Ночной маяк, всего лишь указатель,
Который направлял на верный путь
Ты для меня не больше чем предатель
С сего пути пришла пора свернуть...
Далекий свет, который с неба манит
Такой холодный, где ж твоё тепло?
Жаль что тогда, за мелочью в кармане
Не слышно было что ты за говно.
Какой же нас встречал закат прекрасный
Восторг о том, что новый день придёт.
Жаль что тогда не предалось огласке
Что ты обычный, подленький урод.
А я такая, - таяла, сияла
Цвела и пахла прямо на глазах
Расстроилась, когда понятно стало
Что ты герой, да только на словах.
Иди же прочь, да что, вали ты к черту!
Шагай пока до пекла не дойдешь.
Конец рассказа. Листик перевернут
Таким как ты меня, уже не проведёшь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869485
дата надходження 26.03.2020
дата закладки 26.03.2020
Розписує сонце в багрянець картину -
Над бухтою лайнер, причал, кораблі.
Ти трудишся, зводиш міста, Україно,
І соняшник тягнеш до неба з землі.
Славутича хвилі і вітер здалека
Шевченкову пісню співають тобі.
Твій прапор - пшениця і небо над степом,
Звитяга і мужність в твоєму гербі.
Ще свіжа легенда у землях козацьких,
Як грізний полковник свій одяг роздер.
І крик твоїх коней під шабельний брязкіт
Відлунням далеким ми чуєм тепер.
В степах придніпровських, у центрі Європи,
Ти перша стрічала, спиняла орду.
І знову на сході вогонь і окопи,
І внуки козацькі відводять біду.
Там тане у битвах надія забродів,
Що шлях твій накреслить російський багнет.
На карті планети, між вільних народів,
Вже час вимальовує твій силует.
Ти юна, і тільки нарощуєш сили,
Сусідка стареньких, заможних країн.
Я вірю - чужинців в столиці осілих
Замінить відважний Тарасовий син.
Підніметься в травні на полі колосся,
Де грудень холодний розсіював сніг.
І жито комбайн покладе у покоси,
Де танк крізь окопи прорватись не зміг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831751
дата надходження 05.04.2019
дата закладки 21.05.2019