Небайдужий: Вибране

Олекса Терен

ЧОМУ У СЕРЦІ УКРАЇНА

Чому  у  серці  Україна?!
Нам  Богом  обрана  країна...

Оті  лани  і  осоко́ри,
Плакучі  верби,  древні  гори,
Лелеки  в  небі  голубому,
Що  повертаються  додому.
Той  жайвір  літньої  пори,
Що  поливає  нас  згори,
До  щему,  піснею  своєю,
Коли  хліба́  до  апогею
Доходять  й  хвиля  з  вітром  йде,
Земля  вродила,  хліб  буде́...

Ті  ночі  всіяні  зірками,
Чумацький  шлях  вгорі  над  нами.
Ходили  ними  чумаки
Прості  і  мужні,  що  віки
Возили  сіль  і  сіллю  стали
Землі  своєї,  що  плекали.

Тут  жили  вольні,  древні  Скіфи
Реальність  це,  не  просто  міфи,
Бо  у  віках  лишили  слід
Від  Пекторалі  до  робіт
Гончарних,  з  міді,  срібла,  злата...
З  давніх-давен  була  багата
НАША  земля  крамом  і  людом
Й  щоденним  мозолем,  не  чудом,
Землі  платили,  що  кормила
І  не  особно    -      в  серці  жи́ла.

З  собою  брали  у  похід,
Як  оберіг,  в  нетеплий  світ,
Їх  думка  гріла  і  земля  
Та,  що  лічила  від  нуля
Відміряні  їм  земні  кроки,
Давала  ті  живильні  соки,
Як  древу  дужому  коріння
Із  покоління  в  покоління.

Не  вирвати  її  у  тих,
Чиє  коріння  в  землях  цих!

Чому  у  серці  Україна?!
Нам  Богом  обрана  країна...

31.03.2020  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026983
дата надходження 21.11.2024
дата закладки 23.11.2024


Олекса Терен

ЧОМУ У СЕРЦІ УКРАЇНА

Чому  у  серці  Україна?!
Нам  Богом  обрана  країна...

Оті  лани  і  осоко́ри,
Плакучі  верби,  древні  гори,
Лелеки  в  небі  голубому,
Що  повертаються  додому.
Той  жайвір  літньої  пори,
Що  поливає  нас  згори,
До  щему,  піснею  своєю,
Коли  хліба́  до  апогею
Доходять  й  хвиля  з  вітром  йде,
Земля  вродила,  хліб  буде́...

Ті  ночі  всіяні  зірками,
Чумацький  шлях  вгорі  над  нами.
Ходили  ними  чумаки
Прості  і  мужні,  що  віки
Возили  сіль  і  сіллю  стали
Землі  своєї,  що  плекали.

Тут  жили  вольні,  древні  Скіфи
Реальність  це,  не  просто  міфи,
Бо  у  віках  лишили  слід
Від  Пекторалі  до  робіт
Гончарних,  з  міді,  срібла,  злата...
З  давніх-давен  була  багата
НАША  земля  крамом  і  людом
Й  щоденним  мозолем,  не  чудом,
Землі  платили,  що  кормила
І  не  особно    -      в  серці  жи́ла.

З  собою  брали  у  похід,
Як  оберіг,  в  нетеплий  світ,
Їх  думка  гріла  і  земля  
Та,  що  лічила  від  нуля
Відміряні  їм  земні  кроки,
Давала  ті  живильні  соки,
Як  древу  дужому  коріння
Із  покоління  в  покоління.

Не  вирвати  її  у  тих,
Чиє  коріння  в  землях  цих!

Чому  у  серці  Україна?!
Нам  Богом  обрана  країна...

31.03.2020  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026983
дата надходження 21.11.2024
дата закладки 23.11.2024