Донбасу зЕмлі, стомлені й змарнілі,
Затьмарила від вибухів імла.
Серця людей неначе зледеніли
В очікуванні миру і тепла.
Бо ця війна, так підло розпочата,
Вбиває нації найкращий цвіт.
Чи є душа у того супостата,
Який за владу здатен знищить світ?
В страшному сні нам не могло наснитись,
Що ворог гострить проти нас мечі,
Що стільки крові може тут пролитись,
Яку віки змиватимуть дощі.
Земля здригнулася б від болю й горя,
Аби докупи всі звести жалі.
Кремлівскі утопились би потвори
В сльозах осиротілих матерів.
Ти вистоїш в двобої цім, я знаю!
Очиститься від ворога земля,
І воля запанує в ріднім краї,
І звільнимось від хижих пут Кремля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797709
дата надходження 01.07.2018
дата закладки 01.07.2018
Ніхто, крім нас, не звільнить наш Донбас,
Бо тільки ми так волею п’янієм,
Настав сьогодні історичний час,
Коли для нас вітри попутні віють.
А значить це, що кожен з нас прозрів,
Наситившися братньою любов’ю,
Дух українства у собі зберіг,
Нам подарований Великим Богом.
Століттями нас гнули москалі,
Та дух наш, віру нашу – не зламати.
Нема для нас дорожчої землі,
Ніж ця, тому й життям за неї платим.
27.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797740
дата надходження 01.07.2018
дата закладки 01.07.2018
Мені здається: родом ми зі школи,
І у дитинстві свій лишили слід.
Ми не забудем ро́ків тих ніколи,
Хоч навкруги такий шалений світ.
Настане день – і я повернусь знову
До рідних стін, що гріли нас теплом,
І поведу із вчителем розмову,
І засвічуся знов його добром.
Летить у небі ключ той журавлиний,
Що так колись манив у вирій нас.
І я тепер за ним у небо лину,
Бо вже настав мій журавлиний час.
Я повернуся з радістю додому,
Де гріло нас учителя тепло.
Чого так сумно – не скажу нікому:
Дитинство тут колись моє жило.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797501
дата надходження 29.06.2018
дата закладки 01.07.2018
Зазираю в твої очі −
Щось приємне відчуваю.
Йду в зористі тихі ночі −
В дивний сон я поринаю.
А той сон − неначе мрія,
Ти − любов, моя надія.
Починаю розуміти,
Що без тебе мені не жити.
Бо без тебе жить без сенсу,
Це те саме, що й без серця.
Присягаюся любити
Та щасливою робити,
І з тобою вічно жити,
Щоб ніколи не тужити.
У твоїй красі втопа́ю,
В одурманення впадаю.
Що зі мною? Я не знаю...
Твоя зовнішність прекрасна,
Пробуджа́є в мені страстність.
Та найбільш мені близька́ −
Лагідна твоя душа.
[b]ℬℭ[/b]
[i]18.02.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
[b]Вірш №3[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781477
дата надходження 11.03.2018
дата закладки 25.06.2018