Баба Ніна внучку Таню
Чемності навчала
І з метою виховання
Казку прочитала.
Колобочок неслухняний
Стежкою котився,
Чимось схожий був на Таню
(В школі ще не вчився).
Не схотів він на віконці
Тихенько лежати,
Мовчки грітися на сонці
Й не тікати з хати.
Безтурботний був, ледачий,
Пісеньку співає,
А бабуся вдома плаче -
Його виглядає.
Казку баба дочитала
І тяжко зітхнула,
Як лисичка рада стала –
Колобка ковтнула.
І питає бабця Таню:
-Що повчальне в казці?
Хто хороший, хто поганий,
Хитрий, ходить в масці?
-Я лисичку полюбила,-
Каже Таня мило,-
Треба їсти, поки тепле –
Так матуся вчила.
Баба гралася із тістом
(З дідом - старомодні),
Як не вміли свіже їсти –
Хай сидять голодні!
Цю, бабусенько, науку
Усім пора знати:
Якщо щастя лізе в руки,
Нащо відпихати?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903448
дата надходження 02.02.2021
дата закладки 06.03.2021
Спить ставок маленький біля лісу,
Кригою, мов ковдрою укрившись
І верба дрімає похилившись,
Лиш тихенько щось шепоче вітер.
Мабуть колискової співає
Чи розповіда цікаву казку,
Та сніжок легесенько кружляє.
Не сполохай тишу цю, будь ласка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826759
дата надходження 25.02.2019
дата закладки 02.01.2020
Молода дружина Віка
Допит зразу влаштувала –
Есемески чоловіка
В телефоні прочитала.
-Це мене вже не колише,
Що прийшов ти аж під ранок,
Тут сантехнік тобі пише,
Що без тебе так погано!
-Ти, Вікусю, не печалься,
Золота моя комашко,
Це - сантехнік, дядьо Вася,
Ми з ним граємо у шашки.
-А ось далі: -«Не залишиш?
Дуже гарно ми кохались…»
І чого Василь цей пише:
«Ми з тобою вже догрались»?
Читай далі, ось любуйся,
Це для тебе справжнє горе:
«Чоловік приїде завтра,
Ми поїдемо на море!.
-Твої речі,- кричить Віка,-
За дверима, он валіза!
Так турнула чоловіка,
Що й до хвіртки не долізе.
Він сидить, як пес побитий,
З чемоданом біля хати,
А тому, що не навчився
Есемески видаляти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845593
дата надходження 20.08.2019
дата закладки 18.12.2019
Віта донечку Ірусю
З дитсадочка забирає.
-От щаслива ви матуся,-
Вихователька зітхає.
А я бідна, нещаслива,
Як билина біля тину:
Ні сім’ї, ані дитини –
Моя доля пройшла мимо.
Це зурочила сусідка.
Все пороблено, я знаю!
Хоч і бачу її рідко,
Але наслідки вже маю.
Може чакри всі закрились…
Завтра десь після обіду
(Вже з роботи відпросилась) –
До ворожки ще поїду.
Мама Віта співчувала,
Головою все кивала,
А Іруся, взувши туфлі,
Виховательці сказала:
-Ви не стійте біля тину,
Про ворожку забувайте:
Щоб була у Вас дитина –
Мужика собі шукайте!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841438
дата надходження 10.07.2019
дата закладки 18.12.2019