Наталі Косенко - Пурик: Вибране

Віктор Варварич

Ранковий дощ

Ранковий  дощ  душу  обіймає,
І  вмиває  натомлене  чоло.
Він  вчорашні  спогади  змиває,
Неначе  їх  і  зовсім  не  було.

Краплини  сріблою  росою,
Застеляють  вчорашні  мрії.
Виблискують  попід  горою,
Вибілюють  сірі  сувії.

Річки  наповняються  водою,
Яка  так  невтомно  біжить  у  даль.
Туди,  де  були  щасливі  з  тобою,
Крокували  на  свою  магістраль.

Живильний  дощик  спрагу  втамує,
Наповняє  серця  почуттями.
Відновити  любов  пропонує
І  до  щастя  відчинити  брами.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012734
дата надходження 08.05.2024
дата закладки 09.05.2024

Юлія Щербатюк В’южен

ЖУРАВЛІ (переклад пісні на вірш Р. Гамзатова)

Мені  здається  часом,  що  солдати,
Які  з  кривавих  не  прийшли  полів,
В  блакить  небесну  вознеслись  крилато,
Перетворились  в  білих  журавлів.

Вони  і  дотепер  з  часів  далеких
Летять  і  озиваються  до  нас.
Чи  не  тому,  ми,  дивлячись  на  небо,
Із  сумом  замовкаємо  не  раз.

Стрій  втомлений  в  туманні  далі  лине,
У  небі  дня,  що  догорає  сам.
Є  проміжок  малий  у  тому  клині.
Можливо,  це  -  для  мене  місце  там.

Настане  день,  і  в  зграї  журавлиній
Я  попливу  кудись  у  сизій  млі,
Із-піднебесся,  з  окликом  пташиним
до  тих,  кого  залишив  на  землі.

Мені  здається  часом,  що  солдати,
Які  з  кривавих  не  прийшли  полів,
В  блакить  небесну  вознеслись  крилато,
Перетворившись  в  білих  журавлів.

Переклад

Присвячується  моїм  дідусям  і  бабусі,  що  захищали  наше  майбутнє  в  роки  Другої  світової  війни!
Присвячується  усім  загиблим  захисникам  України!  І  усім  тим  захисникам  Батьківщини,  що  вже  за  віком  назавжди  покинули  нас!

Першоджерело,  вірш  Расула  Гамзатова,  дагестанського  
поета,  написаний  у  1968  році:

Къункъраби

Дида  ккола,  рагъда,  камурал  васал
Кирго  рукъун  гьечIин,  къанабакь  лъечIин.
Доба  борхалъуда  хъахIил  зобазда  ХъахIал  
къункърабазде  сверун  ратилин.

Гьел  иххаз  хаселаз  халатал  саназ
Нилъее  салам  кьун  роржунел  руго.
Гьелъин  нилъ  пашманго,  бутIрулги  рорхун,
Ралагьулел  зодихъ  щибаб  нухалда.

Боржун  унеб  буго  къункърабазул  тIел,
Къукъа  буго  чIварал  гьудулзабазул.
Гьезул  тIелалда  гъоркь  цо  бакI  бихьула  —
Дун  вачIине  гьаниб  къачараб  гурищ?

Къо  щвела  борхатаб  хъахIилаб  зодихъ
ХъахIаб  къункъра  лъугьун  дунги  паркъела.
Гьелъул  гьаркьидалъул  ракьалда  тарал
Киналго  нуж,  вацал,  дица  ахIила.

Расул  ХIамзатазул  
(1923-2003)

За  першооснову  було  узято  цей  варіант  перекладу,  що  став  відомою  піснею  "Журавлі".  Автор    Наум  Гребньов.

Журавли

Мне  кажется  порою,  что  солдаты,
С  кровавых  не  пришедшие  полей,
Не  в  землю  эту  полегли  когда-то,
А  превратились  в  белых  журавлей.

Они  до  сей  поры  с  времён  тех  дальних
Летят  и  подают  нам  голоса.
Не  потому  ль  так  часто  и  печально
Мы  замолкаем,  глядя  в  небеса?

Летит,  летит  по  небу  клин  усталый,
Летит  в  тумане  на  исходе  дня,
И  в  том  строю  есть  промежуток  малый,
Быть  может,  это  место  для  меня.

Настанет  день  и  с  журавлиной  стаей
Я  поплыву  в  такой  же  сизой  мгле,
Из-под  небес  по-птичьи  окликая
Всех  вас,  кого  оставил  на  земле.

Мне  кажется  порою,  что  солдаты,
С  кровавых  не  пришедшие  полей,
Не  в  землю  нашу  полегли  когда-то,
А  превратились  в  белых  журавлей.

Расул  Гамзатов  Перевод  Наума  Гребнева
В  одному  із  уривків  використано  рядок  із  перекладу  Журавлів  Юрієм  Ліфшицем.
 

Січень-  квітень  2023  року.

картина  із  інету.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012723
дата надходження 08.05.2024
дата закладки 08.05.2024

Lana P.

Ефірним світлом…

Сочиться  із  небес  любов
Ефірним  світлом,  
На  нашу  землю  для  обнов,
З  космічним  вітром.

Із  потаємних  небосфер
Вбираймо  сяйво.
Творець  -  дбайливий  режисер  -
Возвеличаймо!

Серця  підкріплять  молитви,
В  слова  убрані,  
Не  буде  місця  для  жорстви  -
Зітруться  грані.

Душ  галактичних  ліхтарі  -
Неопалимі.
Ми  переможемо  в  борні  -
Коли  єдині!                                                                                                        5.05.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012567
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 08.05.2024

Lana P.

МАЕСТРО…

Вібруйте  повітрям,  Маестро,
продовжуйте  грати  на  флейті  -
хай  музика  ллється  оркестром,
знімає  утому  в  моменті!

Утворюйте  такти  для  пісні  -
втрачати  не  варто  акордів,
мелодії  серця  подібні
вальсуючим  спадам  фіордів.

Вирівнюйте  темпи  і  ритми,
вдивляючись  у  безкінечність,
сховавши  важливе  між  рими,
відкинувши  геть  суперечність.

Танцюйте  уміло  руками  -  
на  клавішах  муза  крилата.
Глибинно  цілуйте  вустами  -
звершиться  крещендо  соната!          

2023-2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012709
дата надходження 07.05.2024
дата закладки 08.05.2024

Ніна Незламна

Давно немає звістки (рим проза)

   
 Давно  немає  звістки,  думки  -    у  горлі  кістка.  Обличчя  зеленіє,  душенька  знемагає.  Здавалось,  що  вона,  ось-ось  зовсім  зімліє,  своє  єство  втрачає.
Башку  ніби  зірвало,  по  хаті  залунало,-  Ах  ти  рашистська  погань!
Думки  неначе  повінь.  Ой  справитися  важко,  прийнять  занадто  тяжко.  
 Думки-  цунамі  в  морі,  народ  бажає    волі.
Війна  в  країні,  померкли  зорі....
       Клятущий  зупинися!  Водою  освятися!
Може  чумна  душа,  чи  міль,  чи  ти  окурок?!Хай  спиниться  ваш  нелюд,  при*урок!  
 З  ким  їсть,чи  п’є,  він  за  столом,  а  до  нас  знов,  смерть  йде  селом.
 Привезли    двох  синочків,  лежать  поміж  віночків.  Довкола  ріки  сліз,  ридання,  душа    у  небаса  зарання...  злетіла  ввись,  лишила  тіло.  А  вони  ж  любі,  боролись  сміло.  За  все  село,  за  всю  родину,  за  рідну  землю,  неньку-  Україну.  
Спинися  звіре-  ненажера!  Хай  забере  тебе  х*лера!
     Ой,  Боже  –Боже,  прости,  я  кляну.  Благаю  Отче  –  зупини  війну!  
Комусь  Великдень,  а  комусь    жура,  горе.  Смуток  і  біль,  страждань  ціле  море.
   Морські  Боги,  до  вас  молюсь,  прошу  змийте  р*шу.  Та  дайте    Україні  -  долю  квітучу,  кращу!
       Давно  немає  звістки,  мов  буревій  заліз  у  мізки.  А  чи  отримає  вона  СМС?
Чи  у  вікно,  пташка  сповістить  про  смерть....

                                                                                                                                                 06.05.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012679
дата надходження 07.05.2024
дата закладки 07.05.2024

liza Bird

Тільки вперед

Сльози  течуть  щоденно  рікою,
Зводити  досить  змучену  душу,
Треба  наразі  бути  міцною,
Дуже  багато  мокрого  блюзу.

Звісно  дається  щастя  пожити,
Думаєш  кожний  має  можливість?
Щиро  подякуй  Богу  щоднини,
Надто  важливо  мати  терпимість.

Наше  життя,  завжди  на  відмінно?
Пройдемо  прогру...  знову  навчання,
Скрута  гартує  волю  сумлінно,
Тільки  вперед  крокуй  без  вагання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012668
дата надходження 07.05.2024
дата закладки 07.05.2024

Юлія Щербатюк В’южен

КАК ЖАЛКО ЭТИХ ГЛУПЫХ МОТЫЛЬКОВ

Как  жалко  этих  глупых  мотыльков  
Летящих  на  свечение  цветка.  
Стремящихся  к  нему  на  «сладкий  зов»,  
Влекущий  их  к  себе  издалека.  

Они  там  не  найдут  себе  нектар,  
Златистая  пыльца  снята  давно.  
Ну  а  цветок  примят,  угрюм  и  стар,  
Другими  выпит,  больше  не  дано.  

*  *  *  
О,  бедный,  безрассудный  мотылёк!
К  свечению  ты  ложному  влеком,
Измучен,  и,  как  прежде,  одинок,
Да  сдавливает  душу  нервный  ком,

За  то,  что  верил  в  лживые  слова,
И  слишком  близко  подлетел  к  огню,
Что  горечью  тебя  поцеловал,
Испортив  сильным  жаром    жизнь  твою.

От  крыльев  только  серая  зола,
Нелепая  досада  от  потерь
Надежды  и  любви  -  едва  была?!
В  неё  уже  не  веришь  ты  теперь!

2012  перед.  2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012396
дата надходження 03.05.2024
дата закладки 06.05.2024

liza Bird

Єство вибирає сонце

Витає  повсюди  запах  полину,
Куди  ідемо?  Затоптали  траву...
Кружляти  хотілось  біля  жасмину,
Цвіт  білий  зібрав  неймовірну  красу.

Думки  різнобарв’ям  світлим  полинуть,
Вони  не  сприймають  погоду  сумну,
І  навіть  колючі  стіни  ожини,
Не  зможуть  затримати  знову  журбу.

Скоріше  прибрати  б  сірий  ввесь  колір,
З  душею  похмурий  в  незгоді  завжди,
Єство  вибирає  сонце,  то  ж  промінь,
Зігріє...  Не  буде  ні  сліз,  ні  біди.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012569
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 06.05.2024

Капелька

Гармония и красота

Гармония  и  красота                                                                            
-  Понятные  для  всех  слова.                                            
И  даже  Небо  на  Земле
Вдруг  отражается  в  воде.    

И  отражает  Человек
Свои  дела  в  мир  много  лет,
Но  к  сожалению  Земля
Как  Рай  Земной  не  расцвела.

Март  2021  г.  В  марте  2024  г.
было  изменено  несколько  слов.
Не  расцвела  там,  где  через  деяния  Человека  
в  мире  были  нарушены  гармония  и  красота.

Ежегодно  Земля  теряет  7  300  000  га  лесов.
Более  50  %  тропических  лесов  Мира  уничтожены.
От  10  000  до  1  000  000  000  животные  гибнут  
в  одном  лесном  пожаре.
Более  2  000  000  000  тонн  мусора  образуется  
в  Мире  за  один  год.
Тихоокеанский    "мусорный"  остров  видно  
из  космоса.
Ежегодно  несколько  миллионов  животных  умирают  из-за  отходов  Человечества.
На  Форельских  островах  убиты  1428  дельфинов  в  течении  меньше  чем  за  сутки  -  традиция  островитян  раз  в  год  делать  дельфинам  "харакири".
И  т.  д.  и  тому  подобное,  привёл  только  часть  фактов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012547
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Капелька

Что значит слово - Человек

Актуальная  версия  не  претендующая  
на  истину  в  последней  инстанции.
Благодарен  талантливому  Поэту  
Клуба  Поэзии  Украины  Шарму
затронувшему  тему  о  человеке,
после  чего  был  написан  этот  стих.

Мы  на  Земле  который  век,
Что  значит  слово  -  Чело-век?
Он  друг  Природы  или  зверь
Приносит  множество  потерь?

Он  Ра-зум,  Со-весть  и  Душа
Иль  отражение  врага?
В  нём  чистый  Дух,  Любовь  и  Свет?
А  может  зло  фашизма  Zet?

Пусть  каждый  скажет  за  себя:
"Какая  у  него  земля?
И  кто  хозяин  в  их  стране?
И  почему  восток  в  огне?"

Есть  план  у  Бога  на  людей,
Но  и  не  спит  враг-бармалей
-  Посеял  семена  вражды,
У  власти  в  странах  ведь  "жильцы".

Рулетка,  бойня  на  кону,        
Европу  втянут  в  ту  "игру".
Народы  стран  на  всей  Земле
Хотят  объединить  в  войне.

Пророчат  -  так  должно  ведь  быть
Вам  Апокалипсис  твердит.
Нет!  Пусть  не  верит  Человек,
Что  нужен  с-ума-сшедший  век.

Пусть  Царство  Света  и  Любви
Критерий  будет  для  Души.
Пусть  Радость,  Счастье  в  мир  несёт
Всех  здравомыслящих  оплот.

                                   11.03.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012548
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Віктор Варварич

Христос Воскрес!

Лунають  мелодійно  дзвони
І  веселяться  наші  серця.
Ісус  подолав  перепони,
Воскрес  для  нас  і  свого  Отця.

Він  взяв  гріхи  усього  світу,
Дозволив  себе  умертвити.
Виконав  все  по  заповіту,
Щоб  кожен  з  нас  міг  вічно  жити.

Він  знищив  первородний  гріх,
І  смертю  смерть  Він  подолав.
Перейшов  на  Отчий  поріг,
Вічну  славу  в  Бога  пізнав.

Ісусова  любов  безмежна,
Огортає  зранені  серця.
Думка  Його  беззастережна,
Прямує  із  нами  до  кінця.

Нехай  гарний  піснеспів  лунає,
І  лине  до  Небесного  Отця.
Хто  вірить,  Божу  славу  пізнає,
Побачить  світло  із  Його  лиця.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012532
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Ніна Незламна

У небеса летять слова

Болить  душа.  У  небеса,
Летять  слова  Христос  Воскрес,
А  в  Україні  йде  війна,
Молюсь  Воїстино  Воскрес,
Невзначай  падає  сльоза…

Під  серцем  щем,  квітне  весна,
Скрізь  роси  -  сльози  матусі,
Не  зустріча  сина  вона,
Вже  третій  рік  у  розлуці,
Бо    ж  рідну  землю  захища…

У  молитвах  із  відчуттям,
Не  втратить  віру  й  надію,
Наперекір  війні,  вітрам,
Знову  плекать  свою  мрію,
З  часом    розквітне  країна!

І  просить  Бога  поможи!
Захисти  цвіт  України!
Весна  новІ  сплете  вінки
У  самоцвітах  родині,
Щоб  вишивались  рушники
Для  караваю  й  весілля!

   ***
 З  Великоднем,  шановні  друзі!
Не  втратьмо  й  ми  віри  на  волю,
Почуй  Всевишній,  дай  кращу  долю!
Пошли  нам  миру  і  добра  в  кожну  світлину!  
Христос  Воскрес!
                                         Воістино  Воскрес!

                                                   05.05.2024р
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012539
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Віктор Варварич

Христос Воскрес! Воскресне Україна!

Христос  Воскрес,  радійте  всі  люди,
Хай  слава  Богу  лине  до  небес.
Сійте  добро  і  любов  повсюди,
Сталось  предивне  чудо  із  чудес.

Нехай  морок  розвіється  в  країні,
Згинуть  вороги  нашого  народу.
Нехай  зчезнуть  ординців  сірі  тіні,
Українці  отримають  свободу.

Нехай  вернуться  додому  сини,
Обіймуть  сім'ю  і  всю  родину.
Нехай  будуть  мирними  наші  сни
І  не  лякає  війна  дитину.

Нехай  Божественне  світло  сяє
І  просвітлює  кожну  людину.
Нехай  люд  Божу  любов  пізнає,
Буде  щасливий  кожну  хвилину.

Нехай  піснеспів  летить  в  небеса,
Ангели  радіють  разом  з  нами.
Нехай  світом  летить  Божа  краса
Й  до  любові  відчиняться  брами.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012497
дата надходження 04.05.2024
дата закладки 05.05.2024

valentinaaaa

Діти й квіти - єднання краси

Діти  і  квіти  разом  на  землі
Щастя  приносять  в  радісні  дні,
Казковий  спів  і  дитячий  сміх  
Ніжності  звуки  ваблять  усіх.

Діти  і  квіти  разом  на  землі
В  різні  пори  не  тільки  в  весні,
Світ  полонять  своєю  красою
Море  подій  вершать  собою.

Діти  і  квіти  разом  на  землі  
Птахи  єднають  й  дивні  джмелі,
Бджоли  із  медом  з  чарівних  квіток,
Котрий  смакують  безліч  діток.

Зміни  в  природі,  було  так  завжди  
Діти  й  квіти  -  єднання  краси,
Зростає  сила  могутня  у  них
Із  ними  поруч  у  щасті  всі  ми.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012398
дата надходження 03.05.2024
дата закладки 03.05.2024

Lana P.

ВЕСНОКВІТ…

Сади  розквітають  для  миру,
Дарують  натхнення  землі,
Впиваються  медом  джмелі,
Під  звуки  пташині,  хмільні.
В  повітрі  -  букет  еліксиру.
Цвіти,  моя  весно,  в  мені!      30.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012337
дата надходження 02.05.2024
дата закладки 02.05.2024

ТАИСИЯ

Пришла пора.

Пришла          пора.

Весна        меню        нам        обновляет.
Наш        стол        становится        богаче.
Хозяйка        в        блюда        добавляет
Всю        зелень,        что        растёт        на        даче.
Сегодня        вкусный        суп        сварила.
О        нём        всю        зиму        я        мечтала.
В      составе        жгучая      крапива,
Курятина,      яйцо,        сметана.
Очнулись      мы      от      зимней      спячки…
Природа      нам        ночлег        готовит.
Забудем      про      свои      болячки…
Она        излечит        и        накормит…
И,    чтобы,        время        не        теряя,
Забыть      пора        про      «ДЕНЬ        ЛЕНТЯЯ»…
Пришла      пора      -      В      турне!      В      поход!
Как      тот      «отважный        Дон        Кихот!!!

02.  05.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012330
дата надходження 02.05.2024
дата закладки 02.05.2024

Надія Башинська

У СИНІМ НЕБІ ЗНОВ ЛЕЛЕКИ В'ЮТЬСЯ

У  синім  небі  знов  лелеки  в'ються,
вже  вкотре  принесли  до  нас  весну.
А  поміж  них  малесенький  журавлик
гойдає  ген  хмариночку  ясну.

Його  я  упізнав!  Це  наш  крилатий,
це  наш  отой  веселик  молодий.
Це  він,  як  осінь  золотила  гай  наш,
у  теплий  край  летіти  не  хотів.

Всі  журавлі  зібралися  у  зграї,
а  він  ходив,  неначе  щось  шукав.
"Не  хоче  відлітати  наш  журавлик,"-
тоді  татусь  зажурено  сказав.

Я  часто  говорив:"Послухай,  друже!
Лети  мерщій,  бо  ж  крилоньки  дано!
Я  підросту  й  залишу  свою  хату,
в  весняному  саду  своє  село.

Лети,  маленький!  Крилонька  зміцніють,
тебе  піднімуть  легко  в  синю  вись.
Та  тільки  пам'ятай,  що  я  чекаю,
весною  ти,  будь  ласка,  повернись!"

Він  полетів...  А  що  ж  було  робити?
До  зграї  вже  останнім  він  пристав.
Що  рідний  край  є  наймилішим  в  світі,
малий  журавлик,  видно,  тоді  знав.

Де  тато  й  мама,  і  твоя  родина,
де  поле  й  річка,  і  квітучий  гай,
й  твоя  тут  Батьківщина  є,  дитино,
до  неї,  як  журавлик,  повертай!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012082
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 01.05.2024

Віктор Варварич

Йдеш до мрій

Людина  життям  крокує,
Нотує  миті  у  свій  сувій.
Чудові  картини  малює
Прямує  до  своїх  світлих  мрій.

Долаєш  круті  перешкоди
Крокуєш  до  благої  мети.
Віднайдеш  свої  нагороди,
А  до  щастя  невтомно  лети.

І  даруй  людям  свою  любов,
Сій  добро  у  життєві  поля.
Та  втікай  від  цих  лихих  обмов,
Лови  спів,  що  лише  з  віддаля.

Серце  твоє  добре  і  щире,
Дарує  нам  ніжне  тепло.
Твоє  слове  привітне,  миле,
Бажаєм  щоб  житами  зросло.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012087
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 29.04.2024

liza Bird

Не повернути…

Завжди  з’являвся  біля  неї,

Коли  сховавшись  наодинці,

Ридала  й  кожний  раз  землею,

Вбирались  слізоньки  пролиті.


За  плечі  лагідно  торкався,

Співав  їй  пісню...  та  так  ніжно,

Потому  тільки,  знов  мовчання,

До  неба  ж  линув  він  сумлінно...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012112
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Катерина Собова

Рука допомоги

Поміч    в    нас    гуманітарна  –
В    дійсність    перетворить    мрію:
Тут    всім    бідним    пропонують
Одяг,    крупи    і    олію.

-Треба,    мамо,    нам    туди    йти,-
Попросила    мала    Люда,-
Миттю    ця    гуманітарка
Допоможе    добрим    людям.

Я    учора    подивилась  -
Тьоті    в    татовім    планшеті
Зовсім    голі:    одна    в    туфлях,
Друга    -    в    білому      береті.

Вони    мерзнуть    біля    ліжка,
Одна    з    них    -    така    худенька,
Нема    ковдри,    щоб    укритись,
Простирадло    -    й    те    тоненьке.

Третя    чухалася    в    ліжку,
Бо    її    кусали    блохи,
На    ногах    були    у    неї  
З    візерунками    панчохи.

Ми    попросимо    на    пункті
Для    жінок    цих    одежину,
Щоб    змогли    вони    зігріти
Свої    груди,    ноги    й    спину.

В    школі    вчителька    казала  –
Треба    всім    допомагати,
Буде    це    приємно    тьотям
І    радіти    буде    тато!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012111
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Ніна Незламна

Вишневі пелюстки

Розвівала  вишня  пелюстки  додолу,
Шубостливий  вітер,  здіймав  у  висоти,
Та  зненацька  впали  прямо  на  дорогу,
Не  знайшлася  доля,  певно    Боги  проти.

Тож    навіщо  квітла  з  колисковим  співом,
Все  ж  втішалась  світом    й  ранньою  весною,
Ой  та  нащо    ж    зрада,  суперечка  з  гнівом,
Замовкало  серце,  вмивалась  сльозою.

Діточок  зростила,  їм  би  жити  й  жити,
Та  війна  кривава,  сповила  в  кайдани,
Розлютився  вітер,  зніс  до  неба  квіти,
Землю  лють  гнобила,  допікали  рани.

Скільки  сили  вклала,  до  жалю  боліло,
Ввись  політ  пелюсток,  навкруги  біліло.

21.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012117
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Lana P.

В твоїх обіймах…

В  твоїх  обіймах  -  солодко,  затишно,
Коли  запрошуєш  до  танцю  нишком.
На  пальчиках  танцюємо  в  полоні,
Зникають  межі  -  лінії  червоні  -
Усесвіт  нас  тримає  на  долоні.            28.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012102
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Ніна Незламна

Вербна неділя

Почуття    теплі,  нестримні  до  світу,
Весна  корали  дарувала  квітам,
Сприйняття  дива  -  різнобарвність  цвіту,
Пора  ясніти  і  вербовим  вітам.

Кольори  жовті,    роси,  мов  алмази,
Лиш    пух  махровий  заграє  із  вітром,
Давно  немає  на  нього  образи,
Він  спав    день  й  ніч,  прозвали  нечуйвітром.

Щодня  ж  дощило,  омилась  землиця,
У  росах  сяючих,  трави  зелені,
А  верба  нині,  як  красна  дівиця,
Тож  прийшло  свято,  Вербної  неділі.

Ми  просим  Бога,  най  війна  скінчиться,
Посвятить    разом,  нам  буде  нагода,
І  земля  рідна,  нехай  освятиться,
Й  почують  люди  слово-Перемога!

*
Шановні  друзі,  читачі!
Щиро  вітаю  з  Вербною  неділею!
Миру,  добра,  наснаги,  здоров’я  і  щастя!
Хай  вербичка  б’є!
Захисникам  й  захисницям  сили  придає!
Подяка  й  уклін  воїнам  нашим,
Що  ми  теж  можемо  святкувати.
Все  буде  Україна!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012025
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 28.04.2024

liza Bird

Подих весни

Тільки  вслухайся,  пані,
Чуєш,  отам  є  життя,
Подих  весни...  звідтіля.

Зимно,  сніг  землю  покрив,
Скажеш,  оману  приніс?
Слову  мольфара  повір.

Пролісок  звідти,  бачиш?
Синій,  дивись...  і  трава,
Сяє  смарагдом  вона.

Дайно  руку,  не  бійся,
Хочеш  відчути...  вперта,
Тягнуться  вгору  стебла.

Усмішка  мила,  ніби,
Квіткою  стала...  дива́,
Діє  на  жінку  весна!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011944
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Юлія Щербатюк В’южен

ПО КОМУ ПОДЗВІН?

"Не  питай  ніколи  по  кому  подзвін,  він  і  по  тобі"

                                                                                                                 Е.Хемінгуей


Травою  дійсність  поросла,
Угрузла  в  споминах  поснулих.
Та  пам'ятала  все  зола,
Пророчила  забуть  минуле.

Яке  вже  зникло  у  імлі.
І  буде  мало  тих,  що  знали.
Про  те  змовчали  ковилі
Під  сінню  віщого  забрала.

Здичавілі,  отак,  вітри
Шепочуть  в  хащах,  наче  зводні.
У  безрозсудної  пори
Є  безнадійнеє  сьогодні.

І  цідить  свій  смертельний  дим
Неупокоєне  кресало.
Хто  був  неправий?  Не  зумів?
Питання  неважливим  стало.

Але  запалює  щорік
усе  нові  армади  свІчок.
І  скорбних  жнив  іде  потік
Під  схлипи  болісного  віче.

Зоря  із  неба  впала  там.
Така  лукава,  доля  наче.
Про  що  співають  дзвони  нам?
За  ким  вони  так  жадно  плачуть?


29-30  липня  2023  року.

Переклад  власного  віршу.

О  КОМ  ЗВОНЯТ  КОЛОКОЛА?
27-29  квітня  2016  року.

Вірш-першоджерело  знаходиться  серед  моїх  віршів,    надрукованих  раніше.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011900
дата надходження 26.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Lana P.

Розгублена зі сну… (сонет)

Шершавою  рукою  вітер
Погладив  пагорби  вві  сні,
Щетину  об  травицю  витер  -
Навіяв  спогади  сумні.

Спивав  нічні  сріблясті  роси,
В  кітневу  пору  із  трави  -
Куйовдив  не  ошатні  коси,
Оглянув  з  ніг  до  голови.

Не  ніжним  поглядом,  лукавим,
Уп'явся  в  дикий  живопліт  -
Там  сонні  горобці  чудні.

Охриплим  голосом  та  жвавим
Нелагідно  сказав  «привіт»,
Розгубленій  зі  сну  весні.



25.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011859
дата надходження 26.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Віктор Варварич

Вам сьогодні шістдесят

Летять  роки  у  синю  даль,
Малюють  свої  картини.
Ховають  радість  і  печаль,
Звільняють  нас  від  рутини.

Невтомно  життям  крокуєте,
Ось  позаду  вже  шістдесят  літ.
Ви  людям  радість  даруєте,
Здійснюєте  важливий  політ.

Як  багато  уже  звершено,
На  вашій  життєвій  стежині.
Ще  більше  буде  довершено,
На  славу  нашій  батьківщині.

Тож  відважно  крокуйте  далі
І  добрі  справи  свої  робіть.
Збирайтесь  вище  по  спіралі,
Не  спиняйтесь  до  мети  ідіть.

Нехай  Бог  здоров'я  дарує
І  огортає  ніжним  теплом.
Нехай  Ангел  поряд  крокує
Збагачує  щастям  і  добром.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011866
дата надходження 26.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Ніна Незламна

Пробудження

Зеленавий  колір,  мигтів  у  садочку,
У  безсонну  нічку  світле,  ніжне  листя,
Із  бруньок  маленьких  виткало  сорочку,
Вдягнув  світлий  ранок  у  срібні  намиста.

То  життєвих  подих,  насолод  повітря,
Розстелитись  ніжно,  сприймать  світ  звабливий,
У  обіймах  сонця,  не  знать  зимні  вістря,
А  пізнать  цілунки,  шле  ж  вітер  щасливий.

Ледь-ледь  тьмяні  сутінки,  відійшли  жваво,
Веде  промінь  танго,  вміло  в  піднебессі,
Зтамувавши  подих,    птах    завів  сопрано,
Прокидайся  земле,  сни  відводь,  на  часі.

                     21.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011816
дата надходження 25.04.2024
дата закладки 25.04.2024

Юлія Щербатюк В’южен

УТРАЧЕННЫЕ ИЛЛЮЗИИ

Ослепший  и  покорный  злой  юдоли
кому  внимаешь?  Хоть  себе  не  ври!
И  нас  пластает  тонкою  слюдою,
и  покрывает  скорби  алтари.

Теряем  мы  друг  друга  постепенно.
Казалось:  сон    ошибка,  баловство...
Но  всё  сильнее    этот  холод  в  венах,
и  иллюзорней  прежнее  родство.

До  отвращенья  искупавшись  в  фальши,
мы  в  мОроке  нахлынувшей  беды.
Увы,  не  тот,  кем  мне  казался  раньше.
А  был  ли  хоть  когда-то  близким  ты?

18  -  21  апреля  2014  г.


   "братское"...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011828
дата надходження 25.04.2024
дата закладки 25.04.2024

Катерина Собова

Солодка жінка

Був    ще    з    ночі    злий,    сердитий
Іннокентій    на    дружину,
Придирався    до    дрібничок,
Тарабанив    безупинно:

-Я    вважав    -    ти    жінка    мудра,
Апетитна,    як    сосиска,
Думав:    ти    -    цукрова    пудра,
А    насправді,    ти    -    редиска.

Де    ж    той    цукор    заховався?
Погляд    -    хижої    вовчиці,
І    в    душі    твоїй,    і    в    тілі  –
Суміш    хрону    і    гірчиці.

-Вам    не    вгодиш,-    каже    жінка,
Здатні      всі    критикувати!
Щоб    відчути    смак    солодкий,
Треба    знати,    де    лизати.

Я    -    лікер    солодкий    в    пляшці,
А    ти    бачиш      лише    тару,
Я    не    жінка,    я    -      цукерка,
Суміш    меду    і    нектару!

І    хоч    я    -    пахуча      квітка,
Піду    геть    з    цієї    хати,
Доведеться    мені,    бідній,
Іншого    джмеля    шукати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011741
дата надходження 24.04.2024
дата закладки 24.04.2024

ТАИСИЯ

ВИРУС.

ВИРУС.
Нынче          вирус          «сукин          сын»
Косит          праведных          мужчин.
Не          идут          у          них          дела.
У          них        «горе          от          ума»
Овладели          они          ловко          
И        снарядом          и        винтовкой…
Побывав          в          горячих          точках,
Потеряв          друзей,          знакомых,
Им        конечно        трудно        очень
Уживаться        даже        дома…
В        жизни        места        не        находят
И          свою          семью          подводят…
Этот        праведный          народ    -
Он          в          депрессии          живёт…
Вирус          этот        кровожадный    -
Утоляет        свою        жажду.
В        той          нервозной          атмосфере
Нервы          будут        на        пределе…
Места      в      жизни        не      находят  
И        в      депрессию        уходят…
К      ним      стресс      в      отчаянье          приходит.
23.04.    2024.              (    продолжение      следует)

Часть    2.                  СТРЕСС.
(Из      старой        тетради.)
Как          избавиться        от        стресса,
Знаю      теперь      чётко.
Эту        трудную        проблему
Не          спасает        водка…
Так      устроен        организм  –
Мигом        реагирует:
Закипает      в        жилах        кровь,
Всё        тебя        нервирует.
Изучила        я      проблему  _
Сложная      наука.
Медицина      доказала:
В      стрессе      съели      КУКА…
От      избытка      нервных        чувств
Скачет      и      давление.
Ты      в      критический        момент
Сделай        упражнение:
Три,        четыре    -    руки      шире.
И        вдыхаешь        глубоко.
А        потом      разбей        посуду,
Вазу      в      стиле      «рококо»…
Но!    Помогут      и      объятья!
В      офис        женщина        вошла…
К      Вам      она      в      нарядном      платье    
На      свидание      пришла…
Этот      метод      самый      верный!
Эффективнее      других!
Вирус      смоется      мгновенно!
ЛОЖЕ      -    делим            на      двоих…
23.  04.    2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011709
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 23.04.2024

valentinaaaa

Добро переможе у злі

Так  тяжко  тепер  на  душі
Удосталь  болю  і  страждання,
Колись  настануть  світлі  дні
Краса  в  весні,  в  її  буянні.

Так  тяжко  тепер  на  душі  
На  очах  сльози  не  зникають,
Можливості  не  стало  в  сні
Коли  сон  міцний  долає.

Так  тяжко  тепер  на  душі  
Нам  радість  колись  повернути,
Пройде  горе,  що  у  сім'ї  
Кращого  варіанту  здобути.

Так  тяжко  тепер  на  душі  
Всі  надіємось  на  перемогу,
Добро  переможе  у  злі  
Душевна  у  всьому  є  змога...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011695
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 23.04.2024

liza Bird

Квіти та жінка

Квіти  та  жінка,  завжди́  поєднання,
Гляньте  на  погляд  її  особливий,
Ніби  навколо  в  любові  зібрала,
Радість,  що  робить  безмежно  щасливим.


Подихом  ніжним  небесного  Раю,
Променем  сонця  привітне  торкання,
Знає  вона,  як  тепло́  відчуваю,
Світиться  щастям  й  дарує  кохання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011655
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Надія Башинська

ПОГЛЯНЬ, ДИТИНО, СВІТИТЬСЯ РОСА!

Поглянь,  дитино,  світиться  роса...
це  в  ній  земля  вмивається  раненько.
Ці  роси  нічка  дарувала  їй,
щоб  зраночку  умилася  чистенько.

Від  чистих  рос  ясніють  небеса,
і  пташка  ой  як  весело  співає.
Поглянь,  дитино,  сад  наш  у  цвіту,
весна  цім  цвітом  світ  благословляє.

Вставай  і  ти,  ріднесенька  моя,
умийся,  стрічки  заплети  у  коси.
Біжи  мерщій,  поглянь  на  наш  садок,
побачиш,  як  цілує  сонце  роси.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011625
дата надходження 22.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Lana P.

КИШЕНІ КЛУМБ…

В  епоху  комашиних  румб,
Освячених  пилками,
Пожвавлений  в  повітрі  дзум,
Оспіваний  птахами.

Весни́  не  відкривав  Колумб,
Мандруючи  морями,
Оздоблені  кишені  клумб
Барвистими  квітками.                

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011620
дата надходження 22.04.2024
дата закладки 23.04.2024

Юлія Щербатюк В’южен

НЕВЛОВИМИЙ СОН

Сон  зачепився  десь  за  вчора,
Не  квапився  до  мене  йти,
Повільно  місяць  сунув  вгору  -
Спадаючий  і  геть  худий.

Старечу  спину  гнув  уліво,
З-за  хмар  деінде  виринав,
Та  позирав  на  мерехтливе
Багаття  зоряних  заграв.

І  огортала  таїною
Все  суще  ніч  у  цій  весні,
Та  сперечалася  зі  мною,  
Впіймає  сон  мене,  чи  ні?

Той  не  спішив  мене  ловити,
Усе  по  закутках  ходив.
Хоч  відбуяли  перші  квіти,
Та  одягнули  цвіт  сади.

Їх  аромат  у  вікна  линув,
І  заспокоював  разом.
Думки  своїм  лінивим  плином
Вже  підпускали  хтивий  сон.

Неспокій  у  минуле  канув,
Ніч  досягнула  глибини.
А,  потім,  сновидінь  омана
Накрила  легкими  крильми.


4    -  20    квітня  2024  року.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011526
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 22.04.2024

Ніна Незламна

Не дивись у дзеркала

Ти  не  дивись  у  дзеркала,
Коли  позаду  сімдесят,
То  все  зібрали  жернова,
Мов  той  пониклий,  весни  сад.

Пелюсток  сховка,  при  землі,
Не  відродитися  зерні,  
Зіпріли  часом,  у  пітьмі,
Кісточка  снить,  тож  не  одні,

Життя  неначе  карусель,
Гойда  вітрець,  мов  на  воді,
Кудись  несеться  корабель,
Досягти  нових,  світлий  мрій.

Який  же  час,  надасть  життя,
Ще  кілька  кроків,  обережних,
Та  чи  побачиш,  майбуття,
Чи  доля  дасть,  дні  бентежні?

Тож  до  дзеркал,  надій  нема,
Хай  що  було,  те  відгуло,
Най  закінчиться,  лиш  війна,
Щоб  навкруги  все  розцвіло.

21.04  2024р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011537
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 21.04.2024

liza Bird

Це ж квітень.

Де  взявся  вітер  зненацька,
Й  вербу́  схилив  над  водою,
Завзято  тішився,  правда,
Весня́ний  місяць  грозою.

Цей  дощик  довго  чекали,
У  полі  трави  зелені,
В  садочку  яблуні  па́нни,
Стоять  журливі  сердешні.

Та  сонце  по́між  хмаринки,
Квітки  вже  зранку  леліє,
Вони  розв'яжуть  хустинки,
Й  духмяно  пахнуть,  це  ж  квітень.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011492
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 21.04.2024

Віктор Варварич

Разом зі мною

Ти  щастя  мені  даруєш,
Ніжно  огортаєш  крилом.
Разом  зі  мною  крокуєш
І  п'єш  кавусю  за  столом.

З  тобою  у  мріях  літаю
І  ловлю  цю  небесну  блакить.
Жагуче  кохання  пізнаю
І  любов,  яка  душу  сріблить.

Я  відчуваю  стукіт  серця,
Яке  розпалює  почуття.
Спиваю  воду  із  озерця
Та  поринаю  у  забуття...

Ти  мого  серця  полонянка,
Лікуєш  спраглу  душу  мою.
Ти  мила  красуня  -  панянка,
Із  тобою  наче  у  раю.

Разом  картини  малюємо,
Сюжети  такі  особливі.
До  любові  ми  прямуємо,
Будемо  разом  ми  щасливі.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011480
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 21.04.2024

Любов Іванова

ЗУСТРІЧ З МУЗОЮ В САДУ

[b][color="#12590a"]У  саду  квітучім  Музу  я  зустріла,
Пелюстками  вишні  бавилась  вона.
-  Ти  чому  не  пишеш,  -  запитала  мило.
Може  не    до  серця  Любоньці  весна  ?

Подивись  довкола,  сад,  як  наречена,
Прибраний  святково  в  білосніжний  цвіт.
Навіть  лист  різьблений  молодого  клена
ЗаграЄ  до  вишні…  у  природи    флірт.  

Застелили  землю    ізумрудні  трави,
Заквітчались  сквери  на  усі  смаки.
Саме  час  для  втіхи,  радості,  забави,
Бо  ж  весна  дається  сЕрденьку  взнаки.

-Музо  моя,  Музо!!  Мовиш  ти  правдиво
Додає  наснаги  сонячна  весна.
Та  душа  заклякла,  їй  чомусь  журливо.
Бо  на  наших  землях  з  ворогом  війна.

Я  звернУсь  до    неба:  «Дай  достатньо  сили
Попри  негаразди  бачити  красу.
Щоб  натхненне  слово  дарувало  крила,
Підіймало  настрій,  геть  прибрало  сум.[/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011443
дата надходження 20.04.2024
дата закладки 20.04.2024

Валерій Лазор

Шарілася

Шарілася,  тремтіла  полотном,
Гойдала  хвилю  витомленим  дихом,
Червоним  боком  -  молодим  вином,
Сповзала  блиском  каменями  тихо.
Пускалось  світло  горизонтом  вплав,
Горіло  соромом,  напевно  вперше,
А  спогад  погляд  перший  все  стрічав,
Щем  відпускав  теплом  лише  найлегшим.
До  ніг  твоїх  тулилась  сонця  гра,
Жив  час  між  нами  тихою  водою,
Та  риба  сплеснувши,  у  дивне  па,
Ой,  не  спроста,  зникала  золотою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011445
дата надходження 20.04.2024
дата закладки 20.04.2024

Інь-янь

До тебе

Іду  вночі  по  сходинках  до  тебе
Крізь  сутінки,  минаючи  зірки,
Щоб  ковдрою  пухкою  впасти  з  неба
І  обігріти  душу  в  дні  гіркі.

Лечу  завжди  в  думках  до  тебе  й  мріях,
Торкаюся  глибин  і  ніжних  струн,
І  потайки  гойдаюся  у  віях,
Щоб  не  збудити  та  розвіять  сум.

Біжу  крізь  терни  й  хащі  без  зупинок,
Лишаючи  позаду  серця  біль,
На  обрії  маячить  твій  будинок
І  в  голову  вже  б'є  кохання  хміль.

Пливу  на  килимі  по  білих  хмарах,
Несу  тобі  гарячий  дотик  снів,
Обіймами  віддам  жагучий  спалах,
Вогнем  зійду,  що  довго  в  грудях  млів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011408
дата надходження 20.04.2024
дата закладки 20.04.2024

Lana P.

Кохання істина…

Взаємність  випромінює  пісок,
У  сонцесяйному  сплетінні,
Поєднує  незримі  тіні  -
Ласкаво  просить  у  танок.

Емоції  вихлюпує  вода,
Шепочуть  хвилі  прибережні,
Де  дві  душі,  необережні,
Попутний  вітерець  гойда.

Чуттями  переповнені  вуста,
Солодким  присмаком  спокуси,
Зійшлись  в  глибинному  цілунку,

Шукають  в  неба  порятунку  -
З  магічних  зір  вчепило  буси.
Кохання  істина  проста.                                                  18.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011247
дата надходження 18.04.2024
дата закладки 19.04.2024

Юлія Щербатюк В’южен

ВЕНЕЦ ТВОРЕНЬЯ?!

Быть  узником  в  темнице  вечных  "надо"
От  самых  ранних,  до  конечных  вех...  
Не  то  ли  та  немыслимая  плата,  
чтоб  называться  гордо  Человек?  

Под  звон  цепей  незыблемого  "должен"
Мы  часто  тащим  не  по  силе  кладь  
стоически  и  доблестно,  -  не  ропщем.  
День  продержаться  б,  ночку  простоять!  

Впитавший  непреклонное  "обязан",  
Свободный  в  несвободе  индивид  
Закован,  ограничен,  крепко  связан,  
невидящ,  глух,  и  бытием  забит...  

Мы  прозреваем  только  на  мгновенья,  
И  бодрствуем,  отчасти,  иногда.
Но  с  гордостью  себя  Венцом  творенья,  
зовём,  шагая...  Только  вот,  куда???


Архив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011359
дата надходження 19.04.2024
дата закладки 19.04.2024

liza Bird

Запекла тиша

Між  нами  тиша  запекла,
Тривала  днями  й  ночами,
На  небо  гляну  -  пустеля,
Тож  видно  зорі  згорали.

Чомусь  одна  лиш  дрібниця,
Відтак  украла  це  щастя...
Яка  тепер  вже  різниця,
Коли  так  легко  ти  здався...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011340
дата надходження 19.04.2024
дата закладки 19.04.2024

Віктор Варварич

Весняні дні

Жовті  барви  одягнули  поля,
А  вітерець  кульбаби  гойдає.
У  небі  лунає  клич  журавля,
Свою  журавку  досі  гукає.

Милі  тюльпани  танцюють  в  ланах,
Первоцвіти  із  ними  кружляють.
Чудну  мелодію  видає  птах,
А  свійські  птахи  допомагають.
   
Сади  одягли  гарні  вишиванки,
Їхні  узори  розтривожили  нас.
Сонце  виконує  весни  забаганки,
Шпацерує  з  нами  посеред  терас.  

Верболози  полощуть  свої  коси,
У  дзеркальних  водах  тихого  Дністра.
Ще  одна  лиш  мить  і  впадуть  покоси,
А  ми  відігріємось  біля  костра.

А  весняні  дощі  смуток  змиють,
Разом  із  ним  цю  тужливу  печаль.
А  стосунки,  наші  рани  зшиють,
Прочинять  у  небо  сіру  вуаль.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011334
дата надходження 19.04.2024
дата закладки 19.04.2024

Катерина Собова

Борщ

Не    могла    свекруха    спати:
Дійшла    в    хату    звістка,
Що    синочка    не    годує
Молода    невістка.

Зранку      в    гості    подалася
(Хіба    ж    будеш    спати)?
І    на    кухні    у    каструлі  
Стала    заглядати.

Борщ    насипала    невістка
В    велику    тарілку,
Додала    сметану,    зелень,
Курячу    гомілку…

Куштувала    це    свекруха,
Плямкала    губами:
-Подавати    борщ    вчорашній
Ти    навчилась    в    мами?

-Ваш      синочок      їсть    нормально,
Так,    як    усі    люди,
Борщ    не    тільки    був    вчорашній,
А    й    завтрашній    буде.

Їжте,    мамо,    не    спішіть    так,
Щоби    не    вдавились,
Бо    варити    борщ    на    три    дні
Я    у    вас    навчилась!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011174
дата надходження 17.04.2024
дата закладки 17.04.2024

Віктор Варварич

Розмаїття весни

Вже  сонце  біжить  за  небокрай,
Ми  ловимо  весняний  розмай.
Нам  любиться  весняна  пора,
А  розмаїття  -  казкова  гра.

Квітами  долина  гомонить,
А  річка  нашу  душу  сріблить.
Поле  дивує  оксамитами,
І  чарівними  самшитами.

Серце  мелодію  співає,
А  скрипаль  романси  нам  грає.
Трембіта  горами  лунає,
До  подвигів  нас  закликає.

Сині  гори  красою  чарують,
Художники  картини  малюють.
Всіх  заполонила  весни  краса,
Вмиває  душу  холодна  роса.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011167
дата надходження 17.04.2024
дата закладки 17.04.2024

Юлія Щербатюк В’южен

НА САМОТІ

Зорь  прощальных  зарево
Голос  твой  теряется  вдали...
Что  тебя  заставило
Предать  мелодию  любви?

Микола  Добронравов  "Мелодия  любви"  (із  репертуару  Мусліма  Магомаєва)



Про  що  мені  з  тобою  говорити,
Коли  мовчання  зціпило  вуста,
А  почуття  леткі  розвіяв  вітер,
І  на  поталу  часові  віддав?
Щоби  не  мали  порятунку  двоє...
Не  заслужили  нагороди  ті,
Хто,  зрадивши  мелодіЇ  любові,
Залишили  її  на  самоті.


1  листопада  2023  року.
все  ще  нарис...

Малюнок  із  інету.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011173
дата надходження 17.04.2024
дата закладки 17.04.2024

Віктор Варварич

Прямуйте до спасіння

Хай  тривога  вас  не  лякає,
А  Боже  світло  завжди  сяє.
Ви  правдиву  віру  збережіть
І  впевнено  до  Господа  йдіть.

Молитва  щира  не  стихає,
На  подвиги  вас  надихає.
Крокуйте  сміливо  у  життя,
Усмішка  не  сходить  із  лиця.

А  ви  будьте  світлом  для  світу,
Будуйте  віру  з  моноліту.
Нехай  Господь-Бог  надихає,
Пройти  життя  допомагає.

Діва  Марія  оберігає
І  до  Бога  ваш  шлях  прокладає.
Відкиньте  подалі  своє  горе,
Осягнете  небесні  простори.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011126
дата надходження 16.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Ніна Незламна

Весняний цвіт

Весна  буяє  у  бажанні,
Подарувати  цвіт  бузковий,
Хоч  вже  й  скидають  квіти  ранні,
Цьому  сприя,  вітрець    раптовий.

Напевно  ревність,  сподівання,
Щоб  не  любилася    щоночі,
Із  паном-  крокусом  зарання,
Та  й    не  світились  щастям  очі,

Вона  ж  чуть  світ,  слала  цілунки,
І  сповивала  теплом  ніжно,
Ховала  в  росах  солод,  трунки,
Душа  тулилася  приліжно.

Весна  буяє  у  жаданні,
Повздовж  доріг  встеля  барвінок,
Нехай  закохані,  в  цвіт  вбранні,
Не  утрачають  мрій  чаїнок.

Весняний  цвіт-  пори  дарунок,
Сердець  єднання,  щоб  навіки,
То  для  життя,  земний  ґатунок,
 Для  почуттів  тепленькі  втіхи.

Вершин  досягши,  своїх  прагнень,
Принеси  мир  до  України,
Щоби  суцвіття  у  буянні,
Почуло  радісну  новину,
Кінець  війні,  співай  пташино!


                               16.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011094
дата надходження 16.04.2024
дата закладки 16.04.2024

liza Bird

Грайливий віщун

Духмяний  бузок,  зворушливо,  ніжно,
Торкнувся  за  плечі  раннім  серпанком,
Грайливий  віщун  подіяв  магічно,
Кохання  згадалось  з  гарним  світанком.

Тож  музика  лине  м'яко,  барвисто,
Співають  пташки  ще  й  пісню  незвичну,
Сьогоднішню  зрілість  просто  залишмо,
Не  вдержиш  снагу  жіночу  нестримну.

Весна  подарує  дивну  чарівність,
Нове  почуття,  захопливе,  справжнє,
Цей  стан  берегти  хотілося  б  вічність,
Коли  у  душі  цій,  молодість  сяє.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011054
дата надходження 15.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Lana P.

Літають голуби…

Літають  світом  голуби́  -
Переплітають  крила.
Цілуй  її,  голуб,  люби,  
Допоки  є  ще  сила!

Пригадуєш,  і  ти  колись
Їх  дарував  для  мене  -
Обидві  душі  заплелись,
Як  сонячні  знамена.

Миролюбиві  зв'язкові  -
Провісники  любові,
Дарують  ранки  голубі
І  миті  кольорові!

Зіркові  мрії  у  траві...
Воркують  білі  вартові.

P.S.  Світлина  з  Pinterest.
14.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011058
дата надходження 15.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Віктор Варварич

Тривожиш серця

Рання  весна  красою  чарує,
Роздмухує  духмяний  аромат.
Магнолія  радість  нам  дарує
І  створила  красивий  експонат.

Гарну  картину  намалювала,
Її  доповнила  твоя  краса.
Ти  до  свого  щастя  шлях  проклала,
Який  благословили  небеса.

І  у  цих  весняних  переливах,
Свої  життєві  миті  нотуєш.
І  ловиш  давні  мрії  у  зливах,
Над  емоціями  домінуєш.

Створюєш  особливі  моменти
І  тривожиш  чоловічі  серця.
Ми  даруєм  тобі  компліменти
І  крокуємо  поряд  до  кінця.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010999
дата надходження 14.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Родвін

Райдуга

Десь  сон  пропав...  Гримить  над  гаєм,
Досвітня  тиша  вщент  розбита  !
Земля,  вся  хмарами  сповита,
На  дощ  стривожено  чекає...

Здійнявсь,  зненацька,  лютий    вітер,
Гойдає,  хилить,  гне  ялину,
Зламав  при  корені  осину,
Мов  сніг,  мете  пелюстки  цвіту  !

Палають,  сліплять  блискави́ці  -
Страшні,  нестямні  їх  удари  !
В  їх  сяйві,  тіні  -  мов  примари...
Гамселять  землю  громовиці  !!!

Розве́рзлось  небо.  Божий  світ,
Накрило  зливи  пеленою  !
Вже  не  весняною  грозою  -
Гарматним  боєм,  грім  гримить  !

Як  з  це́бра  ллє,  невтомна  злива  -
Струмок  дзвінкий,  роздавсь,  розлився,
В  потік  стрімкий  перетворився  -
Вирують  струмені,  бурхливі  !

Вогонь  погас.  В  наметі  мряка  -
Все  тіло  почало  дрижати...
Заснуть  би  швидше  !    І  поспати  ...
Та  грім  гучни́й  не  дасть  ніяк  !

Але  вже  чути  -  дощ  стихає...
Земелька,  до́чиста  умита,
Серпанком  сизим  оповита,
Весняний  ранок  зустрічає  !

Ясніє  небо  -  вже  світає...
Зриває  вітер  краплі  з  листя,
Ранкові  співи  донеслися  -
Пташиний  гвалт  стоїть  над  гаєм  !

Небесний  край,  як  жар  палає,
Гарячим  барви  налилися,
Назу́стріч  сонцю  простяглися  -
Світ  Божий  день  нови́й  вславляє  !
 
А  над  землею  -  примха  Фе́ба*...
Повірить  навіть  неможливо,
Що  є  в  цім  світі  більше  диво  -
Ясніє  райдуга...  В  пів  неба  !



*            Феб  --  в  римскій  міфології
син  Зевса,      бог    світла    і    сонця.



05.02.2021  р.  -  12.03.2024  р.


Фото    https://cdn.mapme.club/images/2379/23792-snimok-vsej-zhizni-molniya-i-raduga-v-odnom-kadre.jpg

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010854
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 13.04.2024

Любов Таборовець

На вітрах історії…

На  вітрах  історії,  в  сивій  пелені,
У  віки  сплітаються  пережиті  дні.
Туго  перевеслами  зв’зані  роди
Не  важливо  звідки  і  коли  прийшли.  

На  вітрах  історії,  з  глибини  століть,  
Правда  із  легендою  з  ними  гомонить.
Я  її  почула  якось  мимохіть.
Тут  шукаю  й  досі  загадкову  нить

Ту,  що  звідусюди  манить  у  село
Є  таке  сьогодні,  й  здавна  тут  було.
Як  весна  розбудить,  ліс  зашелестить,
Вітрець  трави  пестить,  в  ній  роса  тремтить…

В  відголосках  низом  котиться  луна…
Аж  до  Зірки  з  долу  добіга  вона.
Попід  лісом,  лугом  буйний  очерет  -
Там  Деркачка  вправно  вигнула  хребет.

Спить  Дзвіниця  в  травах,  тиха  і  свята
В  таємницях  ночі,  в  прохолоді  дня.
Травами  Юрчиха  вкрилася  давно,
В  різнобарв’я  квітів  вкуталося  тло.

Синь  всю  проліскову,  із  небес  блакить,
Заховала  в  хащі  й  джерельцем  дзюрчить…
А  в  люстерці,    вмите  в  річковій  воді  –
Все  село  світанком  відбива  на  дні.

Як  вітрець  повіє,  верболіз  хитне,
Лебідь  з-за  купини  довгу  шию  гне.
А  за  ним  чарівна  лебідь  виплива…
Заворожить  всесвіт  цих  коханих  гра.

Як  садки  медами  пахнуть  скрізь  в  селі!
Пшениці  співають  оду  цій  землі.
Тут  віками  потом  скроплені  поля.
Завжди  трударями  славилась  вона.

Тому  й  осінь  щедра  храмом  веселить.
Все  село  гуляє,  пісня  скрізь  дзвенить.
Радісна  –  про  щастя,  почуття  й  любов,
Та  й  сумна  –  не  вперше,  крає  серце  знов.

Перехресні  долі,  мов  стежки  в  степу,
З  Заходу  і  Сходу  топчуть  тут  межу.
В  шлюбі  поєднався,  спеленався    рід,
І  міцним  тепер  є,  мов  хрещенський  лід.

Розрослось  коріння  славних  Ганничів,
Ковтунів    багато,  всюди  –  Братчуни…
Вже  у  світі  безліч  з  цих  дерев  гілок
В  квітах  їхні  крони  пестять  діточок.

Мова  посивіла,  суржиком    скрізь  в’є…
В  кожнім  слові  мудрість  прадідів  встає.
На  кущах  бузкових  нею  солов’ї,
Колисають  діток,  бережуть  їх  сни.

Промені  з-за  хмарки  зиркають  в  Хорол,
Жовту  скатертину  розстеля  роздол…
Поспішають  гості  радо  всі  до  нас
В  насолоді  літом  тут  проводять  час  .

В  милості  у  Бога  цей  козацький  край
Завжди  боронився    від  ворожих  зграй.
Пережив  не  раз  він  голод  і  війну  –
Миру  тепер  молить  завтрашньому  дню.

Радалівка  –  диво,  магія  віків…
Все  щоб  передати,  то  забракне  слів.
У  вітрах  прадавніх,  пісню  із  століть,
Слухай,  щоби  знати  як  по-правді  жить.

На  вітрах  історії,  з  глибини  століть,  
Правда  із  легендою  всюди  гомонить…
Загадкова  тиша.…  Я  її  ловлю…  
Знаю  вже  за  що  я  це  село  люблю.

"Зірка",  "Дзвіниця",  "Юрчиха"  -  назви  урочищ  населеного  пункту  с.  Радалівка.
Фото  автора

12.04.2024
Л.  Таборовець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010798
дата надходження 12.04.2024
дата закладки 12.04.2024

Віктор Варварич

Весняні барви

Весняні  барви  душу  веселять,
Огортають  нас  ніжним  теплом.
Упіймати  красуню  норовлять
І  гуртують  друзів  за  столом.

Дарують  нам  неповторну  красу,
Тривожать  закохані  серця.
Заплітають  золотисту  косу,
Крокуюють  разом  до  кінця.

І  впіймають  свою  щасливу  мить,
У  якій  любов  формує  нас.
Палке  серце  від  кохання  тремтить
І  спиняє  цей  невтомний  час.

А  пташиний  піснеспів  чарує,
Сріблясті  води  тікають  в  даль.
Сонце  вербам  коси  полірує
І  спалює  вчорашню  печаль.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010789
дата надходження 12.04.2024
дата закладки 12.04.2024

Ніна Незламна

Гомінкий вітер

Весняний  вітер,  гомінкий,
Зібравши  подихи  весни,
Розвіє  запах  мов  п’янкий,
Лишень  не  чути  б,  звук  війни.

Злегка  всім  настрій  підійма,
Під  спів  пташиний,  у  гаю,
Бузок  з  бруньками  вигляда,
Вже  наготу,  розкрив  свою.

Сприймавши  зранку,  смак  роси
Як  солод  кращих  почуттів
Зелений  колір  миготить
Несе  собою  диво  -  мить.

                                         08.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010665
дата надходження 10.04.2024
дата закладки 10.04.2024

liza Bird

Кохання рай, чи все ж пекло?

Кохання  рай,  чи  все  ж  пекло?
ДушІ  летіти  за  хмари,
Або  горіти  нестерпно.
Чому  роз'ятрені  рани,
Завжди́  порушують  спокій,
Лишають  се́рденьку  шрами,
Услід  втікають  за  обрій...

Сприймаєш  якось  блаженно,
Не  бачиш  жодної  брами,
І  танеш  ніжно,  чуттєво,
Безмежне  поле,  там  маки,
І  роси  сиплються  сріблом,
На  небі  зникли  всі  хмари,
Незвичним  сяєш  ти  світлом...

Кохання  рай,  чи  все  ж  пекло?
Безмежно  манить,  що  зробиш,
Устояти  зовсім  нелегко.
Духмяний  подих  бузковий,
Почулась  пісня  веснянка,
Це  серця  шепіт  казковий,
Життя  пусте  без  кохання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010661
дата надходження 10.04.2024
дата закладки 10.04.2024

Lana P.

ШКОЛА ДЛЯ БІЗНЕСВУМЕН… (Гумор)

Тут  як  тут  відкрились  школи  -
Нині  бізнесвумен  в  тренді.
На  заняття  ходять  леді  -
Заробіток  для  Миколи.

Кожна  з  них  про  власне  мріє,
Грошові  винагороди.
Він  психолог  від  природи,
Говорити  добре  вміє.

Ученицю  бувшу  в  Сави,
В  офісі  зустрів  зненацька  -
До  науки  була  хвацька.
-  Як  пішли  у  тебе  справи?

-  Та  нема  іще  прибутку  -
Власне,  кошти  йдуть  в  задвірки:
Податкові,  перевірки...
І  не  мрію  про  відпустку.

Душу  привідкрив  для  Полі,
Хоч  давно  забув,  як  звати:

-  Хочеш,  пташко,  правду  знати?  -
Гейзером  його  прорвало:
-  Бути  в  бізнесі  замало  -
Бізнес  просто  треба  мати!

Я  ще  й  досі  в  бізнес-школі
Продаю  сертифікати!                                                        6.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010440
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Катерина Собова

Характер жiнки

Чоловік    Петро    вже    зранку
У    щасливу    пору    й    днину
З    днем    народження    на    ганку
Привітав    свою    дружину:

-Тобі    виповнилось    двадцять,
Дорога    дружино    Алло…
В    руки    пхав    троянду    білу,
Серце    в    грудях    калатало.

-Вже    два    роки    ми    з    тобою,
Стала    ти    в    житті    мудріша,
І    в    роботі,    і    в    стосунках
Розумніша    і    сильніша.

Поки    Петя    говорив    це  –
Усміхалась    мовчки    Алла:
Вона    знала,    що    на    ступінь
Небезпечнішою    стала.

Як    всі    хитрі    молодиці,
Для    Петруся    приховала
Хижі    кігтики    тигриці
І    зміїні    гострі    жала!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010519
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Капелька

После дождя

И  снова  тучи  с  облаками
Летят  и  радуют  землян.
Пушистиками-берегами  
Украшен  неба  вновь  изъян.

Весенний  дождь.  Прекрасно  небо
-  Картины  маслом  на  холсте.
И  конкурирует  вдруг  небо
В  своём  компьютерном  посте.

Все  тучи  разного  покроя
И  облака  похожи  им.
Несутся  вдаль  пчелиным  роем
Ведь  нравится  такой  экстрим.

Конечный  пункт  нам  неизвестен,
Влияет  множество  причин,
Но  мир  конечно  им  не  тесен,
Не  повлияет  карантин.

Не  действуют  ограниченья
-  Пушистики  равны  в  правах.
У  них  немного  развлечений
-  Катайся,  словно,  на  волнах.

Бывает  -  упадут  на  землю,
Катаются  помяв  бока.
Такому  важному  значенью...
Расшифровать  бы  чудеса...

Пришло  тепло,  исчезли  тучи,
Светлее  стали  облака.
Лишь  мир  земной  всё  ближе  к  круче
И  ближе  стали  небеса.

                             29-30.03.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010469
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Капелька

Есть в облаках большая тайна

Есть  в  облаках  большая  тайна,
Загадка,  сказочный  сюжет.
Величественны  как  нирвана,
Порой  в  них  видно  силуэт.

Они  летят  своей  дорогой,
Им  светофоры  не  нужны.
Не  связаны  с  земной  тревогой,
Для  них  открытые  пути.

Им  помогает  друг  их  ветер
Плыть  по  течению  любви.
Днём  солнышко  с  любовью  светит
И  сочиняются  стихи...

А  облака  -  они  не  тучи.
Прекрасны,  сказочны,  легки.
В  них  нет  опасной,  грозной  кручи;
Есть  берег  плавный  у  реки.

В  лучах  купаются  летая,
На  землю  смотрят  с  высоты,
Землян  свободой  удивляя.
Пускай  исполнятся  мечты.

                             09.03.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010468
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Ніна Незламна

Світаночки…

Світаночки,  ранки,
Посріблені  ґанки,
Веселки    у  росах
 По  травці  у  косах.

Край  неба  заграва,
Земля-вишиванка,
Нарцис  і  фіалка,
Всміхнулись  до  сонця.

Роса,  як  віконце.
 Там  бачить  свій  образ,
Ласкавить  проміння,
Буяє  цвітіння.

Дай  Боже,  лиш  миру,
Усім  розуміння,
Цінить,  шанувати,
Дарунки,  щедроти,
Щоб  душі  світились,
Від  радості  й  щастя!


07.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010445
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Lana P.

В РОЖЕВІМ СВІТІ…

***
В  рожевім  світі  важко  розцвісти  -
Зливається  все  воєдино  -
Нелегко  квітку  щастя  віднайти,
На  все  життя  одну-єдину.

***
У  кожного  життя  іде  своїм  курсивом,
Розслаблення  дарує  для  людей  свободу.
Ким  був  учора  ти  -  не  так  уже  важливо,
Найголовніше:  ким  являєшся  сьогодні.

***
Життя  нам  дороге,  хоча  безплатне,
І  у  розбіжностях  неадекватне,
Навколо  сонця  подорож  щорічна  -
Не  вічна...

***
У  переході  до  весни
Знаходимо  надію,
Розніжену,  як  мрію,
Заплетену  в  рожеві  сни.

P.S.  Світлина  з  Pinterest.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010402
дата надходження 06.04.2024
дата закладки 06.04.2024

liza Bird

Ревізія сумління

Пройти  б  ревізію  сумління,
Потрібно  кожній  це  людині,
Образи  скинуть,  мов  каміння,
В  потоки  бистрі  та  бурхливі.

Душа  відтоді  усміхнеться,
Парить  так  легко,  без  поклажі,
Думок  відрадних  те  безмежжя,
Посипле  в  ласці  небувалій.

Отак  прокинешся,  як  завжди,
Здається  музика  лунає,
Довкола  сонячні  всі  барви,
Й  повітря  свіже  і  духмяне.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010365
дата надходження 06.04.2024
дата закладки 06.04.2024

Юлія Щербатюк В’южен

ПРОШУ У ПРОШЛОГО ВЗАЙМЫ

А  я  прошу  у  прошлого  взаймы

Себя  саму,  -  весенней  и  беспечной.

Не  знающей  ещё,  ни  мук  войны,

Ни  прений,  оказалось  бесконечных



Ума  и  сердца;  чувств,  поступков,  слов;

Проблем,  неразрешимостью  грозящих;

Обвивших  всю  меня  стальных  оков,

Всегда  так  неразлучно  -  настоящих.



Не  знающей  ещё,  что  значит  смерть

Желаний,  что  не  смели  воплотиться;

Любви,  что  не  сумела  обогреть;

И  мечт  позволивших  себе  разбиться.



Не  знающей  ещё,  что  слово  "нет"

Придётся  заменить  на  "выбираю"

И  что  влекуще  -  яркий  чудный  свет,

Сиял  у  врат  ненайденного  Рая.



А  я  взаймы  

у  прошлого  прошу...


2014  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010336
дата надходження 05.04.2024
дата закладки 05.04.2024

Lana P.

ДУШІ ФІОРДИ…

Душі  фіорди  небувалі,
Енергій  танці  фейєричні,
Де  дві  душі  злились,  дотичні,
У  невідомому  астралі.

Ковтаєм  бризки  водоспадів  -
Іскриться  простір  веселково,
Шліфує  гул  важливе  слово
У  вібраційному  каскаді.

Пірнаємо  у  чисті  води,
Межи  стрімкими  берегами,
Сердець  піймавши  світлі  гами.

В  обіймах  розправляєм  крила  -
Льодовикова  тане  брила,
Відчувши  присмак  насолоди.                                                  04.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010281
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 05.04.2024

Надія Башинська

ГУМОР З'ЯВИЛИСЯ ГРОШЕНЯТА В НАШОГО ОЛЕКСИ…

З'явилися  грошенята  в  нашого  Олекси,
став  додому  приносити  мармелад  та  кекси.
Не  любив,  скажу  по-правді,  Олесь  працювати,  
а  тут  раптом  помітили,  що  щось  став  міняти.

Він  учора  своїй  тещі  приніс  паляницю,
дав  дружиноньці  Галині  на  нову  спідницю.
На  бублики  -  малій  доні,  сину  -  на  сорочку,  
із  сусідом  розмовляє  тихо  у  садочку.

Згадав  добрий  син  Олекса  і  про  свого  тата,
привітав  з  днем  народження  молодшого  брата.
А  сьогодні  він  розчулив  сусідку  Марію,
їй  подарував  новенький  подрібнювач  "Мрію".

Знає  Галя,  дякуючи  кумі  за  відвертість,
зрозуміти  лиш  не  може,  за  що  така  щедрість?
За  що  такі  подарунки,  й  Марія  не  знає,
це  вона  гніденьку  Мію  знов  три  дні  шукає.

Тут  спокійний  лиш  Олекса,  бо  йому  відомо,  
навчив  циган  конячину  вертатись  додому.
Нема  чого  й  хвилюватись.  Прибіжить  до  хати.
Вже  не  вперше  доводиться  її  продавати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009969
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 05.04.2024

ТАИСИЯ

Морской курорт.

Морской          курорт.

Живу          у          моря          я        под          боком.
Оно          ведь          рукотворное.
Но          не          окинешь          его          оком,
Когда          оно            наполнено.

Теперь          наш          город          стал          престижным.
Нам        море          создаёт          комфорт.
Зимой          мы          любим        стать        на          лыжи,
А          летом        -      отдых          и        курорт.

Стихи          слагаю          я        о        море.
Рисунок:          ватман,          тушь,          перо.
Пейзаж          волнует          априори.
Влечёт          нас          море          как        кино.

Природа          моря          удивляет.
Оно          непредсказуемо!
То          ласкою          тебя          встречает,    
 То          гневно:        с        ветром,        с        бурею…

А          мы          спасаемся          на          даче,  
Где        с        удовольствием          рыбачим.
Улов        и        клёв      весьма          приличный.
И        аппетит        всегда          отличный…

30.  03.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009898
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 05.04.2024

Віктор Варварич

Ловимо закохану мить

Заховалось  небо  за  хмарами,
Молодий  місяць  по  ньому  біжить.
Полонило  своїми  чарами,
Звабливо  манить  безмежна  блакить.

У  безкрайні  простри  поринаєм,
Ловимо  свою  закохану  мить.
І  до  любові  шлях  прокладаєм,
А  почуття  наші  душі  сріблить.

Купаємось  у  водах  океану,
Омиваємо  натомлені  серця.
Випиваєм  любовного  дурману,
Разом  з  тобою  прямуєм  до  кінця.

І  ми  летимо  в  омріяні  далі,
Розтривожимо  наші  палкі  серця.
Крокуємо  неначе  по  спіралі,
Випиваємо  кохання  до  вінця.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010297
дата надходження 05.04.2024
дата закладки 05.04.2024

liza Bird

Душа

Спустошена  душа...  як  тоскно,
Все  ж  зараз  допомога  зайва,
Сприймаю  неохоче  слово,
На  серці  загорожа  ладна.

Зневірена  душа...неправда,
З  рожевими  живу  думками,
Змішалась  з  гіркотою  барва,
Та  бачу  я  квітки  стежками.

Поранена  душа  ...  ятрила,
Навіщо  то  ж  і  сіллю  зверху?
Зворушливо  пливла  хмарина,
Й  змінила  неприємну  тему.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010238
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Lana P.

Між зіркових диво-свіч…

Між  зіркових  диво-свіч
Воском  скрапує  у  ніч
Вічність.

Порох  струшує  із  пліч
Галактичних  протиріч  
Цінність.

Обіцяє  потойбіч
Сонце  ранку  віч-на-віч
Світлість.

День  новий  готує  спіч,
Кинув  зпересерддя  в  піч
Сірість.

Між  зажурених  сторіч,
Пелена  злітає  з  пліч  -
Зрілість.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010096
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Валерій Лазор

Білий шум пліткує над водою

Білий  шум  пліткує  над  водою,
Ти  так  бистра,  шепоту  сестра,
Легке  павутиння  темнотою,
Як  мережив  набрана  фата.
Розімлілі,  ілисті  пороги,
Мохом  вбрані  стовбури  дерев  -
Свідками  зазначені  з  дороги,
Потаємний  шлюб  весна  бере!
Дочекає  променя  рясного,
Щоб  іскрою  лиски  провести,
Переможно  барвами  навколо,
Шума  урочисто  розплести.



*Шум  -  стародавня  назва  лісу.
Фото  А.  Ханіної.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010209
дата надходження 03.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Валерій Лазор

Білий шум пліткує над водою

Білий  шум  пліткує  над  водою,
Ти  так  бистра,  шепоту  сестра,
Легке  павутиння  темнотою,
Як  мережив  набрана  фата.
Розімлілі,  ілисті  пороги,
Мохом  вбрані  стовбури  дерев  -
Свідками  зазначені  з  дороги,
Потаємний  шлюб  весна  бере!
Дочекає  променя  рясного,
Щоб  іскрою  лиски  провести,
Переможно  барвами  навколо,
Шума  урочисто  розплести.



*Шум  -  стародавня  назва  лісу.
Фото  А.  Ханіної.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010209
дата надходження 03.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Юлія Щербатюк В’южен

НУДЬГА ЗИМИ З ПОХМУРІСТЮ ЇЇ. (переклад віршу І. Буніна)

Нудьга  зими  з  похмурістю  її,

пустеля  передгір'їв  неприхильних...

Там  пагорби  видніють  вдалині,

за  ними,  відчуваю,  море  й  хвилі.


Імла  й  дощі  там.  Вгадую  я  їх  

за  свіжістю,  що  долітає  звідти,

по  хмарі  в  пасмах,  сивих  та  блідих,  

що  вздовж  хребтів  спливають  ледь  помітно.


Дивлюсь  навколо.  Спокій  дав  коню.

Прадавній  чоловік  в  мені  хмурніє:

Як  прагне  серце  даху  та  вогню,

коли  вечірні  в  горах  вітровії!


Але  чому  ж  так  вабить  те,  що  там?

О  море!  Ти  з  одвічністю  зріднилось!

Тому,  мабуть,  буремне,  й  ближче  нам,

ніж  радощів  земних  коротка  милість!



Березень  2018  року.  
Вірш  написаний  на  конкурс  по  творчості  І.Буніна.
Перша  версія  перекладу.  Підкореговано:    квітень  2024  р.



Вірш-першоджерело:



УНЫНИЕ  И  СУМРАЧНОСТЬ  ЗИМЫ

Иван  Бунин



Уныние  и  сумрачность  зимы,  

Пустыня  неприветливых  предгорий,  

В  багряной  смушке  дальние  холмы,  

А  там,  за  ними,  -  чувствуется  -  море.  

Там  хлябь  и  мгла.  Угадываю  их  

По  свежести,  оттуда  доходящей,  

По  туче,  в  космах  мертвенно-седых,  

Вдоль  тех  хребтов  плывущей  и  дымящей.  

Гляжу  вокруг,  остановив  коня,  

И  древний  человек  во  мне  тоскует:

Как  жаждет  сердце  крова  и  огня,  

Когда  в  горах  вечерний  ветер  дует!  

Но  отчего  так  тянет  то,  что  там?  

-  О  море!  Мглой  и  хлябью  довременной  

Ты  все-таки  родней  и  ближе  нам,  

Чем  радости  всей  этой  жизни  бренной!  

1925

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010188
дата надходження 03.04.2024
дата закладки 03.04.2024

Lana P.

Forget Me Not…

Мрії  -  мандрівні  маршрутки,
Переповнені  думками.
Ваші  очі  -  незабудки  -
Оживляють  шлях  між  нами,
Причепурений  зірками,
Із  небесної  козубки
Голубіють  ліхтарями.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010147
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 03.04.2024

liza Bird

У нічку темну

У  нічку  темну,  як  здалося,
Знов  вийшли  підозрілі  орди,
Війна,  страждання...тут  крамола,
Де  злодії  отам  і  шльондри.

Нічого  з  часом  не  змінилось,
Воює  хтось,  воно  жирує,
Колись  помре...  то  піп  з  кадилом,
Молитву  прочитає...  всує.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010107
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Ніна Незламна

А що життя…

А  що  життя,  як  річечка  між  берегами,
Є  сподівання,  пливти  плавно  течією,
Її  потік,  часом  зруйнований  вітрами,
У  порівнянні,  все  ж  із  думкою  твоєю,
Нехай    попереду,  без  надгострих  порогів,
Всі  негаразди,  стріти  спокійно,  душевно.

Під  чистим  небом,  осяяним  промінням,
Завжди  надія,  безперечно,  як  опора,
Але  ж  всякчас,  для  всього  потрібне  уміння,
Якби  не  тиснуло,  сумління  -  думка  хвора,
Щоби  не  втратити  впевненості,  стремління,
І  досягти,  омріяного    володіння.

По  водах  блиск,  неначе  сховані  коралі,
 Яскраві  тонуть,  то  знов  плинуть  на  поверхню,
Життя  безцінне,  думки  мліють  у  кришталі,
Тому  для  нього,  підсвідома  значна    впертість.

Нині  важливо,  не  звертати  із  дороги,
Та  не  коралі,  на  дні  бачить,  а  тривоги.

                                           01.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010105
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

valentinaaaa

Молодість постукала у двері

Молодість  постукала  у  двері,
Запам'ятати,  щоб  її  змогли
Усім  життя,  а  іншим  сервіз,
Бо  науку  досягли  всі  ми.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010089
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Віктор Варварич

Весна

Весняні  миті  літають,
Як  прудкі  птахи  по  землі.
Щодень  красою  вітають,
Крокують  стиха  по  ріллі.

Йдуть  у  яскравому  намисті,
Дарують  цікаві  картини.
Співають  пісні  урочисті,
Звільняють  від  сірої  рутини.

Сонцем  серця  зігрівають,
Огортають  душі  теплом.
Новий  день  мило  вітають,
Сиплють  квітами  за  селом.

Сріблястим  дощем  напувають,
Спраглі  полонини  і  поля.
Каву  в  філіжанку  наливають,
Співом  чарують  із  віддаля.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010100
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Ніна Незламна

Думок багато, хто знає. .

Думок  багато,  хто  знає  які  -  таїна,
Здаля  неначе,  лине  пісня  солов’їна,

Куди  ж  бо  кличе,  чи  до  весняного  гаю?
 Можливо  мій,  прийшов  час  плинути  до  раю.

Але,  хто  знає,    який  той  шлях,  Божа  воля,
Напевно  вирішить    подарована  доля,

Думки  тривожні,  спірні,  який  зробити  крок?
Невже  цей  час,  останній,  злетіти    до  зірок?

Чи  йти,  чи  плинуть,  поступово,  без  нарікань,
Мабуть  скоріше,  щоб  без  болей  і  спотикань,

Про  гріх  згадати  й  не  один,  просить  прощення,
Бо  ж  усе  вирішиться,    у  якесь  знамення.

За  життя  згадка,  як  веселка  й  дні  весняні,
Та  то  ж  для  долі,  як  настануть  дні  жадані,

Їй  віддам  душу.  Спроможна?!  Керуй  далі!
         Хай  не  гризуть,  мене  сумління  і  печалі.

Ой    так  багато,  чомусь  зібралося  думок,
Мабуть  вітрець,  розвіє,  як  духмяний  пилок,

Нехай  же  доля  і  весна  вирішить  сама,
Та  все  ж  хотілось,  щоб  мене,  обійшла  пітьма…

Принаймні  я,  все  ж  на  це,  маю  сподівання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009970
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 01.04.2024

liza Bird

Затемнення

Імлою  густо  затягнуло  небо,
У  темне  царство  повтікали  зорі,
Купався  місяць  де  блищало  плесо,
А  потім  зникнув  мов  із  ніччю  в  змові.

Прийшло  затемнення  враз  стало  тихо,
Містичне  дійство  загадкове  нині,
Відтак  за  кожним  прослідкує  пильно,
Почуйте  ж  імпульси  душі  незримі.

Дощі  зберуться  у  потужну  зливу,
Слізьми́  омиють  помарнілу  землю,
Щоб  замість  смутку,  нам  побачить  диво,
Яскраве  сонечко  й  рясну  веселку!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009949
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Віктор Варварич

Весняні миті

Весняні  барви  душу  веселять,
Так  невтомно  крокують  у  життя.
Впіймати  своє  щастя  норовлять,
А  смуток  зіштовхують  в  забуття.

В  переливах  чудового  світанку,
Вималювують  новітні  сторінки.
Забувають  вчорашню,  милу  бранку,
У  світле  майбутнє  летять  залюбки.

Вітром  гойдають  оголені  клени,
Колишуть  сполохані  твої  думки.
І  тчуть  ці  загадкові  гобелени
Та  зачиняють  до  серця  всі  замки.

У  просторі  міської  водевілі,
Наші  думки  шпацерують  вперед.
Малюють  твої  скроні  побілілі,
Огортають  зранену  душу  у  плед.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009903
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Джинси

Завелася    теща    зранку,
Бо    зібралась    прати,
Враз    до    зятя    приступила,
Стала    верещати:

-Заявити    всі    підозри
В    мене    є    мотиви:
Витрясла    із    твоїх    джинсів
Три    презервативи.

Ще    були    ключі    і    гроші,
І    якась    записка…
Що,    нема    чого    сказати?
Не    розтулиш    писка?

Злидень    ти,    бабій,    гуляка,
Бігаєш    по    барах,
За    такі    гріхи    я    хочу,
Щоб    ти    спав    на    нарах!

Розгубився    зять    і    ледве
Вставив    своє    слово:
-Не    знімав    я      свої    джинси,
В    них    -    цілодобово.

Тут    дружина    в    хату    вбігла:
-Дякую,    матусю,
Випрала    мої    штанюльки,
Бо    я    не    зберуся.

В    мами    щелепа    відвисла,
Стала    враз    зелена:  
Як    у    тому      ’’Ревізорі’’  –
Була    німа    сцена…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009877
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

valentinaaaa

Коли закінчиться війна?

Коли  закінчиться  війна?
Є  відповідь  на  запитання?
Такі  страхи  несе  вона
Йде  мова  вже  про  виживання.

Коли  закінчиться  війна?
В  сльозах  і  горі  Україна,
Кров'ю  залита  вся  земля
Більша  частина  у  руїнах.

Коли  закінчиться  війна?
На  перемогу  є  надія?
Села  розрушені  й  міста
Летять  ракети,  як  ті  звірі.

Коли  закінчиться  війна?
Достатньо  вже  боєприпасів?
Сирени  звук  отой  щодня
У  головах  наче  набатом.

Коли  закінчиться  війна?
Весна  одягнеться  святково,
Зазеленіють  всі  поля
Спів  солов'я  -  цілодобово.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009872
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 30.03.2024

Віктор Варварич

Богу молись

А  ти  невтомно,  друже,  молись,
І  хай  молитва  не  стихає.
І  нашому  Отцю  поклонись,
Хай  слава  Господу  лунає.

Хай  молитва  снаги  додає,
Любов'ю  повнить  наші  серця.
Хай  тебе  до  світла  проведе,
До  нашого  небесного  Отця.

Ісус  завжди  Богу  молився,
Слова  молитви  нам  передав.
Щиро  у  небеса  дивився,
Вічну  славу  у  Отця  пізнав.

Ми  всі  із  вами  Божі  діти,
Він  за  наші  гріхи  сина  віддав.
Будем  в  Божім  Царстві  радіти,
Ісус  за  нас  свою  кров  пролляв.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009818
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Юлія Щербатюк В’южен

Я У ТВОИХ ЗЕРКАЛ

Я  у  зеркал  твоих,  прокравшись  тенью,
Не  омрачу  их  ясности  в  судьбе.
Не  спутаю  судьбы  тугие  звенья,
Что  приросли  невидимо  к  тебе,

Не  умалю  значений  тех,  что  в  жизни  
Уже  не  эпизоды,  а  тома.
И  никогда  не  стану  третьей  лишней,
Как  прочила  досужая  молва.  

Я,  как  всегда,  неначатой  главою,
Не  растревожу  века  рубежи.
Так  почему  тоскливою  струною
Ко  мне  на  сердце  нега  чувств  дрожит?

И,  отчего,  покоя  ищешь  рядом,
Как  будто  я  -  родник  твоих  лугов?
Что  ж  от  рассвета  жаждешь  до  заката
Моих  желанных  и  родных  шагов?

Февраль  2021  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009718
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Мовна перешкода

Молода    невістка    Дарка,
Що    робити    -    знає,
Кожен    день    у    хаті    сварка,
Бо    свекруха    лає.

-Дам    пораду,-    каже    Дарка
Тихим,    ніжним    тоном,-
Буде    добре    вам    спочити,
Мамо,    за    кордоном.

Десь    в    Італії,    чи    в    Польщі
(Наших    там    багато),
І    для      вас    там    проживання
Буде    справжнім    святом.

Тут    свекруха    перебила,
Бомбою    зірвалась:
-Люди    добрі,    ви    почуйте,
Що    я    дочекалась!

Мої    нерви    ти    сьогодні
Довела    до    краю!
Як    я    там    сваритись    буду?
Я    ж    мови    не    знаю!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009692
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 28.03.2024

Lana P.

Перший день весни…

Cьогодні  перший  день  весни
На  землю  випав  снігом  -
Білив  брунькасті  ясени,
Траву  посипав  сріблом.

Пообіймалися  крильми
Припудрені  ялиці.
Чаплини  сірими  грудьми
Торкнулися  водиці.

Луна  проклюнула  пітьму  -
Струмок  залився  сміхом.
А,  що  грайливому  йому?  -
Шукає  серцю  втіху.

Птахам  радіє  і  весні,
Проковтує  сніжинки,
Окови  скинув  навісні  -
Розтанули  льодинки.

Енергії  життя  ловлю
У  дивовижну  днину.
Як  вперше,  світ  оцей  люблю,
І  віддаюся  плину.                                                                  19.03.24  

P.S.  
Астрономічна,  не  календарна  весна.
Для  зими  є  кілька  визначень:  календарна,  астрономічна  і  кліматична.  З  календарною  все  зрозуміло,  у  нас  це  грудень,  січень  і  лютий,  а  в  південній  півкулі  червень,  липень  і  серпень.  Астрономічна  зима  в  нас  триває  з  21  грудня  до  21  березня.  Ну  а,  кліматична  зима  наступає  тоді,  коли  середньодобова  температура  опускається  нижче  нуля  градусів.  У  Північній  півкулі  березневе  рівнодення  (або  «весняне  рівнодення»)  визначає  перший  день  весни,  і  цього  року  він  припав  на  19  березня.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009566
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 27.03.2024

Ніна Незламна

ГУМОР. Життя, як воно є ( вірш. розп. )

Важкі  дні,  уже  минули,
Скакав  тиск,  як  сп’янілий  чорт,
Тож  затемнення  відбули,
Хвилювань,  позбулися  вдвох.

Кіт-  пройдоха,  десь  гуляло,
Аж  три  ніченьки  та  й  підряд,
Але  ж  знав,  де  дають  сало,
І  м’ясце    -  певно  кращий  смак.

Та  сумної,  нині  ночі,
Дід  лишив,  його  у  хаті,
І  куди,  дивились  очі,
Чи  думки,  заснули  в  пастці.

Чи  забув,  бабця  спить  чутно,
Двері  навстіж,  коту  воля,
Розбудив,  її  так  хутко,
Жерти  хтів,  такенька  доля.

З  трьох  годин,  так  і  не  спала,
Який  сон?  Справжня  дурепа,
Чом  кота,  геть  не  прогнала,
От  й  настигла,  враз  халепа.

Раннє  сонце,  розбудило,
Кожен  снідав,  сам  по  собІ,
Сумний  дід,  як  той  Гаврило,
При  думках,  немов  у  луні.

Каже  бабця,-  Нехай  посплю,
Бо  ж,  на  жаль,  безсила  стала,
Важкі  очі,  трішки  зімкну,
Це  ж    пів  ночі,  я  не  спала.

Та  та  мрія,  як  лелека,
Воля  є,  у  піднебесся,
Полетіла,  так  далеко,
Не  змогла,  там  поселиться.

Задрімала,  хвилин  двадцять,
Чує  звуки,  молоточком,
Невезуха,  взяла  трясця,
 Хай  пройшла  б,  краще  садочком,
Щоби  силоньку,  замати,
Негаразди...  вгамувати.

Розібратися  охота,  
Вмить  підня́лася  із  ліжка,
Рушить  сон,  стара  морока,
Від  образ,  у  горлі  кістка.

Та  то  дід,  не  гаяв  часу,
Зо  три  дні,    двері  скрипіли,
На  лиці  бачу  гримасу,
  -Їх  шкода́́,  бач,  поржавіли.

Я  тепер,  спитати  хочу,
Чи  навчився  він  любити?
Собі  голову  морочу,
А  чи  здатен  оцінити?

Хоч  стара́,  весь  час  кручуся,
Як  у  колесі,  та  білка,
Чи  з  ним  знову,  посварюся,
Знай,  не  наймичка,  а  жінка.

Жаль,  не  вміє  цінувати,
Як  москаль,  свою  дружину,
Не  дає,  часто  поспати,
Потрясе,  в  ліжку  пружину,
Ніби  хоче,  щось  сказати.

Гарний  день,  зирить  у  вікно,
В  хаті  спокій,  тихо-  тихо,
От  життя,  немов  би  кіно,
Скажу  вам,  все  це  не  лихо.

Може  в  діда,  критичні  дні,
Від  тих  бурь,  що  пруть  магнітні,
Комусь  смішно…  думаю  ні,
Загублю  думки  гранітні…

Хай  минає,  сей  буревій.

                     27.03.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009636
дата надходження 27.03.2024
дата закладки 27.03.2024

Віктор Варварич

Наші почуття

Проміння  сонця  зігрівають,
Наші  натомлені  серця.
До  щастя  шлях  прокладають,
П'ють  водицю  із  джерельця.

В  омріяні  далі  крокують
І  малюють  свої  картини.
Пізнати  любов  пропонують,
Звільняють  душі  із  рутини.

Смакують  каву  на  світанку,
Купаються  у  своїх  мріях.
Та  виконують  забаганку
Сяють  сріблом  на  твоїх  віях.

Наші  серця  мило  лоскочуть,
Пробуджують  світлі  почуття.
Впіймати  щастя  вони  хочуть,
Поринути  разом  в  забуття.

Зустрічають  вечір  в  долині,
Випивають  кохання  ґрааль.
І  ловлять  мрії  на  вершині,
Так  невтомно  крокують  у  даль.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009550
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

liza Bird

Балакуча

На  кухні  віддаюсь  розмовам,
І  слухаю  її  неспинно,
Ця  бджілка  з  золотим  волоссям,
Готує  й  гомонить  грайливо.

Комусь  здається  все  занадто,
Не  мають  міри  балакучі,
Про  мене  ж  тиша  ненормально,
Скажу,  це  нібито  байдужість.

Кохаєш  і  відтак  сприймаєш,
Тож  ваду  як  дарунок  завше,
Ти  в  захваті,  немовби  майстер,
Наніс  на  полотно  найкраще.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009512
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Райські сни

Стара  бабця  зажурилась
Вмирати  не  хотілось,
У  вікно  весь  час  дивилась
Чи  смерть  не  йде  по  тіло.

Щоби  смерть  не  здогадалась
Буду  ходить  в  садочок,
Зранку  бантик  пов'язала
Взяла  іще  й  ціпочок.

Зайшла  в  групу,  роздяглася
Із  дітками-  погралась,
Всім  сказала,  -  звати  Маша
В  вікно  все  ж  поглядала.

Не  вірилось  таки  старій,
Що  смерть  її  не  знайде
Сіла  в  обід  вона  за  стіл,
У  вухо  смерть  їй  каже.

-  Чуть  до  тебе  наближаюсь
Я  тебе  не  тороплю,
Навпаки  оберігаю
-  Відчепись,  "  я  нямаю!"

-  Уже  "понямала"-  пішли
Розповім  я  казочку,
Тебе  чекають  райські  сни
Міцно  будеш  "баєчки."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009476
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 26.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Побачить хочу чудо

-  І  чому  тобі,  Іванку,
Так  не  сидиться  в  класі?
-  Я  почув  розмову  татка
Телефонував  Насті.

Про  любов,  щось  говорили
Деталі  незнайомі,
Що  якесь  чекає  диво?
Я  маю  йти  до  школи.

В  такому  настрої  татусь
Мені  -  одна  наука,
Тому  за  партою  кручусь
Побачить  хочу  чудо.

Обманює  мене  чомусь
Сам  має  таємниці,
Та  цілі  я  таки  доб'юсь
Для  мене  -  не  дрібниці.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009438
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Скотина

Зла    свекруха    метушиться,
На    невістку    сичить    Ганку:
-Та    коли    ж    ти    нажерешся?
Запихаєшся    вже    зранку!

Знаю,    що    ваш    рід    ледачий,
За    роботу    не    береться…
Ти    скотину    годувала,
Чи    нехай    вона    загнеться?

Іч,    допалася    до    миски,
Своє    черево    трамбує,
А    худоба    ще    не    їла,
І    тебе    це    не    хвилює!

Це    не    вплинуло    на    Ганку
(Мама    кожен    день    не    в    дусі),
І,    доївши    запіканку,
Дала    відповідь    свекрусі:

-Ваш      синочок    дорогенький,
Міцно    спить    і    вас    не    чує,
Не    хвилюйтеся    за    нього,
Коли    встане    -    нагодую.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009511
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Віктор Варварич

Вітаю з ювілеєм!

А  тобі  сьогодні  п'ятдесять,
Що  дарують  цікаві  моменти.
Життєві  миті  твої  біжать,
Будують  новітні  фрагменти.

А  ти  так  невтомно  крокуєш
На  свою  життєву  вершину.
Чудову  картину  малюєш,
І  виокремлюєш    перлину.

Ти  вже  сформував  свої  думки,
Упорядкував  життєві  дні.
Долаєш  труднощі  -  залюбки,
Розвіюєш  дні  такі  сумні.

Багато  досяг  на  магістралі
І  ти  вже  пізнав  правдиву  суть.
Крокуєш  наче  по  спіралі,
Продовжуєш  свій  нелегкий  путь.  

Тож  крокуй  до  своєї  мети,
Роби  своє  життя  цікавим.
Я  бажаю  щастя  віднайти
І  бути  тобі  хлопцем  бравим.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009363
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 25.03.2024

liza Bird

Час втрачено

Згадав  запізно,  все  ж  мене,
Впустивши  у  барвисті  сни,
Тому  всередині  пече,
Не  бачить  ця  душа  весни.

Чому,  ти  не  прийшов  тоді,
Якщо  палало  почуття?
За  обрій,  як  туман  вночі,
Кохання  лине  в  небуття...

Час  втрачено,  скажу  тепер,
Своя  історія  життя,
Натхнення  є,  пиши  шедевр,
Коли  у  за́палі  вона...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009233
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Ніна Незламна

ГУМОР. Я та штучка…

Каже  Ганька,  до  Миколи,
-Петько  кульками,  кидався,
Визивають,  нас  до  школи.
-А  мені,  бач,  не  зізнався!

-Це  зустріла,  я  пантеру,
Що  веде,  в  нього  англійську,
І  псує,  всю  атмосферу,
Бо  ж  табак,  смалить  російський.

Я  тій  шльондрі,  не  повірю,
Нехай    наших,  вони    знають,
Хай  піду́,  влаштую  бурю,
Най  себе,  трішки  згадають!

-Свого  носа,  пхати  не  смій!
Керівник,  там  править  балом,
Кажуть  люди,    він-  буревій,
Тож  колись,  був  генералом.

 -Тю  це  що,  отой  очкарик,
Я  була,  з  ним  на  Мальдівах,
Мені  в  руку,  дав  ліхтарик,
Коли  рився,  у  архівах.

Все  шукав,  карти,  алмази,
Часто  пив,  у  ресторані,
Ти  залиш,  свої  накази,
Я  та  штучка,  в  тому  стані,
Що  сама  з  ним  розберуся.

І  про  себе  тихо  –  тихо,
-Нагадаю  (вечеринку),
Й  ледь  всміхнувшись,  -Це  не  лихо,
Пригадає,  як  ширінку,
Я  вночі,  вином  залляла,
І  пізніш,  просто  злиняла….

Вже  до  мужа,  та  й  зухвало,
-Усе  добре,  не  журися,
Запакуй,  горілку,  сало,
На  мені  ж,  ти  одружився,

Опісля́,  Мальдів  відразу,
Не  гризи,  себе  зада́рма,
Доведу,  його  до  сказу,
Не  горюй,  настигне  карма,
По  боргам,  пора  платити!

             25.03.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009430
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Зелений Гай

Переборщили

ПЕРЕБОРЩИЛИ

Бобриха,  бобер  і  малі  бобренята
Валили  дерева  щоб  ставити  хату.
Валили,  валили  та  переборщили  —
І  хату  й  загату  на  річці  зробили.
́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009447
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Юлія Щербатюк В’южен

О. МАГІЄ ТИХ СЛІВ…

О,  магіє  тих  слів,  що  значать  дуже  мало,
В  осаду  беручи  твої  думки.
Неначе  і  палкі,  та  силу  ту  не  мали,
Щоб  бути  оберегом  на  роки.

Таке  жагуче  тло  ховає  суть  тернову,
Солодкая  нуга  речей  гірчить.
Жадаємо  її  ми  відчувати  знову,
І  мріємо  подовжити  на  мить.

Оманливе  тепло,  що  зігріває  наче.
Але  наснага  на  короткий  час.
О,  магіє  тих  слів,  які  так  мало  значать,
Вогонь,  що  не  палав,  колись  погас.


О,  магіє  тих  слів,    що  означають  мало,
В  осаду  беручи  мої  думки.
Неначе  і  палкі,  та  силу  ту  не  мали,
Щоб  бути  оберегом  на  роки.

5-15  серпня  2023  року.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009378
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 24.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Така ситуація

Склалася  напевно
Така  ситуація,
Дружина  у  ванній
На  кухні  -  сенсація.

За  столом  два  бра́ти
Випили  й  сварилися,
Хто  міг  про  те  знати?
Низько  покотилися.

В  легковій  машині
Двері  вмить  відкрилися,
З  ванни  та  дружина
Враз  поряд  з'явилася.

В  махровім  халаті
З  рушником  на  голові,
Стусанів  давати
Свому  чоловікові.

Тримав  руки  вгору
Захищаючи  лице,
Так  дістав  у  пору
Ще  й  ловив  лихим  слівце.

Був  кум  за  дверима
Ті  очі  -  окуляри,
Та  могутня  сила
Слова  повелітали.

Вуста  затремтіли
Ледве  вимовити  зміг,
-  Відвезти  до  цілі
Щойно  я  їм  допоміг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009251
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Татова допомога

Мудрий    вигляд    був    сьогодні
В    другокласника    Марата,
Гордо    вчительці    промовив:
-Я    приніс    світлину    тата.

Вчителька    Марія    Львівна
На    Марата    подивилась:  
-А    навіщо?    -здивувалась,-
Тобі,    хлопче,    щось    наснилось?

-Ви    ж    самі    сказали    вчора:
-Завдаєш    мені    мороки!
Хочу    бачити    дебіла,
Який    робить    ці    уроки!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009329
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Капелька

Даётся выбор на Земле

Благодарю  на  белом  свете
За  свет,  уют,  любовь,  тепло.
Благодарю,  что  радость  встретил
И  материнское  добро.

Прошёл  свои  уроки  жизни,
Но  время  не  вернёшь  назад;
Сказал  и  слышал  укоризны,
Однажды  был  душевный  ад.

В  час  испытаний  понимаешь
-  Даётся  выбор  на  Земле.
С  весною  вместе  расцветаешь.
Жаль,  мир  готовится  к  войне.

Сердца  людей  пленяет  ворог
-  Готовят  страны  на  убой.
Ведь  каждый  в  этом  мире  дорог
-  Конечно  с  доброю  душой.

Вселенной  утро  наступает
Напоминают  нам  волхвы
И  каждый  лично  выбирает
-  Пойдёт  ли  в  царство  он  любви?

Вот  снова  радуга  сияет,
В  две  стороны  её  края,
Сердца  любовью  наполняет
И  расцветает  вновь  земля.

         Февраль  -  март  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009263
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Капелька

Понять политику несложно

Актуальная  версия  происходящих
и  планирующихся  в  современном
мире  глобальной  элитой  событий
непретендующая  на  истину  
в  последней  инстанции.

Понять  политику  несложно.
Она  всегда  на  шаг  вперёд,
Являясь  изначально  ложной
Людей  к  "Сусанину"  ведёт.

Политика  -  "шальная  пуля"
И  "снайпера  в  ней  глаз-алмаз".
Кому-то  лишь  набилась  гуля,
А  кто-то  ляжет  на  "канвас".

Политик  -  не  случайный  ветер
-  Законы,  деньги,  связь  в  "кино".
За  зло  своё  потом  ответит,
Ведь  он  не  слабое  звено.

Система  закрутила  гайки
-  Социализм,  капитализм.
Две  лини  тельняшки-майки
Уводят  плавно  в  сатанизм.

И  потому  внедряют  войны
И  пландемии  -  корень  зла.
Голодомор,  химтрейлы  чтобы
Скорей  загнать  мир  в  лагеря.

Сценарий  жёсткого  захвата
И  превращения  в  овец
-  Расчеловечить  безвозратно,
Чтоб  был  уже  не  молодец.

На  Бога  поднимают  руки.
"Вы  -  боги"  -  так  сказал  Христос.
Кому-то  стих  -  пустые  звуки
Иль  крик  души  сигнала  "sos"...

Политика  -  программа  серых
-  Ловушка  -  кроличья  нора.
Хотят  в  Сибирь  отправить  белых
И  потому  идёт  война.

                             26.02.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009268
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Lana P.

СЕРЦЕ Б'Є…

Серце  б'є  у  барабани,
Тугою  сурмить,
Роз'їдає  море  рани,
А  душа  болить.

Хлебче  берег  піну  спрагло  -
Потемнів  пісок.
Випускає  сонце  жало  -
От  води  б  ковток!

Шторму  дії  ексцентричні  -
Вирвався  з  пенат,
Дружньо  хвилі  войовничі
Сміло  б'ють  в  набат,
Сіль  лишають  на  обличчі,
Кожна  з  них  -  солдат!                                                            21.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009218
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Надія Башинська

ГУМОР. НАСНИЛОСЯ КОЗІ, ЩО ЦАП ПРИЙШОВ У ГОСТІ…

Наснилося  Козі,  що  Цап  прийшов  у  гості...
аж  дихать  не  дало,  звело  груди  від  млості.
Давненько  на  Цапка  отого  позирала,  
й  він  часто  поглядав...  лиш  очі  опускала.

Проснулася  Коза...  А  як  прийде  насправді?!
Розхвилювалася,  скажу  я  вам  по-правді.
Варила.  Смажила.  Всього  було  багато.
Принесла  ще  й  трави,  поприбирала  в  хаті.

А    тут  у  двері  й  Цап...  Побачила  Козичка,
не  знає,  що  сказать.  Змінилася  на  личку.
Та  Цап  наш  -  молодець!  Хоч  він  не  розгубився.
Ой,  як  він  смачно  їв...  добряче  ще  й  напився!

По  воду,  з  джерела,  ходили  вони  вдвох.
Живуть  дружно  й  тепер...  вже,  правда,  в  чотирьох.
Бо  у  Козички  є  козляточка-близнятка.
Отой  смачний  обід  запам'ятав  їх  татко!

Якщо  солодкий  сон  і  вам  комусь  присниться  -
готуйте  й  ви  обід.  А  раптом  пригодиться!
Поїсти  ж  бо  мастак  -  у  нас  кожен  Цапок.
Вже  не  одній  козичці  на  користь  цей  урок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009190
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 23.03.2024

liza Bird

Щедрість долі

З  безмежною  щедрістю  доля,
Неждано  дарує  кохання,
Й  промінчиком  ніжного  сонця,
Нам  душу  теплом  зігріває.

Метелики  пурхають  дивно,
Та  з  квітки  на  квітку  злітають,
П'янкий  аромат  так  незвично,
Серпанком  голубить  із  Раю.

Нас  бачили  ангели  звідти,
І  знали,  зустрінемо  щастя,
Веселка  стелила  доріжки,
Як  сходила  зіронька  рання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009168
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Віктор Варварич

Поет

Поет  щоденно  малює,
Ці  загадкові  картини.
Любов'ю  в  серці  вібрує,
Звільняє  нас  від  рутини.

Його  слово  огортає,
Людські  душі,  ніжним  теплом.
Інколи  народ  повчає
І  гуртує  всіх  за  столом.

Єднає  закохані  серця,
Ясним  світлом  осяює  шлях.
Наливає  щастя  до  вінця,
Летить  у  мрію  на  кораблях.

Формує  новітні  сторінки,
Видає  цікаві  ідеї.
Вірші  викладає  у  збірки,
Зберігає  їх,  як  трофеї.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009042
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Ніна Незламна

Весна мандрує

Весна  мандрує  по  землиці,
А  іншим  разом,  мов  на  крилах,
Злетить,  а    поряд  вже  синиці,
Почує  спів  і  щебет,  милих.

Та  враз,  підсніжник  білолиций,
Від  радості  закопошився,
Під  сонцем  мріяв  яснолиций,
Із  вітром  нині  подружився.

І  мати  -  й-  мачуха  пелюстки́,
Ледь-ледь  прикрашені  росою,
Угору    підтягує    й  листки,
Вітатись,  хочуть  із  весною.

Проміння  злата  по  стежинці,
Вздовж  неї,    фіалки  синенькі,
Немов  втішаються  ряднинці,
Із  срібла,  що  вкрила  легенько.

Та  знов  вітрець,  немов  сопілка,
Звучав  пісенно,  веселився,
Медовий  трунок  ловить  бджілка,
Красою  світу  захопився.

О  перші  квіти,  тішать  душу,
Весна  –  красна,  пора  цвітінь,
Все  бачить  -    щастя,  сльозу  струшу,
Це  ж  наче  ліки  від  потрясінь.

Серця  зболілі  за  тривоги,
Війна  несе  журбу,  страждання,
А  ми  ж  чекаєм  від  природи,
Дарунки,  спокій,  сподівання…

22.03.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009169
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Різні побажання

Автослюсар    Іннокентій
На    Марію    зирив    боком,
На    її    нову    машину
Поглядав    недобрим    оком.

Все    бажав,    щоб    клята  ’’Хонда’’
Перестала      гальмувати,
Притягли    щоб    залізяку
В    його    двір    ремонтувати.

А    приватний    лікар    мріяв
(І    ця    думка    душу    гріла),
Щоб    квітуча    ця    Марія
Вже    нарешті    захворіла.

І    провізор    бажав    Мані,
Щоб    не    йшла    на    дискотеку,
А    з    своїми    болячками
Завертала    у    аптеку.

Тільки    в    злодія    Андрія
Були    наміри    хороші:
Від    душі    бажав    Марії,
Щоб    водились    в    неї    гроші.

Завжди    щоб    душа    співала,
Через      втрату      не    страждала,
Щоб    здоров’я    добре    мала,
Всього    цінного    надбала!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009151
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

Юлія Щербатюк В’южен

И СНОВА К НЕЙ

Музе...
I.
Когда  души  
желанной  гостьей
В  мой  дом  
приходишь  иногда,
То  льются  строки  
кротко,  просто,
Как  с  крыши  талая  
вода

На  простыней  
бумажных  просинь,
Рождая  письмена  на  них;
И  сердце  сохранить  
их  просит,
Для  дней  грядущих,  
дней  иных.

Где,  может  быть,  
утихнут  страсти,  
Наступит  скука,  ли,  
покой?
Но  и  немеркнущее  
счастье
Что  ты  бывала  и  со  
мной...

 II.
Пусть  уходила  
беспричинно,
Надолго  оставляла  
пусть.
Даря,  то  странную  
кручину,
А  то  волнующую  
грусть.

Но,  часто,  прикасаясь  
к  чувствам,  
Что  жизнь  давала  
мне,  земной.
Их  одевала  в  слог  
искусно,
Растила  крылья  за  
спиной.

Ты  дни  мои  порой  
листала,
Ловила  вечер    -  свеж  
и  тих,
В  ночи,  водя  рукой  
усталой,
Седлала  скакунов  
моих.

III.

Благодарю  за  
вдохновений
Моих  незыблемую  
твердь!
За  всё.  За  годы  и  
мгновенья
Что  позволяли  мне  
гореть!

За  боль  и  радость  
каждой  встречи
За,  устланный  
отрадой,  путь
с  тобой,  пускай,  
небезупречной!
Но,  только  будь!  Как  
прежде,  будь!



30  ноября  -  2  декабря  
2021  г.

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009137
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 22.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Інколи усіх беруть слова

Чоловік,  якось  не  вірно  встав
Травмований  мізинець  на  нозі,
Стільки  болю  він  тоді  дістав
Були  для  нього  тяжкі  дні  усі.

Була  проблема  й  з  чоловіком
Через  міру  вмів  він  говорити,
Навіть  ставало  й  не  потрібним
Інколи  був  радісним  та  щирим.

Дзвінок  дружині,  він  на  кухні,
-Хто  у  змозі  їй  його  давати?
Певно  бурчав,  потрібно  чути,
Та  мізинець  мав  він  свій  спасати.

Летів  удар  прямо  в  мізинець
Так  ногою  вцілила  дружина  ,
Перед  очима  зірки  линуть
Жаліється  батько  тепер  сину.

Торкнулися  душі  і  тіла  
Вершить  там  заповідь  для  всіх  одна,
Кохання  має  у  них  цілі  
Інколи  усіх  беруть  слова  .

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009104
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

liza Bird

Бунтарка

Мене  запросивши  у  свій  дім,
Жадаєш  побачить  хазяйку?
Отямся,  бо  станеться  лиш  збій,
Відколи  впускаєш  бунтарку.

Нікому  не  хочу  годити,
Усе  зрозуміла  з  роками,
Душа  розцвіла  як  жоржини,
Та  вкрилась,  мов  ружі  шипами.

Відтак  в  почуттях  розберуся,
Бо  ставлюсь  до  цього  з  сумлінням,
Не  жінка  потрібна  "матуся"
Я  хочу  кохану  в  обіймах.

//////////////////////////

Тож  різко,  немов  блискавиця,
Він  гримнув,  й  здалося  їй  ніжно...
Отак  ось,  зненацька  з'явилась,
І  стало  в  оселі  цій  світло...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009060
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Інь-янь

Явись…

Явись  мені  розпатлана  в  світанку,
Затьмаривши  красою  ясне  сонце.
Втопи  у  погляді  безкраїм  в  казку,
Чуттєво  тіло  притуливши  млосне.

Явись  оголена  мені  душею,
Звільнивши  місце  для  кохання  в  серці.
Дістань  палкі  чуття  з  свого  музею
І  простягни  зворушливо  у  жменьці.

Явись  ти  краще,  ніж  я  марив  в  сні,
Коли  злітав  з  тобою  в  білі  хмари,
І  одягни  у  солов'їний  спів,
Закутавшись  обіймами  у  чари.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009033
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Родвін

Дві години вже тривога

Дві  години  вже  тривога  -
Як  же  ми  стомились  !
Жінка  мо́литься  до  Бога,
Просить  в  нього  Сили  !

Просить  захисту  від  дрона,
Щоб  відвів  ракету,
Щоби  наша  оборона  
Вберегла  планету  !

Коли  стіни  ходуном  -
Сльози  витирає.
-  Щоб  ота  падлюка  здохла  !    -
Часто  промовляє  !

Як  воно  там  далі  буде  -
Господь  Бог  лиш  знає  !
Доки  все  там  грима  й  буха,
Віршик  виставляю  !

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009047
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Родвін

Гумор. Васько Блоха - рекордсмен

Васько  Блоха  -  у  нас  кумир,
Найкращий  і  найшвидший,
Без  нього  наш  спортивний  двір,
Не  став  би  самий  ліпший  !  

У  школі  Вася  -  рекордсмен,
Бо  раз,  на  фізкультурі,
Сто  метрів  він,  в  один  момент,
Пробіг  -  рекорд  в  натурі  !  

Коли  стояв  він  в  день  ясний,
Готуючись  до  старту,
Сусідський  півень  в  двір  шкільний
Забіг...  Тож  не  до  жарту,  

Бо  цьо́го  півня,  за  хвоста,
Недавнішньої  днини,
Впіймав  Блоха,   не  просто  так,
А  вискуб  три  пір'їни  !  

Їх  вставив  в  головний  убір,
В  убра́ння  індіанця,
А  потім,   вийшовши  у  двір,
Тим  пір'ям  хизувався  !  

А  півень  ще  тоді  не  спав  -
Вони  з  Блохою  стрілись
Та  ко́гут  Васю  не  чіпав,
В  "індєйця"  -  лук  і  стріли  !  

А  тут   -   тут  доленьки  презент  !
Васько   "НА  СТАРТ"   схилився  ...
Відкрився  тил  ...   Один  момент
І  ко́гут  не  збарився  !  

Команда  "МАРШ"  !    В  єдину  мить,
Васько,  як  та  пружина,
Зривається  і  з  місця  мчить  
Бо  спорт  -  це  ж  поєдинок  !  

Та  півень  ще  на  старті  встиг  
Спортсмена  клюнуть  дзьобом,
А  потім  Васю  він  настиг
Й  добавив  ЩЕ  до  того  !!!  

Дзьоби́ще  в  когута  як  сталь,
Тож  мало  не  здавалось  !
Блоха,  як  міг  тікав  ...  На  жаль
Від  півня  -  все  ж  дісталось  !  

Той  когут  гордо  походжа́в,
В  дворі  -  король  законний  !
Ще  й  груди  колесом  держав,  
І  гребінь  -  як  корону  !  

Васько,  неначе  дикий  звір,
До  фінішу  домчався  !
Фізрук  спинив  секундомір
І  аж  за  серце  взявся  ...  

На  дві  десятих  наш  рекорд
Побив  рекорд  району  !
Портрет  Блохи  -  аж  на  біг  борд  !
Ще  й  грамоту  -  додому  !  

Сестричка  Васі  -  мілкота,
На  ній  і  написала  :
-  Якби  не  півень  без  хвоста,
   Рекорду  б  не  бувало  !


[b][i]Зі   слів   внучка,  записано  правильно.
Підпис                                              /  Родвін  /
[/i][/b]

19-20.03.2024  р.



Ілюстрація  :  https://png.pngtree.com/png-clipart/20220116/original/pngtree-a-little-boy-chased-by-a-rooster-png-image_7103619.png

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009048
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Віктор Варварич

Весняні миті

Сріблясті  води  привітно  гомонять
І  так  прудко  біжать  в  невідому  даль.
Упіймати  юну  весну  норовлять,
З  туманом  вистеляють  сіру  вуаль.

У  первоцвіт  одягнулась  долина,
Яскравими  барвами  сяють  поля.
Від  снігу  звільнилася  полонина,
Лелечий  клекіт  лине  із  віддаля.

Сині  гори  заховались  в  тумани,
А  промені  сонця  полонять  серця.
Панянки  одягають  кардигани,
Які  пасують  до  світлого  лиця.

Весняне  тепло  серця  зігріває,
Ніжно  лоскоче  котики  на  вербі.
А  пташиний  спів  людей  звеселяє,
Із  дитячим  сміхом  губиться  в  юрбі.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009006
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Середній рівень

В    ліжку    ввечері    дружина,
Як    завжди,    відпочивала,
І    статтю    якусь    в    газеті
Дуже    мудру    прочитала.

-Поясню    тобі,    Миколо,
Як    у    світі    нам    живеться:
Весь    достаток    у    країні
У    середньому    береться.

Тридцять    тисяч    в    депутата,
І      твоїх    чотири    взяти,
Все    надвоє    розділити:
По    сімнадцять    -    чим    не    свято?

Вчитель    не    навчив    нічого
(Уже    є    одна    догана),
А    взяли    середній    рівень  –
То    й    успішність    непогана.

Прокурор      завжди    їсть    м’ясо,
А    народ    сухі    галети,
Все    змішати,    то    виходить,
Що    їмо    ми    всі    котлети.

-То    це    що    ж    тоді      в    нас    буде?-
Став    Микола    міркувати,-
Всім    відома    Галька    встигла
Із    селом    всім    переспати,

А    ти    чесна,    мені    вірна,
Про    сім’ю    плекаєш    мрії,
А    в    середньому,    виходить,
Що    обидві    ви    -    повії!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008963
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Юлія Щербатюк В’южен

УСКОЛЬЗАЮ

Отпускаю,    оставляю,  ускользаю...
Голос  мой  не  потревожит  больше  слух.
Только  вещих  птиц  взволнованная  стая
Прокричит  о  неизбежности  разлук.

Обречённость,  недосказанность,  неспетость.  
Как  же  с  вами-то  по  жизни  нелегко!
Отзвенели  вёсны,  смыты  краски  лета,
Осень  властвует  в  садах  моих  тайком.

Не  весёлые,  не  грустные,  не  злые
Вереницей  опрометчиво  бегут
Эти  дни  твои,  давно  не  удалые,
Где  любовь  сменил  комфорт,  но  не  уют.

Не  прощаясь,  не  печалясь,  не  горюя,
Слёзных  песен  о  потерянном  не  жди...
Там,  на  стёклах,  блики  ласково  рисуют
То,  что  смыли  беспробудные  дожди.


Романс.
Экспериментальное.
Попытка  подражания  
Сергею  Есенину.
04.03.2023  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008804
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Юлія Щербатюк В’южен

НЕБЕСНА ФЕЄРІЯ ( хайку)

Сяйво  сріблясте
тихо  лине  у  вікно
місяць  у  повні.

Зоряні  вогні
розкидані  по  небу
тануть  на  очах.

Казкове  небо
міріади  сузір'їв
немає  ліку.

Ховає  вміло
небесну  феєрію
Темрява  ночі.


1  січня  2024  року.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008889
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 19.03.2024

ТАИСИЯ

Концерт.

Так      мало        ярких        впечатлений.
Избыток        нервных            потрясений…
В        такой        нервозной        атмосфере
Спасёт        искусство        в        полной        мере.
Хоть        нынче        год        весьма        суровый,
Концерт        удалось        посетить.
Моя      подруга        пела        в        хоре.
Тот          хор        украсил        мою        жизнь.
Те          песни        мне        давно        знакомы…
Звучит        мелодия      полей…
Звучат        душевные        аккорды…
Поёт      их        в        роще        соловей…
Солисты        хора        раскрывают
Шедевры        своего        народа.
Перед        глазами        возникает
Моя      волшебная        природа…
Те      песни        -      кладезь        кислорода…
«Не        слышно        шума        городского».
Мы        все      в        плену      народных      песен.
Они      нам      с      детства      все      знакомы.
Хор        вновь      озвучил      эти      песни.
Ведь      с      песней      жизнь      ещё        чудесней.
(      Академический        хор        «ПРОМИНЬ»)

14.  03.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008423
дата надходження 14.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Віктор Варварич

Кохання душі леліє

Наше  кохання  душі  леліє,
Із  крокусами  квітне  на  весні.
І  наші  серця  любов'ю  гріє
Та  привітно  ніжиться  уві  сні.

Малює  загадкові  картини,
Барви  приємні  і  особливі.
І  горить  вдалині,  як  жарини,
Ці  мерехтіння  такі  звабливі.

Сонечком  обійме  на  світанку,
Омиває  сріблою  росою.
Прочиняє  у  небо  фіранку,
З  птахами  співає  під  горою.

І  подарує  нам  сподівання
Та  формує  особливі  думки.
І  проводить  цікаві  змагання,
В  невідоме  відчиняє  замки.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008672
дата надходження 17.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Ніна Незламна

Далекий схід… близький

Далекий  схід,  а  може  близький,
Чи  хтось  різницю  відчуває?
Скажіть,  чому,  там  мир  нестійкий,
Народ  по  -    іншому  сприймає?

Чи  так  навчили,  чи  в  сприйнятті,
Себе  в  довколишньому  світі?
Нема…  напевно  ,  у  майбутті,
Тієї    віри,  що  в  суцвітті....

Бо  в  них  душа,  як  квіточка  та,
На  жаль,  не  здатна,  захиститись,
Щодень  у  борні,  до  забуття,
Із  вірусом,  бо  ж  хоче  жити.

Чи  ти,  не  помічаєш  краси?
Землі,  природи,  злет  пташини,
І  звук  коси  й  холоду  роси,
Щоб  жити,  не  маєш  причини?

А  вижити,  поміж  тарганів,
Потрібно  мати  силу  волі,
Від  зміни  мислення,  очманів?
Чи  краще,  хист  при  війні  й  досі?

Далекий  схід,  чи  рідний  й  близький?
Мабуть  по-  своєму  сприймаєш,
Старий  та  певно  і  молодий,
Гадаю,  серцем  відчуваєш,

Той  біль.  Й  хвилини  благодаті,
Що  мав  та  поступово  втратив,
Лише  хизуються  багаті,
Яким  боявсь  протистояти.

Хай  сонце  сходить,  під  мирним  небом,
Почуймо  пісню  солов’їну,
Осяяні,  чаруючі  крайнебом,
З’єднаймо  країну  в  родину!

У  серці,  козацький  дух  живе,
Повір  у  себе,  в  Україну,
Згадай  пращурів,  усе  святе,
Згуртуймося  в  міцну  родину,
Щасливу,  багату,  єдину!  

           18.03.2024р

                                       (тут  вірус  -  як  зомбування)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008781
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Сповiдь

У    житті    біда,    чи    горе
Щохвилини    може    статись,
І,    покаявшись,    у    церкву
Вже    пора    йти    сповідатись.

Все      обдумала    зарані,
Всі    події    пригадала,
На    гріхи    свої    минулі
Аж    три    зошити    списала.

Де    була    я,    що    робила  –
То    для    батюшки    загадка,
А    про    кожен    вибрик    в    мене  –
То    така    приємна    згадка!

Кожен    гріх    такий    солодкий…
Гріє    душу    думка    втішна:
Не    піду    сьогодні    в    церкву,
Ще    побуду    трохи    грішна!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008765
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

liza Bird

Кульбабка

Кульбабки  маленька  квітка,
Тендітна,  запахла  медом,
Як  сонечко  тепла,  ніжна.
Відрада  весни  напевно.

Вона  потішить  нам  душу,
Запросить  бджілку  у  гості,
Приємно  нашому  слуху,
Вокал  на  квіточці  жовтій.

Отак  проходиш  садочком,
Цвітуть  черешні  та  вишні,
Земля  дарована  Богом,
Покрита  золотом  нині.

Лиш  пройде  пора  цвітіння,
Злетять  стрімкі  парасольки,
Лишиться  одне  коріння,
Насіння  ж  далі  розносить.

Вітрець  підніме  угору,
Й  розвіє  по  всьому  світу,
Нове  продовження  роду,
Посходить  тепер  на  зміну.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008771
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Валерій Лазор

Сіє дощ мерехтіння краплі

Сіє  дощ  мерехтіння  краплі
Між  покрути  сецесій  див,
Обіймаючи  шибок  тахлі,
Лопотіння  розлук  мотив.
Час  вібрує  короткий  подих,
Шкельце  горнеться  у  туман,
Омивають  небесні  води
Перемріяно-ніжний  стан.
Сум  сідає,  зітхає  сиво,
Загортається  в  теплу  шаль:
Як  же  було  у  нас  красиво!
Гіркне  кава,  очей  вуаль.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008639
дата надходження 16.03.2024
дата закладки 17.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Півник - скрипаль

Виріс  Півник,  в  пір'я  вбився
Почав  бігать  до  курок,
Запевняв  батько,  щоб  вчився
Скрипці  вмів  давати  толк.

Півник  все  ж  його  не  слухав
Пропускав  уроки  він,
Довго  батько  над  тим  думав
Запросив  Індика  в  дім.

-  Запитати  хочу,  Друже
Як  мені  себе  вести?
На  душі  у  мене  стужа,
Хоч  у  бій  з  дітьми  іти.

Індик  вів  себе  поважно
Крилом  голову  підпер,
-  Нам  із  ді́тьми  тепер  тяжко
Є  знаряддя  відтепер.

Посади  його  на  яйця
Їсти  й  пити  не  давай,
Зрозуміє,  воля  -  щастя,
А  ти  ноти  все  ж  читай.

Вивчився  на  скрипці  грати,
Я́кби  того  не  хотів
Кожен  день  у  нього  свято
Є  повага  до  батьків.

Збирались  кури  табуном,
Видатним  став  скрипалем.
Зробили  яйця  "  дураком"
Все  Індика  сміх  бере.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008603
дата надходження 16.03.2024
дата закладки 16.03.2024

Ruslantsio

І що не день я прагну революцій

І  що  не  день  я  прагну  революцій,
Я  прагну  бунту;  Боже,  поможи!
Бо  сховок  лиш  у  творчості  й  науці  —
Та  спершу  думай,  потім  вже  кажи!

Нема  плечей  —  то  що  ж  ти  за  людина,
Хто  батько  твій  і  мати  хто  твоя?
Бо  на  словах  давно  ми  вже  родина;
То  де  ж  ти  є,  родинонько  моя?!

І  що  не  день  мене  беруть  тривоги
В  холодні  руки;  крижані  серця
Давно  зійшли  із  цінностей  дороги
І  чим  тепер  відмінні  від  мерця?

І  що  не  день  я  прагну  революцій;  
Ох,  злить  мене  та  панщина  нова!
Надалі  наші  голови  в  пилюці,
То  чим  поможуть  розуму  слова?

І  що  не  день  суцільне  здивування,
І  що  не  день  байдужості  хвала!
В  душі  пече  давно  розчарування  —
Надія  не  згоріла  ще  дотла!

                                                                                           21  квітня  2023  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008564
дата надходження 16.03.2024
дата закладки 16.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Порада внучки

П’ятикласниця    Марійка
Щире    й    добре    серце    має,
До    бабусі    часто    в    гості
По    дорозі    забігає.

Баба    скаржиться    на      ноги,
Що    по    світі    вже    не    носять,
Шия    й    рученьки    німіють,
Допомоги    спина    просить.

Довго    слухала    Марійка,
Пальцем    по    столі    водила,
На    бабусю    подивилась
І    свій    висновок    зробила:

-Треба    тобі,    бабцю,    заміж
Вийти    за    якогось    діда,
Бо    не    я,    а    він    сьогодні
Допоможе    в    твоїх    бідах.

Більш    не    зможе    він    нічого,
Хай    по    хаті    сновигає
Й    при    нагоді    на    ніч    спину
Фастум-гелем    натирає.

І    тобі    приємно    буде
Перед    дідом    тим    стогнати,
То    ж,    бабусю,    уже    завтра
Починай    його    шукати.

Принц    ногами    вже    не    дійде  –
То    приїде    у    кареті,
Не    хвилюйсь:    як    тут    не      буде  –
То    знайдемо    в    Інтернеті!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008570
дата надходження 16.03.2024
дата закладки 16.03.2024

Інь-янь

Сонце моє ніжне

Щось  у  грудях  знову  ниє  гостре  жало,
Боляче  жме  в  серці  з  думкою  гіркою.
Вийду  я  до  тебе,  щоб  ти  заблищало
Над  моєю,  сонце,  сивою  рікою.

Щоби  заблищало  кольором  яскравим,
Фарбами  печаль  та  сум  замалювало.
Вийду  я  до  тебе,  більш  не  буду  зайвим,
Промені  зігріють  душу  мою  вдало.

Вийду  я  до  тебе,  скинувши  всі  лати,
Заспіваю  пісню  про  палке  кохання.
Сонце  моє  ніжне,  не  втомлюся  звати,
Ти  зустрінь,  будь  ласка,  мої  очі  зрання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008352
дата надходження 13.03.2024
дата закладки 15.03.2024

valentinaaaa

Для всіх є правило Господнє

Є  щастям  прокинутись  в  ти́ші,
Коли  сонце  з-  за  обрію  сходить
Вітер  ледве  листям  колише,
А  на  травах  ще  краплі  вологи.

Із  неба  поспішають  зорі,
Чарівно  -  ніжний  лине  спів  птахів
Збирається  в  багате  соло,
Від  того  настрій  залежить  в  усіх.

Крокує  день,  що  шле  Всевишній,
Високо  в  небі  десь  хмари  пливуть
Наш  світ  загадковий  та  дивний,
В  мирі  й  злагоді  люди  живуть.

Якби  так  жилося  сьогодні,
В  далекому  минулому  пройшло
Для  всіх  є  правило  Господнє,
Хай  піде  катам  карою  воно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008501
дата надходження 15.03.2024
дата закладки 15.03.2024

Віктор Варварич

Радій кожній миті

Закохайся  в  очі,  душу  й  тіло,
Лишень  би  серце  твоє  тремтіло.
А  ти  відчуй  тепло  "любих"  долонь,
Нехай  у  душу  променить  вогонь.

Нехай  привітні  і  милі  світанки,
Виконують  всі  твої  забаганки.
Хай  сонечко  привітно  обіймає,
Твоє  серце  від  любові  співає.

І  нехай  дзеркальні,  теплі  роси,
Вмивають  твої  духмяні  коси.
Хай  милозвучно  лунають  пісні,
Радій  юній,  закоханій  весні.

Нехай  новий  день  щастя  дарує,
А  в  твоїм  серці  любов  вібрує.
Живи  і  радій  кожній  миті,
Лови  мрії  у  синій  блакиті.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008471
дата надходження 15.03.2024
дата закладки 15.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Не подумав

Люсі    хочеться    кохання,
Ніжну    пісеньку    мугиче,
А    в    Миколи    інші    плани  –
Риболовля    його    кличе.

-Вже      весна      надворі,    Колю,
Ластівка    гніздо    звиває,
Ти    послухай,    вечорами
Соловейко    як    співає.

А    в    твоїх    розмовах    тільки
Вудки,    неводи    і    верші…
Скажи    краще,    що    подумав,
Як    мене    побачив    вперше?

І    зітхнув    Микола    тяжко:
-Це    було      біля    вертепу.
Якби    ж    я    тоді    подумав,
То    не    мав    би    цю    халепу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008388
дата надходження 14.03.2024
дата закладки 14.03.2024

Віктор Варварич

Закохався в твої очі

Я  закохався  в  красиві  очі,
Які  поряд  зранку  і  до  ночі.
Від  тебе  спокою  я  немаю,
Від  палкої  любові  згораю.

Я  заглядаю  в  очі  пророчі,
Цілую  п'янкі  вуста  дівочі.
І  ніжно  тебе  так  обіймаю
Та  шепочу  слова,  що  кохаю.

З  тобою  на  крилах  літаю,
Спиваю  любов  серед  гаю.
І  ловлю  цю  закохану  мить,
Твій  голос  мою  душу  сріблить.

А  ти  вселила  в  мене  надію
Своїм  серцем  тебе  я  зігрію.
Подарую  тобі  сподівання,
Ми  будемо  разом  до  світання.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008369
дата надходження 14.03.2024
дата закладки 14.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Втерла носа чоловіку

Приснився  Наті  чоловік,
Що  він  такий  завзятий
Лине  краса  чудових  літ
І  щастя  в  них  багато.

Спітніло  в  неї,  аж  чоло
Навіть  радість  ожила,
Як  статися  таке  змогло?
В  світі  є  якісь  дива.

Бажалося  відкрити  очі
Правдою  усе  те  є?
Вдвох  навідати  їм  Сочі
Кохання  їй  дає  своє.

Та  прийшла  швидко  до  тями
Поряд  "  чада  "  не  було,
Насолоджувавсь  з  жінками
Йду  із  іншим  я  на  зло.

Провели  з  ним  гарно  вечір
Їй  сподобалось  тепер,
Часті  будуть  в  неї  втечі
Хоч  коротке  щастя  є.

Втерла  носа  чоловіку,
Заспокоїлась  душа
Є  й  було  таке  до  віку
Бо  одне  у  нас  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008332
дата надходження 13.03.2024
дата закладки 13.03.2024

liza Bird

Майстерня краси

Шалена  майстерня  краси,
Неначе  підступна  відьма,
Тож  інколи  моді  взнаки,
Що  робить  з  собою  жінка?

Хай  буде  присутня  міра,
Панянка  іскрить,  мов  зоря,
Людина,  як  Божа  квітка,
У  кожній  родзинка  своя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008286
дата надходження 13.03.2024
дата закладки 13.03.2024

Lana P.

Знімає ранок…

Знімає  ранок  з  ночі  кльошне  плаття,
На  схід  жбурляє,  в  сонячне  багаття,
Спаливши  до  останньої  жаринки,
На  згадку  залишаючи  іскринки.        

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008227
дата надходження 12.03.2024
дата закладки 13.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Ідеальна сiм'я

Молоді    дружини    вчора
(До    роботи    ще    не    брались),
Після    шлюбу    на    заняття
У    психолога    зібрались.

Тут    було      одне    питання:
-Що    чекаєте    у    шлюбі?
Опишіть    модель    взаємин,
Щоб    були    кохані    й    любі.

Більшість    пише,    щоб    дитятко
Ще    не    ніс    у    дім    лелека,
А    свекруха    клята    й    свекор
Десь    в    селі    були    далеко.

Щоб    щасливо    проживали
Молоді    в    своїй    квартирі,
Милий    час    щоб    не    проводив
В    пивнім    барі,    чи    у    тирі.

Не    задумуючись,    Алла
Дуже    швидко    написала:
-Щоб    сім’я    була    нормальна  –
Є    закон    оригінальний:

Я    не    знала    б    звідки    гроші
Регулярно    прибувають,
А    коханий    щоб    не    паривсь,
Де    й    куди    вони    зникають.

Буде    все    в    нас    ідеально:
І    відносини,    й    стосунки,
Доки    в    мого    чоловіка
Будуть      кошти    на    рахунку.

Тут    психолог    чухав    лоба  –
Прояснилася    причина:
Зрозумів,    чом    до    банкіра
Утекла    його    дружина!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008199
дата надходження 12.03.2024
дата закладки 12.03.2024

Lana P.

ПІД СОНЯЧНИМ ГОРНИЛОМ…

Улітку  краще  у  тайзі
Перебувати  під  натхненням
Дерев  премудрих  сокровенням,
Де  чапля  на  одній  нозі

Перетанцює  часоплин,
Перемудрує  відстань  лету,
Пересікаючи  планету,
Сховавшись  від  холодних  зим.

І  я  за  птахою  услід
Перепливаю  океани,
Долаю  відстані,  омани.
Попутний  вітер,  вірний  гід,  

Веде  до  рідних  журавлів,
Несе  в  теплінь  моє  вітрило.
Торує  сонячне  горнило
Шлях,  де  б  не  був  ти  на  землі!                  

P.S.  Світлина  автора.  Літо  2023.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007803
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 12.03.2024

liza Bird

Прокинулась…

Прокинулась  красунечка  весна,
Яскраво  поблискує  проміння,
Ось  ве́рбочки  торкнулася  стебла
І  зеленню  вкрилося  верхів’я.

Казкові  променисті  кульбабки,
Встеляють  доріжки  килимками,
Чекають  симпатичні  альтанки,
Душею  завжди  тут  спочивали.

Музичний  спів  властивий  природі,
Де  ритми  довершені  та  ноти,
Пернаті  демонструють  гастролі,
Життя  і  любові  передзвони.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008113
дата надходження 11.03.2024
дата закладки 11.03.2024

Віктор Варварич

Мої мрії (Пісня)

Десь  у  сріблому  тумані,
Мої  мрії  заблукали.
Мчать,  як  ці  коні  булані
І  до  тебе  шлях  проклали.

Одягають  моє  серце
У  ці  новітні  сторінки.
Наллють  щастя  у  відерце,
Пливуть  у  морі  залюбки.

Малюють  свої  картини,
Фарби  такі  веселкові.
Звільняються  від  рутини,
Прагнуть  палкої  любові.

І  хочуть  твого  кохання,
Яке  моє  серце  зцілить.
Чекають  аж  до  світання,
Сірий  час  волосся  сріблить.

Пр.  Ти  прийдеш  посеред  ночі,
Як  зірка  по  небу  летить.
Пізнаю  вуста  дівочі
І  зловлю  закохану  мить...

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008009
дата надходження 10.03.2024
дата закладки 11.03.2024

Ніна Незламна

Щаслива з тобою

       (  На  фото  ми  в  молоді  роки.)            
(Присвята  чоловіку.)

Я  пригорнуся  ранньою  росою,
Глянеш  у  очі,    щаслива  з  тобою,
Розчешиш  коси,  ніжно  приголубиш,
Коханий  знаю,  боляче  не  зробиш.

Давай  згадаєм,  як  гуляли  в  полі,
Чарівність  квітів,  дякували  долі,
Де  подих  жита  і  соловейка  спів,
Ромашки,  сонечко,  запах  пелюстків.

 Той  аромат,  п`янив,  подяка  літу,
Клятва  в  коханні  й  серед  буйно  цвіту,
Віднайшли  щастя.  Пліч  -о  -  пліч  роками,
Хоч  і  буває,  не  спиться  ночами.

Ласкавий  погляд,  ліки  вчасно  дані,
До  біди  й  смутку  в  протистоянні,
 Підстерігав,  нас  відчай,  пригадай,
Із  медом  й  м`ятою  смакували  чай.

Не  згасло  щире,  до  життя  бажання,
 Тут  дім,  повага,  розуміння,  щастя,
Я  все  частіш,  озираюся  назад,
Стараюсь  спомини,  всі  укласти  вряд.

Може  раніш,  чогось  не  цінувала,
Та    гріє  душу,  спогад  що  згадала,
 Скільки  всього,  нам  прийшлось  пережити,
Як  відпустить?  Умію  дорожити.

 Заздрили  хлопці,  знаю  й  молодиці,
 Без  тебе  ж  я,  як  квітка  без  водиці,
І  хоч  давно,  уже  осіння  чічка,
Але  довіку,  лиш  твоя  лебідка.

Знов  пригорнуся,  ранньою  росою,
Сяючі  очі,    щаслива  з  тобою,
Розчешиш  коси,    ніжно  приголубиш
Коханий  вірю,  ти  ж,  лиш  мене  любиш.

Мені  так  затишно,  під  твоїм  крилом,
Тут  у  обіймах  насолоджусь  теплом,
Ми  ще  станцюєм,  танець  танго  удвох,
Втішаймось  долі,  що  вдарував  нам  Бог!

                                                     11.03.2024р
                                               

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008125
дата надходження 11.03.2024
дата закладки 11.03.2024

Валерій Лазор

Чаруйся ніч, у небокраї сила

Чаруйся  ніч,  у  небокраї  сила,
Слідила  світлом  стежку  золоту,  
Здіймалась  одним  оком,  тіні  била,
І  знов  губилась  в  звиклу  суєту.
У  сутінках  чвала  підступно  морок,
У  темних  жилах  розливає  тьму,
Заходить  з  тилу  павутинням  морок,
Чирка  свою  подобу  неземну.
Ще  стигне  сонця  дещиця  у  захід,
Скрізь  відбитки  залишила  свої,
Жили  б  усі,  обійми  геть  не  зайві,
Вогнем  волають  пам'яті  рої.
Насниться  море,  відблиском  яскраве,
Ніби  з  тобою  слідимо  в  піску,
Палає  горизонтом,  хвиля  грає
Стежину  світла  золоту,  хитку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007995
дата надходження 10.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Валерій Лазор

Чаруйся день, твої струмки веселі

Чаруйся  день,  твої  струмки  веселі
В'ють  до  причастя  пагони  весни,
Малі  цятки  ледь-ледь  світло-зелені,
Розлогу,  жовту  памолодь  верби.
Вливає  небо  ставу  чисту  воду,
Прозорий  хід  торкнеться  глибини,
Прокинеться  старезний  сом  від  льоду
У  плескіт  кинуться  масні  лини.
Підгір'ями  нагрітими  надмірно,
Де  мліють  коники  та  сплять  джмелі,
Де  проліски  і  крокуси  гамірно
Частуються  росою  у  теплі,
Хода  тремтить,  маніжиться,  витає,
Розкупана  у  ніжних  пелюстках,
Дбайливо  вії  сонцем  причащає,
Приборкує  сміливо  перший  страх.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007969
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Спритний Петро

Цілий    рік    Микола    мучивсь  -
Біль    сердечна    довела,
Бо    забрала    розум    Галя,
Що    жила    в    кінці    села.

Щодня    човгав    по    бруківці
До    стирання    підошов,
Зрештою    зібрався    з    духом  –
В    хату    дівчини    зайшов.

-Я    все    думаю,    Галинко,
Як    до    тебе    підійти,
Про    кохання    щось    сказати,
Ключ    до    серця    як    знайти?

Дівка    всілася    гарненько,
Трішки    блузку    підняла,
Гладила    живіт    кругленький,
Колі    відповідь    дала:

-Десь    читала,    що    кохання  –
Це    одне    з    найкращих    див…
Поки    ти,    Миколо,    думав,
То    Петро    вже    все    зробив!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008040
дата надходження 10.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Інь-янь

Тюльпани

Сьогодні  зранку  з  сонячним  промінням
Відкрилися  тобі  весни  тюльпани.
Відкрилися  від  дотику  повітря,
Розвіявши  печаль  і  сум  туманів.

В  зіниці  влучив  кольоровий  погляд
Червоний,  жовтий,  білий  та  бузковий.
Тепло  у  серці  примостивши  поряд
Перетворили  звичний  день  в  казковий.

Поцілували  пальці  на  долоні
Стеблинами  зеленими  в  обіймах.
Пелюстки  оголивши  у  полоні,
Розквітли  оксамитом  й  сяють  в  німбах.

Сьогодні  вдень  з  пахучим  ароматом
Тобі  весна  відкрилася  в  тюльпанах,
Всміхалася  квітковим  водоспадом
І  бігала  по  сонячних  бульварах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007890
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 09.03.2024

valentinaaaa

Ми сильні і завжди разом

Ми  сильні  і  завжди  разом
Ніколи  ворог  нас  не  подолає
Тільки  поразок  знайде  дно
Вся  техніка  його  тепер  палає.

Ми  сильні  і  завжди  разом
Хай  ворогу  здалося,  ми  здалися
Відбудеться  усе  те  сном
Бо  за  померлих  їм  усім  помстимся.

Ми  сильні  і  завжди  разом
Бо  нас  єднає  наша  Україна
Добро  все  ж  переможе  зло,
Є  одна  заповідь,  вона  єдина.

Ми  сильні  і  завжди  разом  
А  хто  може  у  тому  сумніватись?
Ясне  сонце  і  свято  знов
Бо  наше  СБУ  має  діяльність.

Ми  сильні  і  завжди  разом
Усі  ми  віримо  у  перемогу,
Раші  у  горлі,  як  комок
Їх  подолати  маємо  ми  змогу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007907
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 09.03.2024

Віктор Варварич

Буду з тобою

Весняний  день  тривожить  душу,
Єднає  закохані  серця.
Твій  щоденний  спокій  порушу,
Піду  із  тобою  до  кінця.

У  сріблястому  тумані,
Відшукаю  свою  любов.
Впіймаю  миті  бажані
І  звільню  мрії  із  оков.

Загляну  в  ясні  твої  очі
І  відшукаю  в  них  кохання.
Та  пригорну  посеред  ночі
І  зацілую  до  світання.

Пізнаю  палкі  почуття,
Що  розтривожили  мене.
Стишу  сильне  серцебиття,
Вип'ю  кохання  неземне.

Будемо  з  тобою  літати
У  наших  загадкових  мріях.
Розламаєм  до  щастя  ґрати.
Напишем  історію  в  сувіях.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007921
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 09.03.2024

ТАИСИЯ

Семейный союз.

Семейный          союз.

Ваш        союз    -    подарок        Бога.
Он        любовью        крепко        связан.
Счастье        вам        сулит        дорога.
Быть        ответственным        обязан.
Сохраняй        в        своём        семействе
Счастье,      радость      и      покой,
Чтобы        знали      вашу        тайну
«Ты        да      я,        да        мы        с        тобой»…
Если        женщина        капризна,
С        этим        надо        примириться.
 Это      ведь        её          хоризма!
Этим        женщина        гордится.
Ей        нужна        твоя        забота.
Ты        и        рыцарь,        и      джентльмен.
Только        ты      как        муж:      не        кто  -    то
Должен        сдаться      даме      в      плен.
Плен        любви        весьма        приятен.
И      не        ждёт        освобожденья.
Этот      плен        двоим        понятен
И      приносит        наслажденье…
Вы    -      творцы        своего      счастья.
Пусть      талант      проявит        каждый.
Создавай      удобства        быта…
Не    остаться        чтоб        однажды        
У    «разбитого        корыта»…
Если        быт      в        семье        налажен,
В        кухне        пусть        жена        «колдует»!
Вся      семья      с        улыбкой      скажет:
Жить        комфортно…      и      не      дует…      

06.  03.    2024.            

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007665
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 08.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Пенсiйний вiк

Депутати    наші    любі,
Чи    то    з      радості,    чи    з      сміху
Для    народу    вік    пенсійний
Всім    продовжили    на    втіху.

Я    зраділа,    бо    законно
Буду    гроші    заробляти:
Не    біда    -    в    роботі    часто
Стала      дещо      забувати.

Щось    кричать    навколо    діти
(А    я    вже    недочуваю),
Окуляри    на    перерві
В    сумці    й    на    столі    шукаю.

По    дзвінку,    як    вітром    здуло
В    коридор    дитячу    масу,
А    тут    спину    так    скрутило  –
Ледве    виповзла    із    класу.

Вчора    насваривсь    директор,
Вже    догану    другу    маю,
А    от    ким    працюю    в    школі,
Вбийте,    люди    -    не    згадаю!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007826
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 08.03.2024

Родвін

ЯК  ДИЯВОЛА В ПЕКЛО ЗАГАНЯЛИ 16+

[i]            Слідами  світової  класики.

                             За  мотивами  твору

                               [b]Джованні  Бокаччо
                                         "ДЕКАМЕРОН"[/b]

                       В  перекладі  з  італійської  
                                         Миколи  Лукаша

                     День  третій.  Оповідка  десята.

[/i]
                                                       *              *              *

У  древнім  царстві  Берберійськім,
В  краю  пустинь  й  сухих  озер,
Неподалік  земель  Лівійських,
Де  лиш  літа  степний  орел,

Жив  чоловік,    мав  віру  в  серці,
Жонатий  був  він  на  берберці¹
Господар  добрий  -  мав  свій  дім
І  все  що  треба  було  в  нім.

Щасливо  жив  він  із  сім'єю
Маленьку  кучу  діток  мав,
Радів  їм,  доньку  балував
Й  втішався  долею  своєю

Дочка  була  вже  не  мала
То  ж  мамця  доцю  стерегла  ...


Була  дівчина  гожа  й  мила  -
Її  леліяли  і  знали,
Усе  живе  навкруг  любила  -
Красуню  ту  -  Алі́бек    звали.

Алі́бек  вірила  у  Бога
Та  віра  та  була  не  строга,
Бо  віри  у  Христа  не  знала
Й  Аллаха,  теж  в  душі  не  мала  !

Від  християн  вона  почула  -
Од  тих  людей,  що  вона  стріла,
Що  в  них  найкраща  в  світі  віра  !
Її  слова  ті  й  навернули...

Цікавість  гостру  розпалили
І  міцно  в  голові  засіли  ...


Тож  у  захожих  християн
Питала  :  -  як  в  тій  вірі  жить?  
А  у    священників  й  мирян  :
-    Як  краще  Господу  служить  ?

Від  них  тоді  й  почула  суть  :
-    Найліпше  службу  ті  несуть,
     Які  все  світське  уникають,
     І  душеньки  в  скитах  спасають...

В  свої  чотирнадцять  годочків
Вона  дурненька  ще  була
І  зрозуміть  все  не  змогла...
Мала  вона  ще...  Просто  -  дочка....

Їй  треба  вдома  ще  сидіть
А  не  сере́д  скитів  бродить...

                                                       *              *              *

Тож  із  примхливого  бажання  -
Ніхто  не  силував,  сама
Зібралась  тихо,  на  світанні
В  дорогу  дальню,  геть  одна.

Добро  все  в  клуночок  зв'язавши
Й  нікому  слова  не  сказавши,
В  обхід  солончаків  і  скель...
Пустилась  аж  до  тих  пустель.

Пустелі  в  спеку  -  просто  страх  !
Лиш  на  бажанні,  цілковито,
Дійшла  аж  до  якогось    скиту  -
Пустельник  там  стояв  в  дверях  :

-    Ти,  мабуть,  жіночко,  блукаєш  ?
       Чого  прийшла,  чого  шукаєш  ?


-    Прийшла  сюди  шукать  такого,  -
     Йому,  Алібек  у  одвіт  :
-    Щоб  хтось  навчив  служити  Богу,
       То  я  служила  б  много  літ,

       Щоб  взнала  лиш,  як  то  робити,
       Щоб  Богу  праведно  служити  !  
       Пустельнику,    мене  навчіть,
       Як  ревно  Господу  служить  !
   
Пустельник  глянув,  що  вона
І  молоденька  і  вродлива...
Дивитись,  навіть  неможливо
На  ту  красу...  Вночі,  одна,

Спокуса  вабить,  це  жахливо  -
Не  спить  нечистий  ...  Все  можливо...


Злякавсь  аскет  тої  спокуси,
За  ду́мки  чисті  похвалив,
Погризти  дав  сухенький  кусень
Й  водиці  в  черепок  налив.            

А  потім  вивів  на  дорогу
І  помолившись  ревно  Богу
Подальший  напрям  указав,
А  на  додачу  вслід  сказав  :

-  Дочко́  моя,  пройди  ще    далі,  
   Там  муж  один  святий  живе  ,
   Який,  ще  краще  завізве²
   Й  тебе  на  путь  спасіння  справить³  !

І  почалапала  дитина
На  пошук,  далі  у  пустиню  ...


Брела,  одна  в  безлюднім  світі
Куди  пустельник  показав,
А  як  знайшла  того  у  скиті,
То  він  однак  одвітував  -

За  скит  провів  -  не  дав  присісти,
Лопу́цьків  дав  сухих    поїсти,
Водиці  з  бурдюка  налив,
За  ду́мки  чисті  похвалив...

І  відіслав  її  ще  далі...
Щоб  зваба  молода,  стиха,  
Не  спокусила  до  гріха,
Завів  за  скит  і  геть  направив  !

І  знову  побрела  дитина
Без  прихистку,  мов  сиротина...


Алі́бек  схудла,  мов  примара,
Мов  привид,  по  пустині   йде
Допитливість,  як  Божа  кара,
В  пустелі  глиб  палку́  веде  !

Невтомно  палить  в  небі  сонце
Та  врешті    бачить  вона  скит,
Добротний,  начебто  на  вид  -
В  халупці  навіть  є  віконце  !

Стомилась  Алібе́к  в  дорозі  !
Та  серця  стук  несамовитий  -
В  відкритих  дверях  цього  скиту
Стояв  відлюдник  на    порозі  :

-    Ти,  ма́буть,  дівчино,  блукаєш  ?
       Чого  прийшла,  кого  шукаєш  ?


-    Сюди  прийшла,  шукать  такого,  -
     Алі́бек  жалібно  в  одвіт  :
-    Щоб  хтось  навчив  служити  Богу,
       То  я  служила  б  із  цих  літ,

       Бо  хочу  знать,  як  то  робити,
       Смире́нно  Богу  щоб  служити  !  
       Пустельнику,    мене  навчіть,
       Як  ревно  Господу  вслужить  !
   
Пустельник  глянув,  що  вона
І  молоденька  і  вродлива  -
Що  втратить  голову  можливо...
Та  пропаде  ж  вночі,  одна  !

І  не  врятує  її  диво...
Загине  дівчина  ...  Жахливо  ...


Не  захотів  їй  тої  долі,
Дівчи́ну  бідну  пожалів,
Поїсти  дав,  було  що,  -    вволю
Й  водиці  в  туєсок  налив.            

А  потім  вивів  на  дорогу
І  помолившись  ревно  Богу
Додому  напрям  показав,
У  вічі  глянув  і  сказав  :

-    Ти  маєш,  жінко,  вільну  долю,
       Тож,  щоб  не  сталося  біди
       Збирайсь  скоріш  й  додому    йди,
       Але  на  все  -  Господня  воля  !
         
Якщо  так  хочеш  -  залишайся,
В  куточку  скиту  розміщайся  !

                                                       *              *              *

Так  розсудив  аскет  побожний,
На  ймення  Рустіко́.  Красивий,
Ще  молодий,  благий,  спроможний
Іще  спастись.  Тож  мав  ще  сили,

На  пробу  твердість  перевірить
І  хіть  терпінням  пересилить.
Тож  це  він  спро́бувать  рішив
Й  Алі́бек  в  келії  лишив.

Стелив  постіль  їй  з  пальми  віття,
Ще  й  спати,  рано  її  вклав,
А  як  заснула,  то  стояв
Забувши,  що  робити  з  хіттю...

Бо  в  чарах  місячного  сяйва
Спасіння  раптом  стало  зайве...


Попід  звабливий  шелех  ночі,
Під  подих  тиховію  ніжний,
Краса  незаймана  дівоча,
Навіяла  на  думки  грішні.

Над  ложем  Рустіко́  схилився,
В  лице  дівоче  подивився
Й  проснулась  хіть  в  нім  невситима,
Забувши  про  обіт  і  схиму  !

Йому  несила  опиратись,
Лишивши  помисли  святі,
Став  думать,  що  в  цьому  житті,
Що  має  -  то  хай  має  статись  !

А  потім  звів  собі  на  думку    -
Ну  як  йому  занадить  любку  ?!


На  другий  день,  все  розпитавши,
Дізнавсь  -    не  мала  ще  мужчини,
І  головне,  переконавшись,
Що  душенька  проста  в  дівчини,

Став  сам  собі  тоді  гадати,
Як  би  на  гріх  її  дістати...
Вона  ж  красива  й  молода,
Тож  треба  думать...  Не  біда,

Бо  під  покровом  служби  Богу,
Таку  підмовить  він  на  все  -
Відправу  ревно  понесе,
А  по́тім  -    матиме  він  змогу

Надать  дівиці  допомогу...
А  може  й  більш...  Як  повезе  ...


-    То  хочеш  ти  служити  Богу,
     Тебе  Господь  благословить  !
     Шукаєш  тут  ти  допомоги,    
     Того,  хто  вміє  службі  вчить  ?  -

Аскет  спитав...  Й  не  помилився...
А  потім  ревно  помолився,
Ще  раз  дівча  перепитав,
І  з  Богом,  вчить  її  почав  :

Почав  науку  він  із  того,
З  чого  сам  вчитись  починав  -  
Він  про  нечистого  мовчав,
А  славив  велич  й  силу  Бога  !

Диявола  -  не  споминав,
Лиш  потім  перейшов  до  нього...


Відтак,  він  розповів  докладно,
І  про  врага  Господнього,
Та  ще  й  про  пекло  куди  владно,
Наві́ки  Бог  заслав  його  !

А  по́тім  дав  їй  зрозуміти  :
-    Миліш  для    Бога    не  зробити,
     Чим  в  пекло  сатану  загнать  !
     Ти  це  повинна  тут  пізнать  !

Вона  все  слухає  уважно  :
-    Кажіть  скоріш,  я  все  зроблю  !
-    Роби  лиш  те,  що  я  роблю  !
Статечно  мовив  він  й  поважно  ...

Сказавши  це,    роздівсь  до  тіла;  
Так  само  й  дівчина  зробила...


Він,    потім  на  коліна  став,
Немовби  час  прийшов  молитись
Та  наготу  лиш  споглядав,
Й  бажання    зовсім  розпалились  ...

Ще  кращою  вона  здалася
Коли  дого́ла  роздяглася
Тож  плоть  окріпла  й  піднялась
І  служба  в  скиті  почалась...

Ту  плоть  Алібек  споглядала  :
-    Русті́ко,  що  то  випина,
     Що  в  тебе  є,  в  мене  катма?  -
Вона  стурбовано  спитала  ?

-    Ото  і  є  той  сатана,
     Мордує  -    витерпу  нема...


     Диявол,  я  ж  тобі  казав  ...
     Так  мучить  -  сили  вже  немає,
     Це  ж  я  про  нього  розказав,
     А  він  на  волі  тут  гуляє,

     А  має  маятися  в  пеклі,
     Я  з  ним  веду  бої  запеклі  -
     Загнать  не  шкодило  б  туди,
     Щоб  клятий  не  втворив    біди  !

-    Це,  слава  Богу,  означає,  
     Мені  тут  легше,  ніж  тобі.  -
     Сказала  Алібек  в  журбі  :
 -  В  мене́  диявола  немає  !  

       Мені  так  жаль  -  тобі  з  пір  ранніх,
       Жить  випало  в  таких  стражданнях...


 -    Ти  правду  кажеш  ...  -  Відрікає
Пустельник  дівчині.  -    Дарма  !
       Ти,  дщерь  моя,  щось  інше  маєш  
       Таке,  що  у  мене  нема  !

 -    Так  що  ж  то  є  ?!  -  Пита  Алі́бек  -
       Про  все,  що  маю  -  знаю...  Ніби...

 -    У  те́бе  пекло  є  ...  Ось  тут.
       У  ньо́го  древній  є  статут  :

 -      Щоб  Божу  волю  учинити  -
         Злоді́я  в  пеклі  слід  тримать  !
         Диявола  слід  міцно  взять
         Й  без  жа́лю  в  пекло  засадити⁴  !

         А  як  жирує  він    на  волі,
         То  ду́ші    спокуша  в  сваволі    !


         І  істинно  тобі  глаголю,
         Що  Бог  прислав  тебе  сюди  !
         Звичайно  ж  то  -    господня  воля,
         Мене  спасати  від  біди  !    

         Бо  мучить  мене  а́спид  оний,
         То  ми  до  те́бе  враз  загоним.
         Диявола  у  пекло  тихо
         Це  Богу  дасть  велику  втіху.

Алі́бек  каже  :  -  Святий  отче,
         Якщо  мордує  Вас  нужда,  
         То  в  пеклі  хай  аспид  стражда,
         Коли  Господь  цього  так  хоче  !
       
         Що  хоче  Бог,  те  хочу  й  я  !

                                                       *              *              *

-        Блаженна  будь  же,  дщерь  моя!


         Щоб  він  нарешті  дав  нам  спокій  
         Ми  зараз  заженем  туди  -
         До  пекла...  В  ка́тівні  жорстокій,
         Аспи́ду  місце.  Назавжди  !  

Русті́ко  знав,  що  мав  робити,
Щоби́  аспида  ув'язнити.
Дівча  до  лігвища    позвав,
І  як  їй  діять,  показав...

Диявола  до  пекла  свого
Алі́бек  зроду  не  впускала  :
 -      Ай  правда,  отче,  -  так  сказала  -
         Диявол  той  -  Господній  ворог,
   
         Мабу́ть  паскудник,  прошептала,
         Бо  пеклу  боляче,  від  нього,

     
-      Та  не  хвилюйся,  дав  я  слово,
         Не  буде  пекло,  більш  страждать,  -
Всміхнувшись,  Ру́стіко  промовив  :  -
 -    Аспи́д  не  буде  завдавать

       Тобі,  Алі́бек,  більше  болю,
       Хоч,  зараз  він  утік  на  волю
       Та  сил  у  нього  більш    нема,
       Бо  трохи  змучивсь  сатана.

То  перш  ніж  із  постелі  встати,
Дияволу  дали  наказ
Й  загнали  в  пекло  ще  шість  раз,
А  потім  не  змогли  підняти  ...

Бо  добре  збили  з  нього  пиху,  
Щоб,  ча́сом,  не  створив  він  лиха  !


Атож,  відтак,  якщо    пізніше
Та  пи́ха  знову  відчувалась,
То  Алібе́к,  по  змозі  швидше,
До  діла,  швидше  долучалась  -

У  пеклі  демона  томила,
Його  гординю  там  скромила⁵,
Та  непроста́,  побожна  справа,
Для  неї  стала  -  як  забава  !

З  Русті́ко  якось   гомоніли  :
-     У  Ка́псі⁵    правду  говорили,
       Коли  збиралась  я  в  дорогу  -
     Найліпша  річ  -  служіння  Богу  !

         Тож  я  скажу  Вам,  віч-на-віч,
         Це  -  найсолодша  в  світі  річ  !


         Забави  кращої  не  знати,
      Не  відати  найкращих,  втіх,
      Чим  в  пекло  аспидів  вганяти,
      І  безогля́дно  мучить  їх.

         Тому  я  впевнено  вважаю,
       Всі  ті,  що  в  пекло  не  бажають
       Вганять  диявола  й  служить,
       А  хочуть  інше  щось    робить  -

             Вони,  скажу  при  цій  нагоді,      
             Тварюки,  просто  та  і  годі⁶  !


Відта́к  Пустельнику  казала  :
 -    Я  не  прийшла  байдикувать,
       Ніколи  днями  тут  не  спала  -
       Я  маю  душеньку  спасать  !

       Тобі  ж  потрібно  конче  знати  :
       Пора  давно  вже  починати
       І  службу  Божу  відправлять  -
       Аспида  в  пекло  заганять  !

А  під  час  служби  говорила:
-      Русті́ко,  думка  є  така,
       Чому  із  пекла  він  тіка  ???
       Хотів  би  він,  як  я  хотіла,

       То  в  пекло  шастав  би  без  ліку
       Й  сидів  би  радий  там  довіку  !

           
Частіше  все  вона  просила
Русті́ко  службу  відправлять.
Та  в  його  віці  -  не  та  сила,
Не  може  день  і  ніч  спасать  !

То  ж  він  їй  став  таке  казати  :    
 -      Аспи́да  слід  тоді  карати,
         І  в  пекло  нагло  наганять,
         Як  голову  почне  здіймать  !!!

         Алі́бек  -    демон  одинокий,
         Не  може  шкодить  нам  ніяк.
         Його  вкокоськали  ми  так,
         Що  він  благає  дати  спокій  !

Давай  про  це  не  забувать
І  просто  так    не  турбувать  ...


Тож  Алібе́к  угамувалась,      
Від  чесних  слів  -  на  пару  днів,
А  далі  бачить,  що  не  склалось  -
Немає  служби    й  поготів  -

До  пекла  він  й  не  наближався,
Все  маявсь,  навіть  не  збирався
В  нього  диявола  зазвать,
Не  те,  щоб  службу  з  ним  справлять...

Алі́бек,  звісно  ж  вередує  :
 -    Тебе,  я  бачу,  не  турбує...
       А  в  ме́не  -  пекло  !      Отче,  чуєш  ?
       Чому  ж  мене  ти  не  рятуєш  ?

       Ути́шіть  ярість  мого  пекла
       Свої́м  дияволом  запе́клим⁸  !

         Як  пеклом  я  Вам  помагала  -
         Коли  пиху́  йому  збивала  ...


Мовчить  Русті́ко,  серце  мліє  -
Не  може  дівку¹⁰  врятувать
Бо  ж  на  лопуцьках⁹  і  на  мріях
Йому  аспи́да  не  здолать  ...

Не  вгамувать  йому  і  пекла  -
Одним  дияволом  запе́клим  ...
Для  порятунку    від  біди  
Чортів  потрібні  череди  !

Та  він  все  зробить,  що  можливо...
Її  ж  вдавалось  вдовольнить  !
Була  така  блаженна  мить
Для  пекла,  звісно,  що  важливо  ...

Нечасто  ...  Що  то  для  дівчини  -
Мов  леву  кинуть  горошину  ...


Алі́бек  ремствувати  стала
Здається  дівчині  -  вона
Служити  Богу  перестала  !
Що  невгамовний  сатана

Не  в  пеклі  -    інде  десь    герцює,
Що  Рустіко́  її  не  чує,
Що  між    дияволом  і  пеклом,
Борі́ння  на  розбра́т¹¹  померкло¹²...

Розстроєні  вони  й  сердиті
Як  неспроможністю  одних,
Так  ненаситністю  других,
Сиділи  сутінками  в  скиті  ...

А  так  же  гарно  починалось
І  геть  нічого  не  зосталось...


                                                       *              *              *


Пожежа  в  Капсі  то́ді  сталась
І  батько  дівчини  -  згорів  !
Не  зразу  Алібе́к  дізналась  -
Ніхто  їй  вчасно  й  не  сповів...

Згорів  у  домі,  із  сім'єю,
Ще  й  із  родиною  всією.
Лишилась  Алібек  сама  -
Нікого  більш  в  її  нема...

Але  дісталось  їй  у  спадок
Все  ціле  батьківське  добро,
Будинок  цілий  і  шатро  -
Лиш  трішки  навести  порядок...

Багато  всякого  добра...
Й  товару  -  як  у  гендляра.


Юнак,  з  багатої  родини,
Геть  прогулявши  свої  статки,
Почув,  що  Алібек  в  пустині,
Надумав  дівку  розшукати.  

Женитись  він  схотів  скоріше,
Щоб  вспадкувать  нараз,  бистріше
Її  батькі́в  відумерщину  -
Ну,  як  не  всю,  то  половину,  

Скоріш,  щоб  не  загарбав  суд.
Знайшов  її  в  пустелі,  в  скиті  -
Ну  як  дівчи́ні  в  скиті  жити,
Сере́д  пустельників,  заблуд¹³  ?  

Забрав,  всупротив  волі,  тихо,
На  радість  Рустіко  і  втіху  ...


Відвіз  її  з  пустелі  в  Капсу
І  одружишись,  чесно  й  чинно¹⁴,
Успадкував,  таким  ось  чином,
Усе  майно,  що  було  в  спадку.

Тоді,  як  дру́жка  від  безділь,
До  того,  як  вести  в  постіль  
До  молодого,  запитала:
 -      Спасалась  чим  вона  ?  -  Сказала  :

 -      Служила  Богу,  краще  всіх,    
         Аспида  в  пекло  заганявши,
         Жених  вчинив  великий  гріх,    
         Мене́  од  служби    відірвавши.

         Вам  тут  так  смішно  все  здається,
         А  служба  Богу  не  ведеться  !


Тоді    посипались  питання  :
 -      А  як  те  роблять  заганя́ння  ?
Тож  все  вона  їм  розказала  
І  ще  й  на  кивах  показала.  

Ото  жінки  розреготались  !
Аж  сльози  лились,  в  боки  брались  !
Спинить  ніяк  -  мов  коні  ржуть,
В  фату  ніяк  не  приберуть  !

Сміються,  певно,  до  сих  пір  !
А  потім  кажуть  :    -    не  журись,
         До  Неербала  посміхнись,
         Бо  він,  твій  чоловік,  повір  -

       Не  гірше  вміє  це  робити  !
       З  ним  будеш  Господу  служити...


Цю  притчу  рознесли  кумасі
По  всьому  місту  древнім  -  Капсі
Пішла  відтоді    приповідка  -
Всі  жі́нки  знають,  вона  звідки  :

Найліпша  Божа  служба,  знать  -
Аспи́да  в  пекло  заганять  !


                                                       *              *              *


Ця,  із-за  моря  приповідка
Ніким,  і  досі  не  забута.
Ця  повість,  гарна,  наче  квітка,
У  Капсі  десь  була  почута.

Тим-то  й  ви,  такі  святії,
Шляхетні  дами,  молодії,  
Прислу́хайтесь,  оці  байки́  -
Для  вас  -  найкращі  язики  !

Тож,  як  ви  хочете  дістати  
Тут  справжню  благодать  Господню,  
То  треба  Вам  уже  сьогодні
Такими,  як  Алі́бек  стати  -

Навчитись  службу  відправлять
Й  диявола  у  пекло  гнать  !


Воно  і  Богу  буде  мило,  
Воно  й  жіноцтву  -  ой,  як  гоже  !
Чимало  з  того,  що  страши́ло,
Велику  радість  дати  може  !


                                                       *              *              *


¹Берберці    -  корінна  етнічна  
   група Північної  Африки  -  Бербери,   
   або Амазиги  (бербер.   ⵉⵎⴰⵣⵉⵖⵏ,     
   Imaziɣen) -  віроісповідування  -  
   Апатеїзм,  також  відомий    
   як прагматичний атеїзм, —  риса  
     світогляду,  яка  виявляється  
     в «апатії» щодо  релігійної  віри.    
     Апатеїсти  розглядають  питання  про  
     існування  божества  як  таке,  що  не  має  
     для  їхнього  життя  жодного  значення


     В  подальшому,  в  основному  витіснена  
     християнством,  а  потім  -  
     мусульманством.


²Завізве  -  запросить

³Справити  -  спрямовувати

⁴Засади́ти (розм.) помістити  у  в'язницю,    
   позбавити  волі

⁵Поскромити,  млю́,  миш, гл. ,  усмирити,
   опустити  голову.

⁶В  українському  перекладі  твору  
   Миколи    Лукаша,    з    італійської  мови,  
   написано  :  "а  робить  щось  інше,  
   просто  тварюка,  та  й  годі"  .

⁷Названий  по  стоянці  у  м.  Гафсі  (Капсі)  в  
   Тунісі. 

⁸Запе́клим  -  завзя́тим

⁹Лопу́цьки  —  молоді,  м'які  їстівні  
   парослі  деяких  трав  та  дерев.  Такими  є:  
   козельці,  калачики,  рогіз,  щавель. 

¹⁰Питання  виникло  тому,  що  багато  
     жінок  уважають  це  слово  образливим
     і  принизливим.  Слово  дівка  в  
     українській  мові  нейтральне.  
     Те  саме,  що  й  дівчина  -  тобто   
     неодружена  особа  жіночої  статі.

¹¹Розбрат  -  відсутність  згоди  в  стосунках        
     між  кимнебудь;

¹²Померкло  -  утратило  силу,  значення

¹³Заблуда  -  людина,  що  збилася  зі  шляху,          
     заблудила.

¹⁴Чинно  -  з почуттям власної гідності.


01-29.02.2024  р.


Ілюстрація    https://xn----7sbb5adknde1cb0dyd.xn--p1ai/img/boccaccio/decamerone/big/30.jpg

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007719
дата надходження 07.03.2024
дата закладки 08.03.2024

Родвін

З Весняним святом 8 Березня !

У  весня́ну  теплу  днину
Щиросердно,  вас  вітаю  !
Повний  ке́лих  піднімаю
І  кажу  на  всю  Вкраїну  :  

-   Всіх  з   Жіночим  світлим   святом,
    Любі   жі́ночки  й  дівча́та  !  

В  славне  й  рідне  ваше  свято,
Хочеться  сказать багато  -
Вас  люблю,  вас  поважаю...
Та  найбільше  :   -  всім  бажаю,  

     Перемоги  й  мирних  літ  !  

      Щоб  ви  довгий  вік  прожи́ли  !
     Щоб  ніко́ли  не  тужи́ли  !  
     Щоб  здоров'я  -  як  граніт  !  

   Вам  в  цей  день  -  палкі  вітання !!!
   Щоб  здійснились  всі  бажання,
[b]
   Миру  й  щастя  -  НА  ВЕСЬ  СВІТ    !  !  ![/b]


08.03.2024  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007800
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 08.03.2024

О. Хвечір.

ХАЙКУ-АФОРИЗМИ. Ч. 6.

Єдність  народу
Незламна  ця  фортеця
Корінь  звитяги

Осики  садіть!
Юдам  ніде  вдавиться
Упирям  -кілки

Добре  здоров'я
Більше  варте  для  всіх  нас
Ніж  важкий  гаман

Життєвий  досвід
Гріх  приходить  зі  сміхом
Виходить  з  плачем

Сто  чоловіків
Можуть  створити  табір
Дім-  суто  жінка

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007810
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 08.03.2024

Віктор Варварич

Зі святом, дорогі жінки!

Весняні  барви  веселять,
Зігрівають  своїм  теплом.
Впіймати  щастя  норовлять,
Ніжно  огортають  крилом.

Милі  першоцвіти  чарують,
Дарують  неповторну  красу.
Любов'ю  у  серці  вібрують
І  ласкають  жіночу  косу.

Шлють  вам  особливі  дарунки,
Розпалюють  палкі  почуття.
У  них  неповторні  малюнки,
Що  пришвидшують  серцебиття.

Чарівних  жінок  ми  вітаємо,
Даруємо  красиві  букети.
Так  ніжно  нині  обіймаємо
І  малюємо  ваші  портрети.

Бажаємо  у  цей  весняний  день,
Мирного  неба,  палкої  любові.
Жіночого  щастя,  гарних  пісень,
Бутьте  привітні,  не  гонорові.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007809
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 08.03.2024

valentinaaaa

Гумор. " Залишити без хребта " / слова до пісні /

-  Ой,  кохана  серце  п'яне
Сідай  тебе  підвезу,
-  Відчепись,  прошу,  Іване
За  ворота  не  пущу.

Ти  возив  учора  Настю
Знайшов  долю  ти  свою,
Говорив,  що  твоє  щастя
Зачекай,  я  вже  біжу!

По-переду  була  Галя
В  неї  темна  є  коса,
Ти  із  міста  знайшов  кралю
Весняна  в  неї  краса.

Де  поділась  світла  Ната?
Часто  поряд  у  авто
Потім,  ще  красуня  Злата,
Став  Іване  справжній  "чмо".

Не  усіх  порахувала
То  всі  дані,  що  були,
Таке  бачення  я  мала
Відлупила  б  залюбки.

Ти  втікай  тепер  у  місто
В  селищі  місця  нема,
Вони  знайдуть  зв'язки  тісні
Залишити  без  хребта.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007680
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

Віктор Варварич

Кохання

Кохання  з  роками  міцніє
І  мило  ніжить  своїм  теплом.
Холодним  вечором  зігріє,
Огортає  могутнім  крилом.

Пише  неповторні  картини,
Життєві  фарби  загадкові.
Дарує  гарні  наместини,
Це  міцніше  прагне  любові.

Розвіює  цей  сірий  туман
І  запрошує  нас  на  каву.
Манить  неначе  п'янкий  дурман,
Видає  цікаву  октаву.

Кохання  розпалює  почуття,
Ясним  вогнем  горить  у  серцях.
Крокує  із  нами  до  кінця,
До  любові  прокладає  шлях.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007513
дата надходження 04.03.2024
дата закладки 06.03.2024

liza Bird

Небо чисте

ГорІлиць  приляжу  на  траву,
А  небо!  То  ж  нема  й  хмаринки,
Повік  би  дивилась  на  красу,
Де  го́луби  витати  звикли...

Немов  нашіптує  хтось  поряд,
Навіщо  так  вчинили  люди?
Життя  це  щастя,  а  не  жорна,
У  вІйни  ж  ви  безглуздо  вгрузли...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007638
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Рятувальник

Насолоджуючись    в    ліжку,
Муркотіла    Валентина:
-Я    екстрім    люблю,    коханий,
Уяви    таку    картину:

Викрала    мене    потвора,
Це  -    дракон    п’ятиметровий,
Він    живий,    бридкий,    зелений,
Не    якийсь    там    паперовий.

Він      потягне    мене    в    замок
І    почне    репетувати,
Всякі    непристойні    речі
Враз    почне    пропонувати.

Ти    почуєш    мої    крики,
Бо    дракон    вже    почне    вити…
Ситуація    критична!
Що    ти    будеш    тут    робити?

Обізвавсь    коханий    мляво:
-Тут    нема    що    вибирати:
Кинуся    негайно    в    замок,
Щоб    дракона    врятувати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007645
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

valentinaaaa

Не відібрать в українців життя /слова до пісні /

Вік  в  Україні  продовжиться  з  часом,
Як  перестане  палати  земля
Стихнуть  гармати  і  бомби  зі  страхом,
Не  відібрать  в  українців  життя.

На  кожному  кроці  смерть  окупанта
Згине  назавжди  проклята  війна,
Спалені  будуть  ворожі  всі  танки
Розбитими  в  небі  всі  БПЛА.

Стануть  короткими  руки  ворожі
Безглуздий  розум  і  помисли  злі,
Відновимо  всі  колишні  кордони
Лопнуть  від  заздрості  стіни  в  кремлі.

Знову  розквітне  могутня  країна
Її  із  руїн  піднімемо  ми,
Стане  ще  краща,  зросте  Україна
Повернуть  додому  наші  сини.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007624
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

ГУМОР Відпочили

Запросив  бабу  Федору,  дід  Митько  в  Карпати,
Поїдемо  люба  в  гори  на  лижах  спускатись.
Підігнав  він  "  Запорожця"  і  відкрив  дверцята,
Бабу  зразу  взяли  млості,  почала  кричати.

Що  то  Митьку  за  машина,  хочу  "  Мерседеса",
Посідали  в  неї  шини,  відпадуть  колеса.
Хочу  розкіш,  салон  в  шкірі,  щоб  було  тепленько,
В  "  Запорожця"  кругом  дири,  він  уже  старенький.

Де  тобі  візьму  я  "  Мерса"  -  Федоронько  люба,
Ти  ж  кохана  не  принцеса,  випали  вже  зуби.
Підгинаються  і  ноги,  кийок  підпирає,
А  я  тебе  Федоронько  всеодно  кохаю...

Тож  давай  моя  кохана,  не  вередувати,
Збирай  швидко  свої  клунки,  зачиняймо  хату.
Не  забудь  костюм  спортивний,  двометрові  лижі,
А  ще  бутель  самогону,  щоб  розтерти  "кри́жі".

Всілись  швидко  до  машини  і  додали  газу,
Довів  Митько  свою  любку,  до  самого  сказу.
Пролетіли  перевали,  мов  в  небі  комета,
З  баби  усе  позлітало,  виправка  атлета.

Повертай  -  кричить  додому,  бо  вже  помираю,
Я  не  хочу  впасти  в  кому  у  чужому  краю.
Потерпи  моя  Федосю,  он  уже  і  гори,
Будемо  з  тобою  в  русі,  посміхнуться  зорі...

Ось  вже  й  база,  тут  трампліни  і  круті  доріжки,
Віддихають  Філіпіни,  затишнії  хижки.
Подивись  моя  Федосю,  яка  тут  природа,
Чом  не  вдіта  ти  і  досі,  час  марнити  шкода.

Говорив  Митько  так  ніжно  до  свеї  Федосі,
А  на  гірках  дуже  сніжно,  сніг  лежить  і  досі.
Взяли  вони  палки  в  руки  і  стали  на  лижі,
Полетіли  наче  круки  із  гори  до  низу.

Баба  враз  зробила  "сальто",  зачерпнула  снігу,
Краще  б  їхали  на  Мальту,  зайнялися  б  бігом.
Та  було  уже  запізно,  про  щось  говорити,
Федоронька  віртуозно  уміла  крутити...

Не  зумів  Митько  догнати,  любку  свою  милу,
Потім  міг  лише  стогнати,  бо  не  мав  вже  сили.
Як  додому  повертались,  вражень  було  повно,
Всю  дорогу  слухав  милу  свою  невгамовну...

І  з  тих  пір  Митько  нікуди,  більш  не  виїзджає,
На  Федоринії  груди  часто  прилягає.
Лиш  в  думках  не  забувають,  ту  свою  поїздку
Ті  горби  їх  так  лякають,  зразу  ломлять  кістки...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007573
дата надходження 05.03.2024
дата закладки 05.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Хто кращий?

-Добре    їсти    в    ресторані,-
Похвалився    Вітя    Грицю,-
Всіх    люблю    офіціанток:
І    дівчат,    і    молодицю.

Страви    вміло    так    підносять,
Ніжно    в    очі    заглядають
(А    не    так,    як    жінка    й    теща,
Косі    погляди    кидають).

А    коли    вже    розплатився,
Вирушаю    йти    до    хати,
Чайові    їм    залишаю  –
То    готові    цілувати.

-А    мені    більш    до    вподоби,-
Засвітились    очі    в    Гриця,-
В    спальному    вагоні,    друже,
Миловидні    провідниці.

Усміхаються    привітно,
Ні    до    кого    не    ревнують,
Після    чаю,    як    годиться,
Іще    й    постіль    пропонують!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007492
дата надходження 04.03.2024
дата закладки 04.03.2024

A.Kar-Te

подивись на неї, осінь

І  щаслива,  і  вродлива
(Подивись  на  неї,  осінь),
Та,  закохана  дівчина,
Що  твоє  намисто  носить.

Та,  закохана  дівчина,
Що  руде  волосся  має,
Рум'яніє,  мов  калина...
Мабуть,  милого  чекає.

Рум'яніє,    мов  калина,
Що  красою  входить  в  осінь...
Вся  аж  світиться  дівчина,
Наче  сонце  в  собі  носить.


(фото  з  інету)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007365
дата надходження 03.03.2024
дата закладки 04.03.2024

liza Bird

На порозі весни

Дні  зіткані  із  морозу  та  сонця,
Частенькі  вони  на  порозі  весни.
Під  килимом  сніговим  знов  безсоння,
Вже  змучилась  нині  земля  від  зими.

Ось  проліски  потягнулись  ніжкою,
В  них  стільки  тої  жаги  нестримної,
Розквітнути  й  чарувати  з  втіхою,
Найпершим  цвітом  краси  барвистої.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007460
дата надходження 04.03.2024
дата закладки 04.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Казкове життя

Забивало    дух    Парасці:
-Скоро    буду    вовком    вити!
Казав,    будеш    жити    в    казці,
А    що    вийшло,    паразите?

Я    -    в    саду    і    на    городі,
В    мене    діти    і    корова,
Кури,    гуси,    качки,    свині,
Хочеш,    щоб    була    здорова!

Виправдався    дуже    швидко
Чоловік    її    Іллюшка:
-Не    збрехав    тобі,    Парасю,
Казка    зветься      ’’Попелюшка’’.

Свого    слова    я    дотримав,
Покричала    трохи,    й    годі,
Я    ж    не    винен,    що    всім    важко,
І    бали    тепер    не    в    моді.

В    кожній    казці,    як    відомо,  
Кінець    завжди    є    хороший:
Замість    туфлів    кришталевих
Ось    купив    тобі      калоші!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007348
дата надходження 03.03.2024
дата закладки 04.03.2024

Юлія Щербатюк В’южен

ЧУЖИНА

А  ріднії  твої  краї
Залишені  давно  позаду.
Нема  гарнішої  землі.
Та  ти  її,  неначе,  зрадив.

У  ярих  пошуках  своїх
До  берегів  нових  полинув.
Який  невидимий  батіг
Тебе  тоді  штовхав  у  спину?

Тепер  живеш  на  чужині...
І,  начебто,  усе  в  порядку..
І,  ніби,  очі  не  сумні,
А  на  душі  одні  заплатки.

Ти  їх  уникнути  не  зміг
Та  непомітні,  бо  глибоко...
Колись  покинутий  поріг-
Сум'яття  серця  одиноке  .

Отак  і  пестує  печаль,
Розради  не  знайти  від  неї.
І  жаль.  Такий  нестерпний  жаль
Тобі  щоночі  постіль  стелить.

23-28  липня  23  року.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007408
дата надходження 03.03.2024
дата закладки 04.03.2024

Ruslantsio

Яка ж ти красива, моя Батьківщино

Яка  ж  ти  красива,  моя  Батьківщино,
Яка  ж  ти  чудесна,  пречиста,  свята!
Життя  мого  казко,  надії  перлино,
Настане  епоха  твоя  золота!

Які  ж  тії  ріки,  як  сльози,  прозорі,
Які  ж  ті  озера  —  душі  дзеркала!
І  скелі  вмиваються  в  синьому  морі,
І  небо  блакитне,  чистіше  від  скла!

Ліси  ті  зелені,  гаї  та  діброви,
Степи  золотаві,  пшеничні  поля!
Краса  неозорої  рідної  мови
Ще  й  лагідний  щебіт  в  саду  солов'я!

Нам  є  чим  пишатись,  моя  Україно,
Нам  воля  всміхається  з  давніх-давен!
Я  перед  тобою  стаю  на  коліна  —
Нарід  на  свободу  наш  благословен!

                                                                                         28  липня  2022  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007312
дата надходження 03.03.2024
дата закладки 03.03.2024

Lana P.

ОЧИМА…

Ти  не  сказав  мені:  люблю!  -
Поцілував  очима  душу.
Здавалось,  з  місця  більш  не  зрушу,
Ще  й  досі  подих  твій  ловлю.

Щоранку  сходило  в  мені
Величне  сонце  променисте,
Як  почуття  яскраве,  чисте  
У  зачудованому  сні.

Ти  не  сказав  мені:  бувай,
І  я  повірила  у  вічне,
У  наших  долях  пересічне  -
У  серці  панував  розмай!

Не  говори  мені:  прощай!  -
Хай  язиками  плещуть  хвилі,
Мої  вуста  відчуй  за  милі,
Не  смій  казати  -  а  кохай!              29.02.24

P.S.  Світлина  з  Pinterest

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007190
дата надходження 01.03.2024
дата закладки 02.03.2024

liza Bird

Тиша

Нам  просто  захотілося  мовчати,
Й  дивитися  одне  одному  в  очі,
Акваріум  між  нами,  не  образи,
Та  рибки  пропливають  немов  сонні.

Тож  тиша  огорнула,  й  дивна  казка,
Відчули  нині  солодко  зізнання,
У  затишку  душа  сьогодні  наша,
Вона  втішає  ніжністю  кохання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007194
дата надходження 01.03.2024
дата закладки 01.03.2024

valentinaaaa

Повертайтеся в родину

Чула  батька,  чула  й  матір
Тепер  вони  на  висоті,
Несемо  великі  втрати
Шануйте  їх,  доки  живі.

Повертайтеся  в  родину
Там  завжди  на  вас  чекають,
Момент  знайдете  і  силу
Теплу  душу  вони  мають.

Маленькі  діти,  певно  їм
Стали  ви  давно  дорослі,
Любов  одна  у  світі  цім
Ма́ми  проливають  сльози.

Люблю  батька,  щиро  маму
Низький  уклін  дарую  їм,
Слів  не  сказано  багато
Царство  небесне  від  Богів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007189
дата надходження 01.03.2024
дата закладки 01.03.2024

Калинонька

Стежина до рідного дому

Стелиться  стежина  полями,  лугами.
Біжить  попід  річку  ,  аж  ген  до  села.
Я  по  ній  ходила  босими  ногами...
То  була  найкраща  у  житті  пора.

Та  стежина  люба  ,  та  стежина  мила!
Тут  моє  дитинство  всміхалось  колись...
Згадка  моє  серце  вщерть  заполонила
Й  непрохані  сльози  рясно  пролились

Привела  стежина  додому,  до  хати,  
Що  ,  мов  сиротина  ,  стоїть  серед  трав.
Та  вже  не  зустрінуть  ні  батько,  ні  мати,  
Бо    Господь  до  себе  їх  давно  забрав.

Шелестять  привітно  берест  і  калина,
І  розлога  груша...  Їй  вже  стільки  літ!
Під  нею  збиралась  вся  наша  родина,
І    від    щастя  того  веселішав  світ!

Похилилась  хата,  облупились  стіни,
Стоїть  самотою  на  краю  села.
В  ній  пустка  вселилась  ,  у  кутках  присіла,
Крає  болем  серце  тишина    німа.


Зайду  я    до  хати  ,  розтривожу  душу...
До  старих  одвірків  чолом  прихилюся,
Поцілую  стіни  ,  з  них  пилюку    струшу,
І  у  ріднім  домі  Богу  помолюся!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006963
дата надходження 27.02.2024
дата закладки 01.03.2024

valentinaaaa

Ми вільні в Україні

Існує  повінь,  купа  зла
Та  ми  з  Вами-  єдині,
Добро  завжди  перемага
Ми  вільні  в  Україні.

Існують  війни,  часто  б'ють
Та  ми  всі  в  перемозі,
Зозулі  їх  часи  кують
Чорний  пакет  у  змозі.

Існує  там  той  добрий  час
Бог  нам  його  дарує,
Українців  море  мас
До  лав  нехай  прямують.

Захищає  Божа  правда
Тих,  що  за  нас  воюють,
Що  чекає  сім'ю  завтра?
Лихі  вітри  лиш  чують.

Захищайте  Україну,
Даруйте  світло  дітям!  
Йде  життя  усе  у  мінах
Захист  всім  потрібен.

Мої  хлопці-  любі  й  милі,
Хто  захистить  її  без  вас?
Не  піде  мати  -  вік  похилий
Хай  йдуть  старі,  то  буде  клас.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007103
дата надходження 29.02.2024
дата закладки 29.02.2024

Lana P.

МИСТКИНЕ…

Мисткине,
мої  розгойдала  світи,
а  думаєш,  що  паралелі.
У  серці  -  одна  лише  ти!
Яріють  в  душі  акварелі  -
там  місця  для  інших  немає.
Кохання  -  дар  неба.  Я  знаю!

Богине,
з  тобою  сягаю  висот,
запрошуєш  щиро  до  раю,
у  душах  немало  щедрот  -
щоночі  в  тобі  я  згораю.
В  очах  твоїх  день  не  згасає  -
у  полум'ї  сонце  світає.                                                                  Квітень  2022



P.S.  Світлина  з  Pinterest.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007106
дата надходження 29.02.2024
дата закладки 29.02.2024

Ruslantsio

Вітер холодом віє здалека

Вітер  холодом  віє  здалека;
Я  проснувся  сьогодні  так  рано!
Пролітає  над  нами  лелека  —
Я  додому  повернуся,  мамо!

Вітер  холодом  віє  сильніше;
Мій  АК  за  спиною  —  за  брата!
Ми  із  хлопцями  стали  міцніші  —  
Я  додому  повернуся,  тату!

Вітер  холодом  віє...  Нестерпно;
Я  цілую  на  шиї  розп'яття!
Ми  ногами  толочимо  стерня  —
Я  додому  повернуся,  браття!

Вітер  холодом  віє...  Як  завжди;
Звуки  вибухів,  наче  оркестри!
Україну  свою  не  продавши
Я  додому  повернуся,  сестри!

Дорогою  ціною  добувши
Перемогу  святу,  без  ілюзій!
Всі  страхи  і  жахіття  забувши
Я  додому  повернуся,  друзі!

                                                                                             10  липня  2022  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006769
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 29.02.2024

Віктор Варварич

Лютий переможений

Лютневі  барви  вже  заховались,
Розвіялись  з  білими  снігами.
Із  молодим  березнем  змагались,
Присіли  втомлено  біля  брами.

З  початку  лякали  холодами
І  студений  вітер  душу  проймав.
Проганяли  смуток  вечорами,
Місяць  своїм  сяйвом  нас  обіймав.

Яскраво  в  небі  мерехтіли,
Наполохані  лютим  зірки.
Втікать  за  горизонт  схотіли,
Як  сріблясті,  невтомні  струмки.

Юний  березень  вже  на  порозі
І  проблиски  тепла  зігрівають.
Котики  стоять,  як  по  тривозі,
Пташки  весело  пісні  співають.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007055
дата надходження 29.02.2024
дата закладки 29.02.2024

valentinaaaa

В любові ті мости

Карі  очі  б'ють,  як  струм
Ти  пливеш  у  мріях,
Навівають  безліч  дум
Зранку  сонцем  світять.

Наче  в  річку  джерело
Що  живе  у  стужу.
Проникає  їх  тепло
Променем  у  душу.

Карі  очі,  як  вогонь
На  шляху  зупинять,
Ніжним  дотиком  долонь
Будуть  усім  дивом.

Вже  стали  комусь  пастка,
Що  в  глибині  живе,
В  ній  чарами  йдуть  ласки
І  щастя  над  усе.

Одні  гори  почуттів,
В  любові  ті  мости
Є  гарантом  усіх  мрій,
Зупиняться  часи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007026
дата надходження 28.02.2024
дата закладки 28.02.2024

Віктор Варварич

Теплі спогади

Життя  малює  цікаві  фрагменти,
Навіки  єднає  людські  почуття.
Видає  особливі  компліменти,
Лишень  в  молодість  немає  вороття.

Хороші  спогади  душу  гріють,
Вони  повертають  у  юність  нас.
З  роками  зростають,  не  маліють,
Над  ними  непідвладний  сірий  час.

Теплі  миті  швидко  пролетіли,
Вже  пофарбували  наші  скроні.
Молодими,  життям  ми  летіли
І  відчували  тепло  долоні.

Ваші  усмішки  щастя  дарували,
А  юні  серця  зігрівали  теплом.
Вуста  гомоніли  і  не  стихали,
І  так  ніжно  огортали  нас  крилом.

Тепер  порізно  життям  ми  ідемо
І  у  нас  сформувались  свої  думки.
При  зустрічі  ми  тепло  віднайдемо
І  будемо  спілкуватись  залюбки.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006956
дата надходження 27.02.2024
дата закладки 28.02.2024

liza Bird

Наші соколи

Лютий  місяць,  тяжкий  і  кривавий,
Сніг  змішався  з  землею  й  металом,
Крові  прагне  диявол  двоглавий,
Знову  во́ронів  кинув  немало.

З  люттю  тою  дивіться  в  самого,
Сажею  крила  покрились  давно,
Бачить  Всесвіт  пихатість  й  жадобу,
Стрімко  летітиме  він  у  багно.

Соколи  сміло  зринуть  у  небо,
Воїни  світла  в  битві  завзяті...
Будемо  жити  з  кращим  сюжетом,
Вирок  діжде́ться  нелюд  в  Гаазі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006909
дата надходження 27.02.2024
дата закладки 27.02.2024

valentinaaaa

У полоні краси

В  тебе  очі  зелені
Із  під  чорних  повік,
Вони  линуть  до  мене
Серед  різних  подій.

Зустрічаю  повсюди
Несуть  в  місячну  даль,
У  життєвих  етюдах
У  пісенний  йдуть  край.

Мабуть  очі  зелені
Бачать  чари  весни,
Там  дерева  кремезні
У  полоні  краси.

Ти  чаклуєш  очима
Лише  погляд  зловить,
Десь  зникає  вся  сила
Щось  у  серці  горить.

В  тебе  очі  зелені
Є  тривога  в  душі,
Там  кохання  пекельне
Не  придатне  сльозі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006862
дата надходження 26.02.2024
дата закладки 26.02.2024

Lana P.

У СВІТІ БЕЗОДНІ…

Як  сиро,  холодно  у  світі  -
В  тунелях  безодні,  пітьми  -
Там,  навіть,  ангели  крильми
Не  можуть  людство  захистити.

Не  знаємо,  що  буде  далі  -
Скотивсь  у  вирву  білий  світ,
І  тільки  сонця  моноліт  
Нам  про  прекрасне  нагадає...          22.10.23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006807
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 26.02.2024

Віктор Варварич

́Життя вирує

Обіймає  холодом,
Сива,  втомлена  зима.
Небо  сяє  золотом,
В  серці  лунає  струна.

Стривожені  дні  тікають,
У  невідому  синю  даль.
Студені  води  змивають,
Вчорашню,  змучену  печаль.

Любов  гоїть  наші  рани,
Омиває  душу  теплом.
Вже  стихають  урагани,
Сірий  дощик  втікає  шклом...

В  просторі  шукаєм  мрії,
Кохання  вип'ємо  до  дна.
Пишемо  миті  в  сувії,
Звучить  музика  неземна.

Життя  невтомно  малює,
Нам  загадкові  картини.
А  любов  вже  домінує,
Звільняє  нас  від  рутини.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006833
дата надходження 26.02.2024
дата закладки 26.02.2024

Надія Башинська

ВЕСНЯНИЙ ДЕНЬ СТОЇТЬ ВЖЕ НА ПОРОЗІ

Весняний  день  стоїть  вже  на  порозі...  
в  торбинці  радість  він  несе  у  світ,
то  ж  весело  всміхається  до  сонця,
щоб  дарувало  нам  свій  ніжний  цвіт.

А  сонце  ясне,  щедрістю  багате,
на  землю  сипле  промінці  ясні
і  барвами  усіх  нас  зігріває,
в  смарагдовій  розсипавшись  траві.

І  якби  важко  не  було  б  в  житті  нам,
весняний  день  порадує  теплом.
Неначе  сонце,  наша  Україна,  
зігріймо  й  ми  її  своїм  крилом.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006770
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 25.02.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти лиш повернися

Вже  знову  розквітли  каштани,
На  нашій  алеї  у  сквері.
Вони  нас  чекають  коханий,
Ти  тільки  відкрий  мої  двері.

Ти  лиш  повернися,  благаю,
Щодня  я  за  тебе  молюся.
Тобі  там  не  легко  -  я  знаю,
Коли  ти  мовчиш  -  я  боюся.

Мовчання  -  то  біль,  невідомість.
Як  довго,  то  так  пече  в  грудях.
Я  знаю  війна  -  то  жорстокість,
Вона  несе  горе  всім  людям.

Я  вірю,  що  Ангел  з  тобою,
В  бою  він  тебе  захищає.
І  може  накриє  собою,
Коли  куля  зла  пролітає.

Нехай  береже  тебе  Ангел,
Хай  кулі  тебе  не  торкають.
Я  знаю  настане,  ще  ранок,
Серця  наші  зустріч  чекають

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006779
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 25.02.2024

valentinaaaa

Любов розуму немає

Любов  розуму  немає
Там  непередбачені  шляхи,
Вона  жива,  то  вже  вмирає
То  йде  знову  навпаки.

Ще  любов  має  об'єми
Бо  їй  завжди  мало  шляху,
До  небесної  системи
Торкає  океану  дну.

Вона  лине  у  повітрі
До  краю  йде  вона  землі,
Не  бачить  ніч  -  видає  світло
Чудово  там:  тобі  й  мені.

Нас  минуть  усі  напасти
Любов  нехай  завжди  живе,
Бо  із  нею  разом  щастя  
І  радість  в  душі  хай  несе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006670
дата надходження 24.02.2024
дата закладки 25.02.2024

Катерина Собова

Талант художника

-Я    до    сина    їздив    в    гості,
Був    на    виставці    учора,
Вернісажем    вона    зветься,-
Кумові    хвалився    Жора.

-Там    художник    бородатий
Представляв    свої    картини,
І    про    образи    й    пейзажі
Торочив    нам    дві    години.

За    хвилину    дружні    шаржі
Показав,    як    малювати:
Хто    хотів,    то    він    за    гроші
Міг    усіх      обдарувати.

От    вже    майстер!    Вірте,    куме,
В    мене    дух    перехопило:
На    очах    у    всіх    присутніх
Із    картини    робить    диво.

На    портреті    -    гарний    дядько,
Бачать    всі:    сміється,    наче,
Мазнув    пензлем    біля    рота  –
І    той    дядько    уже    плаче  !    

Кум    відразу    розсміявся:
-Його      фокус    -    як    пружина!
Так    майстерно    часто    робить
Дорога    моя    дружина.

Коли    п’яний    -    я    регочу,
Тут    художник    -    моя    Ніна:
Мазок    віником    по    пиці  –
І    у    мене    -    кисла    міна!            

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006752
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 25.02.2024

Віктор Варварич

Українська жінка - берегиня роду

Нам  лютневий  день  малює,
Гарні  весняні  картини.
Березень  вже  домінує,
Тче  сріблясті  наместини.

І  посеред  цієї  пори,
Українська  жінка  крокує.
Так  впевнено  іде  до  гори,
Чарівну  усмішку  дарує.

В  її  очах  щастя  розквітає,
А  серце  огортає  теплом.
Україна  її  вітає,
Сім’я  збирається  за  столом.  

Краса  магічна  -  загадкова
Вона  достойна  пензля  митців.
У  неї  привітна  промова,
Її  розум  гідний  мудреців.

Вона  слабка  і  сильна  одночас,
Гідна  дочка  нашої  країни.
Над  нею  непідвладний  сірий  час,
Воскресає  з  сильної  руїни.

В  її  серці  живе  палка  любов,
Вона  обіймає  своїм  крилом.
Одягає  дитячі  душі  з  обнов,
Співає  колискову  перед  сном.

Хай  квітує  у  серці  кохання,
А  ти  будь  щасливою  завжди.
Хай  милий  цілує  до  світання,
Ти  до  своїх  мрій  впевнено  іди.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006738
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 25.02.2024

Юлія Щербатюк В’южен

НОЧЬ И КРЫЛЬЯ

Где  уходила  из-под  ног
земля,  теряя  полномочья,
там  ветры  пройденных  дорог
глушили  боль  прогорклых  строчек.

Что  придавали  слабых  сил
тот  путь  продлить  на  доли  мига...
Пусть  день  о  милости  просил  -
ночь  принесла  с  собой  вериги.

Да,  упраздняя  суету,
явилась  мнимою  сестрою,
взамен  на  малую  тщету
счет  за  повинное  утроив.

И  вдоволь  очи  напитав
росою  странного  бессилья,
так  беззастенчиво-проста,
мои  доламывала  крылья...

февраль  2016  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006656
дата надходження 24.02.2024
дата закладки 24.02.2024

liza Bird

Червоні тюльпани

І  сьогодні  кружляв  лапатий  сніг,
Природа  підносить  дивні  дари,
В  день  народження  теж,  сипнув  до  ніг,
Білястий  сюрприз  мені  від  зими.

Матуся  радісна,  ніби  сонце,
В  мороз  несе  червоні  тюльпани,
Вони  чудові  з  росою  схоже...
Чи  цю  любов  забути  з  роками?

Не  вчасно  почули  наше  пробач,
Казали  мало  ми  теплі  слова,
На  серці  щемить  потому  вже  шрам,
Коли  запалює  свічку  дочка...

Давно  немає  рідної  поряд,
Та  тільки  згадую  я  відтоді,
Її  сердечний  лагідний  погляд,
Й  оті  хрусткі  тюльпани  червоні...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006200
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 24.02.2024

Lana P.

…не буди… (сонет)

Всесильний  громе,  не  тривож
Мене  нагально  серед  ночі  -
Хай  сняться  тихі  сни  пророчі,
Спивай  чуття  з  небесних  лож.

Не  рви  серденько  силоміць  -
Нехай  послужить  ще  у  клітці,
В  зати́шному  від  болю  місці,
Щоб  утішалось  світлій  мітці  -
В  любові  сила  наша,  міць!

Мене  під  ранок  не  буди  -
Дай  дочекатись  ясносвіту,
Назустріч  сонячному  літу
Прибуде  ще  багато  квіту  -
Могутній  шал  свій  остуди.                                                                    22.02.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006502
дата надходження 22.02.2024
дата закладки 23.02.2024

Ніна Незламна

Авдіївка…

Калюжі  крові  по  бункерах  при  землі,
Авдіївка…  єднання  душ  до  журавлів,
Синів  забира  й  доньок,  кривава    війна,
Чому,  вознеслися  зарано  в  небеса?

А  вони  ж,  мали  щоденні  світлі  мрії,
Щасливо    жити  в  квітучій  Україні,
Де  спокій    і  линуть  пісні  солов’їні,
На  жаль,  як  вугілля,  зчорніли  надії.

Та  серце,  скам’яніло,  неньки  навіки́,
Думки  розвіялися,  за  які  гріхи?
 І  знов,  по  землі  густі  краплини  крові,
Замало,  ви  дітки    пізнали  любові...
Пробачте,  що  не  змогла  вас  захистити!


                                                                 22.02.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006472
дата надходження 22.02.2024
дата закладки 22.02.2024

Валерій Лазор

Найкраще взимку сниться цвіркунам

Найкраще  взимку  спиться  цвіркунам,
Коли  весна  запалює  собою,
Найкраще  взимку  сниться  цвіркунам  -
Як  першоцвіт  здіймається  горою,

Де  перший  птах  заводиться  у  спів,
Торкається  блакиті  легкокрило,
Схиляє  час  без  вишуканих  слів,
Пора  летить  яскраво  та  сміливо.

Блукають  сни  мережаним  гілля́м,
Де  причаїлися  світи-краплини,
Збирають  світло  сонячного  дня,
Щоб  чарувати  літньої  години.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006449
дата надходження 21.02.2024
дата закладки 22.02.2024

valentinaaaa

Невже потрібно те батькам

Невже  потрібно  те  батькам?
Голови  сини  поклали
Потрібно  вірити  у  знак,
Менше  депутатів  в  залі.

Хай  забудуть  всі  про  євро
Всі  вони  живуть  грошима,
Наших  українців  смерті,
Не  дають  гарної  днини

Пам'ятають  усі  орки,
В  них  життя  на  траур  схоже,
Пройдуть  ро́ки,  буде  сотня
Тисячі  не  допоможуть.  

Пам'ятайте,  люди  добрі,
Всі  не  смійте  падать  духом
Такі  сильні  українці,
Злим  не  піддамося  слухам.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006465
дата надходження 22.02.2024
дата закладки 22.02.2024

Lana P.

ДОВІРИ КВІТИ…

Куйовдить  вітер
Довіри  квіти  -
Серця  тріпочуть  в  хуртовину  зла.
Дорога  у  морози  повела,
А  їм  так  хочеться  радіти...

Зриває  вітер  
Примерзлі  квіти  -
Хоч  сонце  світить,  та  тепла  нема.
Накриє  їх  суворістю  зима.
Вони  безпечні  -  справжні  діти.

Голубить  вітер  
Весняні  квіти,
У  русі  кожному  вирує  шал  -
Зібралися  на  сонця  перший  бал,
Милуються  -  не  вміють  скніти.        

От  нам  би  так  зуміти...                          2023-2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006466
дата надходження 22.02.2024
дата закладки 22.02.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поезія і ти

Поезія  і  ти  -  для  мене  такі  близькі,
Мої  в  ній  почуття  гарячі,  пломенисті.
Поезія  і  ти  -  блакить  небес  і  зорі
І  стукіт  серця  б'є,  неначе  хвилі  моря.

Поезія  і  ти  -  для  мене  не  роздільні,
Поезія  і  ти  -  для  мене  крила  вільні.
Без  неї  я  одна,  одна  так,  як  без  тебе.
Хоч  в  ній  зима,  весна  і  літнє,  ясне  небо.

Поезія  і  ти  -  допомагають  жити,
Поезія  і  ти  -  водою  не  розлити.
І  навіть  коли  дощ,  то  там  живе  кохання,
Коли  метуть  сніги,  нема  розчарування.

Поезія  і  ти  -  веду  щодень  розмову.
Поезія  і  ти  -  дарує  мить  казкову.
І  як  прийде  весна  в  квітучому  убранні,
Поезії  й  тобі  віддам  у  дар  кохання.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006413
дата надходження 21.02.2024
дата закладки 21.02.2024

Олеся Лісова

Ми війни не хотіли

Ми  так  ждали  весну:  небу,  сонцю  і  квітам  радіти!
Планували  відпустки.  Україна  чекала  тепла.
Сподівалися  в  мирі  і  радості  віку  дожити
Але  клята  московська  орда  корективи  внесла.

Ми  війни  не  хотіли,  та  горе  ступило  на  ґанок
І  для  кожного  міста  неначе  би  світ  почорнів.
Як  фашистська  навала  бомбила  країну  під  ранок,
По-сусідськи,  підступно,  щоб  жоден  із  нас  не  вцілів.

Не  гадали,  що  дружно,  уся  українська  держава
У  єдиний  кулак  збере  з  півночі  й  півдня  синів.
Наша  нація  горда  із  заходу  й  сходу  повстала,
Найцінніше  за  волю  дає:  своїх  дочок  й  синів.

Не  були  ми  братами,  не  будемо  ними  ніколи,
Через  прірву  між  нами  століттям  мости  не  звести.
Ілюзорна  імперія,  амбіціозні  престоли  
Увесь  світ  захотіли  в  свою  павутину  вплести.

Відбудуємо  все:  Маріуполь  і  Харків,  і  Бучу.
І  Херсон  з  Запоріжжям  нарешті  орду  проженуть.
Розростуться  міста  у  єдину  країну  квітучу,
Бо  бійці  українські  за  волю  під  кулі  ідуть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006320
дата надходження 20.02.2024
дата закладки 20.02.2024

Віктор Варварич

Шлях біжить

Життєвий  шлях  невтомно  біжить,
Малює  цікаві  картини.
Ген  за  обрій  так  швидко  летить,
До  наших  батьків,  до  родини.

У  небі  зірки  мерехтять,
Осяюють  додому  шлях.
Щастя  впіймати  норовлять,
Летять  в  мрії  на  кораблях.

Ми  цими  шляхами  ідемо,
Долаєм  різні  перешкоди.
Ми  свої  думки  віднайдемо,
Не  очікуєм  нагороди.

А  наш  шлях  все  біжить  і  біжить,
В  минуле  немає  вороття.
І  він  не  вказує,  як  нам  жить,
Не  прискорює  серцебиття.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006295
дата надходження 20.02.2024
дата закладки 20.02.2024

Lana P.

ПО КОЛУ…

Ранок  променем  ласкавим
Усміхнувся  днині,
Вечір  поглядом  лукавим
Доторкнувся  скрині  -

У  хатині  піднебесся
Сипались  дукати.
Місяць  хмарою  підперся  -
Вміє  дивувати

Ніч,  сполохану  пітьмою,  -
Є  на  то  причини,
Оповився  срібний  млою  -
Умліває,  чинний.

У  солодкому  полоні
Бризові  зізнання,
Хвилі  плещуть  у  долоні  -
Шамотить  убрання,
Береги  вітають  сонні  
По  колу  до  рання...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006267
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 20.02.2024

Катерина Собова

Найкращий курорт

Премію    отримав    Рома  –
Радість    груди    розпирала,
Дівчина    кохана    Тома,
Як    та    пташка    щебетала:

-Місяць    тому    я    вже    склала
У    валізи    сукні    й    шорти,
І    на    днях    переписала
Закордонні    всі    курорти.

На    літак    квитки    вже    завтра    
Можемо    ми    замовляти,
А    позавтра    на    Канарах
Будемо    вже    засмагати.

-В    літаку    боюсь    летіти,-
Відхрестився    зразу    Рома,-
Катастрофи,    всякі    трощі,  
Смерть    раптова,    або    кома…

-Та    не    бійся,  -    каже    Тома,-
Це    відома    всім    картина:
Вип’єш    коньяку    пів    пляшки  –
Будеш    спати,    як    дитина.

-Чого    пертись    на    Канари?-
Міркував    уголос    Рома,-
Якщо    є    коньяк,    горілка  –
То    курорт    для    мене    -    вдома!  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006214
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 19.02.2024

Віктор Варварич

Ти моє щастя

Ти  кохаєш  палко  щоночі
І  ніжно  обіймаєш  мене.
В  тебе  оксамитові  очі,
А  почуття  твоє  неземне.

Коли  ти  поряд  радію
І  ловлю  закохану  мить.
Пишу  щастя  у  сувію,
Твоя  любов  душу  сріблить.

У  тебе  такі  ніжні  плечі,
Волосся  ароматом  п'янить.
Вуста  жагучі  -  молоднечі,
Моя  душа  на  крилах  летить.

В  кохання  разом  поринаю
І  випиваю  любов  до  дна.
Почуття  п'ю  серед  розмаю,
Ти,  мила,  в  мене  така  одна.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006193
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 19.02.2024

Віктор Варварич

Смакую каву

Смакую  каву  на  світанку,
Із  присмаком  сріблої  роси.
Пишу  вірші  про  бойківчанку,
Панну  загадкової  краси.

І  вип'ю  щастя  досхочу,
Яке  розтривожить  душу.
В  любов  на  крилах  полечу
І  твій  спокій  я  порушу.

Я  впіймаю  молоду  весну,
Відчуваю  жагучу  любов.
Заспіваю  пісню  не  сумну,
Швидко  втечу  від  злобних  обмов.

І  буду  на  крилах  літати,
Картину  нову  змалюю.
Полечу  з  тобою  в  Карпати
І  неземну  любов  відчую...

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006089
дата надходження 18.02.2024
дата закладки 18.02.2024

Капелька

Писать стихи - души призвание

Писать  стихи  -  души  призвание
-  Тяжёлый  или  лёгкий  труд.
В  стих  вкладываем  понимание,
Когда  красиво  -  very  good...

Писать  стихи  -  летать  как  ветер,
Но  иногда  идти  пешком.
В  своей  душе  -  в  своей  планете
Вы,  словно,  с  Музою  вдвоём.

Писать  стихи  -  дышать  любовью
Стараясь  целый  мир  согреть;
Скорбеть,  когда  пролитой  кровью
Война  питает  горе,  смерть...

Писать  стихи  не  так-то  просто
Когда  не  знаешь,  что  сказать.
Они  растут  с  духовным  ростом
Раскрыв  уста  и  сняв  печать.

Писать  стихи  -  построить  яхту,
Назвать  "Победа"  иль  "беда".  
Отправить  в  море  иль  на  "плаху"
Решают  Авторов  сердца...

Писать  стихи  -  писать  картину.
В  ней  отражение  души.
Украсить  дом,  снять  паутину
И  не  остаться  на  "мели".

Писать  стихи  -  бальзам  на  душу,
Луч  света,  радуга  мечты.
Но  иногда  стих,  словно,    грушу
Побить  в  спортзале  за  "грехи"...

Писать  стихи  -  ведь  каждый  знает:
"Слова  в  них  -  лего  и  игра".
Свою  страничку  открывает
И  для  тебя,  и  для  себя.

                                 08.02.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006054
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 17.02.2024

Надія Башинська

ЗДАЄТЬСЯ ТАК…

І  як  могло  таке  насниться?..
Зло  із  Добром  схотіло  биться,
де  радість  ходить  разом  з  сонцем,
де  чорнобривці  під  віконцем.

Де  мальви  квітнуть  біля  хати
і  в'ють  гніздо  бузьки  крилаті.
Де  ластів'ятка  у  гніздечку,
там,  де  любов  живе  в  сердечку.

Не  стало...  Як  могло  насниться?!
Хатина  зникла  і  криниця,
лиш  сад,  обвуглений,  чорніє.
Насправді  ж,  хто  таке  посміє?

Цей  сон  -  гіркий,  такий  невтішний.
"О,  Боже  мій,  який  є  грішний,
хто  нищить  так  святе  посміє.
Невже  він  цьому  ще  й  радіє?"  -

на  думці  цій  себе  ловлю.
А  ще  страшніше,  що...  не  сплю.
І  це  не  сон  -  здається  так...
Не  снилося  такого  й  в  снах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006021
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 17.02.2024

valentinaaaa

Вітання в День народження, любій донечці Вікторії!!!

У  День  народження  твоє
Прийми  палкі  вітання!
Зустріне  сонце  золоте
З  пташиним  щебетанням!

Всі  на  краще  йшли  події
В  житті  -  біла  полоса,
Хай  збуваються  всі  мрії
А  в  душі  живе  весна.

Радість  й  настрій  у  нагоді
Розділяли  твої  дні,
Обминали  перешкоди
Лишалися  в  стороні.

В  чоловіка  ти  -  найкраща
Носив  тебе  на  руках,
Щоб  життя  неначе  в  казці
З  усмішкою  на  вустах.

Рідні  й  друзі  поважали
Сини  тебе  берегли,
Квіти  часто  дарували
Молоділа  всі  роки.

Щастя  й  злагоди  у  домі,
Щоб  любов  жила  в  серцях
Бо  в  сім'ї,  то  є  основа
Гріли  ніжності  слова!

З  ДНЕМ  НАРОДЖЕННЯ!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005864
дата надходження 15.02.2024
дата закладки 17.02.2024

liza Bird

Що попереду чекає?

Немов  пливемо  ми  в  безмежнім  океані,
Вітрисько  розходився,  хвилі  розганяє,
Сказав  би  хто,  що  нас  попереду  чекає,
З  надією  в  прийдешнє,  страх  у  поєднанні.


Життя  вирує,  штормить,  хапає  масштабність,
Бурлить,  клекоче  й  штилі  скоріш  оминає,
Майбутнє  тільки  лиш  Богу  знати  надалі,
Хіба  ж  не  за́вжди  дійство  його  вирішальне?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006016
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 17.02.2024

Юлія Щербатюк В’южен

ПРИКУТІ.

Чому  буття  сплело  коханню  пастку?
Чому  у  серця  з  розумом  війна?
Де  полум’я  бажань  колись  загасло,
Поміж  обох  негода  льодяна.

Так  палко  випікає  люта  дійсність
Ті  рани,  що  зосталися  коли,
Упале  небо  до  землі  притисло,
Утримати  його  ми  не  змогли.

Зухвала  правда  не  дає  спокуті
Жаданий  спокій  повернути  двом.
До  втраченого  на  роки  прикуті
Одним,  таким  нещадним,  ланцюгом.


6-10  грудня  2023  року.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005907
дата надходження 15.02.2024
дата закладки 17.02.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

ЛІЛІЇ

Намалюю  тобі  білі  лілії,
Щоб  ти  ім'я  моє  не  забув.
Щоби  дні  не  були  твої  сірими,
Щоби  настрій  завжди  в  тебе  був.

Квіти  ці  в  ароматі  духмяному,
Квіти  ці  носять  ім'я  моє.
У  промінні  яснім  полум'яному,
Коли  сонце  на  небі  встає.

І  коли  візьмеш  в  руки  ти  лілії,
Зразу  любий  згадаєш  мене.
Ми  кохання  на  них  своє  вилили,
Воно  завжди  у  серці  живе.

Буде  дощик  за  вікнами  плакати,
По  шибках  будуть  сльози  текти.
Краплі  з  квітів  роси  будуть  капати,
Їх  в  долоні  збиратимеш  ти.

Посміхнеться  до  тебе  знов  лілія.
В  ній  усмішку  побачиш  мою.
Буде  завжди  з  тобою  моє  ім'я,
Пам'ятай,  що  тебе  я  люблю.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005961
дата надходження 16.02.2024
дата закладки 16.02.2024

Lana P.

МЕТЕЛИК І БАБКА

Мій  Світелику,
Ти  метеликом
Пурхаєш  у  житі,
В  наймиліші  миті.

Торки  лапкою,
Диво-бабкою
Граю  від  натхнення  -
Танець  одкровення!

В  неозорості,
Крил  прозорості
Набираєм  силу,
В  сяйві  небосхилу.                                                                        


P.S.  Світлина  з  Pinterest  .

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005739
дата надходження 14.02.2024
дата закладки 16.02.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я ЗНАЮ, ЩО ТИ Є

Я  знаю  любий,  що  ти  є,
Моє  кохання,  сонце,  небо.
Я  стільки  літ  живу  без  тебе,
Та  гріє  образ  твій  мене.

Я  знаю  любий,  що  ти  є,
На  цій  землі,  хоча  далеко.
Як  в  теплий  край  летить  лелека.
Мені  привіт  передає.

Я  знаю  любий,  що  ти  є,
Приходиш  в  сни,  мене  цілуєш.
Цілунком  душу  ти  лікуєш
І  навіть  зцілюєш  мене.

Я  знаю  любий,  що  ти  є,
Хоч  за  вікном  зима,  чи  літо.
Так  порядкують  гордовито,
Усе  ж  чекаю  я  тебе.

Я  знаю  любий,  що  ти  є...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005797
дата надходження 14.02.2024
дата закладки 15.02.2024

liza Bird

Замріяна

Незвично  дивлюся  на  небо,

Крізь  квітча́сту  гілку  жасмину,

Задумливо  й  дуже  далеко,

На  одну  кумедну  хмарину.


Нескінченних  фантазій  струмок,

Мимохідь  пролітає  життя...

Ми  з  тобою  щасливі  удвох,

Тож  замріялась,  мовби  дитя.


Упала  біленька  пелюстка,

Ласкаво  так  ніжно  на  щічку,

Кохаю...  до  тебе  озвуся...

Вдалося  почути...  лиш  вітру....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005666
дата надходження 13.02.2024
дата закладки 14.02.2024

Олеся Лісова

Цвіт кохання

Зимою  ніжний,  білий  цвіт
Зорить  пречистим,  світлим  дивом.
Бубнявіє  побачить  світ
Любові  непокірна  злива.

Світанку  перший  промінь  в  ніч,
Солодких  снів  знайомий  погляд.
Бурштин  очей  у  сотні  свіч,
Попри  мороз  весняна  ода.

Щоб  з  неба  сипалась  любов
Благим  чеканням  у  долоні.
По  вінця  в  душу,  знову  й  знов
Найкращою  з  земних  симфоній.

У  повні  сонячних  видінь
Як  вперше,  в  такт  для  серця  серце.
Попри  незвідану  глибінь
Дзвінким  ручаєм  в  повінь  скерцо.  

Попри  самотність  і  печаль...
Чи  обпечуся?..  Так,  можливо.
Та  все  гучніше  гра*  скрипаль
І  цвітом  землю  притрусило.  


Фото  із  інтернету.
Дякую  авторам

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005750
дата надходження 14.02.2024
дата закладки 14.02.2024

Катерина Собова

Дієта

Запросила    дівка    Оля
Жениха    Миколу      в    гості:
Хвилювався,    як    ніколи,
Купив    квіти,    вивчив    тости.

Оля    радісно    зустріла
(Готувала    все    зарані),
Стіл    для    зустрічі    накрила,
Як    в    престижнім    ресторані.

За    стіл    сіли.    Про    кохання
Коля    став    щось    торочити…
-Це    пусте,-    сказала    Оля,-
Давай    краще    їсти    й    пити.

Дівка    спритно    усі    страви
Вмить    до    себе    підсувала,
І    центнерна    ця    фігура
Віртуозно    все    ковтала.

Щезли    холодець,    салати
(Бо    була    голодна    зранку),
Поглинала    її    пелька
Плов,    шашлик    і    запіканку.

Поки    Коля    милувався,
Що    все    йде    без    суперечки,
Залишилася    для    нього
Одна    шкварка    й    ложка    гречки.

І    сказала    сумно    Оля,
Доїдаючи    котлети:
-Їм    я    завжди    вдвічі    більше,
Зараз,    бачиш    -    на    дієті.

В    жениха    включився    розум:
-Як    таку      за    жінку    брати?
Із    зарплатою    своєю,
Як    її    прогодувати?

Дивувалась    довго    Оля,
Що    пси    гавкали    навколо:
Назавжди    тікав    від    неї
Зляканий    жених    Микола.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005667
дата надходження 13.02.2024
дата закладки 13.02.2024

Віктор Варварич

Шукаєм закохану весну (Пісня)

Квітка  не  спить  і  я  не  сплю,
Шукаєм  закохану  весну.
Весна  в  осені  заблукала,
Наше  кохання  заховала.

Пр.  Любов  повернеться  до  нас,
Хоч  за  вікном  зимовий  час.
Розквітне  знов  палке  кохання,
Подарує  нам  сподівання.

Впіймаємо  вчорашні  мрії
Напишемо  миті  ми  в  сувії.
Та  пізнаємо  палку  любов
І  втечемо  від  людських  обмов.

Зацвіте  у  душі  наш  сад,
Стежку  осяє  зорепад.
Вип'ємо  наше  кохання,
Будем  разом  до  світання.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005658
дата надходження 13.02.2024
дата закладки 13.02.2024

Lana P.

ЗОЗУЛЯ (міні-байка)

Украла  Зозуля  у  Півня  слова,
У  леті  хотілося  слави  довіку,
Упало  у  Річку  останнє...  Овва!  -
Не  зможе  втішатись  чужим  ку-ку-ріку...

У  суд  подала  на  Ріку:  «Глянь,  ти  ба!..»    -
Юристу  поскаржилась  -  мудрому  Круку.
Ніхто  не  повірив:  Зозулі  ганьба!
На  згадку  від  пісні  лишилося  ку-ку.                      11.02.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005604
дата надходження 12.02.2024
дата закладки 13.02.2024

Lana P.

Маслинна ніч…

Маслинна  ніч  сповзає  з-під  крила  сови,
Пускає  сонце  золотисті  стріли
На  море,  захмеліле  від  текіли,
На  сході  обрій  підіймає  корогви,

Пробуджує  поодинокі  острови.
Натхненні  бризи  в  пошуках  забави,
Пітьму  проколюють  мечі  агави  -
Зітхають  млосно  напівсонні  береги.

Заговорила  лунко  тиша  мовчазна  -
Сичі  притихли  у  кущах  гортензій,
На  трон  вмостився  ранок  -  без  претензій,
Відкрила  очі  неосяжна  далина.                                                                        10.02.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005606
дата надходження 12.02.2024
дата закладки 13.02.2024

valentinaaaa

Слава батьку - ЗСУ!

Слава  батьку  -ЗСУ!
Із  ним  усі  ми  спільні,
Через  часи,  через  добу
Дає  напрямки  доцільно!

Слава  батьку  -ЗСУ!
Наш  генерал  Заслужний,
Прагнуть  заміни,  а  чому?
Бо  патріот  він  мужній.

Слава  батьку  -ЗСУ!
Не  може  того  бути?
Українці  за  ним  йдуть
Доб'є́мося  ми  суті.

Слава  батьку  -ЗСУ!
Десь  є  кінець  моралі,
Думку  в  кожного  свою
Бо  рейтинг  у  печалі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005605
дата надходження 12.02.2024
дата закладки 12.02.2024

Олеся Лісова

Червоне на білому

Промінчики  сонця  пробили
Зашерхлу  морозність  світанку.
Бурульок  лампади  світили
Холодному,  сонному  ранку.

Ні  сліду.  Легке  павутиння
Застрягло  на  лапах  ялинок
Й  махали  крильми  без  зупину
Лелітки  блискучих  сніжинок.

Незаймане  все,  урочисте...
Та  в  ранок  вплітається  диво:  
Льодово-червоне  намисто,
Кришталем  в  снігу  заіскрило.

Як  постріл,  у  тишу  без  сліду,
Останнім  штрихом  на  картині    ̶
У  повені  білого  снігу
Краплиночки  крові  калини.


Фото  із  інтернету.  
Дякую  авторам.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005584
дата надходження 12.02.2024
дата закладки 12.02.2024

Любов Таборовець

Сліди на білому снігу

На  білому  снігу,  як  на  листку,  –  сліди.
А  в  них  –  надія...  на  життя  спочатку.
Вперед,  без  суму,  сліз,  із  легкістю  іти,
вмиватися  росою  спозаранку.

Та  в  відтиску  ступні...  темніє  полотно,
Плющи́ться  сніг  під  ношею  брудною…
Бо  розбивається  ногами,  немов  скло,
Життя  людське  під  тве́рдою  ходою.

Із  кожним  кроком  далі  –  помисли,  гріхи...
Чистішав  слід,  –  і  помисли  світліли...
Та  від  тривог  важких,  зневіри  й  дум  гірких
душа  тягар  не  скине,  де  слідила.

Полоще  землю  дощ,  вмиває  до  весни…
Людські  думки  яснішають  в  чеканні.
Так  хочеться,  щоб  кожен  слід  після  зими
в  розквітлий  ряст  весною  був  убраний.

11.02.2024
Л.  Таборовець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005547
дата надходження 11.02.2024
дата закладки 12.02.2024

ТАИСИЯ

Моё увлечение.

Я          увлекаюсь          шахматной          игрой.
Всегда          ношу          я          шахматы          с          собой.
Мне          предстоит          ещё          последний          бой.
Победный          я          держу          всегда          настрой!

Игрою          увлекались          короли,
А          также          императоры,          цари…
И          ничего          ты          им          не          говори:
Балдели          от            утра          и          до          зари.

Разумною          игрою          я          горжусь.
Она          достойно          изгоняет          грусть.
На          критиканов          вовсе          не          сержусь.
На          правильном          пути          я          нахожусь.

Советую          мой          опыт          перенять.
И          понапрасну          время          не          терять.
Натренируют          шахматы          ваш          мозг,
В          турнирах          предстоит          соперникам          разнос!  

Победа          нам          даётся          нелегко.
Тогда          душа          взлетает          высоко!
Желает          каждый          испытать      тот      кайф!
И      устремляется        в        небесный      рай!

Должна          достойно          завершить        свой          путь!
Прошу          тебя,        Господь!          Ты        рядом        будь!
Хочу          своим          потомкам          передать:
Есть          мудрая          наука    -    побеждать!
04.  02.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004923
дата надходження 04.02.2024
дата закладки 12.02.2024

Надія Башинська

ЗНАЙ, РОЗЦВІТЕ ЗЕМЛЯ!

Знай,  розцвіте  земля...  
прикрасить  Божий  цвіт
ліси  й  поля,  й  на  гори  він  збереться.
Розсіється  туман,  зрадіє  поле  й  гай,
і  сонце  радо  ранку  усміхнеться.

І  Перемоги  день
зустріне  співом  птах,
і  мрія  знов  ясна,  знаю,  воскресне.
Щоб  доленька  цвіла  і  щедрою  була,
цю  радість  подаруй,  прошу  я,  весно!
                             
Цей  переможний  час  
все  ближче  з  кожним  днем,
відважно  всі  свій  край  ми  захищаєм.
Знай,  розцвіте  земля,і  заспіває  птах,
бо  світ  ясний  любов'ю  зігріваєм.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005458
дата надходження 10.02.2024
дата закладки 12.02.2024

Віктор Варварич

Ти, як сонце

Яскраве  сонце  гріє,
Ці  загадкові  мрії.
Теплом  своїм  леліє,
Підмальовує  вії.

А  літній  день  обіймає,
Дарує  свої  моменти.
І  лю́́́бов  палку  пізнає,
Пише  цікаві  фрагменти.

Легкий  вітер  гойдає,
Твої  духмяні  коси.
Тонкий  стан  обіймає,
Колише  сріблі  роси.

Ти  наче  проміння  сонця,
Зігріваєш  наші  серця.
Присядеш  біля  віконця,
Крокуєш  поряд  до  кінця.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005519
дата надходження 11.02.2024
дата закладки 12.02.2024

Валерій Лазор

А сніг цілунками лягав

Зима  раділа,  падав  сніг,
Тремтіло  світло  піруетом,
Ховалась  ніч  за  ладним  летом,
Вбирався  в  біле  чорний  гріх.
Стелились  о́бруси  на  шлях,
У  когось  наче  було  свято,
Залишилося  ніг  багато
На  вишитих  птахами  снах.
А  сніг  цілунками  лягав,
Очима  бавився,  торкався,
В  обійми  теплі  загортався,
У  мріях  тихо  вальсував.

8  лютого  2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005526
дата надходження 11.02.2024
дата закладки 11.02.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

КОХАННЯ

Я  в  серці  маю  те,  що  не  вмирає,
Воно  у  ньому  полум'ям  горить.
У  дощ  і  заметілі  зігріває,
А  ще  вітрами  на  гіллі  шумить.

Я  зустрічаю  радо  з  ним  світанки,
Ловлю  в  долоні  зорі  у  ночі.
Я  є  його  єдина  полонянка,
Від  нього  лиш  тобі  віддам  ключі.

Я  з  ним  живу  щоденно,  щохвилинно,
Оберігаю,  щоб  ніхто  не  вкрав.
Воно  зі  мною  перше  і  єдине,
Його  мені  Господь  сам  в  руки  дав.

Я  прийняла  його,  як  подарунок,
Воно  щораз  нагадує  тебе.
Гарячого  кохання  ніжний  трунок,
Воно  немов  молитва  -  теж  святе.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005522
дата надходження 11.02.2024
дата закладки 11.02.2024

liza Bird

Загадкові очі

Коли  побачив  загадкові  очі,

Злили́сь  волошки  з  небом  воєдино,

Відтак  з'явилися  безсонні  ночі,

Красу  зорі  стрічаю  терпеливо.


Можливо  вибрав  підсвідомо  образ,

Чому  ж  частенько  диво  зустрічаю?

Удень  побачу,  хвилювання  й  розпач,

Настане  ніч...  себе  вже  не  впізна́ю...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005459
дата надходження 10.02.2024
дата закладки 11.02.2024