inshy: Вибране

Денисова Елена

Нічне сум'яття

Не  дзвониш  ти,  i  настрiй  мiй  
сьогоднi  зовсiм  по  погодi...  
Я  йду  по  вулицi  нiчнiй  
у  снiговому  хороводi.  

А  снiг  липкий  в  обличчя  б'є,  
i  до  кiсток  проймає  вiтер.  
Ще  вiдчай  смутку  додає:  
навiщо  я  твiй  номер  витер?  

В  руцi  тримаю  поводок,  
а  поруч  пес  бреде  тужливо.  
Пробач,  мiй  друже:  вiд  думок  
вночi  заснути  неможливо.  

Ще  трохи,  Вiрний,  потерпи  –  
не  хочу  йти  в  пусту  квартиру.  
Що  значить  бiль  –  не  знаєш  ти,  
хоча  любити  вмiєш  щиро...  

А  снiг  мете...  Душа  болить...  
Вертаймось,  друже,  все.  Додому!  
I  пес  зрадiв:  вперед  летить,  
забувши  начисто  про  втому...  

Вже  ранок...  Снiгу  намело!  
Неначе  в  нас  пiвнiчний  полюс...  
Дзвiнок.  —  Я  слухаю,  алло!..  
Я  знов  живу!  Твiй  чую  голос!  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817405
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 15.12.2018


Олена Жежук

Під липою

Цвіте  край  поля  липа    лебедино,
Отак  недільно,  мов  святковий  день.
Спочинь  отам,  утомлена  людино,
Наслухайся  бджолиних  одкровень.

Хай  стелять  трави,  укриває  небо…
А  душу  заколихують  жита.
У  мить  таку  тобі  ніщо  не  треба,
У  мить  таку  –  ти  Всесвіту  дитя.

І  ти  пізнаєш  істину  прозріння,
Як    зримий  дощ  одплачеться  душа.
Під  липою  знайдеш  своє  коріння,
Ковтнеш    із  первозданного    ковша.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802698
дата надходження 10.08.2018
дата закладки 15.08.2018


Олена Жежук

Сонячне вино

                                           [i]Дякую  Окриленій  за  натхнення[/i]
                                           http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800838

Коли  в  мої  очі  
впаде  срібна  нить  -
зіниць  твоїх
крапелька    світла.
У  серці,  мов  в  келиху,  
знов  забринить
Забута  
мелодія  
літа.

Неквапом  черлене  
із  сонця  вино
наллєш  мені  
щедро  по  вінця.
Відчую  зорею  себе...  
що  на  дно
упала  
твоєї  
криниці.



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801599
дата надходження 01.08.2018
дата закладки 01.08.2018


Олена Жежук

В полоні хвиль

Крізь  шепіт  моря  тебе  я  чую,
Солоний    дотик  мене  дурманить.
Цей  східний  танець  тобі  танцюю,
А  теплі  хвилі    будять  пам'ять.

Пірнаю  в  теплі  обійми  моря,
В  полоні  хвиль  втрачаю  розум…
Ти  недалеко  -    ти  зовсім  поряд,
Твоїх  спокус  я  шалена  доза.

Згублюся  в  ньому,  віддамся  вітру…
У  ритмі  танцю  тебе  чарую.
Лише  з  тобою  в  тривимір  світу,  
У  лоні  моря
                             себе  
                                             рятую.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800564
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Liuba

Німа


Як  мила  мить,  коли  я  знов  Вас  бачу...
Це  не  закоханість,  і  звісно  ж  не  любов.
Майже  не  думаю  про  Вас,  по  Вам  не  плачу,
Та  ж  після  зустрічі  зустріти  хочу  знов.

Ніколи  не  дозволю  собі  більше.
Ви,  певно,  також  -  з  різних  ми  світів,
Але  дзвінок  Ваш  душу  чомусь  кришить,
І  мов  сімнадцять  знову...  не  добрати  слів!

Я  маю  забагато  зобов'язань:
Сім'я,  робота,  мій  дворічний  син.
Немов  безправний  всіх  обставин  в'язень!
Навіщо  ж  він  з'явився  цей  один...
                       
                                       ***
Заздалегідь  це  мертві  почуття...
Вони  кричущі  й  нІмі  водночАс!
І,  знаю,  не  настане  каяття  -  
Забороню  собі  і  мріяти  про  Вас...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793271
дата надходження 26.05.2018
дата закладки 15.07.2018


Юлія Ганненко

Любой вид счастья

Любой  вид  счастья  -  дело  очень  личное.

Сказать  нельзя,  кто  прав,  кто  виноват.

Ведь  чье-то  счастье  с  шиком  неприличное,

А  для  кого-то  счастье  -  лишь  закат...


Кому-то  -    деньги,  слава  и  удача.

Кому-то  -  теплый  у  мангала  старый  плед.

Кому-то  ,может,  за  границей  дача.

Кому-то  -  первый  на  песочке  детский  след.


Есть  счастье-мир  и  счастье  -  чей-то  ад.

В  здоровье  -  счастье,  счастье  есть  в  молчаньи.

Кому-то  -  шанс  вернуть  бы  все  назад,

Кому-то  утонуть  в  чужой  печали...


Есть  счастье  -  миг,  есть  счастье  -  навсегда!

Когда  тепло.  И  есть  с  кем  посмеяться.

Когда  всю  жизнь  ,  сквозь  многие  года,

Никто  с  тобой  не  хочет  расставаться!


Мое  же  счастье  в  том,что  ты  живешь!

Дана  мне  Господом  великая  награда

Тебя  любить...  я  знаю,  не  поймешь  -  

Тебе  для  счастя  этого  не  надо...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798956
дата надходження 11.07.2018
дата закладки 11.07.2018


Олена Жежук

Люби

Цей  світ  до  нас  не  був  таким  красивим,
Усе  було  закрите,  як  Сезам.
Любов'ю    розговілись    небосхили,
І  ллють  у  серце  золотий  бальзам.

А  ми    п'ємо  –  нам  мало  цього  світла,
І  тлієм  щастям,  шепотом  долонь…
Цілуєм  квітку,  що  між  вуст  розквітла,
Радієм  сонцю,    б'єм  йому  чолом.

Тепліє  світ  від  нашого  кохання,
І  б'є  ключем,  повставши  на  диби.
Цей  рай  для  двох,  у  нім  нема  вигнання,
У  нім  любити  вмієш  -    так  люби!


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798868
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 10.07.2018


Іра Сон

Сумота

Напевно,  не  варто  писати  тобі  листи.
Читати  уявні  твої  й  поготів  не  варто.
Складаю  в  шухляду,  і  знову  рахую  втрати.
Усі  —  неважливі.  Болиш  у  мені  лиш  ти.

Голодним  щуром  невідомість  шматує  дні:
За  що  покарав  ти?  Навіщо  отак  покинув?
Картається  серце:  «Я  винна...  я  винна...  винна!..»
А  розум  нечутно  й  невпевнено  твердить:  «Ні!»

Сльозами  не  здійснених  мрій  сумота  дощить.
Безглуздо  та  марно  шукати  тебе  на  мапі.
Кінець  —  це  назавжди.  І  я  розриваю  навпіл  
Два  сонця,  два  серця,  дві  усмішки,  дві  душі...

Завмерло  від  жаху,  немов  пташеня  в  руці,
Сліпе  почуття,  що  інакшим  уже  не  зробиш.
Як  важко,  як  страшно  вбивати  дитя  в  утробі  —
Любов,  не  потрібну  нікому  з  її  творців.

Лишається  малість  —  народжувати  слова,
Нестерпно  гіркі,  кострубаті  й  такі  безсилі...
І  в  світ  випихати  —  самотніх  нещасних  сиріт,
Чекаючи  дива  й  не  вірячи  вже  в  дива.

Напевно,  не  варто  писати  тобі...  Нехай!
Римую  рядки,  а  виходять  чомусь  прозові...

Я  все  віддала  би  лише  за  одну  розмову:
Сказати  про  те,  що  не  знаєш...
А  втім...
Не  знай.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793042
дата надходження 24.05.2018
дата закладки 10.07.2018


Іра Сон

Любовная лирика

[i]Пройти  хотя  бы  раз
По  краешку  твоей  судьбы...
(с)  Леонид  Дербенев  [/i]

Лёгким  касаньем  солнечных  тёплых  губ  
Каждый  рассвет  ложится  в  мою  копилку.
Бойко  звеня,  заливисто  дни  бегут.
Шепчутся  рифмы,  стайками  вьются  пылко.

Ты  где-то  есть...  И  солнце  поёт  внутри!  
Поит  меня  густым  золотистым  светом.
Пульсом  в  висках  рождается  новый  ритм.
Небо  с  землёй  танцуют  во  мне  дуэтом.

"Ты  просто  есть..."  -  рисую  узоры  нот,
Чтобы  сыграть  с  эфиром  на  грани  фола
И  дотянуться  слухом  до  тех  частот,
Где  без  помех  звучит  твой  усталый  голос.

Это  любовь?  Наверное,  да.  Любовь!
Только  не  та,  которая  душит  пленом.
Это  любовь,  которая  без  оков.
Чистая  ткань  и  тонкая  суть  Вселенной.

Это  любовь,  которая  без  границ,
Встречу  с  которой  кто-то  считает  чудом.
Знаю,  её  в  коробке  нельзя  хранить,
Только  растить  и  щедро  дарить  повсюду.

Хочешь  -  лети!  А  хочешь  -  плыви  ко  мне.
Или  туда,  где  ярче,  теплее,  слаще.
Хочешь  -  смени  изысканный  сад  камней
На  каменистый  путь,  в  никуда  лежащий.  

Тянется  ввысь  волшебной  любви  лоза,
Дарит  плоды.  И  эти  плоды  целебны.

Хочется  долго-долго  смотреть  в  глаза
и  любоваться  светом  твоих  вселенных.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798826
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 10.07.2018


Фея Світла

Без вас…

[i]За  твором  Інни  Рубан  -  Оленіч  "Сенс  в  житті"http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795903#com3608017
[/i]


[youtube]https://youtu.be/gbquzBRSBow[/youtube]
[i][b]Без  вашого  кохання  день  імлиться
і  біль  в  моєму  серці  увесь  час,    
мені  б  до  вас  душею  притулитись  –.
люблю  вас!  Як  же  я  кохаю  вас! 

Листи  палкі  щоденно  я  писала,
згорала  в  кожнім  слові  вся  до  тла,
свою вкладала  душу  і  чекала, 
та  відповідь  жорстокою  була.

Не  рівня  вам  і  вчена  -  мала  б  бути,
щоб  у  панянку  закохався  пан.
Сказав  суворо,  щоб  його  забути,
бо  ця  любов  –  уява  і  дурман.

Сльозами  вмилось  серденько  гіркими
та  розлилось  солоне  море  сліз.                                                              
Втопилось  горе  й  почуття  раниме,
та...  загоївсь  на  серденьку  поріз.

Колишуть  хвилі  в  морі  сонце  ясне,       
вогонь  любові  в  серці  не  погас.
Кохаю  знову  і  життя  прекрасне,
та  в  ньому  –  вже  немає,  пане  вас...[/i]

[/b]



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798088
дата надходження 04.07.2018
дата закладки 05.07.2018


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.06.2018