Якби я мала можливість переродитися , чи матеріалізуватися чимось, я б стала родимкою на твоєму передпліччі лівої руки, бо вона ближча до серця. Десь там, коло точки пульсу, обабіч шкіряного ремінця твого годинника, який невпинно щогодини повторює своє незмінне "Пік-пік!"
Я б пахла твоїм запахом. Частіше імбирним маслом, яке практично не вивітрюється. Іноді - лавандою - це у ті дні, коли ти хочеш побути мною і натираєшся моїм улюбленим лавандовим кремом ручної роботи.
Щоразу, коли ти дивитимешся котра година - мимохіть звернеш увагу і на мене, а то й торкнешся-погладиш вказівним пальцем правої руки, задумливо вДИВляючись у таємні світи поза фізичним тілом.
Я б постійно слухала мелодію твого серця, пританцьовуючи в такт пульсу. Впивалася б кожним пришвидшенням ударів, кожному вищому градусу розпалетої мріями крові, при твоїй згадці про мене...
А вночі, опиняючись у обіймах твого соннго тіла, я б співала тобі колискових, нашіптувала дивовижні кольорові сновидіння і тихо завмирала б від твого диханя...
І прокидалася би разом з тобою, цілуючи в лівий кутик губ, посміхаючись кожному ранковому пробудженню!
Це було б так Чудово!!!
***
"Трррр!"
- Привіт, кохана! Уявляєш? У мене на лівій руці, на пульсі, з"явилася родимка! Дивовижа!!! Я назвав її - Кохана!)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379145
дата надходження 20.11.2012
дата закладки 02.02.2013
Йменують - зодчі...
Ні, руйнівники!
Бо хто возводить стіни
на хиткий фундамент?
Троянський кінь –
то вашої руки
наступний хід.
Ви кажете,
що він державний?
На дошці шахи –
зовсім не прості,
немов примари
множаться фігури чорні.
І так болить
за істини святі.
Тривожно, Україно,
за Твою соборність.
Та що сильніш
молитви прабатьків?
Та що миліш
за пісню колискову?
Схоже,
живем в добу
духовних жебраків…
Від зубожіння душ
убережи нас,
Боже!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359859
дата надходження 26.08.2012
дата закладки 26.08.2012
Мене вже не болить, я не вмію Тобою боліти.
І цей час швидкоплинний біжить, наче світ за вікном.
І так важко в душі, бо до Тебе іду крізь століття,
А ти знову чужий, і у мрії вриваєшся з сном.
Мене більш не тривожить холодна понура байдужість,-
Заметілі торкнулись і наших з Тобою сердець.
Десь омріяний наш листопад загубив свою мужність,
А весна на асфальті малює останній сюжет...
Ти уже не болиш,- відболів,- в нас не вірить кохання.
Кілька ран заживуть, коли осінь торкнеться весни.
Я не та, яка зранку приносить в обійми страждання.
А я та, що всміхнеться Тобі, коли
Ти більше серця болиш...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339231
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 06.06.2012
А в повітрі весна розсипає травневі щедроти,
І запахло нектаром нестримно-палкого бузку.
Щиро вдячна я Богу за Тво́ї щоденні турботи.
Саме Ти мене вчила безмежно любити весну.
Не забуду усмі́шки Твоєї, що сяє світанком.
Пам`ятаю, як плакали ра́зом серцями у такт.
А сьогодні весна заховалась у складках фіранки,
Щоб торкнутися рук, поклонитися Тво́їм літам.
Ти прости, що не часто для Тебе народжую ві́рші
І пробач, я не вмію шукати подячні слова.
Просто знай, Твої очі для мене в житті найрідніші.
І завжди Ти найвище звучиш у моїх молитвах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337008
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 06.06.2012
За мотивами "Листа Незнайомки". С.Цвейга
Вони ковтали ще гарячий чай із ромом.
Троянди ще біліли на столі.
І потопали в пристрасті раптовій
Його химерні очі голубі.
Не знав, що вже не вперше ця міледі
Ступила в його дім, лягла у постіль,
І що безстрашна незнайомка
Не просто пересічна гостя.
Ковзнули руки рвучко, вперто -
І ось, стоїть нага й терпляча,
Така чарівна й таємнича,
Неначе неземна, мов спляча.
Статуя, наче Галатея і білосніжна шкіра
Й стан такий довершений й прекрасний,
Що діє мов трункий узвар.
Себе не тямить від бажання.
Торкається губами губ.
Від насолоди завмирає
І зазнає нестерпних мук.
Крик виривається назовні
І стогін! Він реве, мов звір!
Ця ніч лягає на папері,
Неначе геніальний твір.
Ось вигинається в екстазі,
Немов змія: гнучка й пластична.
Вона в цій позі як богиня,
Така природня, втім незвична.
Зриває плід п'янкий і стиглий
З її божественного тіла.
Укотре вже вони єдині,
Мов нероздільне одне ціле.
Впивається губами в шию.
Мов дикий звір хапає перси.
Вона в міцних руках вмирає,
А серце б'ється, б'ється серце!
Вона безсила тихо мліє
В обіймах чоловіка-мрії.
Усе життя заради нього
Вона роздарює це тіло.
Йому ж ця правда невідома
І жінка в ліжку незнайома.
Тягар кохання неземного
Лягнув мов каменем на неї,
Та аж ніяк не міг на нього.
Тривкий світанок як оскома
Скував усю жагу раптово.
ЇЇ миттєві сподівання
Забрав липневий бриз до моря.
Він запросив її до столу.
Такий знайомий чай із ромом.
Гарячі тости. Квіти в вазі.
Як було б добре знов в екстазі
Вмлівати під гарячим тілом,
А зараз -- зовсім інше діло.
Він знов холодний, збайдужілий,
Достатньо стриманий, все ж милий.
-- Ну що ж, ця ніч була прекрасна!
Спасибі за секунди щастя.
Я б радий був іще зустрітись...
На жаль, не можу залишитись
"У цьому місті. Маю справи.
Налити, може, Вам ще кави?"
-- Ні. Дуже вдячна. Та проте...
Мені шкода...
-- Ви вже йдете?!
( Поглянув в ці бездонні очі,
Що мить тому ще так охоче
Готові були все , що хоче,
Зробити в світі, лиш би ночі
Усі його лиш їй одній
Належали, і на обличчі дивна тінь
Зявилась. Метушливий рій думок
Гніздився у чужому серці.
І хто вже зна, коли воно озветься знов? )
Вона дописувала лист під тихим мерехтінням свічки.
"Ця ніч. Ця наша вже остання
Така розпачлива і незабутня ніч.
Пишу, щоб скинути важкий тягар із пліч.
Ти памятаєш, як дівчам,
Захоплена тобою, мов шедевром,
Я опиралась незбагненним почуттям.
Ти раєм був. А все навколо справжнім пеклом.
Цнотлива ще, така мала й дитяча
Я вся палала, бачачи тебе.
І в мому лоні прокидалась хіть ще спляча
І марно сподівалась, що мине.
З дівочою наївністю, дурненька,
Я вірила, що буду все ж твоя.
І нас єднала ниточка тоненька -
Моє кохання, відданість моя.
Ти не впізнав мене тоді, уперше,
Коли віддала всю себе тобі.
Ти -- ніжний та легкий пухнастий шершень.
А я метелик у нічній імлі.
Таких як я у тебе було безліч.
Нічого не змінилося з тих пір.
Керуєшся поривом, в цьому й велич.
Невтомний лицар, дикий хижий звір.
І ось, пройшло багато років.
І знов невпізнана тобою,
Лежу в палких твоїх обіймах
Та все ж пишаюся собою.
Щаслива я приймаю ласки,
Бо твоя пристрасть не згасає,
Це не ілюзії, не маски.
Це просто ти. Тебе я знаю.
Твоя жага кінця не має.
І меж не ставила ніколи:
Коханка, з бару куртизанка -
Для неї ти звернув би гори
В цю ж мить, лише в цю ніч і мить
Відкрив би душу, всі її глибини.
А зранку зникнеш - пристрасть спить.
І сонна, бере хіть на кпини.
Ти вільний! Тож тобі корюсь -
Раптова примха серед ночі
Дозволена таким як ти,
Тому сховаю краще очі.
Я зникну з памяті як дим,
Розсіюсь тихо у повітрі.
Приплив - відлив. Приплив - відлив.
А ти купайся в славі й світлі!
Він взяв її за голі плечі
І зазирнув у глиб очей.
Поцілував. Зібрала речі.
І раптом ницо, мов пігмей
Запхав в її пальто купюри.
Ось -- плата за казкову ніч! --
Потворна світова гравюра.
Не впаде цей тягар із пліч...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282418
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 30.05.2012
По пальцях струмом на дотик шкіра.
І слів нанімо кривавих тавро.
Я шаленіла на рівні тіла.
На рівні серця збрешу всеодно.
Вразлива самотність пече у грудях
Сполохана твоїм тропічним теплом.
Ти просто змовчиш укотре на людях,
Стинаючи віру мою, мов серпом.
Впиваючись палко губами в серце....
Впускати у себе... Тримати в собі...
Моїх окулярів розчавлені скельця.
Я просто не бачу розплати в тобі.
Тілами стинати кордони між нами....
Ламати причини моїх нарікань....
Вивчати всі родимки,лінії,шрами...
На піку оргазмів шукати грааль...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304472
дата надходження 05.01.2012
дата закладки 30.05.2012
Він не живе життям спокійним,
Всі йдуть, спішать, кудись летять,
Не буде його шлях постійним,
Його не можна угадать.
Він чує різні голоси,
І баче рух усього світу,
Він оглядає полюси
І чує, як сміються діти.
На жаль, короткий час доріг,
Та все ж не відчуває сум,
Жадає він переступить поріг,
Щоб осяйнути ту красу.
Вона з'явилась з порожнечі,
Така вродлива і німа,
Поглянула на його плечі,
І в це не вірила сама.
Він руку ніжно простягає,
Вона ж мерщій свою дає,
Та вмить, він знову пропадає,
Вона ж над світом постає.
Вдягнула сукню з оксамиту,
І запалила всі свічки,
Вона вдивлялась в тишу світу,
Та не могла забуть руки.
І сірих спогадів хмаринка,
Пропливала вже не раз,
А на траві ота росинка
Закінчувала її час.
Та знов вона його зустріла
І любо милувалась ним
Та тут одразу ж побіліла
І розчинилася, як дим.
Він дивиться на всіх людей,
Всіх може поглядом збудить,
Та не пробуде тих очей,
В які поглянув лиш на мить.
Вони не разом, трішки жаль,
На мить поглянуть віч-у-віч,
Та це не сум і не печаль,
Бо він - це день, вона - це ніч!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255524
дата надходження 22.04.2011
дата закладки 28.05.2011
Дайте спокій Степанові, кляті кацапи,
Бо він, як ніхто, Україну любив!
Ви орден забрали?! Відрізать вам лапи!
Він життя своє за Вітчизну згубив!
Боровся за вас, за усіх, за державу!
Ви лаєте його, скажені мов пси,
Ви ставите, мовлячи мову лукаву,
Сталіну пам’ятник…О, Боже спаси!
Пронизані словом радянським брехливим,
До фашистів ви прирівняли УПА.
Нічого не може більш бути жахливим,
Як хлібу в народу забрати снопа!
Мало вас голодом влада морила?
А вам все Степан, що в криївці сидить…
Я вірю, що в серці безсмертного тіла
Йому Україна ще досі болить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251700
дата надходження 05.04.2011
дата закладки 27.05.2011
Любове моя, хоч я прибраний в іній,
І скиба уже не одна на чолі,
Веди мене шляхом із чіткістю ліній ,
Щоб добрі сліди я лишив на землі.
Підошвами кривди столочені нині
Скорботні стежини на ниві життя,
Любове , одна ти під цим небом синім
Приємна і лагідна на сприйняття.
Даруй мені ласку любити поблизьких
У церкві , родині , вітчизні моїй;
Наповни собою і душу, і мислі,
Теплом своїм ніжним навіки зігрій.
2010.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254501
дата надходження 17.04.2011
дата закладки 18.04.2011
Як гарно стрибати босим в калюжах
Як гарно гуляти по полю в грозу
Любити веселки. Ромашки. Комашки.
Як гарно цікавитись всім! Наяву.
Боятися блискавок чи літнього грому
Тулитися мамі до теплих грудей
Як добре, коли чекають у дома
І тішаться світлом із твоїх очей
Дитинство багате тим світлом, любов'ю
Безтурботністю днів, піклуванням батьків
Солодом віри у забобони
І смаком бабусиних пісних пампухів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253453
дата надходження 13.04.2011
дата закладки 16.04.2011
(О.Р.)
Я б хотів щоб ти стала другою,
Щоби заздрили нам кити,
У житті моїм була смугою
Тільки білою, – тільки ти!
Трішки м’якшою, трішки тихшою,
Щоби легше сягнуть мети.
Я б хотів щоб ти була іншою..,
Та тоді будеш вже не ти.
15.03.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247321
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 09.04.2011
Упс! Посковзнулася, впала, розтягнулася в"язаною кольоровою п"ятикутною зіркою на дорозі. Вставати не хочеться. Не дай Бог, болітиме що! В голові дзвенить. Сильно вдарилася. зірок у небі тьма-тьмуща! Співають. Звідкіля тільки узялися? Ніколи так багато не бачила. Як калейдоскоп в дитинстві. Сильно вдарилася. Лежу. Житиму тут. Тут добре. Когось зустріну - теж впаде - вишитою зіркою. Одружимось. Народимо діточок. І будем дивитися на зорі. Разом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238898
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 22.02.2011
ТвОя сорочка до мОго тіла...
ТвОїм веснам себе відчиняю!
Знаєш... я нині... просто... хотіла...
Пригорнутись й шепнути :"Кохаю..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241526
дата надходження 16.02.2011
дата закладки 22.02.2011
В очах голодний погляд дітлахів,
Скрізь ребра, трупи розтяглися,
Десь мати-канібалка біля вітряків
В безумстві плаче і зриває листя.
А далі, на підводі з тонами костей
Сидить опухлий дід такий пропащий,
Ніде нема собак, котів, гусей,
Повсюди крик до ворогів ледачих.
Лиш далі падає на землю колосок,
Яку в руці тримав маленький хлопець –
Йому москаль попав ураз в висок,
Бо за життя посмів бува боротись.
І так косили комуністи не на жарт,
Останній хліб з стодоли забирали,
В думках бурлив скривавлений азарт –
Жадоба розум в нелюдини викрадала…
28.11.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225133
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 29.11.2010
Насправді, кожна жінка, як гітара,
течуть у ній по жилах ноти чарівні.
Коли ж заграє музикант-нездара
порватись струни можуть навіть золоті!
А музика звучить безмежно ніжно,
коли мастак трима гітару у руках...
Народжується в єдності, а не порізно -
мозаїка кохання в життєвих вітражах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224017
дата надходження 23.11.2010
дата закладки 25.11.2010
Понад дорогою одна, а то і дві,
Де купками, а де – коли рядками.
Ростуть і квітнуть мальви – вартові,
Пейзажі творять різнокольорами.
На зріст нівроку і стрункіш дівчат,
Заквітчані неначе наречені.
Милують око сотнями карат,
Неначе їх створив чарівний геній.
Так з року в рік, на протязі віків,
Вони в квіту лишаються без зміни.
Чарують розмаїттям кольорів,
Красуні мальви, квіти України.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223316
дата надходження 20.11.2010
дата закладки 25.11.2010
Я знаю,
дорогие трюки,
Как мышеловка для мужчин.
А тот,
кто называет сукой,
Попал под номером один.
Чумы осенней переборы,
Перерастающие в визг…
Мы для друг друга не партнёры,
Мы для друг друга – новый риск.
Раздвинув
занавесок груду,
На перламутровом
стекле,
Ты захотел увидеть
чудо,
Как я летаю на метле.
От круга лунного
лишь сектор
В себя вбирает
ведьмин смех.
Ты думаешь, метла, как вектор
Укажет направленье вверх?
Ты прав,
агония случится…
Но отойди и не держи!
Ведь я, как все самоубийцы,
Взахлёб считаю этажи!
24 ноября 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224174
дата надходження 24.11.2010
дата закладки 24.11.2010
поцілуй мене
скрізь
на-скрізь
день
ніч
бог
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146353
дата надходження 21.09.2009
дата закладки 21.11.2010
Мені потрібно,
щоб мене любили,
а не казали,
що люблять.
Щоб обіймали
без причини,
коли потребую.
Платили за каву
і приймали
моє відчуження.
Цілували, коли
збудять.
Мені потрібно,
щоб мене любили,
а не казали,
що люблять.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223040
дата надходження 18.11.2010
дата закладки 19.11.2010
Солодкий сон ванільно пахне,
і зігріває теплим молоком
зоря вечірня світлочахне
за сонцеотвором — вікном.
Твоя любов, твоє творіння
струмочок життєдайних сил
у сні казкового видіння
для злету все шукає крил.
Синочку, зернятко маленьке!
Простелю ковдрочку-спориш:
неначе кошеня руденьке,
на сонці муркотливо спиш!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217238
дата надходження 20.10.2010
дата закладки 25.10.2010
Яким би був наш світ без квітів?
Сумним і сірим, і пустим.
Що без краси весна і літо?
Лиш холод і печальність зим.
Ми квітами дитя стрічаєм,
Даруємо красу життя.
І квітами ми проводжаєм
В далеке й вічне небуття.
Краса і ніжність, і тендітність,
І ароматів цілий світ.
В одне з'єднались мить і вічність,
У захваті душа бренить.
Незрозумілий, незбагненний,
Неповторимий квітів світ.
Ритм нашого життя шалений
На мить він зможе зупинить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213423
дата надходження 29.09.2010
дата закладки 29.09.2010
Цілують щоки і вуста,
І очі – понад вечір сонні,
Ну, а мені найбільш близька
Цілунків розсип по долоні.
Тендітну, з обмаллю прикрас
Твоя рука притисла сміло
До спраглих вуст, як в перший раз,
Мою долоньку ніжно-білу.
А з неба мелеться крупа,
Невже вона, та сама манна?
Й долоньку стиснула рука
Твоя – напружена, кохана,
І виплекана в сотнях рим,
І виплакана цілим морем…
Коханий дотик, поміж тим,
Втрачає глузд, а з ним і сором.
І я у прірву як з небес,
У пристрасть як зі скелі в хвилю
Блакитних океанських плес
(таких, розбурханих на милі).
О, мій! Вже мій! Та в тім, яка
До приналежності нам справа?!
Коли долоньку жме рука
(у твоїй лівій – моя права).
Принаймні зараз, в цей ось час,
У червня в затіснім в полоні
Кільце – єдина із прикрас
На правій (у обох!) долоні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=81712
дата надходження 30.06.2008
дата закладки 23.09.2010
Померти, провалитися, пропасти...
Забути, заховатися, втекти...
І здерти, як наліт, огидні маски,
Спалити за собою всі мости.
Сховати голову, неначе страус,
І стерти все - натиснуть на курок.
А десь завжди сміється Мікі Маус...
А світ нехай дуріє від пліток!
Згоріти, скам'яніти, запірнути,
І підпалити пам'ять, як сміття.
Розбитися, замерзнуть, не вдихнути...
Як дошку чисту починать життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211515
дата надходження 18.09.2010
дата закладки 22.09.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.09.2010
Це просто Ти...і ніжний і спонтанний
в осінні сни прийшов сюди.
Це просто Ти ...і пристрасний,чеканний
сказав :" Будемо далі разом йти".
Це просто осінь...дика, ностальгійна...
візьми за руку сонце і веди..
Це просто осінь...наша й вільна...
кудись у небеса, кудись за мить...
Все просто так...непрохано, жаданно...
ми в Листопаді днів, облич, ночей...
Все просто так... захоплено і складно...
У темряві лиш блиск твоїх очей...
Ми просто так...рука в руці,як ніжно
шепоче листя лагідно траві,-
"Я так чекав,шукав"...-не спішно
зашурхотіло...так, як Ти мені...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157747
дата надходження 25.11.2009
дата закладки 31.08.2010
Зупини мене.Зубожілу, дику,
прокляни, пошукай, відучи
Обіймати смереку.
Далеко...
Зігноруй моє "я", моє "ти".
Мені треба Тебе щоб іти,
щоб повзти,
щоб летіти...
Покриваються попелом квіти-
в"януть,
не тамуючи крику.
Я іду до перону.
Зупини твою.
Горду, дику.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173451
дата надходження 23.02.2010
дата закладки 05.08.2010
Чарівна і свята! Пісенно-колискова!
Ти пестиш наче матінка мене.
Ти - пісня солов"я у гомінких дібровах,
Що зачарує й небо осяйне..
Чарівна і свята! Пісенно-колискова!
Цілющої води п"янкий струмок.
Ти ніжна і м"яка, джерельно-світанкова,
Повітря життєдайного ковток..
Чарівна і свята! Насправді - солов"їна!
На світі краще мови не знайти.
Ти -лагідна моя, улюблена, родинна,
Ти - незрівнянна! Сама краща ти!
Чарівна і свята! Пісенно-колискова!
Ти краща на землі посеред мов,
Тобі, тільки тобі, моя співоча мово!
Освідчуюсь в любові знов і знов..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2010
Свидетельство о публикации №11005275511
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199229
дата надходження 04.07.2010
дата закладки 03.08.2010
Пропоную вашій увазі мою "пробу пера" як перекладача :)
----- ----- ----- ----- -----
Я - жінка. Я - актриса ексцентрична,
вгадай, яку я граю нині роль.
Я - жінка. Я - володарка велична,
мені вклонялись злидар і король.
Я - жінка. Я - рабиня безталанна,
що знала лиш солоний смак образ.
Я - жінка. Я - пустеля невблаганна,
що спалить всі гріхи твої за раз.
Я - жінка. Я слабка і я всесильна.
Моє життя - зі злом жорстокий бій.
Я - жінка. Ти поводься, любий, пильно,
а раптом, стріли послані тобі...
Я - жінка. Я - жага непереможна,
я мушу все стерпіти і знести.
Я - жінка. Я - те щастя найдорожче,
котре не зміг впустити в душу ти.
Я - жінка. І тому я небезпечна.
Вогонь і лід зійшлись в мені одній.
Я - жінка. Я прекрасна, безперечно,
і в юності, і в старості моїй.
Я - жінка. І у світі всі дороги
ведуть до мене втомлених прочан.
Я - жінка. І за це я вдячна Богу,
хоч Він мені гріхів не пробачав...
А ось оригінальний вірш київської поетеси Наталії Очкур:
Я - женщина, а ,значит, я - актриса....
Во мне сто лиц и тысяча ролей.
Я - женщина, и, значит, я - царица,
Возлюбленная всех земных царей.
Я - женщина, и, значит, я - рабыня,
Познавшая соленый вкус обид.
Я - женщина, и, значит, я - пустыня,
Которая тебя испепелит.
Я - женщина. Сильна я по неволе,
Но знаешь, даже если жизнь борьба,
Я - женщина, я слабая до боли,
Я - женщина, и, значит, я - судьба.
Я - женщина. Я просто вспышка страсти,
Но мой удел терпение и труд.
Я - женщина, я - то большое счастье,
Которое совсем не берегут.
Я - женщина и этим я опасна.
Огонь и лед навек во мне одной.
Я - женщина, и, значит, я - прекрасна
С младенчества до старины седой.
Я - женщина, и в мире все дороги,
Ведут ко мне, а не в какой-то Рим...
Я - женщина. Я - избранная богом,
Хотя уже наказанная им...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176061
дата надходження 07.03.2010
дата закладки 16.06.2010
Моє ніжне щастя – то твоя долоня
І найбільша радість – коли ми в саду;
Я – твоє безсоння, ти – моє безсоння…
Ти – мене піймаєш, я – тебе вкраду…
Все моє чекання, з вірністю васала,
Серце прив’язало на міцнющий шов.
Ти мене шукала? Справді ти шукала?
А мені здається, що це я знайшов…
15.06.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195801
дата надходження 15.06.2010
дата закладки 15.06.2010