черный город из белых пятен
всегда голоден и прохладен
нанизавши людей на ветви
видит мертвых он вещий
сон
вот немой с абсолютным слухом
вот лишенная крыльев
муха
вот уставший до смерти
ветер
да истлевший в глазах
огонь
тут лежат под землей консервы
но едят их уже не черви
а лежащие рядом
трупы
безымянных
и тихий стук
от часов что вперед не ходят
воз|вращая себя
природе
замыкаются в теле
круга
замедляя на годы
круг
и глазницы домов пустые
их скелеты в людей вонзились
не стареющими корнями
никогда из них
не уйдут
а вокруг красно-белый пепел
перемешанный с черным
светом
оседает внутри меня
я
лишь с кровью земли
сосуд.
*фоновая композиция –
Troum «Drüsian»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784149
дата надходження 24.03.2018
дата закладки 24.03.2018
канонний вдих/видих чи хвиля іде - прилив
надсадно хтось диха над самі вуха чи море сниться
ти колір - ніхто достеменно не вивчив ще твій уплив
на очі людей. та і яка різниця
якщо життя - в'язниця
живи собі потай - променем через скло
камінням фундаменту порохом на полицях
канонний червононосий клоун невдалий клон
щасливих. допоки завмер ти - посмішками на лицях
допоки ти не в мисливцях
ти випав зі своїх графіків станів граф
графин для думок; зі спогадів - випав сніг
якщо би в рулетку - певно б усе програв
якщо би слабким був - певно б не падав з ніг
від втоми. додому - ні бо тебе там ніх-
-то не чекає ні-
-хто ми каємося чи ні
х
то ми чи хтось зняв реаліті про двох покидьків
або пише книгу - її томи стали нам середовищем існування
прокльони чи справді наше то листування
~~~~
ти вигадав календар у якому нема зими
ти вигадав залізницю із двох лиш станцій
але твоє серце - пазл із тих що тікають мало не босими
і більше не повертаються
~~~~
ворота очей відчинені відпочив почин затягнувся в справу вчепись і рухай
а шторм свій надвечір надсадно прошепочи
уже над потрібні вуха
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781101
дата надходження 09.03.2018
дата закладки 12.03.2018
Перепиши мене, відредагуй в своєму серці
Тобі так легше буде жити по́серед німих
Запалюй гніт свічі, шукаючи в ночі ногам отвердя,
Ступай у слів безодню благаючих святих.
Перейменуй мене. Цедро́вий щоб бальзам
Всі рани згоївши твої, не став пекельним раєм.
Не вір надійності нестриманим сльозам –
То літній дощ говорить раптом навзає́м.
Прийми мене, як данність зустрічей й розлук -
Я оселився пам’яттю в твоєму тілі.
І радість перша, і остання мука
Зійдуться громом на зеленій милі.
Перепиши мене, відредагуй в своєму серці
Тобі так легше буде жити по́серед німих.
Я відчуваю дотик гострого, мов скельця
Твого питання вічного … де ж МИ?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768236
дата надходження 26.12.2017
дата закладки 28.12.2017
Поглянь навкруг – розсипані сліди,
Немов пройшли по світу людолови.
Єднань братерських здичавілий дим
Загублено, як золоту підкову.
Нам вже не тісно в мушлі своїх снів.
На душу панцир – ні мечам, ні стрілам.
Все так, як треба, тим, хто на коні,
Що від жадоби зовсім знавісніли.
Туман і смог проймають до кісток
І розчиняють волю до знемоги.
І доки на престолі сам Фантом,
Нас відречуться янголи і боги.
Ковчег несе до вироку пучин,
Та течію ламають лиш воскреслі.
Скажи мені найбільшу із причин –
Чому не налягаємо на весла?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762540
дата надходження 27.11.2017
дата закладки 17.12.2017
Что ветер мне морозных дней,
Что злость ночной колючей вьюги?
Не станет сердцу холодней,
В объятиях любовной муки!
Пылает чувство жарко в нём -
Сильнее, с каждым часом, ярче!
Души моей ты стал - царём!
Могло ли быть, скажи, иначе?..
Колдунья? - нет! - твоя раба!
Цветок, в руках твоих, владыка!
Одна во мне к тебе мольба:
Любить меня - до слёз, до крика!
Любить - как я тебя люблю:
Как будто "завтра" не настанет,
Идя по жаркому углю,
Боясь лишь смертного
прощания...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760650
дата надходження 16.11.2017
дата закладки 17.12.2017
Камышится мой остров бытия,
привычками позарастали кручи.
И лишь один бунтарский дух, змеясь,
в зубах своих таскает дивный случай.
Сжимаясь кольцами холодных лет,
шипит, боками трётся о рутину,
мой дух, сдирая кожу, как жакет,
напоминает мне, что я-не псина.
Ты, обстоятельствам служить-не смей!
Судьбою пресмыкаться нищих много,
и знай, без шкуры, станешь посмелей,
в тебе и так полным-полно мясного.
Печёшься о спокойствии телес,
какие-то пожитки тащишь в норку,
свой день, пытаясь превратить в гротеск,
меняешь, будто злато на махорку.
А я, как мудрый заклинатель змей,
достал с кармана старенькую дудку,
теперь, хвостатый, шевелись быстрей:
меняю случай на канкан рассудка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765372
дата надходження 11.12.2017
дата закладки 14.12.2017
Осенний холод из окна,
На сон взлетают птицы.
На память давят времена
Когда никак не спится.
Когда забит мой мозг другим,
Когда она нас разрывает.
И в дверь мы вряд ли постучим,
Ведь что за нею - мы не знаем.
Я слышал много разных слов,
И сам сказал я их не мало.
Но каждый слог уже не нов,
На каждой фразе вкус метала.
И лишь в стихах я нахожу,
Тот чистый звук, из сердца эхо.
И если выйдет, расскажу,
Про то, что в душу шлет помехи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753721
дата надходження 04.10.2017
дата закладки 13.12.2017
Нащо кличеш біду, чорний вороне?
Чи в миру не потрібний живим?
То звертаюсь з дарами, поклонами,
сподіваюсь, що станеш незлим.
Що бажаєш у відкуп за милості?
Все проси, тільки душу облиш!
Бачу, смерть вже на стадії стиглості,
в серце цілить відточений ніж.
Відпусти ти мене, хоч калікою,
щоб ще зміг я зростити свій сад.
Що ти кажеш? Багато базікаю?
Вирок — смерть і не можна назад?
Ні, напевно почулося, стомлений,
і ти кличеш удачу в бою,
трохи різко та незадоволено
пророкуєш про долю мою.
Ворогів переможемо з успіхом
та закінчимо кляту війну,
потім все це згадаємо з усміхом,
хоч і сплачено дику ціну.
2017р.
****************************
Черный ворон
Что ты кличешь беду, черный ворон?
Ну зачем я тебе, дорогой?
Отпусти ты меня, я с поклоном
Обращаюсь к тебе, стражник мой.
Я уверен, все будет нормально,
Хоть успехи и боль впереди
Ожидают меня. Изначально
Предначертаны эти пути.
И пойду на врагов не стесняясь,
Без заботы за слабый живот,
И в сраженьи сполна искупаюсь,
И не важен той битвы исход.
Ты поможешь мне, черная птица,
Победить в этой схватке лихой?
Или мне это чудится, снится,
Смерть мою ты привел за собой?
Нет, скорее, ты кличешь удачу,
Предвещая красивый финал,
Когда сдам я последнюю сдачу,
В той игре, где ты сам банковал.
Разлетятся, как пух тополиный,
Все хотящие смерти моей,
На подмогу придут побратимы,
Все сметут, не оставят корней.
2016 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763050
дата надходження 30.11.2017
дата закладки 02.12.2017
Менi потрібна операція,
На серці,
Нова анімація,,
На розумi - мутація,,
А тіло не тримає гравітація,....
Падіння, а потом піднесення,,
Душевне сприйняття,й
Відречення,
Всі речення,
Завчив, морально вбив,
Тай розлюбив,
страждав можливо?!,
хоч знав,
Брехнею я не жив, але брехав,
Дiзналась,
Покинула,сміялась,
тиша,
Вона зiмною розмовляє,
співає,пiсню що давно не чув,
Забув
а я її складав,
З очей,думок,i поцілунків ,
Твоїх,
Не знати,
тебе в собi шукати,
Не смію ,
Тай я вже не жалію,
Давно відвик,
Без тебе жити,що робити....
Тужити,не буду,
як вийти з цього блуду?
Це ,шизофренія,
Або душевна анемія,
Наркоз,по тiлі бiгає мороз,
а потім знову тиша,
В моєму свiтi вже тебе нема...
Брехня....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760118
дата надходження 12.11.2017
дата закладки 02.12.2017
Німий озвучить бачення сліпця,
Глухому вливши розповідь у вуха.
В бодні душі забродить медовуха,
Обман підіб'є мозок до вінця.
Захмелений, то ж чуйний інтелект,
Одвірки випре щирим спонуканням.
І одержимий Світорятуванням,
Гасатиме являючи афект.
Даремністю спітнівши до кісток,
Відмовить першим зріломудре тіло.
Об факти обіпреться заніміло,
Захаркає у відчаю свисток.
Неграмотний, пліткованим пером,
Історію розчеше по скрижалі…
І будуть очі в темряву опалі,
Німотно лити вимисел цебром.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763244
дата надходження 01.12.2017
дата закладки 01.12.2017
Вновь ножом тупым - по нервам,
Не в последний раз, не в первый,
Мы в глаза заглянем боли,
Стиснув зубы до крови,
Лишь бы только не до смерти,
Ладно, стерпим, уж поверьте,
Мы - герои поневоле…
Только цену назови!
Можно видеть боли профиль
В недопитой чашке кофе,
Или в трещинке-усмешке
На осеннем тонком льду,
Приглашеньем это станет
Мне в страну воспоминаний,
Радость с болью вперемежку -
Что еще я там найду?..
Пусть не сверху, сбоку, снизу,
Все равно ты с нею близок,
В мир приходишь с криком боли,
Попрощавшись с ней, уйдешь,
Сколько боли измерений?..
Перед нею на колени
Встать униженно мне, что ли,
Если вовсе невтерпеж?
Поглядеть бы боли в спину,
Иронично брови вскинув,
И ее окликнуть смело:
Погоди-ка, ты куда?
Без тебя и жить невкусно –
Ни восторженно, ни грустно,
Если б сердце не болело,
То зачем оно тогда?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492035
дата надходження 12.04.2014
дата закладки 30.11.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.11.2017
Ким ти є, відображення дзеркала,
Ким насправді, без зайвих прикрас?
Як листок, на якому б хтось стер слова,
Без абзаців і пафосних фраз... ?
Власне річ не про фах чи професію,
Не про стать, колір шкіри чи вік,
Ні до чого тут твоя конфесія,
До якої належиш чи звик.
Ким ти є за тканиною Prada,
За салоном у Skoda Rapid
І яка за Ray Ben'ами правда
Заховалась не ззовні, а під?
Ким ти є сам на сам із собою,
Коли скидуєш свій камуфляж
Повсякденного бою з юрбою
Та ідеш на самотній свій пляж?
Ким ти є, коли скинута маска
І покладена дома в комод,
Після всіх тих лукавих "будь ласка",
Що за день вже замучили рот?
Ким ти є перед дзеркалом вдома,
Коли знов можеш бути собою
І від награних усмішок втома
Б'є не награно, наче трубою?
Ким ти є в своїй ванній кімнаті
Серед кранів і пару на плитці,
Коли всі твої "Вані" і "Наді"
Залишили тебе наодинці?
Перед тим як зануритись в ліжко
Перед дзеркалом станеш на мить,
Запитаєш так змучено й ніжно:
"Ким ти є?" - а воно промовчить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762258
дата надходження 25.11.2017
дата закладки 29.11.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.11.2017
Мы пили дрянное вино,
Слушая облачный джаз…
Странно, что все так легко,
И, в общем, почти не про нас.
Знаешь, а годы тебе
Так безупречно к лицу…
Каждую близость любви
Растянуть на две жизни хочу.
Еще бы, конечно, уметь,
Верить сердцу, а не уму…
В винной слабости руки нежней,
Дай я просто тебя обниму!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699206
дата надходження 07.11.2016
дата закладки 29.11.2017
Не відпускай мене, прошу, не відпускай,
Нехай душа живе у пожаднім полоні.
Неволь чуттєвість та по краплі випивай,
Лице щасливе заховаю у долоні.
В усмішці ясній понесу щиру любов,
Плекатиму у серці пізню свою весну.
В камінне черево підкину сухих дров
І у вогні згорю, а загодя воскресну.
Не відпускай, без тебе згину я, помру,
Туманом розчинюсь в осінньому світанні.
Накинь на сутність позолочену вузду,
Той гріх безгрішний, кохання, що на стенанні.
19.11.17
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761231
дата надходження 19.11.2017
дата закладки 29.11.2017