Нічний вокзал, пустий перон
Прощальний погляд і сльоза
Серця, що бʼються в унісон
(Вже починається гроза)
Міцні обійми, щирий жаль
Слова німі, безмовні звуки
В очах і смуток, і печаль
(Тремтять від страху наші руки)
Твій ніжний дотик, ніби струм
І все довкола невагоме
Огидний і нестерпний шум
(Це відчуття таке знайоме)
Лиш мить. І втрачено любов
Останній подих, серця стук
Навік застигла в жилах кров
(Сплетіння вічне наших рук). ©
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005162
дата надходження 06.02.2024
дата закладки 01.06.2024
У небо я дивився синє,
Без хмар, глибоке і ясне,
Туди мрійливе серце лине,
Туди, на поклик – дух несе.
Години може чверть минула,
Промчали небом зграї хмар,
Йшла ніч темніша ніж минула,
Несла свій потаємний дар.
Дивилось небо на людину,
Себе шукаючи в очах,
Палали зорі без упину,
Неначе, зустріч при свічах!
І не загасить зорі-свічі
Могутній дух-гонитель хмар,
Мінливе – небо, душі – вічні,
Завжди палає десь ліхтар.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013192
дата надходження 14.05.2024
дата закладки 17.05.2024