Моє серце потрапило в полон до спогадів,
Моє серце боліло, бігаючи від дверей до дверей через любов.
Наша з тобою зустріч трапилася не без причини...
Ти любиш когось іншого...
Ти думаєш про когось іншого...
Ця іскорка розлучниця...
Яке полум'я вона роздула!
Твоя жажда вбиває мене...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792502
дата надходження 20.05.2018
дата закладки 27.05.2018
Якщо ріки світу крізь мене не пливуть
І лише вузький струмок на дні ночі гадає,
Дозволь мені, щоб я не пробуджувався кожної години,
Нехай повість про світ без мене складається.
Знаю стільки речей, скільки знаю їх тіней
Застиглих на каміннях спокійного світу,
Коли до них дотикається ріка, око їх не змінює;
Як жалісний птах муза над моїм чолом літа,
Він знає, що коли туман врешті око прикриє,
Рука кине камінь, дерево, метал, шкіру,
Віддаючи їх на поталу рікам світу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785511
дата надходження 01.04.2018
дата закладки 27.05.2018
Моє життя не назвеш простим ...
Кожна людина проходить власний шлях, не схожий на інших ...
Я думаю, всі хочуть жити правильно, щоб бачити радісні усмішки ...
Хочеться дізнатися багато цікавого, випробувати себе в різних сферах,
Щоб жити інакше, але чомусь нічого не виходить ...
Принаймні, мені вистачило сміливості
Хоча б один раз спробувати змінити своє життя,
Але в підсумку, настільки сильно розчарувався, що вже нічого не хочу міняти ...
Це сон наяву. Це мрія. Все, чого домагався, стало реальністю.
Але я помилився, не знаю, коли саме це сталося ...
Ніхто не крикнув «зупинись» ...
Сміюся, щоб жити і дивитися на наш жорстокий час,
Я сумую, я дійсно сумую,
Хоча, і пам'ятаю щасливі моменти життя ...
І на одному диханні знову настане «завтра» ...
І знову згадаються заховані в найпотаємніші куточки душі, мрії ...
Озираючись назад, бачу стільки болючих спогадів ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759900
дата надходження 11.11.2017
дата закладки 27.05.2018
Йшла Зрілість заклопотана з роботи.
У голові - проблеми, плани, звіти.
Попереду ж повільно, так повільно
Йшла Старість сива, спершись на ціпок.
Тут стишила свій крок поважна Зрілість,
Наздоганяючи супутницю свою.
А мимо Юність дзвінко пролетіла,
Не помічаючи нікого на шляху.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707200
дата надходження 18.12.2016
дата закладки 27.05.2018
Навіщо опиратись долі.
Коли життя таке нудне.
Куди воно мене веде.
Навіщо я існую.
Якщо довкола морок.
Смуток, журба довкола все таке бридке.
Ввостаннє підіймуся східцями.
Ввостаннє побачу ці стіни.
Стікають останні мої хвилини.
Немає ні жалю, ні смутку.
Нарешті все скінчиться.
Змінити долю ти не можеш.
Моє життя не варте того, щоб його прожити.
Я спробував зробив усе що міг.
Але я програв.
Це так...
P.S. Даний вірш написано під враженням від описаних подій у романі Вікторії Гранецької "Тіло".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698901
дата надходження 06.11.2016
дата закладки 27.05.2018
Вічно одне і те ж: вириваю своє тіло з ліжка. Шкандибаю в коридор, як німий середньовічний чернець. В голові жодної думки. Легке запаморочення. Коли воно закінчується, мені здається, що попереду мене більше нічого не чекає, окрім наступної затяжки. Переді мною не життя, а всього лише сигарета. Я з жахом чекаю, що сигарета закінчиться. Що настане, коли її не стане? Намагаюся затягуватися економніше, але іскра повільно і неухильно наближається до фільтру. В голові жодної думки.
Ось уже остання затяжка, і мені якось боязко. Кінець ефіру. Перед очима - порожнеча. Кладу недопалок в попільничку. Дивлюся на те, як хвилина перетворюється в дим. Ось вона закінчилася. Згоріла.
Якщо б всі дні можна було взяти і підпалити...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684508
дата надходження 18.08.2016
дата закладки 27.05.2018
Життя - один тиждень. А перед тим пройшла ціла світова історія, а після буде ще одна. Єдине, що я знаю, - це самого себе...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679192
дата надходження 20.07.2016
дата закладки 27.05.2018
Ми йдемо по мотузці,
Між двома хмарочосами
Ми йдемо легко,
Неначе йдемо по дорозі.
Тендітна тонка лінія йде
Між добром і злом
Горизонт перед нами
Схожий на риму мрії.
До сонця,
Швидка птаха бере нас з собою,
Відносить наші бажання
Від курних вулиць великого міста.
До світла,
Подалі від тіней,
Крок за кроком йде
Молода і смілива душа.
Вітер сильний,
Не лишає часу,
Стежить за нашою дорогою.
Ми йдемо
Між добром і злом,
Впевнено і обережно
Йдемо далі.
До сонця, до світла
Подалі від тіней ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605291
дата надходження 08.09.2015
дата закладки 27.05.2018
Легкий політ... Враз вниз - і каменем падіння.
І знову - вгору, вгору, у далеку голубінь.
Душі легкий політ попри земне тяжіння.
Політ до сонця ввись - яскравий світлий шлях.
А може, в цьому суть: щоби життя пізнати -
Вверх - вниз, вниз - вверх, все вверх чеканим віражі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563465
дата надходження 01.03.2015
дата закладки 27.05.2018
Я робот з-поміж мільйонів роботів.
Я їм цукор і дивлюся телевізор,
без кофеїну я гину.
Ток-шоу і шмотки мої вітаміни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556342
дата надходження 01.02.2015
дата закладки 27.05.2018
Слова - сніжинки. Вони падають. У цю мить над Львовом випадає 12674523 сніжинки. І в кожній голові тих, хто спить зараз в Центральній лікарні, стільки ж фраз. По всьому місту, в комп'ютерах, на подушках, на диванах, в телефонах, на книжкових полицях, треба всім - цілі міріади фраз, вони прокльовуються, слова шикуються у рядки, які коли-небудь комусь доведеться сказати. Адже хтось повинен їх випустити. Хтось повинен взяти це на себе. А я не винен. Пардон.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548786
дата надходження 04.01.2015
дата закладки 27.05.2018
Іноді, без причини,
Я просто хочу вийти,
взявши свою сумку, сісти в автобус
і подорожувати наодинці.
Не має значення, навіть якщо у мене немає кінцевого пункту призначення
Не має значення, навіть якщо це місце, де не літають літаки.
Там, де ніхто мене не знає
Я хочу досліджувати цей великий світ настільки, наскільки мені хочеться.
У цьому світі, гнів і сварки найчастіше викликані недостатнім розумінням,
тому що ми не можемо повністю відчути те, що відчувають інші.
До виникнення повного взаєморозуміння
неправильно безпідставно критикувати інших
Мені здається, що багато проблем, пов'язані з недостатнім розумінням, зовсім незначні.
Але...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526237
дата надходження 27.09.2014
дата закладки 27.05.2018
Безлад.
Безлад думок.
Чекаю, поки прийде спокій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508216
дата надходження 29.06.2014
дата закладки 27.05.2018
Жаркий шлях по пустелі,
Сонце нас жалить проминем,
Ніч свої чорні крила
Силою вітрів розкриє.
Душі, застиглі у вічності,
Ховаються в тінь місяця,
Крила летять в нескінченність,
Знову світанок.
Знову ми...
У нескінченному шляху поневіряння,
Йдемо з життя у життя,
Сплелися стежки і чекання
У нескінченність сплелося життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496759
дата надходження 04.05.2014
дата закладки 27.05.2018
Життя... Чому ж воно таке важке,
Чому не можуть люди жити без страждання?
У цьому й полягає суть цього питання...
Чому ж без болю жити ми не можем...
Та це тому, що треба вміти жити,
Бо ми живемо лише раз, не два, не три...
Чому ж ми не цінуєм цю життя хвилину.
Ми нарікаємо на всіх: на світ, на рідних і на себе,
Бо хочем жити так, як треба!
Без болю, сліз і без страждання.
Можливо, ми живемо так, як хочемо самі,
Але чомусь, втручаються до нас усі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484411
дата надходження 08.03.2014
дата закладки 27.05.2018
Життя - вісімка:
злети, падіння,
є конфлікти, та є й розуміння,
є образи, та є і пробачення.
Що важливо? І що має значення?
Десь кінець є - бо був же початок.
Де початок, то там і кінець?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476655
дата надходження 02.02.2014
дата закладки 27.05.2018
Коли все поринає у сон
І над містом панує вже тиша,
Ніч бере саксафон,
Ніч бере саксафон,
Ніч
симфонію пише.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452953
дата надходження 06.10.2013
дата закладки 27.05.2018
Сіре небо
Сонна тиша
Голе гілля
Сірий день
Сіра фарба
Біле й чорне
Чорна ніч буде
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439608
дата надходження 26.07.2013
дата закладки 27.05.2018
Здається, як чудово звучить це слово! Як добре мати вірних друзів, які тебе завжди підтримають, втішать, порадять. Можливо, хтось із вас задумається, як добре мати таких хороших друзів, із ними — хоч у вогонь і воду. Та на жаль, буває так, що за великою, щирою усмішкою вашого найкращого друга приховується хитрість, зрада, помста, підступність. Тож виходить, що чим кращий друг і чим міцніші у вас стосунки, тим не безпечнішим для вас є цей товариш. Все що я вам розповідаю — це правда. Хочете вірте, а хочете ні, але ви у цьому переконаєтеся в плині життя. Дуже багато людей вже стикалися із цією ситуацією.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421797
дата надходження 29.04.2013
дата закладки 27.05.2018
У чому ж суть цього життя,
Коли душа моя німа?
Німа до болю і любові,
До щастя, радості і горя.
Навколо мертві душі і живі,
Як страшно це! – Вони німі…
Душа мовчить мов партизан,
Попавши тьми у той капкан.
Що ж трапилося з нею?
То світ жорстокий це зробив
І тьму холодну пробудив.
І як приспати?..
Причину сну мого?
Мабуть, ніяк, бо я є сам,
І в мене теж душа німа…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411419
дата надходження 22.03.2013
дата закладки 27.05.2018
Душа моя болить,
І серце одиноке
Пливе в краї
Моєї долі,
Як нотка ля
Продовжує своє звучання
Буря тиха, мовчазна
Іде за мною
Немов шукає мою долю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401365
дата надходження 15.02.2013
дата закладки 27.05.2018
Той має, хто вміє придбати,-
Так міряти кожен свій крок.
А "Як?" - хто посміє спитати
Тебе на вершині висот?
І маску благої порядності
Вдягнути, щоб вишкір зубів
Прикрити в поспішній оглядності.
Чи хто би зірвати посмів?
А можна і не одягати,
А шкірити зуби свої
І йти, роздирати, хапати
Усе, що живе на землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383102
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 27.05.2018
Я встаю о дев'ятій,
Дивлюся на годинник і повертаюся кілька разів.
Потім засинаю ще на година або три.
Іноді так здорово побути мною.
Адже я живу, немов кожен день — неділя.
Люди сміються з мене через це.
Вони вважають, що я нічого не доб'юся,
Живучи так, ніби кожен день — неділя.
Я не працюю,
Але це не моя вина, просто так склалося,
Що робота - це не для мене.
Деяким це складно зрозуміти,
Але я роблю те, що мені подобається -
Пишу вірш,
Про те, як це - жити, як я.
Може, мені варто змінитися?
Спробувати жити, ніби кожен день - субота?
Але мені і так добре,
Адже завтра інший день...
Я все одно живу, наче кожен день неділя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371952
дата надходження 19.10.2012
дата закладки 27.05.2018
Можливо, погляд цей - останній.
Можливо, стрінемось колись.
Німі застигли запитання.
А серцю боляче - вернись!
Ні, ти не вернешся ніколи.
Це вже навіки пити біль.
Ця неминучість йде спроквола
Й на рану сипле їдку сіль.
Не буде погляд цей останнім.
Ми таки стрінемось колись.
А зараз - вечір цей прощальний
Над нами зорями схиливсь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369074
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 27.05.2018
Просто пригорнулось дві душі.
Лише погляд теплий, щире слово -
І нема для щастя вже межі,
І весь світ зробився веселковим.
Дивна легкість підняла без крил.
Чи я йду? А, може, я літаю?
Просто пригорнулось дві душі
Не в небесному, а у земному раю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367534
дата надходження 29.09.2012
дата закладки 27.05.2018
Зі снігом дощ.
Колючий вітер.
Самотня постать не зігріта.
Холодний світ там, за вікном…
Світ тут і там…
А поміж – скло.
Світ тут і там.
Лиш скло – межею.
Так тепло тут.
Холод – за нею.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356631
дата надходження 11.08.2012
дата закладки 27.05.2018