Всё гуще кава по утрам.
И вкус "Её всё "слаще-слаще!
Словно поэму по ролям.
Читаем мы её всё чаще-чаще!
Без этой "дозы" трудно нам.
Соцветье чувств всё глубже-глубже!
Так одиноко по ночам!
Разлука жжёт всё больше-больше!
Живём по разным городам.
Но связь сердец всё ближе-ближе!
То что известно только нам.
Струны звучанье тоньше-тоньше!
Я Инкам дань свою отдам.
Склонясь над чашкой ниже-ниже!
То как люблю! Не передам.
А солнца свет всё ярче-ярче!
Скучаем по родным чертам.
Души полёт всё выше-выше!
За эти "Утра" всё отдам...
Миг встречи к нам всё ближе-ближе!
Ігор Мазалов
05.06.2015 07:23
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839405
дата надходження 20.06.2019
дата закладки 03.07.2020
Я обожаю твои "спецэффекты",
В каждом движении - сила и зрелость.
Бьёшь точно в цель с километра... Перфекто!
Неукротимая воля и смелость.
Я восхищаюсь тобою до дрожи,
Снова и снова срывается крыша,
Не с чем сравнить, ни на что не похоже,
Это - не рядом, не вместе, не ближе,
Это - насквозь, до разрыва молекул,
До сердцевины ядра ощущений,
Одновременно и небо, и пекло -
Мост между ревностью и всепрощеньем.
Ты уезжаешь, и жизнь замирает
Сценой стоп-кадра, как прерванной съёмки.
Сердце на месте, но кровь не качает -
Тянется время засвеченной плёнкой.
Я не устану встречать тебя снова,
Как в первый раз - до последнего вздоха...
Это не просто печатное слово.
Это - судьба, что подарена Богом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870289
дата надходження 01.04.2020
дата закладки 27.05.2020
Я раздетая рифма.
Ближе всех я к поэту.
В бесконечности чисел
Единица я где-то.
Для него из одежды
Лишь белье я надену.
Чтоб оставил надежды
Взять для Музы замену.
Я развратна на столько,
Чтобы править поэтом.
Словно цитруса долька
И он знает об этом.
Я сильна голой правдой
Раз он пишет о Жизни.
И другую не надо.
Где найти живописней?
Карамелька-конфета –
Так сильна моя сладость.
Я секрет для поэта
И не сразу досталась.
Тяжело ему дома:
Не пускают без денег.
Рифма ждет его томно:
Знает он не бездельник…
21.10.2019 Дмитрий Дробин
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853114
дата надходження 30.10.2019
дата закладки 30.10.2019
Я б хотела сказать, что уже всё прошло,
И не трогает слух твоё имя...
И стихи, и слова, что зимой замело,
Излечило души муки время...
Равнодушно смотреть, я б хотела в глаза,
В те, которые хлеба дороже,
Что в душе моей штиль, не бушует гроза,
Но к тебе возвращаюсь я всё же...
Что уже не люблю, я б хотела сказать,
И желания все, что пропали.
Но тебе, милый мой, не умею я врать.
Я живу... но забуду едва ли...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392340
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 23.09.2019
А восени завжди непереборно
так хочеться душевного тепла.
Втопити сплін у келиху вина
і у твоїх очах...І так повторно
передивлятись знову той момент,
де я в твоїх долонях душу грію.
І створюємо ми нову стихію
з твоїх зірок та із моїх комет.
Із мого полум'я, твого серцебиття.
Із мого подиху, і твоїх поцілунків,
які утворюють десятки візерунків
на ніжній шкірі...І усі ці відчуття,
допоки в часі не згоріли всі дотла,
немов коштовність найціннішу зберігати.
Аби із пам'яті в потрібний час дістати,
коли захочеться в осінні дні тепла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808624
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 16.08.2019
Легенька передмова до циклу...
Лети (Ле+Ти) - це як стріла у східній філософії, яка асоціюється з якимось посилом, бажанням... її запускають, натягуючи тятеву, приклавши всі зусилля... а тоді відпускають... а далі всесвіт сам допомагає цій стрілі, цьому посилу, цьому бажанню дійти до цілі...
В цій збірці усі вірші "з посилом", з теплотою, з частинкою душі, які дуже хочеться передати саме як посил енергії , і я точно знаю, що вони влучать в саме "яблучко" і нехай ціллю цього теплого посилу буде знання і радість того, що є хтось, хто думає про нас, переживає за нас, хто нас відчуває, хто може завжди вислухати, надати життєвих сил і любити справжньою безумовною любов'ю.
Ты спросишь, кто я для тебя?
Я кнопка перезагрузки до нуля.
Я новый день, я новый лист.
Я та, что изменила твой плейлист.
Ступенька, мост или трамплин
к вершинам новым, в новый мир.
И виртуозно раскрутив сюжет,
я красками наполню жизни пируэт.
Я с радосьтю украшу будни,
и с легкостью зажгу глаза.
Ведь если присмотрется,
флирт з жинью - это про меня. ;)
Я затаюсь в твоих висках,
начну шептать о чудесах.
Решительно, заботливо, любя,
хоть медленно, но излечу тебя.
Создам надежный амулет
из позитива, легкости, без бед.
Закрою окна от метели.
Ты аромат любви почувствуй в теле.
Открой себя, смотри сквозь стены,
забудь все прошлые потери.
Начни с начала, в новом месте,
новом дне, и интерестном деле.
Построй свой собственный ашрам,
займи себе места в партере.
Попробуй, оглянись по сторонам,
смени детали в интерьере.
Есть те, кто искренне оценит
твоего нутро и сильного плече.
Здоровый смысл подскажет,
а сердце знает все.
Ну а пока, делюсь с тобой
своим теплом ...и крепко обнимаю.
Так наши чувства ощущаю я.
Другого не узнаем.
Прими меня такой как есть,
я не из тех, кто предает и ранит,
и между строк сумей прочесть,
что искренность свою я не скрываю.
А десять-двадцать лет спустя,
когда в судьбе все сложится не зря...
закрой глаза... спроси себя...
А кем же ты был для меня ???
21.07.18
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819952
дата надходження 03.01.2019
дата закладки 12.08.2019
До того как случилась история нашего счастья,
В параллельной вселенной Фортуна чертила свой план,
Тасовала в колоде червово-трефовые масти,
Заостренные стрелы ссыпая Амуру в колчан.
Перекрёстки сдвигая, ломала пространство и время,
Светофоры включала - где не было их никогда...
Отменяя свиданья - не там, не тогда и не с теми,
Прессовала в мгновенья знакомства-года-города.
И однажды зимою совпали и звёзды, и карты -
Всё сложилось как принцип лавины в костях домино:
До секунды... до шага... до взгляда... вписалось в стандарты
Невозможного счастья, которое Свыше дано.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829392
дата надходження 17.03.2019
дата закладки 09.08.2019
[color="#004080"]Я знаю, что больше тебя не увижу
И это — последний наш раз;
Не будем вдвоём и не станем мы ближе:
Закончится сказка о нас.
Момент — и порвутся последние нити
Судьбы между мной и тобой.
Прервётся наш общий порядок событий —
Начнётся у каждого свой.
Расстанемся здесь и отныне друг друга
Нигде никогда не найдём.
Мы выйдем из этого мёртвого круга
Своим уникальным путём.
Очистятся мысли от лишнего хлама,
Излечится временем боль.
Начнётся другая любовная драма,
У каждого — главная роль.
[/color]
[color="#808080"]06 апреля [b]2018[/b] г.[/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786276
дата надходження 06.04.2018
дата закладки 09.08.2019
Уява всіх моїх безсонь,
моя людина загадкова,
не відпускай моїх долонь
та не кажи мені ні слова.
Торкнися поглядом своїм,
що хвилю сколихне бажання,
нехай ця магія без слів
тече до срібного світання...
Ти не чіпай словами ніч,
хай тихо ніжиться в сузір'ях,
щоб єдність наших протиріч
розквітла знов в її обіймах...
Світанок за вікном тремтить,
неначе жилка на зап'ясті,
і розквітає кожна мить
передчуттям простого щастя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842249
дата надходження 17.07.2019
дата закладки 18.07.2019
Від губ слова стираються до дір.
У просвіт зазирає клаптик сонця.
Лягає думка рвано на папір
В римованій прозорій оболонці.
Найменший нерв - чутливіший приймач.
Рядки потроху набувають сенсу.
Кружляю понад смугою невдач,
Дань віддаю дозлітному шаленству.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842110
дата надходження 16.07.2019
дата закладки 16.07.2019
Ей нравились мужчины?
Наверное, нет.
Ей нравилось нравиться мужчинам.
Без различия по росту и чину.-
Был день. Был обед...
Увидев в глазах её проблески слёз.
Я взял её, да и завёз.
https://www.youtube.com/watch?v=-9bRJ5VzCcM
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842101
дата надходження 16.07.2019
дата закладки 16.07.2019
я повернусь із вирію
коловоротами, вирами
не загубивши ввірене
хоч відболить та виранить...
я залишуся вірною
я твоє серце вигрію
всі поєдинки виграю
ти лиш люби і вір мені...
#вір_мені
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842021
дата надходження 15.07.2019
дата закладки 16.07.2019
[color="#004080"]Время — лекарь, оно же — палач.
Слишком много воды утекло.
Не жалей ни о чём и не плач,
Ведь случилось всё то, что могло.
Пережитое нами тогда
В наших душах покой обретёт,
А чему и не быть никогда —
Хоть убейся — не произойдёт.[/color]
[color="#808080"]18 августа [b]2017[/b] г.[/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746712
дата надходження 18.08.2017
дата закладки 15.07.2019
[color="#004080"]Я не вижу тебя, открывая глаза —
Только жуткую боль тёмно-серых небес.
За слезою слеза... Ни обнять, ни сказать,
Ни придать своим мыслям какой-либо вес.
Не сбылись те надежды, не выжила цель,
Дружба, страсть и восторг не смогли устоять.
Наш бумажный корабль напоролся на мель,
Тормоша беспокойную водную гладь.
Я не чувствую больше того, что гнетёт,
Изнутри оставляя на сердце ожог;
Мой огонь превратился в иссеченный лёд,
Заморозив всё то, что расплавить не смог.
Мне не слышен твой голос за шумом воды,
Отделяющей явь от истошного сна:
Где-то здесь таю я, по ту сторону — ты,
А в дожде растворяется наша весна.[/color]
[color="#808080"]13 февраля [b]2018[/b] г.[/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786277
дата надходження 06.04.2018
дата закладки 15.07.2019
[i] [b] Tth[/b]
до Свята сім'ї -
пісня-дарунок
(незалежно
від статі, віку
і с и с т е м и
координат...)[/i]
[youtube]https://youtu.be/xQ4F35woKII[/youtube]
– [color="#8f077b"][i][b]Поведи мене в рай,
де б зоря багряніла в екстазі,
і щоб щастя – навік, не наразі…
Там мій рідний засмучений край.
- Поведи мене в край,
де чуття фахкотять пурпурово,
де пернаті вирують в діброві,
подаруй мені пестощів рай…
- Поведи мене в сон,
де кохання і в снах не дрімає.
Та веде в апогеї до раю
і голубить, як легіт-мусон.
– Як прийду у твій рай,
й запалають там ранки багряні,
почуття враз наструнчаться ранні,
мов удосвіта синявий плай.
- Я прилину в твій край,
бо твій острів моєї любові
мій навіки... Всякчас, та не в слові…
Я злелечу приборканий рай.
- І являтимусь в сни,
так, зненацька, як ласка дівоча…
Сновидіння ж хай будуть пророчі.
Я не зраджу твоєї весни,
що цвіте на осонні,
як у ніч – час безсоння,
у солодкім полоні кохання:
душ розіпнутих спів
(шурхіт крил голубів)
з вечорової тиші...
до рання![/b][/color]
9.07.2019
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841327
дата надходження 09.07.2019
дата закладки 12.07.2019
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Sci0B9g3XgQ
[/youtube]
За чашечкой чая тебя вспоминаю,
Как будто ты рядом сидишь.
Чудесный напиток тебе наливаю,
Угощаю ириской кис-кис.
А ты всё молчишь и глядишь виновато.
Не стоит грустить... Ты о чём?
Я всё позабыла, что было когдато.
Не раз уже смыто дождём..
Снежинки кружатся, к окну прилипают
Давно надворе не весна.
Но мысли опять всё к тебе возвращают.
И смотрит в окошко луна...
Метель что-то злится и хлопья бросает,
А в доме уютно, тепло..
Но что же за прошлым мы всё же страдаем?
Ничто не вернуть, что прошло...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630097
дата надходження 20.12.2015
дата закладки 12.07.2019
Закопали тебе так глибоко під землю,
Що ти і забула, яке на вигляд світло.
«Хочеш жити – дерись наверх» -
Пролунали, мов громом чужі слова.
Закопали живцем ще три роки тому
під шум дикого вітру.
Але ти ще жива.
Де взялися ті надприродні сили, що вселилися у твою кров
І по венах твоїх океанами розтікаються досі?
Коли ти намагалася вижити – світ захолов
У тривожній мовчанці.
Із далеких дібров
Тихим кроком сюди наближалася
Осінь.
І за руку з собою вона привела тебе.
Вбрану в тиху безодню блакитного неба.
Дикий верес своїм теплом зігрівав твій хребет,
Дивна осінь тримала в руках твої світом поламані ребра...
Десь під зоряним небом холодну тебе зігрівав
Ошалілий вітер з листям багряно-жовтим,
Ковтав, мов вино, твої сиві сльози
І як ранений звір, весь цей біль відступав,
Мов вночі десь обпікся гарячим морозом...
І ти знову жива.
Знову вдихнула солодке повітря,
Одяглася в тумани,
Гіллям розчесала волосся.
У душі, із шаленою силою, зародилось бажання жити
Дякую тобі, моя золотиста осінь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761747
дата надходження 22.11.2017
дата закладки 12.07.2019
На жизнь смотрел я вроде трезво
Искал для счастья все пути
Но понял я что бесполезно
Искать извне, что есть внутри
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839630
дата надходження 22.06.2019
дата закладки 09.07.2019
Вона іде узбіччям автостради,
І крук сидить на голому плечі,
Цвіркочуть у траві сумні цикади,
І небо сяє вогником свічі.
Ще вчора була сповнена кохання,
Ще вчора хтось любив її таку...
А нині - лиш самотність і мовчання,
Слова давно гниють у смітнику.
Ще вчора коштувала полуницю
І ніжилась у ліжку із вином,
А нині упіймала чорну птицю
У небі, що стікає бурштином.
Блукає між минулим і майбутнім,
У сутінках теперішнього дня,
В емоціях болючих, незабутніх,
Де полум'ям горить чиясь брехня.
Блищить в останніх променях сльозина,
Свистять із вітром в порохах авто,
В душі якась суцільна порожнина,
Думки, немов діряве решето.
А крук схилив голівку до обличчя,
Завмерши, споглядав рудий захід,
Неначе вірний друг із потойбіччя,
Який знайшов до цього світу вхід.
Мандрують в самоті під небесами
У пір'ї, що накрила сивина,
Два серця, що застрягли між часами,
Дві тіні...два пошкоджених крила...
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841253
дата надходження 08.07.2019
дата закладки 08.07.2019
В піалі чай зі смаком вишні.
Спинився погляд в натовпі людей.
Між них - коханий мій, "колишній",
І серце ледь не вискочить з грудей.
За столиком в кафе затишнім,
Де очі в відображенні дзеркал,
Ти не один...і я вже з іншим,
Твій не мого торкається бокал.
Нервуєш так...ця мить коротка,
Твої слова і жести невпопад.
Між нас тепер перегородка,
І той з вітрами, сірий листопад.
А бачиш?...Я таки змінилась,
Мов те дівчисько, виросла з образ.
Надіі всі давно зносились,
Подарувала доля інший шанс.
Вже досить тих блукань в минуле,
У кожного із нас - окремий світ
Я знов щаслива!...Все забула!
Жаль, сину ти не передав привіт...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371182
дата надходження 16.10.2012
дата закладки 05.07.2019
Она и он...
Смешались краски и тона,
Ночь утонула в шоколаде...
Раскинув руки...Он,она...
ПредАлись праздничной усладе...
Движенья тел,и чувств каскад,
И магия-поток соблазна...
С объятий рано выпускать,
Они на грани...Пик оргазма!
Она и он...В горящей схватке...
Она и он...Река страстей...
Она шептала:,,Мне так сладко,,
А он дарил всю нежность ей!
03 07 2019 г
Виктория Р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840934
дата надходження 05.07.2019
дата закладки 05.07.2019
Как трудно всё сначала начинать
В который раз, из морока разрухи,
Как буд-то, разрывают роды мать,
Чтоб жизнь нам дать в ладонях повитухи
Ты корчишься на оголтелый мир
Из теплых недр выплескиваясь к свету
Понять не в силах: голод или пир,
Блаженство ждет или призыв к ответу
Перебираешь мысленно дела,
Деяния, поступки, благодарность...
Где опустила жизнь, где подняла,
Придав тебе осанистую важность...
И так, всю жизнь не с теми и не то,
Чего хотелось. А хотеть боишься -
Сбывается задуманный фантом,
Но платиться не тем, не так. И злишься
Сам на себя, за годы напролет
В трудах за корку и её сохранность
За многократно прерванный полет,
За мудрость стариковскую и странность,
За то, что вечно должен отвечать
За всех, кто сам собою приручился,
За неизбежность, чтобы выжить - врать
И уважать, за всё, о чем молился:
- Святая Богородице, прости!
И сохрани нас во своем сикрове!
От всякия напасти сбереги
Меня и чадо в материнском лоне
Твоей безоговорочной любви,
Принепорочной ангельской заботы
От всякия напасти заслони
И дай упиться счастьем от работы
Во благо и для радости трудов
Не только мне, но и тому, кто рядом
Дай обернутся в Твой святой покров!
Пройди по миру праздничным Парадом!
Чтоб не было на свете суеты,
Вранья во всем и нравственных уродов,
Алкающих из моря красоты
Наживу на свои кривые морды,
Готовых за копейку удавить,
Бросающих смертельные ловушки
на простаков.
Укравших право Жить!
Никак не в силах всласть насытить брюшки.
Прости, что я сужу, но мочи нет
Всё начинать в который раз сначала.
Учу твой Боже, праведный Завет...
Но не смогла смолчать я. Не сдержалась.
Мне вечно кажется, что я не додаю
Тебе и людям, что со мною рядом,
Не так смотрю, не эдак говорю,
Сочусь, бывает, яростью и ядом,
Терплю не к месту, места не могу
Найти себе ни в радости, ни в горе
И отдых позволяю на бегу
В непродуктивном, праздном разговоре.
Не расслабляюсь - сразу жизни кнут
Свистит над ухом, если увернулась...
Спасибо, есть кто веруют и ждут
Для них и для Тебя с утра проснулась.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796256
дата надходження 19.06.2018
дата закладки 05.07.2019
Всё, как и было, только без тебя.
Вращает ось винил воспоминаний
В страстях кипящих бездны состраданий
Участливости - недопониманий
От самой высшей точки до нуля.
Всё так, как было... только нет тебя.
И дни не перестали ровно плыть,
Роняя за страницею страницу.
Загадываю счастье на реснице,
Застывшей между веком и щекой.
Меня штормит, тебя настиг покой -
Застал врасплох - негаданно-нежданно.
Чужой и незнакомый полустанок
Тебе стал ближе, чем родной порог...
И ты ушел. Ты не уйти не мог.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814667
дата надходження 21.11.2018
дата закладки 05.07.2019
Згорів,немов вогонь, ще один рік.
Пробіг по долі на баскім коні.
Питає листопад мене про вік
Й багряним листям сипле сум мені.
Мої думки в осінній заметілі,
Торкають серце,що чомусь болить.
Журба сльозою тулиться на вії,
Бо все життя - лише коротка мить.
Але ж літа мої не співпадають,
Зі станом тим, де тішиться душа.
Ще мрії між зірочОк літають,
Їх чітко ділить мудрості межа.
Не всі світанки ще свої зустріла.
Не всім питанням відповідь дала.
І досі,я таки не зрозуміла,
Чи правильно в житті своїм жила?
Та я завжди одне молю у Бога:
Здоровою аби була сім"я.
Легкою, щоб давалася дорога,
Якою з гордістю прямую я!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378737
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 04.07.2019
Вже все на так...Перегоріла,
В моїй душі тепла нема.
І холод оверложив тіло,
Покрив все інеєм сповна...
Думки полохають волосся:
- Не гри, любові я хотіла!
Летіла я...лиш Вам "здалося",
Та вуглем стали мої крила...
І ще дивилась до безтями,
У ніч, на темний оксамит
І думала: лише із Вами,
Це небо навпіл і весь світ...
Довіку бути вдвох гадалось,
Від мрій крутилася земля,
І вслід - жорстоке:"Вже так сталось,
Пробач, що більше не моя"...
Тепер не дміть на попелище,
Не зводьте вже святий вогонь!
Не чіркайте сірник, бо свище -
Там вітер, де була любов...
Все в темних кольорах навколо,
Торкає серце заметіль.
Замість "Прощай", кажу: "Ніколи",
Лишилась пам`ять, а в ній біль...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400255
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 04.07.2019
Сплелись над нами угорі густі пахучі трави.
Як швидко пролетіла ніч у любощах - забавах!
Вже браму сонцю відчинив світанок напівсонний,
А ти лежала горілиць - п'янка і безборонна
І посміхалася мені солодкими вустами -
Розхристана, розніжена, щаслива до нестями...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744070
дата надходження 30.07.2017
дата закладки 04.07.2019
Безжальна тривога.
Вечірні обійми
її журно тиснуть десь там -
біля серця.
Мене ти покличеш -
я з вдячністю прийму
твою щиру душу,
мов пісню, як скерцо.
Дзвінки телефону.
Недоспані ночі.
В самотньому ліжку
негріті світанки.
Давай я кохання
нам двом напророчу
і дощ поцілунків
до самого ранку!..
А в серці надія?
Спасибі за неї.
До тебе прийду -
хоч, мабуть, буде важко.
Я в небі не зникну
ключем вересневим.
Ти лиш не хвилюйся,
турботлива пташко...
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295354
дата надходження 23.11.2011
дата закладки 04.07.2019
Прости меня -
без слов и сожаления
(зачем стихи,
когда нет смысла в прозе?!),
хоть понимаю –
нет того прощения,
чтоб приглушило
боль твою и слезы.
Так больно оторвалось -
и до крови...
На сердце грузно лег
тяжелый камень.
Одну Любовь
(из тысячи любовей!!!)
я получил –
и провалил экзамен.
Ты далеко была –
но стала дальше,
мне это расстояние
не измерить.
Остаться откровенным
и без фальши
перед тобой хочу...
Хочу я верить,
что мы запомним
светлые мгновенья
прекрасных и бесценных
отношений.
О грезившихся нам
прикосновеньях
пускай у нас
не будет сожалений.
Пускай же в этот
первый день весенний
к тебе Любовь и Счастье
возвратятся.
Прости меня -
без слов и сожаления...
Прости – что не смогли мы
повстречаться...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298306
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 04.07.2019
Утро необычно -
как всегда.
Ты, душисто-теплая,
проснулась.
Пусть уйдут
секунды и года -
лишь одно мгновенье бы
вернулось.
Миг, когда глаза
откроешь ты.
И под челкой -
удивления складка
украшает бегство
темноты
и прощание с ночью
нашей сладкой.
Ночью, зацелованной
до слез,
вихрем ласки
взорванной безумно...
В стоне наслаждения
и грез,
и звучании чувства
семиструнном.
Я к тебе тихонько
наклонюсь
и в глаза, как в бездну
обещаний,
будто бы в озера -
окунусь,
в омут наших утренних
желаний...
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297196
дата надходження 01.12.2011
дата закладки 04.07.2019
Хватит думать, целуй, все в порядке,
Что ты тянешь, как будто мы вечны?
Ни к чему эти детские прятки,
Скоротечно...все так скоротечно...
Да, казалось бы, времени много
День за днём превращаются в годы
Сердце любит играть в недотрогу
Только разве же это свобода?
Только разве тебя что-то греет,
Как ладони горячие губы... ?
От тоски люди тоже болеют...
И такие, как мы - жизнелюбы.
Хватит думать, целуй, все в порядке
- Как дела? ... - Хорошо... замираю.
Продолжаются детские прятки,
Только я больше в них
не играю...
А.В. #annvishtak #annaslittlepoetry #kisses💋
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840741
дата надходження 03.07.2019
дата закладки 03.07.2019
Нам кожен день дарований з любові -
Світанок, вечір, ніч, найменша мить
Це ми плетемо їй вінки тернові,
Забувши, що покликані любить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804462
дата надходження 26.08.2018
дата закладки 03.07.2019
Всё изменилось, всё не так!
Простые вещи стали дальше.
И в мыслях полный кавардак.
И жизнь не та, что была раньше.
Печальный оттиск прошлых лет
Ложится бременем на плечи.
Не так уж радостен рассвет
И одинок печальный вечер.
Стремиться не к чему. Увы!
За исключением покоя.
Всё, что добыто за труды
Умножено на нервы втрое.
Так, на закате бренных лет
Вдруг понимаю с сожаленьем,
Что я покину этот свет
Едва замеченным мгновеньем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840662
дата надходження 02.07.2019
дата закладки 02.07.2019
(як експромт в продовження вірша автора Kio http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504896)
*****
Ти мене не забудь,
у печалі розвіявшись вітром.
Ти мене не покинь
у пустелі, під пилом сумлінь.
Повертайся щоночі до мене.
А сльози я витру,
щоб мій погляд світлішав для тебе
скрізь марево днів.
Повертайся до мене
у чарівній красі небокраю,
через дотики рук,
через сум або радість життя.
Повертайся таким,
як тебе ще, можливо, не знаю.
Я чекаю тебе,
як найбільше своє відкриття!..
Повернись будь-яким –
може, втомленим. Або безсилим.
Я укрию тебе
від холодних дорожніх вітрів.
Будь-коли, будь-яким –
ти для мене залишишся милим.
Лиш би ти, мій єдиний,
вернутись до мене зумів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507238
дата надходження 25.06.2014
дата закладки 02.07.2019
А хочешь стих?...
Пусть на ладонях лета
в твой дом, что спит
в объятиях зимней стужи
к тебе придет он -
пламенным приветом,
вишневым соком,
что сознание кружит.
А может, мой стишок –
как лист осенний.
В порыве ветра,
как всегда, шального,
тебе неосторожно
на колени
вдруг смятым упадет
конвертом снова.
Возможно,
стих мой плох
и рифмы бледны.
Письмо ты разорвешь
и сердце ранишь.
И, вопреки сюжету
жизни тленной,
Аленушкой из сказки
снова станешь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396899
дата надходження 31.01.2013
дата закладки 02.07.2019
Вся наша жизнь - из многоточий.
Что в недосказанности этой?
Мираж вселенских полномочий
дан людям Богом и планетой.
На самом деле - пыль и бренность.
А срок доверенности - скоро...
Что завещать? Любовь иль Верность?
Свой пост-маяк Мечты у моря?
Свой стих к тебе, что так нескладен?
Картин несмелые пейзажи?
Иль поцелуй - тайком украден
у сновидений-вернисажей?..
Один стою во мраке ночи
и на ветру, судьбой раздетый!
Вся жизнь моя - из многоточий
в печальной песне недопетой...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295556
дата надходження 24.11.2011
дата закладки 02.07.2019
За порогом - снежные метели
беспокоят синие снега.
Мы вернуться вовремя успели
из прогулки, где метет пурга.
Вот расположились у камина...
Блик огня застыл в твоих глазах,
а оттенок нежного кармина
от вина – остался на губах...
Красной струйкой этого напитка
я ласкал божественную грудь...
Ты мечтаешь этой сладкой пыткой
память наслаждения вернуть.
Прямо на ковре тебя целую
и вкушаю, как бокал вина.
Опьянеть наверно, не смогу я,
не допив тебя сейчас до дна...
Пусть в окно, краснея, смотрит вьюга.
Пусть замрет смущенно, не дыша,
видя, как ласкаем мы друг друга,
как в огне любви горит душа...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295101
дата надходження 22.11.2011
дата закладки 02.07.2019
Я просто улыбнусь.
Можно?
С тобой поговорю...
Сложно!
Недолгим огоньком -
вечер
погаснет, а за ним -
свечи.
Ты снова где-то здесь -
рядом.
Тропиночкой - ночным
садом.
И молча нам луна
светит,
тропинку молоком
метит.
А в тишине - твои
руки,
вечерним в унисон
звукам,
коснутся нежных струн
сердца,
играя для двоих
скерцо..
И сад ночной для нас
тесен.
Не помню о любви
песен!...
Ты сердце забирай -
просто,
без праздничных пустых
тостов!
...
Но музыка любви -
грезы.
Осколки снов - твои
слезы.
Мы в этих снах с тобой -
рядом.
Тропиночкой - ночным
садом...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293642
дата надходження 16.11.2011
дата закладки 02.07.2019
Дотронуться
к тебе я не смогу,
лишь прикоснуться
взглядом сквозь
пространство.
Стою я
на далеком берегу -
вдали от сна,
покоя, постоянства...
Я не смогу
тебя поцеловать
и подарить
приснившееся счастье.
Хотелось бы себя
тебе отдать
как в море лодку -
тонущим в ненастье.
Но ты уже
плывешь на корабле.
С тобой -
твой шкипер.
И уют покоя.
А я, любовь
оставив на земле,
уйду в пространство -
ветром над тобою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291805
дата надходження 09.11.2011
дата закладки 02.07.2019
Заговори со мной,
заговори...
К моей душе
притронуться не бойся.
Не бойся рассмотреть,
что в ней внутри –
там только я и ты.
Не беспокойся.
Без сна не ожидай
ночной звонок,
что от тебя
в неведомые дали
в круговороте
этой жизни смог
меня забрать
и растворить в печали.
Но почему?!...
И не найдя ответ,
надеясь лишь на то,
что время лечит,
сейчас, тобой дыша,
я жду рассвет -
ты в это время ждешь
с надеждой вечер.
Заговори со мной
через года,
сквозь вой ветров
и грусть ночных вокзалов,
соприкоснувшись
через города
душой к душе.
Хоть этого так мало!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219574
дата надходження 01.11.2010
дата закладки 02.07.2019
Мой домик - одинок на берегу.
Мой праздник – день и час ее приезда.
Надеждой ожидания жить могу
ее шагов любимых у подъезда.
Я осознаю грани бытия.
С тобой я прикоснусь к окошкам рая.
Я благодарен, Женщина моя,
что я с тобой могу так сладко таять.
Я соберу ласкающую нить
горячих слов, движений первозданных.
Когда после всего попросишь пить,
я напою тебя сверканием звезд туманных.
Ты даришь мне раскрытую себя -
цветок и нежность, страсть и пыл сердечный.
Ты настоящая - лелея и любя.
С тобой я - настоящий.
Бесконечно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292348
дата надходження 11.11.2011
дата закладки 02.07.2019
Привіт.
Ти, знаю, любиш дощ
і вітру сум, печаль осінню
міських напівпрозорих площ...
Глянь -
вечір причаївся тінню.
Ось я пишу тобі листа.
Ми так давно не говорили
про те, що дарувало крила.
Вже я не той...
І ти не та...
Запросим до розмови ніч?
Вона нам не відмовить, звісно.
Хоча утрьох нам ніби тісно...
Але хіба у цьому річ?
Ти, відчуваю, вже не та.
І я пишу інакші вірші,
хоч кажуть –
нібито не гірші.
Та їх до цього ось листа
я не додам.
Це – не для тебе...
В них вже для нас
немає неба...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509363
дата надходження 05.07.2014
дата закладки 02.07.2019
Чи ти мене покличеш
з висоти?...
Століття йти - але
твоїх висот мені
не досягти.
Давно вже я спалив
свої мости..
А ти?!...
....
У снах живуть
колись намріяні світи,
де ми удвох
так гарно перейшли
на «ти»....
.....
Пробач.
Це спогад-птах
у зграї наших днів –
щасливий спів
ще чистих,
незабруднених струмків...
Не треба слів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545903
дата надходження 23.12.2014
дата закладки 02.07.2019
А хіба ти
не так хотіла?...
....
Спраглим пив
я вуста цілунком.
Доторкаючись
струн волосся,
грав мелодію
твого тіла.
.....
Стародавні кохання
знаки -
у мереживі
ліній шкіри.
Їх читав я тобі
на вушко...
....
Чом же щічки твої -
як маки?
.....
А хіба ти
не так хотіла -
запалати
в огні любові,
щоб у заздрості
цьому гріхові
наші ангели
скинули крила?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550444
дата надходження 10.01.2015
дата закладки 02.07.2019
Ты, верно, решил, не теряя лица,
Допить меня жадно и до конца,
Пока еще что-то на дне плескалось.
Но чаша пуста. Меня не осталось.
Прости за любовь, что некстати и вдруг,
Прости за мечту, мой заклятый друг,
За то, что пройдя миллион дорог,
Я не научилась любить, как Бог.
Любила, как женщина, неумело.
Как тело, которому нужно тело,
И с криками первого петуха
Я выброшу к черту свои меха.
Колючие буквы на белом экране -
Осколки гранаты в разорванной ране.
Не думай, не помни, танцуй, живи.
А я зарекаюсь писать о любви.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840238
дата надходження 28.06.2019
дата закладки 28.06.2019
- Ты как раз тот друг, которого я искала всю жизнь.
- Я не друг.
- Почему?
- Я твой любовник. Я перешагнул границу дружбы
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839834
дата надходження 24.06.2019
дата закладки 27.06.2019
Життя – це гра, немов у шахи,
Є біле/чорне, зло/добро,
Де біль живий залишить знаки,
І плаче серце під ребром.
У світлих сил своя корона,
У злих подвійний підлий щит,
І лиш любов є оборона,
Лиха підтримка йде з-під плит.
Винити Бога лиш помилка,
Він рак чи біди не прислав,
Це сутність з пекла любить крики,
Своїх веде на п'єдестал.
А нечисть точить гострі ікла,
Під шкіру глибоко ввійдуть,
Від цього зводить числі крила,
Та гідність з честю все ж живуть.
Де меж нема – нема й законів,
І їх добро не перейде,
Огида ж давить вже у скроні,
І щастя в пазурі бере.
Та пам'ятай, що з кожним кроком,
До краю ближчим ти стаєш,
Пішак де змінює корону,
Життя в раю там обереш,
За сльози, втрати, горе, муки,
За те, що колір не змінив,
Коли клювали серце круки,
Все рідне в правді боронив.
Стоять дві чаші з терезами,
В одній є влада, гроші, кров,
А в другій сповнена сльозами,
З кришталю чиста є любов,
Спокуса кличе ніжно-ніжно,
Та ти з дороги не звертай,
Хоч там усім ще й досі смішно,
Розплата буде – так і знай!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839295
дата надходження 19.06.2019
дата закладки 27.06.2019
По пустелі біля скелі смерть примарою іде,
Із косою за спиною, час - на прив'язі снує,
Одягнула рукавиці, бо від дотику біда,
Отруїла всі криниці, хоч всього лиш попилА,
Замовкають поруч птиці, листя скидує весна,
Мов проткнули серце спиці, стала смерть така сумна,
Вічність в безвісті блукає, вічно пусто, все одна,
Сльози лиш у чан збирає, а так хочеться вина,
Трішки квітів, карнавалу, трішки ласки чи тепла,
Скільки плать не одягала - знову чорна пелена,
Ще раз стукала у двері, де відкриють : крик і плач,
Так хотіла вальсувати та звучить огидний марш....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839643
дата надходження 22.06.2019
дата закладки 25.06.2019
опять не пишутся стихи…
грехи...
не будоражат душу…
сухим вином...
следы тоски…
реала суть..
скучая... рушу…
и в примитивном словоблудье…
кручёных рифм...
банальных фраз…
ищу словесное орудье…
для описанья Ваших глаз
- зрачки из недоверия и скуки
– как экскаватор... в выкопанной яме…
- Фемида правосудит...
...жизни трюки...
- но верит в сны... с открытыми глазами...
они полны кокетством и лукавством…
а я иду...
на их манящий свет…
отбросив предрассудки про коварство…
ты никогда не говорила НЕТ !!!
мы оба малого хотели...
– душе покоя в бренном теле...
чтобы не ссорились они....
в ненастьем пахнущие дни
я рестораны знал по поварам…
кафешки…
по загаженным сортирам…
деФчёнок помнил всех…
по каблукам…
швейцаров…
по кокардам и мундирам…
я износил десяток паспортов…
твои коленки - наизусть…
.....губами…
Была ты...
САМЫМ ЛУЧШИМ МОИМ СНОМ…
лечившим душу…
в страшные …
цунами…
опал на землю тополиный пух…
напомнив вновь...
про зимнюю простуду...
глухою ночью…
снится сказка вдруг…
- где ты и я…
- где я и ты…
ПОВСЮДУ….
и не веря чувствам и словам...
моё сердце...
медленно.... ржавело...
всё равно...
привык я к чудесам...
...ну а Ты........
успела????...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747249
дата надходження 22.08.2017
дата закладки 24.06.2019
Боюсь грози, хоч всі гадають - сильна,
Боюся болю, хоч здаюсь стальна.
Сховай мене в своїх міцних обіймах,
Вони - мов крила, оберіг, стіна.
Візьми в полон, солодкий і надійний,
Лиш в клітці не замкни на сто замків.
Боюсь оков, бо я насправді вільна,
Боюсь зневіри між замрійних днів.
В твоїх обіймах вільна ... божевільна ...
Від твоїх уст поблизу моїх губ.
З тобою я така слабка ...і сильна,
Свята і грішна між життєвих згуб!
© Зоряна Кіндратишин
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839566
дата надходження 21.06.2019
дата закладки 21.06.2019
Я тебя
опять не встретил...
в этот выходной...
Не напрасно чёрный ворон
Вился надо мной....
Я расслышал в его крике
Среди пьтичьх слов....
Это вечер
будет грустным......
Без ЕЕ.....
стихов...
И пришлось написать свои...
...Ни о Чем...
Монах
безумствуя ночами...
С утра
звонит в колокола
Он только в послушаньи
с нами...
Сбежав...
от плотского греха
А холостяк
во всем циничен...
Перебирает
вина женщин...
К чужой морали
безразличен
В душе...
безнравственно беспечен
Проснувшись рано
петухи
Стирают дней
печальную картину
Дерьмо
на дне засушенной реки
Чужой луны
вторую половину
Пылится в комнате
на полках..
Склад Мыслей
из случайных слов
А в сердце...
...женщина...
...ЖАР ПТИЦЕЙ!!!
Мечта желанная...
...грехов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809277
дата надходження 08.10.2018
дата закладки 21.06.2019
http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00654737.mp3
моя прекрасная принцесса.....
я так всегда хочу тебя....
моё лекарство против стресса.....
зацеловать....
тебя....
любя.....
в глаза смотреть изнемогая....
проникнув в их простую суть...
увидеть как душа босая....
телам двум не даёт уснуть...
и находяся в опьяненьи ....
такой зовущей простотой....
губами пробовать колени.....
лаская грудь твою рукой...
от пальчиков на стройной ножке.....
нежней чем в песне соловьи
смывая языком дорожки....
с малышки....
жаждущей любви.....
и как в последнем наслажденьи....
познать открытость губ и уст....
проникнув внутрь...
твоей вселенной....
и в волнах страсти утонуть....
и оставаясь...
в состояньи....
когда потерян день и ночь.....
шептать тебе в любви признанье....
гоня реальность жизни прочь.
++++++++++++++++++++++++++++++
________________________________________
я
Тебе
подарю…
А Л Ф А В И Т…
мой язык
в буквы Жизнь Вдохновит
оставляя пожара следы
Растворяя
невинности льды...
...Ты…
…заплачешь…
от Счастья
крича…
я Напьюсь…
из
Святого…
ручья…
.................................................................
.................................................................
ПОМОГУ....
ИЗУЧъАТЬ...
КИТАЙСКИЙ...
АЛъФАВИТъ...
ХуГо.
*****наталія калина - Я так завжди тебе жадаю… (відповідь принцеси поету Хуго)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711614
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680854
дата надходження 30.07.2016
дата закладки 21.06.2019
перегорни сторінку, що так мучить,
рішуче завтра тихо обійми.
бо каяття - піски жалів сипучі,
затягнуть болем, просто зупинись...
благаю серце, масок вже не буде,
побиті з лицемірства твердим - ні,
мостів з вагання, що ведуть до згуби...
лунатимуть пісні твої сумні...
перегорни сторінку, бо не варто,
саджати квіти на сухій землі.
бо почуття, як милість, лиш до страти,
не до кохання в трепетній імлі...
благаю знову, пазли не зібрати,
з побитих часом ніжних кришталів...
як зболеним навчитись довіряти,
в терпкій пітьмі без мрії- ліхтарів...
перегорни сторінку, бо не пізно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839017
дата надходження 17.06.2019
дата закладки 21.06.2019
Как вы изменчивы, Эрато,
Как вы любезны…в простоте?
Прелестный образ – лучик света
Застыл в несбывшейся мечте.
И нет желанных оправданий,
Что Бог послал…То суждено!
Безгрешных, преданных страданий
В порывах чувств – глоток вина.
Та боль внутри, что душу щемит,
Тревожит…не даёт уснуть,
Как звонница в тиши трезвонит –
Печалью разрывает грудь.
Как путник в жажду влагой бредит,
Так образ ваш – удар судьбы!
Теперь другому зорька светит,
Другому отданы бразды!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836783
дата надходження 28.05.2019
дата закладки 20.06.2019
[i][b]ІВО[/b][/i]
Не журись, що вже спливають роки,
Що важніє тіло, не журись! –
Живемо ми радісно, допоки
Любимо навзаєм як колись.
Не журись, що бліднуть наші очі,
Що в очах не та вже благодать, –
Як впадуть на землю тихі ночі,
Ми готові їм усе віддать!
Не журись, що з неба котить осінь,
Що зоря захі́дня зустріча, –
Ще вербена нас у гай запросить,
Щоб весну відчути в ранній час!
Не журись, що майже все позаду,
Що усі вже схожені стежки, –
Ще подибуляють райським садом
Милі наші внуки-малюки!..
Виростуть – і нові покоління
Вирушать у невідому путь,
Щоб здолати світу потрясіння,
Щоб життя на витік повернуть!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412172
дата надходження 25.03.2013
дата закладки 19.06.2019
Захопила місто в полон спека…
Пекло…
Хмари несуть дощового глека
Далеко…
Асфальт розпашіло дихає жаром…
Стожари…,
Як сонячні зайчики, по тротуарах
Примари…
А я малюю на кожній клітинці засмагу.
Спрага…
Впиваюсь промінням, черпаю наснагу.
Благо…
Торкнутись до літа стану навшпиньки…
Зупинка…
Купаюсь у спеці, що трохи сховаю до скриньки…
Піщинка…
Вітер спіймаю, із ним полечу далеко…
Лелека…
Побачу, зніму дощового глека
З смереки…
Проллється навколо веселим дощем водиця…
Напиться…
Почистить свою позолоту пшениця…
Зазолотиться…
Помиється місто, асфальт і будинки…
Росинки…
Загубляться в кутиках губ у дитинки
Смішинки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838441
дата надходження 11.06.2019
дата закладки 11.06.2019