Я осінь, а може весна
І ніжність земна й неземна,
Я розкіш краси та тепла,
Немовби вже зірка зійшла.
І погляд троянди бутон,
Казковий і трепетний сон,
Загадка для всіх поколінь
Краси філігранних творінь.
Я літо, а може зима,
Душа у мені, мов струна
Та можу натиснути враз
Лояльно чарівністю фраз.
І дотик маніжний роси,
Лиш поглядом ти попроси,
В мені є надія й любов,
Як пісня весняна дібров.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038372
дата надходження 24.04.2025
дата закладки 29.04.2025
Я - не ок, не в балансі, і це - просто факт,
Маю бути з собою відверта!
І очей не відвівши, вдивлятись в свій страх -
Це теж вид окремий мистецтва!
Адже чесність найглибша - з собою самим,
Де чужі ролі грати безглуздо...
Я - не ок, але що я робитиму з цим -
Вибір - зцілення, чи самогубство...
Щодня обирати, де будуть думки
У вільнім польоті снувати -
До планів, до мрій, дорогої мети,
Чи до скарг на невдачі і втрати?!!
У вирі серйозних тривог й незначних
Згадати себе запитати:
Я тут, щоб прекрасні творити світи,
Чи щоб яму для себе копати??!
Адже чесність найглибша - з собою самим,
Де чужі ролі грати безглуздо...
Я - не ок, але що я робитиму з цим -
Вибір - зцілення, чи самогубство...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036857
дата надходження 02.04.2025
дата закладки 23.04.2025
Поверніть мені моє дитинство -
безтурботні й щасливі дні,
коли вірила в казку, у принца,
в те, що є чудеса на землі...
Коли мрії так просто збувались,
або,може, простими були
Всі проблеми легкими здавались,
бо все вирішить вміли батьки
Коли були слова однозначні,
не було́ лицемірства й брехні
Просто зараз стає мені лячно:
світ двоякий, дволикі усі...
На обличчі у кожного маска
і тамуються всі почуття,
всі скупляться на щирість і ласку,
і все швидшим стає ритм життя
Всім бракує ча́су на інших,
для дзвінка треба привід знайти
А як просто було раніше:
можна кинуть усе і гуляти піти...
Можна було так щиро сміятись,
не зважать на навколишній світ,
в почуттях без вагань признаватись,
а не мовчки дивитись услід
Зараз стало все плутано й складно,
і замало так часто нам слів
Як же жаль, що вернути ніхто не владний
тих щасливих дитячих рокІв...
[url=""]http://vk.com/public73900134[/url]
25.11.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440096
дата надходження 28.07.2013
дата закладки 22.04.2025
З неї впала коштовна корона,
А вона все одно королева.
Покотилась сльоза кришталева
І звільнилося місце на троні.
Треба знищить її, безборонну,
Треба кинути в клітку до левів!
З неї впала коштовна корона,
А вона все одно королева!
Владний погляд - криниця бездонна,
Ніжне серце, хоч воля сталева.
Вірні слуги й прибічники, де ви?
Все ж велична, мов діва, ікона.
З неї впала коштовна корона...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225939
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 11.04.2025
Зашарілося маками літо,
Наче сонцем у щоки ціловане.
Між зеленої мрійної повені
Грало сяйвом, рубіном залите.
Нахиляло голівку за цвітом,
І дитячим дивилося поглядом.
Зашарілося маками літо,
Наче сонцем у щоки ціловане
І схотілося літечку бігти
Невтямки, поміж маків закоханих.
Та й позичило барви непрохано -
Серед поля, між трав-малахіту,
Зашарілося маками літо...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266898
дата надходження 25.06.2011
дата закладки 11.04.2025
Лягли нитки на шовк хлібів.
Палітра сонця. Гладь і хрестик.
В цю сорочи́ну літо й весни
Вдягалися споконвіків.
Бо віри дух не спопелів,
Його нам прадіди принесли.
Лягли нитки на шовк хлібів.
Палітра сонця. Гладь і хрестик.
Бо правди корінь не змалів.
Бо вишиваночка воскресла
У поля живописних фресках.
У камертоні голосів
Лягли нитки на шовк хлібів…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835590
дата надходження 15.05.2019
дата закладки 11.04.2025
У травні - надворі червоні тюльпани,
У червні цвіли запашні гайдамаки.
Я іноді слухав пташине сопрано,
Метеликів бачив строкаті атаки.
У липні в саду - чарівні матіоли,
У серпні - поля золотавого жита.
Зізнаюся: не забував я ніколи
Вродливу усміхнену дівчинку з літа.
Чекав я на ранок. Чекав я навмисно,
Як згаснуть на небі зіркові гірлянди.
Коли відчинялася хвіртка залізна,
У серці моїм розквітали троянди.
Ловив кожний погляд, дивився їй в очі,
Захоплений був її образом чистим.
Ой, літечко-літо! Чого ж воно хоче?
Напевно, щоб я не вертався до міста.
Минули роки. Сивина білосніжна.
Розлука. Зневіра. Війни стоголосся.
Дитячі бажання, наївні, безгрішні
У жовті обійми покликала осінь.
Тривога гуде - по минулому тризна.
Торкається спогад м'яким оксамитом.
Наснилася знову та хвіртка залізна,
А поряд - дитинство. І дівчинка з літа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017062
дата надходження 08.07.2024
дата закладки 10.04.2025
Академік Виноградов писав: “Не слід вбачати в синтаксичному ладі художнього твору (це синтаксична будова речень і словосполучень) прямого і безпосереднього відбиття і змішувати синтаксичні форми з семантичним змістом мови”.
Синтаксичні конструкції визначають не семантичний зміст певних висловів, а характер інтонації: розповідь, запитання, наказ, вигук, прохання і т.п.
В інтонації розкривається суть висловів і речень, виявляється і емоційне забарвлення мовних відтінків. Характер інтоніції визначається не тільки і не стільки конструкцією окремого речення, скільки структурою тих органічних частин художнього твору, які дають якусь закінчену картину.
У художньому творі розрізняють інтонацію авторської розповіді та інтонацію мови дійових осіб. В інтонаціях авторської розповіді відбивається образ самого митця, його емоції щодо тих чи інших подій, явищ, людей. Особливо виразно змальовується образ автора в інтонаційно – синтаксичній організації мови ліричних творів і відстіпів.
Теорія літератури. Поетичний синтаксис
У мові дійових осіб твору синтаксичні конструкції та інтонація, звичайно, не такі, як у розповіді автора, адже й вони зумовлені особливостями характеру. Мовна характеристика персонажів створюється насамперед змістом їх висловлювань. Але цей зміст не існує поза формою, в яку він втілений. Синтаксичні конструкції та інтонації мови персонажа є важливим чинником мовної його характеристики: розкриття особливостей вдачі, думок, переживань тощо.
Одиницею мови в синтаксисі є речення. Існують головні засоби синтаксичної організації мови, що надають мові емоційної виразності:
• граматичне оформлення речень;
• порядок слів у реченні;
• оформлення інтонвції речень.
Їх прийнято називати фігурами.
• Еліпсис (гр. “пропускання”) – це відсутність у реченні деяких його членів, які легко відновлюються читачем. Еліпсис необхідний для посилення емоційної виразновті, фіксуванні уваги на тому предметі, явищі, дії, які пропущене слово означає. Ця фігура побудована на основі порушення граматичних зв,язків між членами речення.
Наприклад: Т.Шевченко
… Там повіє буйнесенький, (пропущено слово “вітер,”
Як брат, заговорить… яке читач може відтворити )
• Інверсія (лат. “перестановка”) – це незвичайний порядок слів у реченні, необхідний для підкреслення слова або слів, на які падає логічний наголос.
Наприклад: Леся Українка
… Жити хочу. Геть думи сумні..
Зустрічається і такий прийом інверсії, як відокремлення слова від інших слів, з якими воно пов,язане.
Наприклад: П.Тичина
… І молоде із –зі гори
на конях покоління летить сюди…
Інверсивні форми властиві більше мові віршованій, ніж прозовій.
Інтонаційне оформлення речень у художній мові часто досягається за допомогою різних видів повторень (чи повторів)
Наприклад: Т. Шевченко
…Чорніше чорної землі (суміжне вживання
Блукають люди… слів одного кореня)
• Анафора (гр. “віднесення вперед”) – повтор слів на початку віршованих рядків чи абзаців. Анафора буває звукова, словесна, синтаксична.
Наприклад: Леся Українка
Знов весна і знов надії
В серці хворім оживають,
Знов мене колишуть мрії,
Сни про щастя навівають…
• Епіфора (гр. “віднесення далі”) – повторення слів або вислову, що стоїть у кінці строфи чи абзацу.
Наприклад:В.Симоненко
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні…
• Поетичне кільце – повторення однакових слів на початку речень, абзаца чи строфи.
Наприклад: В.Симоненко
Ми думаємо про вас в погожі літні ночі,
В морозні ранки і вечірній час,
І в свята гомінкі, і дні робочі.
Ми думаємо, правнуки, про вас.
• Паралелізм народних пісень – зіставлення двох явищ способом паралельного їх змалювання. Посідає перехідне місце між фігурами і тропами.
Наприклад: народна пісня
Ой у лузі червона калина
Похилилася,
Чого ж наша славна Україна
Зажурилася.
• Антитеза (гр. “протиставлення”) –основою експресії вислову в антитезі є контрастність явищ.
Наприклад: Леся Українка Люди мучились, як в пеклі,
Пан втішався, як у раї…
Ухудожніх творах, особливо в ліричних, часто зустрічаються специфічні звороти, а саме: риторичні запитання, звертання, оклики.
• Риторичні запитання –запитання, які не потребують відповіді або містять її у собі.
Наприклад: М.Рильський
Хто може випити Дніпро?
Хто властен виплескати море?
Хто наше злото – серебро
Плугами кривди переоре?..
• Риторичні вигуки – це слова чи словосполучення, які передають радість, гнів, обурення, інші почуття.
Наприклад: Леся Українка
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани…
• Риторичні звертання – це звертання до неживих предметів, абстрактних понять чи відсутніх людей.
Наприклад: М.Рильський
О земле рідна! Знаєш ти
Свій шлях у бурі, у негоді!
Риторичні запитання, вигуки, і звертання надають мові урочистого, піднесеного звучання.
Джерело: http://www.ukrlitzno.com.ua/teoriya-literaturi-poetichnij-sintaksis/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735089
дата надходження 26.05.2017
дата закладки 10.04.2025
В мене очі вечірнього неба, чи неба з грозою.
А твої - теплі хвилі весни з молодих ковилів.
Схожість, мабуть, шукати між нами немає резону
Ми з тобою, як погляди наші, ми - різносезонні.
Стали ж поруч, побачили, світ навкруги посвітлів.
Стали поруч, і пісня зарянки, що зиму страждала,
Розлилася по саду, розкидала нот блискітки,
А по різнофарбованих райдужках стеляться далі:
Що зелені, що сині - та з гартом негнучої сталі.
То ж відчуємо врешті у чому ми схожі таки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037281
дата надходження 08.04.2025
дата закладки 09.04.2025
Затягло у тумани усе, у густі міражі,
Ніжність квітів весняних лишилась на самому денці…
Ти потрібен мені. І нічого про це не кажи,
Не сполохай пташину, що квилить у самому серці…
Ти пробач, моє ладо, за фраз незлобивий обман,
За мереживо образів, що мимоволі створила…
Ти потрібен мені, хоч волай, хоч шепчи крізь туман.
Бо ти поряд – для злету самі розправляються крила.
Зійде сонце нарешті. Розтануть ілюзії хмар,
Що накрили весну, враз накочують, хвиля на хвилю.
Пригорни, як колись. Затягни у мелодію чар.
Чуєш? Серце моє, наче пташечка, квилить…
31.03.2025
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036701
дата надходження 31.03.2025
дата закладки 08.04.2025
Торкайся знову в миті чарівні,
Торкайся, піднімай мене до неба ...
Торкайся, тихо дні і ночі заміни -
Думками і молитвами про тебе...
Торкайся ніжно тишею між слів,
Шепчи в обіймах сАме сокровенне...
Торкайся так , як вмієш тільки ти -
Шалено, пристрастно і так натхненно.
Торкайся лЕгким бризом на вустах,
Малюй тонкі узори на спині чуттєві...
Торкайся ще та залишайся в моїх снах -
Лише з тобою вони світлі та щасливі.
© Marmeladka Тетяна А.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037177
дата надходження 06.04.2025
дата закладки 07.04.2025
[b]З[/b]а гаєм зеленим виднілась долина,
[b]А[/b] там походжала прекрасна дівчина ,
[b]Г[/b]ойдалися віти розкішні мов долі,
[b]Р[/b]озкидала нічка привабливі зорі.
[b]А[/b] місяць галантний чекав наречену,
[b]Л[/b]аскаво дивившись в травицю зелену,
[b]А[/b] поряд красуня стояла й мовчала,
[b]М[/b]отиви та зорі в намисто збирала.
[b]Е[/b]х, так неповторно розносились звуки,
[b]Л[/b]егенько, торкавши красуню за руки,
[b]О[/b]хоплена квітом таким неймовірним
[b]Д[/b]е щастя іскрилось промінням привітним.
[b]І[/b] сяяли зорі так дивно із неба ,
[b]Я[/b]ка неповторність, хоча і далека,
[b]Н[/b]а плечі тендітні вже падали тіні
[b]І [/b] тихо кружляли пелюсточки білі.
[b]Ж[/b]адані хвилини, зворушливі мрії
[b]Н[/b]если всю красу, опускавшись на вії,
[b]А[/b] десь у далі чути скрипки мотиви -
[b]У[/b] тінях нічних так звучали красиво.
[b]С[/b]покійно і легко - в душі мила пісня
[b]Е[/b]літно лунала грайливістю звісно,
[b]Р[/b]оман малювався чаруючим світом,
[b]Ц[/b]ілунки лишало привабливе літо
[b]І[/b] тихо під звуки всміхалися квіти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985810
дата надходження 11.06.2023
дата закладки 14.03.2025