Весна...це дарунок землі,
Краса...від природи мені,
Живу ...і ціную життя,
Несу ...все тепло в майбуття.
Пройде...звук неспокою й жах,
Лише...відгукнеться в думках,
Повір...у найкраще життя
До зір...де душі почуття.
Схоплю...ніжні мрії свої,
Люблю...я обійми твої,
Жива...бо у серці весна,
Дива́...ця краса неземна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999970
дата надходження 02.12.2023
дата закладки 04.12.2023
Дощик пісню заспівав:
- До, ре, мі, фа, соль, ля, сі,
І земельку напував -
Вся у крапельній красі.
Осінь залюбки взяла
В друзі дощика собі.
Теж співала; тра, ля, ля.
Вдвох пустилися у біг.
Дощик ноти вигравав,
У шпаринку кожну ліз.
Крапель цілий караван -
Це для осені - сюрприз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964716
дата надходження 04.11.2022
дата закладки 09.11.2022
Четвертий день живу я в Польщі,
І дуже добре тут мені...
В моє віконце світить сонце
Усе красиве. як у сні ...
І син й невісточка чудові
І внучка часом забіга...
Уваги сповненні, красиві.
Тривога зникла і біда...
І син, й невістка на роботі.
Зі мною є лише їх кіт...
Та він ховається щоденно,
Не реагує на: "кіс-кіс!"
Сидить десь в тишині під ліжком.
Може й голодним він бува...
Шукаю я його і кличу,
Та він не йде, й не вибіга...
Щодня включаю телевізор,
Новини я дивлюсь щодня...
І все, що робиться в Україні.
Про все, звичайно, знаю я...
Мені тут добре і цікаво,
Душу наповнює тепло,
Пишу про все, я не лукавлю,
Перемагає сум - тепло...
За Україну я тривожусь
І за Долинську, звісно, я...
Та повернутися не зможу
Жити не можу вже одна...
І гарно тут мені, й спокійно
Хоча і сумно теж бува...
Та я триматися вже вмію
Учора ж був день захисника...
І я сьогодні всіх вітаю
І ці вітання я всім шлю...
І перемоги всім бажаю
Бо ж Україну я люблю!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962908
дата надходження 15.10.2022
дата закладки 19.10.2022
Давно хотiв Гiпопотам
вiдправитись в круїз.
— Хiба таких не маю прав?
Це давнiй мiй каприз.
На довго справу не вiдклав,
до кас мерщiй чкурнув,
купив квиток на пароплав
та радiсно зiтхнув:
— Побачу врештi-решт Стамбул,
Нью-Йорк та Амстердам,
бо зовсiм я нiде не був.
Та й каже дiточкам:
— Я повернусь, утрiть слоьозу,
гiрких не треба слiз.
Я вам з круїзу привезу
даруночок-сюрприз...
Дiтей, дружину обiйняв,
валiзу взяв свою
та сiв на бiлий пароплав.
Cказав усiм : ”Адью”!..
Минає час. Без телеграм,
без жодних звiсток днi...
— Де любий наш Гiпопотам?
Як довго ми самi!
Та ось（подяка небесам!）
причалив пароплав.
По трапу йде Гiпопотам,
нiде вiн не пропав!
На шиї виснуть дiтлахи,
дружина обiйма.
Вiн посмiхається: — Кхи-кхи,
чекали недарма.
На землю ставить дiтлашню:
— Вам тато щось привiз.
Валiзу зараз вiдчиню –
там є для вас сюрприз.
Валiзу з гордiстю вiдкрив...
— Ай-яй! Бiда! Бiда!
Сюди гостинець положив,
а тут... одна вода.
В краях далеких бачив снiг –
це бiле диво з див.
Натiшитися ним не мiг,
привезти й вам хотiв .
Вiз снiгу парочку валiз
з краiни, де льоди.
А, виявляється, привiз
звичайної води?
Повз випадково проповзав
старенький Крокодил.
Вiн довго-довго реготав,
а далi пояснив:
— Ти в школу, друже, не ходив,
у тому вся бiда.
Нiхто тобi не пояснив,
що снiг – i є вода.
Життя ти в Африцi прожив
й не бачив снiг, дружок.
Даремно вчитись не любив
та не читав книжок.
— Так, так, — зiтхнув Гiпопотам, —
здолаю цю бiду.
Хоч перерiс я по лiтам,
а вчитися пiду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944687
дата надходження 11.04.2022
дата закладки 20.07.2022
Приїхали з-за кордону
До бабусі діти,
Ще й онука привезли,
Як тут не радіти?
Виїхали вже давно
У краї далекі,
Тож вернулися додому,
Як оті лелеки.
Бабця радо показує
Їм свої пенати,
Подивились на город,
Повела до хати.
Частувала, чим могла,
Стали розмовляти,
Довелося що було
Колись пригадати.
З ким і де навчались в школі,
Хто з ким одружився,
Де живуть їхні знайомі,
Хто в селі лишився.
А щоб краще пригадати,
Бабця пошукала
І на стіл старий альбом
З фотками поклала.
Вся історія сім’ї,
Наче на долоні,
Ще бабуся молода,
Ще не сиві скроні.
Хлопченя альбом гортає
І пита стареньку:
-Хто цей хлопчик кучерявий
І такий гарненький?
А бабуся та ласкаво:
-Який ти дурненький,
Тож твій тато такий красень,
Як ще був маленький.
Здивувалось хлопченя,
Глянуло на маму:
-Хто ж то лисий і пузатий,
Що приїхав з нами?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939449
дата надходження 06.02.2022
дата закладки 08.02.2022
[youtube]https://youtu.be/l14-HobPV88
[/youtube]
[i][b][color="#033042"]Серпень впав на покоси
ваговитим снопом,
вже в комору заносить
лантухи із зерном.
Не бідує родина,
не горює сім’я –
дожидається сина,
що вітає здаля.
[b]Приспів:
[/b]
А веселка на сході
В кольорах виграє:
бути гарній погоді...
На столі усе є:
і хліби, і до хліба,
і пухкий коровай...
І дівчинонька люба –
хоч сватів зазивай!
Серпень в душу лягає
збіжжям ситним, добром.
Спас витає вже в гаї…
Своїм щедрим крилом
він усіх обіймає...
На столі мед і ром,
гості йдуть з ріднокраю –
чути гам за селом.
[b]Приспів.[/b]
Серпень риску підводить,
є талан в трударів –
святом Спас хороводить,
звієм звершень зігрів...
На порозі вже осінь,
та в душі – водограй:
серце пісню попросить –
грай, музиченько, грай!
[b]Приспів.[/b][/color]
[/b]
11.08.2019
*********
Світлина – автора, де ота зріла пшениця,
вдалині – будинок, де мешкає сам автор.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844748
дата надходження 11.08.2019
дата закладки 15.08.2019
Коли мене не стане на землі,
А в вишині на зірку стане більше -
Я знаю,буде осінь. Журавлі.
І поміж листя плакатимуть вірші.
І буде все однаково мені
Чи хто нап'ється тою вже сльозою.
Котитиметься сонце по стерні,
Пливтимуть хмари сірі наді мною.
Гаряче літо з яблунь обпаде
Плодом духмяним. Ляже на покоси.
Високе небо, сизе, молоде,
Вдивлятиметься дощовито в осінь.
І поросте вже по мені трава,
Палатимуть жоржинові пожежі.
У своїх віршах буду я жива.
Жива. От тільки в світі протилежнім.
Летітимуть за обрій журавлі,
Прощальний крик кидаючи дібровам.
І в мить, як відірвуся від землі,
Захочу тут лишитися хоч...словом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824776
дата надходження 09.02.2019
дата закладки 01.03.2019
Як холодно у цей осінній вечір,
Здається, сонце вмерло назавжди.
Вселенська туга обійма за плечі,
І час замерз у крапельках води.
Блукають думи, що чорніші ночі,
Хіба їх зробить білими зима?
Душа болить, але не плачуть очі,
І в цілім світі просвітку нема.
Це - листопад, найважчий місяць року,
Стікає світло у криницю тьми.
І серед цього темного потоку,
Так важко спілкуватися з людьми.
Ніхто не бачить і ніхто не чує,
Заглиблені в своє самотнє - я.
І де та радість сонячна зимує?
І де та зірка, що вночі сія?
...Та я скажу вам - не сумуйте, люди!
Усе минає - радість і біда.
Прийде пора - природа всіх розсудить,
І всі печалі забере вода!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814839
дата надходження 22.11.2018
дата закладки 27.11.2018
(успела к обеду)
Посоветуйте, что же мне делать? Чтоб белок я имела в меню?
Ресторанно - высокие цены превышают зарплату мою.
Я купила на рынке амура. Он по весу – почти 2 кило.
Пусть смеются домашние куры, я считаю, что мне повезло.
Я его приготовить умею: запекаю и юшку варю.
А потом я приятно «балдею»…За обед «ай-лав-ю» говорю.
И теперь я дружу с браконьером, кстати, он до сих пор не женат.
Аппетит мой с таким кавалером - увеличился сразу в 100 крат.
Приглашаю отведать амура. С удовольствием вас накормлю.
А любовные стрелы Амура – пусть присутствуют в каждом меню!
18. 11. 2018.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814303
дата надходження 18.11.2018
дата закладки 26.11.2018
В санаторії - знайомства,
Залицяння - без обману,
Через три дні вже курортні
Розвиваються романи.
Один зразу кинув оком:
За столом - сусідка гарна...
Пропонує ненароком
Час провести вдвох не марно.
Познайомилися: Лера,
В бізнесі є перші кроки,
Артист цирку він - Валера,
Стаж - уже п'ятнадцять років.
Розказав, що вже п'ять років
Сам живе, бо розлучився,
І хоч вільний, незалежний
Та кохать не розучився.
Чемно в дверях пропускає,
Компліменти - як годиться...
Але враз - куди він хилить
Розкусила молодиця.
Покаталися на яхті
(Бий тебе нечиста сила,
Каже, гаманець забувся) -
То й за нього заплатила.
Потім бреше, що велика
Черга біля банкомату
І тому не зміг сьогодні
Тут отримати зарплату.
Через тиждень наша Лера
Бачить, що кіна не буде,
Виказала все Валері,
Так, щоб чули усі люди:
- Обдурити кожну хочеш?
Думаєш, що в цьому здібний?
То ти вільний, нежонатий,
Чи нікому не потрібний?
Ти, брехливий голодранцю,
Сам на себе будеш злиться,
Бо жінки дурні й наївні
Вже давно перевелися.
Враз представився артистом,
Захотів здобути славу?
З таким шлюбним аферистом
Я не раз вже мала справу.
Я сама сюди примчалась,
Щоб не так відпочивати,
Як знайти якогось дурня
І до нитки обібрати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805564
дата надходження 05.09.2018
дата закладки 20.09.2018
Стежина довжиною в півстоліття,
Покручена лягла через життя,
Креслатий ясен, ніби батько діток,
Чека мене, у гості вигляда.
Іду стежиною у юність стоголосу,
У ту щасливу щастя мого мить,
І навіть спомин запаху волосся,
І зараз моє серденько п"янить.
Прийшов через роки і заметілі,
У той кохана наш земний Едем,
Де від кохання люба ми п"яніли,
Де почуття буяло молоде.
Роки-роки, моі літа і весни,
Із юності у зрілість пронеслись,
Багато що мені в житті принесли,
Ви в вирій мою юність віднесли.
Стояв і згадував я незабутні ночі,
Коли нам місяць з неба щастя лив,
Коли дививсь в твоі чарівні очі,
Із губ твоіх меди кохання пив.
І зігрівалось серденько незвично,
І розгоралось почуття святе,
І ніжно, й трепетно, і водночас велично,
Так лиш любов і папороть цвіте.
Чекав тебе я з солов"ями в гаю,
Де полини, ромашки з чебрецем,
Де наш з тобою, ясен нас чекає,
Що вітами вкривав нас як плащем.
Чарівно зорі в небі миготіли,
Манили в невідому далечінь,
І місяць виглядав з-за хмар несміло,
Й струмочок свою пісню жебонів.
Прийди ж, кохана, серденько так хоче,
Й душа моя як в юності співа,
Як в юності цілунками до ночі
Тебе я буду ніжно частувать.
Стежина в півстоліття довжиною
Що пролягла через моє життя,
Покрила моі скроні сивиною,
Та не згасила в серці почуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804370
дата надходження 25.08.2018
дата закладки 25.08.2018