Сидить гуцул біля річки,
Палить собі люльку,
Милується на смерічки,
Вудить якусь тюльку.
Раптом чує - хтось до нього
З розпачем гукає:
"Ой, спасите, ради Бога,
Тону, утопаю!"
Знову галас, лемент, крики:
"Помогите!" - й стихло...
Гуцул пішов, сів на штреку
Й каже:"Оце лихо!
Може, піти б подивиться?..."
Й тихо в вуса мовив:
"От, здавалося б, дрібниця...
А настрій - чудовий!..."
***
Примітки:
Автор - не гуцул, прохання не ототожнювати ліричного героя з автором.
Ідея: з анекдоту, почутого в телепередачі "Анекдоти по-українськи"
Штрека (місц. діалект) - залізнична вузькоколійка, прокладена зазвичай попри річку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174726
дата надходження 01.03.2010
дата закладки 30.03.2011
В Москве дни дружбы Украина проводила,
концертом сводным завершая торжества.
Ведущая из Киева внезапно заболела
и функцию свою москвичке отдала.
Но вот беда – программа не на русском,
на украинском напечатана была!
С тоскою смотрит на неё артистка:
«Язык сломаешь! Ну, хохлушка, подвела!»
«Вэсэла пісэнька» с натугой прочитала,
Глаза округлились, а объявлять пора!
И вот уверенно под громкий хохот зала
«Висела писенька» она произнесла!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196474
дата надходження 19.06.2010
дата закладки 30.03.2011
Рік Новий загляне скоро на поріг,
Ялиночка прикрасить наші душі:
Тому бажаю, щоб у кожен бік
Грошей побільше напихати друже!
Щоб рими сипались Тобі щодня
І геніальність плескотіла аж по вінця
Та тексти кілометрами росли за дня,
Ще б виросли ураз амурні крильця!
Щоб руки не томилися тримать перо
І ясність в голові постійно зріла -
Тобі снаги, уміння і зірок
І щоб ця творчість вічністю горіла!
30.12.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232160
дата надходження 30.12.2010
дата закладки 31.12.2010
Уважаемые Поэты!
К сожалению, вынуждена сообщить, что мы слегка переоценили свои силы, поэтому на данный момент фестиваль отменяется.
Спасибо всем огромное за проявленные интерес и участие, надеюсь, в будущем все же реализовать эту затею именно на том уровне, на который мы претендовали изначально.
С уважением,
Екатерина Карпова.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225918
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 15.12.2010
Милый мой МИО?
Где же ты, МИО?
Разве ты - МИО?
Нет я не верю!
Где твои крылья?
Что за обрубки?
А на теле раны,
Словно от ружья.
Разлетелись перья
По миру
Обрезанные
Вызывать аллергию у тех,
Кто любит
Убивать мечты,
Чтоб они чихали
Когда руки тянутся к ножницам,
Чтоб они ходили запухшие
И о нужном (возможно) думали.
Ну а как же раны кровавые?
О, бедный мой МИО,
Мой Идеальный Образ
Как жаль,
Что тебя расстреляли
Те снисходительные,
Полные презрения
Глаза
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210719
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 13.09.2010
Трояндою в замріянім садку,
Серед подруг петуній,айстр і сальвій
Бабине літо водиш у танку
В осіннім вальсі вересневих барвів.
Як звать тебе , красуне чарівна?
Яке ім"я у пахощах сховала?
"Їх так багато, ну а я одна!
Наташа, Ната, Наталі, Наталя."
В різномаїтті квітів і імен,
Наталка, Наталина, Таля, Пташка,
Тебе вітаю в цей святковий день,
З днем Ангела, Наталочко - Наташка!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209874
дата надходження 08.09.2010
дата закладки 11.09.2010
[img]http://s017.radikal.ru/i440/1502/f0/5fc9ec08386a.jpg[/img]
Ти ранком проводиш мене до дверей,
І кажеш тихесенько:"З Богом!"
Вертаюсь з роботи, і вже з-за дерев
Я бачу, стоїш за порогом.
Ти можеш нічого мене не спитать,
Мовчати навчилася з часом,
Бо вмієш усе по очах прочитать
І знатимеш правду завчасно.
Сховаєш у собі мій смуток і свій,
Поглинеш і біль, і тривогу,
Не плачеш, що важко це нести самій,
Ніколи не ждеш нагороду.
Невдячність скувала серця поколінь,
Сприймалося все як належне,
І вже твої внуки зіп'ялись з колін,
Відчули свою незалежність.
А ти своє серденько ділиш на всіх,
Не кажеш, що вже утомилась,
Рідненька, прости нам щоденний наш гріх!
Живи! І даруй свою милість.
Висловлюю щиру подяку автору мелодії нашому шановному
поету-барду Віктору Ох за чудовий музичний супровід!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207352
дата надходження 23.08.2010
дата закладки 24.08.2010
Питає дядько в черзі продавців :
"Чи можу я у вас купити яйць? Ой, ні - яйців!"
А в черзі зразу сміх, веселий гам,
Кричать йому -:"Яєць!" і тут, і там!
Подяка дядька лине аж до неба:
"Ой, люди, дякую, що вчасно підказали,
бо міг би з дуру взять зовсім не те, що треба!
Ото ж мені б від жінки перепало!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207326
дата надходження 22.08.2010
дата закладки 24.08.2010
Коли у небо Прапор Наш злітав,
Горіла ув очах палка надія,
Здавалося, що всіх він об'єднав!
Пакт Незалежності... Яка подія!
Та мабуть марним був отой політ,
І досі сумніви терзають душу,
Живем без зміни два десятка літ,
І боляче, що визнати це мушу.
В боргах пов'язли з голови до ніг,
Ніхто ні в чім не визнає провину,
І роздирають нас на захід й схід,
О Боже, збережи мою Вкраїну!
З'єднай нам душі, щоб могли навік
З руїн підняти ми свою Державу,
І розлучити нас ніхто не зміг,
Й у шані Прапор пронесли по праву!
"СЛАВА УКРАЇНІ!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207466
дата надходження 24.08.2010
дата закладки 24.08.2010
Любімо світ (муз., сл., аранж., вок., - Шевченко М)
1
Літо пала - випалює,
Аби вже та осінь - та й швидше!
Кожен, хто літа не схвалює,
радіє все рідше та й рідше.
Де ж ота райдуги брама-край?
Де ж ота хмара з дощем, далека...
Тим, хто не любить - нестерпна спека,
а тим, хто кохає - рай!
Приспів:
Любімо світ! Взаємністю віддячить.
Хто в серці носить лід - той дяки не побачить.
Забудь образи, сонцю посміхнись,
Та й до своїх коханих пригорнись.
2
Ось і зима з тріскучими,
Срібні на шибках квіточки.
Як же морози замучили!
Де ж те спекотне літечко?!
А двоє стоять на майданчику,
Він їй в долоні хукає.
Юні серця стрибають воланчиком,
Жаром у скроні стукає!
Приспів 2 рази
P.S. перепрошую за якість - перша версія, сира і необтесана...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204166
дата надходження 03.08.2010
дата закладки 20.08.2010
А у нас - в квартире газ!
Он уже замучил нас!
Началось неплохо -
ели суп с горохом...
Дальше страшно вспоминать -
нас в квартире целых пять
и вздувает всем живот!
Вот...
Эй! Кончайте хохотать,
а не то газну опять!
А у нас - водопровод
поломался и текёт!
Стали мастера искать -
говорят :"Ушёл бухать!"
Чей-то день рождения ...
Что за наваждение!
А у нас сегодня кошка
родила вчера котят!
Котята выросли немножко
и дружно гадят - где хотят!
Как микробы те котята,
ну а гадят - как слонята!
И в квартире писк такой -
хочешь плачь, а хочешь вой!
Ой! Бросаю сочинять-
нужно мчаться убирать!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206472
дата надходження 18.08.2010
дата закладки 19.08.2010
Давай потанцюємо, панно,
у пахощах цвіту.
Повільно і ніжно.
Обнявшись, народимо вальс…
Ви скарб мій найбільший.
Єдина у цілому Світі.
То ж хай він сьогодні
Цю ніч подарує для нас…
Ми серцем до серця
Кружлятимем Замком у танці.
Зіллються в молитві
Над липами спраглі вуста.
І хай нас розбудять
Пісні солов’їні уранці,
Бо Ви – найдорожча,
Бо Ви – найрідніша.
Ви – та…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206228
дата надходження 16.08.2010
дата закладки 17.08.2010
В моём сердце не гаснет надежда -
может быть ты назначишь свиданье?
Может буду я счастлив, как прежде?
Опостылело мне ожиданье!
Каждый день мой наполнен звонками,
долгожданный предвидя ответ,
я живу лишь о встрече мечтами,
а в ответ слышу:"НЕТ"! Снова нет!
Лишь тебе я, мой друг, доверяю,
только ты - радость, счастье, надежды!
Без тебя я смысл жизни теряю -
не поймут меня только невежды!
Рук твоих волшебство, ясность взгляда,
мудрость жизни - как это мне надо!
Без тебя - жизнь нелепый блокбастер!
Позвони же скорей, АВТОМАСТЕР!!!́́́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206109
дата надходження 15.08.2010
дата закладки 17.08.2010
* * *
Писатиму вірші,
вони посміхнуться,
покину писати,
впадуть, розіб’ються;
як думи мої,
що неначе зникають.
І я все не знаю,
і вони все не знають;
як моя душа,
що б’ється, мов птах,
померла б давно,
ще й у всіх на очах;
як серце моє,
що живе і кохає.
Це знає лиш ВІН
і душа його знає;
як погляд у сні,
що будить у ночі.
Не дивний цей сон,
лиш чудні ті очі;
як дім рідний мій,
за ким лиш тужити,
і постать коханого,
з яким хочу жити,
як наших два серця,
що міцно кохають,
й кохатимуть вічно.
За що? Самі знають!
Тому і кохають.
08 липня 2002 року
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123244
дата надходження 25.03.2009
дата закладки 09.08.2010
Батько
Одиноких
Грішників
Цілує
Енну кількість разів,
Людяність знаходить в камінні,
Юродивих обіймає за плечі
Біль ділить на двоє,
Одиноких веде за руку.
Він біля тебе - озирнись!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204914
дата надходження 08.08.2010
дата закладки 09.08.2010
Это было недавно, это было давно.
Захлебнувшись от счастья, распахнул я окно,
хохоча , как безумный, ликовал: "Наконец!!!
У меня дочь родилась! Ай, жена, молодец!"
Как мы этого ждали, как об этом мечтали!
Как планировать пол не шутя изучали:
лунный, солнечный цикл, циклы крови, диета,
очень тщательно мы изучали про это.
Наслаждаясь ,кормили, пеленали, купали,
чинно, важно с коляской, как павы гуляли,
чтоб не сглазили - фиги украдкой давали,
песни пели и сказки дочурке читали.
Ждали первого шага, ждали первого слова:
"Мама? Дед? Баба? Папа?" Спорим снова и снова.
Первый зуб, диатезы, бессонные ночи,
на работу идёшь – хочешь спать, нету мочи!
Не успев оглянуться , в детский сад оформляли,
ещё миг – в первый класс гордо банты вязали.
Первый, пятый, девятый – и уже выпускной…
Ну, куда же ты, время? Не лети так, постой!
Неужели недавно была ты малышкой,
и тебя убедить можно было пустышкой?
Счастье наше! Для нас навсегда - ты малыш!
И как каждый малыш иногда ты шалишь-
то без шапки уйдёшь, то попозже придёшь,
то диетою маму пугать вдруг начнёшь.
Больно очень всегда, если дочь не поймёт,
нагрубит и обидит, немножко приврёт…
Только всё это мелочи – ты ведь растёшь,
ещё чуточку – всё непременно поймёшь!
Ты поймёшь – нет на свете важней ничего,
чем родительский дом, нет роднее его!
Где бы ни была ты, кем бы ни была ты,
находясь на Олимпе заветной мечты,
будь всегда человеком и помни о том,
что в любую минуту, и ночью , и днём
ждёт с любовью и верой родительский дом.
С. Голоскевич.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193357
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 04.08.2010
Потрібна річ
Телефон наш «домашній»
потрібен для тОго,
щоб можна «мобільний»
відшукувать з нього.
**********
Можеш не хвилюватись
– Скажи, в цих ковбасах варЕних, буває,
шкідливих, страшних ГМО-продуктів немає?
– Нема взагалі там продуктів, повір!
Тільки крохмаль, сіль, барвник і папір!
**********
Купити ліверку
Чоловіка просить жінка
взять собаці ковбаси.
– В нас нема собаки, Нінко!
– Ти не гавкай, помовчи!
**********
Підходяща гра
– Татко! Прийшов! – дітлашня обступає. –
Ти з нами гратися будеш чи ні?!
– У «мавзолей» хіба що зіграєм.
Я буду – Лєнін, а ви – вартові.
**********
Пізнай себе
Почуй про сЕбе усе чисто
у виразах суворих –
свою кандидатуру вистав
на виборах чергових.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196284
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 04.08.2010
"На яхті гуляла з бойфрендом я вчора.
Чудовий був день. Ще чарівніша - ніч.
У нас з ним була романтична вечеря.
Лиш зорі і місяць. І ми - віч-у-віч."
"А чий то бойфренд був? Бо твій же, Лауро,
Не має ні яхти, ні навіть „Порше”."
"З твоїм, Маргарито. О, як же?.. Раулем!
Мене запросив він з собою." "Невже?
І ти не злякалась морської хвороби?
Тебе ж заколисує в морі." "Та ні!
Обоє - досвідчені. Все було добре -
І він так відважно освідчивсь мені..."
28.07.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203116
дата надходження 28.07.2010
дата закладки 04.08.2010
Дві білявки на концерт
Пішли у суботу,
Де в антракті на десерт
Роздивлялись ноти.
В гардеробі поміж пальт,
Розмовляють мило,
Як зіграли скрипка й альт -
Аж язик втомили.
Ось питає одна: "Кет,
А скажи, подруго,
Що більш любиш - менует
Чи рондо та фуги?"
Та надовго змовкла Кет,
Як води в рот взявши:
"Рондо, фуги, менует..."
Відповідь, як завше:
"Ой, Аліно, не крути -
Менует - я в курсі.
Але рондо - це куди?
Щось свербить у вусі..."
17.03.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177985
дата надходження 17.03.2010
дата закладки 03.08.2010
От й дочекались кари із небес!
Та робим вигляд, мов не зрозуміли.
Боротись з лихом буде еМеНеС -
Ми ж грішимо направо і наліво.
На потепління списуєм гріхи,
На земні цикли поділили совість,
А що життя до страти прирекли,
Продали віру - мовчимо натомість.
А нащо говорити те, що є,
Як за одним гріхом сплітаєм другий?
Що найрідніше - хутко продаєм,
Що найсвятіше - топчем, недолугі.
Бо поклоняємось грошам, а не Христу,
І молимось на золоті кишені,
Забули першу заповідь просту:
«Нехай не буде більш богів, крім мене!»
Та мало нам, що молимось самі -
Своїх дітей ізмалку приучаєм.
Кому ми молимось? Грошам, чи сатані?
А потім на природу нарікаєм!
Он у сусідів вже горять ліси,
Горять хати, поселення страждають.
Досяг той дим вже Києва з Москви,
А диму без вогню то не буває!
А ми радієм, що взяли кредит,
Що ненароджених уже продали в рабство -
Ото Господь й проводить аудит,
Одумайтесь, вельмишановне "братство"!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204008
дата надходження 02.08.2010
дата закладки 02.08.2010
Б ажання злитись воєдино, віддати разом душу й тіло
У мить змело всі перепони, вагання, сумнів, людський гомін,
Л ише жага і спраглі губи заслали світ, вели до згуби,
А би удвох на всі віки, шалено плинули думки
Т а в загадкову невагомість - відчути тіл своїх невтомність,
А в ній у вирій до зірок злітав кохання, наш, танок
Н естримний, жадібний, бурхливий як океану пінні хвилі,
І ми забули, ніч чи ранок, незчулись, як застав світанок.
Ч асу забракло, певна річ та ти згадай - була та ніч!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203671
дата надходження 31.07.2010
дата закладки 02.08.2010
Працюючи над цією роботою
я опирався на власні роздуми,
та на японське вчення
духовного вишколу Нінпо-Міккьо.
Деяка частина матеріалу взята
з попередньої моєї роботи:
"Неонатурфілософія.
Шлях Осягнення Істини"
Автор.
В широкому розумінні будови людини, вона має п’ять елементів, котрі представленні в ній як в енергетичній так і в матеріальній будові. Ці елементи – це Пустота, Вітер, Вода, Земля, Вогонь.
Пустота (Об’єктивна) – це перш за все енергетичний елемент, в його склад входить центр свідомості, та центр душі. Центр свідомості складається з свідомості та підсвідомості. Центр душі – з душі, серця, та духу. .
Свідомість як тонке тіло складається з вітру. Саме завдяки цьому елементу, розум, що знаходиться в свідомості, має можливість виражати думки, наче подув вітру. Вони роблять свіжішою та могутнішою людину. Саме завдяки елементу вітра, в людині, як пориви вітру виникають емоції.
Підсвідомість – це вітер в стані спокою, котрий можна завдяки зусиллям душі та свідомості розворушити.
Душа – являє собою елемент пустоти (суб’єктивної). Саме в цьому тонкому енергетичному тілі закладені частинки всіх інших частин тонкої енергетичної природи людини. Саме вона, і тільки вона здатна керувати всіма іншими складовими тонкої людської природи.
Серце – це вогонь. Всі почуття, що палають в людині це завдяки елементу вогня.
Дух – являє собою елемент землі – зібраний до купи він є просто не пробивним як утрамбована земля. Коли людина слабка – її дух розсіяний, і він є подобою рихлої землі, котру кожен може взяти в свої руки.
Енергія Тіла – являє собою елемент води. Що в своєму істинному, гармонійному стані робить людське тіло міцним та здоровим – завдяки своєму плавному протіканню в меридіанах тіла.
Одже, тонка енергетична будова мікрокосму людини складається з: Душі (власне Душа, Серце), Свідомості (Свідомість, Підсвідомість), Духу та Енергії Тіла. Всі ці енергетичні центри можна умовно узагальнено назвати Душею в широкому розумінні. І в цьому широкому розумінні Душа (як і власне Душа) являє собою елемент пустоти, що включає в себе всі інші елементи.
Окрім вище названих енергетичних центрів існують й інші центри, котрі являють собою зв’язуючий пласт тіла з Душею (в широкому розумінні), що також складається з першоелементів: Землі, Вітру, Вогня та Води. Весь цей пласт є підконтрольний Душі. В повсякденному житті він має різноманітні зовнішні прояви.
Так, Земля в своєму прояві примушує людину схилятися до стабільності в своїх вчинках та відчуттях. Під її впливом людина відчуває міцність свого тіла.
Вода робить людину текучим й мінливим в своїх вчинках та в внутрішньому відчутті.
Під впливом елементу Вогня людина стає енергійною, динамічною, що спонукає її до постійного руху, як у внутрішньому (емоційному й розумовому), так й у зовнішньому аспекті існування.
Під впливом Вітру людина максимально відчуває свій інтелект, в ньому на максимальному рівні відкривається його дружелюбність. Цей елемент впливає на формування мудрості людини.
Щойно описаний пласт є впорядкованою структурою центрів першоелементів. Як вже відзначалось – він підконтрольний Душі (в широкому розумінні). Від нього відходять енергетичні канали (меридіани), по яким протікає Тілесна Енергія (енергія фізіологічного існування людини). Саме ж тіло (точніше фізіологічна будова), також складається з першоелементів.
Першоелемент Земля – зуби, кістки, м’язи й інші тверді органи.
Першоелемент Вода – кров, лімфа...
Першоелемент Вогонь – являє собою метаболізм; він відчувається теплом що виділяється тілом.
Першоелемент Вітру пов'язаний з диханням і проявляється саме у процесах дихання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171541
дата надходження 12.02.2010
дата закладки 29.07.2010
У нас, ще з давніх літ всі кажуть недарма,
Півсвіту скаче, а півсвіту плаче.
Тому, мабуть, на світ у мене зла нема,
Хоча, насправді, все скоріш інакше.
Яка то мука, бачить світ лише з вікна,
Й ловить повітря крізь вузьку щілину,
Між мною й ним з'явилась ця глуха стіна,
Що розділила все наполовину.
Півсвіту за вікном, де сміх і гріх разом
Віншують рух, святкують без упину.
Півсвіту - тут, в душі панує тільки злом,
Бо є живим лише наполовину!
Не стільки того світу, кажуть, що в вікні.
І правда ця гірка, бо кожну днину
Лише торкаюся, як трунку я стіни,
І з відчаю сплітаю павутину.
А світ ось поруч, ти лиш руку простягни,
Такий близький, водночас і далекий,
Та це для тих, хто п'є життя сповна, для них,
Для всіх, а не безтілого каліки.
Молюсь, душевний біль виплескую сповна,
Я віру, і добро у серці маю,
А чаша повниться й далеко ще до дна,
Та я проте надію не втрачаю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202361
дата надходження 23.07.2010
дата закладки 29.07.2010
Лише один дзвінок -
і зникла тиша.
Отриманий урок
кладу у нішу.
Хто зна, до небуття
ще скільки років?
І скільки ще життя
дасть цих уроків.
Лиш кілька слів - місток?
Чи знову - прірва.
Я плетиво думок
із серця вирву.
Загою рану співом,
життя відчую.
Як кілька добрих слів
твоїх почую.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188131
дата надходження 06.05.2010
дата закладки 29.07.2010
Суєтність нашого буття,
То все вторинне почуття.
Первинне - маємо любов,
Що так бентежить нашу кров.
Й за для неї ми готові
Віддати все на знак любові,
Яка є помислом життя,
Твірцем душевного сум'яття.
І нас не спинить каяття,
І розпачу душі чуття.
Якщо єднає нас кохання
Палке, до самозабуття!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187903
дата надходження 05.05.2010
дата закладки 29.07.2010
Хто не знає Фомюка?!
Це фiгура , ще й яка!
Справами керує вмiло,
бо ж душа болить за дiло -
без швидкої допомоги
ми в лещатах у тривоги,
наче дичка край дороги -
хто захоче, той скубне,
так нас i недуга гне!
Тож надiя, ще й яка,
на бригади Фомюка!
Хто не знає Фомюка?!
Це людина, ще й яка!
Якщо на душi тривога,
або вдаль лежить дорога,
чи потрiбна допомога
будь коли, чи будь яка -
то згадайте Фомюка!
Хто не знає Фомюка?!
Компетентнiсть, ще й яка!
Вiн за справу не вiзьметься,
якщо в нiй не розбереться
так сказать вiд "а" до "я".
Це не вигадка моя,
так воно насправдi є,
тому й успiх бог дає.
Хто не знає Фомюка?!
В нього дача, ще й яка!
Дача - дiло непросте,
в нього там таке росте!
Як банани огiрки,
помiдори - як бики,
наче сливи - виноград,
сливи - завбiльшки з томат!
Квiтiв безлiч на виду,
як в ботанiчному саду!
Он височенна юка
квiтує гордо, злюка.
Гладiолусiв парад
прикрашає дивний сад.
Зелень стрижена газону
кличе в заповiдну зону,
скрiзь дорiжки iз бетону
нас ведуть, як по перону .
Збоку велетнi-горiхи
листям чиркають об стрiху ,
матiоли аромат
накрива чудовий сад.
Ну не дача,а музей,
де завжди натовп людей,
i усi цi люди знають,
як гостей тут зустрiчають!
Тут завжди знайдеться чарка,
а до чарки добра шкварка,
оселедець, ковбаса,
ветчина, пиріг, хамса,
помідор і огірок зі своєї грядки,
чай з меліси на десерт –
словом, все в порядку!
Хто не знає Фомюка!
В нього баня, ще й яка!
Коли йдеш до нього в гості,
можеш так напарить кості,
що хвороби зникнуть вщент –
треба щось казати ще?!
Хто не знає Фомюка!
Це мужчина - у-ха-ха!
Скiльки потайком зiтхало,
скiльки гiрких слiз упало,
поки Зоя не прибрала
до своїх тендiтних рук.
З нею в злагодi i ласцi,
наче принц у добрiй казцi
розквiта мiй кум Фомюк.
Залишилось лиш додати –
щастя й долі побажати,
щоб судьба була удала,
вдача щоб не полишала,
щоб здоровя прибувало,
щоб багатство не лишало,
успіх щоб ішов до рук!
Здраствуй, кум і друг Фомюк!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197462
дата надходження 24.06.2010
дата закладки 26.07.2010
В салоне техники шикарная блондинка
вопрос небрежно консультанту задаёт:
«Скажите, я смотрю у вас новинка?
Меня интересует телефончик – тот и тот.
Дизайн красивый, и дисплей огромный,
и выглядят гламурненько весьма!
И прайс, смотрю, довольно скромный…
А чем разнятся телефоны эти два?»
В губах едва сдержав усмешки веер,
красавице ответить парень рад:
«Вот этот синий – это МР3 плеер,
а красный - это фотоаппарат!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195489
дата надходження 13.06.2010
дата закладки 26.07.2010