OH_crybaby: Вибране

Malunka

Магічна ніч

Цю  зустріч  нашу  фільмувала  ніч, 
Без  титрів,  звуків,  тільки  почуттями.
У  погляді  читай  сонливих  віч 
Яка  щаслива  зараз  до  безтями. 

Обійми  невагомі  наче  пух, 
Підносять  до  зірок  чи  навіть  вище. 
Здається,  що  загострюється  слух, 
Бо  чую  їжачок  кохану  кличе. 

Магічний  фільм  та  сон  вже  огорта, 
Звабливо  кличе  за  собою  в  мандри. 
Мене  ж  не  відпуска  твоя  рука, 
Зворушливі,  легкі,  казкові  кадри.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892339
дата надходження 20.10.2020
дата закладки 03.06.2021


Я тебе люблю

Здався (людина без мети)

В  один  прекрасний  і  чудовий  вечір,
Коли  на  небі  вже  сіяла  не  одна  зоря,
Прийшли  до  мене  ось  такі  огидні  речі  !
Й  перевернулась  зверху  вниз  вся  голова  моя  !

На  все  що  так  надіявся  і  так  багато  часу  тратив.
У  те,  що  вірив  й  так  чим  дорожив.
Все  полетіло  у  трубу  з  життя  як  ніби  витер  !
Все  прощавай  все  те  що  я  робив  !

Як  ніби  страшний  сон  наснився  ось  сьогодні,
Та  це  реальність  й  ця  байдужість  –  це  є  не  брехня
Байдуже  все  –  я  просто  здався  раптом  в  ці  веселі  будні.
Це  жах  –  я  здався,  програна  війна…

І  я  став  вірити,  що  смерть  -  це  навіть  добре,
Нема  там  болю,  ти  ніде  –  ти  ніби  пустота.
Так  світить  лампа,  тихо  так  уже  надворі,
Лиш  сльози  по  очах  біжать
Такі  солоні,  їх  хочеться  скоріш  витерти…
                                                                                                   І  самота…

І  я  став  вірити  ,  що  я  нічо  не  можу,
Я  став  слабкий  духовно  –  дух  мій  зажуривсь
Кому  ось  вірш  цей  прочитати  зможу  ?
Не  знаю  …  на  світ  як  ніби  оком  інваліда  подививсь.

Відомо  ,  що  ниття  моє  нікому  не  потрібне
А  хвилин  двадцять  тому  готовий  був  піти.
Немиле  завтра  вже  чекає  –  я  тут  ,  я  вільний
Невже  це  я  –  вже  засинаючи  людина  без  мети  ?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218923
дата надходження 29.10.2010
дата закладки 17.08.2020


Любомила

Я своя для чужих, а для себе нерідна

Я  своя  для  чужих,  а  для  себе  нерідна...
Тихо  в'яне  в  мені  квітка  щастя  тендітна,
Щоб  ще  швидше  відпали  колючі  шипи
А  до  того  мовчи...І  крізь  сльози  терпи!
За  життя  нас  безсмертя  навік  розпинає,
Воскресіння  є  марним,  і  Ісус  про  це  знає,
Бо  своїм  для  своїх  назавжди  лишився
і  чужим  для  для  чужих,  за  кого  молився.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277884
дата надходження 31.08.2011
дата закладки 17.08.2020


КРІПАКОС

Її аромат весняний

Її  аромат  весняний,
Такий  простий,
А  я  від  кохання  п’яний,
Любов  мою  захисти,
Візьми  ти  її  собі,
Пригорни  і  сховай,
Я  буду  завжди  тобі,
Тільки  не  відпускай,
Від  серця  уже  ніколи,
Тримаєш  моє  життя,
Тобі  ніжністю  говорить,
Цілуючи  почуття,
Я  хочу  одне  робити,
Для  тебе  красиві  квіти,
Вогонь  у  тобі  запалити,
Яскраво  нехай  засвітить,
Ти  будеш  мені  одна,
Для  тебе  я  стану  небом,
Красива  моя  весна,
Відчути  її  коло  себе,
Вдягнути  своїм  теплом,
Бажання  тобі  відкрити,
Щоб  разом  лише  було,
Усю  тебе  полюбити,
Узяти  ніжно  її,
Й  ніколи  не  відпускати,
Усе  дівчинці  моїй,
Усесвіт  подарувати,
Віддати  їй  свою  любов,
У  неї  її  кохання,
Для  мене  вона  немов,
У  серці  мого  зізнання,
Що  я  хочу  бути  де  ти,
Тобою  стати  жадаю,
Бажання  моє  летить,
Я  тебе  дуже  кохаю.


9.04.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253726
дата надходження 14.04.2011
дата закладки 16.08.2020


КРІПАКОС

І цілого світу замало

І  цілого  світу  замало,
Світити  не  будуть  світи,
Я  був  і  мене  в  мить  не  стало,
Я  мертвий,  в  душі  не  живий.
Убили  і  тіло  до  крові,
Розрізали  на  половини,
Нема,  не  знайшли  там  любові,
Життя  зупинився  годинник.
Не  вічний  і  зараз  зникає,
Куди  ти  втікаєш  мій  час?
Я  є,  та  мене  вже  не  має,
Навколо  і  скрізь  серед  вас.
Я  спогад  який  ви  забули,
Не  знаний,  невідома  омана,
Не  спали  але  серцем  заснули,
Рубцем  залишається  рана.
Допоки  не  треба  овацій,
Такий  як  і  ви  я  ніщо,
В  рядках  цих  немає  вже  рацій,
Не  плескайте,  досить,  за  що?!
Я  мертвий,  в  душі  нездоровий,
Сміюся  із  ваших  я  сліз,
На  зовні  будую  хороми,
Зсередини  брудом  заріс.
Убийте,  убийте  назавжди,
Не  хочу  й  не  можу,  я  мрець!
Нема  у  словах  цих  вже  правди,
Несправжній  вдягнув  я  вінець.




7.11.2010

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222579
дата надходження 16.11.2010
дата закладки 16.08.2020


Василь Кузан

Заховатися від світу

заховатися  від  світу
 і  від  світла
 тільки  ти

 щоб  ніхто  не  бачив  щастя
 лиш  удвох
 без  самоти

 щоб  ділитися  думками
 подихами
 тихо
 так

 цілуватися  словами
 як  із  птахом
 вільний  птах

 розриваються  бажання
 ніби  серце
 на  шматки

 ми  –  не  вільні  птахи,  люба
 ми  у  небі
 літаки

 приземляємося  часто
 десь  на  світлі
 у  світах

 мерехтливо  щастя  світить
 нас  єднає  
 у  думках

 аж  тамує  подих  мрія
 від  бажань
 і  висоти

 заховатися  б  від  світу
 тільки  я
 і  тільки
 ти

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265944
дата надходження 19.06.2011
дата закладки 16.08.2020


Лiка Д.

Забути все ( дурні думки)

Забути  все  й  ніщо  не  пам'ятати
На  ліжко  впасти  й  просто  не  вставати
             Частіше  все  так  хочеться  мені...
Змінити  все  й  сюди  не  повертатись
Можливо,  з  кимось  попрощатись
             Побути  варто  знов  на  самоті...
Помріяти  про  те,  чого  не  мала
Але  всім  серцем  так  бажала
             Я  хочу,  ніби  це  в  останній  раз...
Прошу,  не  варто  так  зі  мною
Я  вже  втомилася  від  болю
             Втомилася  благати  вас...
Ну  от  і  все...мене  немає
Шкода  лише  своєї  мами
             Вона  гордитися  хотіла  мною...
Давно  живу  вже  без  надії
Давно  розбились  мої  мрії
           Жорстокий  світ...  світ  зла  і  болю...
           Гордитися  хотіла  мною...
           Пробач,  пробач,  будь-ласочка,мені
           За  дурні  думки  в  голові...
           Вже  пізно  щось  там  виправляти
           Лишається  лиш  тільки  виживати...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213936
дата надходження 02.10.2010
дата закладки 16.08.2020


Любомила

Коли торкнеться радість серця, така проста, така відверта…

Сьогодні  березень  лютує...
і  в  душу  снігом  дує-дує...
і  замітає  весні  очі...
щоб  довші,  знову,  стали  ночі...

Усе  живе  давно  в  чеканні...
сумує,  тужить  у  мовчанні...
Вже  квіти  хочуть  проростати...
і  люди  в  пахощах  кохати...)))

Страждати,  мріяти  і  воскресати
від  сну  і  холоду,  та  не  мовчати,
коли  торкнеться  радість  серця,
така  проста,  така  відверта.

До  сходу  мої  очі  зранку,
дивлюся  небо  за  сніданком:
заплаче  знов  холодними  дощами,
чи  спокушу  весну  віршами?

Бо  там  раптово  прийде  літо,
знов  будем  холодку  хотіти...
і  згадувати  прохолоду,
шукати  льоду  насолоду...

Л.  у  співавторстві  з  О.Г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247863
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 16.08.2020


Любомила

Молчание в любви прекрасно

Молчание  в  любви  прекрасно...
без  слов  для  нас  и  так  все  ясно...
мне  хорошо  молчать  счастливой...
и  быть  в  молчании  любимой...

Смотреть  твои  альбомы  мыслей...
мечты  со  вкусом  спелой  вишни...
и  фото  с  памяти,  ты  знаешь...  
что  для  других  спектакль  играешь...

Актеру  жизни  не  с  играть...  
давай  будим  лучше  молчать...    
Молчание  в  любви  прекрасно...
без  слов  для  нас  и  так  все  ясно.

ЛЮБЛЮ...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274641
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 16.08.2020


Любомила

Я боса піду по дощеві

Я  боса  піду  по  дощеві…
І  душу  свою  промочу…
Втікатимуть  ріки  любові…
І  я  їх  струмками  пушу…

Сьогодні,  візьміть  краще  зонтик…
По  ньому  сльозою  стечу…
Впаду  на  чорний  камінчик…
І  в  спокої  поруч  засну…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272594
дата надходження 29.07.2011
дата закладки 16.08.2020


КРІПАКОС

І цілого світу замало

І  цілого  світу  замало,
Світити  не  будуть  світи,
Я  був  і  мене  в  мить  не  стало,
Я  мертвий,  в  душі  не  живий.
Убили  і  тіло  до  крові,
Розрізали  на  половини,
Нема,  не  знайшли  там  любові,
Життя  зупинився  годинник.
Не  вічний  і  зараз  зникає,
Куди  ти  втікаєш  мій  час?
Я  є,  та  мене  вже  не  має,
Навколо  і  скрізь  серед  вас.
Я  спогад  який  ви  забули,
Не  знаний,  невідома  омана,
Не  спали  але  серцем  заснули,
Рубцем  залишається  рана.
Допоки  не  треба  овацій,
Такий  як  і  ви  я  ніщо,
В  рядках  цих  немає  вже  рацій,
Не  плескайте,  досить,  за  що?!
Я  мертвий,  в  душі  нездоровий,
Сміюся  із  ваших  я  сліз,
На  зовні  будую  хороми,
Зсередини  брудом  заріс.
Убийте,  убийте  назавжди,
Не  хочу  й  не  можу,  я  мрець!
Нема  у  словах  цих  вже  правди,
Несправжній  вдягнув  я  вінець.




7.11.2010

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222579
дата надходження 16.11.2010
дата закладки 16.08.2020


Лiка Д.

Я відчуваю в собі страх

Я  відчуваю  в  собі  страх,
Пронизує  він  моє  тіло
Руйнує  душу.  Так,  це  крах
В  спасіння  я  вже  і  не  вірю.
Він  переслідує  мене  повсюди
Боюся  бути  я  на  самоті
І  навіть  коли  навкруги  є  люди,
Тремтить  душа,  немов  у  забутті..
Цей  страх.  Від  нього  нікуди  тікати
Боюсь...Але  не  можу  закричати
Адже  ніхто  не  допоможе,
Сама  по  собі  я  назавжди  схоже..
Чому  від  мене  всі  ви  відвернулись?
Залишили  мене  на  самоті..
Та  пізно  вже.  І  ви  не  схаменулись,
Лиш  постріл  чути...  в  темноті...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215273
дата надходження 10.10.2010
дата закладки 16.08.2020


Лiка Д.

Ніхто…і звуть мене ніяк

Ніхто...і  звуть  мене  ніяк
Себе  я  відчуваю  саме  так
І  непотрібність  відчуваю
Чому  зі  мною  все  це...я  не  знаю
Жорстокість,  не́нависть  і  біль
Давно  пізнала  їх  на  смак..
Ці  дивні  голоси,  які  лунають  звідусіль
Мабуть,  мені  зірвало  дах..
Я  на  межі  стою.  Ще  крок  униз
Й  не  буде  так,  як  було  все  колись..
Але  так  важко  себе  вбити...
Як  міг  мій  тато  це  зробити?..
Тепер  він  там..  Хочу  до  нього  я
Тримає  тут  лише  сім"я
Я  не  потрібна  вам..  нікому  і  ніде
І  кожен  з  вас  дорогою  своєю  йде
На  роздоріжжі  вже  давно  стою  я  так...
 Ніхто...  і  звуть  мене  ніяк..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215276
дата надходження 10.10.2010
дата закладки 16.08.2020


Лiка Д.

Втрачаючи себе. .

Втрачаючи  останню  краплю  свого  *я*,
Втрачаючи  усих,  хто  поряд  завжди  був  зі  мною,
Так  й  не  змогла  збагнути  сенс  цього  життя
І  спокій  зберегти  в  душі,  що  переплівся  із  журбою.....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269393
дата надходження 09.07.2011
дата закладки 16.08.2020


Лiка Д.

Дозволь я напишу тобі вірша. .

Лише  заради  того,  щоб  побачити  твій  погляд  варто  жити.
Він  заворожує,він  манить  і  водночас  змушує  тремтіти.
Чи  знаєш  ще,  що  мати  таку  посмішку,  то  незаконно.
Адже  від  неї  зупиняється  весь  світ  раптово..

Відчути  на  собі  твій  дотик,  то  є  для  мене  нереальне.
Навіки  то  залишиться  у  голові  моїй  лише  бажанням.
Я  пам'ятатиму  ті  дні,  що  просто  була  поруч  біля  тебе..
Ти  неймовірний!  Все..  І  інших  слів  мені  не  треба..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732302
дата надходження 07.05.2017
дата закладки 16.08.2020