Егоальтруїст: Вибране

Лилея

Знаки Зодиака - Телец

Телец  -  молчаливый,  спокойный...
Неторопливый...
Мало  близких  друзей...
А  ,  если  друг  ,  то  надёжный!
Для  него  качество  важней!
Не  перебежит  никому  дорогу...
Никому  не  мешает...
Его  -  главное  оставлять  в  покое...
Тогда  счастлив!
Даже  годами  
В  полном  спокойствии...
Может  быть...
Но  ,  если  его  раздразнить  -
Не  сдобровать  вам!
Лучше  не  конфликтуйте  с  ним!
Телец  на  Земле  стоит  прочно!
В  облаках  не  парит!
Природу,  искусство  любит!
Часто  бывает  Телец  -  музыкант!
Несгибаемая  твёрдость...
Но,  если  улыбнётся  -  
Как  лекарство!
Умение  в  нужный  момент  подбодрять!
Но  самогО  сдвинуть  с  места...
Упрётся,  как  бык..  
Зато...Телец  -  выдержан,    надёжен,  силён!
Его  сила  свернёт  горы!
Его  крепость  -  его  собственный  дом!
На  Природе!
В  кругу  родных,
Лучших  друзей!
Настоящий!  
Знай!
Если  Телец  любит
Он  всё  сделает  для  половинки  своей!


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792532
дата надходження 20.05.2018
дата закладки 24.05.2018


Gnat Valjorny

~СправЖнє~

Всі  сподіваються  в  цьому  житті
Щастя  знайти  та  кохання  велике.
Тож  потураючи  хиткій  меті  –
Радості  й  болю  єднання  дволике

Раптом  зустріти,  як  дикий  алмаз,
Що  не  набув  ще  коштовної  сили,
Справжній  проте:  не  ерзац  чи  то  страз,
Вбогим  на  заздрість,  що  сенс  загубили,  

Вже  й  начепили  якусь  біжутерь,
Щоб  хизуватися,  паві  чи  франту,
Серед  дрібних  вечірниць  та  вечерь,
Ніби  в  тім  блиску  є  міць  діаманту  –

Бродять  у  просторі,  як  шукачі,
Душі  людські  –  мрійники  чудернацькі,
Влітку  та  взимку,  і  вдень  і  вночі
Дива  чекають  як  скарб,  що  зненацька

Винесе  морем  чи  з  неба  впаде,
Та  це  –  завзятості  винагорода,
З  погляду  ще  невиразне  й  бліде,
Саме  Воно  –  не  порожня  порода,

Бо  не  чекають  на  милість  з  небес  –
Кожну  хвилину    все  риють,  копають,
В  пошуку  дивних  реальних  чудес
Души  невтомні  снаги  набувають.

З    часом,  під  ніжністю  ласки  сердець
Ще  відшліфується,  сяйвом  заграє,
Знахідка  –  вдача,  та  ще  не  вінець,
Іспитів  й  праці  багато  чекає.

Та  головне  що  здобуте  -  алмаз,
Треба  лише  роздивитись  зуміти,
І  зрозуміти  одразу,  в  свій  час,
Не  розгубити,  кохати,  любити!

Вічно,  по  простору  й  часу  йдучи,
З  Всесвітом  у  розумінні  та  мирі
Душі  людські  –  шукачі-копачі…
Хай  їм  воздасться  по  праці  та  вірі

©~GV~24/14.5.18/

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791665
дата надходження 14.05.2018
дата закладки 14.05.2018


Jinger

Мой папа - звёздочка

Мой  папа  -  звёздочка.
И  что  же?
Не  так  уж  папа  и  далёк.
Он  стал,  наверное,  моложе.
Такой  небесный  огонек.

Я  папу  часто  не  тревожу.
Пусть  отдыхает.  Пусть  поспит.
А  может?..
Нет,  уже  не  может.
Но  сердце  больше  не  грустит.

Ему  со  звёздами  красиво.
Легко,  наверно,  в  вышине.
Пусть  будет  папочка  счастливым,
На  яркой  радужной  звезде.

Когда  любовь  ласкает  душу,
Все  воедино.  Все  в  ладу.
А  если  папа  очень  нужен,
Я  нахожу  его  звезду.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790670
дата надходження 07.05.2018
дата закладки 07.05.2018


BeZodnia

Голка з Ниткою

Нитка  з  Голкою,  сестриці,
Шили  сукню  Ангелінці.
Виник  спір  у  них  такий:
Хто  в  тім  ділі  головний?
—  Ти,  без  мене,—  каже  Голка,—
Не  ступила  б  навіть  й  кроку.
Нитка  сльози  витирає,
Що  відповісти  —  не  знає,
Геть  від  Голки  відійшла:
—  Ну  і  ший  тоді  сама!
Ножиці  на  дві  частини
Поділили  їм  тканину
І  тепер,  хоч  і  малий,  
Кожна  має  клаптик  свій;
Та  якісь  незграбні  кроки
І  у  Нитки,  і  у  Голки.
У  дні  тягнуться  хвилинки...
Все  ж,  без  сукні  Ангелінка.
Знов  у  сльози  наша  Нитка,
До  сестри  підбігла  швидко,
Її  міцно  обняла:
—  Знаєш,  ти  була  права!
Каже  Голка:
—  Що  ти!  Що  ти!
Ну  ж  бо,  рідна,  —  до  роботи!
Я  ж,  без  тебе,  —  каже  Голка,—
Не  ступила  навіть  й  кроку.
Обнялись  і,  за  годинку,
В  новій  сукні  Ангелінка!

От  і  ми  з  тобою,  друже,
Висновок  зробити  можем:  
Те,  що  маєш  не  руйнуй,  
Дружбу,  понад  все  цінуй!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755025
дата надходження 12.10.2017
дата закладки 19.04.2018


Ведомая любовью

Наркотик - лестощі

Наркотик  "лестощі"  нам  роздають    усюди,
Що  смертний  розум  наш,  над  Божим  возвиша,
Бо  безкоштовний  він,  і  люблять  його  люди,
Не  думаючи,  що  ціна  його  -  душа.
Ну,  хто  ж  не  чув  -  в  раю  диявол,  через  змія,
Адама  з  Євою    свавіллям  спокусив,
Той  плід,  що  смерть  несе,  брехні  повірив,  з'їли,
І  зрадили  Творця,  Хто  їм  життя  створив.

Хоч  Бог  попереджав:  пізнаєте  дві  смерті,
І  тілу,  і  душі  плід  принесе  кінець,  
Проти  Законів  він  вкладе  в  серця  упертість,
Безсмертного  життя,  що  вічний  дав  Творець.
Бог  жертвував  ягням,  щоб  викупити  тіло,
А  за  життя  душі  пожертвував  Христом,
Від  враження  Ціни,  душа  щоб  захотіла,  
У  вічного  життя  не  бути  за  бортом.

Як  у  лисиці  ціль  -  сир  у  ворони  вкрасти,
Поцупити  серця  -  диявола  мета,
Та,  щоб  за  борт  життя  нашій  душі  не  впасти,
Потрібно  мати  Дух  Спасителя  Христа.
На  лестощі  щоби  увагу  не  звертати,
Любити  правду  щоб,  що  каже  Бог  серцям,
Від  послуху  Христу  були  щоб  результати:
Що  в  час  земний  душа  придбала  Суть  Творця!


УПЕРТІСТЬ  -    поведінка  індивіда,  
що  характеризується  активным  
відкиданням  вимог  Законів  Творця.  

####################

Как  пирожки  слова  с  начинкой  лесть

Как  пирожки  слова  с  начинкой  лесть,
Адам  и  Ева  те  слова  послушав,
С  желаньем  пирожки  решили  съесть,
Что  в  рабство  смерти  отправляют  души.
Душе  из  рабства  смерти  и  грехов,
Христос  свободный  выход  предлагает,
Чтоб  влить  в  сердца  Свой  Дух,  чья  суть  любовь,
Кто  пирожков  начинку  вмиг  узнает.

Но  выбор    за  душой:  кто  ей  на  деле  люб:
Или  Спаситель  душ  иль  льстивый  душегуб?

#################

Душа,  ведь  рода  женского,
И  любит  лесть,  как  женщина,
Хоть  цель  льстеца  украсть:  иль  сыр,  иль  жизнь...
Чего  ж  с  желаньем  кушаем,
Лесть  дьявольскую  душами,
Что  ж  предаём  Творца  своей  души?

##################

Лиса  меняет  шкуру,  но  не  нрав,
И,  если  по  душе  нам  речи  лисьи,
Лишиться  можем,  словно  сыра,  жизни,
И,    кто  же  в  этом  случае  неправ:

Лиса,  что  нрав  свой  хитрый  не  меняет,
Иль  тот,  кто  лести  Патрикеевны  внимает?

###################

Лесть  крепче  всех  сикер,  вмиг  душу  опьянит,
А  пьяному,  увы,  и  море  по  колено,
Факт,  что    есть  точно  ад,  ужель  не  отрезвит,
Что  в  туалете  ей  вещает  дух  геенны?

***
СИКЕРА  -  крепкий  спиртной  напиток

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780784
дата надходження 07.03.2018
дата закладки 07.03.2018