Дана Димна: Вибране

Олег Князь

Потрібні

То  в  центрі  ми,  то  в  стороні,  буваємо  також  всі  скраю,  життя  тривожне  на  війні,  щодня  калічать  і  вбивають!  Не  всім  подобаємось  ми,  одним  близькі,  для  інших  жертви,  бути  стараємось  людьми,  живі  сьогодні,  завтра  мертві...  Одним  чужі,  іншим  свої,  скрутні  часи  й  хвилини  хлібні,  жнемо  всі  долі  врожаї,  допоки  ми  комусь  потрібні...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036324
дата надходження 26.03.2025
дата закладки 27.03.2025


Ольга Береза

Якось мені наснилася весна…

Якось  мені  наснилася  весна.
Вона  ішла  тихесенько  узбіччям,
у  вікна  заглядала,  як  у  вічі.
Ще  зовсім  юна,  щира  і  ясна.

У  спину  їй  ще  дмухала  пурга,
зривала  ранні  квіти  із  волосся.
Весна  всміхалась:  щиро,  безголосо.
Пурзі  вчувалося:  «Моя  пора!»

Цурався  голий  ліс  старих  снігів,
угледівши  теплом  багату  панну.
Сади  й  поля  співали  їй  «Осанна!»
І  скреслі  ріки  вийшли  з  берегів.

Вбирались  до  Вели́кодня  церкви,
в  дітей  помітно  рожевіли  личка.
І  три  брати  ,  кому  вона  —  сестричка,
до  праці  засукали  рукави.

Якось  мені  наснилася  весна...
Така  жадана,  мов  небесна  манна!
Вино  пила  із  келихів  тюльпанів.
Й  була  куди  живіша  за  життя.
©  Ольга  Береза

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035943
дата надходження 21.03.2025
дата закладки 21.03.2025


Udzhin1984

Малює пензлем на віконці морозець

Малює  пензлем  на  віконці  морозець
Тендітно  пише  форми  незнайомі.
Зимових  квітів  видимих  творець
Так  створює  картини  невідомі.

Неспішним  кроком  сонячного  дня  
Планета  наближається  до  літа.
Миттєвим  подихом  відходила  зима.
І  кожен  день  все  більше  має  світла.

І  де  не  де  літає  ще  сніжок,
І  хуртовина  ще  нас  хоче  налякати
Та  чути  вже  весни  чіткий  дзвінок  -
Ну  що  ж  зима,  нам  треба  вже  прощатись…

01.02.2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004648
дата надходження 01.02.2024
дата закладки 20.03.2025


Udzhin1984

Я пишу не вірші. Лиш життя по частинам римую.

Я  пишу  не  вірші.  Лиш  життя  по  частинам  римую.  
І  щоденно  слова  наче  ноти  лягають  у  ряд.
Я,  проживши  цей  день,  подих  свій  лиш  на  мить  затамую,  
І  подякую  Богу  за  все,  озирнувшись  тихенько  назад.

Кожне  слово  -  це  біль,  кожне  слово  -  частина  любові.
Бо  без  цього  цю  мить  неможливо  назвати  -  життя
І  коли  щось  болить  -  значить  ти  відчуваєш  на  собі  
І  всю  радість  і  біль,  чим  пронизане  твоє  буття.

Тож  не  сильно  судіть,  прочитайте  уважно  ці  рими.
Бо  знайшли  своє  місце  вони  через  призму  думок.
Я  сьогодні  цей  день  проживаю  і  тихо  й  спокійно,
І  за  це  що  я  маю,  я  вдячний  Тобі,  мій  Господь!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022762
дата надходження 22.09.2024
дата закладки 20.03.2025