Ясен: Вибране

Райка

На перроне

В  ее  глазах  стояли  слёзы,
Она  не  знала,  что  сказать...
Вдали  запели  там  березы
И  сосен  золотая  рать.

Ей  ветер  напевал  на  ухо,
Вуаль  закрыла  пол  лица,
В  её  глазах  застыла  мука,
А  он  искал  себе  свинца...

О,  неразгаданные  тайны
Порывов  нежных  и  любви!
Не  вы  ли  нам  дарили  лайма
Холодный  привкус  для  судьбы...

Она  плыла  в  вагоне  зыбком,
А  он  не  видел,  что  перрон
Ушел  давно,  уплыл    со  свистом
Купейный  старенький  вагон.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891500
дата надходження 12.10.2020
дата закладки 01.11.2024


Каа3003

Кохання в січні

Він  очі  пригощав  її  зірками,
Безкраї  ночі  дарував,  космічні.
Співали  ноти  римами,  словами,
Трояндами  в  бурхливім  січні.

Вона  кохала  каву  до  безтями,
Книжки  зі  свічкою  читати,
А,  що  про  нього...  Хмари-плями,
Безкрилі  янголи  приречені  літати.

Вони  стрічались  лиш  ночами,
Лиш  вітер  пестив  їх  волосся,
Безкрає  небо  із  блакитними  очами...
Кохання  в  січні  раз  в  житті...  Здалося?
#2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023663
дата надходження 05.10.2024
дата закладки 30.10.2024


Ки Ба 1

вікно овертона



чуєш  протяг  з  вікна  овертона
дошкуляє  щем  блиску  зірок
поцілунок  медузи  горгони
над  проваллям  буденності  крок
<
маєш  в  кожному  оці  по  іскрі
граєш  в  гру,  що  без  правил  єси
повні  чаші  /  порожні  регістри
ніщивні  нічиї  голоси
<
дзвін  коси_  це  відлуння  лякає
і  зливається  з  дзвоном  монет
топчеш  стежку  від  прірви  до  краю
косиш  погляд  на  свій  силует
<
тінь  долонею  з  цегли  й  бетону
доторкнулася  серця_  тікай
тут  лиш  протяг  з  вікна  овертона
і  пекельно  намолений    рай_

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013174
дата надходження 14.05.2024
дата закладки 18.07.2024


Катерина Собова

Гумор. Спритний Петро

Цілий    рік    Микола    мучивсь  -
Біль    сердечна    довела,
Бо    забрала    розум    Галя,
Що    жила    в    кінці    села.

Щодня    човгав    по    бруківці
До    стирання    підошов,
Зрештою    зібрався    з    духом  –
В    хату    дівчини    зайшов.

-Я    все    думаю,    Галинко,
Як    до    тебе    підійти,
Про    кохання    щось    сказати,
Ключ    до    серця    як    знайти?

Дівка    всілася    гарненько,
Трішки    блузку    підняла,
Гладила    живіт    кругленький,
Колі    відповідь    дала:

-Десь    читала,    що    кохання  –
Це    одне    з    найкращих    див…
Поки    ти,    Миколо,    думав,
То    Петро    вже    все    зробив!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008040
дата надходження 10.03.2024
дата закладки 15.07.2024