Та в чому справа? Хто прийшов?
Троянди хто мені зоставив?
Це ж треба – зовсім я забув,
Що день народження прогавив.
Як швидко сплинули роки,
Негоди лоб мій поморщили,
Хай більше вже шістдесяти,
Тому і скроні посивіли.
Життя спливає кожен час –
Та осягнуть це – не готовий,
Не вийшов ще років запас.
Мій оберіг – зроби відмову.
Але роки беруть своє..
Як старість мудрістю багата!
І перед зором постає
Вона – з косою і горбата.
Хто там іще прийшов до нас?
Чи повернулася проклята?
О ні, я чую Божий глас –
Хтось в двері стукає завзято.
Я відкриваю, а в дворі
Стоїть і радісно сміється
Онук, дарує він мені
Троянди і об щоку треться.
І засвітився щастям дім,
Вже не турбують старі болі –
Я ніби скинув років сім
З межі, що обриває долі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931012
дата надходження 15.11.2021
дата закладки 15.11.2021
Час нестримно біжить уперед,
Не накинеш на нього ти віжки.
А колись... як "до неба йшла пішки",
Кожен день смакувала мов мед.
Все частіше гірчать ті меди
Від образ, від утрат рідних, друзів,
З розумінням, що все по заслузі,
Все — неправедних вчинків сліди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921555
дата надходження 06.08.2021
дата закладки 07.08.2021
***
Ця ретро-мода влітку — дежавю.
У певнім сенсі колесо сансари.
Уяву розтривожено: ловлю
стару епоху в рухах тротуарних.
У натовпі відшукую себе —
школярку безпечальну сімдесятих,
коли ще так далеко до небес,
земля — аби упевнено ступати.
Витає жар по стінах кам’яниць,
тепло відбите огортає серце.
Побіжно придивляюся до лиць,
що пропливають маревом сентенцій.
Минуле у розкиданих словах.
Емоції — зірки багатокутні:
гнучка платівка Клода Франсуа,
і «голоси» Америки на кухні…
А літо зріє, змінює ходу.
Сопрано вибули з капел пташиних.
У невід’ємній тиші перейду
і я за ним до кольору ожини,
якого хмара набере важка
і за прогнозами накриє місто.
Вже й серпень не приховує ріжка,
щоб засурмити високо й барвисто.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921046
дата надходження 31.07.2021
дата закладки 01.08.2021
По спіралі до Межі
За роком рік, ніби йдемо по колу,
часом долаючи Недолі віражі,
навіть не встигнув роздивитися навколо,
за колом коло, по спіралі, до Межі.
Один за одним йдуть свята і будні,
йде відлік часу на Земне Буття,
не бійтеся, ми зовсім непідсудні,
самі придумали казки про Небуття.
Розрахували, нашої Системи, відлік часу,
розподілили дні, на будні і свята,
Ян Гус, за в’язку хмизу, невігласу
сказав – Свята, безвинна, простота!
Ми у Безмежності і простору і часу,
десь на Межі, Буття і Небуття,
не осягнути дивний задум невігласу,
навіщо створені ми Іскрами Життя.
Спливає час, ідуть мільярди років,
на тлі Безмежності є інші поняття,
не осягнути нам космічних кроків,
Законів Всесвіту і Вічного Життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920010
дата надходження 20.07.2021
дата закладки 21.07.2021
Непокірливі думки кохались у заході,
Небо хмарами вкривало помаранчеві стрічки,
Сонце цілувало горизонт,
А спокій турбували пташині балачки.
Природа знов торкнулася усіх чуттів,
Розум наповнила картинками і кадрами,
Відносила його все далі й далі,
Кудись за ті далекі хмари.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917688
дата надходження 23.06.2021
дата закладки 24.06.2021
Не йди! Чекай!Нехай достигне літо,
наллється колос, липи відцвітуть.
Давай набудемось. Хай наші діти
міцним корінням в світі проростуть.
Ще стільки всього треба нам зробити,
вродили вишні щедрий урожай.
Затишшя днів, безмежність митей.
В нас так багато справ ще, зачекай!
Але якщо колись прощатись треба,
дозволь, хай наше літо відгуде.
Як буде ні́кому тримати небо,
воно мені на плечі упаде...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916916
дата надходження 15.06.2021
дата закладки 15.06.2021
Кладовка,
кладовая,
всякий хлам...
Забвение вещей
и планов ветхий храм
Заначки тайные,
неприкасаемый запас
Разложено и брошено
Не ровен час
сгодится что-то,
только пыль сотри.
"Давно искал!"
"А это нужно?"
"Посмотри!"
Мы все привязаны
к тому,
что мы храним
Надежды теплятся,
хоть холодно здесь им*
* Последние строки подразумевают, что стих не следует понимать буквально. У каждого свои "вещи" и связанные с ними воспоминания, надежды и т.д.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914391
дата надходження 20.05.2021
дата закладки 21.05.2021
Береза стояла, зажурені очі
І тихо вдивлялась у зоряні ночі,
Журбою укрила оголені віти
Та серце не знало де сльози подіти
Схилилась низенько, торкала все струнку,
Шукала у світі вона порятунку
Та щось все мовчало - лиш дихання чути,
Березі так тяжко образу забути
І віти ще нижче схилились у сумі,
Завмерши на хвильку у трепетній думі
І тихо скрапала сльоза у красуні
Та чулася пісня зворушна в відлунні
На мить зупинилась, поглянула в небо,
Для щастя багато мені і не треба
Та знаю, в житті без тепла і любові -
Не буде ні в кого щасливої долі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908851
дата надходження 23.03.2021
дата закладки 23.03.2021
Відтінки, переливи кольорів,
Ранкова свіжість і повітря.
Палітра фарб, багатогранність мрій
І різнобарвність гами світу.
У тОбі серця радість і печаль,
Любов у тобі, ніжність квітів,
І ночі зіркова тонка вуаль,
І дня безмежне розмаїття.
Спиваю кожне слово, мов нектар,
Бо ти для мене насолода.
Поезіє, Господній вищий дар,
Не описати твою вроду.
Дукати для душі твої слова,
Крилатість янгольська у небі.
У тОбі вічна сила, бо жива.
Для мене ти - життя потреба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908677
дата надходження 21.03.2021
дата закладки 21.03.2021
Месяц в окна пялит очи
И бесстыже в дом глядит.
Я скучаю очень-очень,
Мной любимый не забыт.
Через день к нам март ворвется,
Зазвенит капелью с крыш.
Серебро зимы прольётся,
Рябью в лужах задрожит.
Бродят тени за окошком,
По ночной реке тайком.
Месяц глазом хитрой кошки,
Сердца тайну знал о нем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906363
дата надходження 28.02.2021
дата закладки 28.02.2021
Пройшли роки… Чи втамували горе?
Загас вогонь, розсіялись дими…
У пам’яті лишились барикади-гори
І ангели з пробитими грудьми…
Ми все воюєм… барикади з вулиць
Давно знесли, розчистили шляхи…
Забулось добре… і лихе забулось…
І снайпери покинули дахи…
Зима цьогоріч білим покривалом,
Накрила цинтарі – нехай герої сплять…
А ми чекаємо, як і тоді чекали,
Щоб хтось звільнив від легкодухості проклять.
Пора, сусіде, стати за сусіда!
Свобода є між вільними людьми!
Разом зумієм – доживем до літа!
За нами ангели з пробитими грудьми!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905474
дата надходження 20.02.2021
дата закладки 20.02.2021
В жінки у волоссі
Є велика сила
Там усе сплелося -
Всі,кого любила,
Все,що вже минуло,
Що було,як свято,
Все,що важко було
З серця відпускати
Все,що обережно
У зимовий вечір
У думках бентежить,
Ніжно гріє плечі..
Прожите тримає,
Ходить за ногами,
Міцно обіймає
Темними ночами.
Та усе минуле
Проминути має -
Все що було-було..
Косу відтинає!
Йде назустріч вітру -
Хай життя триває!
Нового повітря
В серце набирає.
І нові надії,
І нові печалі
У майбутні мрії
Знову заплітає..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905466
дата надходження 20.02.2021
дата закладки 20.02.2021
[b][color="#084b9c"][color="#ed0e33"]П[/color]од утро убежал куда-то сон,
[color="#ed0e33"]Р[/color]астаяли мечты в молочной дымке.
[color="#ed0e33"]Е[/color]два зажегся светом небосклон,
[color="#ed0e33"]Д[/color]ва силуэта вижу вновь на снимке.
[color="#ed0e33"]Р[/color]азбилась чаша наших прежних чувств,
[color="#ed0e33"]А [/color]я еще стремлюсь собрать осколки.
[color="#ed0e33"]С[/color]вязала по рукам сплошная грусть...
[color="#ed0e33"]С[/color]пасают только рифмы, такты, строки....
[color="#ed0e33"]В[/color]от снова утро, снова без него,
[color="#ed0e33"]Е[/color]му теперь тепло в чужой постели.
[color="#ed0e33"]Т[/color]епло им там...как мне среди снегов?
[color="#ed0e33"]Н[/color]акрыли сердце вьюги и метели.
[color="#ed0e33"]А[/color] вскоре из-под снега... первоцвет,
[color="#ed0e33"]Я[/color], может быть, с весной чуть-чуть оттаю.
[color="#ed0e33"]Т[/color]огда смогу собрать большой букет
[color="#ed0e33"]И[/color] с чистым сердцем встретить птичью стаю...
[color="#ed0e33"]...Ш[/color]елка гардин касаются груди,
[color="#ed0e33"]И[/color]скрится снег и за окном ни звука.
[color="#ed0e33"]Н[/color]авеки разошлись у нас пути,
[color="#ed0e33"]А[/color] может замела шальная вьюга...[/color][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905180
дата надходження 18.02.2021
дата закладки 18.02.2021
Проходить час і щось як ніби гине,
Десь там у сердці непідвласне розуму
Коли на мить я вспомини зустріну,
То відповім не віршами, а прозою...
Проходить час і все сильніше боляче
Від холоду, байдужості, дистанції...
Від слів, які під шкіру входять колючи,
Як ніби примусова вакцинація...
Проходить час, стають слабкіш емоції,
І почуття ховаються за стінами...
Отрути досить вжити і півпорції,
Щоб розлучитись з ніжними хвилинами.
Проходить час, руйнуючи, зриваючи
Ілюзій маски з двох пташок сполоханих...
Минає він, безжалісно вбиваючи -
Слабких жінок... закоханих... закоханих...
AnnaVi #annvishtak #annaslittlepoetry #українскою
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904395
дата надходження 11.02.2021
дата закладки 11.02.2021
Скільки б часу вітер не відніс,
Скільки би моментів не злетіло!.. –
А твоє таке невчасне «ні»
Каменем живе в моєму тілі.
Хай птахами носяться літа,
У минуле відлітає зграя…
Може, і твоє яскраве «так»
Все ще мене радісно чекає?
Лиш не гріє дух омана ця;
Був би я художником, поетом!
Ти мені любов не обіцяй,
Тільки підкажи, хороша, де ти…
11.01.2021 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900975
дата надходження 11.01.2021
дата закладки 07.02.2021
Змалювала сон, що знов прийшов
І сліди, що все вели до хати,
Ніби місяць чарівний зійшов
Де жила рідненька, люба мати,
Небо нахилилось до землі,
А бузок схилився вже до сонця,
Чи це сон приснився знов мені,
Ніжно заглядаючи в віконце?
Вишня вся у ягодах бринить,
Як завжди чарівна і красива,
Спів пташок в садочку гомонить
І душа від радощів щаслива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901857
дата надходження 20.01.2021
дата закладки 20.01.2021