Колись сексу не було
Колись сексу не було,
Малюків носив лелека…
Колисанило село,
І в мороз, і коли спека.
Нас приносили буслі,
Як верталися з чужини…
Ми, мов квіточки, росли
В нашій славній Україні.
Все ж траплялись козаки,
Що скакали палко в гречку…
Таких честили жінки,
Й турили на вірну стежку…
А як хтось з чоловіків
Прислужив вночі вдовиці,
Загризав їх партактив
Й язикаті молодиці…
Колись секс? Та, що ви? Ні!
Де ж він візьметься від сала?
Який секс на черені,
Щоби піч додолу впала?
Або в лузі між квіток,
Кому мариться кохання,
Як в кишені партквиток?
Ні, любов після вінчання.
І щоб все, як у людей.
Хто там чув про ту порнуху?!
Щодо збоченців? Гей-гей,
Не стрічали таких й духу.
Чарівничі ті літа,
Хмелить пахощами сіна,
Світанкова нагота..,
На рядні краса-дівчина…
Ні, в нас сексу не було,
Щось чужинне в оцім слові!
А кохання? Так, жило -
Наяву, а не в розмові…
23 червня 2014 року
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517269
дата надходження 14.08.2014
дата закладки 11.09.2018