Костя Ромчук: Вибране

Олег Крушельницький

ТВОЯ ВІЙНА

Спалила  спрага  сине  небо,
Розтанув  в  далях  горизонт…
Єдиний  шлях  до  світла  ,  треба
Здолати  хибності  кордон.

Химери  правлять  чорні  крила,
Згниває  в  людях  доброта,
Війна  сльозами  світ  скропила,
Вбиває  кулями  брехня.

Немає  правді  порятунку,
Дешеве  пійло  труїть  кров…
Нещира  дружба  —  це  стосунки,
Бо  сита  пристрасть  —  не  любов.

Та  й  заздрість  в  серці  кепська  справа,
Бо  Кормить  бісиків  в  душі
Та  й  родить  ненависть,  образу,  —
Вбиває  праведність  в  тобі.

Та  що  ж  поробиш,  світ  вклонився,
На  милість  підлості  та  злу,
А  ти  ще  досі  не  скорився...
Твій  дух  зібрався  на  війну!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918409
дата надходження 02.07.2021
дата закладки 11.07.2021


Олег Крушельницький

РЕКРУТИ

Не  співала  зранку  пташка,
бо  заводив  вітер...
Та  не  знала  дівчинонька,
куди  сльози  діти...

Засмутився  соловейко,
покрутило  гілля...
Посивіли  чорні  коси
Вже  нема  весілля.

Царські  ситі  осавули
в  рекрути  забрали.
Не  любити,  не  пожити,
козаку  не  дали.

Та  оддали  в  хижі  руки  —
катам  на  забаву!
Учинили  підлі  пики
над  невинним  кару.

Ось  така  ось  була  правда
козакам  в  неволі
запирали  в  казематах
та  й  ламали  долі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898446
дата надходження 17.12.2020
дата закладки 11.02.2021


Олег Крушельницький

ЛЯГАЮ СПАТИ

Чомусь  не  пишуться  вірші,
Чогось  нема  того  натхнення.
Щось  накипіло  на  душі  —
Пішло  до  біса  одкровення.

Та  й  наче  розум  закіпів,
Шукає  прихистку  в  безсонні,
він  наче  спати  не  схотів,
впізнав  сліди  на  підвіконні.

Їх  ніби  місяць  загубив,
пішов  шукати  в  небо  долі…
Мої  думки  розворушив  —
залишив  смуток  на  роздоллі.

Чого  заходив,  зачекай!?
Я,  хочу  щось  тебе  спитати?
Облиш  ті  зорі,  не  тікай,
побудь  зі  мною  трохи  брате.

Та  розкажи,  як  божий  люд
себе  на  небі  почуває…
Та  передай  йому  привіт,  
най  хоч  його  печаль  минає.

Бо  ми  тут  трохи  гудемо  
й  ламайм  спішно  божий  вулик!
Тих  хто  покірний  гриземо,  
а  тих  хто  чесний  трохи  дурим!

Та  ти  на  людство  не  зважай,
то  в  нас  отут  така  забава,
в  нас  для  багатих  наче  рай  —
для  бідноти  у  нас  канава.

Ти  не  соромся  —  забігай…
Ти  можеш  всіх  про  все  питати…
Та  й  щось  на  серці  відлягло,
та  ну  це  все  —  лягаю  спати...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901220
дата надходження 13.01.2021
дата закладки 24.01.2021