Эссе
Выражение: " Любовь греет" у меня всегда
ассоциировалось...- Греет Душу, сердце...
Но...испытав...это Чувство...поняла́...
Любовь греет по - настоящему...
Даже на физическом уровне...
Мороз, холод...
А мне тепло...
По телу разливается вот эта самая Любовь...
Она течёт...наполняя...
Выбрасывая на поверхность эндорфины...
Гармоны счастья!
А они такие тёплые!
Окутывают всё тело...
Мягкие, как пушинки...
Вот тебе и " пуховик"!
Это большое дополнение к тёплой одежде!
На улице пасмурно...
Но, когда наполняешься Любовью -
включается внутреннее солнце...
Так можно экономить Природные ресурсы!..
Научившись Любить -
Учишься вырабатывать своё тепло...
Эврика!
Насколько щедра Любовь!!!
Влюбляйтесь!
Согревайтесь!
Наполняйтесь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814837
дата надходження 22.11.2018
дата закладки 29.12.2018
Лине тихо ніжний скрипки звук,
Мабуть то зима виводить ноти.
Доторкнусь кохана твоїх губ,
Вони медом змазані солодким.
Упаду з тобою в забуття,
Хочу в ньому бути, як найдовше.
І скажу, що ти моє життя,
Я без тебе жити більш не можу.
Місяць промінь кинув у вікно,
Скрипка в ту хвилину заніміла.
А довкола біле полотно,
То зима його для нас стелила...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818322
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 22.12.2018
Якби Ти знав, як я до Тебе хочу.
Хоча б побачить зблизька, доторкнуться.
Заглянути в Твої блакитні очі,
Туди, де вдвох ми, знову повернуться.
Якби Ти знав, як я до Тебе хочу.
В Твоїх обіймах ніжних опиниться.
Себе ж я лиш надіями лоскочу,
Та вірою у те, що все здійсниться.
Якби Ти знав, як я до Тебе хочу.
Відчути Твої теплі, ніжні руки.
Твоє ім’я я по ночах шепочу,
Я, знаєш, так втомилась від розлуки.
Якби Ти знав, як я до Тебе хочу
До Тебе хочу в снах і на яву.
Я виглядаю Тебе дні і ночі,
І мріями про зустріч – я живу.
12.12.2018 р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817342
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 13.12.2018
До Храму важко діставатись,
Гора, де Храм стоїть, крута...
Та намагаємось піднятись,
Всім шлях, такий як у Христа.
Єднання додає нам сили,
Інакше шлях не подолати...
Пройшли та дещо ми створили -
Тепер лишилось помирати...
Бо логіка життя нещадна:
Змогли нащадків привести,
То місця нам уже немає,
Потрібно в небуття іти...
На зміну інші вже з'явились,
Щоб той же шлях їм повторити:
Нашадків Вічності залишить
Та знову світ кудись змінити.
Що далі - то ніхто не знає:
За віком інший вік іде,
Лиш Часу плин це позначає...
Нащо воно? Й куди веде?
(з російської) 28/5/2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585650
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 12.12.2018