І легко падали дощі,
Немов шовки, тугі й сріблясті,
На оксамитові кущі,
Що захлиналися від шастя!
І час у хмарах загусав,
І тасував неспішно будні
В палахкотючих небесах
Поміж минулим і майбутнім!
І по малиновій траві
Текли золотопері риби,
І били птиці дощові
Крильми у сни, дерева й шиби!
І так хотілося обом
Сміятись, плакати, світитись!
Був літній Спас…
Була любов…
Йшли люди яблука святити…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442645
дата надходження 11.08.2013
дата закладки 11.08.2013
П/ара остановок.. и сойду..
О/тчий дом ничем меня не встретит..
Е/жели птенца влечет к гнезду..
З/нать, не получил тепла он где-то..
Д/умала - визит облегчит боль..
С/тук колес пульсирует у сердца..
П/ьют уста стекающую соль.
Е/дет в край родной душа младенца.
Ш/аль - подарок мамы на плечах.
И/здавна теплом её согрета.
Т/ам, куда я еду - был ..очаг..
К/ров, куда не надо брать билета..
Т/ихо у калитки постою..
Е/лью полюбуюсь у дороги
Б/оже! Здесь душа моя - в раю..
Е/ду, чтоб оставить там тревоги.
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2012
Свидетельство о публикации №112111510779
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381285
дата надходження 29.11.2012
дата закладки 13.12.2012
Що найбільше багатство, найвище добро у житті,
Ніж зіниці дітей, у майбутнє вузенький місточок?
Що є більшим од дива дитячої радості, і
Коли крихітні пальчики вас відпускати не хочуть?..
А обійми дитячі – це впевненість: все ж недарма!
Милі очка зігріють до сліз, це віконця едему.
Коли поруч із нами дитячого світу нема –
Чи тоді ми великі, дорослі, хіба ми ростемо?
Сотворити маленьке життя – от задача яка;
Не придумало небо для смертних гарнішого вчинку.
…А колись, може скоро, народиться й в мене донька,
Усміхаючись мамі і сонцю, маленька людинка…
12.06.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343548
дата надходження 12.06.2012
дата закладки 05.08.2012
Теории спасения души
Основаны на вере априори…
И все они конечно хороши,
Но почему-то все друг с другом в ссоре…
Сана́ми облечённые мужи
Напрасно наставляют нас, убогих, -
Не выдержат святые миражи
Напора современных технологий…
И каждый тянет на себя лоскут
Изъеденного молью одеяла,
А прейскурант идей довольно скуп
И жертвенных молитв сегодня мало…
Водовороты мутных новостей
Затмили все крестовые походы,
Находки изувеченных костей
Подталкивают к новому Исходу…
Чем ближе к беспределу скоростей,
Тем больше непредвиденных заносов…
Резвится мир в агонии страстей
И скоро нас совсем «оставит с носом»…
Судить, кто виноват, не мне, увы,
И здесь не мне «откапывать собаку», -
Я кое-как свои осилил рвы,
А с возрастом всё меньше тянет в драку…
Сдаётся мне – спасение души
Не в фанатичной жажде поклонений,
А в том, чтоб симпатично ворошить
Сознание грядущих поколений…
июнь 12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345870
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 02.07.2012
П-ришел курьер и мне принес пакет..
О-ткройте сами.. Там сюрприз.. Красивый..
Л-арец резной .. и белых роз букет!
Е-го прислал бесспорно.. мой любимый...
Т-яну за бант.. и чаще сердца стук..
Б-ывало так в минуты нежной страсти...
А-х Бог ты мой!! Струится из под рук!
Б-езбрежный мир парящих фей из сказки...
О-бъят цветами радуги альков,
Ч-адрой ожившей убрана гардина.
К-расивый бал.. парящих мотыльков..
И я средь них кружусь, как балерина..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2012
Свидетельство о публикации №11204165417
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330712
дата надходження 16.04.2012
дата закладки 29.04.2012
З венит январь закованными льдами,
И скрится иней, чисто перламутр.
М орозный пар, обласканный ветрами,
Н е страшен нам.. Желанных ждем минут!
И две мечты в мороз, метель и вьюгу,
Е два коснутся сумерки земли,
В который раз, влекомые друг другом,
Е динством душ, желаний и любви..
Ч ерез эфир слова любви потоком,
Е му и мне пора сказать "Пока"..
Р убахой ночь одела ставни окон,
А завтра снова буду ждать звонка..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2012
Свидетельство о публикации №112021211516
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313490
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 26.02.2012
Антологія болю. Хронічного. Вже не до сліз,
коли тіло звикає віками повзти і сахатись,
коли голод примушує бігти світ за очі з хати,
коли на роздоріжжі епох лише бруд з-під коліс.
Антологія мрій про державність. І всі вхолосту.
В нас геройства достатньо, та тільки немає героїв.
Скільки ж блазні віками ще гратимуть гетьманські ролі?
Після котрого пряника спину підставлять хлисту?
Антологія сміху – і все зі сльози до сльози.
Світ регоче над нами. Ми тішимось часом із нього.
Антологія істин. Ми мітимо стрімко у бога
і у князя з багнюки. Проте не збагнули ази.
Антологія сірості. Шоу – замінник, токсин.
О велике прання не своєї – чужої білизни.
Антологія мрій про майбутнє. Аби не запізно
почали прокидатись… бо може проклясти і син…
Антологія віри. Але розіпнемо й Христа,
якщо церква проситиме… Звісно, не наша, а та…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286970
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 21.11.2011
Боль совсем не похожа на боль,
Просто в сердце комком одиночество:
Оставляет оно мне пароль,
Оставляет своё мне пророчество.
Ему хочется очень давно,
Чтоб дышала одним с ним дыханием
И пила грусть-тоски я вино,
И нелепым жила ожиданием.
Только глупому и не понять,
Что не грустно мне с ним, ну, ни капельки.
Мне легко с ним стихи сочинять
И считать ночью звёздочки-крапинки.
О любви до утра диалог
С ним веду, забывая о времени.
Оставляю в стихах между строк
Все обиды свои и сомнения.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271321
дата надходження 21.07.2011
дата закладки 21.07.2011
С -ЛИТКОВ ИЗ МЕЧТЫ И ЛАСКИ,
Д -НЕЙ ИЗ БЕСПОДОБНОЙ СКАЗКИ.
Н -АВСЕГДА ВОСТОРГА ВЗГЛЯДОВ,
Е -ВРО СТОЛЬКО, СКОЛЬКО НАДО!
М -ОДНОЙ, БРЕНДОВОЙ ОДЕЖДЫ,
Р -АВНОВЕСИЯ, НАДЕЖДЫ.
О -ПТИМИЗМА И УДАЧИ,
Ж -АРКИХ ЧУВСТВ ТЕБЕ В ПРИДАЧУ,
Д -А ГУЛЯТЬ ПОД ОБЛАКАМИ
Е -ЛИСЕЙСКИМИ ПОЛЯМИ..
Н -АИЛУЧШИХ ОЩУЩЕНИЙ,,
И -ДЕАЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЙ!!
Я ЖЕЛАЮ ОТ ДУШИ ДОСТИЖЕНИЯ ВЕРШИН!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253148
дата надходження 11.04.2011
дата закладки 25.04.2011
Теперь в разломах линии судьбы
Всё меньше остаётся многоточий,
Всё ощутимей чувство пустоты
И дни мои все, словно между прочим.
Оттенки красок трудно различать
И запахи не так уж различимы,
Всё легче стало просто промолчать:
Зачем искать всех перемен причины?
Уходит пониманье новизны,
Непониманье раной кровоточит.
Так хочеться из пришлой крутизны
Убрать гнильё и глупость червоточин.
Так хочеться, чтоб виртуальный мир
Не заслонял собою мир реальный,
В котором каждый миг неповторим,
Пусть даже в чём-то он чуть-чуть банальный.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255407
дата надходження 22.04.2011
дата закладки 25.04.2011
Вишивала стежками я долю:
Стежка зустрічі, стежка розлуки,
Стежка радості, стежечка болю
І кохання стежина, і муки,
Стежка щастя, стежина чекання
І довіри стежина, і зради,
Стежка ніжності, стежка мовчання
І здобутків стежина, і втрати,
І стежина дитячого сміху,
Перших слів, перших кроків дитини
І стежина розради і втіхи,
Стежка помилок, стежка провини...
Вишивала проміннями сонця,
Вишивала туманом, росою
І зірками, і стиглим колоссям,
Снігом білим, дощем і грозою.
Вишивала стежину ранкову,
Вишивала над річкою кладку...
І я вишивку цю кольорову
Подарую онукам на згадку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249898
дата надходження 27.03.2011
дата закладки 25.04.2011
Я просто жінка. Просто жінка я.
П’ять букв у слові – ну куди простіше?
Я люба, я кохана, я твоя,
Я та, яка на світі найрідніша.
Сумна і ніжна. Мовчазна і ні.
Я та, якій протягують долоні…
Я палена у відьомськім вогні,
Я писана у золотій іконі…
У муках я життя тобі даю,
Зціпивши зуби, на війну пускаю.
Біля вікна задивлена стою.
Я просто жінка … і немає краю
Такій ось простоті. З ребра чи ні,
Я Єва, я спокусниця Адама.
Я та, якій присвячують пісні,
Я та, якій гукають просто «Мамо…»
Я просто жінка. Грішна і свята,
Слабка і сильна, сіра і яскрава.
Я просто жінка, просто жінка. Та,
Якій потрібно щастя, а не слава.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248388
дата надходження 20.03.2011
дата закладки 20.03.2011
Оригінал - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201060
Я люблю вас, Осене, люблю!
Покружляймо з листям тихо блюз,
розведім заграву вогняну...
Я люблю Вас, Осене, одну.
Одягніться в золотий хітон,
потанцюєм з вами вальс бостон.
Музики одвічна таїна...
Ви у мене, Осене, одна.
Тчуть тумани оксамит сивин.
Ми ще з Вами, Осене, на Ви.
Я устами Вас ще не торкнувсь -
тільки вітер та осінній блюз...
Залишуся з Вами віч-на-віч,
вкриє поволокою нас ніч.
В темнім небі місяць нам сплете
зоряне мереживо руде...
Пірнемо під ковдру темноти,
станем з Вами, Осене, на "ти".
Небо наш благословить союз.
І звучатиме на вітрі тихо блюз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243870
дата надходження 27.02.2011
дата закладки 08.03.2011
Оригінал - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200681
Прощальний вечір.
Час дощу
наснив останню зустріч з вами.
Крізь сум, не мовлений словами
вчувалося: не відпущу…
Краплини падали - весна…
Весна устами шелестіла,
що спрагло так спивали тіло.
Безумство? Щастя? - хто те зна.
Душа злітала ген увись,
дощинками униз летіла,
і холодила грішне тіло,
щоб згадувать цю мить колись.
Колись – у вечори без вас,
як в тишині місяцеокій
весняний вечір збудить спокій,
щоб наспівать зорі романс.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245775
дата надходження 08.03.2011
дата закладки 08.03.2011
Оригінал - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238317
Засівала зима поля,
Мерехтіли сніжинки білі.
Та здалося мені здаля –
Білі птиці спочити сіли.
Небо сіяло білий сміх,
Дарував мені січень ласку.
Ніжним дотиком рук твоїх
Він повів мене в сиву казку.
П-в
Білий сніг за моїм вікном,
Розливається тиша садом.
Білі птиці крилатим сном
Принесли в мою душу свято.
Білі птиці крилатим сном
Принесли в мою душу свято.
Загубились в твоїх очах
Сни зимові і тихий спокій
Білих птиць голоси звучать
Через пам’ять і через роки.
А на вікнах горить герань –
Ніби серце моє гаряче.
В білосніжну зимову рань
У саду моїм скрипка плаче.
Заплітала зима косу –
Срібні нитки вплітала в пасма.
В грудях вогник живий несу,
Що і в бурю лиху не гасне.
Зустрічай мене там, де сни
Заколисують зорям вії,
Де від осені до весни
Мріє доля про крила білі.
-----------------------
Приношу вибачення автору чудового вірша - скоротив авторський варіант тексту приспіву.--
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242758
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 08.03.2011
***
Прийду до тебе променем у ліжко,
не дам доспати, додивитись сон.
Читай мене, гортай мене, як книжку…
І хай уже сигналять у клаксон,
а нам нема коли – вчимо напам’ять
вуста, коліна, пальці, голоси…
Прийду до тебе променем, що спалить.
А ти, здається, й душу віддаси.
Візуальна та звука версія вірша:
http://www.youtube.com/watch?v=BX3jZ4EbYrk
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245084
дата надходження 05.03.2011
дата закладки 05.03.2011
Перепливти. А як перепливти
ріку мені, коли забракло сили?
Без броду. Широчінь. Стою на схилі
і виглядаю берег. Той, де ти.
Попалено мости, а я іще
в надії, що любов буває вічна.
Чи доживу до криги і до січня?
А як зима прийде лише з дощем?
А що, коли і не згадаєш ти
ім’я мого, і слів, що поміж нами
лягли закляттям? Чи лише рядками
і римою у віршах? Прагну йти!
Летіти! Обернутися умить
голубкою. І щоб на підвіконні
збирати крихти з рук твоїх холодних...
Чому так серце ниє і щемить?
Чи не тому, що інша у вікні?
Усміхнена, годує сиве птаство...
Тобою коронована на царство
у серці. Боже, як болить мені!
Чому ж не розірве? Живе чому?
І серце, і любов у хворім серці?
Закляття слів ачи закон інерцій?
Переживу... себе... себе саму...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245082
дата надходження 05.03.2011
дата закладки 05.03.2011
Я на огонь твой ярким мотыльком
Летела. Ты же не заметил.
И птицей с переломанным крылом
Я билась в окна на рассвете.
И каплями осеннего дождя
Стучалась в ставни безоглядно,
И ветром летним, по щекам скользя,
Тебя я целовала тайно.
Я тенью за тобою следом шла,
Туманом нежно обнимала
И не заметила, что я до тла
Любовь свою тоской сжигала.
Мне стало скучно рядом быть с тобой,
Быть мотыльком, туманом, ветром...
Жизнь показалась мне такой пустой -
Я прошлогодним стала снегом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241844
дата надходження 18.02.2011
дата закладки 18.02.2011
Морозы взяли в блокаду
Мой маленький тихий город.
Он в кружеве снегопада
Неузнаваемо дорог.
Нежный ажур силуэтов
Лунным подсвечен блицсветом.
Бродит озябнувший ветер
Городом вновь до рассвета.
Улицы в красочных масках,
Ветер слагает им рифмы.
Город мой — старая сказка,
Эхо прекрасной молитвы.
Стал он таким незнакомым,
Грустным и нежно-печальным.
Белозаснеженным, новым,
Звонким звенящий молчаньем.
В этом молчании нежность,
В нём же восторг удивленья,
Даже величия вечность,
Даже и вечность мгновенья.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233867
дата надходження 09.01.2011
дата закладки 03.02.2011
Услышал, как изголялся в пошлых оскорблениях над памятью Б.Ельцина, А. Проханов в передаче "Особое мнение" на RTVi и вспомнил текст написанный в1995 году
Пигмеи – мы
великих пинаем после смерти,
тирану можем плюнуть
в портретные глаза
и гению в могиле,
ехидно взглядом смерив,
вполголоса, трусливо,
мы можем – «дрянь!» – сказать.
Такая наша сущность
бездарностей и быдла,
кухарок бесталанных
и сукиных сынов,
строителей в Советах
кощунственного быта,
рушителей вселенских
божественных основ.
Низвергли в бездны души,
оставив ум марксизму.
Запутавшись в догматах
словесной ерунды,
шли семь десятилетий
навстречу коммунизму
под руководством партии,
не чувствуя беды.
Дошли.
Пришли к финалу.
И ужасом объяты –
всё мерзкое и грязное
наверх нахально прёт.
Народы перессорились,
все принципы распяты,
в стране всё разворовано,
и обнищал народ.
Ничто теперь не свято.
Убиты Мень и Листьев.
В Чечне разрушен Грозный,
и нет конца войне.
И по земле Российской
кровь будет долго литься
пока все вурдалаки
не захлебнутся в ней.
Не будет в мире счастья
пока из душ пигмейство
и чувство раболепства
не вытравим мы сами,
и всё людское племя
мы, как одно семейство,
увидеть не сумеем
открытыми глазами.
9.10.1995.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238610
дата надходження 03.02.2011
дата закладки 03.02.2011
Вот семечек кулёк и плошка шелухи,
Вот рот, жующий отшелушенное семя…
Кулёк и плошка – это люди и стихи,
а Рот, всего скорее – это Время.
(Юрген Пті)
Насіння, карти, доміно
потрібні, щоби приховати
відсутність вартісних думок
і щоби якось час вбивати.
(В.О.)
-----------------------
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215082
дата надходження 08.10.2010
дата закладки 05.01.2011
Я так мало знала о любви,
Ничего я о любви не знала.
Только верила словам чужим
И слова чужие повторяла.
Я боялась ярких мыслей, снов,
Оглянуться как бы ненароком.
Промелькнула тень. Меня любовь
Обожгла своим дыханьем лёгким.
Я так мало знала о любви…
Может быть, с тобой боялась встречи?
Прошептала ветру: «Позови».
И озябли почему-то плечи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225442
дата надходження 30.11.2010
дата закладки 30.11.2010
Упреки тучами, обиды стенами,
Грозились вскрытыми сердцами-венами.
Кричали, пенились, метали стрелами,
Словами черными, стихами белыми.
Потом сцепились вдруг. Когтями, взглядами.
И покатились вниз двумя разрядами.
Вдохнули запахи… Коснулись кожею…
И ярость сделалась ненужной ношею.
Взлетели птицами. Луной аукнули.
Уснули, голые…
И стены рухнули.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225185
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 29.11.2010
Я вірю, що світло
ще променем хитрим проб’ється
У сірість буденну, де
Час вже не лікар, а кат.
У світі ілюзій
Тепер уже все продається!
І, треба ж, буває, що й душу дають напрокат.
Беріть же, недорого!
Бачте, в хорошому стані.
Вчиняють за неї нікчемно відверті торги.
Вам точно підійде, приміряйте душеньку, пані!
Футлярчик зі шкіри. А блиск?
То мабуть від фольги…
Беріть! Вона тиха.
А може і зовсім мовчати.
Носіть обережно бо має тоненькі краї.
Ось зиркають в душу
Очима куниці дівчата.
До рук приміряють, як дві рукавички її.
Були ж бо часи,
Небувало святішого храму,
Як тої душі невичерпна довіку криниця!
А нині лежить вона серед
Блискучого краму (у роздріб і оптом)
На довгих потертих полицях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181345
дата надходження 02.04.2010
дата закладки 13.10.2010