё,  как  небеса!
А  платье  рваное...
Принц  это  не  хочет  замечать...
Ведь  без  Золушки  жизнь  для  него  -  печаль...
Теперь  встретились  их  глаза...
В  них  утонули  оба...
Такова  Судьба!
Быть  вместе!  Радуясь  вдвоём!
 -Ты  -  принцесса!
А  королевство  -  твой  дом!

Смысл  в  том...
Если  любят  двое  -  им  не  помешать!
Любовь  хранит!
Нельзя  Любовь  терять!
По  сей  день  есть  принцы,  Золушки...
Лишь  тому,  кто  Добр  Душой,
Откроются  двери  Радости
С  Счастливой  Судьбой!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778489
дата надходження 22.02.2018
дата закладки 01.03.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Ще утримує віжки білоброва зима

Ще  утримує  віжки  білоброва  зима,
І  весна,  ніби  інеєм  вкрита  лоза.
У  мовчанні  дзвінкому  несказанно-німа.
І  не  видно  слідів,  лиш  краплинка-сльоза

На  обличчі  не  висохла  досі  тремтяча.
Хіба  можна  забути  той  погляд  очей?
Тихе  сяйво  душі  надзвичайно  гаряче,  
Що  сніжинками  смутку  тепер  ось  пече.

Проникають  у  серце  лютневі  печалі,
Нічиєї  немає  у  цьому  вини.
Хоч  на  згадку  зима  залишає  печатку,
Березіль  робить  кроки  -  надія  весни.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779221
дата надходження 26.02.2018
дата закладки 01.03.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Весна життя підносить на щаблі

Минає  час  лютневих  холодів,
Весняне  проника  сопрано
До  королівства  мерзлих  володінь,
І  заживають  давні  рани.

Весна  розбурхала  думок  рої,
Схвильовані  чуттями  духу.
І  зранку  до  вечірньої  зорі,
Мов  губкою,  вбираєм  рухи.

Всміхнувся  на  безлистому  стеблі
Вже  пролісок-ефемероїд.
Весна  життя  підносить  на  щаблі,
Тримає  міцно  тонус-повід.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778913
дата надходження 25.02.2018
дата закладки 01.03.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Запрошення на каву

Немов  у  ферзевім  дебют-гамбіті
Обрав  позицію  цікаву,
А  я  була  неначе  Нефертіті...
Він  запросив  мене  на  каву.

Як  мучила  чомусь  підозра,  ревність...
Нюанси  безліччю  мелодій...
Влучав  приємними  словами  певно,
Руладами  нових  рапсодій.

Очима  він  казав,  що  апетитна,
І  пити  вже  збиравсь,  мов  каву.
Трималась  "Нефертіті"  непохитно,
Бо  очі  в  нього  геть  лукаві.

Пахуча  кава  і  гаряча  вдача,
Веселий,  невгамовний  мачо.
Годинник  його  тукав  від  Versace...
...Прокинулась,  бо  була  спляча.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778655
дата надходження 23.02.2018
дата закладки 01.03.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Увертюра

Крізь  стіни  чула  тиху  увертюру,
Немов  хтось  грав  її  мені.
Від  звуків  ожила  стара  гравюра,
Стрибали  ноти  весняні.

І  танули  сніги  замшілі,  сірі,
І  в  грудях  -  промінці  з  теплом  -
Зароджувалась  непомітно  віра
Прозоро-чиста,  ніби  скло.

Він,  мабуть,  поруч  -  серце  чуло  кроки.
Дзвінок  у  двері  -  щастя  звук.
Не  рахуватимем  ми  більше  років,
Сплетемо  ніжність  душ  і  рук.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778365
дата надходження 22.02.2018
дата закладки 22.02.2018

Лилея

Мы - одно…

Мне  хочется  нежно  
К  тебе  прикоснуться...
И  от  души  обнять...
Побудь  в  моей  ауре,
Наполненной  Солнцем...
Грейся  ...
Как  хочется  тепло  своё  отдать...

В  плену  друг  друга
Мы,  как  буд  -  то  ожи́ли...
Вместе  так  легко  мечтать!
А  мечты,  исполняясь...
Друг  в  друге  растворились...
Как  хорошо  друг  в  друге  
Прорастать...

Всеми  фибрами...Души  струны...
Чувствуешь...Мы  -  одно...
Ты  только  подумал...
Я  сразу  слышу...Что  хочет  Душа...
По  тебе  скучаю...
Приближаясь  всё  ближе...
Наша  мечта...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778341
дата надходження 21.02.2018
дата закладки 22.02.2018

Юлія Сніжна

Вода - не вино

В  твоїх  очах,  я  бачу  всесвіт,  моя  мила!  -
ти  так  казав  -  Ти  фея  днів  моїх  й  ночей!
А  я  всередині  тихенько  шаленіла  -  
Чи  ти  хоч  пам'ятаєш  колір  тих  очей?

Твої  вуста  такі  солодкі,  моя  мила!  -
 ти  так  казав  -  Вони  неначе  те  вино!
А  я  тихесенько  всередині  горіла  -
 Чи  ти  хоч  пам'ятаєш  їх  п'янке  тепло?

Тебе,  єдина,  я  не  можу  не  любити!  -
Ти  так  казав.  По  телефону.  Як  завжди.
І  я  чекала...  Так  хотіла  пригубити
вина  міцного,  а  напилася  води.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778018
дата надходження 20.02.2018
дата закладки 22.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Спогад у зеніті

В  нічне  адажіо  пірнали  разом,
Зірок  ескорт  блищав  на  шовку  неба,
Кохання  розливалась  ніжна  плазма,
І  місяць  срібне  сяйво  лив  із  цебра.

Цей  мюзик-найт  нас  поглинав  всеціло
Обіймами  гарячого  тремтіння.
І  серце  в  грудях  в  ритмі  стугоніло,
А  на  стіні  свічок  мигтіли  тіні.

...І  де  оця  феєрія  крилата?
Тепер  вже  тільки  спогад  у  зеніті,
А  місячна  ятрить  в  душі  соната,  
На  згадку  залишившись  у  софітах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777967
дата надходження 19.02.2018
дата закладки 20.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Підсніжники

(Натхнення  -    вірш  Володимира  Присяжнюка  
         http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772451  )

Ти  для  мене  знайшов  підсніжники,
Ришельє  пелюсткове  біле,
Проросло  тендітними  ніжками
Крізь  сніги  уже  посивілі.

Хоч  притягує  погляд  магічний,
Але  ми  не  зірвемо  диво,
Бо  краса  білосніжна  міфічна
Хай  приносить  радість  наживо.

Пам*ятатимем  цноту  ніжності
На  окрайцю  лютневого  дня.
Ти  для  мене  знайшов  підсніжники,
Заглядає  нам  в  душі  весна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776950
дата надходження 14.02.2018
дата закладки 20.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Допомогти знедоленим

Допомогти  знедоленим  і  поділитись  хлібом
Із  давнини  вважалося  людьми  природним.
Порятувати  хворого,  бездомного  каліку
І  захистити  старість  -  справа  благородна.

Бо  доброта  і  милосердя  мають    світлі  крила,
Тримається  на  них  все  чесне  товариство.
І  від  Святого  Духу  у  людей  велика  сила,
Гучні  слова  їй  не  потрібні  й  урочистість.

На  жаль,  тепер  зміст  милосердя  і  добра  втрачають,
Бо  лиш  до  милостині  зводяться  всі  справи.
Порядності  і  чуйності  черствим  не  вистачає,
Пожертви  сьогодення  лиш  заради  слави.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776736
дата надходження 13.02.2018
дата закладки 20.02.2018

Лилея

Я тебя укрою своей нежностью…

Я  тебя  укрою  своей  нежностью...
Достану  из  своей  души  -  цветы...
Чтоб  почувствовал  заботу...
Накину  на  твои  плечи...
Нежность...
Пледом  из    цветов  -  души...
Чтоб  почувствовал...
Тепло...
Чувствуешь?
Весна  ведь  за  окном!
Текут  ручьи!
И  Солнце  больше  светит!
Тепло  в  душе  от  нашей  встречи!
Твоё  я  чувствую  тепло...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777584
дата надходження 17.02.2018
дата закладки 18.02.2018

Юлія Сніжна

Як пахне ранок?

Чим  пахне  ранок  сніжної  зими?
Робустою...гарячою,  мов  лава
(без  цукру,  саме  так  смакує  кава).
Цей  аромат  тріпочучи  крильми
по  всій  квартирі,  наче  чорна  ґава,
та  не  ворожа,  а  якась  ласкава,
розрадить  в  час  ранкової  пітьми.

Як  пахне  ніжний  ранок  навесні?
Духмяним  чаєм...  Там  ромашка  й  м'ята,
малина.  За  вікном  пташок  крилата,  
весела  зграя  дзвінко  ллє  пісні.
Парує  чай...  Фантазія  багата,
заплющиш  очі    -  навкруги  строката
краса  природи,  наче  уві  сні.

Як  пахне  ранок  літньої  пори?
Там  аромати  квітів  пречудові,
зелені  луки  та  ліси  соснові,
і  запах  моху,  листя  та  кори.
І  аромат  садів.  Плоди  медові,
пахучі,  соковиті,  кольорові...
Усі  зігріті  сонечком  згори.

Чим  пахне  ранок  восени?  Дощем,
пожухлим  жовтим  листям  та  грибами,
млинцями  тими,  що  на  кухні  в  мами
(від  цих  думок  завжди  на  серці  щем).
І  димом  від  багаття,  і  луками,
що  вже  чекають  зустрічі  з  снігами,
які  накриють  все  своїм  плащем.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777569
дата надходження 17.02.2018
дата закладки 18.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Малюєш

Малюєш  в  пам*яті  графітом
П*янку  зимову  жінку-вишню,
Подарував  би  самоцвіти,
Але  ж  чомусь  тобі  не  втішно.

Натхненно  лінії  виводиш,
Вишневий  післясмак  зимою.
До  серця  б  знати  усі  коди,
Заповнив  би  його  снагою.

В  нічному  мареві  графіту
Малюєш  ілюзорно  вишню.
Бринить  симфонії  сюїта...
А  чи  поверне  Бог  колишнє?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777568
дата надходження 17.02.2018
дата закладки 18.02.2018

Лилея

Восторженный взгляд!

Этот  восторженный  взгляд!
Никогда  не  забуду!
Он  теперь  для  меня  -
Путеводная  звезда!
Даже,  когда  тебя  рядом  не  будет...
Твои  глаза  ...
За  несколько  минут...
В  них  всё  прочла...
Любовь,  восторженность!
Знаешь,  я  там  увидела  себя!
То,  о  чём  мечтала!
Я  увидела  в  твоих  глазах!
Видишь!
Сегодня  Солнце!
Это  знак!
Оно  поёт,  улабаясь!
Подпевая  нам  в  такт!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777491
дата надходження 17.02.2018
дата закладки 18.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

В руках умелых я гитара

Я  создана  лишь  для  тебя  гитарой,
Карбоновые  струны  счастья  не  порви.
Не  место  ей  лежать  внутри  футляра,
Скорее  в  руки  ты  возьми  и  удиви.

Сыграй,  мой  гитарист,  о  жизни  песню,  
И  от  души  прольётся  сладостный  нектар.
И  разольются  звуки  в  поднебесье.
В  руках  умелых  -  я  гитара  -  солнца  дар.

Услышишь  сразу  в  звуках  птичьи  трели,
Ведь  одному  тебе  играю  попурри.
Любви  вонзились  в  сердце  нежно  стрелы,
И  льется,  льется  музыка  для  нас  -  гран-при.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777367
дата надходження 16.02.2018
дата закладки 18.02.2018

Надія Башинська

КУ-КУ-РІ-КУ-У-У-У!

         Півень  курці  каже:  
-  Курко!  Ти  чого  це  не  така?  Ось  поглянь,
поглянь  на  мене.  Та  хоч  танцюй  гопака!
Гарний  гребінь.  Голосистий.  Всіх  щоранку
розбуджу.  Що  й  казать?  Весь  день  співаю.
Ще  поглянь,  як  я  ходжу!  Спинка  рівна.
Гордий  дзьобик.  Кольоровий  хвіст-дуга.
Підійди,  от  стань-но  поряд.  Подивися,
ти  яка?  Піду,  мабуть,  до  зозулі.  Та  хоч  голос  
гарний  має.
Чую  я,  вона  так  гарно  і  так  голосно  співає!
         Курка  півню:
-  Що  ти  кажеш?  Щодня  яйця  я  несу.  Доглядаю  
всіх  курчаток.  Подивись  на  цю  красу!
Я  маленька,  чепурненька.  Де  ще  ти  таку  знай-
деш?  І  готую,  й  прибираю,  як  співати  ти  ідеш.
А  ще,  кажеш,  я  незграбна?  Що  на  це  сказать  
тобі?
Зате  поряд  із  тобою  я  і  в  радості,  й  журбі.
         І  замисливсь  тоді  Півень.  Зрозумів,  чому  
такий.  І  веселий,  і  завзятий,  гордовитий,  че  -
пурний.  Бо  хороша  господиня  біля  нього.  
Он  яка!  А  зозуля?..  То  й  усього,  що  станцює  
гопака.
А  хорошу  господиню  не  завжди  знайдеш
таку.  Ото  ж  весело  та  дзвінко  закричав:
-  Ку-ку-рі-ку-у-у!
         Мабуть,  приклад  треба  брати  з  Півня  тим,  
хто  ласим  є...  до  Зозульочок  рябистих.
Цінувать  треба  своє!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777476
дата надходження 17.02.2018
дата закладки 17.02.2018

Лилея

Стремительные позитивные перемены!

Стремительные  позитивные  перемены!
Мчаться,  словно  белый  конь!
Дорога  открыта!
По  заснеженному  белому  снегу!
Дорога  в  Любовь!
Вперёд!
К  счастливым  переменам!
На  белом  коне!
Белый!  Как  Ангел!
С  позитивом  ,  конь!
Стремительный  импульс!
Дающий    сердцу  огонь!
Стремительность  Чувств!
Неся  Веру!  Надежду  !  Любовь!
Стремительность  прекрасных  событий...
В  Любви!
Скоро  Весна!
Привычное  состояние    коня!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777354
дата надходження 16.02.2018
дата закладки 16.02.2018

Юлія Сніжна

Хочу тебе…дуже…

Мені  кортить:  які  на  смак  твої  вуста?
Як  пахне  шкіра,  та  яка  вона  на  дотик?
Ти  моя  манія,  єдиний  мій  наркотик.
Собі  дозволю  це,  бо  істина  проста  -

тебе  я  хочу...дуже...так  несамовито
зацілувати,  усього  тебе  відчути.
Так  щоб  Відбутись  (а  не  просто  так  відбути).
Запам'ятатись  кольорово,  соковито.

У  кожнім  погляді,  у  жесті  відчуваю,
все  розумію,  ніби  ми  роками  разом.
Тобі  віддам  (нехай  безумство)  все  й  одразу.
Й  ти  віддасиш  всього  себе,  я  точно  знаю.

А  поки  що,  я  тут  пограюся  словами,
твою  фантазію  розбурхуючи  вміло.
Тебе  так  хоче  серце,  і  душа,  і  тіло
очима...пальцями...губами  та  думками.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777343
дата надходження 16.02.2018
дата закладки 16.02.2018

Лилея

Музыки цвет…

У  музыки    есть  свой  цвет!
Золотисто  -  оранжевый!
Заставляет  взлететь!
Фиолетовый...
Любит  тишину...
Этот  цвет  неторопливых  мелодий...
Попадает    на  творческую  волну...
Цвет  зелёный  -  это  Души  -  Здоровье...
Лечит  людей!
В  каждом  человеке  есть  своя  мелодия...
Свой  цвет!
Мне  близка  -  золотистая!  Оранжевая!
Радость!  Свет!
Разного  цвета  Душа!
Мелодия  Сердца!
В  мажоре,  в  миноре...
Прекрасна  Она!
Музыка  Весны,  Лета...
Музыка  Осени...Зима...
Чистым,  белым  цветом
Слышится  Добрая  Светлая    Душа!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777328
дата надходження 16.02.2018
дата закладки 16.02.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.02.2018

Серафима Пант

***

 https://www.youtube.com/watch?v=Oi-ixUoWAOU&feature=share  


Немає  в  судинах  блакитної!
Не  солодко  в  ріках  солоної!
Забарвленням  крові  невинної
Всі  війни  на  світі  окроплено.

Немає  в  живому  холодної!
Гаряча  –  лиш  норову  виміри!
Усі  рівноцінними  роджені  –
Людьми!  Не  богами!  Не  звірами!

Немає  ґатунків  за  расами!  
Землі  однієї  всі  діти  ми!
Розподіл  кривавий  –  фугасами
Посів.  Збір  надгробними  плитами.

Не  знайдеш  чорнішу  від  чорної!
Відсутнє  гниліше  зогнилого!
Наявність  жаги  непоборної  –
Ознака  буття  озвірілого.

Яв  піку  сягнув  отваринення  –
Життя  покарає  за  рангами.
Покута  приходить  з  запізненням.
У  часу  –  ефект  бумеранговий.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777251
дата надходження 15.02.2018
дата закладки 16.02.2018

Лилея

Нет Жизни без Огня!

Огонь!    Сила  жизни!
Очищайся  огнём!
Огонь!
Пусть  уйдут  всё  негативы!
Огнём  очисти  свой  дом!
Церковные  свечи  в  доме  горят...
Очищая  жилищное  пространство...
Огонь  -  возможность  Богу  сказать:
Тут  Свет!  Пусть  Ангелы  летят!
Вода,  Огонь,  Воздух,Земля...
Четыре  стихии
Что  поддерживают  
Гармонию  и  Лад!
Гори  огонь!  Гори  свеча!
Нет  Жизни  без  Огня!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777212
дата надходження 15.02.2018
дата закладки 16.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Зустрів мене

Зустрів  мене  в  фламінговім  світанку,
Вдихнув  у  душу  ніжний  промінь  ласки.
Обсаджена  смерічками  альтанка
Нас  огортала  у  хмельній  запасці.

Подарував  для  щастя  небо  й  крила,
І  макраме  міцним  плелось  кохання,
А  поцілунків  на  зап*ясті  сила
Вузлом  єднала  у  палкім  бажанні.

Фламінго-птахом  тріпотіло  серце,
Світанок  владно  зазирав  рожево,
Блищала  поруч  річечка  люстерцем...
...Чи  дійсно  бУло,  чи  любові  мрево?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777205
дата надходження 15.02.2018
дата закладки 16.02.2018

Лилея

Счастливый Космический Коридор!

Этот  недолгий  Космический  Коридор
Надо  Нам  пройти...
От  Затмения  Луны  
До  Затмения  Солнца...
И  тогда  мы  -  Спасены!
Выход  в  Счастье!
Всё  Новое!!!
Ведь  в  Китае  Новый  год!
А  это  Начало  ...
Лунные  сутки  -  Светильник!
Новое  Всё!
Как    каждый  задумал!
Так  Звёзды  сложились...
Затмения,  Коридор,  а  затем  
Новый  год...
Планеты  Космических  Миров...
Этот  раз  в  Водолее!
Не  пропусти!!!
Водолей  -  твой  Друг!
Коридор  в  Водолее...
Всё  сложится  ,так  
Какой    Импульс  пошлёшь...
Если  Импульс  -  Любовь!
От  Неё  только  Свет!
Посылай  в  Космос  мысли  Светлые!
Беги  смело  через  Космический  коридор!
А  на  выходе...
Будь  смелым!
Кто    Счастье  задумал...
Получит  Свет!
Светлые  Силы
Счастье  подарили!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777157
дата надходження 15.02.2018
дата закладки 16.02.2018

Юлія Сніжна

Подорож довжиною в життя

Заховалися  зорі  за  хмари,  пішли  в  забуття.
І  світанок  чергового  дня  загорівся    край  неба.
Я  іду  беззупинно,  з  надією,  любий  до  тебе.
Та  ця  подорож,  стане  мені  довжиною  в  життя.

Ані  компаси,  карти,  чи  гороскопи  складні,
не  покажуть  мені  де  тебе,  рідний  мій,  відшукати.
Лише  серце,  що  здатне  горіти,  страждати,  кохати
вкаже  правильний  шлях,  в  ці  туманні  розпачливі  дні.

А  дорога  важка,  знов  розпуття  на  безліч  доріг.
Ні  підказок,  ні  знаків.  І  вибір  цей  звісно  за  мною.
Найстрашніше,  найважче  -  це  бути  в  ладу  із  собою,
на  найкращих  з  шляхів  перейти  не  шкодуючи  ніг.

Не  шкодуючи  сил  далі  йти,  не  рахуючи  час,
із  бажанням  у  серці  у  обіймах  твоїх  віднайти
справжній  Рай  на  землі,  і  зуміти  його  зберегти...

Ти  назустріч  ідеш?  Ти  так  само  втомився  без    "нас"?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777143
дата надходження 15.02.2018
дата закладки 16.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Февральская лазурь. По картине И. Грабаря

Лазурью  рощу  одарил  февраль,
Покрыл  все  инеем  берёзы,
Устроил  сказочный  морозный  бал,
Блестят  их  ветви  от  гипноза.

И  дерево  изогнуто  с  утра,
Жемчужные  повисли  бусы,
Сверкает  солнца  с  инеем  игра,
Изысканы  мороза  вкусы.

Ведут  вокруг  берёзки  хоровод,
На  них  роскошные  наряды,
Безоблачный  лазурный  небосвод,
Хрустальные  деревьев  взгляды.

В  гармонии  февральские  цвета,
Природы  зимние  узоры,
Хоть  музыка  морозная  чиста,
Близки  весенние  мажоры.


©  Copyright:  Светлана  Пирогова,  2017

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776530
дата надходження 12.02.2018
дата закладки 13.02.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.02.2018

Юлія Сніжна

Быть… (?)

Быть,  просто  быть...В  суете  твоих  дней,
в  одночасье  незримо,  но  значимо
прикоснуться.  Потом,  как  всегда,  затеряться  в  толпе.
Просто  любить...  Быть  намного  нужнее.
Столько  быть,  сколько  свыше  назначено.
Четкой  линией,  сердцем  читаемой,  в  твоей  судьбе.

Километры  по  бездорожью  пройти.
Вопреки  и  назло,  но  с  надеждой.
Ради  встречи  единственной  или  последней  -  не  суть.
В  серости  дней  мне  тебя  не  спасти,
не  зажечь  то,  что  там  под  одеждой,
что  под  кожей,  в  груди,  если  ты  не  захочешь  рискнуть.

Буду.  Всегда.  И  не  важно  когда,
где,  кому  улыбнусь  на  прощание.
И  кого  обнимать  буду  рада  при  встрече  любой.
В  сердце  и  в  памяти  дни,  города,
те,  в  которых  звучали  признания,
где  так  было  прекрасно  и  неповторимо  с  тобой.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776406
дата надходження 11.02.2018
дата закладки 13.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Снегири

Зима  приехала  на  колеснице,
Укрыла  снежным  покрывалом  сад.
И  заблистала  серебром  царица,
И  зимним  птицам  свой  дала  заряд.

В  саду  видна  рябина  краснолица.
К  ней  в  гости  прилетели  снегири,
И  лакомятся  ягодами  птицы,
Осколками  мелькая  от  зари.

Они  как  яхонты  на  ветвях  белых,
Окраскою  своей  пленяют  взор.
Поют,  как  флейты,  на  рябине  зрелой.
Даруют  людям  птичий  свой  задор.


©  Copyright:  Светлана  Пирогова,  2016

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776336
дата надходження 11.02.2018
дата закладки 13.02.2018

Серафима Пант

Звучання весни

Наповнене  сонцем  пісенних  мотивів  по  вінця,
Не  стримує  серце    стрімкого  приходу  весни.  
Емоцій  бурулька,  теплом  оповита,  сльозиться  –
Натхненням  звучать  краплепади  на  всі  голоси.

Бубнявіють  мрії.  От-от  і  розпустяться  крила  –  
Блакить  залоскоче  політ  гостроверхих  чуттів.
Підсніжним  бажанням  рости  опиратись  несила  –  
Вирівнює  спину  промінчик  яскравий  в  стеблі.

Погоже  всміхається  небо  мелодіям  серця  –
Простори  свої  відкриває  для  щирих  зізнань.
Любов’ю  душа  на  звучання  весняні  озветься  –
Стирає  наснага  в  польоті  невидиму  грань.

Свобода  –  найбільшого  щастя  означення  вірне.
Для  розмаху  простір  безмежний  –  живе  полотно.
Весни  відчуття  –  нотностаннословеснокартинне:
У  люті  морози  хай  гріє  крилатих  воно!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776335
дата надходження 11.02.2018
дата закладки 13.02.2018

Лилея

Гармония в дуэте

Счастливы?
Вас  -  двое!
Зачем  же  третьего
В  свой  мир  впускать!
Двое  -  это  круг...
Обмен  энергиями  друг  к  другу...
По  кругу  можно  танцевать!
Взявшись,  за  руки,  вдвоём!
А  третий...
Портит  эту  гармонию...
Становится  ненужным  углом...
Треугольник  -  острые  углы...
Не  то...
Вот  воздушные  шары!
В  них  -  лёгкость!
В  треугольнике  его  нет...
Поэтому...подумай...вначале...
Стоит  кого  -  то  впускать?
Скажу  -  нет...
Гармония  только  в  дуэте!
Душа  рвётся  к  поэту...
Больше  никого  не  ищу!
Отвечая  на  импульсы
Любовью  -  ответом...
Любовь  впущу!
Не  разрешу  никому  больше...
На  территорию  Любви  заходить...
Это  опасно...Для  Любви...
Поэтому  Божественной  энергией
Её  нужно  от  чужих  закрыть...
Я  знаю,  если  любят  двое...
Невозможно  Любовь  украсть...
Но...чувства,  по  -  немногу...
Кусочками  хотят  забрать...
Я  знаю!
У  Любви  есть  Сила!
Не  подпустит  никого!
Лишь  двое...
Женщина  и  Мужчина...
И  им  не  нужно  больше  никого!
Лишь  вдохновению
Можно  между  ними  встать!
Стихи,  поэмы  помогут  танцевать!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776173
дата надходження 10.02.2018
дата закладки 13.02.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.02.2018

Гість-Наум

Як виглядає "дикий звір"…

Як  виглядає  «дикий  звір»…

Юрба,  що  вседозволеність    гірку  пізнала,
Не  може  рівним,  чесним  шляхом  йти.
Продажність  і  розгнузданість  еліти  доконала,
Ніхто  не  вірить  міфам  про  дорогу  до  мети.


Суспільство,  де  нема  поваги  до  святого,
Гниє  одразу,  знизу  і  згори.
Знаходить  священство,  що  лестить  вуха,
І  правосуддя  бутафорне  –  за  хабар  і  за  дари.

Наївним  і  довірливим  хвалять  патріотичність,
Втискають,  мов  інстинкт,  про  вибраність  родів.
Байки  комуни  –  Біблії  Святої  псевдо  ідентичність,
Були  потрібні  для  приборкання  допитливих  рабів.

Таж  Божий  Син  прийшов  до  всіх  народів,  неодмінно  –
Немає  вибраних,  нема  вельмож,  царів…
Хто  мріє  про  велике,  є  слугою  добровільно  –
Так  Боже  Царство  влаштувати  Бог  велів!

Система  поневолення  лиш  до  часів….
На  зло  людина  над  людиною  панує  –
Так  ворог  людства  обдурити  всіх  зумів,
--Зникає  милосердя,  про  любов  ніхто  не  чує.

Обманом,  підступом,  насиллям,  страхом,
Хтось  все  з’єднав  в  страшний  конгломерат….
В  одне  ярмо  впрягли,  під  одним  дахом
Шалене  вишколене  військо  роботів  –  солдат.

Ось  на  арені  світові  потужні  наддержави,
Чотири  звірі  з  моря  людства  світом  потрясли:
Окультна  Вавилонія,  з  богами  –  ідолами  і  жерцями,
Могутня  Мідо  -  Персія,  і  Греція,  і  Рим….

А  далі  –  неминуче  дроблення  імперій  біснуватих,
Англо—Америка  в  повадках  тих  самих.
Весь  світ  в  насильстві  більш  не  зможе  існувати,
Бог  сам  ламеє  колісниці,  грізний  меч  і  щит….

Нове  суспільство  буде  на  оновленій  планеті,
Де  ворожнечі  ,  ненависті  лютої  нема.
Збоченці  з  комплексами  вищості  підуть  далеко,
Сатрапів  і  поганячів  розшукувать  буде  дарма!

Пророк  від  Бога,  скромний  Даниїл,
Отримав  це  видіння  на  початку  людства  шляху.
Навіть  на  йоту  людський  розум  не  змінив
Весь  хід  подій,  бо  не  йому  це  вибирати….

Даниїла  2:44  «За  днів  тих  царів  небесний  Бог  встановить
 царство,  яке  повіки  не  зруйнується  і  не  буде  передане
 іншому  народові.  Воно  розтрощить  усі  ті  царства  і  покладе
 їм  край,  а  саме  стоятиме  вічно».  (618  –  536  р  .р.  до  н.е.)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776099
дата надходження 09.02.2018
дата закладки 09.02.2018

Лилея

Мужчины! Женщины! Говорите друг другу , полные Любви, слова!

Не  только  женщина  нуждается
В  словах  Любви!
Вы  думаете  мужчине  они  совсем  не  нужны?
Ему,  как  ребёнку,  обязательно  нужно
Говорить  добрые  слова!
У  него  тоже  нежная  Душа!
Под  жёсткой  маской,
Скрываются  нежные  слова...
Поэтому,  женщины!
Мужчине  тоже  нужно  говорить  ...
Побольше  слов  ,  про  Любовь!
Мужчина  мечтает  о  женщине...
Которая  может  раствориться
В  мужчине  своём...
Но  прежде...
Нужно  быть  мужчиной...
Дарить  ей  Любовь,  тепло...
Дарить  огонь...
На  тепло  летит  лёгкая  женская  Душа!
Мужчины!
Не  обижайте  женщин!
Чтоб  женщина  счастливой,  радостной  была!
Вы  от  неё  получите  больше!
Ведь  у  неё  Душа  Любви  полна!
Дарите  ей  свою  Любовь!
Благодарственные  слова!
Увидете!
А  ваша  любимая,  как  цветок  в  мае  -  расцвела!
Женщины!  Мужчины!
Говорите  друг  другу
Добрые,  полные  Любви  ,слова!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776062
дата надходження 09.02.2018
дата закладки 09.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Чекаю

Стежина  в  спориші  забута,
А  я  стою  на  ній  роки.
Неначе  поглядом  прикута,
В  думках  листаю  сторінки.

Не  вся  прочитана  та  книга,
Що  почали  читати  ми,
Життя  крутило,  ніби  дзигу,
Не  тільки  гладь,  а  ще  й  ями.

Стою  я  боса  на  стежині,
Чекаю,  хоч  і  пізно  вже.
Ти  забарився  у  рутині.
Стою...в  ранковім  негліже.

Люблю  до  німоти,  до  болю.
(Блукаєш  ти  серед  чужих.)
Чи  я  побачу  очі  льону,
Поки  є  видих  і  є  вдих?

Чекаю  досі  на  стежині,
У  венах  стигне  моя  кров.
І  чую  пісню  лебедину,
І  знову  воскреса  любов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775957
дата надходження 09.02.2018
дата закладки 09.02.2018

Лилея

Чего хочет женщина?

Загадочный  вопрос...
Чего  хочет  женщина?
На  его  ответить  не  удалось...
Думаю,  что  нет  ответа...
Загадку  женщины  
Невозможно  разгадать...
В  этом  её  тайная  Сила!
Чего  хочет  женщина?
Интересный  вопрос!
Легче  в  Космос  слетать!
Чем  узнать...
Чего...Она.  ..Хотела...
Но,  всё  -  таки...есть  шанс!
Вы  в  Душу  её  загляните!
И  поймёте...
Нужно  с  ней  на  одной  волне
Спеть  романс...
Романс  о  Любви...
Музыка    -  Любовь  -  соединила!
Но,  всё  же...
Ещё  ...хочу  спросить...
А,  что  ж  она  хотела?
САмой  Любимой  стать!
Ах,  вот  в  чём  дело!
Любить  -  не  переставать...
Стать  Любовью!
Теперь  надо  спросить...
Это  хотела?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775856
дата надходження 08.02.2018
дата закладки 09.02.2018

Лилея

Согреться должен человек!

Холодно...  мороз...снег...
Согреться  должен  человек...
Добрыми,искренними  словами...
Без  лжи...
Поступки  не  должны  быть  театральны...
Без    Души...
Тогда...Не  ждите...Ответной  Любви...
Она  Чувствует  Всё!
Чувствует  тебя...
Не  обманывай,  не  любя...
Не  отказывайся  -  Любя!
Любовь  пустоту  не  принимает...
Только  на  импульсы    Любовь  отвечает...
Душа  Чувствует  Любовь!
Даря  в  ответ  -  Любовь!
Снег  на  дворе...
Отбелилась  земля!
Всю  грязь  на  дорогах  прикрыла...
Какой  чистый,  белый  снег!
В  руках  сразу  тает!
Так  и  с  холода  согреется  Душа...
Как  тот  снег...в  руке  расстает...
Растопится  снег    от  тепла..  
В  ладонях  вода  осталась...
Так  и  Любовь...
Как  вода...
Живительным  глотком    
Спасаясь!
Хватило  глотка...
Чтоб  опять  Возродиться!
Белый  снег!  С  Неба!
Ты  нужен  нам!
Твоя  Чистота...
В  тепле...станет  живительной  водицей!
Не  теряй  Любви!
На  морозе  вода  в  льдинку  превратится...
Знай!  Всё  равно  наступит  Весна!
Все  льдинки  всё  равно  расстают!
Февраль...мороз...
Как  тепла  нам  не  хватает...
Возьми  лёд...поставь  на  огонь...
Увидешь...как  он  быстро  тает...
Как  важно  в  холод  согреться...    
Пока  прийдёт  Весна...
Нужно  прожить  -  в  Радость!
Дарить  друг  другу  много  тепла...
Чтоб  Ду́ши  не  замёрзли!
Уже  скоро!
Осталось  чуть  -  чуть...
Весною...  
Отогреются    Ду́ши!
Скоро!  Распустится  из  под  снега  цветок!
Подснежником  зовётся  !

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776017
дата надходження 09.02.2018
дата закладки 09.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

В гармонии

Ночное  небо...Звёздные  алмазы,
Волшебник-месяц  вновь  колдует.
И  шёлковая  леска  крепкой  связью
Соединяет...Он  целует.

Ночное  небо  и  слепые  звёзды,
Им  стыдно  проявлять  сиянье.
Ведь  от  любви  и  страсти  ночи  пёстры,
Когда  сплетаются  лианно.

Ночное  небо,  блёкнет  месяц  тихий,
И  обнажённых  прикрывает  
Небесным  пледом  из  индиго  лихо.
Влюблённый  он...  и  понимает...

Ночное  небо,  только  двое  рядом.
И  тонут  без  воды  друг  в  друге.
Вселенная  проводит  нежным  взглядом...
В  гармонии  сердца  и  руки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775779
дата надходження 08.02.2018
дата закладки 09.02.2018

Серафима Пант

Світ у пащі

Є  світла  -  є  й  темна  в  монет  сторона.
Дарт  Вейдер  не  вірив  у  силу  причастя,  
І  в  те,  що  усім  по  ділах  їхніх  дасться.
Підкинуто  жереб  -  триває  війна:
Гри(о)бними  дощами  змочило  сповна.
Висушує  душі  в  печах  сатана.
Світ  в  пастці.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775635
дата надходження 07.02.2018
дата закладки 07.02.2018

Лилея

Запах ванили делает женщину слаще…

Запах  ванили  делает  женщину  слаще...
Не  слащавой,  как  говорят...
Такова  её  природа...
Источать  аромат...
Если  женщина  на  кухне...
Пирожки,  пирожные,торты  печёт  -  
Она  пропитана  ванилью...
Для  её  мужчины  -  
Настоящий  восторг!
Женщина  должна  быть...
Сладкая...по  сути...
В  мужчину  влюблена!
Радостью  кухня  полна!
Но,  когда  готовит  блюда  с  перцем...
Это  тоже  хорошо!
Если  в  любовь  добавить  перца  -
Разгорается  огнём...
Только,  смотрите,  не  переперчите!
А  то,  -  пылать    Любовью  -    огнём!
Всё  умеренно...
Перчик  даст  крови  движение...
И  Чувство  разгорелось!  
Ожило!
Ой,  я  сегодня  борщ  пересолила!
Так  и  есть!
Любовь!
Влюбилась  без  ума  в  него!
Что  значит  Любовь!
В  блюде  соль!
Ничего!    Попробуем  доесть!
Ведь  Любовь!
Она  есть!
Пища  в  нашей  жизни  много  значит...
Там  пересолил,  там  переперчил...
А  сладкое...как  шоколад!
Десерт!    Настроенье!
Много  сил!
Поэтому  пахнет  ванилью...
Я  готовлю  пироги,  торты...
Ведь  сладкое  -  божественно...
Его  любили  даже  короли!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775633
дата надходження 07.02.2018
дата закладки 07.02.2018

Малиновская Марина

< И снова о чувствах… >

Разве  бывают  чувства  по  заказу?...
Они,  как  и  поэзия,  случаются  по  вдохновению!
Разве  Любовь  возможна  по  приказу?...
Она  -  нечаянна,  как  мыслью  озарение…

Смотря  на  сотни  разных  лиц  мужчин,
Невольно  задаюсь  таким  вопросом:
Найдётся  ли  хоть  несколько  причин,
Чтоб  появились  в  Сердце  чувства  отголоски?...

Не  к  каждому  за  миг  проснутся  чувства…
Любовь  –  незримый  алхимический  процесс!
И  в  то  же  время,  труд  Души,  искусство,
Любовь,  как  дар,  посланница  небес…

Разве  бывают  чувства  по  заказу?...
Я  знаю,  им  созвучен  нежный  голос  Сердца!
Их  не  поставишь,  как  цветы,  на  время,  в  вазу…
Всё,  что  искусственно,  не  даст  согреться…


@  Марина  Малиновская  /  22.09.2017  /

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774946
дата надходження 03.02.2018
дата закладки 05.02.2018

Лилея

Впускаю лучики в комнату свою

Люблю  фотографировать  лучики,
Которые  заглядывают  ко  мне  в  окно...
Их  много!  Они  ве́селы!
И  ласковые,  как  кошка...
Впускаю  лучики  в  комнату  свою...
Чтоб  поселились  здесь...
Я  лучики  люблю!
Обязательно!
Запускай  лучики!
Особенно  Зимой!
Лови  поцелуи  Солнца!
Рассеешь  страх...
Запустить  Любовь!
Лучики  собою  освещают!
Настроенье  дают!
Поэтому...
Не  задумываясь...
Их  в  комнату  впущу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775255
дата надходження 05.02.2018
дата закладки 05.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Торкається теплом твій дотик словом

Втрачає  сніг  одежу  з  мельхіору,
Сліди  лиш  акварельні  світло-сірі.
Гармонія  в  повітрі  Піфагора,
І  гама  почуттів  у  повній  мірі.

І  незабутній  спогад  про  цілунки,
Про  подих,  що  торкався  ніжно  тіла.
Виводив  ти  любові  візерунки,
А  я,  мов  сонечко,  тобі  світила.

Бо  тільки  ти  умів  отак  кохати,
Щоби  душа  в  душі  палахкотіла.
Напою  присмак  із  п*янкої  м*яти
ЗалИшився  до  цього  часу,  милий.

Втрачає  сніг  одежу  мельхіору,
Лиш  Viber  нас  єднає  ниттю  знову.
Весна  спішить,  гармонії  опора,
Торкається  теплом  твій  дотик  слова.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775244
дата надходження 05.02.2018
дата закладки 05.02.2018

Леонід Луговий

Другу Толі

Вже  трап  хиткий  і  палуба  під  вами,
Позаду  дім  і  стихлий  ураган.
Нудьгуючих  на  суші  за  штормами,
Вас  знову  кличе  синій  океан.

Вперед,  орли!  Не  гайтеся  ні  миті.
Для  вас  вітри  і  з  вами  небеса  -  
Там  ждуть  моря,  і  всі  порти  відкриті
Для  тих,  хто  підіймає  паруса.

Стихії  не  підвладні,  і  під  неї
Ніколи  ви  не  змінюєте  шлях.
Ви  з  тих,  хто  підійімаються  на  реї
Під  шквали  завиваючі  в  снастях.

Хай  вахта  в  ніч  і  кубрики  затісні,
Зате,  як  нестихаючий  орган,
На  всіх  широтах  вам  співає  пісню
Безслівно  й  зрозуміло  океан.

Ви  знали  найгарніших  і  химерних,
У  золоті  і  в  поясі  з  рослин,
І  вас  приймали  ввічливо  таверни
На  островах  віддалених  країн.

Вам  ураган,  свинцевими  валами,
І  рифи  закриваючий  туман
Не  зможуть  перешкодити,  бо  з  вами
Удача  і  відважний  капітан.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775210
дата надходження 05.02.2018
дата закладки 05.02.2018

Лилея

Лети ! Душа! Лети!

Шагаю  по  жизни
Уверенно...
Бог  со  мной!
Дорога  длинная...
Иду...Поднявши  глаза  в  Небо  я!
Мне  помогают  Ангелы!
Лети!
Тебя  опускают...
Знай!
Если  Душа  взлетает...
Ей  не  интересна  дорога...
Что  ведёт  в  пропасть...в  пустоту...
Если,  есть  Полёт!    Мечтанья!  
Большая  Любовь!
Зачем  страданья?
Если  любят  двое...
Пусть  летят!
Зачем  идти  дорогой  негладкою...
Часто  в  ней  даже  пустота...
Наступаешь...проваливаешься...
Больно...
Потом  болит  нога...
Зачем  эти  боли?
Когда  можно  просто...
Лететь!
Без  боли...
Лети!  Душа!  Лети!
Без  преград!
Люби!  Всегда  Люби!
Души  -  сад!
Плохую  дорогу  -  обминай...
Даже  ногой  не  вступай...
Люби!  
Пусть  раскроется  Душа!
Неси!  Добро  Любви!
Только  Любовь  поднимет  к  Небесам!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774990
дата надходження 03.02.2018
дата закладки 04.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Лютневий ранок

Лютневий  ранок  і  пахуча  кава
Із  присмаком  кориці  і  весни.
Струмочком  ллється  спілкування  жваве,
Стрибає  сонце  зайцем  на  стіні.

І  щастям  заціловані  обличчя,
Зими  краса,  сплетіння  теплих  вій.
Слова  любові,  ніби  хіт  музичний,
Проникливі,  сердечні  і  живі.

І  лютий,  попри  назву,  добрий.
Експресія  бажань  -  і  тане  сніг.
Любов  взаємна  -  долі  світлий  обрій.
І  ніжність,  ласка  -  Амальтеї  ріг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774744
дата надходження 02.02.2018
дата закладки 04.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Веде дорога зрілості додому

(Експромт  -  натхнення...                                
                                               .http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774649  )



Який  же  любий  досі  серцю  рІдний  край,
І  дорогА  під  очеретом  хата.
Як  наче  вчора  мати  наливала  чай.
І  хлібом  свіжим  пахла  вся  кімната.

Згадалося  мені  дитинство  золоте,
І  колос,  що  схиляється  додолу.
Те  місце,  де  родивсь,  зростав  колись  -  святе.
Веде  дорога  зрілості  додому.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774865
дата надходження 03.02.2018
дата закладки 03.02.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.02.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.02.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Тільки вдвох

Самота  роз*їдає  людину,  
Ніби  цвях  покриває  іржа.
Час  безжальний  біжить  неупинно,
Не  існує  для  нього  межа.

Розкажи,  як  живеш  наодинці.
Не  приховуй.  Твій  біль  струменить.
Відчуваю,  бо  в  кожній  клітинці
Так  вразливо  й  тривожно  щемить.

Не  мовчи.  Загою  твою  рану
Теплотою  своєї  душі.
Від  акорду  старого  органу
Розіллються  рікою  вірші.

Не  залишиться  сліду  від  суму,
Із  шпаринок  його  прожену.
Лиш  твої  бачу  очі  у  тлумі,
І  вночі  мені  теж  не  до  сну.

Я  втамую  твій  біль  поцілунком
І  хмарини  розсію  суцільні.
Візаві,  мов  бальзам  порятунку.
Тільки  вдвох  ми  з  тобою...  сильні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774342
дата надходження 31.01.2018
дата закладки 01.02.2018

Юлія Сніжна

Картатий плед чи вовняні шкарпетки

В  твої  обійми,  наче  в  плед  картатий
я  загорнусь  із  ніг  до  голови.
Так  тепло...Тут  до  ранньої  весни
я  можу  нерухомо  зачекати.

В  твої  обійми,  наче  в  плед  картатий
я  загорнусь  і  вмощусь  на  диван.
Зігрію  руки  і  тендітний  стан,
і  вічно  мерзлі  ніжки  й  ніс  кирпатий.

В  твої  обійми,  як  в  картатий  плед
я  загорнусь  і  буду  тихо  мліти.
Розквітнуть  у  душі  прекрасні  квіти.
Напишеться  в  думках  новий  сонет.

В  твої  обійми,  як  у  плед  картатий...

Ну  досить  вже  у  небесах  літати.
Прекрасні  мрії.  Занотую.  Збережу  в  чернетки.
Замерзла.  Светра  одягну  і  вовняні  шкарпетки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774328
дата надходження 31.01.2018
дата закладки 31.01.2018

Юлія Сніжна

Картатий плед чи вовняні шкарпетки

В  твої  обійми,  наче  в  плед  картатий
я  загорнусь  із  ніг  до  голови.
Так  тепло...Тут  до  ранньої  весни
я  можу  нерухомо  зачекати.

В  твої  обійми,  наче  в  плед  картатий
я  загорнусь  і  вмощусь  на  диван.
Зігрію  руки  і  тендітний  стан,
і  вічно  мерзлі  ніжки  й  ніс  кирпатий.

В  твої  обійми,  як  в  картатий  плед
я  загорнусь  і  буду  тихо  мліти.
Розквітнуть  у  душі  прекрасні  квіти.
Напишеться  в  думках  новий  сонет.

В  твої  обійми,  як  у  плед  картатий...

Ну  досить  вже  у  небесах  літати.
Прекрасні  мрії.  Занотую.  Збережу  в  чернетки.
Замерзла.  Светра  одягну  і  вовняні  шкарпетки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774328
дата надходження 31.01.2018
дата закладки 31.01.2018

Лилея

Не знаешь как жить? Живи Счастливо!

Не  знаю  как  мне  дальше  жить...
Стою  на  раздожье...
Подумала...
Выбираю  Счастье!
С  ним  всегда  спокойно!
Выбрала  Счастье...
Наслаждаюсь...
А  тут...вижу...
К  Счастью  присоединилась  Радость!
Заходи,  родная...
Радость  пригласила...
А  за  Ней  Удача...
Вы  б  меня  впустили?
Проходи,    Удача!
Всегда  Тебе  Рада!
Счастье!    Радость!  Удача!
Всегда  теперь  рядом!
А  как  же  без  Любви?
В  ней  Большая  Сила!
Открываю  дверь...
Любовь,  входи!
Тебя  я  тоже  пригласила!
Счастье!  Радость  !  Удача!  Любовь!
Наполнили  мой  дом!
Сказочная  Фея...
Хозяйничает  в  нём!
Помочь  бы  Миру!
Тогда  СчастлИво!
На  Планете    заживём!
Ангел  Небесный  пусть  Всегда  
Хранит  дом!
Счастье!  Удача,  Радость  и  ,  конечно,  Любовь!
Ангелы  Добра  Охраняют!!!
Им  подвластно  Всё!
Превращать  жизнь  
В  Большую  Удачу  и  Сказку!
Где  Всегда  Живёт  Добро!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773984
дата надходження 29.01.2018
дата закладки 31.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Кричить голосова реклама

-  По  вісімнадцять  гривень  цигарки,  -
Кричить  голосова  реклама.
І  над  базаром  зморщились  хмарки,
Майбутня  курить  смачно  мама.

Ні  фрукти  рекламують,  ні  шкварки,
Кричить  голосова  реклама...
О  восьмій  ранку  сморід...цигарки...
Ой,  леле,  леле,  що  за  мама?

Як  весело  торгівля  диму  йде!
І  хто  дозволив  цю  рекламу?
Чекає  покоління  молоде
В  житті  трагедія...Ой,  мамо!

(  Дійсно,  у  нашому  місті  з  8.00  до  15.00  щодня  йде  реклама  цигарок.  Ось  такий  вийшов  вірш  про  сьогодення.)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773957
дата надходження 29.01.2018
дата закладки 31.01.2018

Лилея

Не боясь…Раскрыться

О  чём  думаешь...  -  молчать?...
Трудно...  
В  тени́  ходить...
Нудно...
Лишь  яркий  Свет!
ПЕсень!
Любить...
Независимо  сколько  тебе  лет...
ВЕсны...
Пройтись  по  зелёным  лугам...
Пройтись  ПОлем...
Там...Раскрывается  Душа...
Там  ...  ВОля!
Лишь  ветер  ...
Поймёт...
Что  сказать  хотелось...
Птица  крылом  взмахнёт...
Поднимаясь....В    Слове  ...  -  Правое  Дело...
Другое  поколение  поймёт...
Что  Душа  раскрыть  Готова...
Меняется  Времени  бег...
Остаётся  Слово...
Изменения  в  Природе...
Меняется  Человек!
(Свыше  предупреждение...)
Не  одевай  Душу...по  моде...
Не  забывай!  Ты  -  Человек!
Оставайся  прозрачным...
Закаляйся,  как  сталь...
Стань  уникальным...
Тогда  вместе,  мы  ,  все...
Дух  людей  поднимая...
Не  бояться...Других  ...
Не  боясь...
Другим  Душу  Раскрывая...
Что  Душа  накопила...
Трудно  иногда  понять...
Этот  опыт...
Селенья...города...
Нет  разницы...
Кто  ты...
Одет  иль  босОй...
Всё  же...Взгляни  на  звёзды...
Они  на  людей  похожи...
Рождаются  в  темноте...
Свет  излучая...
И,  затем  ,  по  падающей  звезде...
Желанье  загадаем...
Так  и  люди...
Живут  в  темноте...
Светят  Светом...
А,  когда  упадут,  дарят  Счастье...
Открываются  Новые  Планеты...
Если  Знанья  Даны...
Их    -    раскрываешь...
Всегда  Люби!
Люби!  Не  переставая!
В  этом  Главный  смысл...
Говорили  Пророки.    
Самая  сильная  ...  -  Любовь!
Любовь  -  сильнейшая  в  Природе!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773842
дата надходження 28.01.2018
дата закладки 28.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Зробити треба вибір

Гойдалась  ніч  у  місячнім  човні,
Сніжинки  дріботіли  босі,
Оголені  лягали  по  стерні,
Думки  снувались  у  хаосі.

Попереду  бар*єри  снігові,
І  темінь  гірко  обіймала.
Ятрили  душу  точки  больові,
Мабуть,  ми  втратили  кресало.

І  ніч  байдужа,  в  холоді  сліпа,
І  лиш  сніжинок  білі  шати.
Межи  слідів  видніється  стопа,
Чи  принесе  вогонь  до  хати?

Зробити  треба  вибір  непростий...
Без  світла  журиться  лампада.
Та  вчасно  сказане  душі  "прости"  -
І  в  дім  вогню  добавить  Лада.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773753
дата надходження 28.01.2018
дата закладки 28.01.2018

Лилея

Зимнее звёздное Небо…

Зимнее  звёздное  Небо...
Морозный  вечер...
Звёздных  Миров...
Видя  Небо...
Никто  не  похвалится...
Что  был  Там...
Лишь  космонавты..
Но...  каждый  готов...
Полететь...
Увидеть...
Эти  звёзды  вблизи...
Но  они  далёки...
Очень  далёкие  от  Земли...
Человечество  хочет  понять...
Историю  Звёзд...
Все  ж  хотят  летать!
В  Далёкие  дали  Миров!
Наверное,  мечтая...
Немного  от  реали..  
Волшебные  звёзды!
Человеческие    мечты!
Волшебные  звёзды!
Ваш  Свет...
За  вами  наблюдает  Человек...
Ведь  каждый  родился
Под  своей  звездой...
А  может..  он.    Её...увидит?..
Поговорит  с  звездой?..
Вот,  там,  посмотри!
Ты  Её  видишь?
Свет  яркой  звёзды!
Смотря  на  Неё...
Для  себя  откроешь
Вселенной  Миры...
Ведь  звёзды  дарят  Счастье...
Исполняют  мечты...
С  Радостью  летят...
Одна  звезда  -  с  рожденья!
Другая  -  просто  в  Дар!
А  третья  -  Вдохновенье!
Четвёртая  и  пятая..  
И  следующая  ,счастливая  звезда!
Звёздное  Небо!
Тебя  любят  все!
В  зимнем  Небе...
Яркая  звезда...
Смотря  на  Небо...
Мечтается  мне...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773393
дата надходження 25.01.2018
дата закладки 27.01.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.01.2018

Лилея

Водолей

Вы  видели  Радугу?
Конечно!
Её  любят  все!
Все  восхищаются  Ей!
А  знаете...
На  ней  живёт  Водолей!
Он  лёгок,  как  воздух!
Лишь  маленький  ветерок  -
Летит  в  Мечту,  Любовь!
Водолеи    живы  ,  забавны...
Оригинальны  ,    независимы...
Дипломатичны  и  мягки...
Наступила    Эра  Водолея!!!
Стремление  к  Братству!
Для  них  -
Главное  Слово  -  Мир!
Любят  людей  и  ДивА!
Всё  это  -  Водолей!
Находясь  под  Сатурном    ,    Ураном...
Часто  меняется  Он...
Энергия,  инициатива  дерзанье...
То  ,вдруг,  закроет  перед  Вами  дверь...
Не  подумайте  плохо...
Он  Вас  Любит!
Водолеи    любят  людей!
У  него  много  друзей!
Просто  бывает  Сатурна  влияние...
Знайте...
Вы  для  него  всегда  важней!
Если  Водолей  родился  под  Венерой...
Тогда  искусство  их  Дом...
Красота,  прекрасные  манеры...
Музыка,  поэзия...
Любовь!
Такой  наш  Водолей!
В  его  жизни  бывает  лень...
Ей  не  видно  конца...
Он  ходит,  наблюдает...
Но  это  не  от  лени...
Он  ждёт...
С  Космоса...
Гонца...
Чтоб  След  оставить  Поколенью...
Поэтому  больше  всего  гениев
Под  знаком  -  Водолея
Сигналы  с  Космоса  принимает
Его  тонкая    Душа...
Машину  изобрёл,
Чтоб  облегчить  труд  людей...
Чтоб  больше  времени  
На  Звёзды  потратить!
Мечтая  сделать  Добро  для  Людей!
Если  вам  не  по  карману
Содержать  гарем...
В  женщине  -  Водолее  -  
Всё  это  сразу!
А  деньги...
Для  неё  эмоции  важней!
Если  станет  выбор:
У  вас  толстый  кошелёк?
Её  к  вам  не  потянет...
Выберет  по  Духу!
Это  для  неё  важней!
Станет  Гуру...
Подарит  знания,  что  родились  в  ней...
Она  прекрасная  подруга...
Щедрости  нет  конца...
Но,  если  предал  "  друг"...
К  нему  не  вернётся  ,  никогда...
С  ним  будет  говорить...
Такова  её  ментальность...
Но  Сердце...
Больше  не  доверит...
Никогда...
Поэтому  Водолея  не  обижайте!
В  любви  и  дружбе  у  Водолея
Душа  чиста!
Мужчина  -  Водолей  -  
Романтик...
Для  него  слово  -  Друг  -  закон...
Часто  Великий  математик...
Машину  Времени  он  изобрёл...
Всё  Водолею  интересно!
От  соседского  щенка...
Но  новой  звёздочки,
Которая  в  Галактике  зажглась!
Всех  любит  Водолей!
Это  -  Его  Эра!
Присоединяйтесь!
Быстрей!
Своим  теплом  Души  согреет!
Всегда  Ваш  Друг!
Мечтатель...
Водолей!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773108
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 25.01.2018

Лилея

Лиш бы выросли крылья в Любови!

Я  готова  любить  -  всегда!
Я  готова  тепло  дарить  -  всегда...
Слушая  Судьбы  подсказки...
Как  хотелось  мне...
Идти  просто...так...
На  легке...
Отдавая  Души  своей  ласки...
Не  спугни...
Я  прошу  не  спугни...
Это  чувство...
Такое  живое...
В  прошлом...
Удары  судьбы...
Я  люблю...
Боюсь  в  любви...
Потерять...
Родное...
Лишь  Любовь!
Бесценный  Дар!
Самый  ценный  подарок...
Тепло...
Я  готова  отдать...
Лишь  в  любви!
Выростают    крылья!
Ни  за  что  не  хочу  потерять...
То,  что  чувствую...
В  любви  с  тобою...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773004
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 24.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

І в душі хуртовина

Білу  гриву  зима  розпустила,  
Розвіває  її  заметіль.
І  не  видно  Селени-світила,
Тільки  сніжна  встеляється  сіль.

І  в  душі  хуртовина  тривоги,
Хоч  давно  відпустила  його.
Крає  серце  від  леза  дороги,
І  думки,  й  відчуття  на  арго.

Задаю  риторичне  питання:
-  І  для  чого  минуле  мені?
Все!  Не  буду  я  більше,  востаннє!
Але  ж  бачу:  вже  близько  вогні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773038
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 24.01.2018

Юлія Сніжна

Я вже пішла.

А  я  чужа,  неначе  тінь  в  твоєму  замку  з  кришталю.
Ясному  сонцю  заважаю  гратись  світлом.
Піду  додому.  Полечу  із  вільним  вітром.
Без  крихти  сумніву,  із  сумом,  але  майже  без  жалю.

А  я  не  та.  Ти  ж  знаєш  сам.  Свою  я  відіграла  роль,
в  твоїй  душі  усі  розставила  акценти.
Взяла  із  цього  і  свої  якісь  проценти.
Та  до  вітрил  багряних  все  ж  не  доросла.  Я  ж  не  Ассоль.

А  я  одна  така.  Таких  не  буде  більше  у  житті.
Та  це  не  є  причина,  щоб  тужити,  любий.
У  нас  є  спогади.  Ну  а  життєві  згуби  -
то  неминуче.  Ти  про  них  мені  напишеш  у  листі.

Я  вже  пішла.  Ти  знаєш,  слід  моїх  маленьких  босих  ніг
засипле  снігом.  В  сніжки  будуть  грати  діти.
А  навесні  там  проростуть  прекрасні  квіти.
Ти  їх  вплети  поміж  рядків,  як  від  печалі  оберіг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772914
дата надходження 23.01.2018
дата закладки 24.01.2018

Сергій Прокопенко

Дістало

Керують  нами  зараз  ті,  хто  і  завжди́  -
Невігласи,  бариги,  казнокради!
Ті,  що  готові  за  бариш  до  зради,
Ті,  що  завжди  вели  країну  до  біди!
У  нас  краду́ть  і  нам  же  брешуть  без  кінця!
За  статок  продадуть  і  матір,  і  отця!

Чому,  коли  народ  продовжує  жебр́ать,
Ви  можете  і  далі  сито  жрать?
Мільйони    топите  у  віскі  на  мальдівах.
«Porsche»    купуєте  для  о́тприсків  сопливих.
Прибутки    в  сто  разів  мілкіші  за  видатки  -
То  може  скажете  народу,  звідки  ваші  статки?

Коло  корита  тільки  вмієте  дружити  -
Як  кра́де  з  вами  -  хоч  до  прапора  приший.  
Як  заважає  красти  і  жиріти,
То    вже  не  друг  –  женуть  його  взаший!
Це  через  вашу  ненажерливу  породу
Від  нас  по  малу  відвертаються  народи!

І  на  розборки  в  суд  йдете́  ви  залюбки,
Бо  суд  годується  із  вашої  руки.
Війна  на  сході  вам  неначе  мати  рідна  -
Не  ваші  діти  плачуть  сиротами  бідні.
Чи  може  годі  вже  на  шиї  нам  терпіти
Це  кодло  політичної    «еліти»?

Давно  вже  підсумовувать  пора  
Здобутки  нашого  кондитера  –  Петра!
Як  дурно  ви  солодке  обирали,
Так  дурно  й  ваші  мрії  помирали!
Він  обдурив  вас?  А  чіпать  йог  не  смій!
Бо  в  нас  завжди́  -    «Хоч  і  гівно,  та  свій!»

Чотири  роки  вже  безплідно  промайнули!
То  може  треба  нагадати  вам  минуле?
Так,  нагадаю  (тільки  без  образ  )  -
Й  князів  у  Києві  калічили  не  раз.
То  стережіться  –  із  могили  скоро  встануть  
За  правду  вбиті  вояки  Майдану!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772799
дата надходження 22.01.2018
дата закладки 23.01.2018

Лилея

Новое платье!

Мне  с  Парижа  привезли  новое  платье!
Краски  Радуги  в  нём!
Одевать  буду  редко...
Только  тогда  ,когда  грусть    и  аппатия...
Так  спасусь  от  хандры  в  нём...
Очень  важно  ,  когда  настроенье!
Не  хочу  я  грусть  подпускать!
Ловлю  жизни  мгновения!
Чтоб  ещё  больше  счастливой  стать!
И,  о  ,чудо!
Надетое  платье...
По  фигуре  и  к  лицу...
Важно...
Во  что  Душа  одета...
В  Радугу  или  черноту...
Я  выбираю  Радость!
Я  Счастье  выбираю!
Новое  с  Франции  платье...
Как  мне  комфортно  в  нём!
Спасибо  за  Подарок!
Я    летаю!
Радуга  -  мой  Дом!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772790
дата надходження 22.01.2018
дата закладки 22.01.2018

Серафима Пант

За кадром кадр

За  кадром  кадр  прокручує  уява,
На  постіль  проектує  ніч  жагу,
У  дотиках  кипить  емоцій  лава,
Руйнує  пристрасть  скованості  сплави  –
Межу  стирає  з  мріями  тонку.

У  темряві    втрачає  зір  значимість,
До  близькості    торує  шлях  любов:
Сколихує  чуттєвості  дозрілість,
Взаємності  лишає  мить  на  милість,
Єства  допоки  запал  не  схолов.

Сповідується  тіло  поцілункам  –
Здригається  відвертістю  бажань.
Ховає  щастя  сумнів  за  лаштунки.
Тінь  –  свідок  поєднання.  У    стосунках
Святе  і  грішне  –    спільна  серця    грань.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772749
дата надходження 22.01.2018
дата закладки 22.01.2018

Лилея

Любви круг

Тук,тук,тук...
Ровно  сердце  стучит...
А  ,    увидев  ,  Его...
Побежало  ,  как  на  беговой  дорожке...
А    Душа...
Притягивается  ,  как  магнит...
Люблю  Его!
Чувствую...
Он  меня  Тоже!
Нас  закрутило  кольцо...
Любовных  мгновений!
Как  хорошо!
У  СамОй  Любви  когда  пленник!
И  не  хочется  этот  Круг  разрывать...
Круг  любовных  волнений...
Хорошо  в  Любви  бабочкой  стать!
И  соловьём  песнопений!
А  мелодия  Сердца  звучит!
Переливами  нас  вдохновляя!
Сердце!
На  Радость  стучи!
Стуками  Любви  не  умолкая!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772706
дата надходження 22.01.2018
дата закладки 22.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Зима крохмальна свіжістю спокус

В  розлуці  важко  по  кризі  льоду,
І  душі  майже  студеніли.
А  дотик  ніжний,  рум*янець  глоду,
Тепло  цілунків  прагли  цілі.

Зима  крохмальна  свіжістю  спокус,
Сніжинок  білий  танець  в  ритмі.
У  варіаціях  молочний  мус,
Фермент  кохання  в  колориті.

В  шоломі  білому  зими  вогонь,
Свічок  на  канделябрі  світло.
Щасливі  в  поглядах  очей-безсонь,
У  ніжності  безмежжя  світу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772730
дата надходження 22.01.2018
дата закладки 22.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Затерялись

Затерялись  с  тобой  в  снежном  ворсе  зимы...
Мне  твоих  не  хватает  с  искринками  глаз.
Как  же  трудно  найти  в  белом  хлопке  Пимы,
В  бахроме  белизны  где-то  канула  связь.

Затерялись  с  тобой  в  снежном  ворсе  зимы...
Не  хватает  твоих  сильных  ласковых  рук,
Укрывавших  меня  теплотою  каймы,
Создавая  чувствительный  нежности  круг.

Затерялись  с  тобой  в  снежном  ворсе  зимы...
Как  найти  после  вьюги  друг  друга  теперь?
Знаю:  ищешь  меня  средь  морозной  кошмы.
Приходи,  даже  в  холод  распахнута  дверь!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772515
дата надходження 21.01.2018
дата закладки 21.01.2018

Ніна Незламна

Добрий вечір

Ой,  не  сумуй,  зимонько  не  плач,
Спечу  смачний,  я  тобі  калач,
Ще  й  наверху  маком  притрушу,
           Та  й    діточок  радо  пригощу.

У  небі  зірка,  прийшло  свято,
Ми    зберемося  -    нас  багато,
Гайда    всі  разом  попід  хати,
 Дружно  станем  колядувати.

Ялинка    світиться  у  вікні,
Господар  вдома,  чи  може  ні?
До  нас  виходь,  давай    із  хати,
Вас  із  Різдвом  будем  вітати.

 Ой,  коляд,  коляд,  колядниця,
Хай  щедро  родить,  всім  пшениця,
Попросим    Бога,  добрі  люди,
По  всій  землі,  хай  мирно  буде!

Ой  коляд,  коляд  колядниця,
У  джерелі  свята  водиця,
Зіронька  в  небі  заіскрилась,
Нехай    війна    би  закінчилась!

Ой,  коляд,  коляд,  колядниця,
Із  маком  гарна  паляниця,
Тож  буде  хай  у  кожній  хаті,
Щоби  усі,  ситі  й    багаті!

Нехай  ростуть  жита    у  полі!
Завжди  щасливі  будуть  долі!
Всім  добрий  вечір!  Щедрий  вечір!
Та  й  добрим  людям  на  здоров`я!

                                                 24.12.2017р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769791
дата надходження 05.01.2018
дата закладки 20.01.2018

Лилея

Водохрещенье

Водичка  -  Матушка
Божья  Источника
Вселенной  Поток!
Живой  воды  пророчица...
Всему  начало  Бог!
Силой  Земли  -  
Очисти  тело  святой  водой!
Силой  Любви
Очисти  Душу!
Всему  начало  -  Любовь!
В  воде  -  информация
Счастья,эдоровья,  добра!
Спеши  в  воде  искупаться!
Ведь  сегодня  -  19  января!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772102
дата надходження 19.01.2018
дата закладки 19.01.2018

Юлія Сніжна

Нескінченність…

Я  буду  там,  на  обрії    палати,
аби  лиш  ти  зі  шляху  не  зійшов.
Яскравим  сонцем  душу  зігрівати.
Без  скарг,  без  забаганок  та  умов.
Лише  з  тобою  завжди  поруч  бути.
Дивитись  в  очі,  слухати  твій  сміх.
Твій  поцілунок,  вкотре  вже  відчути,
як  вперше...
...Цей  плекаю  в  серці  гріх.
Ці  пишні  квіти  марного  бажання.
Їм  всохнути  б  давно.  Але  дощем
солодких  слів  їх  зрошуєш.  Вагання...
І  серце  знову  обплетеш  плющем.
Позбавиш  волі,  відбереш  свободу
в  тієї,  що  по  суті  не  твоя.
Надріжеш  серце  -  і  кінці  у  воду...
 
А  там  вже  й  новий  лист  з  календаря
додолу.  Недорублені  канати
складу  дбайливо,  у  кутку,  і  знов
я  буду  там,  на  обрії  палати,
аби  лиш  ти  зі  шляху  не  зійшов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772092
дата надходження 18.01.2018
дата закладки 19.01.2018

Серафима Пант

Любов

Наповнені  змістом  в  любові  прожиті  моменти.
Всі  злети  й  падіння  закохані  ділять  на  двох.
Любов  -  це  бажання  зігріти:  словами  і......пледом.
Любов  -  не  подяка,  не  плата  емоцій  за  борг.
В  любові  ніхто  і  нікому  нічого  не  винен.
Чуттів  невагомість  польотом  думки  окриля.
Вона  нездоланна,  душі  як  сягає  корінням.
Що  падає  долу  -  поламане  вітром  гілля.
Любов  -  це  потреба  угору  тягнутись  натхненно,
Рости  і  рясніти  на  сонці  наливом  плодів.
В  любові  ніколи  не  буде  самотньо  і  темно:
Душі  це  основа  -  безсмертям  народжений  спів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772014
дата надходження 18.01.2018
дата закладки 18.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

На Водохреще

Ісус  у  тридцять  років  Хрещення  прийняв.
З  небес  почувся  голос  Бога,
Христоса  сином  він  своїм  назвав,
І  Дух  Святий  вказав  дорогу.

На  Водохреще  є  цілющою  вода,
Лікує  всі  хвороби  люду.
Освячує  хрестом  церковная  хода.
Хто  п*є  святу  -здоровим  буде.

В  Йорданськім  святі  таїнство  причастя  є,
Очищення  душі  водою.
Хай  Віра  всім  добро  і  злагоду  зів*є,
І  щастя  потече  рікою.  

Вітаю  всіх  зі  святом  Водохреща  Христового!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772002
дата надходження 18.01.2018
дата закладки 18.01.2018

Лилея

Мир Любовью уберечь!

Привет!
А  я  тебя  нашла!
Полюбив  -  себя  спасла!
И  ,если  надо  полечу  -  
И  на  Луну!
Эта  мечта  меня  спасла...
А  может  и  тебя  спасла...
Ведь  я  куда  хочу  -  туда  лечу!
Вслед  за  мечтой!
Тебя  люблю!
А  ты?  Лети!
Я  жду!
Любовь  зовёт!
Она  нас  ждёт!
Лишь  ты  дождись!
Вперёд  лети!  Вперёд!
Она  зовёт!
Лети  к  любви  своей!
Прошу,  скорей!
Я  жду  тебя!
Поверь!
Ведь  сколько  Счастья  впереди
У  нас  двоих!
Сейчас...
Я  думаю  о  нас...
В  моей  душе  есть  только  ты!
Душа  -  лети!
Как  хочется  тебя  обнять...
И  вместе  быть!
Любовь  дарить...
Всегда!
Ты  -  мой...
Такой  земной  и  неземной...
Я  разгадала  Всё!
Ты  -  мой!
Ведь    ты  любовь  ко  мне  несёшь!
Любовью  жить  -    любя!
Поднимаясь  к  небесам!
Полёт!
Мы  две  Души  летим,
Соприкоснувшись  Душами!
Рука  в  руке...
Не  отпускай  меня!
Держи...
Ты  -  нужен  мне!
Всегда  ...
Ты  нужен  мне!
Поэтому  держи  сильней!
Не  отпускай!
И  будь  сильней!
Чтоб  удержать  Любовь!
Тебя  люблю!
Лишь  одного  тебя  люблю!
Ты  -  для  меня  весь  мир!
Пою!  Тебе  -  любимому  пою!
Ты  дал  мне  жизнь...
Живу  любя  -  тебя  любя!
Ты  -  Свет,  что  смог  зажечь!
Хочу  Любовь  беречь!
И  берегу...
Мы  можем    Мир  спасти!
Весь  Мир  Любовью  уберечь...
Как  не  хватает  в  Нём  Любви!
Надо  нам...
Делить  все  чувства  -  пополам!
Любовью  жить!
И  нам  дано  Любовь  Дарить!
Мир  Спасать!
И  Победить!
Любовь  Даря!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771865
дата надходження 17.01.2018
дата закладки 17.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Чистые полотна

А  белый  сад  дышал  под  снегом,
И  каждой  веточкой  маня,
Как  будто  звал  в  блаженство,  негу,
Я  наблюдала  из  окна.

Боялась  красоту  нарушить,
Зима  оставила  свой  шлейф,
Сверкающий  из  тысяч  рюшек,
Им  любовался  даже  ельф.

Укрыла  все  тропинки  плотно,
Обид  и  слёз  вчерашний  день.
И  эти  чистые  полотна  
Надежды  новая  ступень.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771602
дата надходження 16.01.2018
дата закладки 16.01.2018

Юлія Сніжна

Мелодія дощу

Ти  вчора  знов  приходив  в  сни  мої.
Присів  край  ліжка,  цілував  волосся.
І  на  якусь  лиш  мить  мені  здалося,
що  вже  позаду  затяжні  бої

твої,  за  місце  під  палючим  сонцем.
Твій  вічний  пошук  досягнув  мети.
І  я,  стежину  по  якій  піти,
нарешті  роздивилась  за  віконцем.

Та  тільки  не  розгледіти  слідів
на  стежці  тій,  що  білим  снігом  вкрита.
А  в  голові  лунає  пісня  з  літа.
Ти  пам'ятаєш?  Дощик  дріботів,

і  ми  з  тобою  мовчки  танцювали,
немов  одні  ми  на  усій  Землі.
Серця  горіли,  наче  у  вогні.
Ми  так  безмежно  й  віддано  кохали...

Та  стихла  враз  мелодія  дощу  -
урвався  сон,  лишились  серця  стуки,
і  роздуми,  і  до  світанку  муки
із  тим,  що  прожену  й  не  відпущу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771422
дата надходження 15.01.2018
дата закладки 15.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Серця бетонні

Знущались  хлопчаки  над  песиком  маленьким,
Футболили,  як  м*яч,  його  по  черзі.
Камінням  кидали,  грязюкою  в  чистеньке.
Нікчемність"сили"  показали  бевзні.

А  новороджених  щенят  втопили  в  річці,
Скулила  їхня  бідна  мати  в  горі.
Негідники  відвезли  в  ліс  на  електричці,
Дивились,  співчуваючи,  лиш  зорі.

А  ось  хазяїн-нелюд  викинув  собаку,
Старий  вже  став,  беззубий  бідолаха.
Один  лишився  на  дорозі  неборака.
Бездушність  цю  чекає,  мабуть,  плаха.

У  рік  Собаки  будьте  милосердні  люди,
Вже  так  багато  песиків  бездомних.
Приречені  вони  в  жорстокості  і  бруді,
Бо  часто  у  людей  серця  бетонні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771416
дата надходження 15.01.2018
дата закладки 15.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Жіночністю я вишивала

Я  вишивала  ниточками  сонця,
Ти  ангелом  летів  крилатим.
У  пластиці  блищало  пір*я-стронцій,
І  поглядів  скреслось  зачаття.

Жіночністю  я  вишивала  ніжність
В  мусони,  блискавиці  грізні.
Стіжків  росла  міцна  суміжність,
І  струмінь  відчуттів  наскрізний.

Я  вишивала  бісером  дороги,
Ти  подихом  вливався  в  душу.
І  повертавсь  зорею  до  порога,
Сердечна  розкривалась  мушля.

Я  вишивала  під  покровом  неба.
Ти  Всесвіт  і  моє  повітря.
І  проза,  і  поезії  потреба  -
На  вишивці  уся  палітра.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771105
дата надходження 13.01.2018
дата закладки 13.01.2018

Юлія Сніжна

Майже дотик

Так  тепло...наче  ти  торкнувсь  руки,
немов  створив  якусь  нову  стихію.
Тебе  я  пронесу  через  роки
в  душі  своїй.  Інакше  не  зумію.

Чарівний  блиск  прозорих  фіанітів
знаходить  відблиск  у  моїх  очах.
Немов  на  сцені,  під  вогнем  софітів
завмерла  я  -  в  душі  наївний  страх,

що  може  все  це  бути  нереально...
Та  захвату  усе  ж  сильніша  суть.
Усі  слова  про  "просто"  і  "банально"  -
то  не  про  нас.  Думки  уже  несуть

мене  туди,  де  весни  веселкові,
де  небеса  -  без  краю  і  кінця.
Де  поцілунки,  сповнені  любові  -
там  наші  обіймаються  серця.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771039
дата надходження 13.01.2018
дата закладки 13.01.2018

Лилея

Загадочная женщина…

Загадочная  женщина...
Вам  её  не  разгадать...
Её  Душа  дружит  со  Звёздами!
В  этом  её  благодать!
К  Себе...
Тайною...
Назад...
Она  СчАстлива!
Радостна!
Звёзды  ДАрят  наряд!
Повезло!
Осталась  тайною...
Не  коснулась  огня!
Ещё  более  сильная...
Опять  готова  взлетать!
Загадка  женщины  -  
В  слабости...
Её  неразгаданная  Душа...  
Её  притягивает    Свет!
Живёт  в  Радости...
Укрепляясь  день  ото    дня...
Ценны  женщины  слабости
В  этом  уникальна  она!
Но  всё  же  -  
Всегда  остаётся  тайною...
Загадка  женщины  -
Её  неразгаданная  Душа...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770988
дата надходження 12.01.2018
дата закладки 12.01.2018

Лилея

Чувствую…Глубоко чувствую…

Чувствую...
Глубоко  чувствую...
Каждое  слово,сказанное  тобой...
Лунная...
Дорога...
Приведёт  в  мир    мой...
Луна  -  это  ЧУвственность...
Луна  -  Души  Секрет...
То,  что  Душа  ЧУвствует...
Каждая  -  по  -  сво́ему  чувствует...
Подобной  Души  в  Мире  нет...
В  этом  и  Её  ценность  -
Красота  Души!
Главное  -  Чувствовать!
Передавая  импульсы    -  Любви!
Лунная...
Дорога...
Светится...
Отражая  Свет...
Под  утро...
Исчезает...
Любви  пленница...
Так  и  не  раскрыв  ...
Секрет...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770983
дата надходження 12.01.2018
дата закладки 12.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Мовчання вже дістало веж

Із  ним  не  вистачає  їй  розмов
І  тихих  вечорів  удвох.
Годинно-похвилинний  стукіт-зов,
Що  кличе  крізь  чортополох.

Зими  колючість...  і  скло  морозне
Із  ліній  і  фігур,  і  трав.
Амбітний  і  завше  скрупульозний
Пропав  у  забутті  підстав.

Із  ним  розмов  не  вистачає  їй,
Мовчання  вже  дістало  веж.
Сніжинок  граціозних  в  серці  рій,
Тривожності  якийсь  кортеж.

Манеж  безсоння...пустеля  тиші.
Не  відповість  їй  монітор.
Люмінофором  лягають  вірші.
Як  хочеться  розмов  повтор...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770892
дата надходження 12.01.2018
дата закладки 12.01.2018

Юлія Сніжна

Твої стихії. 4. Вода

Впади  дощем  на  серце,  що  палає  
неправедним  вогнем.  Воно  горить
так  зовсім  нерозумно.Помирає
щоразу,  бо  в  ненависті  кохає.
Та  знову  воскресає  вже  за  мить.

Умий  дощем  усі  солоні  сльози,
що  сховані  за  посмішку  мою.
За  вікнами  пронизливі  морози,
і  на  найближчий  час  скупі  прогнози
на  дні,  що  далі  по  календарю.

Мені  твоя  живильна  прохолода
потрібна  дуже.  Просто...для  душі...
Бо  слухати  цей  дощ  -  то  насолода!
І  розквітає  у  думках  природа,
і  світить  сонце,  пишуться  вірші!

Нічого  більше  -  просто  у  хмарині
знаходь  краплинок  жменю  і  мені.
Щоб  щирій  тій,  малесенькій  дитині,
що  часто  так  живе  на  самотині
в  душі  моїй,  ішли  щасливі  дні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770888
дата надходження 12.01.2018
дата закладки 12.01.2018

Юлія Сніжна

Твої стихії. 3. Повітря

Стрибок  у  невідоме.  І...лечу  ?!
Ти  підхопив...Неначе  пташці  в  крила
чи  кораблю  у  підняті  вітрила,
вділив  своєї  сили  досхочу.

Такий  стрімкий  та  пристрасний  політ.
Відчула  мить,  перехопило  подих.
Ніяких  сподівань  і  планів  жодних  -
лише  бажання  обійняти  світ.

Я  вся  тремчу:  промерзла  чи  боюсь?
На  землю?  Ні!  Вбираю  твою  силу.
Цілуй  моє  волосся,  мою  шкіру...
Тобі  я  довіряю  так,  чомусь.

Ти  вільний  вітер...А  мені  вже  час.
Але  душа  не  може  не  літати!
Я  буду  завтра  знов  тебе  чекати.
Я  дуже  хочу  відчувати  "нас".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770886
дата надходження 12.01.2018
дата закладки 12.01.2018

Юлія Сніжна

Твої стихії. 2. Земля

А  руки-віти  обплітають  стан.
Торішньої  кори  пласти  знімати
не  боляче.  Бо  не  буває  ран
в  відродженні.  Корінням  проростати  
кудись  углиб  до  таїн,  до  твоїх
джерел  глибоких,  набиратись  сили.
Сплестись  з  твоїм  корінням  то  не  гріх  -
то  воля  долі.  Землю  оросили
дощі.  Набралась  зелені  трава.
Очікуваний    та  такий  раптовий
розмай...Радію  я!!  Я  ще  жива!!!
Після  дощу  у  неба  веселковий,
щасливий  настрій.  Я  щаслива  теж!!
Співає  листя  у  пухнастій  кроні...

...Немає  у  бажаннях  наших  меж,
бо  ми,  одне  у  одного  в  полоні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770738
дата надходження 11.01.2018
дата закладки 11.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Мій кіт рудий відчув тепло весни

Мій  кіт  рудий  відчув  тепло  весни
Всередині  зими  у  січні.
Для  нього  в*ються  сонячні  в*юни,
І  лоджія  -  гаряча  пічка.

Він  бавиться  в  промінні  теплім  зранку,
Стрибає  і  радіє  сонцю.
І  їсть  не  тільки  Whiskas,  а  й  молочну  манку,
До  кішок  зазира  з  віконця.

Не  вводь  в  оману,  зимонько,  кота.
Малий  іще  він  для  гулянок.
Весною  тільки  кішечка  руда
Покличе  лапою  на  ганок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770407
дата надходження 09.01.2018
дата закладки 11.01.2018

Леонід Луговий

Оленята

Був  ранок,  і  сонце  на  лапи  ялин
Накинуло  вже  позолоту.
Брели  з  оленихою,  схожі  в  один,
Двійнятка  по  краю  болота.

Старанно  по  сліду,  тримаючись  в  ряд,
В  траві  обережно  ступали,
І  в  променях  очі  в  смішних  оленят
І  носики  чорні  блищали.

Здавалось  все  мирним,  і  тиша  була
У  світі  тваринних  ідилій,
Та  з  блиском  сталевим  зіниця  ствола
Вже  хижо  дивилась  на  цілі.

Здригнулись  ялини,  і  грубо  свинець
Звершив  свою  чорну  роботу.
І  з  жахом  малята,  одні,  навпростець
Пустилися  в  ліс  по  болоту.

Далеко  в  гущаві,  в  дрімучих  кущах
Спинились  і  впали  безсилі.
І  розпач  в  великих,  блискучих  очах
Застиг  у  звіряток  змарнілих.

Був  ранок  і  вечір  вчетверте  підряд  -
Ще  відчай  відступить  не  скоро,
А  двійко  голодних,  сумних  оленят
Бредуть  спотикаючись  бором.

Їх  ночі  морозили  холодом  зір,
Лякали  в  грозу  блискавиці.
І  знову  жахливий,  стріляючий  звір
Десь  поряд  палив  із  рушниці.

Над  ними  у  кронах  кричала  сова  -
Ховались  від  неї  плямисті...
Тривожно  дубина  шумить  вікова,
На  вітрі  наспівує  листям.

А  двійня  крадеться,  іде  з  укриття
На  луг  з  запашною  травою.
Несуть  оленята  над  смертю  життя
На  ніжках  тоненьких  з  собою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770712
дата надходження 11.01.2018
дата закладки 11.01.2018

Лилея

Романтичная история от Света!

Романтичная  история  от  Света!
Необыкновенный  сюжет!
Любовь!
В  ярком  Свете  
Мой  Главный  герой  живёт!
Ему  Дарю  я  столько  Света,
Чтоб  смог,  как  Солнышко  Светить!
Мне  Свет  Подарили!
Высшие  Силы!
Для  того,  чтоб  Свет  разделить!
Когда  мы  вдвоём,
Из  -  за  Яркого  Света
Не  замечаем  никого...
Вдыхаем  Любовь!
Любовью  дышит  Планета!
Дышим  друг  другом!
Любовь!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770606
дата надходження 10.01.2018
дата закладки 10.01.2018

Серафима Пант

Притча про Любов

В  океані  людських  почуттів
Загубився  малесенький  острів.
Був  причалом  життя  кораблів  –
До  емоцій  з’являлися  в  гості.
Тут  Любов  та  Ненависть  жили,
Лінь  та  Сором,  Бажання  багатства,
Заздрість  й  Гонор  –  сусіди  Хули,
Тут  і  Щастя  ходило  між  братства.
Сповістило  їм  небо  вердикт:
Для  життя  –  Ви  не  надто  важливі:
У  пучину  солону  води
Забуття  Вас  і  землю  цю  прийме.
Рятувалися  всі  хто  як  міг:
Кілька  суден  в  порту  дрейфувало  –  
Хтось  просився,  хтось  падав  до  ніг,
Та  й  щуряче  нутро  рятувало.
Лиш  Любов  до  останніх  секунд
Залишалась  –  прощалась  із  домом,
Та  зірвався  нізвідки  тайфун  –  
Затопило  весь  острів  раптово.
Пропливали  важкі    кораблі,
Поспішали  в  далеку  дорогу.  
Ось  Гординя  –  просила  її
Порятунку  Любов.  
– Ти  убога!
Забрудниш  мені  палубу  й  трюм,
Власним  виглядом  всіх  налякаєш,
Візьмуть  друзі  за  тебе  на  глум  –
Все  спокійно  –  якщо  не  кохаєш!
Ось  і  Щастя    зібралося  в  путь  –
На  Любов  не  звертає  уваги.
Лінь  й  Байдужість  вітрила  несуть  –
В  них  свої  у  житті  переваги.
Вже  по  груди  Любов  у  воді  –
Ось  Багатства  бажання  -  надія!
- У  потребі  я  стану  тобі:
Той  багатий,  любити  хто  вміє!!!
- Та  невже?  Обізвалась  Жага,
Що  з  Багатством  ділила  дорогу,    –
І  яка  в  тебе  проба?  Вага?
Не  сміши  ні  людей,  а  ні  Бога!!!
Безнадія  накрила  гірка  –
Захлиналась  Любов  у  знемозі,
Та  чиясь  дуже  сильна  рука
Потягнула  крізь  болі  і  сльози.  
Непритомну  на  човен  Любов
Хтось  поклав  і  доправив  до  суші  –
Той,  хто  вірить  в  основу  основ,
Той,  що  в  світі  цім  –  самий  тямущий.
Почуття  повернув  до  життя  –      
Знав  і  бачив  жевріння  ознаки.
Сивочолий  пішов  в  майбуття,
Не  спинився  на  мить  для  подяки.
Запитала  Любов  у  Знання:
-        Хто,  скажіть,  мій  здійснив  порятунок,
Хто  не  глянув  на  вигляд,  вбрання,
Вів  сердечним  ударам  рахунок?
- Він  живе  не  залежно  від  нас,
Бачить  цінностей  справжніх  обличчя.
Носить  ймення  хранитель  цей  Час:
Мить  буття  –    в  ньому  ми.  Сам  же  –  
Вічність!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770561
дата надходження 10.01.2018
дата закладки 10.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Думками у зірчастості небесній

Думками  у  зірчастості  небесній...
І  хоч  не  зірка,  а  проста  людина,
Я  згадую  свої  колишні  весни,  
Що  цвітом  облетіли,  мов  пір*їни.

Гарячим  було  літо  до  нестями,
Проміння-щастя  огортало  серце.
Кохання  обіймало  почуттями,
І  вилося  із  ніжністю  кубельце.

І  осінь  жовтокрилу  пам*ятаю,
Як  осипала  золотом  багряним.
Здавалося,  немає  краще  раю,
Але  ж  краса  осіння  також  в*яне.

Зима  співає  сніжні  серенади.
І  сподіваюсь:  пані  не  лукавить.
Тепер  морозні  за  вікном  принади,
А  в  мене  на  столі  -  гаряча  кава.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770547
дата надходження 10.01.2018
дата закладки 10.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Не втрать, царице, снігового хисту

В  льодах  замерзла  Антарктида  біла
І  безсловесно  спить  в  крижинах.
Іскрить  холодне  кришталеве  тіло.
Обрамлена  у  стрази  спина.

Мабуть,  зима  заснула  з  нею  разом,
До  нас  не  завітала  в  січні.
Слабкий  зв*язок,  чи  долітають  фрази?
Задумалась  зіркова  вічність.

Земля  скучає  без  сніжинок  блиску,
Без  віхол  у  тумані  плаче.
Не  втрать,  царице,  снігового  хисту,
Ти  ж  одягала  від  Версаче.

І  пухом  снігу  притруси  уміло.
Лети  мотивом  сніжно-білим.
Не  втрать,  не  втрать    свої  сріблясті  крила.
Чекаємо,  красуне,  мила.

Блискуча  Антарктида  у  мовчанні,
У  кришталевім  спить  бокалі,
А  ми  зустрінем  фейєрверком  зрання,
Зими  діждемось  супер-ралі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770129
дата надходження 07.01.2018
дата закладки 07.01.2018

Лилея

То, что чувствую…

Мне  показалось...
Меня  полюбили..  
Нет...
Я  просто  летала..  
Во  сне...
Как  вазу...
Чувства...
Разбили...
Их  больше  нет...
О,  Чудо!
Опять  взлетаю!
Хоть  вазы  давно  нет!
Впереди  вижу
Далёкие  Дали...
Большой  Свет!
Не  сравнить  Их  с  разбитой  вазой...
То,  что  Чувствую...
Оставит  След...
Как  Прекрасна  Любовь!
Мирозданье!
Спасибо!
Мне  дали  ответ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770076
дата надходження 07.01.2018
дата закладки 07.01.2018

Капелька

Остаться просто человеком

Остаться  просто  человеком
-Как  это  очень  хорошо!
"Не  улететь"  с  другой  планетой,
Не  быть  кому-нибудь  на  зло.

Остаться  просто  человеком
-Любимым,  нужным,  дорогим.
Как  очень  много  значит  это
-Когда  ты  знаешь,  что  любим.

Остаться  просто  человеком
-Незримо  "зверя"  победить.
Ведь  мы  за  каждого  в  ответе,
Ведь  мы  обязаны  любить.

Остаться  просто  человеком,
Хотя  так  просто  стать  никем.
Будь  молодцом  зимой  и  летом!
А  кто-то  ведь  замёрз  в  сей  день.

Остаться  просто  человеком,
Ребёнку  место  уступив.
Ему  ещё  учиться  в  этом
И  ты  примером  научил.

Остаться  просто  человеком.
Всегда  есть  выбор-"да"  и  "нет".
Ты  проходил  всё  это  где-то,
Хотя  минуло  много  лет.

Остаться  просто  человеком
-Как  это  важно  для  страны!
Защитником,  певцом,  поэтом.
Учить  детей,  растить  цветы.

Остаться  просто  человеком
-Всех,  словно  солнышко,  согреть.
И  сказано  как  было  кем-то:
"Что  жить  в  пример-надо  уметь".

Остаться  просто  человеком,
Простив  друг  друга  от  души.
И  в  Рождество  Христово  это,  
И  во  все  праздничные  дни.

Остаться  просто  человеком
-Согреть  хорошие  мечты.
Живём  сейчас  и  этим  веком
И  воплощаем  для  любви.

                                 
                         Январь  2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770109
дата надходження 07.01.2018
дата закладки 07.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Різдвяна пісенька

Ніч  вкрила  оксамитом  світ.
У  Вифлиємі  спав  нарід.
Ось  перша  зірка  загорілась.
Дитя  у  Діви  народилось.

Про  це  всім  Янгол  сповістив.
І  срібний  місяць  заблистів.
І  очі  радісні  в  Марії,
В  життя  людське  прийшов  Месія.

З  тих  пір  ми  славимо  Різдво.
І  кожен  рік  ждем  торжество.
Це  свято  віри  і  любові,
Чекаємо  надію  знову.

І  Бога  просимо  весь  час,
Щоб  мудрість  дарував  для  нас.
Щасливу  долю  Україні,
Щоб  мир  запанував  віднині.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769903
дата надходження 06.01.2018
дата закладки 06.01.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.01.2018

Лилея

Звёздный Рай!

Ты  умеешь  разговаривать  со  звёздами?
С  теми,  что  на  Небесах!
Их  так  много!
Посмотри!
Убедишься  сам!
О,  как  Они  далё́ки!
Эти  Небесные  Миры!
Может  Им  одиноко...
Встречаются  лишь  ночью...
Их  встречи  похожи  на  звёздные  сны...
Я  Их  слышу!
Ночью...
При  Лунном  Свете!
Каждая  имеет  своё  название...
Я  научилась  с  ними  говорить  !
Правда  Дар  пропадает  на  Рассвете...
У  каждой  своя  история  Любви!
Сколько  судеб  находим  по  звёздам...
Хоть  Они  и  светят  вдали...
Много  звёзд!
Читаю  по  звёздам...
Дороже  всех  -  Звезда  Любви!
Она  так  ярко  светит,  говоря...
Не  уходи...
Звёздами  освещается  темень  Неба...
Для  всех  влюблённых!
Как  много  звёзд!
На  Небе!
А  выбираем  Ту,  
Что  ,  разговаривает  Сердцем!
Что  ярче  Светит!
Даёт    Любовь...Мечту!
Энергию  Миров  в  себе  ты  расствори...
Два  одиноких  сердца...
Смотрят  вдаль...
Мечтая...
Найти  свою  звезду  Души!
Что  греет  сердце...
Ту,  что  протянет  руку  в  Душу  -  раем
От  этого  станет  ещё  больше
Звёзд  на  Небе!
Вокруг  светлей!
Превратив  кругом  всё
В  Звёзды  -  Рая
В  светящие  огни  от  Бога  !
Для  людей!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769818
дата надходження 05.01.2018
дата закладки 06.01.2018

Серафима Пант

Долюби мене до

Доведи  мене,
Як  не  до  пуття,  
То  хоча  б  до  пут,
Щоб  в  гордіїв  сплівсь
На  віки  віків  мрій  наших  маршрут.
Долікуй  мене,
Як  не  до  весни,    
То  до  снів  вина,
Щоб  твоя  душа
У  моїй  душі  виграла  сповна.
Долюби  мене,
Як  не  до  удвох,
То...
             до  бачить  Бог  –
Щирість  почуттів
Вища  темних  сил  й  всіх  пересторог.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769750
дата надходження 05.01.2018
дата закладки 05.01.2018

Юлія Сніжна

Зілля забуття

Я  щиро  клянуся!  (що  знову?  це  в  котрий  вже  раз?)
Ніколи!  Ви  чуєте?  Більше  ніколи!  Ніколи!
Не  буду  я  згадувать  жодною  думкою  вас!!

Є  спосіб  дієвіший:  корінь  візьму  мандрагори,
і  жменю  полину,  відчути  щоб  смак  гіркоти
усіх  обіцянок  та  мрій  що  упали  під  ноги.
Самі  ж  їм  відтяли  голівоньки,  наче  кати.
А  потім  взялись  воскрешати,  неначи  ви  боги.

Додам  ще  перцевої  м'яти  та  суміш  з  квіток
для  настрою.  Квітка  в  отруті  -  це  так  символічно.
Розплутати  б  цей  неймовірно  великий  клубок.
Але  я,  на  жаль,  в  почуттях  мислю  так  нелогічно.

Нарцису  настоянку  варто  додати  в  казан.
Її  аромат,  як  і  ваш,  тут,  востаннє  відчути.
Підсилять  хай  дію  відвару  чебрець  та  дурман.
Щоб  випивши  келих  усе  і  усіх  позабути.

Усіх,  з  ким  любились  колись  і  хто  каже  тепер,
що  любить...Не  в  небо  дивіться,  а  в  кавові  очі.
Ви  бачите  душу?  Чи  постаті  дивних  химер,
що  лізуть  нахабно  і  тягнуть  літати  щоночі?

Вас  там  так  багато,  а  я  тут  -  самотня,  одна.
Зализую  рани,  як  псами  покусана  кішка.
За  ваше  здоров'я!  Цей  келих  по  вінця  -  до  дна!
І  буде  все  просто  і  правильно,  як  пише  книжка.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769781
дата надходження 05.01.2018
дата закладки 05.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

До Святвечора

Приступає  господиня  вдосвіта  до  праці,
Дістає  з  покуття  кремінь  і  кресало.
Знак  хреста  на  неї  тричі  ставлять  її  пальці,
Викресають  іскри  і  вогонь  удало.

І  пісні  готує  жінка  святвечірні  страви.
Їх  дванадцять  із  городу,  саду,  поля.
Саме  цих  плодів  багатство  для  такої  справи,
Як  подяка  року  за  щасливу  долю.

Це  грибочки,  бараболя  і  кутя  з  пшениці,
І  коржі,  узвар,  горох,  квасоля,  риба.
І  варенички,  капуста,  гречка  із  пашниці,
Голубці  смачні  і  хліба  ціла  скиба.

Загориться  свічка  -  світлий  символ  віри  в  Бога.
Сіль  укаже  суть  гармонії  людини.
Прожене  часник  тих  духів  злісних  від  порога,
Подарує  він  здоров*я  для  родини.

І  засяє  перша  зіронька  в  небі  за  вікном,
З  молитвами  вечеряти  почне  сім*я.
Ангел  Божий  прилетить...  тихо-тихо  над  столом.
Народилося  дитя  -  БОГ  йому  ім*я.


(  Пам*ятаймо  наші  традиції)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769735
дата надходження 05.01.2018
дата закладки 05.01.2018

ЮНата

Урок

               
Зворушлива  картина  –
Змагання  дітлахів!
Працюють  ніжки,  спини  –
Мчать  зграйкою  птахів.

На  перший  погляд  –  просто,
Звичайний  собі  біг.
Усі  одного  зросту,
І  усмішка  у  всіх.

Та  дивні  оченята
І  особливі  личка…
Ці  діти  –  «даунята»,
Їх  «діти  сонця»  кличуть.

Біжать  так  обережно,
До  фінішу  прямують.
І,  дивлячись  бентежно,
Батьки  їм  аплодують.

І  кожен,  хто  це  бачив,
Болільником  їх  став…
Та  хлопчик  враз,  одначе,
Спіткнувся  і  …  упав.

Трибуни  всі  завмерли  –
Тривога  у  очах.
З  облич  усмішку  стерли,
І  враз    з’явився  страх.

Коли  ж  оця  дитина
Зненацька  впала  ниць,
Неначе  в  ту  хвилину
Звучало  –  «Зупинись!»

Усі,  що  тут  змагались
З  дистанції  зійшли…
Піднятись  помагали
І  руки  подали…

За  руки  взявшись  міцно,
До  фінішу  дійшли…
Так  просто  й  органічно
Урок  усім  дали.

Для  них  добро  –  віконце,
Що  зв’язує  із  світом…
Вони  ж  бо  –  діти  сонця!
А  ми?  Чиї  ми  діти?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769193
дата надходження 01.01.2018
дата закладки 05.01.2018

Леонід Луговий

Ведмежа

Під  вечір  до  мами  прийшло  з  комиша,
Ображене  гірко,  мале  ведмежа.
Принишкло  тихенько,  забравшись  на  пень  -
Важкий  у  звірятка  сьогодні  був  день.

Поколоті  лапки  і  носик  розпух,
І  вголос  заплакати  хоче  малюк,
Та  все  таки  знає  майбутній  ведмідь  -
Негоже  для  звіра  від  болю  ревіть.

Пригоди,  ще  зранку,  прийшли  неспроста  -
Схотілося  маму  схопить  за  хвоста;
Сердите  ричання  і  ляпас  під  зад,
І  чітко  ведмежий  відновлено  лад.

Почухавшись  трішки,  на  маму  не  зле,
Подумало  мудро  кумедне  мале:
Були  б,  як  і  я  тут  малята  смішні,
Було  б  з  ким  погратись  без  мами  мені.

А  тут  їжачок  виповзає  з  кущів  -
Зраділий  ведмедик  схопився  мерщій,
Примчав  подружитись  і  лапки  простяг,
Та  боляче  вжалив  колючий  їжак.

Забулась  невдача  і  знову  вперед,
Задумалось  раптом  гайнути  по  мед.
Там  вулики  повні  під  лісом  були
І  бджоли  заманливо  поруч  гули.

На  самім  узліссі,  де  поля  межа,
Тихенько  підкралось  до  бджіл  ведмежа,
Просунуло  лапку  і  носик  в  льоток  -
І  ніби  хтось  в  рильце  лийнув  кип'яток.

Зірвавшись  від  болю  до  мами  мерщій,
Привів  за  собою  розлючений  рій.
Бджолиних  укусів  дісталось  для  двох
І  ляпасів  знову  отримав  синок.

І  ось  вже  набитим  героєм  вірша
Лежить  на  пеньочку  сумне  ведмежа.
Хоч  капають  сльози  і  носик  розпух  -
Не  рюмсає  вголос  геройський  малюк.

Він  сильний  і  мужній,  і  звіра  дитя,
А  завтра  чекають  нові  відкриття.
Зітхнуло  малятко,  і  ось  уже  спить.
-  Спи  міцно,  ведмедик,  хай  завтра  щастить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756349
дата надходження 21.10.2017
дата закладки 05.01.2018

Лилея

Собака, как спасение…

Собаки  в  моей  жизни  много  значат...
С  детства,  сопровождая,  к  спасению  ведут...
Детство...Сибирь...  Я  заблудилась...
И  не  в  ту  сторону  иду...
А  тут  -  собака  появилась...
Смотрит  на  меня  -  "  не  бойся  -  я  спасу"
И  ,  почувствовав  спасенье
Я  доверилась  ему...
Был  пушистым,  белоснежным
Мой  спаситель...и  за  ним  иду...
И,  всецело  доверяя,шла  по  его  следам...
Пёс  привёл  меня  в  посёлок  -  
Он  привёл  меня  к  моим  дверям...
Собака  -  друг  мой  -  он  мне  жизнь  спас...
И  с  тех  пор  прошло  немало  время
Вспоминаю  случай  тот  не  раз
Как  узнал?Откуда?
Что  ребёнок  плачет  и  не    туда  идёт
Он  возник  просто  из  ниоткуда
Мой  спаситель  -  Ангел  -  Дар  Небес!
Белоснежный  друг  мой!
Это  было  чудо!  Чудо  из  чудес!
И  всегда  по  жизни...
Если,  что  плохое  произойдёт,
Друг  -  собака  обязательно  услышит
И  всегда  к  спасению  приведёт
То,  что  написано,  как  сказка,
Как  мистика...
Но  это  быль!
Ангел  мой  и  собаки
Помогают  мне  всегда  спастись!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769647
дата надходження 04.01.2018
дата закладки 04.01.2018

Ніна Незламна

Є у мене песик

                           Віршована  розповідь

Є  у  мене  маленький  песик,
Він  на  колір,  схожий  на  персик,
Ну  такий,  ледь  темно  –рожевий,
Ніби  трішки  помаранчевий.

Погляд  ніжний,    а  очі  хитрі,
Зуби  білі,    та  дуже  гострі,
Хоч  здається,  мій  песик  смирний,
Та  буває  і  агресивний.

Та  шаную,  я  його  друже,
Бо  постійно,  він  на  сторожі,
І  мене  здатен  захистити,
А  іще    й  трішки  звеселити.

Коли  теплі  дні,    всі  погожі,
Часом  буцімто  на  манежі,
Стане  вміло,  лиш  на  дві  лапи,
Струнко  -  струнко,  ну,  як  солдатик.

Круть  наліво,  вмить  круть  направо,
Йому  радо,  я  кричу  ,-  Браво!
Підняв  лапи,  зразу  догори,
Каже,-»  Гав»  -  немов  -  «  Поговори».

І  він  потім,  часто  тупцює,
На  манежі,  немов  танцює,
Ще  гарненький  мій  веселунчик,
Дуже  любить  поїсти  супчик.

Зажуривсь,  сидить  у  куточку
Я  йому,  вже  принесла    кістку,
Радо  метляє,  веєром  хвіст,
Мов  на  сцені,  як  жвавий  соліст.

Вже  вклоняється  -  то  подяка,
Він  мені,  ну  справжній,  друзяка,
Тож  потішуся,    його    люблю,  
І,  як  треба  завжди  похвалю.

А  сьогодні,  то,  ще    тим  паче,
Ото  радий,  високо  скаче,
Тож  ж  його,  оце  рік  приходить,
Поспішаю,  щоби  погладить.

Порадіймо,  ми  разом  люди,
Хай  мир  й  щастя  на  світі  буде!

                                               2017р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768944
дата надходження 31.12.2017
дата закладки 04.01.2018

Ніна Незламна

Є у мене песик

                           Віршована  розповідь

Є  у  мене  маленький  песик,
Він  на  колір,  схожий  на  персик,
Ну  такий,  ледь  темно  –рожевий,
Ніби  трішки  помаранчевий.

Погляд  ніжний,    а  очі  хитрі,
Зуби  білі,    та  дуже  гострі,
Хоч  здається,  мій  песик  смирний,
Та  буває  і  агресивний.

Та  шаную,  я  його  друже,
Бо  постійно,  він  на  сторожі,
І  мене  здатен  захистити,
А  іще    й  трішки  звеселити.

Коли  теплі  дні,    всі  погожі,
Часом  буцімто  на  манежі,
Стане  вміло,  лиш  на  дві  лапи,
Струнко  -  струнко,  ну,  як  солдатик.

Круть  наліво,  вмить  круть  направо,
Йому  радо,  я  кричу  ,-  Браво!
Підняв  лапи,  зразу  догори,
Каже,-»  Гав»  -  немов  -  «  Поговори».

І  він  потім,  часто  тупцює,
На  манежі,  немов  танцює,
Ще  гарненький  мій  веселунчик,
Дуже  любить  поїсти  супчик.

Зажуривсь,  сидить  у  куточку
Я  йому,  вже  принесла    кістку,
Радо  метляє,  веєром  хвіст,
Мов  на  сцені,  як  жвавий  соліст.

Вже  вклоняється  -  то  подяка,
Він  мені,  ну  справжній,  друзяка,
Тож  потішуся,    його    люблю,  
І,  як  треба  завжди  похвалю.

А  сьогодні,  то,  ще    тим  паче,
Ото  радий,  високо  скаче,
Тож  ж  його,  оце  рік  приходить,
Поспішаю,  щоби  погладить.

Порадіймо,  ми  разом  люди,
Хай  мир  й  щастя  на  світі  буде!

                                               2017р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768944
дата надходження 31.12.2017
дата закладки 04.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

А королева снігова теж жінка.

Душа  королеви  студена,
Лиш  вітер  її  обійма,
І  холод  колючий  у  венах.
На  блюді  ж  японська  хурма.

Крижини  повільно  так  тануть,  
Цей  дивний  вогонь-персимон.
Руками  самого  титану
Відкрився  тепла  пантеон.

Тремтить  снігова  королева,
Цілунки  в  морозне  чоло.
Спадає  корона  січнева,
І  ватрою  вже  запекло.


(Хурма  -  в  перекладі  з  грецьк."божественний  вогонь",  вона  ж  -  "  персимон.  Титан  -  у  перен.  значенні  "  надзвичайна  людина".  Пантеон  -  сукупність  божеств.)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769409
дата надходження 03.01.2018
дата закладки 03.01.2018

Гість-Наум

Мімікрія розуму

                     Мімікрія  розуму  

Ніхто,  крім  Бога,  не  творив
Вражаючу  різноманітність  у  природі.
Хто  б  заперечити  її  доцільність  захотів,
То  мусів  би  на  ділі  це  довести  при  народі.

Нам  залишається  з  довірою  дивитися  на  світ,
Навчатись  з  того,  що  перед  очима,
Долати  сумнівів  і  дилетантства  гніт  –
Не  вірити  Величному  Творцю  нема  причини.

Він  Сам  сказав,  що  вельми  добре  все,
Все  твориво  напрочуд  досконале.
Гармонія  в  природі  вічність  принесе,
Закони  діють,  хоч  ми  їх    не  знали!

Що  знаємо  ми  всі  про  мімікрію,
Що  нам  вона  говорить  про  Творця?
Яка  доцільність  щоб  здаватися,  але  не  бути,
Де  рівень  знань,  щоб  не  морочила  проблема  ця?

Є  безліч  фактів,  що  людина  зрозуміла,
Не  знаючи  причини  до  логічного  кінця….
Різномаїття  у  природі  безконечне  –
Що  вхопим  ми  за  скромну  мить  життя?

Нам  навіть  не  вдалось  збагнуть  свою  природу  –
Чому  людини  серце  найлукавіше  за  всіх.
Чому  ми,  всупереч  законам  досконалим,
Так  легковажно  і  завзято  чиним  гріх?

Чому  збоченці  серед  нас  зачислені  в  герої  –
Машини  вбивства  в  образі  людей…..
Чим  Штірліц  відрізняється  від  джихардиста  ,
Посол  поважний  навчений  розвідника  ідей?

Ми  світ  перетворили  в  маски-шоу,
Безумний  карнавал  убогого  життя.
Ми  вже  в  душі  завидуємо  даунам,
Бо,  в  принципі,  в  них  краще  майбуття….

Не  випадково  Божий  Син  приніс  науку,
Щоб  в  мирі  жити,  розум  берегти.
Хай  ваше  «Так»  не  змінить  напрям  руху,
А  ваша  «Ні»  --  тверде  заради  доброти.

Людиною  так  важко  буть,  а  не  здаватись
У  світі  буйної  жорстокості  і  марноти.
На  міфи  і  байки  не  варто  піддаватись  –
У  масках  так  захопливо,  та  не  минеш  біди!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768523
дата надходження 28.12.2017
дата закладки 03.01.2018

Лилея

Любовь…

Любовь...
Она  настолько  гармонична,  что  не  нуждается  в  чьей  -  то  оценке...
Она  течёт  из  Вселенной  живительным  потоком,  награждая  лишь  самых  чистых,  искренних  Душой...
Да...вот  это  Настоящая  Любовь!..
Она  не  знает  сомнений,  упрёков,  каких  -  то  "  левых  "  мыслей...
Любовь    Чиста  по  своей  структуре..  
Своим  Светом  Очищая  и  Освящая  Сознание...
Даже  не  пытайтесь  плохо  думать  о  Ней!
О  Любви...
Она  ж  Вам  столько  ДАЛА...
Вы  ж  почувствовали...
Страдали...
Но  эти  страдания  Вы  сами  захотели  принять...
Ведь  нет  лучших  страданий,  чем  страдать  в  Любви!!!  
Чувствуешь...как  начинает  тонко  восприниматься  этот  Мир!..
Всё  по  -  другому...С  Любовью!!!
Она  действительно  Чудо!!!
Без  Неё  -  никуда...
Даже  к  Богу  без  Любви  -  никак...
Потому,  что  БОГ  -  есть  ЛЮБОВЬ!!!
Они    -  Едины...Целостны...Неразделимы...
Поэтому  нет  сильней  в  Мире  ничего  кроме  Любви!!!
Когда  Бог  хочет  прийти  в  Вашу  Душу...  Он  посылает  Любовь...
Почувствуй...Прочувствуй...Знай...
Есмь  Любовь...
Так  сказал  Бог!!!
Это  Чувсство    малого  зёрнышка  зарождается  в  Человеке...  И    разрастается...в  Плод  Любви...
Прими...Этот  Дар!  В  свою  Душу!  Очищайся!  Чувствуй!  Смотри  на  Мир  глазами  Бога!
Опять  сомнения...
Но  они  твои...Потому  -  что  так  привык  думать...
Обман...Недоверие...
У  Любви  такого  нет...
Она  просто  Есмь!
Она  течёт  по  жилам,  по  клеточкам...Просто...
Не  думая...
Дарит  это  необыкновенное  состояние!
Счастлив  тот,  кто  смог  пережить  эти  мгновения  трепета  и  нежности  Любви...
Не  спугни  Её!
Она  такая  воздушная,  лёгкая...
Может  улететь...
А  притянуть  Её  опять...Настоящую...
Если  не  сумел  принять  это  Чувство...
Больше  не  прийдёт...
Такой  чистой,  нежной,  безусловной...
Береги  Любовь!
Она  большая  Ценность!
Не  обижай  Её...
Она  же  не  хотела  тебя  обидеть!
Запомни...
Настоящая  приходит  к  тому,  кто  готов  Её  принять...
Такой...Какая  Она  есть...
Если  есть  Условия...
Но,  Она  ж  безусловная!
Опять  теряется  гармония...целостность...
Уходит...Не  по́нята...
Но  Она  ж  не  умеет  обижаться...Поэтому  опять  возвращается...
Такова  Любовь!..
Ты  думаешь,  Любовь  пришла  и  хочет  у  тебя  что  -  то  забрать?
Ошибаешься...
Любовь  только  Даёт...
Чувства!..Полёт!...Она  наполняет...  Она  настоящая  Волшебница...Добрая...Светлая...
Прикоснувшись  к  Ней,  вокруг  всё  расцветает,  распускается...
Почувствуй  Её  дунавение  Свежести...
Она  питает  этими  Чувствами...
Просто  так...Даря...
Она  выбрала  Тебя,  не  потому,  что  Ей  нужно  что  -  то  от  Тебя...
Нет...Она  выбрала  ,  потому,    что  почувствовала...Твою  Светлую  Душу,  которой  так  не  хватало    тепла...
Чтоб  согреть...Обнимая  своими  волнами  тепла...
А  ты...подумал...Она  чего  -  то  хочет  от  меня?
Да,  нет...Ей  ничего  не  нужно...
Она  имеет  Всё!    Ей  много  не  надо!
Для  Неё  главное  Полёт  и  видеть  Души  Счастливыми!
Страдаешь?
Ты  учишься  Любви!
Становишься  более  чувствительным...
Чтоб  суметь  принять  Любовь  во  всей  Её  Красе!
 С  Её  необыкновенным  Сиянием  и  Радостью!
Дорогой  Друг!
Любовь  не  видит,  что  вокруг...Она  Чувствует,  что  внутри...
Не  спугни  Любовь!
Она  очень  нежная  и  ранимая...
Научись  Её  Чувствовать!
Тогда  Она  никогда  от  Тебя  не  уйдёт!..

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769438
дата надходження 03.01.2018
дата закладки 03.01.2018

Гість-Наум

До сучасного Івана

     До  сучасного  Івана
«Імен  на  світі  тьма,  народи  є  і  мови,
Та  знатні  імена  походять  від  Єгови».  Іван  Франко.

Чим  ми  здивуємо  сьогодні  світ?
Чи,  може,  титулом  відомим,
Який  високий  наш  політ,
Невже  відомі  нам  всі  мови…..

Що  принесли  ми  в  світ,
З  чим  підемо  із  нього.
Хто  виконає  наш  завіт,
Хоч  не  чинили  ми  лихого…..

Ну,  жив  собі  такий  Іван
І  батько  був  також  Іваном.
За  статусом  він,  звично,  –  пан,
Бо  вільних  називали  паном.

Хоч,  поруч  нього  були  ті,
Що  звались  «фраєрами»,
Закони  в  них  хижацькі  і  складні,
Бо  труд  для  них  –  то  драма.

Готові  всіх  наївних  визволять,
Чуже  майно  зі  щирістю  ділити,
Майбутнє  світле  вміло  малювать,
І  безтурботно  в  балагані  жити.

Убогий  і  сумний  Іван  повірив  гаслам,
Свободу  ревно  і  покірно  здобував,
У  міфах—привидах  він  бачив  щастя,
Бо  суті  імені  свого  іще  не  знав.

А  діється  по  цілім  світі  те  саме,
Бо  ж  міфи  і  байки  завжди  подібні.
Іванів,  Янів,  Джонів  лихо  не  мине:
Хтось  їх  навчив,  що  мусять  бути  бідні!

Та  в  Слові  Божім  писано  не  так:
--Прийде  Месія,  визволить  народи.
Його  предтеча  всім  покаже  шлях:
Минуть  віки  неправди  і  негоди.

В  сім’ї  Захарія  народиться  Іван,
Традиція  поступиться  наказу  Бога….
І  ангел  Гавриїл  цю  звістку  передав,
Що  на  землі  почалася  до  вічності  Дорога.

Історія  двох  тисяч  грізних  літ:
Дозріла  нива  і  поля  пополовіли.
Народи  пережили  всіх  імперій  гніт,
Що  миру  на  землі  створити  не  зуміли.

Сьогодні  Біблія  крокує  по  землі,
Спинити  Божий  намір  супостат  не  може.
Убогі  вчені  і  шамани  -  псевдо    вчителі
Байками-  міфами  вже  не  зупинять  Царство  Боже!


Іван    -  Ягве  (Бог)  змилосердився,  Ягве  (Бог)  помилував  (буквально:  Божа  благодать;).  У  християнському  світі  це  ім'я  стало  найпоширенішим  на  честь  біблейського  пророка  Іоанна  (Івана)  Хрестителя.    Іванко,  Іванонько,  Іваночко,  Іваненько,  Іванечко,  Іванець,  Іванина,  Іваник,  Іванчик,  Іваночок,  Іванцьо,  Іванько,  Іваньо,  Іванунь,  Івануньо,  Ів    (давньоєврейське).

Фраєр  Поза  кримінальним  жаргоном,  фраєром  можуть  назвати  людину,  яка  видає  себе  вище,  або  взагалі  не  тим,  ким  вона  є.  Фраєр  «позує»,  але  не  є  тим,  за  кого  себе  видає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769338
дата надходження 02.01.2018
дата закладки 03.01.2018

Юлія Сніжна

Бунтівниця

Неначе  міцне  та  духмяне  червоне  вино
його  поцілунки.  Яке  ж  потім  буде  похмілля!!
Життя  -  згідно  правил.  Душа  ж  потребує  свавілля!!
До  норм  та  законів  їй  байдуже.  Їй  все  одно!

Їй  так  не  важливо,  що  він  поруч  не  назавжди  -
п'яніла,  п'яніє  і  буде  п'яніти  щоразу,
коли  його  губи  казатимуть  будь-яку  фразу,
а  потім  на  тілі  залишать  вологі  сліди.

Вона  бунтівниця.  Аж  часом  занадто  складні
усі  її  вибрики.  Розум  шокований  плаче.
Вона  ж  як  дитина  -  то  в  сльози,  то  весело  скаче.
Порівняно  з  нею  всі  клоуни  в  цирку  нудні.

Вона  -  то  мій  сад,  у  якому  все  буйно  цвіте.
Та  раптом  лихий  буревій  порівняв  все  з  землею.
Так  хочеться  часом,  з  цією  моєю  душею
домовитись...  Марно.  Шаленство  для  неї  -  святе!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769333
дата надходження 02.01.2018
дата закладки 03.01.2018

Лилея

Часы…Время…

Часы...
Две  стрелки...
Одна  показывает  минуты,
Другая  -  часы...
Время...
Быстротечно...
В  толпе  ...
Тишину  полюби...
Время  безвозвратно  уходит...
Хочется  замедлить  шаг!..
Рождается  музыка,
Приобретая  Душу...
В  стихах!
Время  помогает...
А  стрелки  всё  спешат...
Важно...
Подумать...
Жизнь  учит...
Что  надо  для  себя  принять...
Вот  уже  двенадцать!
Стрелки  сошлись!
А,  когда  ночь  -  в  двенадцать
Одни  нули...
Бесконечность...
Вчера...
Сейчас...
Сошлось  время...
Соединились  стрелки...
Словно  замерло  всё...
Вокруг  нас...
Единение...
Остановилось  время...
Для  нас...
На  миг...
Подумать...
Чтоб  снова  взлетать!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769287
дата надходження 02.01.2018
дата закладки 02.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Побачити б на мить

Про  нього  спогад  непохитний  -
Шматок  граніту  із  жадань.
Щоночі  зазира  блакиттю,
Як  радість,  сповнена  страждань.

Застряг  у  хащах  цього  світу,
А  прагнув  у  небесну  вись.  
Був  квітнем  у  вінку  із  цвіту  -
А  став,  неначе  хижа  рись.

Втекти!  -  вже  гупало  у  скронях...
О  ні!  Побачити  б  на  мить.  
І  досі  ще  душі  долоні
Тримають  міцно  спогад-нить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769250
дата надходження 02.01.2018
дата закладки 02.01.2018

Світла (Імашева Світлана)

Зі святом Покрови, друзі

                                                                                                           **********

                                                   Коли  дощами  вмиється  діброва
                                                   В  багряно-злотнім  трепеті  яснім,
                                                   Укриє  землю  матінка  Покрова  
                                                   Омофором  черленим  дорогим.

                                                   Віків  легенда  в  пам'яті  врочиста  -  
                                                   Тих  сподівань  і  віри  скорбний  труд:
                                                   У  страдну  мить  являється  Пречиста  -  
                                                   Господня  Мати  -  і  рятує  люд.

                                                   Їй  молитви  і  сподівання  тайні...
                                                   За  землю  цю,  предивної  краси,
                                                   Печерська  дзвони  молять,  і  Почайни,
                                                   І  пращурів  козацьких  голоси...

                                                   Слізьми  і  кров'ю  виповнилась  чаша,-
                                                   Тож  захисти,  Господня  Мати,  нас:
                                                   Це  воїнство  преславне  чесне  наше,
                                                   Оцей  наш  сторозтерзаний  Донбас...

                                                   Оцих  дітей,  їх  лагідне  дитинство,
                                                   І  старості  спокійний  листопад,
                                                   І  скупане  в  любові  материнство  -  
                                                   Ми,  Матір  Божа,  будем  захищать...

                                                 Коли  дощами  вмиється  діброва
                                                 В  багряно-злотнім  трепеті  яснім,
                                                 Вкрий  Україну,  Матінко  Покрово,
                                               *  Омофором  спасіння  пресвятим.

                                                                                 Омофор  -  покров  Божої  Матері.

                                                 
                                             

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755477
дата надходження 15.10.2017
дата закладки 02.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Ось перший день Нового року

Ось  перший  день  Нового  року
Весняно-сонячним  вродився.
В  календарі  зима  нівроку,
А  за  вікном  -  проміння-живчик.

В  природі  є  метаморфози,
І  січень  скоро  подарує
І  гіацинти,  і  мімози,
Бо  з  нами  красень  цей  жартує.

Дивує  часом  нас  природа,
Не  схибніть,  люди,  в  цьому  вирі.
В  житті  панує  хай  свобода,
Живи,  країно,  в  щасті  й  мирі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769113
дата надходження 01.01.2018
дата закладки 01.01.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

О скільки чула

О  скільки  чула  я  зізнань  в  любові
І  сотні  компліментів  флірту.
Були  слова  трояндово-шовкові,
П*янкі,  хмільні,  мов  ріки  спирту.

І  обіцяли  королівські  замки,
І  рай  земний  -  життєву  казку.
Які  ж  бо  ласі,  хитрі  забаганки,
А  на  обличчях  -  тільки  маски.

Сховали  б  ці  ілюзії  у  нішу.
Для  мене  є  найкращим  в  світі  -
Вслухатися  в  природну  чисту  тишу,
Брехні  у  ній  немає  цвіту.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768774
дата надходження 30.12.2017
дата закладки 30.12.2017

Малиновская Марина

< Кристалл решения >

Принимаю  решение…  боюсь  ошибиться…
Сомнения…  колебания  в  разные  стороны…
Наверное,  лучше  отойти,  остановиться…
И  мысли  отпустить,  сказав  –  До  скорого!...

Переключив  своё  внимание  на  прозу  дел…
За  это  время  образуется  кристалл  решения,
Который  поразит  сияньем  чистоты  и  озарения,
Наступит  ясность,  вытеснив  незнания  пробел…

Принимаю  решение…  боюсь  ошибиться…
Если  светло  и  легко  –  это  твой  кристалл!
Который  Душой  ты  в  пространстве  искал…
Если  сомнения  и  тяжесть  –  уйти,  отдалиться…

Собираю  коллекцию  своих  решений-кристаллов!
Чтобы  с  ними  жизнь  красивей  и  лучше  стала!


@  Марина  Малиновская  /  10.12.2017  /

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765411
дата надходження 11.12.2017
дата закладки 30.12.2017

Світлая (Світлана Пирогова)

Не купиш ти любов

Не  купиш  ти  любов  за  гроші,
За  золото  і  діаманти,
Бо  почуття  це  найдорожче
Знайдеш  по  волі  Божій  в  мандрах.

Хмільне  воно,  аж  до  бестями,
І  романтичне,  і  сердечне,
І  усміхається  зірками,
Мов  небо  світле,  безкінечне.

Буяє  в  молодому  віці.
На  старість  теж,  як  дар  приходить.
На  жаль,  буває  камнем  в  річці,
Даремно  вже  питати  броду.

Дай,  Боже,  справжньої  любові,
Як  скарб  духовний  збережемо.
І  щастя,  й  радуг  кольорових,
Бо  лиш  єдиний  раз  живемо.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768398
дата надходження 27.12.2017
дата закладки 28.12.2017

Леонід Луговий

Київ

Запалює  вечір  вогні  золоті
І  берег  далекий  синіє.
Неоновим  сяйвом  на  тихій  воді
Горить,  відбиваючись,  Київ.

Над  сивим  Хрещатиком  лайнер  летить,
В  сіріючих  хмарах  зникає.
Ще  місто  вечірнє  в  турботах  шумить,
Постукує  дзвінко  трамваєм.

А  поряд,  на  плесі  стихають  вітри,
Гудуть  лиш  буксири  у  дії.
Ти  з  древніх  хатинок  зберіг  на  Дніпрі,
Ім'я  своїх  прадідів  -  Київ.

Ти  перший,  хто  проти  хозар-ворогів
Здійнявся  валами  крутими.
І  першим  на  сході  поганських  богів
Топив  у  Дніпрі  Володимир.

Тягнулися  куполи  в  небо  твої,
Світились  добром  в  позолоті,
Коли  ще  булатом  дзвеніли  бої
З  азійським  сусідом  навпроти.

Ти  вільний  від  диких  і  грізних  колись
Нащадків  ординського  іга.
Ти  знову  в  ряду  європейських  столиць  -
Славутичем  зламана  крига.

Над  руслом  могутнім,  де  повз  льодохід,
Біліють  каштани  з  обривів.
І  цвіт  на  бруківку  скидаючи  з  віт,
Вогнями  виблискує  Київ.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757848
дата надходження 30.10.2017
дата закладки 27.12.2017

Лилея

Настройся на Счастье!

Настройся  на  Счастье!
Радуйся!
Лишь  попадёшь  на  Счастья  волну...
Никогда  не  откажешься!
Полюбив  Солнце  и  Луну!
Вот  Оно!
Готовое  Счастье!
Лишь  надо  Его  принять!
Всем  людям  на  Планете!
Радуйтесь!
Умейте  Счастье  раздавать!
Скажут...
Раздаёт  Счастье...
А,  что  взамен?
Счастье  -  океан  безбрежный...
Так  создал  Бог!
И  в  этом  Его  феномен!
СкАжите...
Откуда  Сила?
От  Бога!
Лишь  надо  Его  принять!
Попробуй!
Бери  Счастье!
Счастье  -  не  объять!
Всем  хватит!
У  Бога  попроси!
Ищи  Его  во  всём!
Особенно  в  любви!
Рай  на  Земле  тоже  обитель...
Бог  показывает...
Лишь  прийми!
Попробуй!
Всеми  сокровищами  Мира
Владеет  Он!
Радуется...Даря  для  Души  Счастье!
Ведь  самый  добрый  Бог!
Радуется...Даря  Душе  тепло!
Поэтому  прими  от  Бога  Счастье!
Пользуйся  Им  весь  век!
Он  всегда  радуется!
Когда  счастливый  человек!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768361
дата надходження 27.12.2017
дата закладки 27.12.2017

Леонід Луговий

ДАП

Ми  залишали  виснажений  форт.
Туман  зимовий  був  тоді  не  з  нами,
Димів  уже  не  наш  аеропорт,
Оскалений  бетонними  стовпами.

Мовчали  амбразури,  вже  без  нас,
І  вперше  відступаючи  без  бою,
Не  програний,  а  витриманий  час
Ми  в  ДАПі  залишали  за  собою.

Ми  знали  -  ще  не  мертвими  були
Від  вибуху  поховані  в  бетоні,
І  правила  підтверджені  пройшли  -
Нема  в  війні  з  Росією  законів.

Не  скаже  -  боягузи  -  нам  стратег
І  докору  не  кине  нам  у  спину.
Розбиті,  ми  відходили,  зате
В  поразці  зберігали  Україну.

Вже  строк  минав  відведений  якраз
Для  їхньої  безкарності  і  слави.
За  двісті  сорок  днів  вже  піднялась
На  їхню  смерть  народжена  держава.

І  там,  де  нагрівалися  стволи,
За  кроки  від  затаєної  міни,
На  сірі  стіни  надписи  лягли  -
Автографи  всієї  України.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759827
дата надходження 11.11.2017
дата закладки 27.12.2017

Юлія Сніжна

Тримай мене

Такі  близькі  й  далекі  водночас.
Пронизані  вітрами  протиріч.
Плекаємо  надію  у  юрбі
побачити  рідніше  із  облич.

Так  легко  відшукати  вірний  шлях
лише  у  снах  мандруючи  вночі.
Знайти  ту  стежку,  двері  саме  ті,
І  підібрати  правильні  ключі.

Тримай  мене,  не  відпускай  й  на  мить.
Нехай  між  нами  кілометри  й  дні,
 і  час  від  часу  серденько  болить
від  того,  що  цілуєш  лиш  у  сні.

Тримай  мене,  не  віддавай  зимі,
Не  загуби  омріяне  в  снігах.
І  будь  для  мене  світлом  у  пітьмі,
Дороговказом  на  усіх  шляхах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762792
дата надходження 28.11.2017
дата закладки 26.12.2017

Світлая (Світлана Пирогова)

А навесні розтане платина снігів

А  сніжна  платина  лежала  на  дахах,
У  далині,  на  висоті  будинків.
І  він  летів,  летів  до  мене,  білий  птах,
І  я  чекала  вірно  щохвилинки.

Щоб  зазирнути  у  блакить  його  очей,
Лице  відчути  кінчиками  пальців.
Давно  душі  торкнувся  співом  мій  Орфей,  
Любов*ю  гаптував  в  сердечних  п*яльцях.

А  навесні  розтане  платина  снігів,
Зіллємося  коханням  у  польоті.
Нема  нічого  кращого  за  тихий  спів
І  світлого  життя  в  єдиній  цноті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768157
дата надходження 26.12.2017
дата закладки 26.12.2017

Світлая (Світлана Пирогова)

Серце рідної країни

Київ  -  місто  славне  на  Дніпрі,
Серце  рідної  країни,
Щастя  пік,  що  сходить  на  зорі,
Скарб  моєї  України.

Вулиця  Хрещатик  -  головна,
Це  одна  з  перлин  Європи.
Для  душі  колиска  чарівна,
Образність  її  у  тропах.

Лавра  сяє  блиском  куполів.
Брама  -  "Золоті  ворота".
Я  милуюсь  безліччю  садів,
Що  в  осінній  позолоті.

І  церкви,  Софіївський  собор,
Вод  дніпровських  узбережжя  -
Все  люблю,  мій  київський  фавор,
Серцю  милий  ти  в  безмежжі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758532
дата надходження 03.11.2017
дата закладки 25.12.2017

Юлія Сніжна

Не мій Океан

Ти  саме  той  -  відкритий  та  глибокий.
Безмежний,  наче  Тихий  океан.
В  руках  тепло  та  сила,  ніжний  спокій.
В  очах  твоіх  вогонь  палає  доки
гнучкий  мій  обіймаєш  вміло  стан.

Скоріше  б  вже  в  безодню  океану
пірнути  з  головою,  та  й  на  дно!
Залікувати  цим  душевну  рану,
та  й  далі  завести  себе  в  оману,
що  буде  все  прекрасно,  все  одно.

Бурхливі  хвилі  одна  за  одною
торкаються  оголених  плечей.
А  потім  накривають  з  головою.
Я,  як  ніколи,  є  сама  собою,
згораючи  в  вогні  твоіх  очей.

Бракує  кисню,  ніби  під  водою.
І  серце  ладне  вирватись  з  грудей.
Вся  сила  океану  наді  мною...
В  тобі...  В  мені...  Безсилі  від  двобою
ми  двоє  найщасливіших  людей...
                             ***
На  грішну  землю  нам  обом  вже  час.
Вщухає  шторм...Останній  поцілунок...
Цей  океан  знов  буде  не  для  нас.
Сплетем  до  купи  пару  звичних  фраз,
соромлячись  просить  про  порятунок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716521
дата надходження 05.02.2017
дата закладки 24.12.2017

Світлая (Світлана Пирогова)

Зима цілує дивом срібним

Летять  сніжинки  із  небесної  перкалі,
Граційно  сріблом  мерехтять  у  танці,
І  зірочками  падають  в  оригіналі,
Святковий  настрій  піднімають  вранці.

І  крихітки,  і  велетні  пухнасті  снігу,
Як  пледом  м*яко  покривають  землю.
Виразна  симетрія  діедральна  збігу.
Їх  так  багато,  що  "гати,  хоч  греблю".

Зима  цілує  дивом  срібним  ранок  білий.
Милуємось  тендітністю  іскринок,
А  на  снігу  блищить  сердечко  сніжне  ціле  -
Кохання  світлий  символ  із  сніжинок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767609
дата надходження 23.12.2017
дата закладки 23.12.2017

Володимир Верста

Зоряний пил

А  ми  зустрінемось  з  тобою  поміж  зір,
Там,  де  галактика  народжується  знову,
У  більш  високу  та  небачену  основу
Дає  початок  нам  в  незвіданий  безмір.

Чарує  світочем  очей  твоїх  Ефір,
Сузір'я  з'єднують  дорогу  цю  шовкову,
Шляхами  прядива  я  поклоняюсь  слову,
Але  затягує  стежки  до  чорних  дір.

Тебе  побачити  –  знайти  святу  опору,
Немов  полинути,  як  Феніксом,  угору,
Згорівши  миттю,  закінчити  зорепад

І  стати  вічністю  для  сонця,  й  розітнути
Цей  світ,  частинками  зробивши  сонцепад,
Вогнем  осяяти,  любов'ю  огорнути.

©  Володимир  Верста
Дата  написання:  12.08.17

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745838
дата надходження 12.08.2017
дата закладки 21.12.2017

Протоієрей Роман

Хворіють діти тих батьків…

Хворіють  діти  тих  батьків,
Яким  байдужа  засторога
Євангельських  провісних  слів,
Що  їхні  діти  –  власність  Бога!

                 Що  ціллю  вічного  життя
                 Осмислюється  існування,
                 Що  Бог  їм  дав  Своє  дитя
                 На  християнське  виховання!

Нещасні  діти  тих  батьків,
В  устах  яких  брудні  розмови,
Повчання  переходять  в  гнів,
Що  вірять  в  зорі  і  в  підкови.

                 Що  вірять  в  долар,  в  глобалізм,
                 В  демократичну  пентаграму,
                 Плекають  націоналізм,
                 Ковтають  гасла  і  рекламу.

І  чорна  пара  з  димарів,
І  громи  небо  розтинають…
Пропащі  діти  тих  батьків,
Яких  Хрестом  не  осіняють!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767212
дата надходження 21.12.2017
дата закладки 21.12.2017

Лилея

Одинокая флейта…Волшебная мелодия…

Одинокая  флейта...
Волшебная  мелодия...
Может  своим  звуком
Добраться  до  глубины  Души...
Своим  дыханием...
Чувствами...
Создавая  музыку  любви!
Един  он  с  флейтой!
Она  его  достойный  капитал...
То,  что  чувствуешь  -
Дороже  денег!
В  миноре...
Переливами,  волнами...
Он  флейту  до  небес  поднял!
Короткими  фразами...
Плавной,  нежной  волной
Звучит  музыка...
Играет  флейта...
Мир  для  них  иной...
По  -  другому...
Возвышенно...
Летят  к  Свету!
Флейта  -  проводник,
А  путник  -  музыкант.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767099
дата надходження 20.12.2017
дата закладки 21.12.2017

Володимир Верста

Летючий Голландець

Вітрила  підняті,  вогнем  палають  ночі.
Каліпсо  втратив  я  та  голос  чарівний
Тієї  німфи  спів  не  чую  рятівний,
А  тільки  Кракен  вдалині  дощем  регоче.

Дев'ятий  вал  штурмує  борт,  як  шаблю  точить.
Надію  знищує,  дарує  сніговій
Холодний  в  серці,  мертвий,  але  ще  живий.
Немов  «Голландця»  капітан,  що  йде  за  злочин,

Морями  темними  блукаючи  один
Серед  незвіданих  усіх  морських  глибин,
В  вогні  народжений,  обвінчаний  властитель

Прозорих  вод  та  океанської  сльози
Сирен  чарівних  і  русалок.  Повелитель
Циклічно-вічної,  душевної  грози.

©  Володимир  Верста
Дата  написання:  23.08.17

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747458
дата надходження 23.08.2017
дата закладки 20.12.2017

Світлая (Світлана Пирогова)

Кружляють двоє у зимовім вальсі

Кружляють  двоє  у  зимовім  вальсі,
І  пухом  лебединим  сніг  летить,
А  ніжний  на  морозі  дотик  пальців
Любов*ю  зігріває  щастя  мить.

І  грудень-чудодій  чаклує  вміло,
Під  сонцем  сяйво  свічада  льоду.
Лягло  сніжинок  філігранне  тіло,
І  скрізь  сріблиться  казкова  врода.

Кружляють  двоє  в  лебединім  танці.
У  холод  гарячіші  почуття.
Зажевріли  калинові  рум*янці,
Палка  любов,  мов  музика  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767148
дата надходження 20.12.2017
дата закладки 20.12.2017

Світлая (Світлана Пирогова)

Кружляла віхола людським єством

Кружляла  віхола  людським  єством,
Колючим  снігом  в  душу  світлу.
Біліло  скрізь  мережане  шитво,
І  сипалась  байдужість  світу.

Німа,  мов  королева  снігова,
Крижиною  врослося  скерцо.
Пекли  із  інею  давно  слова,
Що  дотиком  взяли  за  серце.

Хотілося  пройти  крізь  заметіль,
Не  впасти  в  ополонку  свіжу.
А  холодом  ще  дмухало  звідтіль.
Зими  калейдоскопом  сніжним.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766658
дата надходження 18.12.2017
дата закладки 18.12.2017

Світлая (Світлана Пирогова)

Зимовий ексклюзив

Мов  сніжне  королівство  моє  місто  -
Зимовий  справжній  ексклюзив
Життя  наповнив  зовсім  іншим  змістом,
Навколо  стільки  різних  див.

Ось  храми  з  золотими  куполами
Блищать,  мов  сонце  угорі.
Внизу  дерева  у  кришталь  сховались,
Кущі  у  білому  шатрі.

Мости,  будинки  в  сріблі  потонули,
У  хутрі  білім  парк  міський.
І  холодом  зима  мерщій  дихнула:
Сніжинки  падали  пухкі.

Зима  в  фотелі  править  королівством.
Милуюсь  ексклюзивом  цим.
Як  хОроше  у  зимньому  Подільську!
А  ось  -  і  рідний  бачу  дім.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765497
дата надходження 12.12.2017
дата закладки 17.12.2017

Світлая (Світлана Пирогова)

Зима, мов біла магія

Зима,  мов  біла  магія,  в  саду  і  в  лісі,
І  на  полях  хурделить  сильний  сніговій.
Вона  пройшлась  по  селах,  вулицях  у  місті,
Розкинула  із  полотна  білил  сувій.

Зима,  мов  біла  магія,  на  всіх  планшетах  -
Світлинами  сніжинок,  віхол,  завірюх  -
В  смартфонах,  "компах",  ноутбуках  -  в  Інтернеті
Летять  на  сноубордах  сотні  відчайдух.

Зима,  мов  біла  магія,  на  всіх  бігбордах:
Реклама  подарунків  до  майбутніх  свят.
Хоч  в  "Книгу  Гіннесса"  внесіть  її  рекорди,
Зима-імператриця  -  гідний  кандидат.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764877
дата надходження 09.12.2017
дата закладки 15.12.2017