Хлюпнула осінь багрянцю
В літній притишений сад.
Клич мене, серпню, до танцю
В цей вогняний маскарад!
Пишні оливкові крони
Вкрив золотавий пилок,
Листя, неначе дублони,
Жевріє поміж гілок.
Зранку молочні тумани
Пряжить вологий ефір,
Лускають стиглі каштани,
Гепають на кашемір.
Яблук медові плафони
Сіють лелітки дрібні...
Скирти вляглись, мов бізони,
На обгорілій стерні.
Поле поголене гладко,
Серпень щетину зібрав...
Хто ти, руденьке хлоп'ятко
В купелі пряних отав?
Первісток осені? Промінь,
Вкраплений в пізні листи?
Серце в раптовій судомі
Скапує медом густим.
Сонце мольфарить над лугом,
Крильця лоскоче джмелю...
Будь мені, вересню, другом
Й тим, кого щиро люблю...
Тим, хто не тішився цвітом
В буйному морі весни,
Всім, недолюбленим літом,
Вколеним жалом війни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519453
дата надходження 25.08.2014
дата закладки 25.08.2014
Ще крок до перемоги, мій народе,
Один лиш крок, але який важкий!..
Нема шляхів широких до свободи,
Лише тернисті і вузькі стежки.
Ще подих до омріяного волі!..
А поки задихаються в димах
Твої калини, верби і тополі,
Твої багряні маки у житах...
А поки кров'ю скроплена землиця
Щодень палає в лютому вогні
І роздирає грізна блискавиця
Блакить небес. І гинуть у борні
Твої сини за правду незбориму,
Бо голос крові праведний не вщух!
Під обстрілами в гіркотинні диму
Гартується незламний їхній дух.
Ще крок до перемоги, ще лиш подих,
Одне зусилля – хай і надважке –
До справжньої свободи, мій народе,
Бо згине зло лукаве й нетривке!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519313
дата надходження 24.08.2014
дата закладки 25.08.2014
Сьогодні ще один став журавлем…
У синю вись піднявся за братами,
Лишивши по собі болючий щем,
Прощався із землею над житами.
Лети від нас, журавлику, лети,
Як символ віри, честі та свободи,
Неси свою любов через світи
До України-неньки до народу.
Змахни крилами в голубій імлі,
Твоє «курли» впаде на нас сльозами...
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ НА ЗЕМЛІ –
Вони стають у небі журавлями!!!
[b]Максим Вікторович Вербовий (16.07.91 - 15.07.14). с.Олексіївка Бобринецкого р-ну. СЛАВА ГЕРОЮ!!!!![/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511793
дата надходження 16.07.2014
дата закладки 19.07.2014
Гусне спека яблучним сиропом,
Смалить сонце кучері беріз,
З дня у день мандрує автостопом
Юне літо з купою валіз.
Модні джинси, кепка, мокасини
Із квітковим принтом — супер стиль!
Миготять вітрильників чуприни
В бірюзі шовкових море-хвиль.
А у літа — бронзова засмага,
Мерехтливі стразики в очах!
Вітерець, закоханий стиляга,
Причепивсь до літа, мов реп'ях.
Дражнить струни сонної гітари,
Щось мугиче лагідне під ніс...
Начепивши модні окуляри,
З чередою напханих валіз
Знов мандрує літечко русяве
Там, де море — чиста бірюза,
Де толочить викохані трави
Спересердя вершниця-гроза...
Де шумлять грайливі водоспади,
Скелям білять голі кістяки,
Де на плитах кінчиком помади
Хтось послання пише у віки...
Де пісок пилюкою із міді
Прилипає до вологих п'ят,
Де гасає липень на боліді,
Розвіває платтячка в дівчат.
Там в кав'ярнях до міцної кави
Додають справжнісінькі казки,
Юне літо, миле і смагляве,
Тістечком ласує залюбки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510432
дата надходження 10.07.2014
дата закладки 10.07.2014
Ковдра і кава - це вже твоя звичка,
Закладка в книзі з дивним візерунком,
Важезний смуток впав на твоє личко
І наганяє він самотню думку.
А ти хотіла щоб усе, як в книзі,
Щоб принц з грошима, щоб палке кохання,
Щоб прокидатися в обід десь у Парижі
І ще, щоб раб виконував бажання.
А за вікном твоїм старий Хмельницький
І замість віскі у руках лиш кава,
Довкола більшість люду - сірі лиця.
Скажи чого ти, крихітко, чекала?
Хотіла щастя, але ніц не робиш
Ти вірила лише своїм романам.
Гадала ти, що синю птаху зловиш,
Але твої думки - сумна омана.
Зійди на землю і розкрий вже очі!
Поглянь на світ, як бачать реалісти.
І припиняй ти мріяти щоночі...
Ти, люба моя, справжня егоїстка.
Полиш романи. Ти вже божевільна,
Ти вже схибнулась на своїм коханні.
Бо безіменний палець буде вільний
До твоїх легенів останнього зітхання.
Ковдра і кава - це вже твоя звичка,
Закладка в книзі з дивним візерунком,
Самотній погляд, молоденьке личко,
Любовна проза нижчого ґатунку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508296
дата надходження 30.06.2014
дата закладки 30.06.2014
Твоїм я стану вранішнім туманом,
Світанком я запалю обрій твій:
Розпроменюся сонцем поміж вій
Твоїх, моя кохана Земле-панно.
Твоїм я стану днем ясним і гожим,
Шукатиму, мов родимку я тінь
На твому тілі в мареві цвітінь,
І Вечором твого торкнуся ложа.
В імлі твоєї ночі буду сріблом -
І ніжним і жагучим водночас;
Співатиму свій місячний романс,
В пітьму́ твою вливатимуся світлом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507012
дата надходження 24.06.2014
дата закладки 24.06.2014
Діду-діду, лавка захолола,
Зачекалась в затінку на вас...
Журна вишня схлипує спроквола
Під скрипучий вітру контрабас.
Все минає: час, події, люди
В цій хиткій нестримній суєті.
І невже отак воно і буде:
Перетне межу на самоті
Кожен з нас, лишивши після себе
Невигойну траурну журбу?
Ще не раз запалиться крайнебо,
Сповістивши про нову добу...
Ще не раз дощі свої етюди
Відіграють клавішами стріх...
Та чиєїсь зірки вже не буде,
Тільки попіл - сивий, наче сніг.
Розтривожать душу мідні дзвони,
В голосінні вдарять у блакить!..
Діду-діду, стежка захолоне,
Заростуть в минуле рубікони,
Тільки пам'ять час не спопелить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505967
дата надходження 18.06.2014
дата закладки 19.06.2014
Присвячення Н. Данилюк
Твоє волосся - кольору пшениці,
А очі, як волошки голубі -
Вночі горять вони, як дві зірниці,
І ніжно усміхаються собі…
Тобі смакує чай і чорна кава
З канапкою й вершками на десерт,
Дивитись у вікно – твоя забава,
А монітор для тебе, як мольберт…
Щодня малюєш фабули-сюжети,
Дивуєш алегоріями нас,
Цікавинки дарують нам куплети,
І гріє серце слів твоїх романс…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505065
дата надходження 14.06.2014
дата закладки 14.06.2014
Крі́зь бірюзові скельця
Сонце, неначе лайм.
Слухаю ритми серця,
Літо в мені онлайн.
Зві́льна* сотаю стежку
Через густі лани.
Вставивши свіжу флешку,
Червень гортає сни.
Хвилі, немов позлітка,
Весело шурхотять,
В радощів - безлімітка,
Сонцю кричу: "Дай п'ять!"
Тепла його долоня
Лине навстріч моїй!
Цідить сонливий сонях
Промені поміж вій.
Крізь бірюзові скельця -
Неба аквамарин,
Між децибелів серця
Вібротони́ судин.
Шепіт морської піни
В мушельках теплих вух,
Скелі, як бедуїни,
На трав'яний кожух
Сіли лічити хмари
Крізь золотий пилок.
Проблиски, мов динари,
Сиплються між гілок.
В турці парує кава,
Наче арабська ніч.
Сонце моє русяве,
Клич за собою, клич...
Літо моє, не сердься,
Вітер у голові!
Крізь бірюзові скельця
Фарби, немов живі!
[i]*Звільна - повільно.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503438
дата надходження 05.06.2014
дата закладки 06.06.2014
Мой вариант за началом песни
Виктора Салтыкова
"Миллионный дом"
В глубине глубин
Остаюсь один,
Выключаю свет и в темноте
Я рисую дом
На окне своем -
Удивляюсь этой простоте.
Припев:
Миллионный дом построен
Миллионный дом построен
Там, на облаках.
За прозрачное стекло
Мои мысли унесло
В тот дом на облаках.
А за домом тем,
В жуткой темноте
Шторм бушует в море голубом.
В этом море я
И ладья моя.
Воет ветер и грохочет гром.
Я плыву давно -
Страшно и темно.
К дому я плыву, что на скале.
Постучусь в окно -
В доме том тепло,
И уют, который нужен мне.
Как же долго я
Прожил без Тебя.
Это время Ты меня все ждал.
Припаду к Тебе,
Иисус, в мольбе -
Ты надежный страннику причал.
Прогоню печаль -
Прошлого не жаль.
В доме я любовь обрел, покой.
Иисус навек
Искупил мой грех
И тебя Он тоже ждет домой.
29.10.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503175
дата надходження 04.06.2014
дата закладки 04.06.2014
Найкращі квіти на усій Землі
Дарую, люба мамо, я тобі!
І подумки в обіймах пригорнуся,
Крізь сльози тобі ніжно усміхнуся…
Тебе не часто згадую в віршах -
Ятрить ще й досі і кричить душа!
Хоча роки зникають хутко в вирій,
Життя люблю безмежно й щиро…
Квітучий травень, з літом на межі,
Приніс життя, як цінний дар мені.
Садок вишневий заквітчав пенати,
Щоб я могла спокійно й міцно спати…
Росла я швидко, наче із води,
Не знала горя, смутку і біди.
Коли в колисці мама пеленала,
Вечірні зорі в вікна зазирали…
Дитинство босоноге, ніби рай,
Вузька доріжка у зелений гай.
Щодня зозуля в лузі кукувала,
А я роки на пальцях рахувала…
А зараз я рахую лише дні -
Вони бувають радісні й сумні,
Та попри все, життя своє ціную,
Сьогодні маму у вірші віншую!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501460
дата надходження 27.05.2014
дата закладки 27.05.2014
"Весь мир – театр.
В нем женщины, мужчины –все актеры."
В. Шекспир
То ляпас долі, потім – поцілунок,
крихке затишшя на короткий час
і... нові втрати чи новий дарунок,
чи знову сіра смуга без прикрас.
Щасливі злети, нищівні падіння,
екстаз чи відчай, горя німота... –
і водевіль, і драма. Потрясіння
й комізм трагікомедії життя.
Весь світ – театр, а ми у нім – актори,
сценарії – переплетіння доль...
Я вдячна, що в Цей Світ відкрили штори
й дали мені, хоч і не з перших, роль...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498874
дата надходження 14.05.2014
дата закладки 15.05.2014
Від друзів букет поздоровлень
Отримати дуже приємно
І кріпшає зразу ж здоров"я,
Здоров"я бажаю взаємно.
Як квіти, слова різнобарвні,
Бо сказані щедро і щиро.
А значить живу дні не марні,
Бо вас у житті я зустріла.
Нас Муза зібрала до купи,
Я їй за це вдячна всім серцем.
А дружби так просто не купиш -
В віршах ми, як ніби в люстерцях:
Душі відображення чітко
Назавжди в них вже залишиться
І дружба яскрава, як квітка,
Від вітру не зможе зломиться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498890
дата надходження 14.05.2014
дата закладки 14.05.2014
Мені б до тебе схилитись, любий,
І не питати, що з нами буде?
Погладить ніжно густе волосся:
Чи наше літо вже відбулося?
Відколосилось і відспівало,
Чому з тобою любились мало?
Чому багато було негоди?
Роки промчали, як бистрі води...
Стаю навшпиньки, щоб трохи вище,
Мені б до тебе на відстань тиші.
На відстань думки, на відстань слова,
Щоб лиш очима велась розмова,
І поцілунком зігріти б очі,
Мені б до тебе на крилах ночі!
Ця ніч-примара зійде, не буде,
Мені б з тобою навіки, любий!
25.03 - 24.04.2014 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497481
дата надходження 07.05.2014
дата закладки 08.05.2014
Із шелестом трав, із зелених дібров,
Іде ювілей на гостину ,
Нехай він несе Вам і радість,й тепло,
І щастя у цвіті калини.
Хай Ваша душа,як весняні сади,
Буяє й не знає утоми,
Хай доля збирає у кошик плоди
І спритно приносить додому.
Життя на землі – це лиш перший рубіж,
Та Ви в ньому гідно йдете.
Хай Матінка Божа відкриє навстіж
Покров Свій і в вічність веде.
Хай Ангельські крила із Вами завжди
В дорозі життєвій будуть.
Щоб Ваша душа не зазнала нужди,
Хай Ангели Вас бережуть.
Хай серця тепло не згасає на мить,
Хай очі сльози не зронять.
Душа для людей Ваша завжди горить,
Хай Божа ласка Вас боронить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496241
дата надходження 01.05.2014
дата закладки 02.05.2014
Та що ж це, все-таки, любов?
Чому буває спопеляє?
То закипає в жилах кров,
То в прірву зопалу кидає.
То схожа так на ніжну квітку,
Така духм"яна, справжній мед.
Бува принадна, як лебідка,
А то тихенька, без прикмет.
Зате уколе так шипами,
І без причини утече.
Дадуться взнаки серця рани,
На довгі думки прирече.
І скільки ти не будеш гнатись,
Навряд зумієш повернуть.
Чому так сталось? Хочеш знати?
Що може ще любов утнуть?
Та ти не думай, що там буде.
Люби всьому наперекір.
Любов - окраса,- кажуть люди.
А ти будь вправним, ювелір.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493622
дата надходження 19.04.2014
дата закладки 19.04.2014
Стиглі яблука примарились,
Ледь прозорі... пахнуть медом.
Ми з тобою знову сваримось,
Ділим землю по-під небом.
Я не звикла підкорятися -
Простір крилами заповню...
Звикла, до зірок здійматися,
- Гартувати дух у полум'ї...
Десь витати в інших вимірах -
Ледь землі крилом черкнувши...
Та готова все це вимінять
На морську велику мушлю...
Щоб далекий шум прибою,
Накотивсь на берег хвилями...
Щоби десь, могли з тобою,
Знов зустрітись ми щасливими.
Стиглі яблука примарились,
Ледь прозорі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493318
дата надходження 18.04.2014
дата закладки 18.04.2014
ЯБЛУНЯ ДЛЯ СИНА
Кожному людському поколінню
На землі відведено свій час,
Ми з’явились з Божого веління
І нащадки прийдуть після нас.
Посаджу я яблуню для сина,
Щоб землі не в’янула краса.
Знаю я, що вічна Україна –
Жовте жито, сині небеса.
Так невпинно час безжальний лине
І здоров’я, може, вже не те,
Яблуня, посаджена для сина,
Зеленіє, тягнеться, росте.
Вже у квітах яблуня для сина,
Вже вмиває листячко роса.
Хай, як сад, розквітне Україна –
Жовте жито, сині небеса.
Облітають яблуневі квіти,
І в подяку за мої труди
Стане рясно яблуня родити,
Подарує щедро нам плоди.
Яблуню посадить син для сина,
Щоб землі не в’янула краса.
Ми не вічні – вічна Україна –
Жовте жито, сині небеса.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493375
дата надходження 18.04.2014
дата закладки 18.04.2014
Нарисовать мечту и рухнуть в небеса.
Пчелой ленивой отдохнуть в цветах сирени.
Над горизонтом розовеет полоса.
К ней устремиться, не отбрасывая тени.
Увидеть море через бахрому ресниц.
Отдаться ветру как любви, нагим и страстным.
Костром багряным полыхнуть, игрой зарниц.
Стать отражением в воде простым и ясным.
Припомнить имя и забыть в безумстве дня.
Найти тебя и потерять в просторах звездных.
У края пропасти остановить коня.
Прервать любовью череду видений грозных.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492865
дата надходження 16.04.2014
дата закладки 16.04.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.04.2014
В кипящей магме дней
души рождается гранит
В нем пламень солнца
торжественно молчит,
В нем таинство Вселенной
над суматохой лжи
Воинственно скрестило
победоносные ножи,
В нем Истину творенья
вдохнул навеки Бог
Над парусом Удачи,
над дымкою дорог.
1995р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315140
дата надходження 19.02.2012
дата закладки 14.04.2014
Хочется успеть ещё кому-то это сказать...
[i]Я хочу тебя узнать
Среди тех, кого встречу когда-то.
Я тебя захочу... обнять.
Обнять так, чтобы стало понятно,
Как мне трудно было ждать
Твоих лёгких прикосновений,
Как устал я тепла искать
Среди тысяч твоих повторений.[/i]
Иллюстрирует стихотворение фотография Мирославы из Украины.
фотограф: Валентина.
За фотографию спасибо ей:
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=10336
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142094
дата надходження 19.08.2009
дата закладки 14.04.2014
А разве нужен повод, чтоб поверить?
Сомнения не покидают тело...
Сердце ставит штамп: "УВЕРЕНО"
А мозги кричат: "ПРОВЕРИМ".
Сущий бред, как мартовская стужа...
без ожиданий...просто невзначай -
начинаешь понимать: ОН нужен,
ошибаясь где-то изначально.
Иногда захлопываю двери,
Иногда беспочвенно мечтаю...
И очень часто строю стены,
Чтоб посмотреть
КТО их сломает...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350543
дата надходження 15.07.2012
дата закладки 14.04.2014
Вже дзвіночок нам співає соло,
І каштанів свічі мерехтять.
Час прийшов прощатись , рідна школо,
Та чомусь уста мої тремтять.
Двері так просторо нам відкрились,
І вітання линуть звідусіль,
Але в серці щось , немов спинилось,
В очі ніби хтось насипав сіль.
То не містика,то біль розлуки,
Вже стоїть учитель під вікном,
Хоч незавжди чули ми науки,
Та забулось зло уже давно.
Вже курличе в небі журавлина,
Кличе у політ нових висот.
Нам би зупинити хоч хвилину
І провести зірваний урок.
Знаєм, сльози лиш окроплять стежку,
Але не повернуть знову в клас.
Вчителько забудьте всі бешкети
І пробачте, ми благаєм, Вас .
Рідна школо, ти для нас, як мати,
Зігрівала всіх своїм теплом,
Будемо тебе ми пам’ятати ,
І до тебе линути єством .
12.04.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492148
дата надходження 13.04.2014
дата закладки 13.04.2014
[i]аж коли навесні проросту я пахучим левкоєм
назбирай мого цвіту звари собі з мене чай[/i]
Іздрик
А знаєш, як солодко пахне весною?
Тоді мені пахне твоїми руками,
Жасмином, тюльпанами, просто тобою
І запахом лілій й акацій між нами.
А знаєш, я чай завжди п'ю із жасмином,
Щоб знову поринути в спогади наші.
Якби я могла, я би чай заварила,
Додавши до нього тебе прямо в чашку.
Я хочу вдихати твій запах гарячий,
Наповнить тобою ущерть мої груди
І знати, що ти тут зі мною неначе,
Що хоч ароматом зі мною ти будеш...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492055
дата надходження 12.04.2014
дата закладки 13.04.2014
Ты уходишь?Что же,уходи.
Дождь цветет жемчужиной лазури,
Где пинетки Ангелы разули.
Где взаймы у счастья беру дни.
Не вернешься?Что ж,переживу.
Научиться слабой быть не смею.
Дождь стеклом по сердцу.Не болею.
Я любила.Значит...Я люблю...
Я люблю весну,цветы,дожди,
Сентябри,метель,снега,разлуку.
Ведь она взяла меня за руку.
Прошептав: с собой только возьми.
Клянчила у счастья крупный долг.
В очереди долго простояла,
Что не любишь-я еще не знала.
Но взяла себе я белый шелк.
Платье шила.Маки на венец
Собирала в поле в белом снеге.
Лето повстречала на ночлеге.
А оно в веночек мне-чабрец.
Вот невеста...Только жениха
Потеряла...Он сбежал.Ну что же...
Говорил,что нет меня дороже.
Да потеря то не велика!
Выйду замуж.Ветер в жены звал.
А каких коней мы оседлаем!
Может,лишь веночек потеряем...
Как тогда поедем мы на бал?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491364
дата надходження 09.04.2014
дата закладки 09.04.2014
КОРОЛЕВА (З "Пісень для подруг і про них")
Сьогодні ти, наша доню,
Вродливіша за усіх,
Голівка твоя в вельоні
І сукня, як перший сніг.
Тендітна дівоча ручка
У цю неповторну мить –
На ній золота обручка
Незвично іще горить.
Донечко, донечко, юні дні веселі,
Лагідне сонечко нашої оселі.
Та плин свій, донечко, час не зупиня...
Донечко-сонечко, ти вже заміжня!
Кохання твоє в зеніті,
І небо ясне, без хмар,
Напевне, у цілім світі
Ця пара найкраща з пар.
Видзвонює кришталево
З шампанським вином бокал...
Ти, донечко, королева,
І це твій найкращий бал!
Донечко, донечко, юні дні веселі,
Лагідне сонечко нашої оселі.
Та плин свій, донечко, час не зупиня...
Донечко-сонечко, ти вже заміжня!
Хай щастя твоє злітає
На крилах надій, як птах!
Хай посмішка розквітає
На ніжних твоїх вустах.
Щоб ти не зазнала горя,
Не звідала щоб біди,
Хай той, хто з тобою поряд,
Кохає тебе завжди!
Донечко, донечко, юні дні веселі,
Лагідне сонечко нашої оселі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490005
дата надходження 03.04.2014
дата закладки 05.04.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.03.2014
На павутинну ниточку душі
Нанизую думки, немов коралі,
Весна аромить ніжністю конвалій,
Перейдено останні рубежі.
Шовкові мрії в пуп'янки тугі
Затягнуті й чекають, щоб розкритись
Плеядами квітково-пишних китиць,
На випраних веретах берегів
Розбудять білосніжну заметіль,
Вальсуючи дрібними пелюстками.
Тонує квітень теплими мазками
Залишену зимою вогку цвіль.
Природа молодіє на очах,
А з нею і душа квітує щедро,
Пахтять ліси смерекою і кедром,
Пливуть гаївки чистого ключа.
І дні, налиті сонячним вином,
Замайоріли рясно і строкато,
А поміж ними дощику стаккато
Раптово пролунає за вікном
І обірветься... Ранок на горі,
Запалить люльку, запарує чаєм,
Весні русявій коси заквітчає,
Уплівши дві загублені зорі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489344
дата надходження 31.03.2014
дата закладки 31.03.2014
Вірші не приходять зразу,
Вірші – це фрагмент душі.
Як тільки з’явилась фраза,
То стрімко її пиши.
Вірші, то твоє, страждальне,
То думка у формі сліз.
То звична дорога дальня,
Далекий пейзаж з беріз.
Вірші – це коли ділитись
Ти хочеш добром і злом,
Коли щось ясне й величне
Із Неба тобі прийшло.
Вірші – це, коли не можеш
Ти сам одиноко жить,
Як хочеш всіх насторожить,
Чи радістю наділить.
Вірші описать не можна,
Це мабуть лиш відчуття,
Ясні вони, чи тривожні,
Від мрій вони, чи життя.
Ідеш, а віршів не видко,
До них не легенький путь,
Якщо ти такий, то швидко
Й до тебе вони прийдуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488124
дата надходження 25.03.2014
дата закладки 25.03.2014
Судьба наших нитей совсем не видна,
Но каждый её выпивает до дна.
Мы верим в душе, пугаясь невзгод
Огромного дива, который уж год.
И жизни река нас куда-то несла,
Заторов гора все росла и росла.
Пытались одни, разрушать тот затор,
Другие, лишь зорко глядели из нор.
Один наблюдая, не хочет «грести»,
Второй дивиденды спешит обрести.
А третий глазами своими горя
Желает лишь Власти и жаждет царя.
Стезя наша, знайте, всего лишь одна
-Рождаясь, живем и отходим «до дна»
Так думайте прежде, чем что-то решать:
-Брататься без драки, иль зло совершать?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487932
дата надходження 24.03.2014
дата закладки 24.03.2014
Закрию двері,вимкну твердість...
Зніму із серця всі замки.
Віч-на-віч з болем - ось відвертість...
Знайомий присмак самоти.
Погашу світло...Лиш залишу
слабенький відблиск від свічі.
Розбавлю моторошну тишу
я тихим голосом душі.
Нехай німа лунає сповідь,
Все ніч сховає...Й промовчить...
Хотіла вічність,а натомість
минуло все...неначе мить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328903
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 23.03.2014
В свадебном платье, в улыбке смятенье -
Дочку из дома выводит дружок.
"Остановись, - я шепчу - на мгновенье,
Вот и осталось - шагнуть за порог.
Нет, я не плачу, тебе показалось.
...Дай я на платье поправлю цветок.
Дочка, смотри: я уже улыбаюсь,
Крепко держу за тебя кулачок.
Скоро ещё одну женщину мамой
Ты назовёшь, не обижусь, поверь.
Верится, дочкой ей будешь желанной,
В гости тебя буду ждать я теперь.
Нет, я не плачу. Я счастья желаю.
Вот и осталось - шагнуть за порог.
В новую жизнь я тебя провожаю.
...Дай я на платье поправлю цветок."
1995 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487560
дата надходження 22.03.2014
дата закладки 23.03.2014
Я чую плаче десь людина.
Який гіркий, надривний плач..
Ні, ні! Не плаче це дитина...
Шепочуть губи:"Ти пробач"...
І серце стислося від болю.
І я схопилась... Що це сон?
Це знов випробування долі?
Серця ж не б"ються в унісон.
Не плач, коханий. Надто пізно
Свої спокутувать гріхи.
З тобою ми були нарізно,
Лиш душі рідними були.
Ми вбили те, що не вмирає.
З коханням гралися колись.
Та час від часу оживає.
Не плач, не треба... Не журись.
Великий гріх... Та я пробачу,
Бо щастя все-таки було.
Та що винить тепер невдачу...
Нащо тримать у серці зло..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487407
дата надходження 22.03.2014
дата закладки 22.03.2014
***
І знову плаче небо України,
Та вже не тихі – люті сльози ллє.
Жалі сховали сонячні години –
Пролита кров у наші душі б’є.
До зброї взявся “братній” та затятий
Одвічний кат прадавньої землі.
Мо’ знову манить край оцей багатий.
Вони ж великі, інші всі – малі?!!
А, може, кров і в тебе на сумлінні?
Згадай, за кого голос ти віддав?
Чи пам’ятав про цінності нетлінні,
Про честь і гідність, та про ідеал?..
…Летить у вирій вже Небесна сотня,
Лишивши пустку в тебе у душі.
Без них Вкраїна як вдова самотня.
Її не зрадь, її не залиши.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486870
дата надходження 19.03.2014
дата закладки 20.03.2014
Летіли веселики, линуло небом "курли".
Летіли здалеку, спішили до рідного дому...
На крилах весну і надію на щастя несли
На землю Вітчизни летіли, долаючи втому.
Їх кликала пам"ять батьків і священна земля,
І теплі дощі, і молочні тумани світання.
І стежка в"юнка, на якій рудокосе маля
Так довго рукою махало услід на прощання...
Їх кликали трави, що буйно росли бережком,
І запах п"янкий чебрецю, материнки і м"яти.
І гамір хлоп"ят голопузих над тихим ставком,
Коли понад вечір вони прибігали купатись.
Вкладали у мирне "курли" вічну радість і щем,
І світлу любов, і надію, та віру пташину,
Бо в ріднім краю жити краще для них, та іще:
Зрікатись не вміли ніколи птахи Батьківщини.
18.03.2014р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486906
дата надходження 20.03.2014
дата закладки 20.03.2014
І в шістдесят не супереч коханню,
Приймай його у ніжному вітанні.
Стрічай його, як зОрю ранню,
Зігрій теплом в туманному світанні.
*
Воно вже не таке, як в молодості роки,
Не полохливе на оточуючі звуки;
Хоч трохи стомлені, та ніжні руки,
Життям окреслені і стислі строки.
*
Осіннім подихом його лиш овійнуло,
Та натяк цей зворушив аж до сліз.
Як незбагненно швидко все минуло,
А у очах морської хвилі бриз.
*
Не відпускай від себе ластівку осінню.
Притулок дай в душі своїй.
Не піддавай її байдужості гасінню,
Хай поживе вона в прихильності твоїй.
*
Дай їй надію й прихисток духовний,
Все, що зуміла, все вже здобула.
А надто той напій любовний,
Який, п’яніючи, до дна спила.
*
Якщо дошкулять недруги, чи друзі,
Зганьбивши твої шістдесят –
Ти у коханні, наче у кольчузі,
І виглядом не гірше молодят.
*
Якщо знітишся, стрінувши кохання,
Той запізнілий в серце зорепад,
Прийми його без жодного вагання,
Він подарує марево принад.
*
І в шістдесят не протиріч коханню,
Душа любові прагне до цих пір.
Не піддавай чуття святе стражданню,
Кохай своїм рокам наперекір!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484725
дата надходження 10.03.2014
дата закладки 11.03.2014
В цей день вітань крилатих так багато,
Словам чарівним вже не має меж.
Та хочу я Вам ось таке сказати:-
- щоб казка ця кінця не знала теж.
- Ти Наречена вірність лебедину
Завжди охороняй своїм крилом,
І щоб у радісну, і смутну днину
Була розрадою для лебедя свого.
- Ти Наречений бережи тендітну,
Цю ранню квітку , не кидай в росу,
І щоб твоє плече завжди зуміло
Підтримати в ній ніжність і красу.
І хай малі, кумедні лебедята
Веселим сміхом хату звеселять.
Хай завжди з Вами буде Божа Мати.
Ідіть вперед, не дивлячись назад.
До зрілого, солодкого кохання,
Яке не зможе вже ніхто розбити,
І хай усе життя, як зірка рання
Буде воно завжди для Вас світити!
2008р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484618
дата надходження 09.03.2014
дата закладки 09.03.2014
Слишком часто мелькают мгновенья,
Накаляя безумность конца.
Стали ложными все откровенья
И людская души простота.
Не могу надышаться свободой,-
Так внезапно скончалась зима..
И притихшие песни природы
Пронесу через все времена.
Поделюсь этой болью с эстрады,-
Слишком много ёё мне одной!
Убежать бы из этого ада,
Только связаны ноги струной.
И врезаясь - до крови - в колени,
Не дает мне возможности встать.
О, дай Бог, через семь воплощений
Не придется уже умирать!...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482899
дата надходження 02.03.2014
дата закладки 02.03.2014
Людино моя прекрасна,
Тримайся за світ, борись!
Якщо і судилось впасти,
То тільки в небесну вись,
І тільки на крилах білих
Незламних своїх надій!
Я вірю: достатньо віри
У світлій душі твоїй.
І сонця там значно більше,
Ніж мороку і зневір!
Людино моя, не бійся,
Незгодам наперекір
Іди лиш на поклик серця
До зоряних перемог.
В молитві тобі всміхнеться,
У смуті розрадить Бог.
Бо крила твої для злету,
А слово – то храм душі,
Нема для думок поета
Умовностей і межі.
Якщо і судилось впасти,
То тільки в небесну вись…
Людино моя прекрасна,
Відроджуйся,
Вір,
Молись!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482393
дата надходження 27.02.2014
дата закладки 28.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.02.2014
Все то, что я могла бы дать,
Не каждому нести по силам.
Я вовсе без упреков, милый.
И мне ль тебя не понимать?
Ты даже, видимо, не знал,
Какою неподъемной ношей,
До страшных судорог в ладошках,
Вдруг станет твой же идеал.
Добро хоть замуж не позвал...
Я лишь слегка на пьедестале-
Предел свершившихся желаний,
А ты под тяжестью упал.
Да.... Нелегко меня любить!
Но впредь, чтоб не было печально,
Умей, мечтая, изначально
В желаниях скромнее быть!
Козак Наталья
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477356
дата надходження 05.02.2014
дата закладки 08.02.2014
Твої сліди затягує спориш,
Терпких думок насіялось, як маку.
Коли в мій бік піввічності мовчиш,
Невтішне серце проситься в атаку.
Воно не знає милості й жалю,
Воно й себе шматує до нестями!..
Чи ще люблю? - спитаєш.- Так, люблю,
Та що усе це змінить поміж нами?
Чи сколихне холодну сиву тиш,
Чи прорідить цю те́мінь карооку?
Коли в мій бік піввічності мовчиш,
Коли в мій бік не робиш і півкроку...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478055
дата надходження 08.02.2014
дата закладки 08.02.2014
Якщо це не кохання, то чому
Повітря мало, як тебе стрічаю,
В очах твоïх без спротиву тону,
Відроджуюсь -вмираю - воскресаю?
Чому бентежно стукає десь там,
У лівім підребер'ï, моє серце?
І хочеться підспівувать пташкам ...
І розтектися сонячним джерельцем ...
Якщо це не кохання, то чому
Ти в сни моï приходиш весноцвіті?
Долає твоя посмішка пітьму
В думок моïх розколенім граніті?
А, може, все це -вигадка моя?
Сама собі надумала кохання?
А твоє дивне і святе ім'я -
То музики й поезії вінчання?
Якщо це все полуда - то нехай
Вона й надалі застилає мрії,
Аж поки я ступлю за небокрай
І зорі покладу собі під віï ....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477317
дата надходження 05.02.2014
дата закладки 05.02.2014
В цукеркові обгортки я загорну цілунки,
Складу в маленьку скриньку і відішлю тобі.
Вкажу я на ромашках, від кого подарунки,
Щоб засвітились щастям ті очі голубі!
І напишу у віршах слова усі найкращі,
Сама зроблю листівку із пелюсток троянд,
Провірю, щоби сльози не втрапили нізащо
До сплетених з любов'ю із ніжності гірлянд.
Вручу біленькій хмарці, вкажу твою адресу,
Зроблю я їй вітрило зі срібних павутин;
І попливе, мов лебідь по небесах, як плесу,
Збираючи попутно ввесь сонячний бурштин.
Прокинешся ти вранці від стуку у віконце,
Хмариночку із щастям у свій упустиш дім.
І розцвіте усмішка, неначе тепле сонце,
І порадіє серце даруночком моїм!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395343
дата надходження 25.01.2013
дата закладки 04.02.2014
МЕНІ НАСНИЛОСЬ, ЩО ВОНИ ЗУСТРІЛИСЬ...
Мені наснилось, що вони зустрілись
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
"За що тебе? " "За Україну, друже мій. "
"Ти знаєш і мене за неї вбили,
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви нам жили.
А вас вбивають... Вас тепер за що?"
"Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,
Як біло-біло в нас цвітуть сади.
І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш
... Я б все віддав, щоб хоч на мить туди."
"А я ще ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так до серця притулив.
Тоді не знав, що Бог уже розлуку
Навіки на землі нам присудив.
Під Крутами стояли ми стіною.
В очах не страх, а злість до ворогів.
Большевики готовились до бою,
Я йшов на смерть... а жити так хотів."
"Мені твій попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а теж Вкраїни - син.
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин."
... Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й бородач Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
" За Україну нас вбивають, брате мій."
Оксана Максимишин-Корабель
29 січня 2014 року
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476548
дата надходження 02.02.2014
дата закладки 03.02.2014
* * *
Вкруг горящих углей таял снег, таял снег,
Дым кудлатый над лесом мотался…
На стволе полусгнившем сидел человек
И костром до утра согревался.
Был ему свежесрубленный сук – кочерга.
Вороша им сырые поленья,
Сквозь мороз и пургу,
Через лёд и снега
Он угадывал лета знаменье.
Обдаваемый розовым жаром костра,
С ним, как с другом, в хорошей беседе,
Он забыл про мороз, про снега и ветра,
И об августе солнечном бредил.
В лето плыл его талый тепла островок,
В зелень трав и цветов ароматы.
В полудрёме нырял человек-поплавок
В запах пыли дорожной и мяты.
…В эпицентре зимы, среди звёздных зерцал
Лепестками оранжевой розы
Одинокий костёр всё мерцал и мерцал
И стрелял угольками в морозы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471279
дата надходження 09.01.2014
дата закладки 01.02.2014
Хрускіт льоду, розбиті дзеркала,
Вбиті цвяхи та кров, що з долонь,
Мою впевненість вмить розтоптала
Гірка правда, як сіль чи й вогонь.
Навіть з нею і, зціпивши зуби,
Напролом йшла: "Настане ще мить..."
Все гадала уникнути згуби,
Що так грізно сичить та димить.
Залегендились надто розмови,
І тумани на очі ─ вуаль?
Я хворію (з обманом відколи),
Загризаю покірливий жаль!
Переможена? Це лиш здається.
Хай з душевним каліцтвом, та все ж,
Знаю, трішки ще! Вперто, та йдеться!
Й не спіткнуся, щоб впасти в манеж!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475569
дата надходження 28.01.2014
дата закладки 29.01.2014
Фортуна, благосклонностью грешить
Ты не спешишь, родимая. Напрасно.
Но не ропщу, уж так тому и быть.
Сегодня – дождь, а завтра будет ясно?
Я замолить попробую грехи.
И где не я грешила.., так случилось.
Детей, судьба, от горя сбереги.
И всем дай шанс, ну подари нам милость.
Всем малость подари – не дай же зла.
И отведи от зависти червивой.
И лилию, которая цвела
На озере под плачущею ивой,
Дай же увидеть снова. И полет
Весною журавлей из дальней дали.
Спасибо, что живем. И что поет
Хор птиц под мирным небом без печали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475058
дата надходження 26.01.2014
дата закладки 26.01.2014
Она уснула,мысль сдавив в душе
Училась быть другой.Как остальные.
Молитву лишь молила в тишине,
И к Богу обращалась и поныне.
Она уснула.Чтобы долго спать.
Чтобы проспать,чтобы забыть о боли...
Чтобы в подушку ночью не рыдать,
Чтоб душу не порвать свою до крови...
Она уснула.Звезды да луна,
И тучи стали цвета бледных лилий.
Ей показалось,что сошла с ума,
Что силы до лохмотьев износились.
Она уснула...На минуты две...
На вечность,что руками давит шею.
Одна на свете.Или на земле?
Не проронив:"О том то сожалею..."
Она спала,улыбка на лице...
Растянутая боль души гримасит.
Допоминая,что на сей земле
Она ребенок Бога...Бог раскрасит
Лишь для нее все тучки...Врач пришел:
-Спокойная...
-Отдельную палату?
-Заплатит кто?
-В других сегодня вой,-вступилась медсестра.
-Учесть с зарплаты?!
...С Наполеоном высадит цветы,
С вождем садится кушать мармеладки...
Лишь с Ангелами в комнате...Мечты...
Остались вы на старенькой тетрадке...
-Кто Вы?
-Наверное,душа...
-Кто Вы!
-Ребенок Бога...
-Боже!
Мне кажется,что я сойду с ума!
-Вы врач.И вам Господь всегда поможет...
Палата на двенадцать человек,
Рубашки одевают,пнут ногою...
-О мой Господь.Пошли сегодня снег...
И Ангела,чтоб был всегда со мною...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472084
дата надходження 12.01.2014
дата закладки 12.01.2014
Чи варто починати все з нуля?
Коли вже на віку бувало різне…
Хоч визначений курс, як корабля,
Та часом розпочати все не пізно.
Коли стає травмована душа,
А серце вже безсиле щось зробити,
Ось тут якраз і є ота межа,
Ти маєш жити, ну, або не жити.
Напевно краще, розпочни з нуля
І проживи по новому щасливо,
Щоб довго ще вертілася земля,
Якщо з нуля, то дуже це важливо.
Враховуючи досвід, що набув,
Якщо болить, чи дуже дошкуля,
Те, що було, відкинь і все забудь,
І розпочни з початку, із нуля…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471005
дата надходження 08.01.2014
дата закладки 08.01.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.01.2014
Мальчика в школе спросили в день Валентина казни:
"Знаешь ли ты, Степан, какой накануне праздник?"
- В моём сердце, увы, не даты - это всего лишь числа,
В нём самые близкие люди, я ими могу лечиться.
"Чем же ты болен, мальчик? Совсем ведь юный!"
- Миром, пороком, незнанием и Нептуном.
Иду по болоту: по "вроде", "ну, да" и "как бы".
Здесь самое глупое - верить, не зная правды.
"Смекалистый мальчик! Хорош, вон какие глазища!
Знаю, что в школе таких не любят. Ты не боишься?"
- Самое страшное - это не мо́́́́чь (кто не́мощен - тот ничтожен)
И упиваться собой, что, впрочем, одно и то же.
"Смотря на тебя, как и я, люд глаза открывает шире.
А что-то тебя удивляет особенно в этом мире?"
- Самое странное для меня - судьбы непростые вязи,
Точнее, плоды её откровенно больных фантазий.
"Ты, наверное, станешь писателем, мастером меткой фразы,
Кем хочешь быть, когда вырастешь, юноша кареглазый?"
- Буду слесарем или учёным, неважно, голосом или эхом,
Самое главное в этой жизни - стать Человеком.
© Copyright: Илья Махов, 2014
Свидетельство о публикации №114010309795
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470076
дата надходження 03.01.2014
дата закладки 04.01.2014
Жизнь у человека просто даты,
Всё давно расписано за нас.
Календарь – начальник, мы – солдаты,
Исполняем выданный приказ.
Уходящий год, как смерч нагрянул,
Принеся с собою много бед.
Дел наворотил и в Лету канул,
Лишь оставил шрамов чёрный след.
Припев:
Вот уже шампанское в бокале,
Бьют часы двенадцать - Новый год.
Выпьем, чтоб планеты совершали
Свой неторопливый оборот.
Мы – звено в цепи времён и судеб.
Новый год уже стучится в дверь.
Ах, как верим мы, что приходящий будет
Годом для находок, без потерь.
Тишину не потревожат пушки,
На себя беря наш тяжкий грех.
Только новогодние хлопушки
Будут вызывать весёлый смех.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468755
дата надходження 27.12.2013
дата закладки 27.12.2013
Я плачу,если слезы лезут в душу.
Пусть видят,что меня слабее нету.
Но знаете,я обожаю стужу,
И босиком хочу по всему свету.
Я не любила праздники.Есть будни,
С них состоит вся жизнь моя и годы.
Пусть мама с папой у сироток будет.
Я обожаю дождь и непогоду.
Пусть видят слезы.Это просто руки
Душа моя протягивает к Богу.
Зевают просто иногда от скуки.
А плакать можно.Капельку...И много...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468659
дата надходження 26.12.2013
дата закладки 27.12.2013
І знову дощ. І знов рядки стікають у вірша,
Мов краплі по скляному задзеркаллю.
Стікає дощ по підвіконню, і душа руша
У подорож в безсоння, щоб спіткало
Безкрило-безтілесну у незвіданих світах
Таке натхнення, щоб тобі сказати,
Що бачу той яскравий пломінь у твоїх очах,
Що душу запалив й привів до страти.
Й перетворив на камінь. А натхненний стиглий дощ
Свої рядки у вірш складає дзвінко.
А я складатиму свій графік мандрування – прощ
В свого життя незвіданих сторінках.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467562
дата надходження 21.12.2013
дата закладки 23.12.2013
У безголоссі ще одна свобода.
Іще одна надія, хай їй грець.
Але нема у безголоссі броду,
Аби пройти
повз осінь
навпростець (Наталя Святокум)
Багато хай сльозливої смути…
І хай свобода є у безголоссі...
А я люблю до осені іти
Туди за край, де золотиться просинь,
Де сонце опустилося з небес,
Присіло на високе верховіття
Й пожовк, колись ще синьоокий без,
І засивіло у тумані пліття.
У пригорщі я з радістю вгорну,
Останній шурхіт осені листками,
На нашу стежку тихо заверну
І наодинці стишуся думками…
А осінь звіє за вітрами час
І непомітно в дощ сльозу сховає.
Минуле чинно залишає нас,
Неначе не було його й немає…
В останньому осінньому вбранні
Шукаю подих спомином щасливим,
А осінь затихаючи у дні,
Стає за обрій присмерком сонливим.
Осінній лик відходить до зими,
Лишивши нам свободу в безголоссі…
Але, на щастя, йшли без броду ми
І не минули нашу пізню осінь…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467311
дата надходження 20.12.2013
дата закладки 21.12.2013
Спасибо,что меня терпишь такую,
Когда я босиком по всем снегам
Брожу,брожу...Люби меня любую,
Я все тебе,я все тебе отдам.
Спасибо,что целуешь меня ночью,
Что я ребенок,найденный тобой.
Когда душа разорвана мной в клочья-
Ее укроешь ты своей душой.
Спасибо,что молился всегда Богу.
Что варишь кофе,пишешь мне стихи.
Мы выбрали с тобой одну дорогу,
И рук не разомкнуть,не расплести.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467180
дата надходження 19.12.2013
дата закладки 19.12.2013
Не зову его праздником - этот мой день рождения.
Были вёсны прекрасные, были зимы - весенние...
В этом мире бушующем я росла невеликою.
То березой плакучею, то цветком - повиликою...
То лозой виноградною поднималась над кручами,
А то ласточкой малою всё парила над тучами.
Поднималась над серостью, всё тянулась за звёздами,
Но опять возвращалась я к повилике с берёзою...
Сколько радуг потеряно, сколько замков разрушено!
Соловьиными трелями успокоить бы душу мне!
Чтоб забыться до одури мне в весеннем цветении...
Белоснежные яблони, и садов наваждение,
Эти руки любимые, это счастье забытое,
И родные объятия, для меня лишь раскрытые,
Чтоб в глазах утонула я, от улыбки растаяла,
От Его поцелуев чтоб позабыла печали я...
...Просыпаюсь под утро я, всё такая же взрослая.
Были зимы весенние, да закончились осенью...
Не летаю я птицею, слишком слабые крылья.
И душой понимаю я, что напрасны усилья...
Дом. Работа. Друзья. Всё надежно и слажено.
И политы цветы. И деревья посажены...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467078
дата надходження 19.12.2013
дата закладки 19.12.2013
Хотіла йти та не змогла,
Летіти крил не мала,
Та доля мовби вся зі зла,
Своє лиш диктувала.
Повзти – не встала на коліна,
Ще гордість вона мала,
До серця пригортала сина,
Та сльози проливала.
А він злетів, а потім впав,
Довго летів униз,
Тоді геть крила обламав,
І гонор його зслиз.
Повз на колінах та дарма,
Вона не розуміла,
Так просто навіть не зі зла,
Знову в душу не впустила.
Досить знущань, поневірянь,
Здолала всі ті муки,
Вже годі їй отих страждань,
Потіха її внуки.
А він самотній залишився,
Та крилами махає,
Жалібно в небо подивився,
Там зграє відлітає.
Зима на серці і печаль,
Геть крига огорнула,
Довго стояв дивився в даль,
Самотність проковтнула.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/422-zleti-j-padinnya.html
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463511
дата надходження 01.12.2013
дата закладки 01.12.2013
Листья сброшены под ноги нервно,
Припорошены инеем белым...
Очень грустно, неловко и скверно,
След не прошенный ставить мне первым.
Карнавал откружила свой осень,
Желто-пестрые сложены маски,
Ровно в полночь, не в шесть и не в восемь,
Побледнели вдруг яркие краски.
Прослезился простившись с сестрою,
Я собрал все усилия в кучу,
Сделал шаг повстречаться с зимою
И теперь себя холодом мучу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460938
дата надходження 16.11.2013
дата закладки 16.11.2013
Так хочется уйти мне...В никуда...
Чтоб даже лист осенний не заметил,
Чтобы дойти,где раньше не смогла,
Так,растворившись на большой планете.
Так хочется к тебе.Чтоб обнимал,
Чтобы когда уйду-был счастлив очень.
И чтобы вмиг забыл,не вспоминал.
Лишь может быть в ЕNсотенную осень.
Чтоб счастлив был,чтобы любил ее,
Чтобы она как я тебя любила.
Но знаешь,столько снега намело,
Что осень та всю память растворила.
Чтобы как я...Но ей так не суметь,
Ей нежной быть,быть любящей и верной.
Так хочется к тебе еще успеть...
Но снег пойдет тем вечером...Наверно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460552
дата надходження 14.11.2013
дата закладки 14.11.2013
Читай мене книгою без ілюстрацій -
Відчуй десь, на рівні сердечних вібрацій ;
Зіграй на всіх струнах душі й мого тіла -
Щоб я на край світу з тобою летіла ...
Укрий мене словом, загорненим в сонце,
Влети білим птахом до мене в віконце ;
Цілуй мене вітром шаленим без тями -
Я стану для тебе у небо щаблями ...
Тримай у міцних чоловічих долонях,
Люби павутинку сивин, що на скронях ;
Зігрій у обіймах, міцніших за скелі -
Я стану джерельцем для тебе в пустелі ...
Я зможу....я буду ...і вір, що зумію ....
Розраджу, підтримаю, знов дам надію ...
Зі шля'ху твого я зверну кожну гору -
Якщо ти зі мною завжди будеш поруч ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460242
дата надходження 13.11.2013
дата закладки 14.11.2013
Закарбувалась - врізалась мені
І квітами у білім сні розквітла
Святі слова - матусина молитва
Сліпої ночі. Десь на чужині
"Храни дитя! Храни моє дитя!
Я знаю, Боже, все у Твоїй власті.
Не дай йому спіткнутися чи впасти
Веди його, прошу́, усе життя!
Оберігай від лиха і обмов
Благослови, Всевишній, мого сина!
Дай сили, віри, мудрості дитині
Зішли йому надію і любов!
Будь поруч нього. Завжди поруч будь!
У радості і в розпачу годину
Не залишай, молю, ні на хвилину
І ні на мить за нього не забудь!"
Мені молитва вчулася ота,
Що мати промовляла без упину.
Молитва та, молитва за дитину,
То - найсильніша, щира і свята!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460089
дата надходження 12.11.2013
дата закладки 12.11.2013
Як часто доля змінює шляхи,
Як часто змінює для кожного маршрути.
Ми повернутися не можем, як птахи,
Бо повернутися – напитися отрути.
Проходить час, у кожного своє життя,
У кожного з’являються свої проблеми,
З’являються нові бажання, відчуття,
Хоч бери й пиши про це поеми.
Міняється і погляд на життя,
Міняються бажання, інтереси,
Ми поринаємо в щоденне небуття,
І з часом змінюємо всі адреси.
Ми забуваємо про тих, хто з нами йшов,
Підтримував не раз й допомагав,
Про тих, хто говорив ,що назавжди, і знов,
Просто слова свої, на вітер викидав.
Про тих, хто надихав, радів, любив,
Про тих, яких здавалось не забудем.
Які були частиною всіх наших див,
Ми в серці зберігати завжди будем.
Й можливо через енну кількість літ,
Зустрінемося ми десь на вокзалі,
Де серед тисячі людей, що їдуть в світ,
Побачимо знайомі нам деталі.
І так захочеться згадати ту добу,
Ті всі роки, що разом пережиті,
Та не наважиться ніхто із нас,
Бо всі ми залишились гордовиті.
Ніхто із нас не встане, не підійде,
Хоч на душі згадаєм теплоту,
Та вже ніхто так ніжно, дружньо не обійме
Лиш щиру посмішку, сховаєм в темноту.
Тож бережіть й цінуйте ближніх,
І пам’ятайте завжди їхню доброту,
Бо не зустрінете настільки справжніх,
Які підтримають в хвилину «золоту».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459783
дата надходження 11.11.2013
дата закладки 11.11.2013
Вже притишені осені кроки.
Що хотіла, усе вже змогла.
То посіяла в серці неспокій,
То журбою чомусь облягла.
Дарувала невпевненість вчинків,
Білий світ застилала слізьми.
І не знала душа відпочинку.
А по долі, немов чобітьми.
Я ж не знала, що осінь так гралась.
Наробила ось так помилок.
Не помітила, як підкрадалась.
Наганяла фальшивих думок.
Але осінь прекрасна, бо жінка.
Я пробачила їй все давно,
А що нас ще трима павутинка,
Значить іншого нам не дано...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459024
дата надходження 07.11.2013
дата закладки 07.11.2013
[b]Справжній митець - завжди максималіст у прагненні мистецької довершеності своїх творів.
[/b]
Кожне художнє вирішення потребує вибору одного, найбільш оптимального варіанта з багатьох можливих. Це стосується усіх виражальних літературних засобів - мовних, сюжетних, композиційних, ритмомелодійних.
Прагнення віднайти оптимальний варіант кожного художнього вирішення характеризує міру талановитості автора. Талант ніби підказує письменнику: дане рішення є не зовсім вдалим, - шукай інше, краще.
[b]Існує відоме поняття «муки слова», що означає важкий пошук такого слова, яке б із максимально можливою точністю і повнотою виражало потрібний смисл.[/b]
[b]Кожен вид мистецтва має свій матеріал для створення образу. У літературі таким матеріалом є слово.[/b] І. Франко в поемі "Лісова ідилія" писав: «Слова — полова, Але огонь в одежі слова — Безсмертна, чудотворна фея, Правдива іскра Прометея».
[b]Мова — першоелемент літератури,[/b] засіб образного відтворення предметів, явищ, змістовна форма. Мову можна умовно розділити на розмовну, літературну і художню. Вони входять в загальнонаціональну.
[b]Розмовна мова [/b]— ненормована мова повсякденного спілкування.
[b]Літературна мова[/b] — мова, нормалізована правилами граматики, чиста, відшліфована. Літературною мовою пишуть наукові праці, друкують газети, журнали, нею користуються в школах, радіо, на телебаченні.
[b]Художня мова[/b] — літературна, але не обмежується лише літературною. У своїх творах письменники використовують діалектизми, професіоналізми, архаїзми, слова у прямому і переносному значеннях. Художня мова образна, емоційна, експресивна, відзначається лаконізмом, небагатослівністю. А. Чехов вважав лаконічність сестрою таланту, а О. Некрасов закликав писати так, щоб словам було тісно, а думкам — просторо.
[b]Лексика художньої мови[/b]
Образному відтворенню думок, почуттів, переживань сприяють [b]синоніми, антоніми, омоніми, неологізми, архаїзми, діалектизми, варваризми, професіоналізми, жаргонізми, арґотизми.[/b]
[b]Зупинимося на неологізмах та діалектизмах.[/b]
[b]Неологізми[/b] - це нові слова. Крім загальномовних неологізмів, є індивідуально-авторські. [b]Індивідуально-авторські неологізми[/b] називають оказіоналізмом (лат. occasional —випадковий), тобто вжитий "один раз".
"Неологізми, — писав Б. Томашевський, — це такі слова, які створює сам митець, сам поет, письменник не для того, щоб дати їм загальний ужиток, ввести їх до загальновживаної мови, в загальний словник, а для того, щоб читач відчував у процесі сприйняття самого художнього твору, як перед ним народжується нове слово.
Неологізм повинен завжди сприйматися як певний винахід саме даного митця, він неповторний. Як тільки починають його повторювати, вводити до загального словника, він втрачає той стилістичний ефект, на який розраховував митець. Митець розраховує на неологізм як на слово, що створюється на очах у читача й виключно для даного контексту.
[b]Але словотворчі звороти, які не відповідають узвичаєним нормам, називають зарозумілою мовою.[/b] До зарозумілої мови вдавалися футуристи. Традиції футуристів продовжують сучасні неоавангардисти .
[b]Діалектизми[/b] (грец. dialektos - місцева говірка) - це слова і вирази місцевої говірки. Найчастіше використовуються в мові персонажів, у авторській мові — рідше. Діалектизми відтворюють місцевий колорит і є засобом індивідуалізації. За рахунок діалектизмів збагачується літературна мова Є діалектизми фонетичні, морфологічні, лексичні, синтаксичні.
[b]Діалектизмами та авторськими неологізмами не можна зловживати. Надмірне їх використання робить твір малозрозумілим.[/b]
Використані матеріали:
1. Реферат на тему: Життя і поезія Ліни Костенко
http://studentbank.ru/view.php?id=46697&p=1
2. Основи літературознавства - Ференц Н.С.
http://pidruchniki.ws/16850303/literatura/hudozhnya_mova
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458865
дата надходження 06.11.2013
дата закладки 07.11.2013
Перетліють зорі в тишах,
Перев’яже листям осінь.
Пересніжить, перепише
Час усе, що було досі.
(v1n)
***
Привідкрийте тишком двері у поетову майстерню,
В ній усе таке химерне, незбагнене, пере-пере... -
Передчасно переспіле,
Переброджене на крові,
Перекрашене на біло,
Перекресане у Слово,
Перевистраждане в пісню,
Пересипане зірками,
Перевдягнуте у чисте,
Перешите колосками,
Перегіркло-відболіле
Перестуком пересердя,
Перероджено в стокриле,
Пересичено-відверте,
Перемолене в молитвах,
Перемелене на друзки,
Пересипане крізь сито
Переплавлених ілюзій,
Перестрибнуте у зріле,
Перетомлене в поразках,
Перемріяне у мріях,
Перепещене у ласках,
Передивлене у вічі
Переплаканого неба,
Переписане у Вічність
Переродженого себе..
Всім поета "пере-пере..." нема місця на папері...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458618
дата надходження 05.11.2013
дата закладки 05.11.2013
Позбираю роки, мов горішки в хустину
І у вузлик міцний зав’яжу на ріжки.
Добігає вже осінь в часову щілину,
Витікає життя, я прошу: "Не спіши!"
Хоч не маю у ньому великого статку,
Чи ж то гроші - мірило здобутку всьому.
Маю діти, онучку: їм вірші на згадку,
В них частинку своєї душі я впишу.
А іще передам в естафету кохання,
Хай і в їхніх серцях променіє любов.
То є воля моя заповітна остання,
Щоб не трапилось з ними, - триматись разом.
03.11.13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458285
дата надходження 03.11.2013
дата закладки 03.11.2013
Кожне слово має день народження -
Ось таке у місяців походження...
Вересень від слова «верещати» -
Молотити хліб побіля хати.
Тож September, чи Сентябрь – це осінь
завітала до людей у гості.
Tetor, Жовтень чи Октябрь – це «оkto»,
Восьмим місяцем у Римі був «October».
Сонце світить, листячко жовтіє,
А на клумбах квіти пломеніють.
Листопад, Ноябрь, November-novem -
Так звучить цей місяць в різних мовах.
Слово «novem» - «дев‘ять» означає,
В листопаді осінь засинає.
В лісі листя землю застеляє,
Дощ і вітер людям дошкуляє,
А «Studeni» у хорватській мові -
це «холодний», теж осіннє слово.
Ось таке у місяців тлумачення -
Кличе осінь знову на побачення!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458160
дата надходження 02.11.2013
дата закладки 03.11.2013
Рыжая моя душа-подруга
О тебе кто только не писал.
Жизнь – кольцо, все катится по кругу,
Отражаясь в памяти зеркал.
В золото березы нарядила –
Озарила сумрачный пейзаж…
Охладела, но не разлюбила,
И... в ближайший выпала тираж.
Но твое величие вернется
Через год, столетье, сто веков,
Не одно сердечко встрепенется
Воспевая позднюю любовь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457579
дата надходження 30.10.2013
дата закладки 31.10.2013
рани на вустах?
ні, вони в душі,
де падуть дощі
в спориші,
де поміж калюж
вже не видно руж,
лиш туман довкруж
і сльота
не спинити крик
не зцілити стигм
коли серцем звик
до облуд
вічно на межі
гострить хтось ножі
хоч слова-вужі
ждуть свій суд
зранена душа
вмита у дощах
хрест свій на плечах
пронесе
переродить ніч
в одкровення свіч
і у світлі віч
вгледить Сенс
озирнись довкруж
поміж дивних руж
досі в'ється вуж
наших бід
досить марних жертв
з піднебесних сфер
руки розпростер
Хтось тобі
криками безсиль
відсудом свій біль
перероджуй цвіль
в небо-синь
запалає день
віршів-одкровень
кров'ю з наших вен...
Час Прозрінь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457521
дата надходження 30.10.2013
дата закладки 30.10.2013
Така брехуха, осінь ця,
Пообіцяла, поманила,
Тумани скинула з лиця,
Довкілля сонцем напоїла.
..............................................
І їй повірили троянди -
Розкрили пуп'янки свої,
Бузок розцвів біля веранди...
Та не співають солов'ї...
Усе навкруг, мов подуріло -
Бруньки в магнолії тугі.
Зима вже скоро, біло-біло,
Розстелить пелени в логи,
Накриє сад, поля, дороги,
Морозом вдарить по траві...
Бузок цвіте без застороги,
Розпушив кетяги свої.
...............................................
Із голови пішло все в *ноги*,
Дивлюсь, не тільки у людей.
Брехня стоїть біля порогу,
Відчиниш, і ураз ввійде.
Такі ми, українці, щирі,
Впускаєм в дім усіх і все,
А зайда, на святу порфіру,
Бруд за ногами принесе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457505
дата надходження 30.10.2013
дата закладки 30.10.2013
Журбують вишні в золоті червленому,
Вмочили, мабуть, листя в каркаде
І по хребті, ще де-не-де зеленому,
Сповзло за го́ру сонечко руде.
А хризантем у трави нахурделило,
Мов хто розсипав жмені конфеті!
І листопадить випалене дерево,
Листки-дублони ронить золоті.
Розмито хмари в небі акварелями,
Немов зі збанка вилито вершки,
І не дзвенять сопілковими трелями
Між крон махрових радісні пташки.
Плоди достиглі світять, ніби глянцеві,
У шевелюрах лискають густих,
На яблунево-палевім рум'янцеві
Цілунок сонця бджілкою застиг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457397
дата надходження 29.10.2013
дата закладки 29.10.2013
(…майже за Сведенборгом)
ад –
це ніби вселенська яма,
де
неприборканих пристрастей
са́мо-взає́мо-їду́че гасять вапно́…
коли,
у своєму неістовстві,
надто плюється-розбризкується,
так
бурхливо кипить і клекоче воно –
Бог
одчиняє прорізь-вікно,
і у яму, занадто розбурхану,
проникає Світло –
як холодна вода,
щоб умить охоло-ло
неістовство ада…
ад
ніколи не вийде
за йому встановлені межі
Богові – все належить…
29.10.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457290
дата надходження 29.10.2013
дата закладки 29.10.2013
Журилося небо,розсипало зорі.
І осінь до ночі гуляла у полі.
Купалася з вітром,вмивалась росою.
А я цілувалась коханий з тобою.
І місяць руками закрив своє личко,
Неначе у нього старі рукавички.
Чому ти сумуєш,ходи в моє ліжко,
Тебе пригорну,обніму дуже ніжно.
Десь дивна самотність купалася в річці,
Махала рукою старесенькій нічці.
Ходив місяченько,журився до ранку,
А я подарую йому вишиванку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457212
дата надходження 28.10.2013
дата закладки 29.10.2013
Пливла нічка через річку,
В оксамитовім вбранні.
І зірок цілу скарбничку
Везла в срібному човні.
А на зустріч – красень місяць,
Одяг в нього із парчі.
Сипав сни з диво-відерець,
Розносили їх сичі.
Глянуть він хотів на зорі
Неймовірної краси,
А вони пірнули в море,
Мов краплиночки роси.
Ніченька аж засмутилась,
Місяць теж зніяковів.
Зорі квітами явились,
Він із них віночок сплів.
Нічечці на чорні коси,
Квіти-зорі одягнув.
Засвітив перлинки-роси,
І красуню пригорнув.
Діва-нічка задрімала,
На юначому плечі.
Оксамитово всміхалась,
І тулилась до парчі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453770
дата надходження 10.10.2013
дата закладки 24.10.2013
Наша встреча была не напрасной,
Запылали рябиной сердца...
И туманность, вдруг, стала прекрасной,
И дожди... пусть идут без конца...
Мы гуляем по парку обнявшись,
Все забросив дела на потом,
Как легко, нам, к друг-другу прижавшись,
Целый день проходить под зонтом.
Улыбаются листьями лужи,
Тучи шлют, от души, реверанс...
Ветер в вальсе у лавочек кружит,
Клен сложил нам на счастье пасьянс...
Кто-то осень ругает за сырость,
Кто-то золотом красит ей час...
А вот нам, отдала она милость,
Стала истинным счастьем для нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455225
дата надходження 18.10.2013
дата закладки 18.10.2013
Коли вікна зашторить вечір,
А будинки розплющать очі,
І звичайні буденні речі
Стануть дивні, якісь пророчі;
Коли місяць сплете мережку
Із реальності й сновидіння,
І на річку опустить стежку,
Що веде в його володіння ;
Коли сум заповзе зненацька
В потаємну кишеньку серця,
І самотня сльоза дурацька
На тривожні думки озветься -
Ти прийдеш ...Крізь часи і простір
Принесеш синьооку ласку ...
І в обіймах твоïх так просто
Знову вірить в чарІвну казку ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454269
дата надходження 13.10.2013
дата закладки 13.10.2013
Я подарую всі слова Тобі,
Усі пісні та квіти подарую!
Немає того місця на землі,
Де я Твій серця стук не чую..
Ти ніжна пташечка моя,
Чутлива квіточка весняна,
Невже існує краще відчуття
Як те,коли цілує Мама?!
Невже на світі є такі,
Котрі не повертаються додому?
Котрі не хочуть до сім'ї,
Не прагнуть тихої розмови?!
Коил рідненька Мама поряд...
Присяде так тихенько біля тебе,
Розкаже вкотре про любов,про горе.
Який підступний світ та яке добре небо.
Немає таких теплих рук, як в Мами,
Очей щиріших теж не зустрічала.
Ти не звони їй,не приходь віками...
А вона щодня в віконце виглядає.
Ще юна чи вже вкрита сивиною,
Чи біля тебе чи уже на небесах,
Вона завжди по світу за тобою,
Так само любить та приходить в снах.
От тільки завжди посміхайся,Мамо,
Ти чиста й світла,ніжна й молода!
Та тихо скажеш:"Донечко,колись мене не стане"
Я ж відповім:"Для мене,Мамо,вічно Ти жива!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454052
дата надходження 12.10.2013
дата закладки 12.10.2013
У Карпатах літає сніг,
А у Львові танцює осінь.
Дощ повільний, розмірений біг
Зупиняє в моєму волоссі
І виблискує в ньому. А я
ТОму тішуся, бо діадема
Із дощу - то розрада моя
В цьому світі, де вічна проблема -
Гроші, побут, робота, житло...
Аби краще усе, аби ліпше!
Світе білий з хижацьким єством,
Що тобі до мого крику-віршу?
Що тобі? А мені так болить,
Так судомить і хилить додолу...
Світ - в якому життя, тільки мить,
Світ - в якому не вірять нікому...
Як мара, через натовп іду,
Краплі срібла блистять у волоссі.
Чи написано так на роду?
Тільки я, тільки дощ, тільки осінь...
23.09.2013р. Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453415
дата надходження 08.10.2013
дата закладки 09.10.2013
Ветер закусил, как конь, удила,
Гриву растрепал из облаков,
Над землей, склонясь, прошел учтиво,
Лишь трава сбивала пыль с подков.
Он бывает ласковым и кротким...
Так, он, нежен в летнюю жару,
Как, дитя, колышет в море лодку
И от злости рвет с дубов кору...
Он живет, как люди, настроеньем,
В ярости, срывает крыши прочь...
А весной, вишневым дуновеньем,
Для влюбленных возбуждает ночь...
Как люблю, его, страстей порывы,
Уважаю час, когда он спит...
А еще, волшебные мотивы,
От которых все внутри дрожит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453337
дата надходження 08.10.2013
дата закладки 08.10.2013
Сонце зайшло за лісосмугу,
Залився перцем небосхил.
В червонім сяйві серед лугу,
Між сивих пращурських могил
Сиділа бабця дуже квола,
В руках тримаючи букет,
Перед хрестом старим додолу
Для гав насипала канхвет.
Вона ридала, з того зморшки
Неначе м’якли від води.
Їй усміхалися волошки,
Голівки рути й череди.
І було чути, як старенька,
Сповнена тугою, журбой,
Засохла нібито опенька,
З хрестом ділилася бідой:
– Кого зростила я, Іване?
Мені хвала йде від людей,
Проте найбільше горе дане
Від рідних, від своїх дітей.
Один на фермі головує,
В полях збира врожайний хліб.
Він найманців чужих годує,
А рідну матінку – сусід.
Молодший наш такий учений,
Він археолога здобув.
Земель об’їздив – край вселений,
А рідне селище забув.
Він раз на рік листівку ма́рку
Прислати може до йменин,
А я тоді прошу Одарку,
Хай прочитає, як там син.
Медаллю, каже, наградили,
Бо цінну знахідку знайшов.
А я благаю вищі сили,
Аби хоч раз у двір зайшов.
Гадала, донька білолиця
Розвіє ген жіночий плач.
Мар’яна з’їхала в столицю,
А муж у неї мов палач.
Сам їздить із директорами,
Її закрив, неначе в хлів.
Яка там подорож до мами?
В самої трійко дітлахів.
І я тепер одна, Іване.
Зростила, дáла, що могла.
Одарка ходить, баба Ганна,
В цілому, в хаті я одна.
Тебе младим цей світ пом’янув.
Ти все казав: дітей рости.
І хоч би раз із неба глянув,
У що ці дітки проросли!
…Там, де в полях зростає рута,
І перцем сходить небосхил,
Старенька мати, ніби пута,
Скинула душу між могил.
Коли зайшло за лісосмугу
Червоне сонце, все село
Померлій віддало заслугу.
А рідні дітки, хоч би хто…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449022
дата надходження 14.09.2013
дата закладки 07.10.2013
Я повільно тихо помирала,
Ти забрав усе моє буття.
Все сьогодні закопала
Під камінням серця-кришталя.
Сльози крові падали у землю…
Сміх душі вмирає на очах…
Я не відчуваю більше пульсу,
Що зоветься віра в молитвах…
Не відтвориться усмішка прощавання.
Не відтвориться твій подих на губах.
Не відтвориться в словах моїх кохання.
Не відтвориться життя по сторонах.
Я повільно тихо помирала,
Вірність зберегла тобі до дна.
Та сьогодні зрозуміла крайність
Прірва під ногами знову розцвіла.
Я не стану ангелом у долі,
Ти всю світлість викинув в сміття.
Я померла тихо у полоні,
Чистого кохання-каяття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453208
дата надходження 07.10.2013
дата закладки 07.10.2013
Я скучаю по тебе, мама-мамочка,
Позови меня с небес тихой ласточкой.
Руки кверху протяну – да ведь не достать,
Как же хочется тебе сколько рассказать.
Рассказать, поговорить, побеседовать,
На судьбу свою, на жизнь, ох, посетовать.
И порадовать тебя тоже было б чем,
Не забыть, не заменить мне тебя никем.
Мама, мамочка моя, Лебедь Белая,
Уберечь тебя, спасти не сумела я.
Но тобою прощена на сто лет вперед
Продлевала как могла твоих дней излет.
Заглянуть в твои глаза, мама-мамочка,
А на стенке лишь портрет в черной рамочке.
Сиротинушкой себя снова чувствую
И все чаще я пою песню грустную.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453202
дата надходження 07.10.2013
дата закладки 07.10.2013
приснилось,
що я Вас люблю́ :
як! могла я тоді піти…
як могли Ви мене одпустити…
але – утримати,
означало б – нево́лити,
споживати,
привласнити –
НЕ любити
образ довершений Ваш,
як у кулі магічній
із гірського чистого кришталю –
у серці моєму неодмінно продовжує жити
все іще Вами сню…
болю́…
без покаянь-дорікань –
я Вас завжди люблю…
...лицем до лиця -
щастя не бачиться...
07.10.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453152
дата надходження 07.10.2013
дата закладки 07.10.2013
Життя - це ринг, це біль і кров,
Порізи наживо - це рана.
Коли ти падаєш все знов, і знов,
Коли по той ти бій екрану.
Життя - коли цвіте усе,
І коли вітер все змітає.
Коли на столик подають глясе,
І коли в кишені нічого немає.
Життя - коли руку тримаєш любові,
Або коли йдеш всьому наперекір.
Коли байдужі часи просторові,
І коли нападає хижий звір.
Схрестити руки, чи жити в надії,
Не маючи, можливо, прав.
Життя - воно палає, або лиш тліє,
Але ти вижив, і аж ніяк не програв.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424952
дата надходження 14.05.2013
дата закладки 06.10.2013
Знаєш, - іноді казала мама,-
У кожного в житті є своя драма.
На кожного в свій час біда полює,
Й для кожного веселка день малює.
А ще я буду згадувати знов і знов,
Що нема ще кращих ліків ніж любов.
Потрібно серце ніжити й плекати,
Аби не довелось комусь його латати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426196
дата надходження 20.05.2013
дата закладки 06.10.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2013
* * *
Встала сирая старуха
Поутру.
Воет вьюга-завируха…
Не к добру.
Снегу к окнам навалило,
Мать честна!
Печку бабка накалила
Докрасна;
Воду в выварке нагрела
И в тазу
Кипятком пытала тело
На слезу.
Чисто вымылась старуха,
Впору цвесть…
Где-то в суднике краюха,
Надо съесть.
С хлебца скудного краюшки
Полкуска -
Много надо ли старушке…
Ох, тоска!
После хлебца подкрепилась
Молоком,
Долго, истово молилась
У икон.
…Воет вьюга. В печке вьюшка
Вьёт тоску.
И пошаркала старушка
К сундуку.
Там припасенный мешочек
У неё,
В нём неношеный платочек
Да бельё;
Платье с латочкою хилой
На боку…
Ничего-то не скопила
На веку.
Причепурилась, оделась –
Хоть к венцу,
И чуток душой согрелась,
Всё к лицу.
Воет вьюга зло и клято
По дворам…
Оглядела бабка хату –
Всё. Пора.
Молча духом укрепилась
И легла.
Пальцы в горсть…
Недокрестилась.
Умерла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291419
дата надходження 07.11.2011
дата закладки 06.10.2013
Вогонь велику силу має:
Його призначення - горіть.
Коли легенько він палає,
То можна руки в нім зігріть.
Зігріть і тих, хто поряд з вами.
Дорогу зможе освітить.
Підеш упевнено шляхами:
Від темноти він захистить.
І будуть впевнені, хто поруч,
Що він для них дороговказ.
От тільки хай не зробить попіл
Із найдорожчого для нас.
Вогонь сердець хай ніжно гріє.
Нехай не спалює серця.
І хай ніколи не зітліє
В руках умілого творця.
У того, хто любити здатен,
Хто може щастям осліпить.
У кого погляд добрий, ясен.
Хто може словом ізцілить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451215
дата надходження 27.09.2013
дата закладки 28.09.2013
Не встигла попрощатися із літом,
А вже у серце осінь зазира
Безвільно догорілим пізньоцвітом -
Холодним торком сивого пера.
Лишилося привілля волошкове
В обіймах медоросяних вітрів,
То ж тягнеться рука тепер до слова,
Розшитого бавовною жалів.
Допоки журавлині перевесла
Маліють у небесній далині,
Останнє світле мрево мляво креслять
Хмаринки позолечено-сумні.
І під крилом у бабиного літа
Корують* душу вижухлі садки,
А на листках віршують пізньоцвіти
Осінні неусміхнені рядки...
(27.08.13)
*корують - в знач. лікують
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451321
дата надходження 27.09.2013
дата закладки 28.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.09.2013
Порцелянова лялька стоїть на каміні
Та її життя – холод, пітьма
Вона подібна зів’ялій жоржині
На почуття сил катма
В неї посмішка наклеїна, фальшива
Від правди й розуму очищені думки
Її погляд, мов кропива
Змушує кидатись навтьоки
Не знайтись тому герою
Що зміг би її оживить
І гітарною струною
Її душа ніколи вже не задзвенить
Вона не піде вранці по стежині
На повні груди свіжого повітря не вдихне
І в чиїйсь старезній скрині
Переживання й таємниці всі замкне
А тому, хто вкрав колись її зорі
І небо на друзки розтрощив
Хай життя грає пісню в мінорі
Хай руйнується все, що він коли-небудь створив
Вона не відчує кохання парфумів солодких
І вуст від пристрасті спраглих
В ночах зимових коротких
Притулку не знайде в обіймах жаданих
І що ж на останок їй залишилось?
Ляльку й надалі грати?
Обличчя навічно маскою вкрилось
І нікому її не зірвати
© Леся Приліпко, 18.09.2013 р.
*Хлопцям на замітку.Якщо дівчина розчаровується в коханні, вона стає такою собі порцеляновою лялькою….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450075
дата надходження 19.09.2013
дата закладки 19.09.2013
Я бажаю щасливих років,
На цім світі безхмарно прожити.
Щоб нове перехрестя віків,
Довелося тобі пережити.
Хай, в блакиті бузковий туман
Надвечір’я твое не захмарить
І скажу я тобі без оман,
Твого літа не згасли, ще чари.
Недоцільно про зморшки жаліти,
Голова вкрилась сріблом невчас.
Випадково, то «бабине літо»
Павутинням окрасило нас
Хай робота не втомлює руки.
На спочинок збиратись не час.
Ну а дочки, сини та онуки,
Наше літо продовжать за нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449026
дата надходження 14.09.2013
дата закладки 14.09.2013
Падав сніг і рвучко віяв вітер,
Бив об землю дужими крильми,
Наче хтось із неба сіяв квіти
На холодний чорний оксамит.
І дорога без кінця і краю.
Десь.. кудись…хіба не все-одно…
Я тебе у душу заховаю,
Як зорю в криницю - аж на дно.
Щоб уже без жодної причини,
А коли захочу - просто так -
Цілувати тихими очима
Ці суворо замкнені вуста,
Озиватись тихою лунаю
В пам’яті, у слові, уві сні,
Щоби ти довіку був зі мною,
Був таким, як в цю коротку ніч.
Може, ти ніколи й не покличеш…
Може, я ніколи й не піду…
Та твоє карбоване обличчя
Я тавром на серце покладу,
І дороги таємниче світло,
Що ледь-ледь освітлює тебе,
І оці холодні білі квіти,
Що летять із глибини небес.
Хай мені густим тривожним болем
І зовуть, і кличуть, і печуть,
Хай помежи мною і тобою
Ниточку невидиму зітчуть,
Хай мені з життєвого туману
Крижаними квітами цвіте
Сніг, який ніколи не розтане,
Шлях, який нікуди не веде…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448290
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 11.09.2013
Я не малюю вже ілюзій,
що всі хороші будуть друзі
і можна перекрасить світ-
у біле, або дивоцвіт.
Я не малюю вже ілюзій,
що на Землі добро у руслі,
завжди перемагає зло
і все життя не бите скло.
Давно пилИна ця упала,
по- різному життя сприймала,
але із хаосу буття,
щось гарне вирву для життя......
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448419
дата надходження 11.09.2013
дата закладки 11.09.2013
Полюби меня.Слышишь?Верю,
Что однажды меня найдешь.
Простоишь под закрытой дверью,
И за руку меня возмешь.
Скажешь мне,чтобы я молчала,
Не ругала,что долго шел.
А луна кулачком стучала,
Ветер листья в веночек плел.
Говорит-буду я невестой.
Он фату еще мне подберет...
Я люблю тебя очень...Честно...
Но за дверью лишь ветер ждет...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448381
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 11.09.2013
Ударив грім в безхмарнім небі,
Спинилося серцебиття,
Здалося, що уже не треба,
Ні сонця більше, ні життя.
Отой один, що був опора,
Злетів до хмар і десь пропав…
О, як це сталося не в пору,
Її ще вчора він кохав.
Красива жінка - в мить вдовиця
І наступила темна ніч…
Іще красива молодиця
З життям лишилась віч-на-віч.
І смутку хвилі налетіли,
Діти далеко, враз сама…
Від снігу коси побіліли,
Життя окутала зима.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448249
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 10.09.2013
Быть живым — это подарок, а быть счастливым — это ваш выбор.
@Ошо
В подарок жизнь дана,
Но счастье в ней ─ наш выбор!
В паденьи не страшна,
И нет совсем там выгод.
Ты просто поднимись,
Усилие чуть сделав!
Да, путь таки тернист
И жаль, что все изведал.
Плохое отпустить,
Людей,что строят драму,
Прощение дарить,
Рисуя панораму
Счастливого себя,
И с фокусом на радость!
За прошлым не скорбя,
Но в нем ─ оставить слабость!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448251
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 10.09.2013
А він ішов... Тулився до людей -
потворний кіт - обдерте ліве вухо
Більмом на оці зиркав на дітей,
а ті кота гамселили щодуху
Та він ішов... Шукаючи любов,
горнувся кіт потворно - неповторний
та гнали його люди знов і знов,
і лаяли... Вже майже рефлекторно
..................................................
Одного дня, знайшло його дівча
розтерзаного псами... ледь живого
Він жалібно і кволо так нявчав...
Схилилася із жалістю до нього,
Потвору приголубила - таки
Він зболено поглянув на дитину,
а потім пригорнувся до руки,
замуркотів...
І стихнув за хвилину
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448119
дата надходження 09.09.2013
дата закладки 09.09.2013
"Боже, дай мені терпіння, щоб змиритись із тим, чого я змінити не можу.
Дай мені сили, щоб змінити те, що можу змінити.
Дай мені мудрість, щоб міг відрізнити одне від іншого."
св. Августін
Терпіння прошу, Господи, у тебе
Щоб знести все, що Ти мені пошлеш,
Щоб витримати всі випробування,
Які на мої плечі покладеш.
Щоби змиритись з тим, що я не можу
Змінити ні на крихту у житті,
З покорою прийняти волю Божу
І не зійти із вірного путі.
Ще сили попрошу, Творець, для себе,
Натхнення, вміння, талану, жаги,
Щоби змінити те що тільки можу,
Аби ненависть зникла навкруги.
А ще дай мені мудрості, Всевишній.
Щоби життя малюючи панно,
Я відрізняла, що змінити можу,
Чого ж мені змінити не дано.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447894
дата надходження 08.09.2013
дата закладки 08.09.2013
(з циклу "Школярики")
1. Перше вересня, як свята
Зачекалася сім`я,
Йдуть до шкіл своїх завзято
Сотні учнів, з ними Я!
На мені спідничка синя,
Білий бант, святковий вид,
Хто на мене погляд кине,-
Посміхається услід.
Я сьогодні йду до школи
Перший раз у перший клас!
Стільки квітів ще ніколи
Я не бачила за раз!
2. Я сьогодні першокласник,
я цвіту неначе мак!-
По шкільній останній моді
І краватка, і піджак!
Ранець на спині новенький
(Він пустий - та це секрет!),
Я тримаю руку неньки,
А у другій - свій букет.
Обіч нас - сини і дочки,
З ними - гордії батьки.
В огорожі дитсадочка
Заздрять учням малюки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208822
дата надходження 01.09.2010
дата закладки 07.09.2013
Ушедшие не ищут оправданий,
Не знаем мы, куда дороги заведут.
Кому придется нас оставить,
А кто продолжит дальше с нами путь.
Не слышим мы: «прощай, до встречи»,
Они уходят все без лишних слов.
И на столе останутся лишь свечи,
Будут гореть до окончания веков.
Не оставляя за собою что-то,
Мы оставляем только тёплый миг.
Который важным станет для кого-то,
И он в душе его до смерти сохранит.
Кому-то сводят статуи из камня,
И за кого-то жизни отдают.
Душа как освещающее пламя,
Нельзя забыть, ее не предают.
И оставляя жизнь, что мы прожили,
Не исчезаем в вечном сне.
Мы рядом с теми, кого мы любили,
Мы волны поднимаем на воде.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438834
дата надходження 22.07.2013
дата закладки 07.09.2013
Опустилось солнце в лужу,
Тучи свой сменили цвет...
Далеко еще до стужи,
Но и жарких дней уж нет.
Клин последний в небе тает,
Вечерами дождик льет,
Лист последний облетает-
Словно пламя землю жжет...
Воробей под крышей жмется,
Хлеб размокший не манИт...
Только ветер в небо рвется,
Освежая колорит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447791
дата надходження 07.09.2013
дата закладки 07.09.2013
Ця липа спить, загорнута в тумани,
У позолоту щедрої парчі,
Їй на долоні золотом багряним
Кленова гілка плаче уночі.
Кущі малини, сірі і безлисті,
Шепочуть їй про березень хмільний.
Вже поруділи трави шовковисті
І невгамовні стихли цвіркуни.
Ця липа спить, напоєна вітрами,
Обшарпана непроханим дощем.
Дарма, що серпня вирізьблені брами
Закрила осінь бронзовим ключем.
І може їй не випаде у квітні
Зазнати вкотре цих метаморфоз,
І гілочки, оголені тендітні,
Скує нещадний вранішній мороз...
Та всеодно ці мрії щонайвищі
Не спопелити. Буде ще весна!
Ця липа спить... Прислухайся у тиші,
Як невагомо дихає вона...
Колись, отак заснувши ненароком
Під тихий шепіт листя восени,
Піду і я легким повільним кроком
В розмай п'янкої вічної весни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447515
дата надходження 06.09.2013
дата закладки 06.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.09.2013
Хай у того хто вбив, буде поряд могила.
Хай у того хто вкрав, найцінніше вкрадуть.
Хто сім’ю поламав, таж проблема згубила б.
Хто серця розбиває - в нелюбові живуть.
Хай кожному те – на що він спроможний.
Хай лише тільки там – де радість і сміх.
Щоб лише тільки з тим, з ким ти тотожний .
Щоб у ліжку дрімали солод і гріх...
Всім бажаю добра, якщо того варті.
Всім бажаю любові до зморшок очей.
Перемоги дістатись прямо на старті
І її розділити між добрих людей.
04.09.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447260
дата надходження 05.09.2013
дата закладки 05.09.2013
Не нагадуйте, мамо, про осінь,
Це лиш рік добігає кінця...
Посріблилося житнє волосся,
Але Вам сивина до лиця,
Як і яблуньці тій край городу.
Закосичить груднева зима
Цю тендітну замріяну вроду,
А вона не зачахне. Дарма,
Що морози лихі і нестерпні
Розпинатимуть віти тонкі,
А вона ще душею у серпні -
В оксамитових крильцях листків...
Ще пірнає у купіль медову
Перламутрових сонячних днів
І гойдає на вітах підкову
Місяченька у теплому сні.
І з окриленим вітром у парі
Ще співає п'янким споришам.
Не нагадуйте, мамо, про старість,
Не старіє, повірте, душа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445847
дата надходження 28.08.2013
дата закладки 28.08.2013
На стихи Потустороннего "Не пиши мне стихов"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443847
Я тебя не зову ни вперед, ни назад,
А стихи напишу в ожидании чуда,
Ибо верю, придет оно к нам ниоткуда,
И ему ты не сможешь, как мне, отказать.
Что мне думать о прошлом, оно далеко,
Что мечтать о неведомом в облачных далях?
Быть со мной в настоящем, увы, нелегко,
Как по острым камням шагать в ветхих сандалях.
Нет, не стану просить о любви неземной,
Но когда засыпаешь младенцем невинным,
Я молюсь, чтобы ты был подольше со мной,
Не врагом и не другом, а просто любимым.
18.08.2013г. 1:30
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443932
дата надходження 18.08.2013
дата закладки 26.08.2013
По бруківці видзвонюють лунко
Дощові намистинки води.
Не крадись, кароока чаклунко,
У мої захмелілі сади.
Зачепилось фісташкове плаття
За ожинову гілку цупку.
Ще горить каганцями латаття
В надвечірній імлі на ставку.
Ще, пропахнувши димом і Спасом,
Теплий серпень дзвенить поміж гір,
Розливаючись, піниться квасом
Яблунево-медовий ефір!..
Наливаються вермутом пряним
Пелюстки оксамитових руж,
Мов тонкі черепки порцеляни,
Обсипається листя довкруж.
Ще на серці так світло й дитинно,
Спрагло п'ю малахітовий рай!
Не крадись, не гірчи так полинно,
Зупинися на день! Зачекай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444741
дата надходження 22.08.2013
дата закладки 22.08.2013
Дивись, дитино, чорнобривців цвіт.
Його переплету в букетик з маками.
Ось деревій. Їм лікуватись слід,
Коли у тебе пальчики подряпані.
Оце полин. Пахучий та гіркий.
Тобі ще рано знати стан полинний.
А ще він лікувальний. І такий –
Як справжній символ неньки-України.
Стійкий. Незламний. Жовто-золотий.
На синім небі так яскраво квітне!
Солодкий дух у нього та гіркий.
Чужим – табу, а до своїх привітний.
Васи́льки… Чуєш, дому аромат?
А ось і миколайчики блакитні.
І колоски. Біжи, дитино, в сад,
Я бачила, що айстра там розквітла!
І кетяг горобини ось, дивись -
Родину укріпляє, думи-мрії.
Ну, що, моя хороша, посміхнись!
Ходімо! Нині – свято Маковія.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443130
дата надходження 13.08.2013
дата закладки 14.08.2013
А ти зібрав всі речі і пішов.
Чекав ти на вмовляння,на слова.
Як добре,що ти щастя знов знайшов,
Спасибі,що залишуся одна.
І каву не допив.Чи ти чекав
Благословіння мого?Та вже йди.
Як добре,що ти іншу покохав.
Водою вимиваю всі сліди.
І замість сліз-цілунок.Не чекав?
Я не тримаю тих,хто хоче йти.
А вітер старий довго завивав.
Чи намагався знов тебе знайти?
Я не тримаю.Чуєш мене ти?
Я не тримаю в серці і душі.
Тебе вже більш мене не віднайти
Ні в місті...Ні на всій землі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442040
дата надходження 07.08.2013
дата закладки 07.08.2013
Шукаєш ще мене?Мене нема.
Виходить ніч і плаче,і мовчить.
І в душу підкрадається зима,
Як господиня знову в ній сидить.
Я не кохаю.Ти мені чужий,
Я віддала від серця всі ключі.
Здається,не підходить лиш один?
Ти спробуй милий знов усі,усі.
Не підійшов?А ти шукай вікно,
Під ним ти прошепоч мені слова.
Та я кохаю іншого...Кого?
Хто все життя шукав,де буду я...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442046
дата надходження 07.08.2013
дата закладки 07.08.2013
Распустилась любовь белой вишней,
Зацвела колокольными звонами,
Я не понял, как все это вышло,
Но запела душа обертонами...
Дождь слепой в звукоряд собирался
И настраивал верхние ноты,
Я, безумный, по улицам мчался...
Свет зеленый влюбленным и льготы...
От флюидов внутри распирало
И глаза с бриллиантовым блеском...
Все, о чем лишь читалось, настало,
Жизнерадостным выросло всплеском.
Как симфония чувства играют,
Я, как птица в свободном полете,
Нот и слов все сказать не хватает,
Но уверен, вы это поймете.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441373
дата надходження 04.08.2013
дата закладки 04.08.2013
[i]27 липня на запрошення Ігоря Стожара "Об'єднані словом" побували в самому серці Карпат – мальовничому містечку Яремче. Серед гостей була присутня і Оля Шнуренко (Консуело) - мила і сонячна жінка, яка осяяла наше товариство своїм душевним теплом і щедрим поетичним словом.[/i]
Де водоспад посріблене волосся
Порозсипав поміж холодних брил
І потічків веселе суголосся
Торкає неба лагідний акрил...
Де розмаїті древні візерунки
Мережать домоткане полотно
І камінці видзвонюють так лунко,
Торкнувши Пруту* зеленкаве дно...
А сувенірів – море веселкове!
А вишиття, а посуду – краса!
І поетичне викохане слово,
Як гул трембіти, лине в небеса.
*Прут – річка на території України, Молдови та Румунії, ліва притока Дунаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440657
дата надходження 31.07.2013
дата закладки 31.07.2013
Сьогодні не пишуть листів,
І не кладуть до конвертів.
Не зводять словами мостів.
Й розмови давно не відверті.
Сьогодні не чуємо скарг,
Та не відчуваємо болі.
Шукаємо потайки скарб,
Й існуєм у нелюбові.
Сьогодні ми не живимо,
А тільки жити плануєм.
Мов дорогоцінне вино
Життя маєм, та не куштуєм.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440339
дата надходження 30.07.2013
дата закладки 30.07.2013
Небо з обвітреними губами
Цілувало очі наші та плечі ;
Метаморфози творив із нами
Літній, закоханий в море, вечір ...
Ми розбудили собою хвилі,
Місяць зловивши в свої долоні ;
Із міріадів п'янких ідилій
Вибрали ту, що співа в безсонні ...
І язиками того прибою
Йшли навпростець до вогню босОніж ;
І поринали удвох з тобою
В пристрасть...Туди, де було бездонніш ...
Дивакувата наша свідомість
Закарбувала лиш вибірково
Злет до зірок, чарівну невагомість,
Тільки одне полум'яне слово ...
...Час відлетів легкокриловим змахом ...
Є ти і я, що колись були нами ...
Пам'ять болить ще Чумацьким Шляхом
В небі... з обвітреними губами ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439537
дата надходження 25.07.2013
дата закладки 26.07.2013
Зграї вороння, немов чорне листя,
всілись на мій сивий сум.
Господи, може, й Тобі щось присниться
тут, де володарем глум!
Може, прилинеш в мої сновидіння,
я поклонюся до ніг,
може, до мене прийдеш у надіях
Світлом, білішим за сніг.
Може, тоді серед темені й болю
стежку хоч Ти віднайдеш,
і я піду, мов луна, за Тобою
в зоряний Всесвіт без меж.
[i] липень 2012[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439588
дата надходження 26.07.2013
дата закладки 26.07.2013
Ти їй даруєш всі світанки,
Тепер належиш тільки їй.
А я своїх ілюзій бранка,
І світ без тебе, мов німий.
Та я ж сама собі казала,
Як поєднало нас життя:
"Не полюби - любов-омана,
Й гостропекучі почуття."
В кулак я силу не зібрала,
Піддалась волі... А тепер
Реву в зімн́уте покривало,
Бо ти болиш поміж ребер.
Та, знаєш, тішить лиш єдине,
Я не бреш́у, мій свідок - Бог,
Що на цей день, на цю годину
Хоч ти щасливий з нас обох.
//26.07.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439585
дата надходження 26.07.2013
дата закладки 26.07.2013
У зеленім саду
я самотній іду –
соловейко співає сльозою.
А тебе все нема
і тривога німа
білим смутком ступає за мною.
Пам`ятаю ту мить,
як небесна блакить
наші руки уперше з`єднала,
Серце щастям цвіло
і любові крило
у світи нас обох піднімало.
…Мов ранкова гроза,
біль у душу сповза
й не стихають мотиви зажури.
Я блукаю, як в сні,
і на плечі мені
опустилося небо похмуре.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438976
дата надходження 23.07.2013
дата закладки 24.07.2013
Я постарів давно в свої 17.
Я не хотів, та якось довелось…
Однолітки щосили веселяться,
А я… філософ… Трясця йому! Ось..
Ось знов сиджу і думаю про літо…
Десь заблукала знов ота зима…
Не певен я, чи є тут сенс: жевріти,
Якщо вогню не буде і нема…
Давно вже філософію став вчити,
Про пристрасті читав і почуття…
Та сам себе питаю «Нащо жити?!
У чому сенс проклятого життя?!»
«Ну що воно – життя, чого вартує», -
Волаю я до всіх, вже ледь живий.
Та сірий натовп слів моїх не чує,
Холодний він завжди, завжди чужий…
І я один, не знаючи як жити,
Копаю істину, ну де ж у неї дно?
Я можу плакати, сміятись чи тужити…
І вмерти навіть!.. Людям все одно…
Я зрозумів закони всіх світів.
І сни вже дивні якось мені сняться…
Хоч як би я змінити все хотів –
Та ні… Старий я вже, в свої 17…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438511
дата надходження 20.07.2013
дата закладки 22.07.2013
Коли буває важко між людьми,
Я йду до лісу говорити з Богом...
Високі сосни дужими крильми
Мене стрічають за старим облогом.
В молочне мрево дивні молитви
Шепочуть стиха схимниці суворі,
Поміж ворсинок мокрої трави
Палахкотять у душу мідні зорі.
Тут потічки, як струни золоті -
Одна за одну тонша і дзвінкіша!
У цій могутній звичній простоті
Така п'янка і кришталева тиша!..
Тут кожна голка хвойна, чи листок,
Травинка кожна - все таке знайоме...
Немов якийсь невидимий місток
Веде через нефритові хороми
Тебе до Бога. Краплею роси,
Обкуреної ладаном духмяним,
Торкає світ нетлінної краси,
Загоює твої душевні рани.
І ти летиш з холодної пітьми -
Увись, у синь, подалі від земного!..
Коли буває важко між людьми,
Втікай до лісу говорити з Богом...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438784
дата надходження 22.07.2013
дата закладки 22.07.2013
Мачок червоний в житі майорів.
Один однісінький не скинув цвіту.
Він ще живе...На сонці не згорів.
Маленьке диво полудення літа.
В полоні почуттів достиглий лан.
Тихенько хвиля хвильку доганяє.
Пливе над річкою полиновий дурман.
І душу ніжний спокій наповняє.
Прозоре, синьоооке бродить літо...
Та осінь підкрадається степами.
Ще пахощі духмяні недопито,
Та спіле літо вже не за горами.
Лікують душу медоносні трави
І посмішка твоїх сумних очей.
Від сонця, що родилося, заграви.
І ніжний дотик до моїх плечей...
Як передать красу цих почуттів?
Немає слів... Приємна насолода!
Як довго ти шукать мене посмів?
Стихає все... Німіє і природа
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438010
дата надходження 18.07.2013
дата закладки 20.07.2013
***
Вот выплачусь и буду жить спокойно,
Сожгу стихи, написанные мной -
Никто не будет знать как это больно,
Когда земля уходит из-под ног
И остаётся только неба замять,
Дождей косых осенняя тоска
И память. Растревоженная память
И вдалеке зовущая рука...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375822
дата надходження 06.11.2012
дата закладки 18.07.2013
Все в світі має свій початок,
Якому довго до кінця:
Мовим слово про достаток,
Що гарантує нам життя.
Свій зміст всяк туди вкладає:
Один дружиною щасливий,
Другий мільярди накопляє,
Третій – народження дитини.
Маєш справу, дім, машину,
Сам здоровий, не ледащий,
Та щось гонить без зупину-
Бо є люди, в кого краще.
В оцінці фактів прозріваєш:
Достаток достатнім не буває!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437722
дата надходження 16.07.2013
дата закладки 18.07.2013
Синьооку зорю я щоночі запалюю в небі,
Між сапфірових зір вона світить тобі найясніш.
Срібний "місяць пустун" пригортає і тулить до себе
Тої зіроньки стан, як і я твій, в обіймах, міцніш.
У моїх ти руках пломенієш, немов і жагою
Розмальовуєш, наче, для мене зірок тих блакить
У янтарно-рубінний... Що робиш ти, мила, зі мною?!
Відчуваєш, як місяць багровий уповні горить.
О, блаженна та мить, коли ніч зорепадом судомить -
Сіє в лоно землі ту коштовність заради життя.
Я ж палаю увесь і тремчу від солодкої втоми.
...Ейфорії зорі танець в ритм мого серцебиття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437005
дата надходження 13.07.2013
дата закладки 13.07.2013
Коли відлітали у вирій птахи —
Ті, що лишились без пари,
Від крил їхніх рвались небесні шляхи —
Так утворилися хмари.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436332
дата надходження 10.07.2013
дата закладки 10.07.2013
Тихая музыка, яркие свечи,
Мне положи свою руку на плечи,
Пальцы в ладонь. Закружит
Медленный вальс или страстное танго,
Форте, аллегро, пиано, анданте -
Крылья парящей души.
Скрипка рыдает, поёт и смеётся,
Воет метелью и бабочкой вьется,
Томно звучит саксофон...
Смолкнут валторны, бубенчик растает...
Мы повторим этот медленный танец,
Если вернёшься в мой сон.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435985
дата надходження 08.07.2013
дата закладки 08.07.2013
Постарі́ла яблунька давно -
Білочуба дідова потіха...
Всохле гілля пнеться у вікно,
Та плоди не гупають на стріху.
Постаріла яблунька і дід
Вже не той, зігнув старечу спину.
Притулюсь до скошених воріт,
Чи, бува, не кличуть на гостину
Обважнілі пишні гілочки
Те дівча, що бавиться у травах...
Це ж мої усміхнені роки!..
І мою чуприну кучеряву
Розкуйовдив теплий вітерець!
Скільки весен збігло потічками,
А душа літами навпростець-
В дідів сад: до яблуньки, до мами...
Під скрипучі видихи воріт
Аж роса навернеться на очі!..
Постаріли яблунька і дід,
А душа старі́тися не хоче...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435978
дата надходження 08.07.2013
дата закладки 08.07.2013
Сьогодні знов я бачу ті місця,
Де дні мої дитячі проминали,
Де над життя весною без кінця
Лиш мріяння мені колись сіяли.
Сіяли світла променем ясним,
Сіяли, як в нічному небі зорі,
Маяк чудесний у житейськім морі,
Блиск світла в бурі, в мороці нічнім.
І спогади в душі моїй рояться.
Як живо, як чаруюче блищить
У пам’яті років минулих щастя!
А серце так сумує, так болить
І мучиться - забути б всі нещастя
І сміх щасливий мати хоч на мить!..
Константин Величков
Цариградски сонети: Сонет I
Днес изново аз виждам тез места,
де дните ми детински са минали,
де на живота ми над пролетта
мечти са толкоз някога сияли.
Сияли са с ненадминуем зрак,
сияли са кат звезди на небето,
фар чуден на живота във морето,
светило в бурите и в нощний мрак.
Със рой избликват спомени в душата.
Как живо, как пленително светлей
на миналото паметта благата!
И как сърцето горестно копней
и мъчи се да сътресе съдбата,
и миг поне един да се засмей!...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420520
дата надходження 23.04.2013
дата закладки 05.07.2013
Говорите близким добрые слова,
Говорите искренне, с душою.
Признавайтесь чувственно в любви
Если сердце переполнено любовью.
Совершайте чаще добрые дела,
Наполняя все поступки теплотою.
С легкостью прощайте грубые слова,
Отвечая лишь терпеньем, добротою.
И не бойтесь выглядеть смешно,
Или показаться слабым и нелепым.
Ведь поистине тот сильный человек,
Кто умеет быть открытым человеком!
6.10.08
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96302
дата надходження 06.10.2008
дата закладки 05.07.2013
Ты знаешь легенду, наверно.
И к ней не добавить ничуть…
Отважная юная Герда
За Каем отправилась в путь…
…Так я по камням, над обрывом,
Шагала, чтоб быть мне с тобой…
Растратила годы и силы.
Нашла отчужденье и боль.
Да нет, не в достатках проблема!
Ты строил, садил и кормил,
И – нет, не ходил ты «налево»…
Но - часто ль ты ласковым был?
И Герда, с душевным порывом,
Варила, стирала бельё.
И ждала, когда же проснётся,
Замёрзшее сердце твоё…
Взывала, смеялась, ругала,
Дарила и розы, и мак.
А сердце твоё лишь молчало...
И всё ему было НЕ ТАК!
«Не так убираешь, готовишь,
Детишек растишь кое-как,
Всегда ты без повода ноешь!
И думаешь – тоже не так!»
Всё было. Был камня ты твёрже.
Не таяло сердце в груди.
Сердитый, закрытый, замёрзший,
Вчера ты сказал: «Уходи…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435459
дата надходження 05.07.2013
дата закладки 05.07.2013
Ты не звонишь мне и не пишешь.
Жизнь убегает в никуда.
Бьёт монотонно дождь по крыше,
Гудят тоскливо провода.
Страницы памяти листаю…
Под шум осеннего дождя
К тебе в мечтах я улетаю,
Воспоминанья бередя.
ПР: И никакого нет сомнения:
Ты в мире самая нежна.
Твоя любовь - моё спасение…
Она как воздух, мне нужна.
Тебя я больше не ревную
Признаюсь честно, что всегда,
Всегда любил тебя одну я,
Моя далёкая звезда!
ПР: И никакого нет сомнения:
Ты в мире самая нежна.
Твоя любовь - моё спасение…
Она как воздух, мне нужна.
Бьёт монотонно дождь по крыше.
Сочится время, как вода.
Ты не звонишь мне, ты не пишешь,
Но в сердце ты моём всегда.
ПР: И никакого нет сомнения:
Ты в мире самая нежна.
Твоя любовь - моё спасение…
Она как воздух, мне нужна.
© Copyright: Дмитрий Град, 2012
Свидетельство о публикации №11201046672
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435448
дата надходження 05.07.2013
дата закладки 05.07.2013
«Прощай…», - шепчу. Застыло комом в горле.
А дождь идет... То слезы, то вода?
На океан в душе есть боли море,
Прощание сжигает смех всегда.
Конечно, мы увидимся, я знаю,
Конец не близок, жизнь еще долга,
Но в ней разлуку я не принимаю,
В тех километрах нет совсем добра.
Я попросить остаться не сумею,
Такого права нет уж у меня.
И пожелать удачи лишь посмею,
Пусть и на сердце раны от огня…
Все хорошо, я улыбнусь спокойно,
Я грусть свою оставлю при себе.
Тебе от моих слез лишь будет больно,
Бессмысленно противится судьбе.
Тогда, прощай? И обними покрепче.
«До новой встречи», - будет на устах,
Конечно, мне от этого не легче,
Но кроме слез, надежда есть в глазах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433815
дата надходження 27.06.2013
дата закладки 05.07.2013
(Ти не прийшов… Любов Ігнатова)
Ти не прийшов... І небо мрячно тужить,
А у душі образа і обман.
Цілує вітер сльози, гоном дужим,
Але так плечі обгорнув туман…
Ти не прийшов... І біль несамовитий…
Як змалювати крила без висот.
Бо кожен змах, розлукою прошитий,
А кожен подих смутком пересох.
Ти не прийшов... І в часі зупинилось
Палке кохання , здивувавши нас.
Неначе поруч вільне залишилось,
Але зміліле й зовсім без прикрас.
Ти не прийшов… Вже вкотре повторився,
Ще повернутись, знову не прийти…
Мені сьогодні інший сон приснився,
А в ньому ми, але чомусь не ти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435208
дата надходження 04.07.2013
дата закладки 04.07.2013
Улыбайся, только улыбайся.
Слезы спрячь, ты с ними распрощайся.
Грусть из сердца выгони свою,
и скажи, любимому:"Люблю!"
Поцелуй его в щеку игриво.
Будет все у вас теперь красиво.
Улыбнись и нежно прошепчи:
"Ты мой лучик солнышка в ночи!"
Он тебя любит и верой своей,
делает счастье в жизни твоей.
Улыбку свою ты не прячь от судьбы,
дождливая осень уже позади.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435134
дата надходження 03.07.2013
дата закладки 04.07.2013
Ничего не жду уже хорошего -
Тают все мечты, как вешний снег.
От надежд осталось только крошево.
Вот и всё… и это не во сне.
ПР: Не проси! не бойся! и не верь!
Даже если будет не по нраву,
Тем, кто застолбил себе, как право,
Вламываться в ночь в чужую дверь!
Райским обещаниям не верю я -
Не всегда любовь сладка, как мёд.
То, что зародилось на доверии,
Всё себе ублюдок заберёт!
ПР: Не проси! не бойся! и не верь!
Даже если будет не по нраву,
Тем, кто застолбил себе, как право,
Вламываться в ночь в чужую дверь.
© Copyright: Дмитрий Град, 20.02. 2013
Свидетельство о публикации №113022104295
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435230
дата надходження 04.07.2013
дата закладки 04.07.2013
Жени кохання, хоч у двері,
Воно влетить тобі в вікно( нар. мудр.)
Не заховаєшся й в печері.
Не покладеш і під сукно.
Воно вартує тебе всюди,
Лишає спокою і сна.
І може буть з лицем облуди,
Або ж розквітне, як весна.
Злетить, як зірка, просто з неба.
Засяє в темряві й згорить..
А може буть, як ніч липнева,
І своїм зіллям оп"янить..
Тоді душа не зна спокою,
Не хоче з розумом дружить.
Життя стає вже суєтою...
Та це все варто пережить...
Допоки серце б"ється в грудях.
Даруйте лагідні слова.
Нехай в серцях кохання будять...
Поки душа іще жива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433872
дата надходження 27.06.2013
дата закладки 02.07.2013
Робкой нежностью брезжит рассвет...
Как-то странно... все прошлое - в ночь...
Находя на вопрос свой - ответ...
Сожаленье... с туманами - прочь...
И не жаль... прошлогодний снег...
Острой кромкой мне режет пальцы...
В эту ночь... совершила побег...
Отогнув на сердечке, фальцы...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402327
дата надходження 18.02.2013
дата закладки 02.07.2013
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216099
ТЫ и Я
(диптих)
1
Горем, обидой, горечью,
Болью – ничем иным,
Слово тобою вскормлено,
Как молоком грудным.
Нет, не легко, не ветрено,
Правдой не колет – жжёт.
Слово тобой возведено
До не земных высот.
Не попирает правила,
А поправляет их…
Слово – светло и праведно –
Свято в стихах твоих.
2
Стих благозвучен, выстроен –
Вычитан на ЛИТО,
Принят когортой «признанных»…
Чувствую, нет – не то…
Строки ровны, опрятненьки,
Как эталонный метр,
И не гуляет пьяницей
В строфах ритмо-размер…
Слаще медовых пряников,
Приторнее чем "Nuts",
Рифмы
чисты – не спрятаны
«С помпою» в ассонанс…
Вылизаны, причесаны…
На красоту – плевать…
По белолистью – оспою –
Мором мои слова…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434892
дата надходження 02.07.2013
дата закладки 02.07.2013
Моя бессмысленная верность
И никому и не себе,
Я, словно выжженная серость,
Я - горький пепел на земле.
Я – окровавленная рана
Пожара чувств, огня обид,
Я – дно граненного стакана
И я на дне на этом спирт.
Моей неволи толсты сети
И, удушающе крепки,
Но, говорят, Бог шельму метит,
А каждому свои силки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267737
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 02.07.2013
Я еще полным полна надеждой,
Что смогу быть ласковой и нежной,
Что любовь, которую хранила
Не растратила, не раздарила.
Глупо, может, но я все же верю,
Что однажды ты откроешь двери
И ворвешься в жизнь мою без стука,
Да с улыбкой мне протянешь руки.
И моя весна попросит осень:
Уступи, подруга, неба просинь.
Отдохни, на пару дней хотя бы
Май впусти в холодный свой ноябрь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434823
дата надходження 02.07.2013
дата закладки 02.07.2013
Фонтан мелодій. На бруківці дощ
Натхненно витанцьовує, вальсує.
Граційні па у ритміці підошв,
Де парасольки позабуто всує.
Старенька вулиця віолончель
До рук узявши, розсипає ноти
На поспіх балансуючих плечей
Краплинами вогкої позолоти.
І ми удвох, забувши геть про все,
Шалено несемося теж у танці
Під зливою фонтанових пісень,
Дощу липневого щасливі бранці.
(30.06.13)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434565
дата надходження 30.06.2013
дата закладки 02.07.2013
Ти з братом лаялась завжди,
Знаходячи якісь причини,
Він, огризнувшись, йшов туди,
Де рідній доці був до спини.
Хоча й квартиру їй віддав,
Дочка й поспати не пускала,
Тож він на сходах ночував
Хоч холодом ніч дошкуляла.
А нині плакала вже ти,
Коли, відмучившись на світі,
Пішов він в кращії світи
У цьогорічнім теплім літі.
Дочка ж й не знала, що помер
Хто дав їй в світ цей народитись,
За ним не плакала й тепер,
Байдужості вдалось навчитись.
Чому ми лаємо живих,
А плачемо коли померли,
Мо’ це якийсь психічний звих,
Щоб за життя ми рідних жерли.
Нащадок щоб не відчував
До батька й матері любові
І на рідню свою начхав,
Щоб був би із лукавим в змові.
Так дичавіє людський рід
І розум із голів тікає,
Чи так поводитись нам слід,
Чи хай байдужа сила грає.
14.10.12.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431964
дата надходження 17.06.2013
дата закладки 17.06.2013
“Що на грудях пригрієш, те на тебе й шипітиме”
або "Добро безкарним не буває"
Народна мудрість
Мовчить мій Бог у серця глибині...
Мовчить, не озивається до мене.
Не повзають мурахи по спині,
не котиться сльоза, а повні вени
несуть німотний крові колобіг.
Клубки думок спустошення спиває...
Гіркі знання гостями на поріг -
Звідкіль ви є: із пекла, чи із раю?..
О... родить доля біди від добра!
Даремно Янгол роздирає крила
у порятунку душ - лиха мара
немилістю глухою полонила...
Мовчить мій Бог... А серця перестук
відлунює тупим напасно болем
і ллється гріх із милості до рук
і сіється жура життєвим полем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430888
дата надходження 11.06.2013
дата закладки 13.06.2013
Длиною в жизнь мой путь к тебе,
Давно забыты все обиды -
Мы оба нелюбовью биты
За противление судьбе.
Порог переступив, простить,
Отбросив все сомненья напрочь,
Остаться не на день, не на ночь -
А вечность целую гостить!
И в доме в зарослях плюща
В любви не клясться понапрасну
(Есть то, что клятвам неподвластно)
И ничего не обещать...
01.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430166
дата надходження 08.06.2013
дата закладки 08.06.2013
Плаче вечір бісером по стрісі,
Мідні струни б'ються об шибки́,
На старому во́гкому горісі
Причаїлись вимоклі шпаки.
І зірки лампадками блідими
Блимають з-під темної чадри.
Візерунки тінями кривими
По траві виводять явори.
І душі моїй сьогодні журно
Під мінорне дріботіння струн,
Мокра шибка світиться ажурно
В переливах висічених рун.
А тополя тулиться до клена,
Захмеліла, наче од вина...
Чи й тобі нашіптує про мене
Літній дощ у рамочці вікна?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428469
дата надходження 31.05.2013
дата закладки 31.05.2013
Колись тебе Всевишній запитає,
Чи ти любив, чи спалював мости?
Чи був для тебе на землі хтось раєм?
Чи раєм пробувáв для когось ти?
Тому, подумай, поки ще не пізно,
Ще поки не прийшли сумні часи.
І уклонися матері, і слізно
Пробачення за кривду попроси.
Почуй, як перешіптуються трави,
Як вітер затихає між ланів.
І усміхнися стежці золотавій,
Що до старих прямує яворів.
А дітям крила подаруй і казку,
Роздай себе усім без вороття.
Можливо, день оцей, як вищу ласку,
Як шанс останній надає життя.
26.05.2013р. 22:40
Для ілюстрації використано кадр із фільму
режисера Джоел Хопкінс "Останній шанс Харві".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427675
дата надходження 27.05.2013
дата закладки 27.05.2013
Заплющу очі... бачу дім...
матусю... вишиті ікони...
там квітники на підвіконні...
і руки... руки золоті...
Матусин голос... Як ти, сину?...
Літаєш далі по світах...
мов одинокий, чорний птах?..
ти відпочинь... спинись, дитино...
Болить!.. Пече, мов од вогню!...
пече... від болю нелюдського...
Аби лише було до кого!..
Я завтра... Завтра заздзвоню́!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426951
дата надходження 24.05.2013
дата закладки 24.05.2013
Середина життя – така дивна для мене,
Я уся іще там, де травиця зелена,
Де весна усе повінню квітів укрила,
Де у мріях, надіях була моя сила.
Середина життя, Боже, вже середина…
Пролетіли літа, мов однісінька днина.
Я ще стільки всього не змогла, не зробила,
Середина життя все одно мені мила.
Тим, що мудрість дає, научає прощати,
Коли сил не стає,- то підкаже де брати,
За весною не треба мені жалкувати.
В середині життя – є що дати, що взяти.
Надія Таршин
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426075
дата надходження 20.05.2013
дата закладки 20.05.2013
Хилить втома, чіпляє за плечі,
Щось і сонце сховалося в хмари.
Та всміхаюсь думкам колотнечі,
Бо приємні їх радісні чвари.
І горнуся до тебе крізь простір,
Розсипаю перлини з любові.
Я щаслива потрапити в безмір,
Рахувати зірки вечорові.
І плекати у серці бажання,
Розібравши усенькі загати.
Завмирати, надпивши кохання,
Щоби згодом шалено кохати.
15.05.13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425144
дата надходження 15.05.2013
дата закладки 16.05.2013
Мне нравится весна в начале мая
Мне нравится, когда цветёт сирень.
Когда друг друга люди, понимая,
С улыбкой начинают новый день.
Мне нравится проснуться утром рано
Вгледеться в голубые небеса.
И вслушаться в душевное сопрано
В звучащие повсюду голоса.
Мне нравится осенний листопад
В багрец и золото одетые леса.
Мне нравится, когда ребенок рад
Люблю смотреть в счастливые глаза.
Мне нравится приятное общенье
Когда есть рядом верные друзья.
Мне нравится всеобщее прощенье
Или когда в любой игре ничья.
Мне нравится писать стихи ночами
Слова и строчки рифмовать.
И видить облик твой перед глазами
И сидя у камина, помечтать.
Мне нравится всё время быть влюбленным
Дарить букеты той, кого люблю.
И ею быть по жизни вдохновлённым
Я ради этого здесь, на земле, живу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424237
дата надходження 12.05.2013
дата закладки 12.05.2013
Твое дыханье на моей щеке,
Тепло от поцелуя на плече.
Как будто вовсе не было разлуки,
Как будто не предал меня на муки.
Накрыло, как волной воспоминаний
Из прошлого теплом твоих признаний.
И растворилось многолетие разлуки,
Нет ничего, есть только ты и твои руки…
Я знаю, ненадолго, и опять,
Проснувшись, все придется потерять.
Благодарю тебя за это чудо
Я эту ночь, наверно, вечно помнить буду…
© Copyright: Светлана Бицкая, 2011
Свидетельство о публикации №111111905982
[youtube]http://www.youtube.com/watch?v=5ztk6_eLQW0[/youtube]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423284
дата надходження 07.05.2013
дата закладки 07.05.2013
Як рідко ми говорим про Любов,
Про почуття, що стало вже реліктовим,
А все про зле – гомору і содом!..
І долю ми виборюємо ліктями.
Як рідко ми говорим про Любов,
Ще рідше ми з Любов'ю творимо –
Одне одному ми псуємо кров,
А потім чуємося кволими.
Приспів:
Не можна жити без Любові.
Любов – як посох у путі.
Любов – у русі, мислі, слові,
В молитві Божій, в каятті.
Як мало дбаємо ми про Любов,
Хоча про неї і говоримо,
Братів, сестер "освячуємо" злом,
Та й невтямки, чому всім горе нам.
Що зло увік вертається нам злом,
Ми чомусь часто забуваємо.
І що добро повернеться добром,
Також нетвердо пам'ятаємо.
21.01.2001
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421842
дата надходження 30.04.2013
дата закладки 01.05.2013
Штурмувати поезію заново.
Вкотре воїнів в битву вестиму.
Ні назад, ні вперед не погляну я
І поляжу в бою чесному.
Не голосять, не будуть плакати
Строфи й рими, що тут згинули,
Але ціль наша- не згаснути,
Засліпити весь світ крилами.
Розпалити вогонь вічності,
Розвалити страхи древнії
Бо у замку в духовній бідності
Сотні душ у невігластві, темряві.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421972
дата надходження 30.04.2013
дата закладки 30.04.2013
Сильній жінці нема пощади-
То слабких на руках носять!..
А вона собі дасть раду,
Хоч щемить на душі осінь...
Сильна жінка ховає сльози,
Прикриваючи біль сміхом,
Коли серце кують морози,
Посипаючи рОки снігом...
А так хочеться їй кохати,
І ловити дощі в долоні...
Але знову горять хати...
Але знову біжать коні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421903
дата надходження 30.04.2013
дата закладки 30.04.2013
Я вдячна Богу,що тебе послав,
Що втілив у тобі прерідну душу.
Ти вибач,що так довго йшов,шукав,
Спочинь з дороги.Я ж бо не примушу
Тебе мене впізнати.Це ж бо я!
Сама тебе століттями шукала.
Десь заблукала,та земля мала,
Я в коси свої мрії заплітала.
А вітер розносив їх по землі.
Шукав тебе зі мною триста років.
-Дивись,моя душа.Бери собі.
Тобі зробить до мене пару кроків...
Ти підійшов,поцілував в чоло,
Та так тільки померлих цілували!
-А ти скажи,шукала ти чого?
Щоб ми з тобою в шлюбі проживали?
О Боже!Як змінився ти,ким став?
-А я тебе таким не пам"ятала...
Нехай би тебе Бог оберігав,
Ти був колись тим світом,що шукала.
Я помилилась,стільки років йшла
Я помилилась...Та не втрачу сили,
Не втратить віру у любов душа,
Бо Янголи завжди мене любили.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421930
дата надходження 30.04.2013
дата закладки 30.04.2013
Кожен ранок сонце зустрічала,
Все вдивлялась в небо голубе.
Про матусю пісеньку співала:
"Нехай ненька довго ще живе!"
Рідна мамо,голубко,
Ти - журавка моя!
Сизокрила лебідко,
Ти земна й неземна.
Рідна ненько,довіку,
Буду вдячна тобі,
За турботу й опіку,
І розраду в журбі.
За трудящії руки,
До землі уклонюсь,
За повчальні уроки,
Знов за тебе молюсь.
Щирим словом до Бога
Дзвінко пісня летить,
Й прокладеться дорога
У щасливою мить.
Хай наповниться щастям
Рідний затишний дім,
Відійдуть всі нещастя,
Мамі рідній уклін!
Кожен вечір сонце проводжала,
Милувалась пишністю гаїв.
Про матусю пісеньку співала:
"Мамо рідна,мій тобі уклін!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419141
дата надходження 17.04.2013
дата закладки 20.04.2013
Не пробачу тебе ніколи хоча б за те,
Що просто навчилась жити без мене щасливо,
Егоїстичним самотнім вовком я ще довго чекав тебе
Шукав у осінніх буднях і весняних зливах…
Не закривав ніколи на ніч єдині двері,
Бо, може, ти повернешся і побачиш, що я чекаю,
На протязі років на двох готував вечерю,
Варив каву собі, а тобі солодкого чаю…
Не приводив у дім чужих людей,
Заходили лише друзі, коханки, знайомі,
Не викидав, навіть не ховав твоїх речей,
Обмірковував помилки, константи і невідомі…
Та знаєш, не має у світі вічних секунд,
Циферблати одначе хочеш-не хочеш згасають,
Я втратив останні сліди спокійного сну,
Надію на те, що потрібні тобі повертають…
А тепер навіть хочу забути тебе,
Пробачити все, щоби не ятрило душу,
Відпустити птахом у світ, немов самотнім ченцем,
Хто блукає серед морів, і вже не чекає сушу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419588
дата надходження 19.04.2013
дата закладки 19.04.2013
Життя підніжки ставить - і не раз.
Вставай! Бо правилам не варто довіряти.
Можливо, і не б'ють лежачих в нас,
Лиш полюбляють ноги витирати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419385
дата надходження 18.04.2013
дата закладки 19.04.2013
Когда-нибудь захочешь позвонить,
Ведь за тебя мой Бог и я в ответе.
Захочешь так со мной поговорить.
О самом сокровенном на планете.
Мне рассказать,что бросили друзья,
Что дети уже слишком повзрослели.
Не слишком постарела уже я?
Как попугая мы купить хотели.
Когда-нибудь захочешь поболтать,
И чай попить,чтоб спинку я чесала.
Тебе хотелось так не опоздать,
И чтоб тебе я просто отвечала.
Когда-нибудь соскучишься по мне,
Ведь твои дети слишком повзрослели.
Прошепчешь:
-Мамочка,ведь я звоню тебе.
Мы погулять с тобою так хотели.
А на дворе сейчас идут дожди,
Как любишь ты,ну как ты их любила.
Ты телефон,пожалуйста,возьми.
Ты детские вещички сохранила?
Где я на фотографии смешной,
Где я малыш,где ты меня целуешь.
Настолько я тебе ведь дорогой,
Меня ты даже к возрасту ревнуешь.
Когда-нибудь захочешь позвонить,
И мне сказать,что за меня в ответе.
За все,за все захочешь долюбить,
Но нету твоей мамочки на свете.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417339
дата надходження 10.04.2013
дата закладки 10.04.2013
Білолика Зима,
Стоголоса Весна,
Спека й Злива духм"яного Літа,
Золотава коса
Осінь-діви в сльозах.., -
Це Поезії вічна еліта!
З-під твойого пера
Кожна року пора -
Неземної краси юна панна.
(Шлях поета обрав...)!
В хвилях світла й добра
Течія твоїх рим - бездоганна.
Вірші повні життя,
В ритмі серцебиття -
Стала цьому любов в допомозі:
Щирих слів почуття;
Білих снів відчуття...
Ти - поет у поезії й прозі!
09.04.2013 р.
P.S. З Днем народження!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416965
дата надходження 09.04.2013
дата закладки 10.04.2013
* * *
А ти надії не втрачай,
дослухайся до слова друга:
минеться наслана наруга,
віднайдеш втрачений причал.
І запанує спокій-штиль,
і будуть дні і ночі милі.
А потім вітер здійме хвилі…
Лиш не втрачай надії ти.
Нехай попереду шторми,
світанок ген на виднокрузі.
Коли ще є надійні друзі,
тоді втихають і громи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415246
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 03.04.2013
Я дихання твого й на мить не зрушу.
Це ж треба так відчути твою душу,
Коли радіє, а коли мовчить, сумна,
Коли співає, а коли бринить вона,
Коли сміється і як гірко плаче,
Коли тремтить, бо серденько гаряче.
Відчути щирий шепіт ніжного: “Люблю...”
У межах часу і у долі на краю.
Це ж треба так відчути твою душу...
Тепер кохати вічність тебе мушу! 2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414411
дата надходження 31.03.2013
дата закладки 31.03.2013
Может быть,вы меня не узнали
В этой жизни. Я просто не та...
В вашем облике - синие дали.
А в моем - лишь дожди иногда.
Вы узнаете. Может быть. Позже.
Я вам песнею новой явлюсь.
Мне, поверьте, вы дороги тоже,
В чем признаться я часто боюсь.
Над челом вашим тихо склоняясь,
Поцелуй (самый робкий) дарю...
Даже пару веков дожидаясь,
Вы узнаете это: Люблю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414339
дата надходження 31.03.2013
дата закладки 31.03.2013
Я сегодня не шучу – злая,
Солнце светит, но пока снег не тает.
Я прогнозы наперед знаю -
Грусть-тоска мой оптимизм угнетает…
Ветер северный поет песню,
Вновь уснули подснежники белые ,
Мне в объятиях зимы тесно!
Почему же, весна, ты несмелая?
Замерзают на снегу птицы –
Старый аист сложил крылья веером,
Может быть весна ему снится
Или южные теплые прерии…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412981
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 30.03.2013
.
Подруга каже
Подруга каже:"Життя копоті дає!"...
автор: ranimaja
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414057
Життя нам «копоті дає», ще й як,
Що жар летить, і попіл, й лід щматками.
Та ми йдемо, йдемо собі відтак
Лиш нашими, лиш власними стежками.
Хай вітер вп”явсь в виски й жене кудись,
Щоб збити із дороги, щоб згубити
Нам те, що добре знайдене колись
Й забути біль чи радість, інші миті.
Що нам думки скуйовджує, мов сніп
І обпікає вже безсилі груди.
Ми знаємо, що ринемось в політ.
Ще буде нам погода гарна. Буде.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414085
дата надходження 30.03.2013
дата закладки 30.03.2013
Осиною, колышущей ветвями,
Иль осокой круг пруда обернусь,
Чтоб, споря с ветром, властвовать над снами,
Закинув в тучи вековую грусть.
Дождем сойдут над маковым раздольем
Изнанки слов, похожих на овец,
Униженных, отпущенных на волю,
Слов, содранных кощунственно с сердец.
Той кровью или лепестками маков
Засыпан пруд. Осина, шелестя,
Смотрела, как над нею ворон плакал.
Над чем? А ветер ей: - Не зря, не зря…
Под тенью крыльев – бархатные листья.
Украден был туманный кем рассвет?
Лучами солнца все равно пролиться
Ему судилось. Как и сотни лет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413875
дата надходження 29.03.2013
дата закладки 30.03.2013
Смійся, коли всі плачуть,
Йди хоч немає дороги,
Проблеми - ще не значить,
Що треба чекати підмоги...
Приспів:
Ти - Світло, Ти - Світло в пітьмі,
Засяй яскраво серед ночі,
Хай навколо силуети німі,
І заздрістні лукаві очі...
2
Лети, коли всі повзуть,
Танцюй на уламках долі,
І нехай Тебе не позвуть,
В житті вистачає солі...
3
А кров гаряча пульсує у венах,
Серце не знає перешкод,
Лови по своїх антенах,
Надії невидимий код...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412375
дата надходження 25.03.2013
дата закладки 25.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.03.2013
Прошу прощення я у всіх,
Кому я в душу наплювала,
Кому життя я зруйнувала,
Кого принизила на сміх.
Кого не слухала, простіть,
І ті, що вбила вас словами,
Що обливала вас сльозами -
Ви зла на мене не держіть.
Я щиро каюсь за гріхи,
Паду навколішки й благаю,
І руки вгору простягаю,
Почуйте, друзі й вороги.
Простіть і рідні, і чужі
Простіть прохожі і сусіди,
За зло, лукавство і обіди
Пустіть же каменем з душі.
//18.03.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410092
дата надходження 18.03.2013
дата закладки 18.03.2013
Відстань між минулим і майбутнім
Більшає зі швидкістю життя.
Був ти вчора крихітним дитям,
А сьогодні - сивини попутний.
Що було, - пригадуй, та затям,
Аби нетто не змішати з брутто,
Маєш на цій відстані позбутись
Песимізму світосприйняття.
Тож, не бий повітря кулаками.
Лагідне телятко ссе дві мами,
А битливому й одна - чужа.
З Богом цю дистанцію осилюй,
Щоб, коли здійсниш останню милю,
З ніг опала смертоносна лжа.
18.03.13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410081
дата надходження 18.03.2013
дата закладки 18.03.2013
Безневинно хто полає,
Чи недобре заподіє,
Зла ближньому не бажаю,
А лиш щиро пожалію.
Прощаю і співчуваю,
Подумки благословляю,
Щастя, радості бажаю,
Може в нього їх немає.
Злиться доля, люди зляться,
Бо здоров’я й сил немає.
Де ж на всіх всього набратись,
Завжди чогось не вистачає.
Кому розум в тяжку ношу,
Серця і душі немає,
Совість стоптав, як порошу,
Інших ганить й поганяє.
Той мурує, той руйнує,
Хто останнє пропиває,
Ті працюють, ці гендлюють,
Багатії чуже хапають.
Олігархам завжди мало,
В удови останнє забирають.
Мільярдерів більше стало,
Честі не було й немає.
Все купляється і продається,
А в головах вітер віє.
У дикунство люд несеться,
Хай Господь їх пожаліє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409248
дата надходження 15.03.2013
дата закладки 15.03.2013
Теплі долоньки-під щічки пухкенькі,
Поруч ведмедик рожевий.
Спи, моя доню, мій зайчик маленький...
Місяць зійшов кришталевий.
Я тобі ніжно цю пісню співатиму-
Заплющуй свої оченята.
Янгол до ранку твій сон окрилятиме,
Зі\'роньки будуть сіяти.
Спи, моя пташечко, вкрита цілунками,
Геть відганяй всі турботи;
Ранок прийде зі своїми дарунками...
Вже он дрімає воркотик...
Тихо шепоче годинник хвилиноньки,
Я помолюся за тебе...
Ніч одягнула на вікна хустиноньки,
Зіткані з шовку і неба...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408342
дата надходження 12.03.2013
дата закладки 15.03.2013
У прірву скинуті роки в чеканні намарнім,
Мов ті перелітні птахи, надії всі безхмарні.
І клубиться зойк у прорізі вікна туманнім
Та на скронях павутинням у любощах плеканні.
Й усмішка квола сколихнула нутрощі душі,
Сиділи поруч, пам’ятаєш, то були я і ти.
Не посміла щось сказати, гортала папірці,
Мліла в тривожному мовчанні, ти вирішив піти.
У збляклім погляді думок потік сльозою біг,
Життєва книга - розпис кров’ю у Всесвіті на вік.
І той шлях, котрий через нетрі проліг, - лиш забіг,
Що чуле серце, залізом кованим з горна, обпік.
12.03.13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408286
дата надходження 12.03.2013
дата закладки 12.03.2013
Я залоскочу крайчиком весни
Куточки мрій твоїх шалених...
І стрепенуться вірою вони,
Всміхнувшись лагідно до мене.
Піду за ýсмішкою навмання,
Присвічу променем Любові,
Зимóве залишаючи вбрання
На всохлій гілочці розмови.
Розніжені передчуттям тепла,
Бажання зацвітуть у кронах...
Пелюсткою торкнуся до чола
І зникну… як весняний спомин.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408140
дата надходження 11.03.2013
дата закладки 11.03.2013
У душевности свои синонимы –
Искренность, сердечность, теплота,
Бессердечность, черствость, как антонимы,
А духовность - для нее сестра…
Излучает искренность мятежная
И горящая огнем душа -
Вот откуда теплота безбрежная
И великодушные слова!
Обжигают нас порой эмоции -
Ненависть, желание, любовь,
И в порыве голой откровенности
Гневом закипает в сердце боль…
Но душевность - не синоним страстности,
Дарит людям нежность и тепло,
Не присуще ей беситься в ярости,
Безрассудно обжигать огнем…
Где обитель для любви, душевности?
В сердце, говорят, живут вдвоем,
Связанные узами сердечности,
Дарят людям нежность и тепло!
Как душевность внешне проявляется? -
Это задушевный разговор,
В песне слово и душа встречаются,
И поет душевно дивный хор…
Человечность и душевность без любви
Погибают, словно в море корабли...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407402
дата надходження 09.03.2013
дата закладки 11.03.2013
Люблю його, як Україну,
З ним в серці – захват, новизна.
…Читає мама «Катерину»,
Чита, хоч грамоти не зна.
Вона зворушена і щира,
Немов на сповіді святій.
Слова Шевченка не завчила,
Вони жили ізмалку в ній.
Була ж як наймичка – то в полі,
То нянькою в сім’ї чужій.
Літа тріпали, мов тополю
В ніч горобину грозовій.
А душу осявали вірші,
Які почула з «Кобзаря».
Були вони за сон миліші,
Були як вранішня зоря…
Читати і писати матір
Навчили у пізніші дні.
«Кобзар» на покуті у хаті –
Пошана нашої рідні.
З ним діти виросли й онуки,
Міцнішає держава з ним
Без указівок, без принуки
Із словом рідним, дорогим…
11.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407987
дата надходження 11.03.2013
дата закладки 11.03.2013
Сделай людям добро, и они вам этого никогда
не простят. (Юмор)
-------------------------------------------
За ошибки нас жизнь часто бъёт.
Почему мы их делаем снова?
Может, сердце наивно и ждёт,
В благодарность хорошее слово?
Забываем мы жизни урок,
И не ценим народную мудрость.
Не берём их учения впрок:
Проявляем к врагу свою чуткость.
Забываем: добро наказуемо!
И спешим, чтобы руку подать.
Зло растает, поверь, неминуемо.
Только сердце не сможет солгать.
Нашу жизнь невозможно предвидеть:
Кто же встретится нам на пути?
Ты в плохом постарайся увидеть,
Попытайся добро там найти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407195
дата надходження 08.03.2013
дата закладки 08.03.2013
Як народилась жінка - Бог всміхнувсь
й жіночу стать вручив цілій планеті.
Може то дивним видасться комусь,
але давно не є для нас секретом.
Не таємниця що була весна
і у ту пору проліски пробились,
а березолем місяць він назвав
тільки тому, що ви в нім народились.
Не поєднати грішне і святе,
що Вам хтось день лиш дав у нагороду -
ми цілий вік на вашу честь назвем,
жінки, Вітчизно, матері, Природо!!!
Щиро приєднуюсь до всіх привітань, які Вам були вже сказані, лунають зараз і будуть звучати завше, наші чарівні Первоцвітки!
З СВЯТОМ, ВАС, ЛЮБІ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406638
дата надходження 06.03.2013
дата закладки 06.03.2013
Присядь, родная, рядом. Я прошу…
Давай с тобою наше детство вспомним.
Прости, что очень долго не пишу…
Давай же память прошлым вновь наполним…
Ты знаешь, часто перед сном
Я вспоминаю наши разговоры,
О самом главном, важном, о простом,
Ох, как длинны сей жизни коридоры…
Ты помнишь наши вечера,
Как моим куклам шила ты наряды?
Как много лет… но было как вчера…
Ведь не знакомы памяти преграды…
Давай, сестрёнка, души в узелки
Свои между собою свяжем.
И в час немыслимой тоски
Хоть в мыслях рядышком приляжем…
Давай вот так часами говорить,
И пусть меж нами жизней километры
Нас навсегда связала детства нить,
Не важно, на каком краю планеты…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405557
дата надходження 02.03.2013
дата закладки 04.03.2013
Я ухожу, быть может навсегда,
Сказать "Прощай! иль все же "До свиданья"?
Не свидимся, возможно, никогда,
Минутой пусть закончится молчанье.
Я ухожу, без лишних сцен и слез,
Пустые все заполнят удивленья,
Дарить не стоит напоследок роз,
Чтоб душу не вести на край смятенья.
Я ухожу, вот только докурю
И выпью до конца остаток чая...
Небрежно взгляд свой брошу на зарю,
Ее встречать себя я отучаю.
Я ухожу, не стоит провожать...
Коль что не так, за все меня простите...
Не стоит, так же, обо мне скучать,
А будет повод, просто помяните.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405943
дата надходження 04.03.2013
дата закладки 04.03.2013
Хтось накопичує капітали,
А в когось лиш олівець в руці.
Інший влаштовує пишні бали,
Йому б змалювати епізоди душі...
Приспів :
Останній романтик - привіт !
Ти ще пишеш свої вірші,
Хочеш змінити цей світ,
Очистити його від іржі...
Тебе оточують небо, зорі,
Найкраще творити вночі,
Ти піднімаєш теми хворі,
Розводиш їх в молоці...
2
В нього немає рахунку у банку,
Відсутній автомобіль,
Він наливає рими у склянку,
Ось у чому вся сіль...
3
Вперто рвуться рядки,
На маленький аркуш паперу,
Рутина б"ється вшматки,
Крути, верти земную сферу!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404683
дата надходження 27.02.2013
дата закладки 27.02.2013
* Вітаю з Днем народження дорогу Оксанку Семотюк *
Вересневу вишиванку я несу тобі, Оксанко!
Приміряй, вродлива доню, – українського покрою!
Пахне небом, пахне цвітом – найдорожчим твоїм світом,
Пахне млином і неспИном: – Де ти, Зоре, в цю хвилину?!
Хочу тебе не спитати, як то роки обіймати,
Тільки айстри білі-білі в твої коси заплітати,
Хочу неба з чорнобривців, хочу вітру із Ільїнців
Хочу зустрічей, розмови: - Де ти зараз, Жінко-доле?!
Хочу тобі святкувати – хочу радість накривати
На столи твої дубові - побудь з нами в доброслові!
Побудь в думці, в теплій мрії – вщаслив, Боже, ці надії!
Подай Жінці вересневій – благодаті повні жмені!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362275
дата надходження 05.09.2012
дата закладки 27.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.02.2013
Було це геть давно. В середньовіччі,
Чи ще давніш – всі дати навмання.
Учителеві дивлячись у вічі
Сотали учні мудрість і знання.
І запитав один юнак завзятий:
-Учителю! То як цей світ пізнать?
Чи розум, а чи срібло треба мати,
Щоб осягнути суть усіх понять?
В усіх куточках світу побувати
Без срібла і коня не пощастить.
Мабуть, що саме срібло є початком
Того, що розум досягне мети?
Завмерли всі. Цікава ж бо розмова!
Чи дасть мудрець на те ясний одвіт?
Учитель усміхнувся і промовив:
-Поглянь навколо. Що ти бачиш?
-Світ!
-Тепер поглянь у дзеркало, мій друже.
-Тут лише я! Ні світу, ні небес…
-Затям! На склі тім срібло осоружне,
Тому і бачиш ти лише себе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403936
дата надходження 24.02.2013
дата закладки 27.02.2013
Чогось сумні,
і вже без ліку
злітають дні
у скриньку... віку.
Лягають листям
в рівні стоси,
все - не навмисно,
просто... осінь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372498
дата надходження 22.10.2012
дата закладки 26.02.2013
Весняний ранок сонячним парфумом
Вже напахтив розстелені поля.
Прощається із лютим, ніби з сумом,
За березень засватана земля.
І вже гудуть гормони у деревах-
Вагітніють листочками бруньки.
В плащі із пролісків, Веснянка- королева
В траві маскує за\'мшілі пеньки.
Вдивляється в калюжеві свічада
Зітка\'на із промінчиків блакить,
Омита життєдайним краплепадом,
Який ще в пісні жайвора бринить.
Тюльпани зготували гострі списи-
З морозом хочуть ве\'сти чесний бій.
І хмарок білих нечіткі абриси
Зціловує розпусний вітровій...
І прагне серце в небо журавлине,-
Відчуть безмежну волю хоч на мить!..
Та, замкнене у тіло, не полине,
Тому, мабуть, шалено стукотить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403498
дата надходження 23.02.2013
дата закладки 23.02.2013
Яснозора Ніч зимова в місячній імлі
Закохалась в Сонце-обруч. Горизонт землі
Все ховав його від неї. Радість і печаль -
Їх побачення вечірні й вранішні "Прощай".
Стали місяць із зірками - ранами в душі,
Що ятрились Сонця сяйвом на тілах чужих
І покров зими сріблили - сніжний оксамит.
Ніч тужила у чеканнях Сонечка візит.
- Не журися, Нічко люба, разом ми, повір!
Сяє погляд мій у світлі незлічимих зір,
В срібній, місячній оправі - тобі усміх мій:
Лиш в тобі горю насправді у пітьмі німій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402681
дата надходження 20.02.2013
дата закладки 20.02.2013
Моя зажура древня, наче світ,
Моїх думок пергаменти затерті
Прибило вітром дальнім до воріт,
Минулих днів нестримні круговерті,
Відгарцювавши, стихли у саду
І дотлівають прілим падолистом.
Немов приблуда стомлена, бреду,
Ворушу срібне росяне намисто.
Під купол неба синього летить
Терпкого саду вранішня молебень...
Якби ж то можна знищити за мить
Все те, що тут нагадує про тебе...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402697
дата надходження 20.02.2013
дата закладки 20.02.2013
Я мудрість предків на скрижалі серця
Різцем слів батькових собі наніс навік:
Як я живу - мені так і озветься,
Бо два життя не має чоловік.
Не можу вбити, зрадити не можу,
Якщо хворію, то в своїй душі,
Нікого я бідою не тривожу,
Не переходжу рідної межі.
Я не куплюсь за тридцять срібних грошей -
І ніж у спину другу не встромлю.
В тилу спокійно всидіти не зможу -
Лиш у борні свого меча зломлю...
Я сіль землі у кров свою козацьку
Всмоктав із материнським молоком;
Ділюсь добром із ближніми по-братськи,
Немов води криничної ковтком.
Я не мину дороги до святині,
Окраєць дам протягнутій руці,
І голуба пущу у небо синє,
Туди, де світять ясні промінці...
Якщо кохаю, то із головою,-
Блаженства досягаємо удвох…
Прагну в житті бути самим собою,
Прожити так, як повелів нам Бог!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402688
дата надходження 20.02.2013
дата закладки 20.02.2013
Припев:
Забивал на реп я, каждый раз это забивало ГВОЗДЬ В ДУШУ!
Стал не для вас поэтом я, но жизнь заставила - МОРОЗ, СТУЖА!
Писал тексты и читал рэп я, всегда КАК МОГ ЛУЧШЕ,
Но даже для огня ОГОНЬ НУЖЕН, а ведь ОН В ЛУЖЕ!
Е...
Посмотри в глаза мне, мама! там видишь? Раны.
Ошибок сделал много, а мне все мало!
Наверно, слишком рано себя мы сами обворовали,
Как Микки Малор. Вставай на ноги!
Посмотри в глаза мне, мама! Там нищий неудачник,
Как будто птица стал я, свободней птицы, неуч, даже.
Наверно слишком рьяно шел к мечте я, к вам и
Растерял все шансы я по пьяни, и сердце ранил мамы.
Вставай на ноги!
Припев:
Забивал на реп я, каждый раз это забивало ГВОЗДЬ В ДУШУ!
Стал не для вас поэтом я, но жизнь заставила - МОРОЗ, СТУЖА!
Писал тексты и читал рэп я, всегда КАК МОГ ЛУЧШЕ,
Но даже для огня ОГОНЬ НУЖЕН, а ведь ОН В ЛУЖЕ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402455
дата надходження 19.02.2013
дата закладки 19.02.2013
Не заламывай руки, когда многоточье –
Между строк. Между губ. Между слов.
Когда ветер уносит в заоблачность строчки
Ненаписанных песен. Костров
Незатушенный пепел, в котором, сгорая,
Наши чувства покатятся в пыль,
И слова улетят – просто ласточек стая.
А за точками – сон или быль?
Не зови. Средь обломков разрушенной ночи
Потеряешь пристанище вновь.
…
Я придумаю все, что ты только захочешь,
В многоточье вплетая любовь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401538
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 16.02.2013
Щастя дiвоче в веснянiм цвiтiннi
Стрiлось з жiночим - журливим, осiннiм.
Стежка вузенька - iх двое навпроти,
Кожного гнали в рiзнобiч турботи.
Щастя жiноче чимдуж поспiшало,
але дiвоче - шляху не вступало.
Зверхньо, з погордою глянуло в очi:
-Ось ти яке, пiзне щастя жiноче!
Сiре, змарнiле, туман лiг на скронi.
Боже, а руки - в мозолях долонi!
Попiд очима - густi павутинки,
Срiблом на вiях застигли сльозинки,
А у очах затаiлась печаль.
Де ж твоя врода? Менi тебе жаль...
Ти лиш поглянь-подивися на мене,
На мое личко свiженьке, рум"яне,
На стан дiвочий, на пишну косу,
На мою вроду, принади, красу!
Я, мов весна у рясному суцвiттi.
Ти ж, смiшно глянуть, в якомусь лахмiттi.
Щастя жiноче злегка затремтiло,
З вуст пересохлих лиш болем злетiло:
-Бога побiйся, рiдненька землячко!
-Геть iз дороги, старезна жебрачко!
I подивилося сумно й пророче
На зовсiм юне ще щастя - жiноче.
-Я не тримаю на тебе образи, -
Мовило тихо, ковтаючи сльози. -
Так, ти вродлива, цього не втаю,
Я ж в тобi, доню, себе пiзнаю.
Гарна й вродлива була я колись,
Але лiта стрiмголов пронеслись.
Врода моя вiдпливла за водою,
Серце наповнилось смутком-журбою.
Мудростi в нiм додалося й тепла.
Ну, а колись... я такою ж була.
Ти й не зогледишся - час пролетить,
Прийде й до тебе непрохана мить.
I загiрчить на душi, зашкребе -
Ти у менi упiзнаеш себе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395932
дата надходження 27.01.2013
дата закладки 09.02.2013
Я інколи не хочу говорити.
Міліє дух чи губляться слова...
Душа й тоді лишається відкрита,
застуджена, завітрена, слаба,
розгублена і сповнена розпуки
нагої правди.
Правда - сущий гріх...
Напасть нудженна, посестра розлуки,
самотня тінь чужого між своїх,
ненависна і жадана захланно.
Безжальний кат, гидка смоктальна твань...
Я інколи не смію говорити -
міліє дух від висліпаних знань...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399453
дата надходження 08.02.2013
дата закладки 09.02.2013
Всіх кумів збираю в себе,-
Всім зустрітися нам треба.
І на всю оцю ораву
Фірмову готую страву:
Є вареники із м'ясом-
До них ку'ми будуть ласі,
Є з картоплею і кропом-
Саме булькають в окропі;
Я доліплюю із сиром,
Щоб були пухкі й красиві;
На десерт ще й вишні будуть,-
Цю гостину не забудуть!..
Шкода,що часу замало,
Я б іще зварила з салом,
Із капустою,з шкварками,
Яблуками, ягідками...
До вареників-сметанка-
Є домашньої аж банка!
Бо вареник без сметани-
Як священник без сутани!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399299
дата надходження 08.02.2013
дата закладки 08.02.2013
Плейкаст на даний вірш тут:
http://www.playcast.ru/view/2175021/a8c4d6367b7a7f2ab585615890f7bc10aa64c10epl
Автор: LuChi
Вона звичайна жінка. День у день
Охайна і приємна. Не лукава.
Для пр́иятелів - жодних одкровень,
Хіба що разом вип'є чашку кави.
Коли проміння сонця золотить
У вазі квітів маківки червоні,
Пригадує життя солодку мить,
І заздрить голубам на підвіконні.
Коли іде любовний серіал,
Бажає мати ніжності краплину.
Подивиться у глибину дзеркал,
І розстеляє ліжка половину.
Вона звичайна жінка. І тому -
Сучасний одяг, модні черевички.
У диво вірить. Диво і весну,
Що радісно накликують* синички.
*Накликують(діал.) - дуже голосно раз у раз
видавати звук, що передає певне почуття.
1-3.02.2013р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398454
дата надходження 05.02.2013
дата закладки 07.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.02.2013
Ночей и дней не мало разделили
С тобой,мужчина самый важный мой.
Куда б ветра тебя не поманили,
Пообещай,что ты придешь домой...
Ведь дом наш пуст и холоден в разлуке,
Когда твой голос не звучит в стенах.
Я от тоски заламываю руки,
Молясь услышать твой неспешный шаг...
Быть может, ты меня не любишь более,
Все это время - я уже не та.
Среди красавиц, пламенных и вольных,
Моя так сиротлива простота...
И пустота...Здесь пустота, ты слышишь?
Сочатся холода со всех окон.
Но знай, пока ты рядом мирно дышишь,
Собой я заслоню твой крепкий сон.
Ты ревности моей прости порывы,
Наивности и глупости в словах.
Я просто до того с тобой счастлива,
Что путаюсь и в мыслях, и в делах...
И даже если станешь ты украдкой
В мечтах быть рядом с женщиной другой,
Прощу тебя, не надо игр в прятки-
Я отпущу, я стану темнотой...
И снова вечер, снова ты не дома.
В объятьях тишины, опять одна...
Жизнь без тебя возможна и знакома,
Другое дело - для чего она?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398191
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 04.02.2013
"Звичайний рояль - є уособленням життя.
І тільки гра на ньому в 4 руки - його гармонія".
В свій мікросвіт тебе украв у Світу,
А може став частиною твого...
Сім"ї багаття захисти від вітру,
Ти ж берегиня вогнища його.
_________________________
Підвівши риску під своїм "учора" -
Про наше "завтра" дбаймо сьогодень.
Контрастний Світ: то біла, а то чорна -
Дві смуги вічності, все прагнучі натхнень.
Черпаймо вдвох натхнення ми у Світу,
Терпимістю шматуймо чорноту,
Зшиваймо білі смуги в щастя-свиту...
Цінуймо дану манну й гіркоту.
На клавішах життя, немов роялю,
Хай твориться гармонія одна.
Вклонившися священному Ґраалю,
Ми випили колись його до дна.
_________________________
В мій мікросвіт дарована ти Світом,
Нас поєднав на віки Господь Бог.
Тож бережім любові тої світло,
Творім своє майбутнє ми удвох.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398121
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 04.02.2013
Город дышит в ноябрьском гриме,
Затерявшись в пространстве времён,
Снова слышу в толпе твоё имя
Среди сотен обычных имён.
Слышу имя, как-будто некстати,
В суете у стеклянных витрин,
Снег в лицо, ветер в белом халате
Мне принёс зимний мой героин.
Снег в лицо и душа наизнанку,
Время будто бы движется вспять,
Как субботнюю жёсткую пьянку
Мне противно тебя вспоминать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381031
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 03.02.2013
Сьогодні дивний день – всі янголи на світі
Злетілися до нас і сіли на вікно.
А на столі стоять весняні ніжні квіти,
Й чекають на гостей вечеря і вино.
Сьогодні добрий день – всі янголи сміються.
Сидять, як горобці, щебечуть – гомонять.
Сьогодні всі вони – веселі однодумці.
Про добру новину, звичайно, сповістять.
Та залітайте вже, прошу, прошу до хати.
Бо радість є у нас – найкраща від усіх!
У цей лютневий день колись зумів пізнати
Мій син у перший раз цей світ, і сніг, і сміх.
Який щасливий день! Я любому синочку
Бажаю стільки див, як зір в Чумацькому.
Та тільки добрих див. І янголів весь почет
Мої бажання вже несе скоріш йому.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397817
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 03.02.2013
Мій кіт уже відчув весну-
У нас щодня розспівки.
Тепер усім нам не до сну,
Усім неперели'вки.
Ну, а найгірше-то мені,
Бо він мене "кохає"-
То спить у мене на спині,
То язиком вмиває.
То мишку з двору принесе,
Сховає під подушку;
І в очі дивиться усе,
Грайливо склавши вушка...
А потім зникне, днів на три-
Знайшов-таки подружку...
Та ось повіяли вітри-
Знов мишку під подушку.
І знов несеться до воріт,
Як паротяг під паром...
Уже відчув весну мій кіт-
Тож прийде незабаром!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396988
дата надходження 31.01.2013
дата закладки 03.02.2013
Такая странная любовь,
Из далека пришедшая,
Мою тоску нашедшая
Среди исчезнувших миров.
Такие лёгкие шаги,
Чуть слышное дыхание,
Смятение, молчание
И сны обманчиво-легки.
Такая хрупкая любовь,
Как первый лёд у берега.
Слаба и неуверенна,
Ещё не ставшая судьбой.
Я ожиданием живу
Чего-то неизбежного
И светлого, и нежного,
Не зная имени ему.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389764
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 02.02.2013
Радіє білочка зимі,
А зайчик у тривозі,
Вона сидить собі в дуплі,
А він весь час в дорозі.
У неї є на зиму все,
Що тільки заманеться,
Що зайчику зима несе,
А може так минеться.
У білочки гриби, горіхи,
На десерт ягідки,
У зайця довгі лише вуха,
Ще ноги є швидкі.
Білочка літом працювала,
А також восени,
В дупло завзято все носила,
Чекаючи зими.
А зайчик день за днем плигав,
То в полі, то на лузі,
І в ліс бувало забігав,
Дрімав у лісосмузі.
Вже морозець дерева вкрив,
Замерзли всі калюжі,
Зайчик вуха опустив,
Сидить у лісосмузі.
Зима прийшла, зима прийшла,
Білочка радіє,
Зайчику шубку принесла,
А він про літо мріє.
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/62-radie-bilochka-zimi.html
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393563
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 18.01.2013
Нічого не кажи – лиш пригорни.
Тобою дихати я буду
Й одвічної любові-таїни
Тепло вливатиметься в груди.
Я розчинюсь у дотику твоїм,
Бентежних снів моїх царівно.
Й отак замру в захопленні німім...
А ти збагнеш усе безслівно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388399
дата надходження 28.12.2012
дата закладки 14.01.2013
Вспоминаю иногда
В день унылый
В час ненастный
О тебе, душа моя,
О совместном нашем счастье
И хочу чтоб от мечты
Ничего не оставалось
Губы, волосы, цветы,
Вся в тебе я растворялась…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390480
дата надходження 07.01.2013
дата закладки 12.01.2013
Земля співає — чом їй не співати,
Коли її цілують небеса!
І янголя, мов режисер кирпатий,
Стає навшпиньки, — ба, яка краса!
Воно, мале, несе мерщій намисто,
І ніжну сукню - мов із кришталю...
Сипне сніжинки - мариво іскристе,
А я піду, за землю помолюсь.
Щоб кожен рік витали янголята,
А небо землю цілувало знов,
Для когось вперше падав сніг лапатий,
А серце в гості прийняло любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391199
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 12.01.2013
Коли у серці пророста росточок,
Це значить оживає почуття.
Щоб не зів"яв, водички б хоч ковточок...
А, може, треба усмішка твоя?
Воно тоді розпустить ніжне гілля,
І розцвіте квітками мигдаля.
І хоч зима: сп"яніє все довкілля.
І обізвуться струни скрипаля.
Це музика любові оживає.
І тихо ця мелодія звучить.
А серце у блаженстві спочиває.
Про те, що так боліло, промовчить.
І знову я в твоїх обіймах, любий.
Хай серденько від страху не тремтить!
А ти цілуй, цілуй медові губи..
Хіба що є солодше, як ця мить?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391776
дата надходження 12.01.2013
дата закладки 12.01.2013
Порывом ветра взорванная страсть,
что нес на юг безудержную нежность,
и улетали мысли в бесконечность,
а тело отдало себя во власть.
Он - теплый, нежный, медленно скользил,
и нежно целовал овалы тела.
овил холмы, и вниз спускаясь, смело,
земное содроганье возбудил.
Дрожало все, и поднимался вой,
Он взвился ввысь у кратера вулкана,
в котором закипала амальгама,
скользнул туда он грозный и взрывной.
И с яростью мешая крик и стон,
бурлил в огне бушующей лавины,
он вниз бросался, в кратера глубины,
где изверженьем сорван баритон...
©Сергей Куринный 5 сентября 2012 г., 7:45:15
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391719
дата надходження 12.01.2013
дата закладки 12.01.2013
На сусідському балконі зайчик - відблиск сонця,
Іще один день збігає, зібганий в осоння.
Одинока там ялина закуталась снігом,
У тріскучі всі морози стане він їй другом.
Обігріє ув обіймах з вітром на сполуку,
Шепотітимуть затято: " Не впускай розлуку."
Завмиратиме сердешна, сон впаде на гілля,
Нічка темна весь накриє краєвид-довкілля.
Постукає в кожні двері, підіпре одвірок,
Сполохає гулку тишу, затерту до дірок.
Ріжок місяця загляне крізь шовкову штору,
Не накласти бо на долю сиріч заборону.
12.01.13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391853
дата надходження 12.01.2013
дата закладки 12.01.2013
Всі доріжки замітати взявся січень нині.
Як Новий рік зустрічали у своїй гостині?
Розкажіть, малята милі,
Новорічну казку.
Та послухайте і нашу
Січневу, будь ласка.
У далекім Срібнокраї
Краплі проживали.
З неба дощиком зливались,
Землю напували.
А коли зима холодна
Хурделила світом,
Наші Краплі замерзали
На сніжинки – квіти.
Та одного разу в гості
До друзів Краплинок,
Де й не взявся на помості -
Кап! Серед крижинок...
Капнув з хмарки Капітошка
Й весело, завзято,
Нумо, всіх Краплин вітати,
- З Новорічним святом!
Зазирнула Королева
На галас в господу,
- Хто порушує мерзлоту
Із вічного льоду?
Чому Крапля не замерзла?
Бунтаря на очі!
Спати, спати, наказую!
А хто тут не хоче?
Тож найбільш за все бажала
Королева льоду
Діамантом заморозить
Капітошки вроду.
- Кап, кап, кап!
Зовсім не треба!
Хто таке, де бачив!
Я Краплинка Сонця й Неба,
Шановна, пробачте!
Ви в зимовому палаці
В завірюху, в хугу
Перетворювали Краплі
У холодну стужу.
Витинали мереживом
Сріблясті сніжинки…
Хто розбудить царство льоду
Без води краплинки?
Я у кожній заспіваю
Й захлюпоче хвиля,
Все навколо оживає -
З води така сила!
Усміхнулась Королева:
- Малий Капітошко!
У крижинці, ти не знаєш?
Теж води є трішки,
А сніжинка ніжно тане
На теплій долоньці.
Й моє царство з снігу й криги
Розтане на сонці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391516
дата надходження 11.01.2013
дата закладки 11.01.2013
Вона йшла полем, розпустивши коси,
Збираючи волошки у житах.
В її очах уже щеміла осінь,
Та літо ще буяло на устах.
Вона ішла... Її жіноча доля
Пливла в комбайні посеред степів.
Її коханий-наречений поля
Збира старанно золото хлібів.
Вона вдивлялась в сонячне колосся,
Неначе в стародавні письмена,
Немов в пророцтво, що уже збулося,
Де записали їхні імена.
Її молитви небеса почули,
А доля надала їй два крила...
Вона в віночок заплела минуле
І залишила біля джерела...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391081
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 09.01.2013
Відкрив послушник вхід - церковну браму,
Війнуло в груди Царством таїни.
Ступив в покорі до притвору храму,
Назустріч виплив Ангел з глибини.
Лились єлеєм молитовні звуки,
На крилах Ангел на Амвон підняв.
Тремтячі пальці взяв у свої руки,
За плечі ніжно й тепло обийняв.
Печать покори впала із Розпяття,
В жмені скотилась прямо із колін.
Упала в серце частка благодаті,
Лунав навкруг ранковий передзвін.
Тут так тепло Душі моїй невтішній.
У лоні церкви з глибини уяв,
Блаженством вищим напоїв Всевишній.
Тут над Престолом дух його літав!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391078
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 09.01.2013
* * *
Красным светом горит семафор.
Ожидая свой срок по привычке,
Под дождём у высоких платформ
Мокнут поздние электрички.
Два состава.
Ты – слева, с хвоста.
Я – напротив, у головного.
Перед тем, как уйти, неспроста
Я сказал тебе главное слово:
«Пусть бесцельно и горько живу,
Всё ж любви не прошу, как подачки.
И ни в здравом уме,
Ни в горячке
Я ночами тебя не зову;
И под взглядами пристальных глаз
Уж давно отпылал я щеками,
Так не кутай мне сердце шелками,
Паутинка твоя – не соблазн.
Ни к чему мне твоя филигрань,
Не дано мне понять твоей блажи,
Ни поступком,
Ни помыслом даже
Одинокого сердца не рань…»
На гвозде повисают ключи,
Будто две воровские отмычки…
А с платформы в дождливой ночи
Разъезжаются две электрички.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391007
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 09.01.2013
Я руки вітром простягаю,
Ступаю бризом по воді
За веселковість небокраю,
Де ми розстались молоді.
З далеким днем на самоті
Печальним серцем опиняюсь,
І миті згадую тамті,
Коли позбулися ми раю.
Гірчив оскоминою плід,
Ефір блакитний геть поблід,
Роздерлась спокою попона,
Без вороття ми йшли звідціль,
І загортала нас у біль
Прощання мантія червона…
08.01.13
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390745
дата надходження 08.01.2013
дата закладки 09.01.2013
Питалися дітки матусі:
-А звідки бабуся взялась?
Чому вона звжди у русі,
І пильно так дбає про нас?
Чому, коли бабця змерзає,
Вдягає нас в светри й шапки,
А голод коли відчуває,
Годує! Хіба ж ми шпаки?
Чому, як бабуся сумує,
Вона розважає лиш нас,
Коли щось болить, нас лікує,
Заснула б, до нас- " Спати час! "
Всміхнулась матуся до діток
На сон приласкала нас знов,
Горнула до себе лебідок-
Бабуся- це вічна любов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390681
дата надходження 08.01.2013
дата закладки 08.01.2013
Різдвяна зірка запалилась нині в небі
Відбилась блиском в душах кожного із нас.
Відбилась світлом, пробудивши ту потребу
Добром ділитись, всіх вітати в добрий час.
Різдвяна зірка за столом рідню збирає,
Як символ віри на столі свіча горить.
Нехай в цю мить усіх вас Бог благословляє
Хто здатен вірити, терпіти і любить.
Різдвяна зірка – перша зірка у Святвечір
Своїм промінням дасть нам силу і снагу.
У всьому світі – і дорослим і малечі
Різдво Христове рознесе, як вість благу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390344
дата надходження 06.01.2013
дата закладки 06.01.2013
Кажеш ти, що я причарувала...
Що без мене ти не можеш жить.
Жаль, що я про це й сама не знала,
А душа до тебе вже летить...
Коли вечір зазирне до хати,
І зірки загорнуться в блакить,
Я до ранку буду все чекати,
За тобою серденько щемить.
Полетіла б, якби мала крила,
У той край, де, любий, ти живеш.
Я на плечі б голову схилила.
Ти ж мене коханою назвеш...
Ти мої розчісував би коси,
І солодкі цілував вуста...
На коліна, чомусь впали сльози...
Та про це лиш знають небеса.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390011
дата надходження 05.01.2013
дата закладки 05.01.2013
В ніч чарівну, зимою засніжену,
Ти без мене прошу не сумуй,
Я сніжинками, білими-ніжними,
Прилечу, ти лиш тільки відчуй.
На губах розстелюся цілунками
І в обійми свої огорну,
Я на віях твоїх візерунками,
Незабутніми, враз промайну.
Я на щічки твої буду падати
І розтану в долонях твоїх.
Нам ніхто не зуміє завадити,
Бо для інших це падає сніг…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389225
дата надходження 01.01.2013
дата закладки 01.01.2013
На правду, как-то, бред напал:
Решила в корне измениться...
Бороться стимул весь пропал-
С брехней пора бы породниться.
"Забили стрелку" в кабаке,
О том, о сем поговорили...
Скрестили вены на руке
И кровью свой союз скрепили.
Шли дни, звездой ложь расцветала,
На правду, стало-быть, плюют...
Жизнь, истины цель потеряла,
А дураки на ложь клюют.
О-о-о, как была я не права,
Теперь в меня никто не верит
И правда - только лишь слова,
А ложь, в лучах от славы млеет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388738
дата надходження 30.12.2012
дата закладки 31.12.2012
Знов легкоступом близиться Різдво.
Поза плече сплива чергова віха...
А тиха радість сповнює єство -
дитинства дивна осяйна утіха,
коли прозоро дихає кришталь
у цих сніжинах біломармурових,
накинувши туману сизу шаль
поверх пахучих гілок смерекових.
Коли рипить насніжено мороз
у такті кроків піснею дзвінкою,
немов отой музика-віртуоз,
що ноти виколісує рукою
з глибин душі на диво слухачам...
І вже колядка голос озиває,
до світу лине білим лелечам,
у храмі серця Господа вітає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387755
дата надходження 25.12.2012
дата закладки 26.12.2012
Вона не докличе із ночі кохання,
Засне, опустивши нечитані шпальти,
І змиють дощі предковічне признання,
Розмажеться крейда на мокрім асфальті.
Вже порвані струни ніхто не замінить,
І скрипка зніміє, розсохнеться з часом.
У вікна загляне світанок осінній,
Розбудить останню надію на щастя.
А їй вже не двадцять. І сумно, і гірко
Сідати до столу з єдиним прибором,
Дивитись, як вітер розхитує гілку
І хрест височіє над темним собором.
Чи ж довго свій біль затискати в долоні,
Щось тихо шептати до мокрого скельця?.
Зітхають на стінах старенькі ікони.
Ніхто не почує самотнього серця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387819
дата надходження 26.12.2012
дата закладки 26.12.2012
На вії чорні сипле сніг,
тихенько, зовсім непомітно,
мороз торкнеться моїх ніг
і поцілує холод міцно.
Предноворічний місяць всім-
освітить з килимом дорогу,
в магічнім сяйві золотім-
На мить, в думках вкраде тривогу.
І побажаю в цей я час-
в свята , різдвяні і веселі:
надія й віра водночас,
ввійшли з коханням до оселі.
Шляхи були всі недарма ,
а ми, ставали мудрі і терпимі
і може ще , порадує зима
людські серця, такі ранимі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387317
дата надходження 24.12.2012
дата закладки 24.12.2012
-Ты:
"Давай пока придумаем любовь,
Забудь о расстояньях и границах
И теплым ветром на твоих ресницах
Напомню о себе я вновь и вновь..."
__________________________________
- Я:
А я уже придумала, забыв
Условностей ненужные пороли,
И небо обреченное юдоли,
Твоим теплом, как светом озарив,
Сбежала в мир безудержной мечты...
Оставив боль, отринув все сомненья,
Реальность подчиняя сновиденьям,
В которых воцарился только ты...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387025
дата надходження 23.12.2012
дата закладки 24.12.2012
Если в день погожий
Снег пушисто слёг,
Ты за это тоже
Заплати налог.
В сказке мало толку,
Если есть пример -
Не змея под ёлкой -
Сказочный премьер...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385111
дата надходження 15.12.2012
дата закладки 15.12.2012
Коли в вирій ідуть найдорожчі,
У останню відчалюють путь,
Тоді миті життя нам дорожчі,
Коли рідні за обрій ідуть.
І здається, що й я помираю,
Частку серця навіки гублю,
Коли зовсім мене покидають
Ті, яких я найдужче люблю.
Частку серця гублю я навіки -
Завмирає в тривозі душа,
Коли бачу, як мої рідні
Опадають із древа життя.
11.02.98р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384706
дата надходження 13.12.2012
дата закладки 14.12.2012
Был новогодний тихий вечер.
Кружился снег, сверкая в свете фонарей.
В домах зажгли на праздник свечи.
А снег сиял, вертелся в танце все быстрей.
Снег до крыш Вселенную занес, засыпал.
Она стояла. В небе зимнем
Погасли звезды, враз в сугробах утонув.
И на ресницах белый иней
Не таял. Девушку на улице одну
Вьюга укрывала пеленою зыбкой.
Прохожий одинокий с елкой
Спешил домой с подарками, бежал.
«Пусть Новый год приносит только
Вам смех, и радость, и любовь, - он пожелал, -
Девушка с очаровательной улыбкой!»
А в небе черном и замерзшем
Зима завьюжила. Таков ее удел.
Лишь одинокий полуночник
Бросал на землю тень – как ангел пролетел.
Вьюга пела и играла ей на скрипке,
Девушке с очаровательной улыбкой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384806
дата надходження 14.12.2012
дата закладки 14.12.2012
Я знаю – ты смеешься, когда на сердце больно,
Когда тоскую по ночам.
В любви мне не клянешься, твоя душа спокойна,
Моя ведь тонет в слезах.
Ты наплевал на чувства
И все забыл, как будто сон.
Так пусто, так пусто, так пусто,
Когда ты не со мной.
Припев:
Ты мне так нужен, как никто и никогда,
Мой взгляд простужен, когда рядом нет тебя,
И будто в лужу провалилась вся судьба.
Ты мне так нужен, как никто и никогда.
Мне воздуха так мало, я просто задыхаюсь,
Не в силах без тебя дышать,
Мой мир уже развален, а от тебя остались
Лишь сны, что не дают мне спать.
Любимый, умоляю,
Быстрее ты ко мне вернись.
Не знаю, не знаю, не знаю,
Как без тебя прожить.
Припев:
Ты мне так нужен, как никто и никогда,
Мой взгляд простужен, когда рядом нет тебя,
И будто в лужу провалилась судьба.
Ты мне так нужен, как никто и никогда.
//5.11.12//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382342
дата надходження 04.12.2012
дата закладки 04.12.2012
Нарешті захурделилось довкілля -
В повітрі дощ і снігове весілля.
Зима дарує нам легкі сніжинки,
І на дахах уже лежать перинки…
Лапатий сніг, як білосніжні ельфи,
Спускається на землю плавно зверху…
Гойдаються від вітру осокори,
Танцюють менует дерева голі…
Крихкою кригою блищать калюжі,
Засніжені кущі мов білі ружі,
Закрили щільно вікна у будинках,
Цілують шибки дощові краплинки…
Милуюсь снігом за вікном кухонним,
Який кружляє в небі монотонно .
Сніжинки-балеринки беззупину
Вкривають землю пухом лебединим…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382101
дата надходження 03.12.2012
дата закладки 03.12.2012
Холодний вечір, небо у зірках,
Співає Місяць про зимові хмари,
Перші сніжинки тануть на щоках,
Виблискують, як сльози від забави.
Біліє поле, засіває сніг,
А вітер творить магію надворі,
Листочки гонить, стелить їх до ніг
І творить нам сніжинки кольорові.
Зимо - красуне, принеси сніги,
Накрий хліба периною святою,
Хай при тобі спочинуть береги,
І засміються ранньою весною.
Нам снігу дай і подаруй Різдво,
Пришли Діда Мороза в кожну хату!
Щоб свято в домі щастям зацвіло,
Столи були у кожного багаті!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381927
дата надходження 02.12.2012
дата закладки 02.12.2012
Дощу краплиночки на склі,
малюють віти.
Тобі так зимно на душі,
Гуляє вітер.
Морозить в серці почуття,
Морозом лютим
І ніби все твоє життя
Під кригу скуте.
Малює дощ із небуття
Твої печалі.
В душі довічні каяття:
- Як жити далі?
Коли вже сонячне тепло
Не гріє тіло,
Коли на серці - «все одно»,
Переболіло.
Дощ намалює не на склі,
А сліз дороги,
Які на стомленій щоці
Благають Бога.
Щоб ця байдужість відійшла
Й не повертала.
Щоб сили у собі знайшла,
Щоб вибачала…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381528
дата надходження 30.11.2012
дата закладки 30.11.2012
Сегодня ландыши в цвету,
Я с ними тих и неприметен.
Хранить такую красоту
От всякой нечисти и сплетен
Себе позволит не любой.
В тиши дубрав не пахнет зноем.
Я по траве хожу босой
И с непокрытой головою.
Пишу тебя который день,
Лаская кисти вязким маслом.
И от сосны высокой тень
На холст ложится так опасно.
Пишу по памяти, тайком,
Сам от себя укрыв желанье
К тебе ворваться мотыльком
На миг, на вечность, на свиданье.
Всего одно, под пенье птиц
Раскрыть торжественность момента.
И ляжет теплый вечер ниц
Под хрупкой ношей сантимента.
Вздохнет холщевое пано
Дыханьем ландышевых кружев.
И поцелуй замкнет звено
Навек двоих обезоружив.
23.11.2012 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379800
дата надходження 23.11.2012
дата закладки 28.11.2012
Ты столького не знаешь, я молчала,
Боялась на песке оставить след,
Я год за годом поезда встречала,
Я покупала и сдавала свой билет...
Ты столького не знаешь, я писала,
Я ночью выходила погулять,
Я громко в небеса тебе кричала,
Не в силах было просто рассказать...
Ты столького не знаешь, я бежала,
Бежала от самой себя к тебе,
Пытаясь оправданием согреться, я дрожала,
И замыкался круг на мне...
Ты столького не знаешь, я любила,
Я сильною была, теперь слаба,
Любовь меня немного изменила,
И я теперь ее раба...
Ты столького не знаешь, я не спала,
Считала звезды, и сбивалась вновь,
Я падшею звездою замирала,
Я верила, что это есть любовь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380911
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 28.11.2012
Маленька днина. Ми - малі у ній,
Та всевеликий кожен страсний біль,
Що пеленає смутою одвіч...
Забрала мука, непритомна ніч,
Голодна ніч, страшна несита ніч!
Мигтить свіча - не дух, не світ, не тінь.
Пащеки люті нелюдів зі стін,
Безсилі діти, попіл колисо́к,
Останній під ногами колосок,
Нез"їдений пожухлий колосок...
Та не життя, а глина, чорна муть!
Під чоботом незрячого ревуть
Стражденні кості пам"яті - докІр...
Блідий папір, порепаний папір
До кровоточ порепанй папір.
А день малий. І ми - маліші ще,
Коли сей біль під вічності плащем
Такий великий і страшний щораз!
Голосить молитвами парастас,
За душами голосить парастас...
(24.11.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379937
дата надходження 24.11.2012
дата закладки 25.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.11.2012
Сердечно бажаю в чарівний день свята,
Міцного здоров'я і сонця багато,
Хорошого настрою посмішок щирих,
П'янкого кохання, сімейного миру.
Успішної праці, терпіння й наснаги,
Завжди вірних друзів, людської поваги,
Досягнення цілей, відсутності горя,
Добра і достатку, щасливої долі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324361
дата надходження 23.03.2012
дата закладки 21.11.2012
Зазирни в мою осінь, благаю,
Це для неї з душі всі слова.
Ці признання тобі надсилаю
Від любові, повір, так бува.
Бездоглядну її залишили
В листопад і осінню сльоту.
Ми з тобою, напевно, грішили,
Попрощавшись отак, нальоту.
А любов непомітно присіла
Вже осіннім пейзажем в саду.
Попроситись назад не посміла,
Чи на щастя, а чи на біду.
Не простила, мабуть, нашу зраду.
Й слізно впала осіннім дощем,
Зачепившись в осінню принаду,
Хризантемовим жовтим кущем.
Зазирни в мою осінь
любов'ю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378766
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 19.11.2012
Налистопадило у душу,
Набило листу й мокроти
І обтрусило дику грушу
В обіймах мерзлої сльоти.
І розкрутило каруселі
Даремних докорів, образ,
Поблякли дні, такі веселі,
Немов старий іконостас.
І на обшарпаний пергамент
Лягла поезія терпка,
Сплітає спогади в орнамент
Гіркої пам'яті рука.
І за похилим перелазом
Такого снігу намело!
Не бійся, вирвемося разом-
Тримайся за моє крило...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378754
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 19.11.2012
Це про тебе.
Весь вірш як молитва.
Це перерва.
Життя як гонитва.
Очима
Вимірюю слово.
Забула
Коли була вдома.
Це про тебе.
Прости що спізнила.
Любити
Не вміла, бо жила.
Шукала
На нас обох часу.
А вийшли
Слова«Отченашу».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290434
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 19.11.2012
Згорів,немов вогонь, ще один рік.
Пробіг по долі на баскім коні.
Питає листопад мене про вік
Й багряним листям сипле сум мені.
Мої думки в осінній заметілі,
Торкають серце,що чомусь болить.
Журба сльозою тулиться на вії,
Бо все життя - лише коротка мить.
Але ж літа мої не співпадають,
Зі станом тим, де тішиться душа.
Ще мрії між зірочОк літають,
Їх чітко ділить мудрості межа.
Не всі світанки ще свої зустріла.
Не всім питанням відповідь дала.
І досі,я таки не зрозуміла,
Чи правильно в житті своїм жила?
Та я завжди одне молю у Бога:
Здоровою аби була сім"я.
Легкою, щоб давалася дорога,
Якою з гордістю прямую я!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378737
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 19.11.2012
Не смотри на меня виновато,
всё в природе имеет свой срок.
Я тебя приголублю, как брата:
– Дай, поправлю седой завиток.
Наши встречи невинные в тайне
мы пока сохраним, милый мой.
Кофеёк, поцелуй на прощанье…
– Позвоню, как приеду домой.
Знаю: поздно, смешно и негоже,
не раскаясь, пускаться в торги.
Всё ж прошу Тебя, Господи Боже,
по молитве остави долги…
– А нельзя – так возмездье на годы
не откладывай… Мне ли не знать:
тем суровее будут невзгоды,
чем позднее решил наказать.
По «Закону Отложенной Мести»
нам платить за грехи, милый друг.
Хорошо бы не врозь… Вот бы вместе
нам пройти искупления круг…
2000 год
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=73615
дата надходження 11.05.2008
дата закладки 17.11.2012
Она ранимая была,
И мило-мило улибалась.
Вот человек она была,
Что солнце кажется скрывалось!
Она ранимая была,
В груди сердечко калатало,
Но все внутри она держала,
А так, игривая была.
И не сопливая была,
Хоть иногда слеза ронялась,
Но ети чувства и усталось,
Ну кто б не смог ее понять?
Она счасливая была,
Не для себя,для всех старалась.
И никогда бы не сломалась,
Но знадчит такова судьба.
Она красивая была,
Хоть отражения стеснялась,
хоть всем игриво улыбалось,
Но не её эта игра.
Она смышленая была,
И очень в многом розбиралась,
Плесала,пела и смеялась,
Но только кем она была?
Она в сем мире розтворялась,
И не блестала - отрожалась
В глазах,сердцах и облоках
Она мгновением была . . .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378203
дата надходження 16.11.2012
дата закладки 17.11.2012
Гроза… Гримить… І чути гомін вітру,
Вривається у спокій дощу крикливий стук.
Душа моя, мов мальва переквітла,
На сонці тліє,ще не стиснута в п’ястук.
Веде погода дивний мокрий танець,
І ритм мелодій падає на скло,
А у душі все тужить той багрянець,
Реве та стогне, як ріка Дніпро.
На крилах вітру радість віднесло,
Дощі зламали краплі сили духу,
На річці долі загубив весло,
А плин по течії приніс лише розруху.
Гроза… Гримить… Вітрисько ще кричить,
Укрило вікна пеленою суму,
А щастя тихо в закутку мовчить,
І пише доля мою тиху думу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377225
дата надходження 12.11.2012
дата закладки 15.11.2012
[img]http://cs303102.userapi.com/v303102008/2e38/wPb_rqHQLw4.jpg[/img]
Сумую я за осінню шалено,
Сумую… полетіли журавлі,
І ти підеш, я думаю, напевно -
Не бережеш любові взагалі.
Крізь стрІчки слів приховані лиш сльози -
Не по твоїй, не по моїй вині.
Та от чому тепер ось ці морози
Картають моє серце у журбі?
А ти холодна! Хоч така холодна,
Та я тобою пристрасно горів,
І не потрібна мені досі жодна,
Бо серцем відпустити не зумів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377709
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 14.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.10.2012
Сидить Шевченко на майдані в центрі міста.
Своє чоло високе зморшками покрив.
З центр-виборчкому, як і ми, чекає вістей.
Думками тут, хоч дух давно його спочив.
Вже перший сніг упав. Вкрив голову пророку.
Але із погляду гарячий гейзер б’є.
Чека на зміни в Україні в рік із року
Та Бог ніяк тих змін на краще не дає.
А, може, зовсім і не Бог всьому виною,
А люди злі, що є по вуха у л*йні?
Сидить з опущеною в землю головою
Кобзар, кидає лише докори німі.
Ви українці чи моголи? Відізвітесь!
Край в небезпеці, мов курча, де поряд лис.
Любіть те місце, де Бог дав вам народитись.
Розвійте гуртом чорний морок, що навис.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374067
дата надходження 29.10.2012
дата закладки 29.10.2012
***
Зустрінеться іще тобі ота,
Що заплітає в піднебессі мрії...
В долоні пелюстинка золота,
Сльозинка розтривожена на вії.
Зустрінеться, лише чекай, чекай!
Не поспішай нарвати марноцвіту.
І залопоче в серці світлий рай,
Коли узриш її - в печаль зодіту
Тендітну квітку долі на плаю́,
Що заблукала в ночі тополиній.
Ти віддаси тоді любов свою
Усю лиш їй - лебідоньці єдиній,
Що так чекав! Усе життя чекав
У дощ сумний, безрадні сніговії...
В долоні пелюстинка золота,
У косах неба зореокі мрії...
(24.10.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373116
дата надходження 24.10.2012
дата закладки 26.10.2012
Будто зебра, полосатый,
Будто бочка, я пузатый,
Сочный, сладкий, будто мед.
Кто меня здесь назовет?
Очень я хорош на вкус,
Потому, что я - … (арбуз).
Вырос я на тонкой ножке,
Сосед редьки и картошки.
На зеленой спал подушке,
Рос я рядышком с петрушкой.
И в тарелке с давних пор
Друг мой лучший – помидор.
И в салате кто мне друг? –
Перец и капуста, лук.
Я – зеленый молодец,
Крепкий, сочный … (огурец).
Без меня так даже борщ
И на борщ-то не похож.
Любят меня жарить в жире,
Есть вареной и в мундире.
Поразмыслите немножко,
Кто я? – Правильно, … (картошка).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372981
дата надходження 24.10.2012
дата закладки 25.10.2012
...І ми з тобою тихо розійшлися
До листопаду, ще до листопаду.
Сплакну́ла хмара, винайнята виссю,
Згорнула сонце зІм’яте без ла́ду.
Уста покірно випили настою
Зо слів полинних і краплин печалі.
Вже не співатиме душа тобою -
На струнах щастя ноти відзвучали.
Малює жовтим кольором пейзажі
Грайлива осінь на мольберті лісу...
Ось-ось остання багряниця ляже
І вітер ша́рпне золоту завісу,
А там, за нею - спомину намисто,
В траві пошерхлій стишена балада.
Там розійшлися ми до падолисту,
До листопаду, ще до листопаду...
(11.10.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370618
дата надходження 13.10.2012
дата закладки 18.10.2012
Ты часто снишься, не звонишь.
И я молчу, как гордый ангел…
В Любви пространство не спешишь,
Нас ждут и музыка, и танго…
Ты часто снишься, не приходишь.
Приходят грусть и ожиданья…
Мой ключ от сердца не находишь,
И между нами - расстоянье…
Ты часто снишься, как Любовь,
Как общий Путь, дорога Жизни…
Ты лишь одна реальность снов,
Я на тебя смотрю чрез эту призму…
Ключом открою Сердце для Любви,
А ты из снов навстречу поспеши!
/ 16.10.2012г. /
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371442
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 17.10.2012
Азбука, абетка, алфавіт
Вже існує в мові сотні літ!
Букви нам допомагають -
Змалечку їх всі вивчають…
Здавна поселились в букварі,
Ніби тридцять три богатирі,
Букви голосні й не дуже,
Але завжди небайдужі!
Букви розмістилися підряд -
Вони мають певний звукоряд.
Вас запрошую, малята,
Всю абетку прочитати!!
[b]P.S. Абетка з ілюстраціями знаходиться нижче у відгуках [/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371160
дата надходження 16.10.2012
дата закладки 17.10.2012
Листям пишно вкрилася земля,
Вже не тішить око зорепад,
І не чути пісню журавля -
Місяць називають (листопад)
Хто гойдає в лісі майже голі віти -
Шарудить у листі розбишака (вітер)
Хто цілує листя й зігріває гілля -
Осінь звеселяє сонячним (промінням)
Заглядає у ставок сіро-синє небо,
Нахилились до води довгокосі (верби),
Спочиває сонце поміж листя на вербі,
Згадує довкілля літні, сонцесяйні (дні)
Осінь мальовнича на столі у мене -
Листя жовте, помаранчеве й зелене,
І рожевий колір з ними в унісон,
Схожий він на дуба - цей вазон (кротон)
На столі біля вікна Тигрик мій дрімає,
Сонячного (зайчика) лапками тримає.
Усміхається у вуса мій любимий (кіт) -
Сонце ніжно зігріває котику (живіт)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370344
дата надходження 12.10.2012
дата закладки 12.10.2012
Запам`ятай,про що мовчу,
Забудь про те,що буде сказане,
Я тихий вогник засвічу,
І стане зв’язане – розв’язане.
За самотою – суєта,
За хаосом – принишкла тиша,
І електронного листа,
Рука у сальсі пальців пише.
Та в клавішах тепла нема,
Лиш механічна холоднеча,
Покинь. Поглянь в вікно сама:
Огні запалює вже вечір.
Я тихий вогник теж свічу,
Забудь про те,що буде сказане,
Запам’ятай,про що мовчу,
І стане зв’язане – розв’язане.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368628
дата надходження 04.10.2012
дата закладки 05.10.2012
Дочці Тамарі
Посміхнися дощу, що на сонці іскриться,
Вітер потримай в руках.
Із твоєї долоні, неначе жар-птиця
В небо злетить щастя птах.
Відчуй тишину, до землі притулися –
Струмить з неї сила жива.
Там колос важкий нахилила пшениця,
Бо їй вже приснились жнива.
Зачерпни собі сонця і неба блакиті,
І пісні весняної цвіт.
Тоді ти відчуєш, що хочеться жити,
Руками обняти ввесь світ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368800
дата надходження 05.10.2012
дата закладки 05.10.2012
У Негоди - Непогоди
Із дірками торби.
Як вона в них воду ллє,
То із неба що іде? ( Дощ.)
А Негода – Непогода,
Та була глухенька зроду.
Як їй хмари щось казали,
То в нас вуха закладало. (Грім.)
А Негода – Непогода
Мала сірники.
Як вона їх в руки взяла
Полетіли … (Блискавки.)
У Негоди - Непогоди
Хата без дверей.
З тої хати, як подує
Аж летить усе. (Вітер)
А Негоду – Непогоду
Вітер здув із хмари в воду.
Пішли хвилі синім морем,
Називалося то … ( Штормом.)
А Негода – Непогода
Любила оману.
Напускала білу млу,
Що звалась… ( Туманом.)
У Негоди – Непогоди
Друг був Вітровій,
Як вони вдвох танцювали,
Починався … (Буревій.)
Негода – Непогода
Замітала хату.
Так махала помелом,
Що летіло все селом. (Буревій.)
Як Негода – Непогода
Сумувала в зимню пору,
На мороз кидала воду.
Що виходило із того ? (Сніг.)
А Негода – Непогода
Тай любила кришталево-біле,
Як приходила зима,
Все вбирала в … (Іній.)
....................
Тягне шапку дід на вуха,
Баба одягла кожуха,
Тут у нас один прогноз.
Є на вулиці …( мороз.)
Ой летіли з неба
Білі льодяники
Несолодкі не смачні
Танули срібляники. (Град.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368119
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 04.10.2012
Насип мені у жмені трохи щастя,
Бо досить з нас гіркого полину.
Ось осінь так розкішно зодяглася,
Вона мені нагадує весну.
Блакитне небо ще таке високе,
І ранки тішать ще своїм теплом.
Налий мені у душу ніжний спокій,
Бо в неї стільки снігу намело…
І тільки промовчи про недосяжне:
Он бачиш, листя жовте і рябе…
А я лише всміхнусь і тихо скажу:
«Ця осінь принесла мені тебе».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368217
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 03.10.2012
В парке осень гуляет устало,
Осыпаясь, кружится листва.
Солнце блещет, но греть перестало,
И не слышно детей озорства.
В уголке на скамейке под ивой,
Чуть нагнувшись, старушка сидит.
Как хотелось бы быть ей счастливой,
Только возраст закон свой твердит.
Жизнь заставила быть одинокой,
Доживая свой век в пустоте.
Ах, судьба оказалась жестокой
При душевной её теплоте.
Вдруг старушка расправила спину
И дрожащей в морщинах рукой,
Поправляя тихонько седины,
В неизвестность ушла со слезой…
Слишком часто бывает так с нами,
Что в семейной своей суете
Забываем: нас ждут наши мамы,
А их годы давно уж не те…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367083
дата надходження 27.09.2012
дата закладки 03.10.2012
Приснись мне однажды…
Легонько коснувшись
Руки. Отогрев мои пальцы зимой.
Ведь странная жажда
Опять будет мучить
Меня по ночам, если ты – не со мной.
Приснись мне однажды,
Развей мою скуку.
Душа моя знает, что ей суждено.
Я стала отважной.
И больше разлука
Меня не убьет, как когда-то давно…
Приснись мне однажды,
И перед рассветом
Шепни мне на ушко: «Родная, я здесь!».
А дальше – не важно,
Зима или лето…
Приснись мне. Внуши мне ту мысль, что ты – есть…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368115
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 03.10.2012
Все тайны Мира соберу в себе,
Добавлю сладости пространства,
И оживлю дубовое в душе,
Соприкоснувшись взглядом с твоим царством...
А глубина полночной тишины
Укроет шелком мою душу.
И полетит она в шальные сны...
В их сказочность, покоя не нарушив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368285
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 03.10.2012
(загадки для дітей)
Сіє, віє, посіває снігом звідусіль -
Землю білим покривалом вкрила (заметіль)
Задощила раптом рясно неба бірюза,
Налякала все довкілля (блискавка й гроза)
Поламав дахи й дерева вітер-хуліган -
Бешкетує, шкодить людям грізний (ураган)
Сильний вітер в океані затопив багато шхун,
Якщо хвилі валунами, знають люди - це (тайфун)
Цей гарячий вітровій називають (суховій)
Таємничі, дивовижні вітражі -
Це в пустелі виникають (міражі)
Ніжне світло уночі зовсім не зайве,
За Полярним колом - це (Північне сяйво)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367430
дата надходження 29.09.2012
дата закладки 29.09.2012
(загадки для дітей)
Сипле снігом в очі й вуха -
Це, звичайно, (завірюха)
Дощ періщить наугад,
Барабанить в шибки (град)
Грім гримить, на колісниці
В небі скаче (блискавиця)
На світанку, як товстий жупан,
На землі лежить густий (туман)
Напилось довкілля щедро від душі -
Напоїли землю проливні (дощі)
Заглядає вранці у віконце
Тепле і ласкаве літнє (сонце)
Не сидить на небі уночі на місці
Схожий на серпанок, дивовижний (місяць)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367297
дата надходження 28.09.2012
дата закладки 28.09.2012
Пір"їнним дотиком торкаюсь твОго тіла,
Пронизлим шепотом віршую я інтим,
Як заклинання. ТвОя шкіра ніжно-біла,
Мов осінь, вкрилася відтінком золотим
При світлі місяця старого й мерехтінні
Аромолампи... У повітрі аромат
Із феромонами твоЇми у сплетінні.
Ми стрілки часу в позах, ліжко - циферблат.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366449
дата надходження 24.09.2012
дата закладки 26.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.09.2012
Осінь з вечора й до ранку
Вишивала вишиванку.
Візерунки золотисті
Ткала із трави і листя.
Вишивала – гаптувала
Різнобарвне покривало.
Осінь тихою ходою
Над лісами, над водою
Виступає ніжно-ніжно,
Тихо-тихо, ніби кішка.
Вітер грає на сопілці
І гойдається на гілці.
Десь втекло за обрій літо.
Дуб вдягнув ажурну свиту.
І літає павутина.
А панич* припав до тину
І дивився, як каштани
Наскладала юна панна.
Нанизала ще намисто
З горобини. Жовте листя
Назбирала для віночка.
Осінь золотим дзвіночком
Їй дзвонила. Панна мила
Двері навстіж відчинила –
Осінь в дім собі впустила.
*Кручені паничі – квіти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363876
дата надходження 13.09.2012
дата закладки 13.09.2012
(Галині Коризмі)
***
Сивими журливими птахами
Знову відлітаєш в далину...
Променем кудлатим над дахами
Розстилає небо пелену.
І нелегко дихається грудям -
То на душу тисне чужина...
І тужливо, невблаганно студить -
Хоч іще далеко не зима.
В кучерях бо плутається літо,
Зорями - надія ув очах...
Відлітаєш, а в обіймах квіти,
Рідні руки на тремких плечах!
Та змахне сльозу смаглява осінь -
Буде все гаразд, гаразд, гаразд!
В гості теплозлюблені запросить
Ще не раз усміхнено, не раз...
(7.09.12)
******************
4 вересня у світлиці "Галичини" відбулася
зустріч-знайомство з талановитою поетесою
з Коломийщини, яка вже на протязі багатьох років
проживає в Іспанії - Галиною Коризмою...
В теплій розмові дзвінко щебетало поетичне слово,
діамантилися іскорки радості в очах і вересневими
чудо-айстрами розквітали серця присутніх...
А вчора (6 вересня) п.Галя знову
осінньою журавкою полетіла в чужину...
То ж хай стелиться доріженька щасливо,
усміхнено, схоронено крилом Яногола Господнього...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362764
дата надходження 07.09.2012
дата закладки 09.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.08.2012
Пройшла у часі …і стомилась
Комусь вимірювать себе.
Такою я вже народилась,
Хіба вина моя тут є?
Чому ж тоді все озираюсь,
Чи так зробила, так пройшла?
Щодень душею щиро каюсь,
А є вина, як і була.
Іду у часі…так стомилась
Звіряти кожен день буття.
Не знаю виходу… спинилась
Розгублена в передчуттях.
Неначе в казці, - повороти,
Не можу вибрати який?
Перебираю всі чесноти,
А крок неправильний, чужий.
І здійснений, наче з розмаху…
Ось так у днях карбую хід,
Може, наступний … як на «плаху?»
У сумнівах…чи йти в обхід?
І знов в думках, перебираю
Слова, вину і каяття…
Здається, ще чогось чекаю…
Ні, ні, таки не співчуття!
Чогось високого такого…
В прийдешніх днях моїх знайти…
Такий ось шлях життя земного,
Яке не просто нам пройти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360436
дата надходження 28.08.2012
дата закладки 28.08.2012
Знову небо грізно хмурить брови -
Листя трепет в лісі і в дібровах.
Вітер стукає в вікно гілками -
Ніби тарабанить кулаками…
Небо стало сірим, непривітним -
Голови схилили трави й квіти,
Блискавка сполохала довкілля,
Й почалось в повітрі божевілля…
Закрутилась карусель із листя -
Це танцює вітер з падолистом.
Крутиться пісок неначе дзиґа -
Літо знов плете свою інтригу…
Раптом вщухло тимчасове лихо,
І заплакало довкілля тихо,
Дощ із неба заспівав капіжно -
Пісня за вікном звучала ніжно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360120
дата надходження 27.08.2012
дата закладки 27.08.2012
За рікою сонце тихо сіло,
Заховалося, як хліб – у піч.
(Як бабуся моя це робила,
Хліб пекти – була звичайна річ).
Золотаві хвилі так спокійно,
Щось шепочучи, у далину,
Як роки, тихесенько попливли.
Пахне з берега букетом полину.
Ой ти, річка, ти, моя подружка,
Я до тебе йду, як до сестри.
Прошепчи мені, сестра, на вушко,
Знаєш, де він? Може, знаєш ти?
А вона: - Не знаю я, не знаю,
Стерла хвилями його сліди.
Запитай у поля чи у гаю.
Не приходив більше він сюди.
Не згадаю, мила, не згадаю.
Бо у мене є й своя журба.
Бачу вже, ген – ген з-за небокраю
Підступає зимонька – зима.
А думки жалять, як скорпіони: -
Розійшлися як два береги?
Хоч ріка живе років мільйони,
Розказати їй не до снаги.
А за островом гуркоче місто,
За мостом – Хрещатик, Лавра ще.
Щось у серці спогадами стисло,
І сльоза непрохана пече.
Та мабуть, це рибкою злетіла
Мить з років і плюснула в лице.
А у небі осінню бриніла
Павутинка, здута вітерцем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359696
дата надходження 25.08.2012
дата закладки 25.08.2012
У мами моєї в городі
замріяний бог
приліг відпочити
в пахучому свіжому сіні...
І зблиски летять
мерехтливо-серпнево-осінні
між маминих буднів земних,
між турбот і тривог.
У мами моєї в саду
заметіль хризантем
тремтить, розполікана
в лагідно-сонячній зливі!
І очі всміхаються мамині,
добрі й щасливі,
і в серці зоріє
такий оксамитовий щем!..
У мами моєї так солодко
пахне в печІ-
вогнем зацілована
мліє рум'яна хлібина!..
І я у кутку,
ясноока, білява дитина,
всміхаюся ніжно
до теплих смачних калачів.
У мами моєї намолені
снять образИ
і вишита хрестиком доля
мого родоводу
лягла на рушник, наче промені
світлі на воду,
немов на долоню Пречистої
перла роси...
У мами моєї таких
розмаїтих казок,
таких колискових у кУфері*
в'язанка пишна!..
І біля криниці
зажурена мамина вишня
у душу мені
натрусила серпневих зірок...
*Куфер(діалектне)-скриня.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359722
дата надходження 25.08.2012
дата закладки 25.08.2012
Как прекрасны у женщины слёзы,
Нет наивней, прозрачней, чистей,
Словно сок у весенней берёзы,
По надрезу скользят, всё густей.
Как прекрасны, и так несогласны,
Тонут жемчугом в море страстей,
Раздаются смертельные стоны,
Не видал я, картины страшней.
Как прекрасны, и так невозможны,
В целом мире нет муки сильней,
Вытекают ручьём, растворённые грёзы,
Несвершённых надежд, завершившихся дней.
Как прекрасны вы, метаморфозы,
Женской сущности, жизни елей,
Очищаете душу от прозы,
Я люблю тебя, плач же сильней...
:)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359704
дата надходження 25.08.2012
дата закладки 25.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.08.2012
Подекуди сміття вже палять на городах -
На підступах жадана урожайна осінь.
За всі страждання літні нам, як нагорода,
Прийшли до нас жнива у золотім колоссі…
Цей місяць споконвіку називали серпень –
Серпом жінки пшеницю й жито жали вправно,
Вкладали душу в пісню, звеселяли серце -
Жіночі руки ковзали граційно й плавно…
У серпні святкували люди аж три Спаси:
Найперше свято, Маккавей - це Спас медовий,
А другий – яблучний, Преображення Спаса
І Господа Христа Ісуса, далі новий
Горіховий, Спас хлібний – скінчилися жнива,
Женці зробили сніп останній і на лаві,
Під іконою, аж до Покрови берегли снопа -
Такі ще й досі свята є у Богуславі…
Там поряд - Дибинці, село мого дитинства,
Де творять односельці різні доброчинства!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355519
дата надходження 06.08.2012
дата закладки 07.08.2012
***
На переправі зболених сердець,
Коли клекоче і вдаряє в груди -
Веди скоріш надію під вінець,
Допоки не зурочилось між люди.
На переломі впертих естафет,
Коли вітрами прагнення нуртує,
Зрости у собі істину: Поет -
Душа, котра молитвою віршує!
І не збреши, і совісті не зрадь,
Не стань заручником сліпої лесті...
Де б не літав, та всюди Неба гладь -
Мірилом людськості в тобі і честі!
(3.08.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355285
дата надходження 05.08.2012
дата закладки 05.08.2012
Дружити із собою – це так, певно, гарно.
Це – ніби небо над тобою геть безхмарне.
Це – наче ти не зустрічався із бідою,
Вона повз тебе пролетіла стороною.
Це – як зима у літо скоче дивиною.
Або не зсипані ще скроні сивиною.
Кажу собі:- Та відвертайся ти від суму,
Навішо тЯжкі обсідають оси-думи.
Рожеві окуляри вже давно розбила.
Та не зкінчИлася, признайсь, душевна сила.
Ти, як втопаючого, тЯгни за чуприну
Себе з болота, як впадеш, тягни щосили.
Бо рятувати потопельника – то справа
Самого потопаючого, от забава.
Ти будь завжди оптимістичним песимістом.
Цінуй людину не за личком, а за змістом.
Радій тому, що маєш. Подивитись варто –
Якісь страхіття перевести щоб на жарти.
Цінуй життя, яке дано тобі від Бога.
Тоді постукає до тебе Перемога.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354440
дата надходження 01.08.2012
дата закладки 01.08.2012
Надломлене небо на вістрі веж,
Висить на антенах, дахах без меж.
Ворожая сутінь, замерзла, чужа,
Як зранене серце на вістрі ножа.
Надломлені крила. Летіти вниз.
Складати на купу слова, як хмиз.
Затягнуті димом, палають слова.
Зоря народилась за небом нова.
Летіти за небо, не вниз, туди,
Де вже не зустріти біди. Зажди, -
Летіти без хмизу, летіти без…
До зірки, де правда, де кенкідес*.
(кенкідес (японською)-все добре)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354159
дата надходження 31.07.2012
дата закладки 31.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.07.2012
Я - стрелка вдаль бегущая вдоль круга,
Я та мечта, что много лет искала друга,
Я всплеск вина, что через край бокала,
Я та, что в одиночестве уже устала.
По циферблату, вроде вдаль, но все по кругу…
В мечтах зову, ищу, пишу я другу…
Устала вечно пить одна вино с бокала,
Как тяжело найти его, я лучше всех узнала.
Часы не завожу, пусть все стоит на месте.
Во сне живу мечтой, в которой будем вместе.
Налью вина и за двоих все выпью…
Бокал о пол, вдруг встречусь с новой жизнью.
***************************************
Одиноко - бесконечно, просто жуть…
Только верю, не навечно, на чуть-чуть…
Все вот-вот должно сложиться и тогда…
Буду счастлива безмерно навсегда.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353233
дата надходження 27.07.2012
дата закладки 27.07.2012
Ця тиша між нами
така красномовно-палка...
Теплом розімлілим
свідомість колисану ніжить,
і хлюпає в серці
по-давньому гостро і свіжо,
у просторі часу
вразливістю слова крихка...
Ця тиша між нами
дорожча за музику слів...
О, як же це гарно -
уміти мовчання читати,
що тане у серці
смаком карамельної вати
і ніжно заводить
у солод замріяних снів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349559
дата надходження 11.07.2012
дата закладки 15.07.2012
\"Час не щадив мого лиця,
не полишала серця мука.
А вічна – ближчає – розлука,
тяжіє казка до кінця...\"
(Любов Бенедишин)
http://maysterni.com/publication.php?id=72194
Не полишає душу мука...
А час виписує штрихи
на серці, що карбує стуки,
як лезом, крізь усі шляхи,
якими йшла, іду, ітиму,
допоки стелить доля їх -
весна у літо, осінь в зиму,
а там... в неораний обліг,
де, може, проросту травою,
убрана в чистую росу,
не взявши й крихти за собою,
із того, що тепер несу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308802
дата надходження 24.01.2012
дата закладки 13.07.2012
Повідцвітали небеса
І повсихали очерети,
Та юно райдуга звиса
І сонце котиться в кареті.
Весну з надій не вилучай,
Минуться осені і зими.
Пішла, кохана, пити чай,
Радіти зелені озимих.
А те, що квапляться літа,
Біда хіба? Їх кваплять діти...
А осінь гарна, золота,
Якби ще з нею не старіти...
10.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349369
дата надходження 10.07.2012
дата закладки 10.07.2012
Коли мені забракне дужих крил,
Тримай мене у піднебеснім леті,
У мерехтінні зоряних світил-
Не відпускай у пащу круговерті!
Коли надій потонуть кораблі
І голос серця раптом заніміє,
Подай струну, бо може на землі
Одна-єдина в мене ти надія!
Коли піддамся смутку й гіркоті
І відчай вдарить блискавкою в груди,
Не залишай мене на самоті,
Хай погляд твій мені зоріє всюди.
І хай підтримка теплих твоїх рук
Мені дарує переможні крила!..
Яке ж воно вагоме-слово "друг",
Моя розрада, впевненість і сила!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349134
дата надходження 09.07.2012
дата закладки 09.07.2012
Вірші і музика Олега Стадніка
Добрий день тобі, вербовий краю,
І дорога, що веде до школи,
Добрий день тобі, ясний розмаю,
І знайома стежечка у поле!
Добрий день вам, птиці й зелен-трави,
Добрий день тобі, рясний барвінку,-
Ви прийміть любов мою ласкаву,
Ось така я, вже я, Віталінка!
Здрастуй, хато батьківська рідненька,
Здрастуй, моя ластівко маленька,
Добрий день і знову цвіт барвінку,
Так вже світ цей любить Віталінка!
Доброту у людях привітаю,
Хай цвіте вона між нами часто,
І усім я людям побажаю,
Щоби стало в світі більше щастя!
Добрий день вам, птиці й зелен-трави,
Добрий день тобі, рясний барвінку,-
Ви прийміть любов мою ласкаву,
Ось така я, вже я, Віталінка!
Здрастуй, хато батьківська рідненька,
Здрастуй, моя ластівко маленька,
Добрий день і знову цвіт барвінку,
Так вже світ цей любить Віталінка!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348867
дата надходження 08.07.2012
дата закладки 09.07.2012
Літо. Івана Купала.
В п'янкому запаху трав,
Небо у росах купалось,
День новий наставав.
Замчище - ніжність спокуси,
Магія лісу, квіток.
Мелодія Служби будить
І кличе у даль за село.
Де дуб своє гілля схиляє,
Смерічку туман огорта,
Там серденько плаче й співає,
А ранок цілує уста.
Узлісся встелене цвітом,
Ромашками й чебрецем.
Там папороть квітне літом,
Обмита купало-дощем.
Боже! Як гарно і мило:
Прута краса в далені.
Місто - ранкове диво,
Час зупинивсь на землі.
Сонце уста цілувало,
В морі твоїх очей
Човник, мов берег причалу
Відчула за своїм плечем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347690
дата надходження 02.07.2012
дата закладки 07.07.2012
Січень
Січе снігом і морозом,
Свята нам везе обозом.
Із Різдвом усіх вітає,
Колядки всюди співає,
Засіває на гаразди,
Щоб раділи усі ґазди.
Та й почати відлік новий
Січень кожний рік готовий.
Лютий
Лютує – сердиться зима,
Бо в неї сили вже нема.
Вона морозом ще скрипить
Чи віхолою погрозить,
Навколо снігом ще кидає
Та заметіллю покружляє…
Але іде услід весна -
Вже в спину дихає вона.
Березень
Починається весна,
З березнем прийшла вона.
Хазяйнує він, як слід, –
Топить вміло сніг і лід.
На дахах бурульки плачуть,
Горобці ж радіють, скачуть.
Уночі холоднувато ,
Та іде весна завзято.
Хоч зима ще й бешкетує,
Квіти березень дарує.
Ряст, підсніжник, першоцвіт
Тягнуться з-під снігу в світ.
Квітень
Квітне поле, квітне луг,
Квітне сад і все навкруг…
Квітня час уже настав -
Піклуватись він почав,
Щоб росли усюди квіти,
Щоб раділи цьому діти.
А ще місяць квітень
І садить, і сіє,
Подбати про ниви
Він добре уміє.
Травень
І дорослі й діти знають:
Коли трави проростають –
Травень у календарі,
Перші громи у дворі.
Травень землю прикрашає,
Все в барвисте одягає.
Поспішає і прибрати,
І зігріти, й уквітчати.
Літу треба ж все без ліку
Передати у опіку.
Червень
Червень віжки в руки взяв –
Естафету перейняв.
Наводити лад усюди
Він по-своєму почав.
Людям клопоту додав –
Сінокоси розпочав.
В лісі, у густій травиці,
Порозкидував суниці,
Під листочком в полунички
Підрум’янив білі щічки.
Фарби червень не шкодує –
У червоне все малює.
Липень
Ось і середина літа…
Медоносна квітне липа.
Бджоли час тепер не гають,
Мед із лип навкруг збирають.
Мабуть, через чудо-квіти,
Й липень маємо ми, діти.
Сонце високо сіяє,
Все промінням зігріває…
Липень втіху всім дарує,
Всіх сюрпризами чарує.
Серпень
Серпень жито в полі жне,
Урожаєм гілля гне.
Має він роботи досить –
І траву, і злаки косить.
Грядки вміло доглядає,
Дощем землю напуває,
Сонечком усіх нас гріє…
Серпень добре це уміє.
Дбає він про урожай,
Щоб багатим був наш край.
Вересень
Осінь настала… Вже літо пройшло…
Лиш трішки тепла залишило воно.
На клумбах жоржини та айстри цвітуть,
До школи учитись школярики йдуть.
Збирає в саду урожай садівник,
В комори все звозить із поля рільник,
Дарують ліси і гриби, і горіхи.
І бабине літо розносить утіхи…
Багато у вересня справ і турботи.
Ні дня не мина без важкої роботи.
Усе він збирає. Всьому лад дає –
Багатим і щедрим за те він стає.
Жовтень
Жовтень на поріг ступає,
Жовті барви розсипає,
Ліс у золото убрав,
Та ще й багрянцю додав.
Проводив за небокрай
Він птахів у теплий край.
Сонце нижче опустив
І коротшим день зробив.
Все навкруг відпочиває,
Далі що буде, чекає.
Листопад
Владно листопад крокує,
До зими усе готує.
Укладає звірів спати…
Про усе він мусить дбати.
Листя із дерев зриває,
Щільно землю загортає
Ще й шепоче їй : «Засни
До наступної весни.
Сил, землице, набирайся,
Відпочити постарайся.
Міцно спи, моя хороша,
Адже йде уже пороша.
А за нею гостя біла –
Зимонька – майстриня вміла.
Буду я її просити
Тебе ковдрою укрити…»
Листопад ще з вітром грав,
Всі дороги замітав,
З хмар вихоплював сніжинки,
Й прикрашав ними стежинки.
Та й з людьми він пустував –
Парасольки їм ламав.
Грудень
Знов почалася зима!
Хоча снігу ще нема,
Та морозець вже вчудив –
З землі грудки утворив.
Тому й груднем назива
Перший місяць свій зима.
Рукавом він потрясе –
Усе снігом занесе,
А потопає ногою –
Стане лід понад водою.
Посохом дерев торкнеться –
Памороззю все вбереться.
Він й дітей не забуває –
Про розваги їхні дбає.
Грудень трудиться, як слід ,
Щоб зустріти Новий рік!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347632
дата надходження 02.07.2012
дата закладки 02.07.2012
Чому плачуть мої солов’ї
І не падають зорі по ночах,
Певно щось відбулось на землі
І слова Ванги стали пророчі…
Захиталась тополя вгорі,
Забродило по сумерках лихо,
На дорогу пішли кобзарі,
Щоби збити наїжені пихи.
Ще тому Україна живе,
Бо є люди, що мову леліють,
Це в нас рідне і, певно, святе,
Наше слово горить, а не тліє.
І допоки є слово «Кобзар»,
Буде квітнути мова до скону,
Це нам Богом надісланий дар,
Ми шануймо її як ікону.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347606
дата надходження 02.07.2012
дата закладки 02.07.2012
Близькі й далекі людоньки, дружіть.
Задумуйтесь частіш, чому ми бідні…
Мо’, трішки й подобрішали чужі,
але ж чужими стали – рідні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347191
дата надходження 29.06.2012
дата закладки 30.06.2012
Тихо дышит свеча
Колдовским огоньком.
А фитиль, как душа,
Вот взлетит мотыльком.
Пролетит сквозь печаль:
Станет ясно, как днём.
И, летя к счастью вдаль,
Освятится лучом.
Словно тонкую шаль,
Сердце тронет плечом.
Снова грусть и печаль
Станут вновь нипочём.
Золотится душа
В переливах рассвет...
Тихо тает свеча
И уж прошлого нет....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263892
дата надходження 08.06.2011
дата закладки 26.06.2012
Горять у матусі заплакані очі,
Не тому, що в неї на серці печаль,
Ці сльози мовчазні, вони не пророчі,
А, як мені бачити сльози ці жаль…
Вони мимоволі збігають струмочком,
Як плаття красиве, десь там промайне
І згадує мама ту першу сорочку,
Це тата дарунок, а це вже святе.
Я мамину пісню співатиму вічно,
Хоч мами давно на землі вже нема
І Бога прошу у житті потойбічнім
Щоб маму, хоч там оминула зима.
Вдивіться уважно в матусі обличчя,
Коли ще живі, то розгладьте лице,
Бо всі ми під Богом, життя в нас не вічне,
Щоб ми не лягали в могилу з свинцем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346441
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012
Ми йдемо у життя , як небо світло-чисте.
Чому ж, матусі рідні, умиваєтесь слізьми?
От і настала мить жадана І така врочиста:
Бувай, рідненька школо, вже дорослі стали ми.
Дорослі стали ми...
Приспів
Рідна школо, прощавай,
Ми летим за небокрай.
Ми в життя йдемо сміливо:
Все в наших руках.
Ми чекали на цю мить.
Чом тоді душа щемить?
Чом тоді течуть зрадливо
Сльози по щоках?
Сльози по щоках...
ПРОГРАШ
Пробачте, вчителі - що завинили знаєм.
Тепер життя даватиме щодня для нас урок.
Жаль не збере ніколи разом і не об’єднає
Нас всіх дзвінкий, мов радість, рідний наш шкільний дзвінок.
Наш шкільний дзвінок...
Приспів
ПРОГРАШ
Жаль не збере ніколи разом і не об’єднає
Нас всіх дзвінкий, мов радість, рідний наш шкільний дзвінок.
Наш шкільний дзвінок...
НАШ ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОК
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345090
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 20.06.2012
Время скатертью по вокзалу... Монотонная россыпь слов.
Я же главного не сказала: про надежду и про любовь.
Я ведь раньше всегда молчала и ловила твой волчий взгляд.
Без тебя мне и жизни мало... Впрочем, я научилась врать.
Но душа, как усталый дервиш... Я не верю волшебным снам.
Подсластила свои потери, доливая коньяк в бокал.
По утрам мне то душно, жарко, то тяну одеяло. Ты
так умело играл в загадки, только правды глаза пусты.
Но надежда почти не плачет... Под луною нет места нам...
Я простила, а это значит, уезжаю к чужим мечтам.
Уезжаю туда, где лето, где не будет тебя... Прости...
Проклинаю твои приметы - много пепла в моей груди.
________________________
Сигарету затушит ливень. Босиком по осколкам луж
возвращаюсь чуть пьяной в Киев со стихами забытых душ.
Возвращаю долги закатам и плачу до сих пор судьбе...
Но ответы искать не надо... Я когда-то была твоей...
© Зеленоглазая, 2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345008
дата надходження 19.06.2012
дата закладки 19.06.2012
Бува, життя ударить, мов обухом ,
Дволикість й зло чатують навкруги,
Обман плете свої підступні сіті,
Жадоба й заздрість зиркають з пітьми. .
Зловісна плітка каламутить сонце,
Потворна помста підкида сиріт,
Зневіра заглядає у віконце
І відчай підступає до воріт.
Байдужість розливається навколо,
Жорстокість хижо жертву вигляда…
Бува, що часом навіть не помітиш,
Коли у дім твій вкотиться біда.
Та найстрашніша, мабуть, чорна зрада,
Що вбивчим трунком душу напува,
Коли у спину завдає удару
Знайома добре з потиску рука.
Та зрада –незагойна рана в серці,
Яка щомиті ниє та болить,
Бо ж не забути, скільки щастя й лиха
Нам разом довелося пережить.
Бо ж не злічити, скільки сліз та крові
Підступна зрада нишком пролила,
В довіри крила нагло обпалила,
У віри корінь тихо підсікла.
Не оправдати жалюгідну душу,
Що безсоромно згубу підкида,
Й без докорів сумління войовничо
На шиї іншого мотузку затяга,
Що без вагання продає Вітчизну,
Кохання, дружбу, свою віру й рід ,
Що, крики совісті заглушуючи зиском,
Переступає Божий заповіт.
Що без жалю, без страху і без честі
На цьому світі поміж нас живе,
Що, як й колись, за срібнії монети
Христа цілунком ницим продає.
Не розумію нинішнього Юду,
Що наповняє хвацько гаманця,
Закон Творця неписаний, забувши,
Що каже:” Не нашкодь, не збільшуй
в світі зла! “
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344769
дата надходження 18.06.2012
дата закладки 18.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.06.2012
Нам крила то дають вдягти,
то відбирають,
Так люди по землі ідуть -
душі літають.
Ми підіймаєм очі в небо –
їх там бачим
І посміхаємось з любов’ю,
часом плачем.
А сльози – кров гірка душі,
сохнуть на вітрі,
А звідти шепчуть – Не сумуй
і сльози витри.
Коли ідеш – то ще іди
добро творити,
А прийде час – і ти злетиш.
Учися жити…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342285
дата надходження 06.06.2012
дата закладки 08.06.2012
Синім серпаночком сутінки сяють.
Солодко – солодко стеляться сни.
Співом синиччиним, стишеним словом,
Спілими сливами стішиться світ.
Світло сумує серпневий світанок.
Спекотно. Стіг. Сіно – свіжий сап”ян.
Селезень скрикнув сердито самітний.
Сонця суріпки. Сміх – скрип скрекотух.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341532
дата надходження 03.06.2012
дата закладки 04.06.2012
Будували хату навесні лелеки,
Вмощували вправно знайдене гілля,
З музикою сонця із країв далеких
Матінки-природи - диво-скрипаля.
Діточок лелеки пестили в гніздечку,
Милувались даллю і теплом землі,
Під високим небом на села краєчку
Посміхались долі степу кораблі.
Пам"ятають місце, де були малими,
Де розкрили очі й підняли крило,
Вже свої зростають, вже летять за ними,
А колишнє пір"я світом рознесло...
Найміцніша сила кожне покоління
Змусить повернутись крізь роки буття
В прадідову землю, де батьків коріння,
Де початок брали молоді життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330961
дата надходження 17.04.2012
дата закладки 25.05.2012
Відцвітаю без тебе. Тужу.
Повернути б утрачені миті.
Але вже перейшли за межу
Наші долі і гнані, і биті.
Залізничний вокзал. Вузлова.
На пероні залишили щастя.
І відтоді між нами слова,
Та і ті йдуть назустріч нечасто.
Відцвітаю без тебе. Один.
І одцвіття розсіює вітер.
Хто у тебе - шатен чи блондин?
Чи зосталась сама на цім світі?
Ти не скажеш. І носиш в собі
Гіркоту, наче втіху та спокій.
Так без тебе і я, далебі,
Як у вирві глибокій-глибокій...
13.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337063
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 13.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.05.2012
Стоїть воно на Замковій горі -
Величне, древнє, загадкове.
Старого міста вулички малі.
Могутні леви - то окраса Львова.
Кавярні тихі, кава, шоколад.
І ліхтарів м'яке жовтяве світло.
Багато ще чудових є принад,
І безліч таємниць ховає місто.
Шляхетні й мужні тут чоловіки,
Вродливі й горді панночки-львів'янки.
Росте хай, процвітає ще віки
Ця найгарніша галицька перлинка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335655
дата надходження 07.05.2012
дата закладки 07.05.2012
Бажаєм многі – многі літа ,
Нехай зозулька накує .
Веселка росами умита ,
Із неба зорі дістає.
Хай благодать рікою ллється,
Із двох струмочків у душі.
Хай, як одне, серденько бється,
Сто літ прожити в доброті.
Нехай недоля відвернеться,
Взаємність мліє у злитті.
Нехай співається хай п’ється ,
Цей день дається раз в житті .
Волошка хай квітує в житі ,
Колише доленька буття .
Хай в цім раю, у дивоцвіті,
Не згаснуть Ваші почуття.
Нехай кубельце Ваше вється,
В промінні сонця в теплоті.
Майбутнє щастям хай снується,
В багатстві, ласках, почутті.
Живіть кохані довго й мило ,
Хай гріє в парі Вам обом ,
У цім житті , надійно й щиро ,
Укриє Ангел Вас крилом .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335429
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 06.05.2012
Шепіт зорь її сьогодні розбудив.
Ніч намалювала натюрморт із див-
Що зоря з зорею танцювала,
Підморгнула Проксима лукава.
Їх було багато – пребагато,
Що хотілось в руки їх набрати.
Усміхається лик Місяця ясний.
І приходять до Данути світлі сни.
Таємничі гори тихо колисать
Її в снах легких хотіли. Щоби знать,
Що наранок збудуться всі мрії,
Справдяться так бажані надії.
І спадали роси вечорові
Умивали коси трав шовкові.
Шепіт зорь її сьогодні чарував.
Місяць лагідно у щічку цілував.
Пані Ranimaja в день народження
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334714
дата надходження 03.05.2012
дата закладки 03.05.2012
Хмільні пісні озвучує струна –
В моєму серці - музика весняна.
Поглянеш - то гучнішає вона
І дихає - незрима і духмяна.
Уранці – рано жду свою весну
і гріюся у гніздах журавлиних!
Нахлинуло – сьогодні не засну,
бо мрію про обох, але єдиних...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333839
дата надходження 28.04.2012
дата закладки 01.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.04.2012
Прозора музика дощу -
Веселка в небі сяє.
Сьогодні Бога я прошу -
Нехай Божену привітає!
Хай зникне сум і біль -
І розмаїттям теплих слів
Хай друзі привітають!
У вирії щасливих днів -
Нікого більше не втрачає!
О, Боже, дай їй сили
Задумане здійснити,
А ще даруй їй крила -
До світла щоб летіти!
О Боже, дай їй щастя!
І в нагороду за терпіння -
Даруй своє благословіння!
Життя, немов би заметіль,
Нас закрутити легко може.
Примарним виблиском вогнів
Наш сон і спокій потривожить.
Примарним виблискам не вір!
Нехай не ниють в серці рани
Від втрати рідних і близьких!
Слова вітання полум‘яні
І море квітів запашних
Нехай тебе потішать зрання!
І щоб раділа кожну мить,
Кохання хай в душі горить!
О, Боже, дай їй сили
Задумане здійснити,
А ще даруй їй крила -
До світла щоб летіти!
О Боже, дай їй щастя!
І в нагороду за терпіння -
Даруй своє благословіння!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316094
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 26.04.2012
Ти називав мене незвичайною, а я ж звичайнісінька. Називав мене злагідною, а я була невпевненою. Чомусь оригіналкою, а я була самотою. А ще називав дивною, я ж була безмежно закоханою. Закоханою і ... зрадженою. Та все ж я тобі вдячна за себе таку : незвичайну в житті , впевнену у думці, оригінальну в самотності, дивиною в коханні... Лише трішки розгубилася, бо де ж я тепер справжня??? Ох!!!
Суму сірого вповні наберу я з дощу.
Розмалюю розлуку, а за зустріч прощу.
Не відчула б я неба
в чистих краплях роси,
Не зуміла б без тебе
так любити й зрости.
Не побачила б в зорях
сяйва дивного я.
І дорога до моря -
це теж казка твоя.
Поцілунок наш перший
ще і досі тремтить...
Ти ж прощанням завершив
найчарівнішу мить...
Посіріло від суму
моє щастя в сльозах.
Наче вдарило струмом
й розп*яли на вітрах...
Та у пам*яті зорі
і прибою кришталь.
І слідами узори
плачуть в росах, на жаль.
Я так довго розмову ще з тобою вела,
А повірити в зраду ну, ніяк не могла.
Суму сірого вповні наберу я з дощу.
Розмалюю розлуку... і за зустріч прощу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331382
дата надходження 18.04.2012
дата закладки 23.04.2012
О, як я не люблю черствих людей,
А ще таких, які плюють у душу,
Що просто проживають без ідей,
У цьому списку певно я щось зрушу.
Я прикладу уміння й купу сил,
Щоб люди подружились, обнялися,
Щоб не було не прибраних могил,
Щоб мудрі у державі віднайшлися.
Щоб керівник за крісло не тремтів,
Щоб його діти їли хліб, як люди,
В своїх думках я трохи захмелів…
Бо знаю, що в нас є Іуди.
Зникає мова, кажуть: не біда,
Земля не родить - віддамо в оренду,
Хочуть забрати букви і слова
І наректи паї землі – фазенда.
Народе мій, ти ж розумом титан,
Робочі руки і знання від Бога,
В нас має бути гетьман - капітан,
Щоб вивів нас на правильну дорогу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332340
дата надходження 22.04.2012
дата закладки 22.04.2012
Цена потери – только миг…
Погасла жизнь, иссяк родник,
Цветок раскрылся и поник…
Цена победы – только звук;
Придёт – и выпадет из рук…
Стекают капли по щекам…
Душа поклонится векам…
Цена ошибки – тишина…
А смерть не так уж и страшна,
Когда она предрешена…
Цена обиды – темнота,
Над ямой крест или плита…
Стекают капли по щекам…
Блуждает взгляд по облакам…
А где-то там над головой,
Где высь искрится синевой,
Есть свет негаснущий живой!
Где начинается восход,
Где век за день и миг за год,
Есть тот, кто выше всех забот.
С любовью скажет он: «Живи!»
И нет цены для той любви!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332043
дата надходження 21.04.2012
дата закладки 21.04.2012
Можна бути ніби хорошим
У світлі відносних понять.
Щось можна купити за гроші,
А щось й на честь промінять.
І можна прогнутися плідно,
Замовивши вдале слівце.
Ніколи ж не буде огидним
Втратити власне лице.
Колишучи одномоментно,
То Бога, а то - Сатану,
Плодити брехню іскрометно.
Правду ховати в труну.
Болото мішати з глиною
В ролі невинної жертви.
Якщо не став ти Людиною,
То за життя був мертвим .
Всесильному Богу молюся :
"Дай силу достойно жити!"
Хоч смерті я не боюся.
Страшно Себе згубити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332050
дата надходження 21.04.2012
дата закладки 21.04.2012
Після концерту хочу подякувати Вам усім!
Дорогі мої, дякую Богу, що Ви є у мене!
Мені надзвичайно приємно чути Ваші відгуки і побажання!
Ваша підтримка - велика допомога для мене.
Хотіла би потішити Вас своїми піснями!
Буду сподіватися, що так і буде!
А ще хотілобися зустрітися з кожним особисто - не тільки через сайт.
Надіюсь, що Бог пошле таку ласку!
* * *
Сьогодні в спокою моя душа
І в серці засвітилась вогником надія:
До мене Господа торкнулася рука -
Це Бог своїм теплом мій біль розвіяв.
Та й від лиця Його судьба моя іде.
І милість всім дарує, хто послушний.
І лиш на гору той колись зійде
Хто істинно просив свій хліб насущний.
Господь дає мені наснагу до життя,
Вселяє в мене віру і надію.
Як щиро я люблю свого Творця,
Який здійснив мою завітну мрію.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331840
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 20.04.2012
Рай непременно там, где нас нет,
Где не разбиты сердца и дороги,
Рай излучает таинственный свет,
Там не возводят для духа остроги.
Рай непременно светел и чист,
Кто проскользнет сквозь игольное ушко,
Тут же сорвется и скатится вниз,
Вновь на колени падет у церквушки.
Рай непременно там, где наш Бог,
Там не вершат, почитают законы,
Рай, где неведом любви потолок,
Там не в избе, а в сознанье иконы.
Рай непременно там, где нас нет…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331762
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 20.04.2012
Обірвалось непомітне щось в душі,
Ніби буревій всередині промчався.
Залишились мрій уламочки крихкі
І нікчемним зміст життя мого здавався.
Лиш єдине слово гострим камінцем
В серце вдарило, вп"ялось, як ржа, колюче.
Що колись було мені в житті взірцем,
Біль закреслив так жорстоко й неминуче.
І одна-єдина думка, як мара,
Ніч і день нашіптує мені уперто:
"Ти ж доросла жінка й зовсім не дурна,
Чом же на душі так холодно і мертво?
Слухай, що шепоче вітер весняний,
Ніжність його слів впусти в зболіле серце.
Викинь з нього камінець і сум свій злий,
Усміхнись весні і біль, як сон, минеться".
Звісно, слів жорстоких нам не обійти,
Тільки кожен мусить завжди пам"ятати,
Що колись у відповідь почуєш ти:
Зло борги свої уміє повертати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329484
дата надходження 11.04.2012
дата закладки 12.04.2012
Не скорити мене тим незгодам,
Що у черзі стоять на порозі.
І не змінять всі біди погоди,
Що вже сталась на моїй дорозі.
Бач, чигають, жадаючи страти
Раби Божої, злії вампіри.
Стійте, трясця вам, стійте на варті,
Оголіте мечі та сокири.
Я біжу по дорозі, уперто
Оминаючи ями й капкани.
Я скажу тим незгодам відверто:
Та ж проваляться всі ваші плани.
Бо за обрієм сонце сідає
Над верхівками сосен мрійливих,
Бо у житі волошки чекають,
Що омиє пелюстки їх злива.
Бо зелені, як мох, очі сина , -
То мій захист на довгій дорозі.
І тягар із душі мені скине,
І утішить в печалі й тривозі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329452
дата надходження 11.04.2012
дата закладки 11.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.04.2012
Замість взаємних пробачень,
Шалені, мов змилені коні,
Летіли слова звинувачень
І жалом впивались у скроні.
Чомусь запекло, закололо,
До щему, до крику, до болю,
І раптом, весь світ, що навколо,
Пролився гіркою сльозою.
Словами скалічене тіло
На одяг старий стало схоже...
Та серце уже не боліло,
Розбите - боліти не може.
01-09.04.2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329115
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 10.04.2012
Як просто не почути слів образ,
Як просто не скипіти на півслові,
Та пригадати світлу мить любові,
І ніжність, і тепло найперших фраз.
Як просто не спалити всі мости,
Як просто не зронити слово люті,
І не зривати ланцюги прикуті
Між двох сердець, щоб їх не розвести.
Як просто ще уникнути біди,
Як просто ще триматися за руки...
Чому ж, скажи, прямуєте туди,
Де чорний день від розпачу розлуки?
02.04.2012р. 18:00
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327154
дата надходження 02.04.2012
дата закладки 10.04.2012
Хотіла бути коханою,
Найкращою, дорогою!
У серці моїм закоханім
Не було і миті спокою.
Хотіла стати жаданою,
Щасливою мудрою жінкою!
В твоєму житті відкриватися
Щоденно новою сторінкою…
І бути тобі найближчою,
Ділити і радість, і горе.
Я небо могла б прихилити!
Зібрати для тебе зорі!
Хотіла тобі я стати
Хоча би уже і сестрою.
Напевно, багато хотіла,
А стала лише чужою…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326739
дата надходження 31.03.2012
дата закладки 01.04.2012
Долає ранок ночі тьму
У споконвічному двобої.
Мій сон сьогоднішній чому
Так розтривожений тобою?
Чому, скажи, мої вуста
Без поцілунку ти залишив?
Нерозуміння нароста
І загортається у тишу.
Ти ж обіймав мене у сні,
Я пам'ятаю кожен дотик.
В словах, що говорив мені,
Вчувалися журливі ноти.
Уява то моя, чи ні?
Хитнулася ураз гардина...
Твій голос чую вдалині,
Шепочеш: " Спи, моя єдина.
Світанку сяючий бутон
Іще блукає десь шляхами."
І знов мене солодкий сон
Твоїми обійма руками.
22-27.03.2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325810
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 30.03.2012
Родилось отзывом на "Лунное" Фрау Ларсен
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321648
Волчья суть уместилась где-то
в подреберье. Забытым звуком.
В полнолунье тобой воспетым,
колкой болью, тобой раздетой
этим воем. В слепом оскале
гулким рыком откроешь душу.
Волчья песня тебя ласкает,
сонный лес эту песню слушать
будет тихо, завороже'нно,
замирая на каждом вдохе.
Отзываясь далеким стоном,
выпивая его...
по крохам...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324845
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 25.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.03.2012
***
Прийми мою щирість сьогодні…
На голім, холоднім асфальті
Патьоки у вічність бездонні,
Назовні – обірвані клапті...
Хоча не мальовано крапель
Надій на зотлілому листі,
Та все ще благаю зостатись
В душі, у бетонному місті
І випити щирості догму…
І, може, вцілію без права
Далеко від отчого дому,
В обіймах асфальтного рала…
(13.03.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322173
дата надходження 15.03.2012
дата закладки 15.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.03.2012
Тут смерічка, там смерічка
поміж ними стежка-стрічка.
Я по стежці пробіжуся
Не розсердиться бабуся
Назбираю огірочків,
Стиглих ягід у садочку
Та чого бабусі злиться?
Я ж у неї – ПОМІЧНИЦЯ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321147
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 12.03.2012
Підсніжники приніс мені в дарунок,
Пучечок квітів весняних.
Немов гарячий поцілунок
В моїх губах заснув, затих.
А я, раділа квітам білим
Здавалось, вчора я зустріла -
Тебе. Такого, як колись,
Де всі думки наші сплелись.
Весь світ під музику співав,
До рук, ти небо нахиляв...
Була щаслива.
Удосвіта пробачення просив,
З кишені квіти витрусив.
За ніч вони були зів'ялі,
Тендітні квіти сумували.
А я, всміхалась квітам білим
Здавалося, життя не сірим.
Сім'ї портрет в яркім овалі
Закривши очі, - уявляла.
Немов, дитинство моє снилось
І, без причини веселилось
Мале дитя.
Хотілось пташкою злетіти,
Які ж наївні в мріях діти?
Завжди в душі цвіте весна
Я усміхнусь, я не слабка!
А час біжить і все міняє,
Думки солодкі залишає.
В ту мить, хвалився ти найвище...
Так сміло, гордо... В попелище
Ти підпалив святі думки.
Прекрасно знала хто ти є,
Та уявляла...
Де святість, - там нема вершин
- Чому ж сніги? І ти один...
Мені ж так хочеться тепла
Та чую знов: слова, слова, слова...
Перед очима квіти білі,
А за плечима - божевілля.
Коханим квіти всі несуть,
Але ж хіба у цьому суть?
Душа - іскринка, без промов
Це називається - ЛЮБОВ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315913
дата надходження 21.02.2012
дата закладки 11.03.2012
Крізь високі жита, крізь ліси голосні
В’ється шлях і кружляє по схилах.
А в саду вже звучать солов’їні пісні,
І розквітли півонії милі.
І вже хутко, як птах, до зелених воріт,
Розкриваючи радо обійми,
Сміючись, наша мама назустріч летить,
Бо її вже збулися надії.
Її легко щасливою можна зробить –
Лиш з’явитись на день чи на другий.
Мама стала молодшою лише за мить,
І зникає тривога і туга.
Як же просто свої ми марнуєм роки,
Не рахуючи дні та хвилини.
Ген летять журавлі, проминають віки,
І неждано приходять сивини.
Я не знаю, чому, і навіщо, й коли
Постарілася наша матуся,
Як роки пропливли, наче води ріки,
Відповісти на це не беруся.
Хоча сонце таке ж, як було і тоді.
І веселка лягає на луки.
Та з’явилися зморшки у мами тонкі,
І стомилися лагідні руки.
Ми не можемо вплинуть на плинність років,
Ми не владні над тими роками.
Та ми можемо більше любить, берегти,
Захищати і слухати маму.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319814
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 07.03.2012
За мотивами - Sweet Dreams - Eurythmics
* * *
Солодкі мрії в моїй душі зоріють,
Палкі вуста словами пломеніють.
Вже довгий час я у думках блукаю,
І добре, хто на що чекає, знаю…
Хтось хоче завести тебе в оману,
А інший – шаленіє від кохання,
А є такі, що щедрі на образу -
Про всіх не розкажу відразу.
Солодкі мрії в душі моїй зоріють,
Палкі вуста словами шаленіють.
Вже довгий час я у думках блукаю,
І добре, хто на що чекає, знаю…
Хтось хоче бути суперзіркою -
Пізнати славу і гучне визнання,
А хтось радіє, що дарує квіти,
Складає вірші про свої бажання.
Солодкі мрії в душі моїй зоріють,
Палкі вуста словами шаленіють.
Вже довгий час я у думках блукаю,
І добре, хто на що чекає, знаю…
Ніколи і нікого не хочу ображати
Але так хочу все про тебе знати,
І зберігати сонце у своїх долонях,
Допоки б‘ється кров у моїх скронях!
Солодкі мрії в душі моїй зоріють,
Палкі вуста словами шаленіють.
Вже довгий час я у думках блукаю
І добре, хто на що чекає, знаю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312477
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012
Ти знову в білому, мов Наречена...
В синьоокім небі, з-поміж замерзлих сліз,
Свої усмішки сонцепроменЕві -
Яскраві діаманти - розсипаєш скрізь.
І пальцями морозного світання
Плетеш мереживо зі сніжно-білих віт,
Закидуєш на землю сонно-ранню
І ловиш, граючись, її у своЮ сіть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311005
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 05.02.2012
И. НЮРЕНБЕРГ
КУЛИНАРНЫЕ РЕЦЕПТЫ ОТ ИСААКА
гор. Бейт-Шемеш, 2012 год
Шутка-вступление:
- Я не утверждаю, что твоя мать плохо готовит, - говорит жених невесте, - но я, кажется, начинаю понимать, почему вы молитесь перед едой.
===========================================================
Рецепты, которыми я пользуюсь
----------------------------------
1) СКОРОСТНАЯ МАРИНОВКА ОГУРЦОВ И ПОМИДОРОВ
-----------------------------------------------------
Необходимые продукты и специи:
- Огурцы или помидоры……………………… 2 кг
- Соль….. 5 столовых ложек /без горки для огурцов
и с горкой для помидоров/
- Уксус 5%-ный столовый, используемый для са-
латов……. 200 – 250 мл.(грамм)
- Чеснок….. 20 – 25 долек /порезать пластинками/
- Вода……………………………………………. 2 л.
- Перец душистый…………..…… 25 – 30 горошин
- Перец горький…………………. 25 – 30 горошин
- Перец горький стручковый, мелкий……… 1 шт.
- Гвоздика……………………………... 2 бутончика
- Укроп, петрушка, сельдерей……/стебли и зелень/ - не жалеть!
Можно добавить: наструганный хрен, тмин
На дно посуды уложить стебли укропа, петрушки сельде-
рея. Уложить овощи, пересыпать их пластинами чеснока и
тмином. Залить горячим маринадом. Придавить небольшим грузом.
Маринадная заливка:
Всыпать в воду соль, перец и гвоздику и
закипятить, влить уксус и прокипятить.
Примечания:
1. Перед маринованием огурцы замочить на 4 – 6
часов, а помидоры проколоть вилкой 2-3 раза около «попки».
2. Огурцы залить горячим маринадом, помидоры залить тёплым маринадом, чтобы не слезла с них кожура.
В тёплом помещении огурцы готовы к употреблению через сутки, помидоры – через 2-3 суток.
Внимание!!! Все готовые продукты хранить в холодильнике!
----------------------------------------------------------
2) СКОРОСТНАЯ МАРИНОВКА КОЧАННОЙ КАПУСТЫ
-------------------------------------------------
Необходимые продукты и специи:
Капуста………………………. 1кочан = 2 – 2,5 кг
- Вода………………………………………….. 1,5 л.
- Соль……… 3 столовых ложки с малой горкой
- Сахар……………………………………… 1 стакан
- Масло растительное…………………….. 1 стакан
- Уксус, применяемый для салатов…….. 1 стакан
- Морковь………………………………….. 4 – 5 шт.
- Чеснок………………………………… 2,5 головки
- Гвоздика…………………………….. 2 бутончика
- Душистый перец..……………… 25 – 30 горошин
- Горький перец…………………. 25 – 30 горошин
1. Морковь нашинковать (крупно), чеснок мелко нарезать
Перемешать. Половину смеси уложить на дно посуды.
2. Кочан капусты очистить от верхних листьев, порезать
его на крупные куски, уложить в посуду, пересыпать
оставшейся смесью моркови и чеснока. Сверху накрыть
капустными листьями.
3. Закипятить маринад: всыпать в воду соль, сахар и спе-
ции, довести до кипения и влить масло, а потом уксус
и дать закипеть.
4. Горячим маринадом залить капусту, сверху поставить
груз и выдержать 3 – 4 дня..
При комнатной температуре продукт готов к употреблению через 2-3 дня.
3) БАКЛАЖАНЫ, ФАРШИРОВАННЫЕ МОРКОВЬЮ
--------------------------------------------
Необходимые продукты и специи:
- Баклажаны (средние)……………………. 6 – 8 шт.
- Морковь (крупная)……………………….. 3 – 4 шт.
- Чеснок………………………………… 1,5 головки
- Перец, стручковый, мелкий……………ю1 - 1,5 шт.
- Перец молотый горький и сладкий душистый
- Соль………………… 1 чайная ложечка с горкой
плюс 2 столовых ложки с небольшой горкой
- Вода …………………………………………. 1 литр
- Укроп, петрушка, сельдерей
1. Баклажаны промыть, плодоножку обрезать, сделать про-
дольный надрез и поместить в кипящую подсоленную воду на 7 – 8 минут, откинуть на дуршлаг, положить под гнёт.
2. Раздавленный чеснок перемешать с молотым перцем (по
1/5 чайной ложечки) и солью (1 ложечка).
3. На крупной тёрке нашинковать морковь и в неё доба-
вить большую часть смеси чеснока с перцем и солью.
4. Из пазух баклажан, пролежавших под гнётом, выбрать
семечки, чтобы не было горечи.
5. Обмазать баклажаны внутри и сверху смесью чеснока с
перцем и солью (1/4 часть смеси) и начинить их морковью.
6. На дно посуды уложить зелень (укроп, петрушку,
сельдерей) и маленький стручок горького перца.
.7. Залить всё горячим рассолом и положить сверху гнёт на
3 – 4 дня.
Рассол: 1 литр воды + 2 столовых ложки соли.
Закипятить.
При комнатной температуре продукт готов к употреблению через 2-3 дня.
4) "Огонек" из баклажан
----------------------
Продукты:
- 2-3 баклажана
- 2-3 болгарских перца
- 0,5 горького перчика(по вкусу!!!)
- 5-6 зубочков чеснока
- соль, уксус, растительное масло
Баклажаны порезать кружочками, посолить, поджарить в раститель-
ном масле с двух сторон. Охладить, выложить слоями, прокладывая
заправкой.
Заправка : перекрутить перцы, выдавить чеснок, посолить, запра-
вить уксусом и маслом. Дать промариноваться 5-8 часов.
Острота огонька-по вкусу. Причем еще вкуснее, если дать побольше
чеснока, поменьше перца. Чеснок тоже дает горечь, не забывай!
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Совет:
Если баклажаны натереть солью, или подержать
в крепком соляном растворе 2 часа, то они СОВЕР
ШЕННО не будут забирать масло.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
5) БАКЛАЖАНЫ, ФАРШИРОВАННЫЕ ЗЕЛЕНЬЮ И ОРЕХАМИ
-----------------------------------------------------
- Баклажаны вымыть, разрезать вдоль на пластинки толщиной 2 см
и испечь в духовке на противне, смазанном растительным маслом. - - На испеченные ломтики баклажан уложить равномерно по всей по-
верхности начинку и свернуть их в трубочки-рулетики.
Начинка для баклажан:
- Орехи очищенные - 100 г.
- Базилик или петрушка, зелень свежая - 50 г.
- Чеснок - 2-3 зубка.
- Соль по вкусу.
- Ядра грецких или любых других орехов растолочь либо измельчить
в миксере, добавив 50 г воды. Зелень очень мелко нарезать.
- Чеснок размять. Все смешать, посолив по вкусу.
6) СОЛЕНИЕ АРБУЗОВ
-------------------
- Уложить в большую кастрюлю пластины спелого арбуза и
залить тёплым рассолом ( 2 литра воды + 4 столовых ложки
соли без горки ). Сверху – лёгкий груз.
В тёплом помещении продукт готов к употреблению че-
рез 2-3 дня.
7) КВАШЕННАЯ КАПУСТА
----------------------
- Кочан капусты, 1,5 – 2 кг, тонко нашинковать, посы-
пать солью (столовая ложка с горкой), добавить сахар (чай-
ная ложечка с горкой) и натёртую на крупной тёрке круп-
ную морковь. Всё перемешать и дать постоять 20 – 30 ми-
нут.
- Переложить капусту в керамическую посуду, хорошо
утрамбовать до появления сока и сверху положить груз.
- В последующие два-три дня прокалывать капустную
массу деревянной палочкой, чтобы не появилась горечь.
Продукт готов к употреблению через 2-3 дня.
Перед подачей на стол можно добавить мелко нарезанный репчатый лук , немного сахара и полить нерафинированным подсолнечным маслом. Всё перемешать
8) МАРИНОВКА БАНОЧНЫХ ШАМПИНЬОНОВ (полуфабрикатов)
-----------------------------------------------------------
Продукты:
- 4 баночки шампиньонов (около 1 кг.),
- 35 – 40 гр. соли,
- 15 – 20 шт. горошин горького перца,
- 20 – 25 шт. душистого перца,
- 2 шт. лаврового листа,
- 2 бутончика гвоздики.
Всё прокипятить 10 – 15 минут, добавить 25 мл.(гр.) салат-
ного уксуса и довести до кипения. Перелить всё в посуду
для хранения и придавить небольшим грузом.
Время начала употребления зависит от аппетита.
9) ОВОЩНОЕ АССОРТИ
---------------------
- Кочан цветной капусты разобрать на соцветия, стержень
кочана вместе с остатками листьев нарезать пластинами.
- 3 шт. небольших кабачков нарезать крупными кусками и кубиками.
- 4 шт. огурцов нарезать крупными кусками (можно очистить от кожуры).
- 2 – 3 шт. моркови нарезать пластинами (3-4 мм)
- Чеснок…… 15 – 20 долек нарезать пластинами.
- Мелкие кочанчики кукурузы……… 1 – 2 банки.
- Капуста кочанная……… 1/4 часть качана.
- Можно добавить помидоры-шери и др.)
Всё сложить в посуду слоями, перекрывая их веточками укро-
па и петрушки, сверху положить листы кочанной капусты и залить горячим маринадом.
Маринад:
- Вода…. 2 литра + настой из баночек с кукурузой
- Уксус…………………………………… 150 гр.
- Сахар………………. 4 столовых ложки без горок
- Соль………………… 4 столовых ложки без горок
- Горький перец……………………….. 20 горошин
- Душистый перец.……………………. 20 горошин
- Красный горький перец, зёрна………… щепоть
- Гвоздика ……………………………………… 2 шт.
- Уксус влить в кипящий маринад.
Сверху ассорти положить небольшой груз.
10) МАРИНОВАННЫЙ САЛАТНЫЙ ПЕРЕЦ
------------------------------------
- 10–12 крупных мясистых перцев разного цвета (красных, жёлтых, оранжевых) разрезать на 8-10 долек, очистить от зёрен и бланшировать в подсоленной воде минут 7-10 до мягкости.
- Перец откинуть на дуршлаг, а воду из кастрюли вылить.
- На дно уложить крупно нарезанные стебли и листья петрушки, укропа, сельдерея (не жалеть!), крупна нарезанный чеснок (20-25 долек), два лавровых листочка, ¼ ложечки дроблённого красного перца (или небольшой стручок).
- Сверху уложить пробланшированные кусочки перца, накрыть их веточками петрушки и укропа. Залить горячим маринадом.
Маринад:
- вода 1,5 литра -- соль 2 столовых ложки с маленькой горкой
- сахар 2 чайных ложечки с маленькой горкой
- уксус 5%-ный салатный 1/4 стакана
- масло растительное 1/3 стакана
- гвоздика 2 – 3 шт.
- перец-горошек горький и душистый по 25-30 шт.
- перец горький 1 маленький стручок или 1/4 чайной ложечки дроблённого перца
После того, как перец остынет, разложить его в прозрачную посуду.
11) ОКРОШКА
----------
Продукты:
- Гиль* (2 баночки) + гила** (2 баночки) + 1 литр воды
- или 1,5 – 2 литра сыворотки.
- Яйца, крутосваренные…………………… . 3 шт.
- Картошка (средняя), сваренная в мундире… 3 шт.
- Редис, средний…………………………….. 1 шт.
- Огурцы………………………………….. 2 – 3 шт.
- Лук репчатый или зелёный лук
- Колбаса варённая ……………………………250-350 гр.
/Все твёрдые продукты порезать кубиками/
- Ложка (столовая) майонеза смешанного с горчицей
- Лимонная кислота, соль, чёрный молотый перец, сметана –
по вкусу.
- Укроп, свежий
Все продукты смешать и дать постоять не меньше часа.
Употреблять окрошку лучше остывшей и заправленной
сметаной
* Гиль; * Гила - разновидности простокваши ( нормаль-ная и с кислым привкусом)
12) УХА (РЫБНЫЙ СУП)
---------------------
- Подсолить и закипятить 2,5 –3 литра воды
- Нарезать кубиками картофель……… 3 – 4 шт.
- Крупно нашинковать морковь, 1 шт., и корень петрушки.
- Мелко нарезать лук (репчатый или зелёный)
- Всё это положить в кипяток и варить 10 – 15 минут.
- Заложить в кастрюлю пряности:
- чёрный перец………… 15 – 20 горошин
- душистый перец …….. 15 – 20 горошин (размельчить)
и прокипятить 3 минуты.
- Положить рыбные кости (голова лосося, карпа и др.) и
кипятить 5 минут на малом огне.
- Положить мякоть и варить до готовности.
- Перед концом варки положить лавровый лист (1 – 2 шт).
- Подсолить по вкусу.
- Положить свежие петрушку и укроп.
Кушать можно и холодным, и горячим, кто как любит
13) СВЕКОЛЬНИК
-------------
– Отварить свеклу (или запечь 20 – 30 мин.), Дать немного
остыть и снять шкурку, натереть на тёрке и залить водой.
– Закипятить: 5 – 10 минут
– Добавить лимонной кислоты и соль по вкусу.
– Остудить.
– Добавить, порезав кубиками, зелёный лук, укроп, огурец,
круто сваренное яйцо.
– Заправить сметаной.
14) СОТЭ (ТУШЁННЫЕ ОВОЩИ)
----------------------------
Продукты и специи:
- Красный салатный перец ……………… 1 – 2шт.
- Баклажаны (синие), средние…………… 2 – 3 шт.
- Кабачки, средние………………………… 2 – 3 шт.
- Лук репчатый, средние головки………….. 2 шт.
- Морковь, средняя…………………………… 2 шт.
- Масло растительное
- Вода
- Соль…… чайная ложечка с небольшим верхом
- “Зелье” аджики… столовая ложка с небольшой горкой
- Баклажаны, очищенные от шкурки, нарезать крупными кубиками;
- морковь нашинковать на крупной тёрке;
- морковь и баклажаны притушить в чугунке, добавив смесь
масла (3 – 4 ст. ложки) и воды (6 - 8 столовых ложки).
- В это же время на сковородке притушить в смеси масла (2 ст.
ложки) и воды (4 ст. ложки) - лук и салатный перец, нарезан-
ные крупными кубиками.
- Смешать в чугунке притушенные овощи и добавить очищенные
и нарезанные крупными кубиками кабачки и через 3-5 минут –
помидоры, тоже нарезанные крупными кубиками.
- Всыпать соль и “зелье”; всё хорошо перемешать и притушить до
готовности.
15) КАША ОВСЯНАЯ
----------------
Одна порция:
- Полстакана (4 столовых ложки с горкой) овсянки залить
стаканом молока и стаканом воды, добавить чайную ло-
жечку маргарина или масла и поставить посуду на огонь;
- при кипении добавить по вкусу соль (1/2 чайной ложечки);
- варить, помешивая, до загустения.
16) КАША МАННАЯ
--------------- Одна порция:
- 3 ложки с горкой манки + 1 стакан воды + 1 стакан моло-
ка + соль по вкусу (1/2 чайной ложечки), 15гр. сливочного масла
Всё размешать и довести до кипения, потом на малом ог-
не, помешивая, варить до загустения (примерно 5 минут)
17) МАННЫЙ ПУДИНГ “диетический”
---------------------------------
– В закипевшее молоко (3 стакана) добавить 7 таблеток сукразита, растворённых в ложке горячей воды, соль и ванилин – по вкусу, всыпать 6 столовых ложек манки и, непрерывно помешивая, варить до готовности.
– Добавить 2 столовых ложки маргарина, перемешать и дать остыть.
– Затем положить желтки 4-х яиц, кишмиш – две жмени (150 гр.), мелко нарезанной кураги (8 – 10 шт.) и всё хо-
рошо размешать; ввести взбитые белки и снова всё пере-мешать.
– Смазать маргарином алюминиевый противень, влить в
него всю массу, плотно накрыть алюминиевой фольгой и
поставить в электродуховку.
Запекать при температуре 250 градусов 20 – 30 минут, по-
том снять алюминиевую фольгу и продолжать запекать до
появления приятной румяной корочки.
18) КАРТОФЕЛЬНОЕ ПЮРЕ
-----------------------
Сварить очищенный картофель (примерно – 1,5 кг.), в под-
соленной воде (чайная ложечка соли с маленькой горкой);
слить отвар, добавить 35 – 40гр. сливочного масла, стакан
горячего молока и всё хорошо размять деревянной или ме-
таллической толкушкой.
19) ДЕРУНЫ (ДРАННИКИ)
------------------------
- Картофель (1,5 – 2,0 кг.) натереть на мелкой тёрке (лучше
на электротёрке),
- Добавить полстакана пшеничной муки, три яйца, соль по
вкусу;
- Всё перемешать и поджарить, как обычные оладьи на
хорошо прогретой сковороде с растительным маслом.
/Я использую соевое масло/
- В картофельный фарш за 20-30 минут перед жаркой дранников для их большей пышности можно добавить пол-ложечки пищевой соды или пакетик рыхлителя теста.
20) Картофельные котлеты
-----------------------
Продукты:
- Масло растительное — 4 столовые ложки
- Картофель — 1 кг --- Яйцо — 2 шт. -- Мука пшеничная — 1/2 стакана
Очищенный картофель сварить в подсоленной воде, воду слить, а картофель оставить минут на десять для отсушки. Не давая картофелю остыть, размять его толкушкой.
В полученное пюре добавить столовую ложку масла, желтки яиц, тщательно вымешать и разделать котлеты. При разделке обвалять котлеты в муке или сухарях, а затем обжарить с обеих сторон на масле.
Отдельно к котлетам подать, сметану, грибной соус, зелень, томатный сок – каждому по вкусу.
21) КУРИНЫЕ ОКОРОКА, КРЫЛЬЯ И БЕЛОЕ МЯСО,
запечённые в майонезном соусе
--------------------------------------------------
1-й вариант
Продукты:
- Окорочка 2шт
- Крылья 2шт.
- Белое мясо с одной курицы
- Майонез 3 – 4 ст. ложки
- Приправы (разные)
- Всё почистить, промыть и многократно мясо проткнуть
вилкой или кончиком ножа, или хорошо отбить.
- Чуть-чуть присолить и обмазать смесью майонеза с раз-
личными приправами для мяса и т.п. и уложить на про-
тивень из алюминиевой фольги, смазанный майонезом, и
сверху плотно перекрыть алюминиевой фольгой
- Противень поместить на верхнюю полку электродуховки
и выдержать там его при температуре 250 градусов и вклю-
ченном турбовентиляторе 35 – 40 минут.
- Противень вынуть из духовки, снять фольгу, всё мясо
перевернуть на другую сторону, опять накрыть фольгой
и поставить в духовку.
- Через 15 - 18 минут с противня снять фольгу и, выдержав примерно 10 минут до образования золотистой корочки, от-ключить духовку.
На стол подавать к горячему пюре, макаронам и т. д.
2-й вариант
Обмазка окорочков и др.:
- взбить в стакане яйцо, добавить 1/2 ч. ложечки горчицы, взбить, присолить, смешать с майонезом (3 – 4 ст. ложки)
Остальные действия такие же как и в 1-м варианте
22) ПАШТЕТ из куриной печени
(Рецепт от Виты)
------------------------
Продукты:
- ПЕЧЕНЬ – 0,5 кг
- Морковь – 2 шт. крупные
- Лук репчатый – 2-3 шт. крупные
- Яйца куриные – 3-4 шт.
- Масло сливочное – 100-150 гр.
- Замочить печень на 2 часа в холодной воде.
- Закипятить воду и варить морковь в ней 1,5-2 часа.
- Отварить яйца, остудить и очистить их.
- Очистить и порезать лук, поджарить его на сливочном масле
(50 гр.) до золотистого цвета, отключить огонь и оставить под
крышкой, чтобы лук дошёл до готовности.
- Печёнку положить в кастрюлю к моркови и варить 15 минут
- Печень и морковь вынуть из воды ив горячем виде пропустить
всё через мясорубку с мелкой сеткой.
- Распустить сливочное масло (50 - 100 гр.) на сковородке и влить
его в перекрученную массу, размешать, ещё раз пропустить че-
рез мясорубку и всё взбить блендером.
- Переложить в стеклянную или эмалированную посуду и остудить
23) ФОРШМАК (Рецепт от Виты)
----------------------------
Продукты:
- Сельдь – 2 шт.
- Хлеб – мякоть 4-х кусочков батона
- Яйца куриные – 4 шт.
- Лук репчатый – 1 средняя луковица
- Яблоко зелёное, среднее – 1 шт
- Сливочное масло – > 100 гр.
- Сельдь почистить и замочить в молоке от 2-х до …часов.
- Отварить яйца, остудить и очистить от скорлупы.
- После вымочки селёдки вымочить в этом молоке хлеб.
- Перемолоть на мясорубке (с мелкой сеткой) селёдку, яйца и
яблоко, очищенное от шкурки и сердцевины; после всего пере-
молоть масло, а последним перемолоть отжатый от молока хлеб
- Перемешать всю массу и вторично пропустить через мясорубку.
- Переложить форшмак в стеклянную или эмалированную посуду
24) Рецепты засолки сала
-----------------------
Простой способ посолить сало.
1. Куски сала проколоть вилкой или кончиком ножа, пересыпать со всех сторон солью, сложить в посуду или в пакет и оставить в поме-щении. Через 2 дня сало готово к употреблению.
2. Большие или средние куски сала натереть смесью соли, черно- го перца, выдавленного через чесночницу чеснока (3 – 5 зубчиков),
сложить в посуду или в пакет и оставить в помещении. Через 2 дня сало готово к употреблению.
----------------------------------------------------------------------------
Полезные советы!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Чтобы размягчить сало, нужно перед засолкой подержать его в воде в течение 12 часов.
Для натирки сала используют крупную поваренную соль. Помимо придания соленого вкуса, она удаляет из сала лишнюю жидкость. Мелкая и, тем более, йодированная соль не подойдет.
Не жалейте соли! Сало впитает в себя столько, сколько необходимо, пересолить его нельзя. Используйте меньше соли в том случае, если любите малосольный шпик.
Чтобы ускорить процесс засолки, надрежьте или проколите куски сала
----------------------------------------------------------------------------
25) Проваренное сало
------------------
Случается, что сало такой твёрдости, что к употреблению не годится, тогда его следует проварить.
1-й способ
В кастрюлю с кипящей водой всыпать 1- 2 ложки соли и положить куски (примерно 5х5 см.) уже посоленного сала.
Кипятить 15 – 25 минут, вилкой проверяя готовность. При варке вода должна покрывать куски сала.
Проваренное сало переложить в подготовленную посуду.
2-й способ
В кастрюлю с кипящей водой всыпать 2-4 ложки соли.
Куски свежего сала… далее см. 1-й способ.
26) Маринованное сало
--------------------
Понадобится:
- Сало 1–2кг.
- Вода (в зависимости от количества сала) 2−3л.
- Соль 150−200г.
- Лавровый лист 1−2шт.
- Перец черный горошек 15−20шт
- Перец душистый15−20шт
- Чеснок 1головка.
Сало разрезать кусочками примерно 5х5см.
Воду для рассола вскипятить и добавить в нее соль и специи.
Проварить примерно 5 минут.
В кипящий рассол заложить
сало. Уменьшив огонь, кипятить 10-20
минут.
Достав сало, уложить его в приготовленную посуду и залить маринадом, в котором сало варилось.
Остудить и дать салу время, чтобы оно пропиталось рассолом и ароматом пряностей.
27) Смалец, приготовленный в микроволновке
------------------------------------------
- Внутренний свиной жир (0,5 кг.) нарезать на небольшие кусоч-
ки, чуть присолить и уложить в стеклянную глубокую посуду.
- Посуду поставить в микроволновую печь и включить её на 10
минут.
- Расплавленный жир ложкой перелить в стеклянную банку.
- Остаток раздробить и поставить ещё для дальнейшего прогрева в микрогаль на 3 – 5 минут.
- Всё перелить в банку, где смалец будет храниться, и остудить.
Любители могут поджарить лук и смешать с горячим расплавом жира.
28) БУЖЕНИНА из свинины
------------------------
- Кусок жирного мяса 1,0 – 1,5 кг (замороженное предварительно
разморозить) нарезать на куски шириной 4-5 см., многократно
проколоть ножом или вилкой и поместить в кипящий отвар.
Отвар:
1,5 – 2,0 литра воды + перец горький и душистый (по 15 – 25 горошин) + 2 гвоздики + 1 ложка соли.
- Мясо варить до мягкости (30 – 40 минут). За пять минут до кон-
ца варки в кастрюлю положить лавровый лист.
- После окончания варки мясо вынуть, чуть просушить и намазать
смесью:
- чеснок давленный 5 – 7 долек
- соль 1 ч. ложечка с горкой
- перец красный молотый горький и сладкий по 1/4 ложечки
- майонез (2 – 4 ложки) + горчица (1/2 – 1 ч. л.)
- Обмазанную свинину завернуть в фольгу и на поддоне поста-
вить в хорошо прогретую духовку с поддувом на 20-25 минут
при температуре +200 градусов.
- вынув мясо из духовки, раскрыть фольгу, мясо перевернуть, и
поставить его раскрытым в духовку ещё на 10 минут.
- Готовую буженину переложить в посуду, где она будет хранить-
ся и залить горячим жировым расплавом из фольги.
Также можно приготовить буженину из грудинки, стейков и щёк свиньи, жопок индюшек и др.
29) МАРИНОВАННАЯ ГРУДИНКА
---------------------------
- 1,5 кг. грудинки нарезать на куски с 2 – 3-мя рёбрышками и их
разрезать напополам (для удобства приготовления), мясо мно-
гократно проколоть ножом или вилкой и замочить на 2 часа
- Две жмени луковой шелухи залить водой (1,5-2 литра) и, проки-
пятив 10 минут, добавить 3-4 ложки соли, горький и душистый
перец (по 20 горошин), 2 шт. гвоздики и прокипятить 5 минут.
- В кипящий маринад заложить грудинку и два лавровых листика.
- Кипятить не меньше 20 минут до мягкости мяса.
- Куски сваренной грудинки переложить в стеклянную посуду
(банки), залить горячим маринадом и закрыть крышкой.
30) ГОВЯЖИЙ ЯЗЫК на закуску
---------------------------
- Язык промыть и положить в кастрюлю с подсоленной водой и
довести до кипения на сильном огне, потом огонь уменьшить и
на малом огне варить 3 – 4 часа
- После варки язык переложит в холодную воду и, немного осту-
див, снять с него шкуру.
- Порезать язык на куски, сделать в них надрезы и натереть
смесью давленного чеснока (6 – 8 зубков), молотого чёрного
перца (1/4 ч.л.) и соли (1/2 ч.л.)
- В надрезы языка и со всех сторон положить кусочки лавровых листочков (2-3 шт.)
- Сложить куски языка в посуду и оставить на несколько часов под прессом.
31) ГОРЧИЦА ДОМАШНЯЯ
---------------------
- В горячей воде (250 гр.) растворить: сахар (1,5 чайных ложечки
с горкой), соль (ложечкаи), мёд (ложечка с горкой) и, охладив
раствор до 60 градусов, влить его в горчичный порошок (100 гр.)
- Размешать до однородной массы и добавить 2-е ложки расти-
тельного масла, одну ложечку уксуса и на кончике ножа молото-
го душистого перца.
- Всё тщательно перемешать и дать сутки горчице настояться.
Если консистенция горчицы окажется густой, добавить растительного масла горячей воды и тщательно размешать.
32) “ЗЕЛЬЕ” ДЛЯ АДЖИКИ
-----------------------
- 5 шт. крупного красного салатного перца,
- 5 шт. крупного горького стручкового перца,
- 1 корень петрушки с листьями,
- 0,5 пучка укропа,
- 1,5 головки чеснока,
- стебли и листья сельдерея – несколько штук,
- 2 столовые ложки соли \с горкой\
Всё пропустить через мясорубку и сложить в стеклянные
банки.
Примечания:
1. Специи можно варьировать в разных разумных количествах и сочетаниях
2. Для приготовления острых приправ (аджики и т.п.) надо 1 – 2 чайных ложечки “зелья” плюс томатный сок, томатная паста, пюре из свежих яблок, моркови и др.
Сохраняется продукт очень долго.
Морковь по-корейски
33) Морковь по-корейски
----------------------Продукты: - Морковь 3 крупные шт.
- Чеснок 3 зубчика
- Соль 1/2 чайной ложечки
- Сахар столовая ложка
- Перец Чили 1/4 ч.л. (можно и меньше по-вкусу)
- Перец черный молотый 1/5 ч.л.
- Кориандр молотый 1/4 ч.л.
- Уксус 2-3 ст.л. Масло растительное 5 ст.л.
Приготовление:
- Морковь натереть на крупной терке длинными лепестками
- Тертую морковь посолить, поперчить, добавить сахар, уксус, молотый кориандр и все тщательно перемешать.
- Морковку сложить «горочкой», сверху горочки выложить мелко порубленный или же раздавленный чеснок. - Масло растительное нагреть на сковороде и вылить на чеснок. - Морковку тщательно перемешать, выложить в плотно закрывающуюся банку и оставить на сутки в холодильнике.
34) Сырники
---------
Состав:
-творог 500 – 600 грамм
- сметана баночка 200 гр.
- мука 4-6 ложек с большой горкой
- яйца 2 шт.
- ванильный сахар 1 пакетик
- рыхлитель для теста 2 пакетика
- сахар полстакана или 12-15 таблеток сукразита для диабетиков
- соль 0,5 ч. ложечки
- масло 30-50 гр.
Можно добавить кусочки кураги, изюма; натёртый
шоколад и т.п.
Всё тщательно перемешать, и на разделочной доске, присыпан-ной мукой, раскатать в пласт толщиной 1 см. Сверху присыпать мукой.
Стаканом нарезать кружочки и на разогретой совороде с маслом жарить как обыкновенные оладьи.
35) Насыпной яблочный пирог
--------------------------
Состав:
- яблоки - 4-5 шт (~1 кг),
- сливочное масло - 120-150 г,
- ванильный или обычный сахар для посыпки поверхности
пирога - ~1-2 чайных ложки
Для сухой смеси:
- мука - 1 стакан,
- манная крупа - 1 стакан,
- сахар - 1 стакан или для диетического пирога 13- 16 табле-
ток сукразита
- разрыхлитель - 1,5-2 пакетика
- ванильный сахар - 1 пакетик
Приготовить сухую смесь:
- В муку добавить разрыхлитель, сахар, манную крупу, ванильный сахар и хорошо перемешать.
- Яблоки вымыть, очистить и натереть на крупной терке.
- В несмазанную маслом (тефлоновую) форму или в форму из алюминиевой фольги, хорошо смазанную маслом, выкладывать слоями продукты: слой сухой смеси, слой тертых яблок.
Таким образом чередовать слои до заполнения формы (последним слоем должна быть сухая смесь). Слои тлщиной примеоно в 1 см.
Сверху натереть на крупной терке хорошо охлажденное сливоч-ное масло.
Выпекать при температуре ~180°C ~40-45 минут.
Готовый пирог вынуть из духовки, дать немного постоять и нарезать на квадратные или прямоугольные кусочки. Можно сверху покрыть жидким шоколадом или т.п.
36) Торт без выпечки
------------------
- 500 гр. печенья
- 1стакан очищенных грецких орехов
- 1банка сгущёнки
- 1плитка шоколада
Орехи и печенье дважды пропустить через мясорубку с мелкой сеткой.
Печенье и орехи добавить в сгущёнку, всё перемешать, из этой массы сформировать торт любой формы и поставить в холодильник.
Когда торт застынет, залить его расплавленным шоколадом и украсить. Затем убрать его обратно в холодильник до употребления.
37) Домашний шоколад диетический
---------------------------------
Продукты:
- Какао порошок 100 гр.
- Молоко полстакана
- Сукразит (заменитель сахара,
его применяю уже 18 лет) 13-15 таблеток
- Сливочное масло (желательно
низкокалорийное) 50 гр.
- Мука 1 ч. ложечка с небольшой горкой
- В небольшой кастрюльке закипятить молоко и растворить в нём сукразит и масло.
- Добавить какао, тщательно размешать и довести до кипения.
- Малыми порциями добавить муку, размешивая до полного её растворения.
- Горячим жидкий шоколад разлить по формочкам или в него погружать фрукты, или им покрыть торт и т.п.
СОДЕРЖАНИЕ
…………………..
1. Скоростная мариновка огурцов и помидоров…
2. Скоростная мариновка кочанной капусты…
3. Баклажаны, фаршированные морковью…
4. «Огонёк» из баклажан…
5. Баклажаны, фаршированные зеленью и орехами…
6. Соленье арбузов…
7. Квашеная капуста…
8. Мариновка баночных шампиньонов…
9. Овощное ассорти…
10. Маринованный салатный перец…
11. Окрошка…
12. Уха...
13. Свекольник…
14. Сотэ (тушённые овощи)…
15. Каша овсяная…
16. Каша манная…
17. Манный пудинг…
18. Картофельное пюре…
19. Деруны (дранники)…
20. Картофельные котлеты…
21. Куриные окорока и др., запечённые в майонезе…
22. Паштет из куриной печени…
23. Форшмак...
24. Рецепты засолки сала…
Полезные советы
25. Проваренное сало…
26. Маринованное сало…
27. Смалец…
28. Буженина…
29. Маринованная грудинка…
30. Говяжий язык на закуску…
31. Горчица домашняя…
32. «Зелье» для аджики…
33. Морковь по-корейски…
34. Сырники…
35. Насыпной яблочный торт…
36. Торт без выпечки…
37. Домащний шоколад диетический...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311278
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 04.02.2012
Держи любовь свою обеими руками.
Тебе такую больше не найти.
Вдыхай воздух весь с закрытыми глазами,
Что бы потом не сбился ты с пути.
Люби, люби как только можешь,
Зачем закапывать любовь?
Ты слово резко бросить можешь,
А потом ночи проводить без снов.
Вспоминать хрусталь холодных поцелуев,
Обломки ненужных громких слов,
За это заплатишь потом расстояньем
В постоянной смене городов
Поэтому держи любовь,
Не отпускай её так просто.
Туда, где спит чужая кровь
Все слишком грустно и серьезно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311053
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 03.02.2012
На твої вії тихо падав мокрий сніг,
Торкаючи без дозволу закохане обличчя.
Не відпускай ... благали сотні тисяч книг,
А відпустивши - довіряй, це мудрість крізь сторіччя.
Чекай завжди, навіть коли забракне сил
І щиро дякуй, бо тобі ще є кого чекати.
Сьогодні мокрим снігом плаче небосхил,
А вже на ранок його погляд буде зігрівати.
23-24.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309216
дата надходження 26.01.2012
дата закладки 26.01.2012
Я зачерпну у пригорщі зими,
Розсиплю снігом біло-білим.
Віддавна я і ти - не ми,
Лиш я живу іще минулим.
Я зачерпну у пригорщі зірки,
Розсиплю в небі візерунком.
Життя веде нас навпрошки -
Ми ж витинаємо малюнком.
Я зачерпну у пригорщі дивА,
Розсиплю щедро поміж вами.
Любов моя таки жива,
Просто присипана снігами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303718
дата надходження 02.01.2012
дата закладки 23.01.2012
*** (В. А.)
Когда слова опережают мысль,
(Куда за ними дикими угнаться?)
Одни теряют честь, другие - смысл...
Когда один - с гранатой рвётся в бой,
Без разницы - свои или чужие,
Другой - как раз и будет тот, "чужой"!
Не ставь стезю противнику в упрёк,
Мол, "понаехало село" в столицу мира...
Ты родословную своей семьи сберёг?..
А я - село.
..........Бессребреница.
.................................Ира.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307772
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 20.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.01.2012
Ты умеешь читать между строк,
Ты умеешь летать между снов,
Собирать откровений оброк,
Обличать двоедушье послов.
И твоя неизменна опека:
Ландыш-сердцу и холод-виску.
И не хлеба ты просишь,но - снега:
Белым-белым засыпать тоску.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306022
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 12.01.2012
Коли зачиниш за собою двері,
Не озирайся на прощання, йди.
Пекучим болем зринуть на папері
Твої ще теплі тліючі сліди...
І не розквітне вишня посивіла,
Коли прийде заквітчана весна.
Я стільки слів промовити хотіла,
Та обірвалась зрадницьки струна,
І вже на поклик мій не обізветься...
Зима в душі, за вікнами-зима.
Скільки зірок на небі твого серця,
Та для моєї місця там нема.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304216
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 08.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.01.2012
Спасибо тебе, что ты где – то
Когда – то меня повстречал.
Не думая даже об этом,
На память пол сердца украл.
Спасибо тебе, что ты где – то
Когда – то кому – то отдал,
То наше безумное лето,
Что мне подарить обещал.
Спасибо тебе, что ты где – то,
Так просто о чём-то мечтаешь.
Стирая из памяти лето,
Другую к груди прижимаешь…
30.08.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303215
дата надходження 30.12.2011
дата закладки 04.01.2012
Навеяно стихотворением
Александры Жуковой "Лунная шаль"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301876
Ночь. Город дремлет давно
После тревожного дня.
Сонно баюкает снег,
И засыпает меня.
Я утомленно бреду,
Звуки ловя из квартир.
Там высоко - окно,
Ты за окном - один.
Пятнами желтых глазниц
Смотрит на улицу дом.
Я постою здесь чуть-чуть.
Знаешь, что будет потом?
Просто потом я уйду,
Пряча от снега лицо.
Так и должно все быть...
Прав ты в конце концов.
Там, за окном, тишина,
И в центре комнаты стол.
Ты с тишиною вночи
Длинный ведешь разговор.
Чай подливаешь себе,
Капли стирая рукой.
Там, за окошком, - ты,
Мой... но совсем чужой...
24-25.12.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302303
дата надходження 25.12.2011
дата закладки 30.12.2011
* * *
Впечатан в снег узор твоих следов,
Недолговечны на ветру их нитки.
Они уходят под сосулек слитки,
К двери, где всё не клацает засов.
Погашен дом.
Там нет тебя давно.
И не тебя в нём поцелуи жалят,
И не желтеет ночником окно,
Стоишь под ним забытая давно,
А в хмуром доме женщина чужая.
И боль твою не выстудит зима –
Слезу снега холодные не сушат.
Метель тоску нашёптывает в уши
И сводит этим шёпотом с ума;
На сквозняке слезе не загустеть.
Пускай провисла штора недвижимо –
Там приняла чужой изгиб постель,
И не тебе поют её пружины.
Там так же, как с тобой, безумен миг,
Ревёт огонь в осатанелом горне…
В груди на хрипе набухает крик,
Петлёю пальцы сводятся на горле.
…К утру зима нагромоздила льдов,
И дом усопший вьюгою отвыла,
Снегами, будто саваном, укрыла
Уже навек узор твоих следов.
28 декабря 2011 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302778
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 28.12.2011
Я списки не веду
Предательства и боли.
Отчаявшись давно
В земном найти Любовь,
За силу и терпение
Награждена - Свободой.
Теперь могу я быть -
Любой! Самой собой...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301636
дата надходження 22.12.2011
дата закладки 23.12.2011
Хтось плаче тихо, хтось ридає вголос
Втрачають душі зраджені коханці
Судилось... Не судилось... Не збулось!
А ви бездушні тут, лише вигнанці.
Чиясь душа вороні на крило
Пошарпане до невпізнання
Летім. Куди? Хіба не всеодно.
Лише б подалі від вже Екс кохання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301043
дата надходження 19.12.2011
дата закладки 20.12.2011
Туман розвісив за вікном
Свої картини,
Розлив досвітнє молоко
Все до краплини.
Заполонив мене усю,
Моє все тіло.
Чекала я тебе у снах,
Я так хотіла...
Відчути подих на щоці,
І тихий шепіт.
Прийди з туманом разом цим,
Відчуй мій трепет.
Я розповім про снігопад,
Що скоро буде,
Хоч хмурий грудень за вікном
З лицем приблуди
Лишає сльози на душі,
І бруд на рамі...
Чомусь так хочеться мені
Тебе губами
Торкнутися хоча би раз
Палким цілунком...
Туман у скроні проникав
І стукав лунко.
16.12.2011р. 12:15
(попытка перевода)
Туман развесил за окном
Свои полотна,
Разлил с рассветом молоко
Весьма охотно.
Заполонил меня кругом,
Все мысли, тело,
А я ждала тебя во снах,
Я так хотела...
Испить твой выдох на губах,
Слова хмельные.
Приди скорей с туманом тем
В мечты цветные.
Я расскажу, что снегопад -
Он все же будет,
Хотя сейчас скулит декабрь
С лицом приблуды.
Роняет слезы за окном,
И грязь на раме...
А мне так хочется к тебе
Припасть губами.
Коснуться бы еще хоть раз
Тебя, мой милый...
Туман в висках моих стучал
С огромной силой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300372
дата надходження 16.12.2011
дата закладки 19.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.12.2011
* * *
Гудела улица-труба,
Зима унынием звучала.
Казалось, на ветру качало
Домов слепые короба.
И голой веткой-пятернёй
Клён колотил по звонкой раме,
Висела темень над дворами
Густою, вязкой пеленой;
И, аплодируя, с петель
Рвались настойчиво калитки,
Следов причудливые нитки
Надёжно прятала метель.
В невидимую щель окна
Она иглу свою вдевала,
Окно ознобом обдавало,
Преддверьем затяжного сна.
И налипал на стёкла лёд,
В ночи отсверкивая лаком.
Весь мир уснул.
И только кот
Не спал и плакал.
Плакал, плакал...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297737
дата надходження 04.12.2011
дата закладки 04.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.11.2011
С поэтом спорить очень трудно,
Поэт, он знаете, какой:
Одной единственной строкой
Он может осрамить прилюдно.
В нём бунт, интрига и крамола,
Он, от стола не отходя,
Смахнуть партийного вождя
Способен в пять минут с престола.
Угрозы, штрафы и запреты,
Да хоть смирительный халат –
В любых невзгодах, как булат,
Лишь закаляются поэты.
Захочет – снова отутюжит
В одной единственной строке...
Но арматурой по башке –
Вот тут поэт уже не сдюжит.
Он упадёт, прильнёт к бордюру,
В последний раз махнёт рукой,
Внеся единственной строкой
Свой скромный вклад в литературу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296463
дата надходження 28.11.2011
дата закладки 28.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.11.2011
Від пустки до неба – однісінький крок.
Єдиний. Можливо – останній.
О, Боже! Як близько земля до зірок!
Далеко.... Бо відстань – мовчання.
Мовчання самотніх далеких сердець –
Важкий безповітряний простір.
О, Боже! Я вірю, що це – не кінець.
Той крок нам зробити так просто...
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172654
дата надходження 18.02.2010
дата закладки 23.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.11.2011
Хрупкая, тонкая-звонкая,
в чём же душа только держится?
Она - то пацан, то девчёнка,
но чаще - красавица - дЕвица,
нежная, милая, страстная,
ей бы любить, рожать деточек...
Но часто судьба беспристрастная
ломает её, как вихрь веточку...
Хитрая, прыткая, дерзкая -
быть и такою приходится!
Ставит капканы жизнь мерзкая
и с нею сражаться доводится!
Гордая, сильная, смелая,
выдержит все испытания,
решит все проблемы умело...
Мудра и грешна...И святая!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294499
дата надходження 20.11.2011
дата закладки 20.11.2011
А метель заметает следы
Прошлых встреч и ненужных людей;
У ручья у замершей воды
Память, слезы не лей, ну не лей!
Если кто-то ушел - не держи,
А вернулся – не надо впускать;
За неверным ты в след не беги,
Все равно, без любви, не догнать!
Если, вдруг, повстречалась Душа,
Всех дороже тебе и родней,
Ты ее обогрей у костра,
Ничего для нее не жалей!
Разговоры, житейская блажь,
Бытовуха - куда ж без нее?
Вас опустит на нижний этаж…
Если НЕТ, то держись за нее!
Значит, эта Душа – целый мир
Для тебя превратит в слово «МЫ»,
Ты не бойся ни трещин, ни дыр,
Ведь любовь – главный враг пустоты.
А метель заметает следы
Прошлых встреч и ненужных людей;
Ты за руку покрепче держи,
Все утихнет, и станет теплей.
18.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294317
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 19.11.2011
Не чаруй весна, не п'яни весна,
Причарована я вже зимою.
І на серці печаль, і на серці журба,
Вкрита шаллю душа, крижаною.
Я кохала колись, і кохана була,
І любов'ю у росах купалась
І на серці моїм диво-квітка цвіла,
І душа що-весни прокидалась.
Та якось, восени, люди трунку дали,
Квітка в серці від нього зів'яла.
І за що, і чому? Я не мала вини...
А душа вже холола й вмирала.
Підібрала зима, пригорнула зима,
Колискову снігами співає,
Задрімала душа, і заснула душа,
Вальс сніжинка на серці кружляє...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294332
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 19.11.2011
Не по силам, мой друг, не по силам
Быть мне «Вечной империей зла»...
...Долго в доме Любовь постилась,
Да вчера в мир иной отошла.
Не успели закрыться двери,
Отсчитав этот скорбный уход,
Стало здесь неуютно Вере
И она собралась в поход.
Что ж Надежде тогда оставалось,
Хоть и самой упорной слыла?!
И она, погрустивши малость,
Светлым облачком уплыла.
Вот тогда я и сам дверью стукнул –
Разве можно без них в доме жить?!..
...Содрогнулся мой дом и рухнул
И в развалинах он лежит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294099
дата надходження 18.11.2011
дата закладки 18.11.2011
Ліс причаївся. Вчора з падолисту
Створив мозаїку і вкрив долівку.
Рудий, крислатий клен схилив голівку,
На горобини дивиться намисто.
А граб свої гофровані листочки
Розмалював вогненно. Кольорові
Як прарорці. Тріпочуть у діброві,
В повітрі витанцьовують таночки.
Туманом сиві гори оповито.
Пихатий чорний крук сів на гілляку.
У дзьобі жолудь. Раптом з переляку
Зронив його і каркнув сумовито.
Іду по стежці. Ліс стоїть стіною
Виготовля картини феєричні.
Красуня осінь в сумі ностальгічнім
Своїм мовчанням ділиться зі мною.
ІІ Варіант Печворк*
Ліс причаївся. Вчора з падолисту
Створив печворк* і застелив долівку.
Рудий, крислатий клен схилив голівку,
На горобини дивиться намисто.
А граб свої гофровані листочки
Розмалював червоним. Кольорові,
Як прапорці. Тріпочуть у діброві,
В повітрі витанцьовують таночки.
Туманом сиві гори оповито.
Пихатий чорний крук сів на гілляку.
У дзьобі жолудь. Раптом з переляку
Зронив його і каркнув сумовито.
Іду по стежці. Ліс стоїть стіною
Виготовля печворки тихо, вічно.
Красуня осінь трішки ностальгічно
Своїм мовчанням ділиться зі мною.
Печворк* - Клаптикове шиття (від англ. Patchwork) - вид рукоділля, при якому за принципом мозаїки зшивається незбираний виріб з різнокольорових і строкатих шматочків тканини (клаптиків) з певним малюнком. У процесі роботи створюється полотно з новим колірним рішенням, візерунком, іноді фактурою. Сучасні майстри виконують також в техніці клаптикового шиття об'ємно-просторові композиції. У Росії давно використовується клаптева техніка, зокрема для виготовлення стьобаних виробів (клаптевих ковдр) і інших виробів.
01.11.2011р. 18:55
Подільські Товтри Сатанів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293897
дата надходження 17.11.2011
дата закладки 17.11.2011
Над могилою син, обійнявши руками могилу,
Омиває сльозою барвінок, що тільки зацвів
І ридає, втамовує крик через силу…
Якби міг, він би птахом до мами своєї летів.
Просить мамцю… Прости свого сина,
За ті вчинки й несказані теплі слова,
Може те, що від мене пішла, я є в цьому причина,
Може ти і понині б на білому світі жила.
Ти повір, що в житті ви із татом мені найдорожчі,
Тільки внуки мої є відрадою в цьому житті,
Ви у вирій злетіли, закривши на вік свої очі,
Лише нам залишили співучі земні солов’ї.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293631
дата надходження 16.11.2011
дата закладки 16.11.2011
Не звони мне больше, прошу.
Очень нервно видеть твой номер.
Я сама тебе напишу.
Когда будет совсем уж томно.
Не держи обиду отнюдь,
Я тебя так редко смущала!
Ты плесни в стакан что-нибудь,
Проводи меня до вокзала.
Опусти сутулые плечи,
Посмотри мне яро в лицо
И шепни безнадежно :
До встречи!
Зная, что это было концом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293349
дата надходження 15.11.2011
дата закладки 15.11.2011
ты не моя мелодия, прости, я ухожу,
играть в лото вытаскивая камни,
я на тебя обиду не держу,
и это странно,
а где-то ветер постучит в окно,
и где-то мой порог накроет вьюга,
а я твержу себе всегда одно:
мы не живем, не дышим друг без друга...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292551
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 12.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.11.2011
В дорогу мати проводжала сина,
Стояла і дивилася услід.
Молилась за кровиночку єдину,
Просила Бога, щоб зберіг від бід.
Спинився син всього лиш на хвилину…
І в пам’яті зринатиме завжди
Та мамина білесенька хустина,
Як оберіг від горя і біди.
В останній раз він підійшов близенько –
Багато ще хотілося сказать …
Із сумом подивився в очі неньки,
А на щоці – непрошена сльоза.
Присіли, як годиться, надорогу...
Посріблив іній дороге чоло.
Й полинув син від рідного порогу,
А мати все ходила за село...
Вже груша похилилася старенька,
І біля хати вишня розцвіла...
Та може, то не вишенька біленька,
А мамина хустиночка була...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290955
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 05.11.2011
Мого щастя метелик
Сів тобі на долоні.
Мрії ніжної келих
Наповнявся поволі.
Зачарований снами,
Ти повірив в кохання,
А в душі мов цунамі:
Нетерпіння, бажання...
Почуття, мов лавина,
З головою накрили.
Ти чекав цього дива,
Ти чекав цього, милий.
Озирнися, я - поруч,
Усміхнися очима.
Зникне біль твій і розпач -
Ангел твій за плечима.
Він тобі допоможе,
Вкаже щастю стежину.
Серце більше не зможе
Без кохання й хвилину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246331
дата надходження 11.03.2011
дата закладки 04.11.2011
Ты мне нужна, как солнцу нужен свет,
Как человек без жизни жить не сможет,
И ясный день без солнца уж не день,
А может день неясный?.. Ну и что же?..
Как домики без крыш в осенний ливень,
Как тучи, но без неба, глупо, да?..
Вед каждому на свете, где б он ни был,
Всегда нужны хорошие друзья!́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290691
дата надходження 04.11.2011
дата закладки 04.11.2011
Тобі присвячую Рядки!
Чи відчуваєш їх, скажи?
Чи відчуваєш силу слів
Серед буденних сірих днів?
Тобі присвячую Любов!
Чи відчуваєш її знов?
Чи розівчився вже любити
Серед потреб лише прожити?...
Присвячую Тобі я дні
І радісні, і теж сумні...
Усе сумне нехай мине...
А чи цінуєш Ти мене?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290521
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 03.11.2011
Загубитись десь там,
між беріз,золотаво-зелених,
між атлантів-тополь,
що тримають небес мідний дзвін...
Заблукати десь там,
де принишкли зажурені клени
і не встигли майнути
за літом дзвінким навздогін...
Заховатися там,
під галуззям крислатого дуба,
на пошерхлій корі
написати одвічні слова.
І не вірити в те,
що тобі я давно вже не люба,
і казати собі,
що любов, як ніколи жива!..
І брехати собі,
що зустрінемось знов неодмінно,
що не буде між нас
гіркоти і неправди,авжеж!
І, умить схаменувшись,
упасти в сльозах на коліна,
усвідомити правду:
від долі, на жаль, не втечеш...
І не стримати крику,
у відчаї битися в груди,
щоб ніхто не почув,
тільки небо і вітер,і ліс.
Що за осінь така?
Вже назавтра такої не буде...
І летить падолист,
ніби щастя моє під укіс.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290484
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 03.11.2011
1.
А мрії розлетілися як сон,
Шматками помутнілої тривоги.
Зібралось кодло чорне поміж крон.
Злетілось, роздивляючись дороги.
____________
Роздерті сині груди…«Серце на !»
Як добре жити вічно.Без думок…
Злетіти, і жбурнутися до дна,
Як бездиханний труп, загорнутий в мішок.
____________
Злетілись на тривогу сиві сни...
Запалють недопалки. Згоріло…
Не дочекавшись літа і весни
Розбурхали в деревах те, що тліло…
2.
…І сіре листя рвалося в вікно…
І розривало відчай на шматки…
А сонні вії стукали у скло…
І проникали пальці у шпарки…
Як тихо тиша стукає у серце…
Так тихо рветься осінь у долоні…
Червона, свіжа скапує в відерце…
Лишаючи лиш відзвуки солоні.
Блискучі тіні схлипують в асфальт.
І блідне олово гаряче…
Це озеро розбурхалось мов жарт…
Про те, про що ніхто нам не пробачить…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290494
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 03.11.2011
Душа, як скло: прозора й ніжна.
На ній знак "Обережно" не зітри .
Вона свята й безумно грішна,
Вона собі шепоче: "Потерпи",
Бо зна - людина надто легко
Безглузді кроки робить у житті.
І робить це напрочуд вперто,
Не думаючи, як їй далі йти.
Болить душа, не розуміє
Чому людина так життя живе.
Й одного разу в небо синє
Душа полине, тихо попливе.
І тільки шепіт, тихий-тихий:
"На жаль, терпіння не бува без меж".
А по землі ще бродить лихо...
Хіба від нього душу вбережеш?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223161
дата надходження 19.11.2010
дата закладки 26.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.10.2011
Осінньо-пізні квіти - жовті хризантеми:
В них сонечко залишило своє тепло.
Вони, як подарунок осені для мене,
Яка себе вже підіймає на крило,
Щоб відлетіти в край незвіданно-далекий,
Залишивши на згадку жовту заметіль.
Давно вже відлетіли в теплий край лелеки,
Уже зими близької промайнула тінь.
Ще хризантеми нам дарують ніжність щедро,
А вранці вже відчутні признаки зими:
Повітря з морозцем і вітер гонить вперто
По небу хмари, що несуть в собі сніги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286204
дата надходження 14.10.2011
дата закладки 14.10.2011
І застидався знову красень клен,
Почервонілим листям вкрились гілки – щоки.
Його із далеку ми бачимо – ген-ген…
Бо він від осені червоний на всі боки.
Чарівний парубок серед дівчат – беріз,
Які разом із ним багато років.
Вони вбирають дощ, як капелинки сліз,
Щоб навесні віддати сльози – соки.
Коли ж берізки стануть золоті,
А клен зніме свої осінні шати,
Зима застелить килим по землі,
То нам весну прийдеться виглядати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286177
дата надходження 14.10.2011
дата закладки 14.10.2011
-- Не знаю, отделим ли дух от тела,
Но бесы и святые небеса
Глядят на нас сквозь чьи-нибудь глаза…
-- А нам с тобой до них какое дело?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152378
дата надходження 28.10.2009
дата закладки 13.10.2011
Как вино -через край бокала,
Так и я себя расплескала,
Душу в стены квартир зарыла,
Словно так всё всегда и было.
Как стекло об асфальт - на части,
Жизнь разбилась моя отчасти,
Мне впивались осколки в ноги,
Намекая: "Уйди с дороги!".
Я смеялась,всегда смеялась,
Моя кровь,как вино,плескалась,
Я понять лишь одно пыталась:
На кого же я распылялась???!!!
06.10.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284603
дата надходження 06.10.2011
дата закладки 13.10.2011
Я все еще скучаю по тебе.
Пробелы времени я заполняю чем-то "важным",
Что размокает, как в воде листок бумажный.
В душе, как на асфальте в октябре.
Нас разделяет лишь один звонок,
Но не могу давать я больше позывные,
И будут счастливы пусть все твои другие,
К которым ты зайдешь на огонёк.
Я стать хочу свободной от страстей,
Что б больше не был ты моим единым смыслом
И перестало все на вкус быть только кислым,
Но все еще скучаю по тебе
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214563
дата надходження 05.10.2010
дата закладки 13.10.2011
Не треба слів. Вони пусті звучанням.
І навіть сліз. Вони тепер вода.
О, як доречне це небес втручання!
Хоч так мені обох із нас шкода...
Шматує вітер спогади, мов листя.
Забутий час за спинами росте.
Невже ми справді просто відбулися,
згубивши щастя в листя золоте?
Що хочеться до зриву закричати,
Руками зачепити небеса!
Якби ж кохання вміло приручатись,
Ми б вірили з тобою в чудеса…
Побачення перевелось раптово
В небесну і прощальну благодать.
А ти ? А я?.. Нам не знайшлося слова,
що зможе нас удруге поєднать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285905
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 13.10.2011
Наутро, после празднований пенных
Уходит пыл эмоций юбилейных.
И...горечь от глоточков от кофейных,
Заставят спохватится..коль нет друга,
Стабильного супружеского круга.
Об отношеньях, где не пляшет ругань...
Так утром, да к обеду, постепенно,
Осле́пит отрезвлением мгновенным...
Тосты́, заздра́вы от чужих...речитативы -
Удобны на «междусобо́йчиках», под пиво,
Когда есть кто-то рядом свой, игривый!
А то, что ты - один, одна и..долго -
Опишут резво славои́щущие блоги.
Возможно, жалостливым, хоть утешным слогом.
А нам, нам? – радоваться – гордо? Хлопотливо?
Что мы поэтимся в героях несчастли́вых?
Что одиноки мы – за офисным порогом?
27-30.09.11 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283678
дата надходження 01.10.2011
дата закладки 01.10.2011
Я воспевала тебя песнями,
Ты не слыхал.
Я наполняла тебя мыслями,
Ты расплескал.
Звала тебя из темноты ночей,
Ты же стоял.
Я рассказала о любви своей,
А ты молчал.
Я отдавалась тебе полностью,
Ты отвергал.
Пыталась быть для тебя совестью,
Ты потерял.
Я предлагала свою преданность,
А ты не брал.
Я рассыпала свою трепетность,
Ты растоптал.
Стонала, плакала от горести,
Ты убегал.
Я все ждала тебя в покорности,
..........
Ты опоздал!
30.09.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283656
дата надходження 01.10.2011
дата закладки 01.10.2011
Зима приходит неизбежно
Сжимая серебром виски.
Но вдруг она подарит нежность
Среди заснеженной тоски.
Из глубины сердечной тайны
Вмиг прорастет побег любви.
И, может быть, тогда случайно
Меня в мечтах узрите Вы.
В минуты тайные блаженства,
Среди заснеженных миров,
Возникнет чувство совершенства,
Сверкая вензелем стихов.
И в каждой строчке я незримо
Явлюсь, как сон, на склоне лет.
И Вы поймете, что любимей
Меня для Вас на свете нет.
17-25.09.2011г.
Для иллюстрации использовано картину Josephine Wall "Сказочный мир"
http://img-fotki.yandex.ru/get/5002/ivanpobeda.12e/0_40d97_69123c17_XL.jpg
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282704
дата надходження 25.09.2011
дата закладки 26.09.2011
Она тебе снится, а ты снишься ей,
Бродя в странном мире уснувших теней,
Меж серых обломков пустых городов,
Идя по следам, но не видя следов.
Она тебе снится и каждую ночь,
Уродуя вены, ты жаждешь помочь
Ей выйти наружу, из кокона слёз.
И будь твоя воля, давно бы унёс.
Она тебе снится, а ты снишься ей,
Такой незнакомой, но, всё же, твоей.
Не видя друг друга, не зная имён,
Проходите мимо, спеша в общий сон.
Она тебе снится, а днём ты один,
Средь едкого дыма и тающих льдин.
Ты так одинок в глупом мире людей
И каждую ночь возвращаешься к ней.
Она тебе снится, а ты снишься ей,
Возможно, когда-то, в один с жалких дней,
В толпе потной массы увидишь глаза,
И в небе раскатом взорвётся гроза.
И всё расцветёт в ярких красках огней…
Ты станешь её, а она - лишь твоей…
Возможно… Когда-то… Потом… А пока…
Она тебе снится… А утром – тоска…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281000
дата надходження 17.09.2011
дата закладки 17.09.2011
Чия то старість неприкаяна
Під тином милостиню просить?
Чия душа, навпіл розкраяна,
Невтішно плаче та голосить?
Нема душі де прихилитись,
Розраду серцю віднайти
Та щиро Богу помолитись,
Пізнавши силу доброти.
Стоїть стара, од вітру щулиться,
А дощ безжалісно шмага.
Байдужий пройде, не розчулиться,
Мерщій на ноги наляга!
На костур жалібно схилилась,
На руки голову кладе.
По всьому видно, що стомилась,
Але стоїть - пожертви жде.
Від неї доля відцуралась,
А діти щезли по світах;
І хата пусткою зосталась -
Там поселилась самота...
Хай неосудна буде мати,
Що христарадничать пішла.
Тепер вона ту рідну хату
Воліла б спопелить дотла.
І в тому полум"ї священнім
Нехай згорить її вина,
За те, що в світі непрощеннім
Страждання випито до дна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281019
дата надходження 17.09.2011
дата закладки 17.09.2011
О, скільки ще невиплаканих слів
Зависло у повітрі сивим сумом...
Ще стільки однокрилих почуттів
Не обізвались… не зібрались в думи.
Та дякую тобі за весь той світ,
Який мені ніколи не належав,
Та впав до ніг… Хай мить! - дурманив цвіт,
Штормило щастя вільне і безмежне!
У небі журавлиний крик… чи клич…
Я дякую тобі за пізнє літо,
За ясний день і за безсонну ніч,
За ранок, теплим спогадом умитий.
Я дякую тобі за біль і щем,
За дикий мед, за смак терпкий розлуки.
Я в осені сховаюсь за дощем,
Що литиме мої солодкі муки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277290
дата надходження 27.08.2011
дата закладки 12.09.2011
Тает снег за стеною каменной.
Покрывает наш город туман.
Умирает любовь израненной,
Убивает любовь твой обман.
Снег становится коркой плавленой,
Исчезает, как звезды в ночи.
Умирает любовь раздавленной,
Умоляю, давай помолчим.
Перемешан снег с пылью угольной,
Грязный он и не радует глаз.
Умирает любовь поруганной.
Выставляли зачем на показ?
Знаю я, что любовь без времени,
Умирая, сгорает дотла.
Птицей-Феникс взлетит из пламени
Когда в сердце наступит весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255158
дата надходження 21.04.2011
дата закладки 12.09.2011
О! Що то буде за приємний день,
Де дві самотності зустрінуться очима,
Залишать все минуле за плечима,
І житимуть теперішнім лишень.
О! Що то буде за щаслива мить...
Твоя рука торкнеться до зап'ястя,
В моєму тілі розіллється щастя,
Та музикою в серці зазвучить.
О! Що то буде за шалена ніч!
Всі зорі, хоч досвідчені в коханні,
Лиш спрагло споглядатимуть в мовчанні
За диким полум'ям з глибин сторіч.
02.09.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278490
дата надходження 03.09.2011
дата закладки 06.09.2011
Вот и осень постучалась в двери,
Не могу я не услышать, не открыть.
Сердцем я ещё почти не верю,
Что теперь мне по-другому нужно жить.
Я так трудно привыкаю к мысли:
Мне тепла былого больше не вернуть.
Понимаю - это осень жизни,
А саму себя уже не обмануть.
И прольётся грусть моя дождями,
Превратится прошлое в седой туман.
Длинными пустыми вечерами
Вспомню лета бабьего смешной обман.
Как же я тогда не понимала -
Лето бабье подшутило надо мной.
Мне оно любовь пообещало,
Только у любви был просто выходной.
И любовь была такой беспечной -
Яркий-яркий праздник в золоте листвы.
Только выходной не бесконечный -
Листья золотые брошены в костры...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277894
дата надходження 31.08.2011
дата закладки 01.09.2011
Засмагле небо поглядом землі,
стеблини тягнуться угору,
з висот тяжіють до низин дощі,
блакить магнітом є для зору.
Шифоновий туман спаде з плеча
і ми між небом і землею.
Ми - тиша... а солодка алича
вкриває бурштинОм алею.
Стирають межі кроки уперед
і часу не буває мало
на мрії... знаєш, цей шалений злет
лиш мій, а я цього не знала......
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277463
дата надходження 28.08.2011
дата закладки 29.08.2011
Відеоролик-карооке на цю пісню можна подивитись і проспівати тут:
http://www.youtube.com/user/MazurNatalia#p/u/0/5TczKjdP4eU
Автор відеоролика Таира
Повір, мій милий, не зима,
А щедра і багата осінь.
Хоч павутинка у волоссі,
Причин для смутку ще нема.
Повір, мій любий, не дарма
Тобі я снилася ночами,
Коли вогненними мечами
Твій розум розривала мла.
Коли терзало каяття,
Палали в спогадах години...
Як промінь сонця злої днини,
В житті твоїм з'явилась я.
Для тебе полечу до зір,
Пірну в глибини океану,
І вигою на серці рану!
Повір, коханий мій, повір.
26.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277521
дата надходження 29.08.2011
дата закладки 29.08.2011
Маме
Здравствуй, мама! – скажу у порога
И увижу родную улыбку.
По чужбине петляла дорога,
Но я слышал всегда твою скрипку.
Мы на кухню пойдём, как бывало,
И нальём крепкий чай в пиалы,
Вспомним дней миновавших немало…
Твои дети давно уж – орлы.
Я возьму твою руку в ладони
И челом твоих губ прикоснусь.
Отблеск света мелькнёт на кулоне,
Говорил же тебе, что вернусь!
Влажный след на щеке – твои слёзы,
А морщинки у глаз – то печаль.
Я принёс не фиалки, не розы,
А лишь память про дальнюю даль.
Я стою у родного порога,
Только мысли мои уже там,
Как увижу – покинет тревога
И скажу тихо: «вот он я, мам…»
11.10.2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277447
дата надходження 28.08.2011
дата закладки 28.08.2011
Колись, можливо, я знайду слова,
Щоб від душі і щоб без перебільшень
І заплету для тебе їх у вірші,
Аби ти знав, що пам'ять ще жива.
Не наша в тім з тобою є вина,
Що ледь зустрівшись, розійшлись дороги,
Що інший Він йде до мого порогу
Й тебе стрічає іншая Вона.
В минуле стерто долею мости,
Та пам'ять вперто розриває пута.
Мені тебе ніколи не забути
І зустрічі з тобою не знайти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277256
дата надходження 27.08.2011
дата закладки 28.08.2011
Любов прийде до мене знаю,
Але не знаю чи твоя
Ти залишив в моєму серці
Кусочок ніжного тепла.
Ти залишив любов єдину
Яку напевне збережу
Зустрінемось з тобою мимо
Та зустрічі я вже не жду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268683
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 28.08.2011
От, що є краще у природі ,
Як запах кропу на городі ?
Серпневим ранком із росою
В траві незайманій косою...
Повітря мерехтить, мов дим,
Із запахом терпко-густим
Від розмаїття дивотрав,
Які нам літній день послав.
Волошки, м'ята там, меліса,
Лопух, будяк , чебрець, полин
Із хрону листя там завіса,
Там бузина вросла у тин.
Чому безжально вириваєм
Оті , так звані, бур'яни ?
Для чогось же крізь твердь землі
На білий світ прийшли вони.
Щоб лікувати, дивувати
Так неповторною красою, ...
А ми все прагнемо зірвати
Їх гостролезою косою.
Для чогось всі прийшли в цей світ ?
У всіх нас місія своя
І скільки тут пробути літ
Вершить рука все ж не твоя !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277214
дата надходження 27.08.2011
дата закладки 28.08.2011
Распахнуты двери – моя остановка
Сиропом смородины лето льется
И где – то в кармане смялась листовка,
А в ней: «что потеряно, то найдётся»
А я улыбаюсь: с моим скептицизмом,
С полынью б пить чай, да нахваливать сладость
И через очков золотистую призму
Ослепнуть – и всё свалить на усталость.
Ослепнуть и всем говорить, что вижу
Ведь я не слаба, просто лето жарко
Сорвётся дождь с ржавого неба карниза
Рассыпавшись в бусы: а нам не жалко.
А мы потеряем пролитые годы
Подол запахнем перед спелостью солнца
пусть веянье этой распутной свободы
нас не коснётся.
И лето пройдёт, и мы сядем неслышно
В трамвай: как же лето несносно было
Зачем я любила сироп из вишни,
Из смородины не любила?
Теперь уж не скрыть: карт другая тасовка
Качнется трамвай, кто - то спящий проснётся
В его кулаке крепко сжата листовка,
А в ней: «потерял, значит, не найдётся».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271600
дата надходження 23.07.2011
дата закладки 24.07.2011
Я хочу...
Дихати тобою,
Збирати у долоні
Твої погляди
Й щоночі
Напувати, мов водою,
Відганяти сонність
І навіть подумки -
Триматися за пальці,
Відчувати солод
Й молочний запах тіла.
Намочу
Росою очі аж уранці,
А поки ми малюєм коло,
Щоб місяць заздрив тілу...
Я хочу...
2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270481
дата надходження 16.07.2011
дата закладки 16.07.2011
Ще плач, надірвана струна
Без тебе скрипка не заграє,
Мелодій ніжних серця щем
В душі промінням не палає.
Стривож симфоній дивограй,
Поринь в мою душевну тишу.
Ні сум, ні грізні відчуття
В своєму серці не залишу.
Нехай мелодія п’янка
В моїх думках віднайде спокій,
І відійдуть у небуття
Всі мої помисли жорстокі.
Закрий усі відкриті рани,
Спали жагучі всі думки,
Не спопеляй лише надію,
Ще плач, не рвися, ще живи!
Ще підіймай серця з безодні,
Даруй веселок відчуття!
З останніх сил струна заграла,
Зірвалась, скрасивши життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267677
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 15.07.2011
Спіткнулася душа моя на злеті,
Відкрита золотим твоїм ключем.
Я заблукала в сонячних тенетах
І срібноплинно пролилась дощем.
Пропав кудись вчорашній мій неспокій
Під вранішнім рожевим сургучем.
І щастя не здавалося коротким!
І біди десь позаду... За плечем.
У небі переможно грають сурми,
Хмарки лягли на божі терези.
Я пальцями перебираю струни
Віолончелі долі і краси.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247208
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 15.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.07.2011