абсурдопереклад
Обіцяється день дощем,
ти сидиш за столом сама.
У душі - перестиглий щем,
навіть болю уже нема.
Обіцялася так любов -
не дощем - штормовим цунамі ,
та не сталося чуда, бо -
перебої із іменами.
Дав би, Боже, який прогноз,
хоч найменшу надію на
те, що в́ізьмешся усерйоз
за бракуючі імена!
А з небесного приймача -
ані слова - і мабуть мудро -
все одно нема тлумача
з неіснуючої на сурдо...
Обіцяється день дощем.
ти сидиш за столом сама.
Пережити б цю осінь ще,
та за нею - зима, зима...
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284942
дата надходження 08.10.2011
дата закладки 09.10.2011
...пейзаж приклеївся до вікна,-
пий чай і бійся щось змінювати...
ти любиш тричі на день пити чай... тільки англійський,
бо чай мусить бути англійським,
бо світ твій, наче маленька іграшкова Англія,
де ти замріяно сьорбаєш гарячий англійський чай...
а він тим часом вивчає англійську мову
і зовсім не любить чай,
хоча п'є його щовихідних з сім'єю...
і він здається таким врівноваженим, вічливим,
і хочеться розповісти йому про всі ті дощі,
котрі зависли в їдкому повітрі,
але він не смакує щодня чаєм...
він навіть не закоханий в Англію,-
лише жадібно вивчає англійську мову.
навіщо?
можливо колись йому трапиться прокинутись в Лондоні
і він, розгубившись, забуде усе, що завчив.
з розмаху кине з вікна десять копійок і втече з надією,
що повернеться колись... через певний час,-
так він встигне оволодіти нею... мовою.
повертайся в мій крихітний Лондон,
залитий вечірнім світлом й окропом.
кажуть, що Бог не здійсниться гордим
й вирішить рухатись автостопом.
можеш зійти мені випадково,
грубим, зневажливим чи привітним,
можеш вдягнутися смішно, святково-
в чорне, зелене чи жовто-блакитне.
можеш сміятись чи мовчки радіти-
бачити сни, надсилати привіти,
квіти зривати і рушити плити,
можеш любити мене й не любити,
слухати вірші, варити обіди
і захлинатись обіцяним чаєм
в Англії штучній, бо я ж обіцяю...
можеш не вірити ночі і знакам,
голосу, вірності, щирим подякам-
чуєш?
(хтось голосно поруч заплакав)
ти любиш тричі на день пити чай... тільки англійський,
солодким присмаком зупиняєшся на датах,
а він десь далі ніж найстрашніша уявна даль
і зовсім не пише листи тобі англійською...
...пейзаж приклеївся до вікна,-
пий чай і бійся щось змінювати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279006
дата надходження 06.09.2011
дата закладки 10.09.2011
Я пустка... Спогад... Я фантом...
Без почуттів, без болю і без тіні...
Кидає вітер зірваним листом
Мене й несе в своєму повелінні.
Нема думок, бо впали десь на дно
Душі, що пошматована мовчанням...
Нема бажань, бо вітру все одно,
Чим розважатись - листям чи коханням.
А всесвіт мчить... Байдуже, без перерв,
В спірально-марнотратнім миготінні...
В мені одна струна - зболілий нерв...
На ньому грає вітер-Паганіні.
30.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277739
дата надходження 30.08.2011
дата закладки 10.09.2011
Он клялся тебе, что любит,
Тянул умоляя руки…
Но сам до конца не верил.
Он клялся тебе, что любит,
Но как-то всё тихо, молча.
И сердца немые стуки
До плоских сводил материй,
И, след оставляя волчий,
По снегу пустых преддверий
Бежал за тобой… По кругу.
И лёд становился толще.
И оранжевело небо,
И ночь утопала в толще
Клубов сигаретных дымок.
Дождь падал на землю немо,
Клочочек надежды вымок –
Проснулся наутро льдиной.
А ты упорхнула в окна:
Блеснули по стёклам искры
Твоих огнепёрых крыльев.
И снег превращался в охру,
И солнце спускалось низко…
Клочочек надежды таял;
И зрело настырной мыслью:
Он вздымется новой былью.
03.01.2010, 01:39,
Пастернак после долгой разлуки
(с) Александр Стадник
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164102
дата надходження 03.01.2010
дата закладки 15.06.2011
Сильный не держит, сильный отпустит.
Даже поможет уйти.
Вещи уложит, скажет с улыбкой:
«Счастья, удачи в пути».
Сильный не плачет, сильный уверен,
Нет свыше посланных встреч.
Быстро простится - завтра он встретит
То, что не будет беречь.
Сильный спокоен, сильный не станет
Бегать за сонмом теней.
Он беспристрастен. Быстро устанет
Биться в обшивку дверей.
Самый счастливый, самый несчастный
Силы беспомощный раб.
Тихо живущий и безучастный.
Сильный, о, как же ты слаб.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262920
дата надходження 02.06.2011
дата закладки 02.06.2011
принадь мене,
щоб вчасно не спинитися
і не помітити,
що вороття нема.
сигнальними вогнями
зорі-китиці
обірвуться до тебе
навмання.
коралової туги
білим берегом
побудь мені.
бурштинної води
черпни з небес,
землею заозерною
майни мені,
шепни мені:
– ходи…
доріжка місячна –
тонка тремтлива ниточка
поманить там,
де відчай і пітьма.
і вже не буде
шансу
зупинитися –
мене без тебе
все одно
нема.
_________________________________
плейкаст AmriLaura:
http://www.playcast.ru/view/1522759/5f1a95ce5cc9b44a2a273f0a51de91be269d791dpl
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248348
дата надходження 20.03.2011
дата закладки 24.03.2011
... він римує ночі і дихає важко туманом,
палить надмірно й шукає очима безсоння.
Плазують й сміються навколо старі інтригани,
а він упивається словом, як вперше сьогодні.
Йому незнайомі кордони натхнення і втоми,
мовчить і вдивляється пильно в потворність підлоги.
Я часто за нього молюсь і не вірю нікому,
а він вже старіє і пише листи псевдобогу.
До нього іти мені треба і з вірою в диво
та він не впізнає тієї, що в снах на секунду.
Зігріюся поруч і буду мовчати сміливо
і може забуду себе чи його не забуду.
Покотимся в прірву метафор пророчих
і пальці позбудуться холоду,наче ліміту.
Можливо це кара чи мій надприхований злочин-
поета байдужого більше за Бога любити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234024
дата надходження 10.01.2011
дата закладки 16.01.2011
Заговори со мной,
заговори...
К моей душе
притронуться не бойся.
Не бойся рассмотреть,
что в ней внутри –
там только я и ты.
Не беспокойся.
Без сна не ожидай
ночной звонок,
что от тебя
в неведомые дали
в круговороте
этой жизни смог
меня забрать
и растворить в печали.
Но почему?!...
И не найдя ответ,
надеясь лишь на то,
что время лечит,
сейчас, тобой дыша,
я жду рассвет -
ты в это время ждешь
с надеждой вечер.
Заговори со мной
через года,
сквозь вой ветров
и грусть ночных вокзалов,
соприкоснувшись
через города
душой к душе.
Хоть этого так мало!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219574
дата надходження 01.11.2010
дата закладки 06.01.2011
Каждый вечер как на небо луна,
В этом маленьком зале, что прокурен и тесен,
Снова выходит на сцену она,
Чтобы петь за деньги чужие песни.
Дыма пелена и не ее вина,
Что у каждой песни своя цена.
Пока мы танцуем и пьем допьяна,
Она платит собою за всех сполна.
Пой, девочка, пой!
Про алые губы и черные очи.
Про печальный закат и тихий прибой,
Про жаркие дни и горячие ночи.
Пой, девочка, пой!
Про долгую зиму и скорое лето,
Пой чужие песни про чужую любовь,
Но только не верь, что твоя уже спета.
Каждый вечер - заколдованный круг-
Возвращаюсь к ней, как по воле свыше,
Один из многих - не враг и не друг,
Человек, который ее услышал.
Мир опять спешит, все за нас решить,
Заставляет падать, терять, спешить,
Но хранит мою веру от боли и лжи,
Эта девочка светом своей души.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198376
дата надходження 29.06.2010
дата закладки 06.01.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.01.2011
Шагать по жизни, с посохом в руке,
с открытым сердцем, чистою душою,
с заплечною сумою налегке,
наедине оставшись, сам с собою...
...не каждому дозволено судьбой
оставить груз условностей гнетущих,
наедине оставшись, сам с собой,
не думая о смысле дней грядущих...
и выбравшись из суеты-сует,
не сожалеть о прошлом, озираясь,
и в смысле жизни не искать ответ,
от суетности быта удаляясь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218714
дата надходження 28.10.2010
дата закладки 29.10.2010
Умри принцессой, умри красивой
В этих землях больше не быть счастью
И не встретить больше под старой ивой
Того кто целует твои запястья
И о славном времени нам тараторят
Вместо соколов – воронье да куры
И одни лишь в стаях без смысла спорят
А другие попросту полные дуры
Умри принцессой, умри красивой
Не смотри, как романтику измеряют медью
Ты чужая тут, тебя жжет крапивой
И, в конце концов, ты падешь под плетью
Тут не будет героев, тут нет романов
Здесь искусство пахнет дешевым борделем
И цвет знакомых тебе тюльпанов
Меньше радует с каждым новым апрелем
Умри принцессой, умри красивой
Пока еще чувствуешь привкус счастья
И где-то там, под старой ивой
Найди Его и подставь запястья
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215880
дата надходження 13.10.2010
дата закладки 22.10.2010
А всього імен його було сорок і жодне з них не було справжнім, бо справжнього не знав ніхто, навіть він сам.
Ю. Андрухович "Перверзія"
Не дивуйся, це я - проїжджала потрібну зупинку,
Розмовляла вві сні. Забувала забрати решту.
Несвідомо і легко робила погані вчинки,
Дозволяла чекати. І цілувала перша.
Позичала останні. Лице підставляла вітру,
Одягала вчорашнє, молилася тричі на день.
(у моєму конспекті є дивні сполучення літер,
мабуть це анаграми твоїх сорока імен).
Тільки шкода, що ти став заручником клятого поділу
Між моїми словами і серцем, яке не почути...
Не дивуйся, це я, посипаючи голову попелом,
Промовляю: любила. І жодного слова спокути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212453
дата надходження 23.09.2010
дата закладки 12.10.2010
Туман, не прячь ее лица,
Дожди, не трогайте следов…
Она со мною до конца –
Прощенье всех моих грехов.
Закат, за тенью не крадись
Ее на золотом песке
Не хватит, чтоб постичь, вся жизнь….
Мгновенье – радуга в руке…
Не трогай, ветер шелк одежд
И тихий голос на заре,
Когда от счастья и надежд
Она сияла в серебре…
Зима, не смей огнем снегов
Густые кудри зажигать…
Осенних песен и костров
Она не хочет больше знать…
Пусть все наивные мечты
Кружатся листьями в ночи
Ее воздушные черты
Сверкают пламенем свечи…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213291
дата надходження 28.09.2010
дата закладки 29.09.2010
Не рисуй натюрморты осенью.
Не рисуй, все и так умирает.
На опавших листочках проседью
Иней утром лежит, не тает;
В воротник прячут нос прохожие,
На работу с утра шагая;
И редки стали дни погожие;
И на юг улетели стаи;
И в подъезде от ветра прячется
Несговорчивый старый пес;
И легко так под дождик плачется,
Потому что не видно слез;
Ветер сиплым, уставшим голосом
В пустых улицах завывает...
Не рисуй натюрморты осенью,
Nature morte вокруг наблюдая.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209803
дата надходження 07.09.2010
дата закладки 26.09.2010
Ты вчера
приходила в усталость и холод - светлой росинкой,
приходи и сегодня,
но – нет...
Ты вчера
омывала мой сумрак сияющей тающей льдинкой,
воскреси и сегодня
мой свет.
Ты вчера
объясняла мне мира законы и суть, непрестанно
в своих тихих ладонях
храня.
А теперь
подари лишь одно навсегда - долгожданной, желанной
нет, не вечности дверь, а –
себя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212762
дата надходження 25.09.2010
дата закладки 26.09.2010
Не вір мені – мої слова лукаві,
не жди мене – я більше не прийду.
Спадуть з дерев листки всі золотаві –
я спокій свій загублений знайду.
Блукать піду незнаними світами
і образ заховаю твій кудись,
широкими брестиму я шляхами,
та ти за мене Богу не молись...
Пробач мені за те, що не любила,
пробач за те, що була не твоя,
за те, що в нашій тьмі я погасила
ту зірку, що надією була.
Не вір ти більш словам моїм лукавим,
не жди мене, бо я вже не прийду...
Пробач листкам осіннім золотавим
за те, що принесли вони біду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187882
дата надходження 05.05.2010
дата закладки 26.09.2010
Что на прощанье я скажу, закрыв глаза?
...Я буду ждать, и буду очень сильно верить.
Но монолог души секунды не измерят,
И по щеке моей покатится слеза.
Я буду верить, буду очень сильно ждать,
Пускай весь мир сойдет с ума от безнадёги,
Пусть захлебнутся их слезами их же боги, -
Я, как и раньше, буду рядом засыпать…
Я буду ждать, я буду чувства все хранить.
Мне нужно помнить и беречь воспоминанья.
И всё неважно в мире, кроме обещанья…
Я просто буду одного тебя любить.
Однажды в сердце, может быть, исчезнет боль,
Когда-нибудь сгорят мои к тебе все письма,
И, может быть, всё унесут сухие листья.
Но, несмотря на эти все преграды...
Твое лишь имя – к сердцу моему пароль.
Не верь врагам. Я буду всегда рядом.
И если ты захочешь мир весь расстрелять,
Я буду тихо подавать патроны сзади,
И слушать буду я нелепое ворчанье,
Но если спросишь, что скажу я на прощанье…
-…Я буду ждать. Я буду ОЧЕНЬ СИЛЬНО ждать!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212796
дата надходження 25.09.2010
дата закладки 26.09.2010
Приреченість.
Вона вбиває оману святості.
Загублена,
яку шукати безглуздо в радості.
Чужа-
така яскрава й разом невидима.
Твоя-
лише хвилину тривогу битиме.
Ні з ким-
давно набридли слова без щирості.
Ось так...
І звідки взяти тепер сміливості?
Кому
віддати в руки слова обшарпані?
Тобі-
на автоматі нервово набрані.
Ці сни...
Я їм не вірю,як власній вірності-
Там ти...
в моїй безглуздо-ранковій сірості.
Боюсь...
в слова вдягати щось ще непізнанне.
Чужа
тобою створена і пронизана...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196288
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 12.09.2010
Мою слабую ладонь
Гладит внучка осторожно.
Всё больнее к ночи боль
И на сердце так тревожно.
Скажет Аня мне: «Не плачь.
Скоро будет не так больно».
Мой домашний личный врач –
Улыбаюсь ей невольно.
Суетится целый вечер,
На ночь сделает компресс.
Мне, ей Богу, правда, легче:
У меня свой доктор есть.
2000 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201098
дата надходження 15.07.2010
дата закладки 12.09.2010
Ленивые ноты ползли по строкам
Фразами, темпами, тактами, ритмами...
Виднелась музыка из-под пера
Устало согбенного композитора.
И до утра рисовать виртуозно
Паузы, коды, ключи скрипичные,
Чтобы, исполнив все нормы приличия,
Успеть до того, как будет поздно.
Успеть отразить души мелодию,
Пока та звучит под удары сердца:
Вальс, менуэт, пастораль, рапсодию
С жизненным привкусом горького перца.
Горького перца с душистыми нотками/
Трелями/ тактами/ пассажами,
С тем, что с любовью вместе нажили
И что отдать готовы кротко,
Громко сыграв на рояле стареньком
Песню души из крючков ленивых,
Спящих на нотном листочке дивном,
Чтобы проснуться под пальцами робкими.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209502
дата надходження 05.09.2010
дата закладки 12.09.2010
...ці рученята не знають нічого крім материнської ласки
і м"якотілі іграшки правлять усім - проганяють зими,
але завтра малюк візьме зброю й втече геть із казки,
знайде собі безліч ляльок і почне насміхатись над ними.
Все заплановано - штучності стане навічно,
жодних ілюзій, тверезість для щастя малечі.
Іноді в снах якась дівчинка дико-космічна
очі примружує й змушує вдатись до втечі.
Вона не лялькова,тому її краще б не знати,
але в його снах щось незвичне ховає за вії.
Малюк презирає себе і дівчисько крилате
за те,що любити не хоче чи просто не вміє.
На іншій планеті тим часом усе, як годиться:
щоранку зарядка, книжки і бездонне провалля.
Дівчинка спить і ненавидить місто за лиця,
носить в кишенях записки до неба й коралі.
Стиглими вишнями хтось закидає на ринку:
"красівий дєвушка" фруктів не любить,не молиться.
Зошит заселений ніжністю смужка в клітинку
і позбирала надії стара й захаращена полиця.
Вчора вночі їй наснився дивак із сигарою
(схоже з чужої планети,а може із книжки).
Він грався в людей і був собі сам примарою
і змушував дівчинку вдатись до втечі,крадіжки.
Прокинувшись дівчинка плакала якось люто,
вдягалась у зорі і йшла у світи за краєм.
Їй часто вдавалось хлопчиська із сну забути,
не кликати небом чи просто маленьким Каєм.
І все б не погано, якби не сліпі пророки,
що їм малювали дощі на сухих долонях.
На різних планетах, до зливи чотири кроки
і зустріч із неба накрапає вже сьогодні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209811
дата надходження 07.09.2010
дата закладки 12.09.2010