Схилімо голову...
Наче птахи летять невблаганно літа,
Залишають свій стрій дорогі ветерани.
У минуле пішла найстрашніша війна,
Та про неї постійно нагадують рани.
З кожним роком все менше і менше стає
Тих людей, які нам здобули Перемогу.
Лише пам'ять забути про них не дає,
Пам’ятаймо про них і молімося Богу.
Нехай Вічні вогні на могилах горять,
Перед ними завжди на коліна ставайте.
Пам’ятайте живих і померлих солдат,
Схиліть голови – шану віддайте!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257948
дата надходження 06.05.2011
дата закладки 24.05.2024
Московія давно руйнує нас.
Ми биті нею не з одного боку.
Фальшиво танцювала з нами вальс,
І завжди наступала нам на ногу.
Шкода що ми незрячими були.
Замили очі кляті московити.
Вірили брехням та у їхні молитви.
Та вони завжди вміли насолити.
Боже, вже забагото тих страждань.
Ми винесли від них усі уроки.
Ми вибрали одне з усіх бажань -
То перемога, мир і святий спокій.
Сьгодні світ побачив хто є хто,
Де людяність і честь, правдиве слово.
Де Україна - світло і добро,
Ну а московія - походить від лихого.
Важка ціна від тої сліпоти.
Важкий тягар і досі ми несем.
Гинуть невинні доні і сини.
Та московитів ми переживем.
Ми віднайдемо силу проти зла
Ради життя, свободи України,
Заради правди, людськості, добра...
Відновим Неньку з попелу руїни.
Тож хай наступить світле майбуття.
Зародиться в сім'ї нове життя.
Зросте незламна наша Україна -
Міцна, прекрасна, вільна і єдина.
Борчук Сергій
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994561
дата надходження 23.09.2023
дата закладки 20.05.2024
О,эти волны нежности,тепла!
Что накрывают душу когда вижу
сады в лиловой дымке.Облака
их ароматов выше в небо,выше.
Колышет ветер ветви и соцветья
цветущих яблонь,вишен и черешен.
Я понимаю слово-благодать.
Значенье слова понимаю-вечен.
О,эти волны нежности,тепла.
Сирени кисти нежатся,купаясь
в дыханьи ветерка.Значенье бытия
я понимаю с ним соприкасаясь.
Цветы сирени вечны под луной.
И повторятся вновь,рождаясь снова.
Всё повторится и всему свой срок.
Никто не знает на земле покоя.
А я его ищу.Средь суеты
однообразья жизни.Понимаю,
что красота спасёт от смерти мир.
Пристанище изгнанников из рая.
О,эти волны нежности,тепла.
Что наполняют сердце,душу,разум.
Я растворяюсь в них.И нет меня.
За все грехи свои,чужие каюсь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012553
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 07.05.2024
Олександру Трибушному
У лет, докіль горить свіча…
О, де ти, лАскаве життя –
Пшеничний колос в златі гнеться –
Йому ж дарма, завжди не йметься,
По перекатах ллє буття…
Картини вказує нам час –
І недругу не побажаєш;
В земній цій піднебесній зграї
У лет, докіль горить свіча…
Образи, то не благодать –
Бо всі дороги є наука,
Не жде на них неробства штука,
А радість віднайти і взять!
Знайти з нічого тую вість:
Зі співу птиць, весни цвітіння,
З безмежного надії тління –
В ній Дух Святий є вічний гість…
В'ячеслав Шикалович
07.05.2024 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012683
дата надходження 07.05.2024
дата закладки 07.05.2024
[color="#ff0000"](весняна руханка діточок кінця 30-их -- 40-их рр. ХХ ст.)
[/color][i][/i]
Вже дзвіночок кличе нас --
до забави час, час, час...
Затанцюймо: раз-два-три,
Заспіваймо: я і ти...
Рученьками -- хлоп-хлоп-хлоп,
Ніженьками -- топ-топ-топ...
Вліво -- раз, вправо -- два,
В нас забавонька нова!
[i](Співаючи, діти рухаються по колу, тримаючись за руки. У співі вони виконують дії, ілюструючи текст веснянки)[/i].
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012671
дата надходження 07.05.2024
дата закладки 07.05.2024
Ми дочекались Велико́дня. Слава Богу!
Два роки тому́ ще не знали, чи колись
Ми виживемо у цій війні триклятій...
Якщо ти в церкві - за загиблих помолись.
А хтось про цю Подію вже не скажить,
Христос Воскрес! - нікому не гукне,
Воістину Воскрес! - вже більше не почує,
Душа до Бога ближче відійде.
І люди, що загинули раптово,
Чекали Свята, Божу ласку і тепло...
На пасочку, на крашанку чекали,
А дочекались "подарунок" у житло...
І хлопчик той, що мав би десь два рочки,
Пройшов свій шлях і янголом вже є...
І дівчина, якій було б шістнадцять,
До мами з своїм хлопцем не прийде...
Чи можна ворога пробачити в це Свято? -
Солдатів запитайте на "нулі",
Які життям оплачують нам Свято,
Щоб ми із вами пасочки пекли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011530
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 26.04.2024
У сукні, що вогнем здаля іскриться
Примчалася у дім Дияволиця..
"Чого тримаєш, дівчино-відьмачка?"
"Прилинь до мене, – зваблює хижачка, –
Ще є зв'язок, давай про нього дбати" –
Спокусливо старалась мене звати
Стоїть, взирає, бісова цариця
Енергія по тілу стрімко мчиться..
Я злякано дивлюсь, сховатись хочу
Магніт її глибокі темні очі..
У них вдивлятись вельми небезпечно
Згубити душу можна недоречно
Хотів її позбутись, полиши́ти
Жадобою нестримно серце вкрите..
Пручаюсь, наче вуж, зв'язала міцно
Але я стримуюсь (стараюсь, звісно)
Тут вкотре б проявити обережність..
Була любов – залишилась.. залежність
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006359
дата надходження 20.02.2024
дата закладки 26.04.2024
Пісня тут:
https://vt.tiktok.com/ZSjmEFJnA/
Для мене дощ – неначе сповідь,
Немов причастя в горнім храмі,
Коли в душі моїй ашрамі
Журби надмірна слізна повінь
Змиває фарби упереджень
З високовольтної мережі
Чуттєвих струн в тонкій основі...
Для мене дощ – життєва сповідь,
Яка відновлює свідомість,
Дрібо́к єства бере натомість –
Мізерну плату при розмові
Краплин дощу, які шепочуть
У ритмі мантр слова пророчі
Під кроки часу поступові...
Для мене дощ – таємна сповідь,
Яка лунки́м дзюрчанням з неба
Навіє спомини про тебе
Й очей твоїх звабливий по́від,
Моя віршована омано,
У шма́ття вишукане вбрана,
Яке гаптує слізна повінь...
Для мене дощ – неначе сповідь...
21.04.2024
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011541
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 23.04.2024