інша: Вибране

Артур Сіренко

Смак води

Епоха  дивиться  в  душу
Скляними  очима  буття,
Епоха  записує  мемуари
Уривками  епітафій  (наших).
Епоха  одноокого  Мінотавра:
Камінь  колючий,  а  ми  босі,
Вода  з  небес,  а  очі  розплющені
Назустріч  краплям  холодним.
Вода  з  присмаком  віскі,
Віскі  з  присмаком  Антарктиди:
Якщо  море,  то  океан  альбатросів  –  
Птахів  журби  чорно-білої,  
Епохи  без  снів  і  слів:
Тільки  чорними  знаками
Як  не  писати,  то  мріяти:
Загортаємось  в  тоги:
Наче  античні  аристократи:
Хтось  думає,  що  це  саван,
Хтось  думає,  що  ткані  вони
Зі  стебел  мислячого  очерету:
Очерет,  що  квітне  раз  
На  тисячу  хворих  років:
Час,  коли  бути  вічним  сновидою
І  міряти  шлях  лезом  меча,
А  тепло  сагайдачне
Берегти  як  дарунок
Теплого  млосного  літа.  Блакить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996424
дата надходження 18.10.2023
дата закладки 20.10.2023


Parallax

Il Falco innamorato con gli occhi azzurri canzone

Сон  синьоокого  Яструба.

З  Приазовських  степів  я  Фіалку  зустрів.
Її  вітер  зі  Сходу  приніс  у  Вересовий  ліс.
Сміливий  погляд  в  серце  моє  загримів
а  голос  «contralto»  блискавицею  зігрів.
Пробач,  непривітний  сьогодні  наш  ліс.
Похмурий  холод,  тьма,  соплива  мряка
дощова  яку  цей  клятий  буревій  приніс.

В  Божественній  виставі  це  тільки  І  дія.
Під  софітом  небесним  спалахне  подія,
ласкавим  світлом  розпочнеться  ІІ  дія.
Маревом  зникне  вогка  й  тьмяна  завіса,
в  дивотанець  рушить  не  один  гульвіса.
Всяка  темна  нечисть  нехай  іде  до  біса.

Ява.
Немовби  зупинився  час.  Феєрії  осінній
оксамит,  мохів  смарагд  і  ягід  самоцвіт.
Хмаринок  з  павутиння  дивний  переліт.
Дички  терпкий  смак,  дубів  дереворит,
патлатих  хвойних  шишок  пізньоцвіт.
Під  сойки  спів  і  вересовий  сміх  у  ложі  
хтось  зірвав  ліщиновий  горіх.  Штурхіт…

Клекіт  сосни,  раптовий    хруст  ламких
гілок,  кленового  листя  прощання  танок.
Пріє  наст,  ніжно  п'янить  живиці  аромат.
Як  Фігаро  з'явля  вогняна  білка  акробат.
Червленим  златом  жовтень  б'є  в  набат.
В  антракт  яріє  виставка  чудних  грибів,
з  лишайником  сивий  пеньок  загомонів.

Під  вальс  падолисту  я  за  мить  пролетів,
вихором  впав,  на  тендітне  рамено  їй  сів.

Трель  «Vi  -  o  -  le  -  tta  »  протяжну  завів:
«Чи  Ти  бачила  справжнє  синє  небо?  Ні,  
Ти  ніколи  не  бачила  в  степу  такого  неба.
Літом  воно  ніколи  не  буває  таким  синім,
синім  як  мої  очі,  а  в  Тебе  таємничокарі»

Голос  за  лаштунками:  
«Не  влюбляйся  в  чёрный  глаз,  чёрный
глаз  опасен  а  влюбляйся  в  голубой  -  он
всегда  прекрасен».

Хочеш  -  у  «тунель  кохання»  проведу,
мишку  вполюю  або  куріпку  принесу?

Фіалка:
«Згинь  хижий  птах!  Втікай  у  далечінь!
Я  цілителька    душ  і  ран  живих  творінь».

Мольфарка  половецька  вразила  мене,
може  вітер  у  степ  вільний  мене  зажене.
Та  не  знайду  я  такої  принцеси  степової,
доживатиму  стрімкої  долі  птахи  лісової.
Ех,  скинути,  хоча  б  кілька  десятків  лік,
за  руку  б  ухопив,  й  не  відпустив  повік.

Голос  за  лаштунками:  «Любовні  рани
найкраще  загоює  той  хто  їх  заподіяв»

Боже!
Не  дають  заснути  її  бездонні  чорні  очі,
дуже  холодної    осінньої  тривожної  ночі.  
Кант  зоряного  неба  над  нами  з  стінами.
Крик  неприкаяної  душі  чужими  снами.
Завіса.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996169
дата надходження 15.10.2023
дата закладки 15.10.2023


Anastasiiith

Він каже: кохання…

він  каже:  кохання  —  це  хімія,  чари
«три  роки»,  а  далі  —  по  колу
годинник  любові  закволить
і  знов  до  чуттів  тре  з  надією  чалить

він  каже:  це  згодом,  приходить  із  часом,
як  крига  крадеться  до  річки,
воно  не  нове,  і  не  вічне
константа  межі,  що  спотворює  щастя  

він  каже:  в  стосунках  стається  і  лишок
до  дна,  до  кінця  чи  по  горло
підносишся  неба,  як  горній
і  зовсім  не  знаєш,  як  втримати  вишнє

він  каже:  допоки  кохаю  —  то  всотуй
допоки  на  ліжку  відвертий
допоки  громами  не  вергну
ти  ласуй  цю  ніжну  і  сласну  істоту

він  каже:  люблю.  віддаюсь  без  вдавання,  
в  моменті,  у  віршах,  у  тиші
як  кепсько  до  крику  —  то  втішу
не  знаю,  як  довго  триватимуть  вандри

він  каже:  у  текстах  не  брешу,  а  каюсь  
що  іноді  граюсь  душею
а  так  —  то  по  вуха  уже  я
по  вінця,  до  скону,  кохана,  до  краю

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994878
дата надходження 27.09.2023
дата закладки 27.09.2023


inshy

Римувати тишу

В  слухавці  мовчки  по  подихам  просто  читати  -
Все  зрозуміло,  банальними  будуть  слова...
Я  б  і  мовчання  твоє  розібрав  на  цитати
Та  у  ліричні  вірші  залюбки  римував...

Де  та  незручність,  коли  настає  така  тиша?
Ні,  навпаки,  завмираю,  коли  ти  мовчиш...
Навіть  не  прагну  сказати  аби  щось  скоріше  -
Тиша  твоя  красномовніша  серед  всіх  тиш...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799923
дата надходження 19.07.2018
дата закладки 02.09.2023


Пісаренчиха

ЧАЙ

Кава,  це  про  стабільність.
Звичка,  це  про  застій.
Бухну  гарячим  в  тлінність
Плоті.  Чай  трав’яний.

То  вже  здивую  тіло.
Певно,  потішу  дух.
В  ауті  карма.  Стихла.
Зміни  в  Сансари  круг.

Чай  трав’яний  сьогодні.
Сила  карпатських  гір.
Крок  з  суєти  безодні
В  інший,  свідомий  шир.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986891
дата надходження 23.06.2023
дата закладки 23.06.2023


Макс Айдахо

стихотворение сплетающихся тел

все  возвращается,
в  один  момент,
не  так,  как  хочешь,  -
это  неизбежно.
сверкать  как  золото  умеет  медь
воспоминаний,

было  бы  нечестно,
не  замечать,  что  время  растеклось
и  не  осталось  капель  сожалений.

я  помню  свет  от  тела  и  волос,
и  первое  к  тебе  прикосновенье.
что  было  раньше:
слово  в  темноте,
немое  слово,  ярче  звёзд  и  солнца,  -
стихотворение  сплетающихся  тел

коснись,  прочти
и  болью  отзовётся...

...и  разорвется  строками  о  том,
насколько  жизнь  к  любви  несправедлива.
откладываем  счастье  на  потом.
но  шепчем  одиночеству  спасибо.

и  остаётся  только  на  словах
перебирать  прошедшее  сначала:
как  нас,  во  сне
снимая  покрова,
луна  у  изголовья  обвенчала

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984043
дата надходження 23.05.2023
дата закладки 23.05.2023


tru

Я п'ю любов із твоїх ніжних рук (нова версія)

Я  п'ью  любов  із  твоїх  ніжних    рук  
Торкаючись  блідих,  вологих  губ  
Шукаю  недосяжність  у  очах  
Важливий  зміст  вкладаю  у  слова  

Безмовна  лагідна  твоя  печаль  
Зникає  літо  і  слова  нажаль  
З  нічними  ніжними  зізнаннями  
З  її  відвертими  питаннями  

Із  мріями  як  сон  наївними  
Ми  в  унісон  з  тобою  дихали  
Лічили  зорі  разом  уночі  
Руками  небо  огортаючи  

Там  на  світанку  безліч  трав  
Прозорою  росою  омивав  
Закоханим  стежину  сонний  Бог
В'юном  торкався  наших  босих  стоп  

Там  вітер  мідною  струною  
Окрилених  нас  кликав  за  собою  
І  ми  за  руки  разом  з  ним  взялись  
Наввипередки  бігли,  сміючись  

Назустріч  теплому  дощу  
Під  білосніжну  неба  тінь-вуаль  
Напитися  коханням  досхочу  
І  літа  нам  було  тоді  не  жаль...

Ще  літа  нам  було  не  жаль!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983996
дата надходження 22.05.2023
дата закладки 22.05.2023


tru

Я пью любовь из твоих нежных рук (довоенная версия)

Я  пью  любовь  из  твоих  нежных  рук  
Касаясь  бледных,  влажных  губ  
Ищу  недосягаемаю  даль  в  глазах  
Закладываю  скрытый  смысл  в  слова  

Кротка  безмолвная  твоя  печаль  
Нам  лета  раненого  было  жаль  
Она  как  вестник  рыжей  осени
С  её  нескромными  вопросами  

С  её  наивными  как  сон  мечтами  
Там,  где  у  нас  эмоции  дышали  
Мы  не  считали  вовсе  страсти  дни
Мы  целовались  небо  заслонив  

Там  шепот  утра,  шелест  трав  
Росой  холодной  омывал  
Тропу  влюбленных  сонный  Бог  
Вьюном  босых  касаясь  наших  ног  

И  ветер  пьяной,  медною  струной  
Все  звал,  маня  нас  за  собой  
И  мы  за  руки  взявшись  крепко  с  ним    
Бежали  наперегонки  

Навстречу  тёплому  дождю  
Под  облачную  тень  -  вуаль  
Где  прозвучало,  помню  ай  лав  ю  
Где  лета  было  нам  ещё  не  жаль

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983995
дата надходження 22.05.2023
дата закладки 22.05.2023


Андрій Ключ

Май Буття

Колись  відрізав  мудрий  дід
Питанню  кращого  життя.
Чим  трусиш  з  долі  аудит,
Ти  просто  будь  і  май  Буття.

Хай  забере  своє  Минуле,  
Усе,  що  сталось,  віддавай.
Вниз,  в  пережиті  невблаганні  мури
Не  повернутись,  але  ж  зверху  рай.

Можливо  це  і  парадокс,
Що  підніматися  не  важко,
Коли  Минуле  вже  не  кокс,
А  рідна  відлетівша  пташка.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983651
дата надходження 18.05.2023
дата закладки 19.05.2023


Леся Геник

Щастя пахне…

Щастя  пахне  бузковим  цвітом  –
тим  особливим,  коли  роса
ще  не  пошлюблена  з  теплим  вітром,
Небу  возносить  невинний  сан.

Щастя  пахне  бджолиним  співом  –
тим  по  Олексі,  п'янким-п'янким,
ще  не  таврованим  жалом  гніву
і  не  приборканим  ще  ніким.

Щастя  пахне  пташиним  раєм  –
тим,  що  під  хмарами  тим,  що  над,
ще  про  обскубане  пір'я  не  знає,
спрагло  п'ючи  свій  променад.

Щастя  правдешнє  пахне  любов'ю  –
тою,  мов  Божий  невидимий  торк...
Щастя  моє  пахне  тобою,
поки  цвіте  бузок...

2.05.23  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983526
дата надходження 17.05.2023
дата закладки 17.05.2023


Orlovsky

Я не вірю у смерть…

Я  не  вірю  у  смерть.  
                   Я  чекаю  на  тебе  удома.
Із  полону  чи  з  пекла  
                   приїдь,  прилітай,  повернись.
Я  знайду  літака,  
                   гвинтокрила,  змайструю  порома  -
Тільки  витримай,  брате,  
                   скискаючи  зуби,  держись.

Не  назавжди  війна.  
                   Не  навік  засинати  в  окопах,
Малювати  обличчя  
                   коханих  на  змерзлім  піску,
Підриватись  на  клятих  
                   розтяжках,  на  мінах  і  бомбах,
І  дивитись  на  небо  
                   очима  віддінку  бузку.

Я  не  вірю  у  смерть.  
                   Я  тебе  виглядаю  у  вікна,
І,  лягаючи  спать,  
                   прислухаюсь  до  скрипу  дверей,
Бо  надія  жива:  
                   не  змарніє,  не  згасне,  не  зникне.
Ти  -  у  променях  сонця  
                   і  в  мороку  чорних  тіней.

Не  назавжди  війна.  
                   Не  приносьте  мені  похоронок:
На  поріг  не  пущу,  
                   розірву,  підпалю  прокляну!
Повертайся  додому.  
                   Хай  світло  розчинить  цей  морок,
А  тепло  перемоги  
                   розтопить  холодну  війну.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983508
дата надходження 17.05.2023
дата закладки 17.05.2023


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.05.2023


Макс Айдахо

камень, ножницы, бумага

что  не  стало  с  нами,  то  настало  снами:
камень  под  бумагу,
ножницы  в  огонь.
разгорайтесь  пламя,  время,  стрелы.
память
закричит,  забьется  рыжей  пустельгой.

хорошо,  что  плохо.
до  восхода  долго.
можно  бесконечно  жечь  себя  и  жечь.
ты  не  сделал  это,
ты  не  сделал  то-то,
лезь  в  колодец  к  Богу,
пей  по  каплям  желчь.
дни  на  дне  разрежешь  -
те  же  в  профиль,
реже
выпадет  монеткой  чёт,
сверкнёт.  alas!
заменить  не  сможешь  нечетом
умершие
чувства,  что  когда-то,  
были,  плыли  в  нас  .

ничего  не  жалко.  никому  не  жарко
от  воспоминаний,  к  черту.  все  прошло.
и  касаясь  раны  тычет  лунным  жалом
синий  месяц  марта,
где  росло  крыло.

рвет  меня  бумага.
а  тебя  бьет  камень.
ножницы  в  колодец  выброшены,  и
ни  конца  ни  края,сон  поглотит  пламя.
что,  к  несчастью  -  счастье,  в  том,  что  мы  одни.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981666
дата надходження 29.04.2023
дата закладки 29.04.2023


Андрій Лагута

Варто

Їй  варто  бути  з  тим,  з  ким  усі  мрії  збулись,
хто  підставить  плече  не  словами,  а  ділом,
хто  не  шукатиме:  «може»,  «напевно»,  «колись»,
а  кохатиме  душу,  вуста,  її  тіло.

Їй  варто  бути  з  ним,  а  йому  варто  бути  із  нею,
зійшлись  так  зірки  чи  лягла  ворожки  карта.
Пора  їм  стирати,  що  розділяло  межею,  
бо  ж  він  її  вартий,  і  вона  його  варта.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979471
дата надходження 07.04.2023
дата закладки 07.04.2023


Mez

У прірві свободи

Я  хочу  твій  шепіт  почути  на  вушко,
Побачити  очі,  відчути  тепло.
Та  міцно,  так  міцно  тебе  пригорнути,
Щоб  добре  з  тобою  довіку  було.

Та  я  розумію,  що  ти  не  всесильна,
Під  пресом  обставин  руйнується  все.
Тому,  хочу  я,  щоби  ти  була  вільна
І  вітер  свободи  тебе  хай  несе.

Кружляй  на  здоров'я  у  прірві  свободи,
Тремтячим  листком  доки  хочеш  кружляй.
Якщо  ж  приведуть  все  ж  до  мене  тривоги,
Я  буду  чекати,  чекати  на  чай!

(написано  1  січня  2023  року)

©  Mez,  2023

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976073
дата надходження 06.03.2023
дата закладки 06.03.2023


Андрей Кривцун

Знаю…

Даже  средь  полной  тьмы
Я  рассмотрю  тебя  –  и  узнАю.
Как  и  среди  толпы
Или  тумана  белой  вуали.
Из  тысячи  голосов,
Из  миллиона  и  миллиарда  –  
Твой  различу.
Он  –  звон
Весенней  капели,  чудесной  гитары.

Даже  когда  молчишь  –  
Я  интонации  все  понимаю.
Знаю,  как  разно  спишь,
Как  не  умеешь  скрывать  свои  тайны.
Знаю  любимый  фильм,
Музыку,  книгу,  блюдо,  напиток.
В  сексе  –  позу  и  ритм,
В  споре  –  привычку  щуриться  хитро.

Знаю  любимый  цвет,
Марку  белья  и  верхней  одежды,
Парфюма  и  сигарет.
Все  твои  страхи  и  все  надежды.
Звуки  твоих  шагов,
Запах,  касанья,  недосказанья.
Знаю.  И  я  готов  
Приумножать  любви  своей  знанья.

...Но.
Знаешь  ли  ты  меня?

***
Февраль,  2023

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973698
дата надходження 13.02.2023
дата закладки 14.02.2023


Вадим Верц

Ты пахнешь будущим

Ты  пахнешь  будущим
Цветным,  определенным
И  даришь  настроение
Приманчивой  весны.
Играет  музыка
В  глазах  моих  влюбленных,
А  все  стихотворения
Опрятны  и  ясны.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159713
дата надходження 07.12.2009
дата закладки 03.01.2023


DarkLordV

Тобою живу

Я  тебе  ніколи  не  розгадаю.
Та  певне,  що  і  не  треба
Ти  як  сонце  щодня  розквітаєш,
Як  зорі  на  темному  небі...

Невже  потрібно  безліч  пояснень,
Для  простого  слова  -  люблю?
Звідки  причини?  Нічого  не  ясно...
Розумію  одне  -  тобою  живу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969755
дата надходження 31.12.2022
дата закладки 31.12.2022


Андрій Лагута

У полоні думок

Сьогоднішній  день  у  полоні  думок,
Неквапливо  гортаю  спогади.
Ти,  думаєш,  ок?
Я,  думаю,  ок.
Хтиво  бавляться  наші  погляди.

Сьогоднішня  ніч  у  вирі  почуттів,
Неквапливо  тебе  поцілую.
Ти  хотіла  без  снів?
Я  теж  так  хотів.
І,  повір,  взагалі  не  жалкую.

Сьогоднішня  пристрасть  між  нами,
І  все,  що  потрібно,  це  ми.
Я  існую  між  снами,
Із  гарячими  думками
Про  тебе  серед  зими.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969245
дата надходження 25.12.2022
дата закладки 26.12.2022


Aedda Todd

Зачем мне мир без тебя?

В  бесконечном  и  колком  морозе  улиц,
Разлилась  темнота  серой  ртутной  лужею.
Все  вокруг  ушли,  все  вокруг  уснули,
Город  умер,  но  я  в  нём  как  будто  нужная.

И  как  будто  в  застывшей  стене  молчания
Голос  твой  любимый  плывёт  узорами.
И  на  чёрта  сдалась  бы  мне  та  Германия,
Если  нет  в  ней  тебя,  милый  mon  ami?..

В  голубых  глазах  -  словно  вся  вселенная,
Она  шепчет  мне:  "Счастье  есть,  ведь  вот  оно!"
Я  храню  его  свет  в  пульсе  между  венами.
Я  надеюсь,  быть  вместе  нам  суждено.

Наши  жизни  вихляют  кривыми  тропами,
Пусть  с  тобой  мы  не  рядом,  но  так  близки  -
Так  на  чёрта  сдалась  бы  и  вся  Европа  мне,
Если  в  ней  нет  касанья  твоей  руки?..

Моё  сердце  застыло  под  злыми  ветрами,
Но  при  виде  тебя  жаром  занялось,
И  огонь  этот  сберегу  за  метрами,
Даже  если  не  в  лад  всё  пойдёт  и  вкось.

Только  в  строчках  стихов  напишу,  как  есть  -
Мои  чувства  наивны  и  так  просты...
Так  на  чёрта  бы  сдался  и  мир  мне  весь,
Если  мысли  мои  всегда  там,  где  ты?..

С.М.
12.2022г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968926
дата надходження 21.12.2022
дата закладки 21.12.2022


Дмитрий Погребняк 555

Зимова любов .

Всі  мрії  бажанні  хоч  іноді  збуваються
для  цього  ми  повинні  повірити  у  щастя
і  коли  люди  до  свого  серця  прислухаються
тоді  напевно  його  знайти  точно  вдасться...
Всі  мрії  бажанні  хоч  іноді  збуваються
для  цього  ми  повинні  повірити  в  любов
і  коли  люди  до  неї  щільно  наближаються
тоді  напевно  що  в  душі  відчують  зов...
Всі  мрії  бажанні  хоч  іноді  збуваються
для  цього  ми  повинні  повірити  і  почуттям
і  коли  люди  звісно  в  них  не  сумніваються
тоді  напевно...насолоджуються  цим  життям...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967864
дата надходження 09.12.2022
дата закладки 09.12.2022


Каа3003

Бывают ночи так безумны

И,  ночи  сызнова  теплы,
Не  давят  мысли  беспрестанно,
И,  звёзд  сияния  чудны,
Душа  поёт  коль  многогранно.

Нас  вдохновляет  свет  луны,
Она  застенчива,  игрива,  непокорна.
Души  все  композиции  верны,
Она  минорна,  доминантна,  плодотворна.

И,  вкуса  терпкий  поцелуй
Так  свеж,  так  чист,  так  молод.
Трепещет  сердце,-  очаруй,  чаруй  ..
И,  расставаний  первобытный  холод.

Бывают  ночи  так  безумны  и  темны,
Но,  благородна  мысль  спонтанна,
Лишь  звёзд  сияния  одни  верны,
Душа  поэта  коль  чиста  и  многогранна.
2022..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967250
дата надходження 02.12.2022
дата закладки 03.12.2022


Дмитрий Погребняк 555

Жінка належить тому, з ким оживає її ніжність.

Жінка  належить  тому,з  ким  оживає  її  ніжність
той  хто  запалить  вогонь  взаємності  в  очах
адже  справжні  почуття  це  дуже  велика  цінність
і  крихти  щастя  є  навіть  у  самих  простих  речах...
Жінка  належить  тому,з  ким  оживає  її  ніжність
той  хто  хоче  бути  поруч  і  міцно  за  руку  тримає
в  кому  завжди  відчуває  в  серці  щиру  вірність
тільки  тоді  вона  трояндою  духмяною  розквітає...
Жінка  належить  тому,з  ким  оживає  її  ніжність
той  хто  в  її  душі  вже  струни  трепетні  знайшов
в  них  потім  буде  зіткнення  їх  тіл  і  близькість
вона  вже  зрозуміла  що  це  на  все  життя  любов...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965560
дата надходження 13.11.2022
дата закладки 13.11.2022


Вадим Косарєв

ДОТОРКНИСЬ

Підійди,  якщо  я  відвернуся,
До  спини  тихенько  доторкнись  -
Як  той  глечик,  миттю  розкришуся,
Щоб  не  бути  більше,  як  колись.

Подивись  на  те,  що  залишиться
Від  вчорашніх  пройдених  доріг  -
Моя  сутність  може  опиниться
У  тій  купі  біля  твоїх  ніг.

Ти  не  бійся,  я  не  розкришуся
І  все  буде  так,  як  і  колись,
А  як  випадково  відвернуся  -
До  спини  тихенько  доторкнись...

(04.08.2022.09:20.№366)
Сумська  обл.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955354
дата надходження 04.08.2022
дата закладки 08.11.2022


Вадим Косарєв

ПІДГІР'Я

Улітку  приємно  дивитись,  як  сонце  сідає,
І  потопати  в  обіймах  гарячих  твоїх.
Так  прикро  і  жаль,  що  тебе  нині  поруч  немає,
Я  тут,  напевно,  один  зустрічатиму  сніг.

ПР:      А  там,  під  горою,
                 Джерела  з  питною  водою,
                 Прозорою  зовсім,  як  скло.
                 Під  тою  горою
                 Були  ми  щасливі  з  тобою,
                 Ой,  як  же  давно  то  було.

Щовечора  вперто  зі  смутком  дивлюся  на  небо,
А  в  нім  нічого  ніде  абсолютно  нема.
Не  знаю,  як  довго  я  зможу  прожити  без  тебе,
Прошу,  скоріше  вертайся,  бо  скоро  зима.

(08.11.2022.20:30.№368)
Сумська  обл.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965090
дата надходження 08.11.2022
дата закладки 08.11.2022


Олена Студникова

О себе любимой (самоирония)

С  натуры  пишет  грубый  реалист,
а  я,  скорее...  мистик-фантазёр,
местами  сумасбродный  иронист,
сама  себе  актёр  и  режиссёр.

Я  не  пишу  с  натуры  так  как  есть,
скорее,  вымышляю  свой  сюжет.
По  амфибра́хию  мне  анапе́ст.
Возможно,  даже...  я  и  не  поэт.

Играю  словом,  излагая  мысль
и  ощущенью  образ  придаю.
Скорее,  я...  безликий  символист,
принадлежащий  инобытию...

28.03.2021

–––––––––––––––––
Картинка  из  интернета
–––––––––––––––––

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964723
дата надходження 05.11.2022
дата закладки 05.11.2022


Дмитро Кудрявцев

Melodies of Love

[i][b]Fantasy  songs  on  the  streets  of  the  small  town,
quiet  music  in  the  air,  rhythm  is  up  and  down,
stars  are  dancing  for  the  queen  of  the  giant  Moon,
the  picture  of  destiny  on  the  skylight  and  Celtic  runes...

Feelings  of  the  smell  of  You  and  evening  fresh  breath,
the  view  of  your  silhouette  is  a  mystery  nevertheless,
the  beautiful  birds  are  singing  in  the  thousand  flowers  yards,
on  the  strings  of  my  Love,  they  cantillate  like  an  army  of  the  bards...

The  melody  of  truth  and  light  of  our  eternal  Love  story,
is  flying  in  the  Universe,  sanctified  by  God's  glory  so  fast,  so  slowly,
I  hear  it  throughout  my  lifetime,  I  wish  to  hear  it  all  day  and  even  night,
think  about  You,  increasing  the  volume  of  the  melody  to  the  bird's  flying  height...

The  ocean  of  emotions  is  swimming  in  the  soul,
open  your  eyes  and  go  ahead  to  the  immortal  Love  goal,
we  shine  brighter  together  than  the  distant  galaxy  lights,
I  am  with  You  in  the  heart  and  in  all  memory  bytes...

 [/b][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963320
дата надходження 19.10.2022
дата закладки 19.10.2022


Дмитро Кудрявцев

Autumn and You

[i][b]Golden  autumn  in  nature,  golden  age,
dancing  with  the  wind  of  fallen  leafage,  
Love  smells  like  the  aroma  lamp  of  perfume,
long  plume,  pleasure  moments  of  hearts  bloom...

Colorful  ground,  soul  singing  in  the  freedom  of  search,
I  am  going  to  all  the  time  to  You,  memories  of  Love  to  catch,  
find  the  best  lucky  way  of  truth  to  be  successful  ever,  
be  or  not  to  be  is  much  less  than  a  question  to  be  with  You  forever...

The  temperature  of  the  blood  is  like  the  height  of  Everest,
magnificent  Vulcano  of  the  heart's  fire  in  my  chest,
explosion  feelings  are  fired  out  the  world  and  words,
my  Love,  I  will  wait  for  your  arrival  like  the  spring  birds...[/b][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963209
дата надходження 18.10.2022
дата закладки 18.10.2022


Віталій Гречка

Якщо (переклад з англійської «If» Редьярда Кі́плінга)

Якщо  не  втратиш  голови,  де  всі  
Клянуть  тебе  за  втрачені  свої,
Якщо  ти  певен  у  собі,  хоч  інші  –  ні
І  сумнів  їм  пробачиш  у  тобі;
Якщо  достатньо  в  тебе  сил  чекати,
І  не  вертати  брехні  брехунам,
І  злобу  здатен  без  злоби  здолати,
Не  вдаючи  з  себе  святого  сам;

Якщо  ти  мрієш  –  і  господар  мрії,
Якщо  думок  своїх  керуєш  біг,
Якщо  Тріумф  тобі  й  Поразка  рівні
І  зневажаєш  ти  облуду  їх;
Якщо  тримаєшся,  коли  в  оману
Твоєю  правдою  когось  введуть,
Чи  крах  спіткає  справу  життєдайну
І  ти,  незламно,  все  ж  продовжиш  путь;

Якщо  ти  все,  що  досягав  роками
Поставити  готовий  на  «зеро»,
Програти  і  почати  шлях  той  самий,
При  цьому  й  не  згадавши,  що  було;
Якщо  свої  ти  серце,  нерви  й  жили
Примусиш  жити,  коли  вийде  строк,
Підеш  вперед,  коли  відсутні  сили
І  лише  Воля  гне:  «Зроби  ще  крок!»

Якщо  в  юрбі  слова  твої  достойні,
І  з  Королями  не  забув  ти  їх,
Якщо  всі  інші  вразити  не  в  змозі,
Якщо  важливим  стати  людям  зміг;
Якщо  хвилини  кожної  задієш
Всі  шістдесят  секунд,  без  пустоти  –
Твоя  Земля  і  все,  що  у  Землі  є,
І,  сину  мій,  тоді  –  Людина  ти!

18.10.2022          Гречка  Віталій

IF
If  you  can  keep  your  head  when  all  about  you
Are  losing  theirs  and  blaming  it  on  you,
If  you  can  trust  yourself  when  all  men  doubt  you,
But  make  allowance  for  their  doubting  too;
If  you  can  wait  and  not  be  tired  by  waiting,
Or  being  lied  about,  don’t  deal  in  lies,
Or  being  hated,  don’t  give  way  to  hating,
And  yet  don’t  look  too  good,  nor  talk  too  wise:

If  you  can  dream  —  and  not  make  dreams  your  master;
If  you  can  think  —  and  not  make  thoughts  your  aim;
If  you  can  meet  with  Triumph  and  Disaster
And  treat  those  two  impostors  just  the  same;
If  you  can  bear  to  hear  the  truth  you’ve  spoken
Twisted  by  knaves  to  make  a  trap  for  fools,
Or  watch  the  things  you  gave  your  life  to,  broken,
And  stoop  and  build  ’em  up  with  worn-out  tools:

If  you  can  make  one  heap  of  all  your  winnings
And  risk  it  on  one  turn  of  pitch-and-toss,
And  lose,  and  start  again  at  your  beginnings
And  never  breathe  a  word  about  your  loss;
If  you  can  force  your  heart  and  nerve  and  sinew
To  serve  your  turn  long  after  they  are  gone,
And  so  hold  on  when  there  is  nothing  in  you
Except  the  Will  which  says  to  them:  «Hold  on!»

If  you  can  talk  with  crowds  and  keep  your  virtue,
Or  walk  with  Kings  —  nor  lose  the  common  touch,
If  neither  foes  nor  loving  friends  can  hurt  you,
If  all  men  count  with  you,  but  none  too  much;
If  you  can  fill  the  unforgiving  minute
With  sixty  seconds’  worth  of  distance  run,
Yours  is  the  Earth  and  everything  that’s  in  it,
And  —  which  is  more  —  you’ll  be  a  Man,  my  son!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963189
дата надходження 18.10.2022
дата закладки 18.10.2022


Дмитро Кудрявцев

In believe in You…

[i][b]Day  with  your  running  life  is  the  best,
I  believe  I  found  in  You  my  heart's  fest,
wish  for  the  greatest  compliment  at  night,
the  success  of  Love  is  extreme  feelings  drive

the  Sun  with  stars  today  are  ready  to  be  extra  free,  
for  sunlight  delivering  fresh  energy  for  you  and  me,
the  mysteries  in  your  eyes  are  a  magician's  pictures,
your  figure  is  even  better  than  Michelangelo's  features,


Sentiments  are  not  enough  to  say  around  the  whole  world,
hope,  believe,  and  fall  in  love  with  You  is  best  in  any  years  old,
be  patient  in  the  secret  wishes  of  the  destiny  of  life  forever,
the  tasty  luck  flow  in  the  royal  blood  will  end  for  you  never...  
 
[/b][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962869
дата надходження 15.10.2022
дата закладки 15.10.2022


Макс Дрозд

*** ("Не просто так…")

Не  просто  так.  Тут  все  не  просто  так.
Це  -  лабіринт,  і  карта  в  манускриптах,
Тут  кожне  слово  -  то  таємний  знак,
Який  у  "код"  прийшов  далеко  звідтам.

Не  просто  так.  Тут  все  так  загадково,
Це  -  лабіринт,  і  виходу  немає.
Зустрілися  ми  в  ньому  випадково,
І  розійшлись,  бо  хто  разом  тримає?

Не  просто  так.  Тут  все,  мабуть,  інакше.
Це  -  лабіринт,  не  впоратись  самим!
Давай  від  твердості  до  лагідних  пом'якшень
Перейдемо,  немов  вже  не  чужі?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952673
дата надходження 08.07.2022
дата закладки 09.07.2022


Каа3003

Сто скрипичных ключей

Если  можешь  спасти,  спаси  свою  душу,
Если  хочешь  любить,  люби.
Если  хочешь  сказать,  скажи  ты  мне  нужен
Если  можешь  любовь  сбереги.

Мы  с  тобой  две  частицы  счастья,
Мы  с  тобой  две  горящих  звезды.
Ты  гори,  ты  свети  в  этом  небе  мне  ясно,
Не  держи  любовь  взаперти...

Сколько  пыли  в  темном  небе,  неважно,
Сколько  рядом  горящих  огней.
Для  тебя  лишь  мои  серенады,
Для  тебя  сто  скрипичных  ключей...

Если  хочешь,  согрей,  обними  мою  душу,
Если  хочешь,  сожги  до  тла.
Если  можешь,  скажи,  что  я  тебе  нужен
Так  как  ты  мне  одна  нужна...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940437
дата надходження 16.02.2022
дата закладки 17.02.2022


Богдан Ант

ВОСХИЩЕНИЕ

Давай  ты  уснешь  у  меня  на  груди,
Погладь  ее  по  седым  волосам.
Я  не  буду  тебя  до  утра  будить,
Сделаю  все  как  надо  сам.

Давай  ты  приснишься  мне  во  ржи,
Как  солнце,  прекрасная,  моя.
Приснимся  друг  другу  и  будем  жить,
Звезды  откровения  отклоняя.

[i]Припев:[/i]
Я  сделаю  все,  а  ты  будешь  мне
Заваривать  чай,  творить  чудеса.
Так  было  уже,  и  так  будет  —  во  сне,
Который  действительнее  всех  саг…

И  рук  твоих  мне  не  позабыть
Отныне  на  миллионы  вперед.
И  память  —  всего  лишь  какая-то  зыбь  —
По  телу,  по  сердцу,  по  чакрам  идет…

Я  позабочусь  о  том,  чтоб  тебя
Седцебиением  не  разбудить.
Ты  хочешь  спать  —  спи!  Я  —  любя
Послушаю  стук  твоей  груди.

[i]Припев:[/i]
Я  сделаю  все,  а  ты  будешь  мне
Заваривать  чай,  творить  чудеса.
Так  было  уже,  и  так  будет  —  во  сне,
Который  действительнее  всех  саг…
Твоим  дыханием  буду  жить,
Оно  как  раз  моему  в  унисон.
И  та,  что  меж  нами  протянута,  нить
Не  разорвется.  Я  —  вознесен!

февраль  2020  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925988
дата надходження 23.09.2021
дата закладки 23.09.2021