А я обожнюю красу небесну,
Б-лакитні кольори і білі хмари.
В-еселку, дощ, його вологі фрески.
Г-абу зими, долини у туманах.
Ґ-аздиню осінь, у багрянці листя.
Д-ари землі - пшеницю й стигле жито.
Е-дем лісів, калинове намисто
Є-лей пахучий, груші соковиті.
Ж-агу в гаях пісенну солов*їну.
З-орю ранкову, зорепад серпневий.
Й -(І) вечір тихий, крила лебедині.
І сонця кулю в небі перкалевім.
Ї-жаченят у травах; смак зернини.
Й-мовірність урожаю у майбутнім.
К-расу лугів, шовкові пасовища.
Л-аванди море, зелень м*яти-рути.
М-агічну ночі загадковість, вітру свищик.
Н-ад плесом річки журавлину пісню.
О-рнаменти садів, кущі порічок.
П-речисті роси, гори живописні.
Р-івнини, схили, верб зелених стрічки.
С-вітанки з першим сяйвом променистим,
Т-анок бджолиних крилець і гудіння.
У-щелини, метеликів барвистість.
Ф-асет ставків, тополі шелестіння.
Х-вилястий Дніпр могутній, Чорне море.
Ц-икади спів дзвінкий, хрущів вишневих.
Ч-агарники тернові і простори.
Ш-ипи троянд, конвалії травневі.
Щ-едроти осені. Іти стернею.
Ь -
Ю-рбу зірок вночі золотоперих -
Я Україну всю люблю душею.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903597
дата надходження 04.02.2021
дата закладки 04.02.2021
Я не клубная девочка и на этом точка
Не ругаюсь матом и не курю кальян.
Я была бы папиной дочкой,
Но увы не сложилось ей стать.
Я обожаю свечи и запах дыма,
Звук камина и шум дождя.
Осень, листья и витамины
Подсолнухи и кофе с утра.
Перед собою я ставлю цели
И потихонечку к ним иду
Я буду неотразима, если
в конечном счёте к ним я когда-то приду
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901235
дата надходження 14.01.2021
дата закладки 14.01.2021
Я обожаю зАмки,
и это доказывает, что я не принцесса.
Всё чаще я пью эспрессо,
и иногда у меня бывает немного стресса.
Но все как то решается.
Я не верю в случай, судьбу,
не верю в то что всё давно уже обречено,
мол зачем бороться, ведь мы умрём.
А все очень просто
если упал - поднимайся,
если споткнулся - держись за соломинку,
но если сдался, тогда умирай,
и не заражай своим нежеланием жить других,
жизнь прекрасна!
Я обожаю зАмки в них хранятся тайны,
годами, столетиями, веками.
В них есть свой шарм, величие и своя простота.
Но как в любой сказке все тайны выплывают наружу...
Кем бы ты ни был береги свою душу.
Ведь в ней вся красота!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901224
дата надходження 13.01.2021
дата закладки 14.01.2021
Заблукала осінь у тумани,
Закотилась даль у сивину,
Не гуркочуть небеса громами,
Запахи п’ють пижми й полину.
Німота дрімає у дібровах,
Утопились трави у росі,
Все частіше ранок супить брови,
Мул шукають ситі карасі.
І кущі, й дерева напівголі.
Осінь, хоч і пізня, чарівна,
Коли сонце жовте, напівкволе
З марева густого вирина.
9.04.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894088
дата надходження 05.11.2020
дата закладки 05.11.2020
Не кожному дано кохати,
Це як талант, що Бог дає,
І не отримати - віддати,
Всю ніжність, що у серці є.
А не розділене кохання?
Як любить хтось лише один,
Не нарікайте у риданні:
Нещасний той - хто не любив.
Дозволив вам Господь пізнати,
Відчути диво-почуття,
Хто не любив - багато втратив:
Не бачив кольорів життя.
Тому подякуйте ви долі,
Нехай не мучить каяття,
Якщо на те Господня воля,
Заграє барвами життя,
Бо люблять навіть не любимих,
І щастя в кожного своє,
Хто не осудить- не судимий,
Я точно знаю - так і є.
Галина Грицина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894086
дата надходження 05.11.2020
дата закладки 05.11.2020
Не кожному дано кохати,
Це як талант, що Бог дає,
І не отримати - віддати,
Всю ніжність, що у серці є.
А не розділене кохання?
Як любить хтось лише один,
Не нарікайте у риданні:
Нещасний той - хто не любив.
Дозволив вам Господь пізнати,
Відчути диво-почуття,
Хто не любив - багато втратив:
Не бачив кольорів життя.
Тому подякуйте ви долі,
Нехай не мучить каяття,
Якщо на те Господня воля,
Заграє барвами життя,
Бо люблять навіть не любимих,
І щастя в кожного своє,
Хто не осудить- не судимий,
Я точно знаю - так і є.
Галина Грицина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894086
дата надходження 05.11.2020
дата закладки 05.11.2020
Як добре пізньою порою не спати,-
ловити хвилю і пірнати...
Вона летить вечірнім містом,-
накрило серце... Місяць зблиснув!
Бруківкою - жовтнева фуга,-
мій жовтень став мені за друга...
Ми летимо за листопадом,-
початок є... Нема фіналу!
Як добре пізньою порою.............
.................................................
..... пірнати в осінь за тобою!
27.10.2020р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893194
дата надходження 28.10.2020
дата закладки 28.10.2020
О скільки я терпів образ
Від тих осіб що поруч були,
Я ж добрим був завжди для вас,
А ви добро те не відчули.
Та ж ні, скоріше звикли так -
До вас добром, а ви як вийде.
Тепер настав прощання час,
Прощання жаль уже не прийде.
Ви не цуралися гроша,
Його крадіжками забрали.
Коли не своє розкрадали
Всевишній все зафіксував.
Один крадій паклюжить ім'я,
Другий крадій вбиває час,
Третій крадій руйнує сім' ї,
Четвертий краде у 'кармас'.
Відповідальність все ж настане -
Учора ти, завтра тебе.
Все ж доля гниду проклине...
І Божий суд не за горами!
Борчук Сергій
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890843
дата надходження 05.10.2020
дата закладки 05.10.2020
Пора серпнева особлива:
Листок березовий линя,
Земля щаслива й нещаслива,
Бо ж осінь літо проганя.
Тривожне прожива прощання
Вона із гуртом ластівок,
Їх незрадливе щебетання
Із щастя зіткане й тривог.
Рясніють в небі зорепади,
Освячують собою вись,
І яблуком осіннім пада
Тривога: птахи подались...
П’є серпень ранку прохолоду
З застуджених давно отав.
А осінь пише першу оду
Росою-сріблом поміж трав.
27.05.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890835
дата надходження 05.10.2020
дата закладки 05.10.2020
Доріг пустинних перехрестя
Без вказівок ведуть кудись шляхи
І тільки крик воронячий озветься
Кидаючи в незвіданість страхи.
Лише б хоч слово напівтонна,
Підказку крихітну в пітьмі,
Але лиш вітер глухо стогне
На роздоріжжі, де усі самі.
Позаду біль - не повернутись.
Зі сторони бездушні пересуди.
Отож іти вперед. А озирнутись:
Шлях твій, що не знають люди.
Він стоптаний тобою, ти збивав коліна
І тільки серце знає куди йти.
Доріг пустинних перехрестя і людина
Там доля, без душі яку невіднайти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890742
дата надходження 04.10.2020
дата закладки 04.10.2020
Ми вже не разом цілий рік
спілкуємось,як друзі.
Та ти відкрив маленьку таємницю..
взяв в руку татову рушницю.
Сказав мені,що вуст твоїх
торкалась інша.
Зламалось серце..
рана стала глибша.
Та я ж забула,викреслила,стерла,
тоді чому душа моя померла ?
Ми ж лише друзі..друзі..друзі,
..як гарно пахнуть квіти в лузі..
Ти цілував,бо алкоголь навіяв
Чому він так жорстоко заподіяв ?
А ти сказав:„Не всі цілують тих,кого кохають..
..я випив алкоголь,дурак..“
/зітхають/
Він любить..любить..любить.
Та час-він не лікує,а все губить!
Ми знову “друзі“,але є одне “але”:
рана від рушниці ще живе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888373
дата надходження 10.09.2020
дата закладки 04.10.2020
Ти мій соняшник привітний
Жовтий і тендітний
Тягнеся до неба
А хіба щось треба
Сонця вистачає
Та лиш день минає
І тендітні ці листочки
Знов стуляють очки
Пройде ніч настане ранок
Ти відкриєш оченята
Й прибіжать дівчата
Будуть ніжно обіймати
І листочки цілувати
Цілувати буде кожен
Хто на що спроможен
Всі спроможні на надію
І на соняшникову мрію
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888102
дата надходження 07.09.2020
дата закладки 04.10.2020
Вересень багряний вересень.
Він як той березень,
який спішить і поспішає.
Куди спішить і сам не знає.
І ми зосталися одні
У цілковитій тишині.
Не чути більш нічого.
Лиш вересень у пам'яті лишився,
він зупинився, зупинився.
І поспіхом пройшли ті дні
Де ми були одні у мовчазнитій тишині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888104
дата надходження 07.09.2020
дата закладки 04.10.2020
Один шанс и одна жизнь,
Не трать время впустую,
Смело к солнцу тянись,
К желаемому вплотную.
Не грусти и не сдавайся,
Будь уверенней в себе,
Слабостям не поддавайся,
И всё откроется тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890743
дата надходження 04.10.2020
дата закладки 04.10.2020
Проси - і матимеш! Думки - мости надій...
Твій супостат хоча живе і досі в тобі,-
та ти жени! За обрій й далі... Пробі!
І милості ні в кого не проси...
Лише в Отця.
Рости і матимеш! Твій хрест - і меч, і щит...
Разом із ним, пліч-о-пліч, ти є світу сила!
Себе зрости... Твій Дух - живі вітрила.
Лиш милості ні в кого не проси.
04.10.2020р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890713
дата надходження 04.10.2020
дата закладки 04.10.2020
Буває часом, я - не я.
Немов життя проходить поряд,
Зависне час в календарях,
І десь у даль зникає погляд.
Буває часом, що душа,
Немов витає поза тілом,
І ниє, хоче в небеса,
Хоча насправді вкрилась пилом.
Буває часом вийде тінь,
І яструб крила вже розправить,
Летить угору, в височінь,
А я, мов миша..мене давить..
Буває часом, я - не я,
І доля збоку споглядає,
Немов у світі немовля,
На чудо завжди ще чекає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890738
дата надходження 04.10.2020
дата закладки 04.10.2020
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.10.2020
[b][i]Планети кажуть, розгортає осінь
мій власний цьогорічний календар...
Про часу плин і сивину волосся
шепочуть тихо: - "Пий рокі́в нектар,
лови цю мить, хай не щемить за часом
у серці і душі... Бунтуй, бунтар,
в очах твоїх не раз відсвітить плесом
промінчик сонця - неба й Бога дар.
Не розплещи, ділись розумно й щиро...
Життя не подарунок, не товар -
малюй, майструй, твори свій вік сміливо,
бо ти лиш в нім слухач собі й казкар".
[/i][/b]
Ілюстрація: "Відчуття", Юрій Нагулко
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888290
дата надходження 09.09.2020
дата закладки 09.09.2020
У село хочу знов,
Там усе,там любов,
Де жив,де зростав,моя доле.
Босоніж бігав я
Слухав спів солов’я,
Гнав корів біля,, круглика’’ в поле.
У Прибилів,де сади,
Де високі дуби,
Де жита колосяться в розмаї.
Я його полюбив,
Там у школу ходив,
Я щасливий завжди в цьому краї.
Хочу знов до села,
Там вся юність пройшла,
Слухав мамине слово синочок.
Скільки збитків робив,
Та усіх я любив,
Там ніколи не був в одиночку.
А мамина хата,
Вона завжди багата,
Колискову я слухав,стежини топтав.
У рідному краю,
Рядочки складаю,
За що,мій Прибилів,тебе покохав.
27.05.2020.
Прибилів-село,де я народився.Круглик-назва лісу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887733
дата надходження 02.09.2020
дата закладки 02.09.2020
Грузинська музика в ресторані,
Сукня кольору неба. Під мрії.
Наодинці сідаю подалі
Відчувати душевні стихії.
Присмак спокою між диких ранків,
Розріз сукні сприяє грайливості.
Може, досить осінніх світанків?
Хочу волі я із нестримності.
Насолоджуюсь цим моментом
Розправляю поволі плечі.
Відчуття знов стають контентом
Я на грані нової втечі.
Вже пакую думки у валізи.
Я сьогодні втікаю з собою.
В мене є вже нові ескізи
Як відчути життя без бою.
І без страху упасти в прірву
Й загубити свої потреби.
Я сьогодні знов маю віру.
Я сьогодні втечу до себе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887731
дата надходження 02.09.2020
дата закладки 02.09.2020
Десь закохався камінь в річку,
Завжди на березі чекав.
Тиха була і в день, і в нічку,
А він на неї позирав.
Її не зміг він обійняти,
На мить забув слова палкі.
Як у коханні зізнаватись,
В душі були думки гіркі.
Така бува дивною доля,
Закоханий, але без слів.
Проводив ніч у чистім полі,
З роками там і посивів.
Прийшов якось старим на берег,
Кохану там колись зустрів.
Не стало річки, лише зелень,
Можливо, не туди забрів?
Пішли в минуле ті часи,
Та річка зрошувала поле.
Він не знайшов тії краси,
В нього не склалася і доля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887729
дата надходження 02.09.2020
дата закладки 02.09.2020
[b][i]Я хочу вам сказати, що люблю,
Ціную кожного і бачу ваше світло,
Ви жи́вите все те, що я роблю -
Завдячуючи ВАМ душа розквітла.
Це ви створили мій щасливий день -
Простим, приємним, теплим, щирим словом.
Це ВИ, хто коментує тут щодень,
Мені даєте легкості у слово.
Збираю в кошик лагідні слова,
А потім підкладаю під перину -
Вночі їх сила знову ожива
Й дає наснаги на нові вершини.
Тож, справді, всіх ціную і люблю,
Бо кожен відгук в щасті проживаю
І кожною клітинкою молю -
Не зупиняйтесь, з ВАМИ оживаю!
[/i][/b]
09.07.20
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883241
дата надходження 19.07.2020
дата закладки 12.08.2020
1. Все життя був атеїстом
І запеклим комуністом.
Але смерть лякає,
Бо душа Христа не знає.
2. Ніби й віруєш у Бога,
А у серці є тривога.
І не знаєш що й сказати:
Що за гробом слід чекати?
3. А тоді, якщо без Бога,
То до пекла йде дорога.
Замало вірить, що Він є,
Як серце без Христа живе.
4. Твоя надія — це Ісус,
(Я лиш тихенько помолюсь).
Скажи Йому усе, як є,
І Він ввійде в життя твоє.
5. Повір у милість, благодать:
Бог хоче ТАК людей спасать, -
Без діл! Обмиє кров свята.
Зведи свій погляд на Христа!
6. Признай що грішний, й Бог спасе,
Він благодать Свою проллє.
Й тоді хвалитимуть уста
І серце Бога за ЖИТТЯ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878914
дата надходження 07.06.2020
дата закладки 07.06.2020
Ти дарував мені квіти,-
Червоні та білі, рясні,
Пелюстки, мов вишні,- спілі
Троянди й ромашки ясні
Тягли мене в поле босу
Вклоняючись до землі
Де батько вкладав у покоси
Думи великі й малі..
У отавах..
Ти дарував мені ласку
Прикриваючи полотном
Мої груди і вів у казку
Називала її я сном..
У травах..
Ти дарував мені сонце,
Зігріваючи словом ніс
Там, де сяяло наше озерце,
Так далеко, під самий ліс..
На руках..
На руках..
Я тримала квіти..
Вони пісню співали про нас..
Й тихо дихали, наче діти-----
А ти дарував мені час..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878867
дата надходження 07.06.2020
дата закладки 07.06.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MwjbfA8hju0
[/youtube]
Ну хто не мріяв з нас про щастя,
Та де і як його дістать?
Чи всім пізнати його вдасться,
Чи можна десь його застать?
Зібрались мрії мої в зграї,
В дорогу дощик окропив.
Вони за щастям відлітали,
Дощ від невезіння боронив.
Знайти їм треба Синю Пташку,
Що людям щастя роздає.
Її зустріти дуже важко,
Проте надія якась є.
Співає пташка навесні,
Цей спів її красивий, ніжний.
Та рідко чув хтось ці пісні,
Цей птах занадто обережний.
Та хто почує його спів,
Побачить красеня удасться,
Вважають - щастя він зустрів.
Про це розказує нам казка..
Мрії, спішіть! Іще не пізно,
Можливо, щастя ще зосталось.
Ви принесете його, звісно...
Мені ж чекати залишалось...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878909
дата надходження 07.06.2020
дата закладки 07.06.2020
Прикро, що усі страждають,
А не ті, хто зло кує,
Вони совісті не мають,
Гроші їм понад усе…
Соціальність і розваги
Відійшли на задній план,
Зрозуміть щоб переваги
Найпростішого буття…
Темп шалений зупинити
Просять Божі сили нас,
І відношення змінити
До дому свого «Земля».
Досить бути паразитом
І невдячними дітьми,
Бо земля терпіла тихо,
Та терпіть нема вже сил…
Із останніх сил волає
До невдячних усіх нас:
«Кожен з Вас хай пам’ятає -
Жити зможу я й без вас!
Якщо житимете й далі,
Як до нині ви жили,
Кращого не обіцяю,
Буде пізно сльози лить…»
Тут правителям великим
Всіх без винятку країн
Думать треба не про війни,
А як вижить на землі.
Досить вже її вбивати,
Забруднять, травить, рубать,
Якщо ми з цим не зав’яжем ,
Зв’яжеться кінець всім нам…
09.04.20
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877507
дата надходження 27.05.2020
дата закладки 27.05.2020
Друзья мои, ну нам ли быть в печали?
Спокойствие! Оставьте интернет!
Там с вирусом уже нас обвенчали,
и выхода сказали тоже нет!
Да, цифры все шокируют, не спорю…
И гигиену нужно соблюдать.
Сочувствую всемирному я горю,
но жить необходимо продолжать.
И пусть не выйдешь лишний раз ты «в люди»…
И, вроде бы, наездился сполна...
Но поддаваться панике не буду,
бывали пострашнее времена.
Настольные все игры вновь достанем,
с детьми большие пазлы соберем.
И в бой морской опять я буду ранен,
и песни в караоке пропоем.
Погреемся на кухне мы у печки.
Родные, как же я Вас всех люблю!
Пойду куплю двенадцать пачек гречки,
бумагой туалетной всё забью...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868359
дата надходження 17.03.2020
дата закладки 17.03.2020
Життя людське – не жарт,
і смерть – завжди серйозно.
Хто чого в житті варт,
смерть знає скрупульозно.
Буває, що азарт
веде нас переможно,
але успішний старт
фінішу не тотожний.
Життя людське – не жарт…
Як шлях у рай чи в ад
й маршрутний лист дорожній.
В житті шляху назад
нема – це знає кожний!
…Життя людське – не жарт,
і смерть – завжди серйозно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868038
дата надходження 15.03.2020
дата закладки 15.03.2020
Кінець цього Світу вже не за горами
і людство дійшло до своєї межі,
за якою вже люди природі - чужі,
й невідомо, що завтра буде із нами.
Природа вмирає й знинають види
під дією нашого споживацтва,
перевиробництва і марнотратства,
для задоволення, аж до огиди.
Планета не стерпить такого знущання
над своїм витвором - даром життя, -
і викине людство, ніби сміття,
у бездну за межі свого обертання.
https://politcom.org.ua/rimskij-klub-jubilejnyj-doklad-verdik/?fbclid=IwAR2V4vwHYbih8UzLNHwqxUaYGf7o44KAhI4lkAu9o76dEikhCRJJBeJY1m0
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868041
дата надходження 15.03.2020
дата закладки 15.03.2020
Тоді коли надія є іще жива, ти віриш, що життя захоче бути кращим
Але останнє твоє сподівання як всі інші знов і знов стає пропащим
І ти не винен в цьому, бо усе складеться так, як повинно або має бути
Не знаєш де початок, де кінець, а що пройшло, те не спроможен ти забути
Коли ти знову падаєш, а потім піднімаєшся й літаєш в хмарах так високо
То забуваєш те - що ти лежав, і намагаєшся у небо поринати так глибоко
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865180
дата надходження 17.02.2020
дата закладки 18.02.2020
Ти пригадай нашу юну весну!
І наш куточок раю на землі
Де вперше ти сказав мені ЛЮБЛЮ
Поцілунком доторкнувсь до душі
Я повірила у твої слова
І на крилах летіла до тебе
Від радості співала моя душа
І місяць сіяв щастя для мене
О Люби мене тисячу сотню літ!
і віднайди серед трав в розмаю
Я віночком увінчаю твій світ
зіркою усміхнусь з небокраю
В нічному небі у сіянні зір
Плюскочуть високі хвилі моря
І ти приходиш у сни до сих пір
Та даруєш незабудки з поля
Не повернути наш прекрасний час!
І чудову мить молоді літа
Послухай жайвір співає про нас
Цвіте незабудка мов бірюза
Чарівна квітка синьо блакитна
і ніжно стелиться до моїх ніг
Веде, у літо -карточка візитна
і серед зими в душі тане сніг.
М ЧАЙКІВЧАНКА
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864737
дата надходження 14.02.2020
дата закладки 14.02.2020
Полюби моє серце,
Полюби мою душу.
Я тебе так благаю,
Та чекати не змушуй.
Не кажи, що старію
І що зморшки під очі,
Я в душі молодію,
Та ще серце співоче.
Не дивись, що вже скроні
Сивиною прикриті...
Та ще голос мій дужий
Проспівати молитви.
Полюби моє серце,
Полюби мою душу
Тільки зараз, не потім,
Коли землю залишу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864734
дата надходження 14.02.2020
дата закладки 14.02.2020
«Люби життя. Воно того вартує.
Цінуй хвилину кожну на землі».
Ірина Небеленчук
Люблю життя. Воно того вартує.
І сонце, й зливу, й спеку, й заметіль –
Приймаю все, що Бог мені дарує.
Від щастя – плачу, сміх – скриває біль.
Люблю за те, що бачу сині гори,
Веселку, що купається в Дністрі.
Мелодію вітрів понад простори
Ловлю і спів пташиний на зорі.
Я серце й душу щедро напуваю
Любов’ю, бо вона – життя нектар.
Її і вам по вінця наливаю.
Спасибі, Боже, за любові дар.
© Галина Брич
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864730
дата надходження 13.02.2020
дата закладки 14.02.2020
арешті випала зима
І навкруги все стало білим.
Синички порхають, дарма…
Шукають їжу поміж співом.
В ліс вибігає дітвора,
виносять лижі і санчата –
зима прийшла, давно пора!
Лунає сміх дітей завзято.
За дітьми плигає пес Мікс –
всі в сніг летять, всі снігу раді!
Гей, замітає снігом ліс,
як зал шкільний на маскараді.
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864698
дата надходження 13.02.2020
дата закладки 13.02.2020
... відболить і слідів не залишиться,
сонце вийде і зникне сльоза.
Але музика вже не напишеться,
та, що душу у небо несла.
Дві дороги у світі розійдуться,
буде тільки стежина одна
і дві долі уже не обнімуться
й заніміє від болю струна.
Не кажи, що любов не кінчається,
забувається, мов не була,
час пливе, як ріка, час міняється,
за зимою приходить весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864715
дата надходження 13.02.2020
дата закладки 13.02.2020
щоденні пасажирські поїзди
відходять від перонів назавжди:
пливуть, киваючись, за небокрай вагони,
як похоронні без вітрил човни
в обійми безвісті і глибини,
і виривають блискавичні погляди
мигцем картини,
як на полицях у вагонах всюди
дрімають люди –
куди?..
зникають люди,
як на воді після човнів сліди…
13.02.2020
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864716
дата надходження 13.02.2020
дата закладки 13.02.2020