Моя кохана буде мамою,
Найчарівнíшою у світі.
У неї пальчики тендітні,
Душа мов сад, а в ньому - квіти.
Ми повінчаємось у квітні,
Нестиму сонце у руках,
Щоб тільки теплий літній вітер
Мою кохану обіймав.
А потім у серпневий вечір
Торкнешся ніжністю у плечі,
І у душі хитку долоню
Вкладеш слова: "В нас буде доня",
А в мене - сльози на очах...
Моя кохана буде мамою,
Найщасливíшою у світі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367854
дата надходження 01.10.2012
дата закладки 01.10.2012
Я давно її помітив:
Мов чарівна з казки фея,
Певно, краща з-поміж квітів,
Наче дика орхідея.
Заворожує красою,
Неприступна, недосяжна,
Вкрита чистою росою,
Та без пихи, не поважна.
Так дивився б я на неї
Цілу вічність, без упину,
На тендітну, мов лілея,
Наче вражена дитина.
І не смів би доторкатись
До прекрасного створіння,
Щоб красу не зруйнувати
І цю мить благоговіння.
Серце враз чомусь стиснулось
І скоріш почало битись…
Щось нове в мені проснулось, -
Не збагну...не зрозуміти…
Що воно – не пояснити,
Не знаходжу собі місця
З того часу, як помітив
Ту красу, що серце тисне…
Намагавсь якимось чином
Квітки образ я забути,
Та вставав перед очима
Знову він…я мов прикутий,
Наче в’язень серця свого,
Що мене не відпускає,
Лиш ведуть до тебе ноги.
Вже собі не уявляю
Я життя своє без тебе…
Ти мені як сонце треба,
Лиш твоєї хочу ласки
Моя квіточка із казки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205195
дата надходження 10.08.2010
дата закладки 29.09.2012
Відчуваю - обертаються.
Отже, не погана!
Відчуваю - посміхаються.
Отже, все ж жадана.
Поглядом ведуть настирливо.
Отже, зачепило.
Знаю, думають зухвало:
Комусь пощастило!
Не радійте передчасно,
Я ще те малятко.
Коли ніхто мене не бачить -
Справжнє чортенятко...
Я сідницями крутнула,
Бо мені так зручно.
І волоссям тріпанула,
Процедура звична.
Не потрібно задивлятись
На мою фігуру.
Краще ніжно покохайте
Творчу цю натуру!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344503
дата надходження 17.06.2012
дата закладки 17.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.06.2012
Вона носила квіти у волоссі
І завжди бачила його у сні,
Замріяна лежала на підлозі
Складаючи йому вірші.
В печі вогонь палкий танцює танець
І тихо заколисує її,
Вже сну міцного ніби бранець
Вона лягає в ліжко знов на самоті.
У ковдру ніжно огорнулась
І засинатиме одна.
Їй байдуже, йому в думках своїх вже посміхнулась
І ніжно обійняла свого пухнатого кота.
Ногою босою ступала
По вранішній росі,
Вона б будь-кого, красою власною зачарувала
Та непотрібні їй "усі".
Їй непотрібні "інші" й "всі"
Вона тремтить лиш біля нього,
Вона все бачила в своєму сні
І дочекається лиш свого.
6.5.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343576
дата надходження 12.06.2012
дата закладки 15.06.2012
Привіт, знайдеш одну хвилину?
Для слів, для сліз, для рими-горе?
Чи я не схожа на людину?
Давай нарешті поговорим...
Листки не плачуть, не ридають,
Не стукають руками в двері,
Тож виділи одну хвилину
Для слів на білому папері.
На світі є одна людина
Щаслива, радісна, сміється.
Це чиясь молода дружина.
Принаймні, так мені здається.
Так от, щодня вона планує
Як то створити свою казку.
Щодня вона свій світ руйнує,
Щоб заслужити твою ласку.
І так щоранку зріють плани,
Про вечір, про свічки, про квіти.
Та знову, знову на світанку
Доводиться усе змінити!
Сценарій казки, як підробка.
Така гірка солодка кава.
І душу знову у коробку.
Знов лиш ляльковая вистава...
Так день за днем все не до ладу.
Не знаю, просто, що й робити.
Може ти даш якусь пораду,
Щоб почуття не загубити?
Придумай їй новий сценарій,
Порадь, що треба ще зробити.
Склади із почуттів гербарій.
Вона не може не любити!!!
Ну от і все, "поговорили"!
Слова оці - мене частина
Задумайся хоч трошки, милий.
У нас ще є одна хвилина...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337570
дата надходження 15.05.2012
дата закладки 04.06.2012
Додай у душу дрібочку себе -
Додай і більш ніколи не міняйся
(Життя в неволі істину знайде),
Та з сумнівом навіки попрощайся.
06.05.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335504
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 25.05.2012
Похмурою вернулася весна
Щоденний вітер спогадами гріє,
У зелень замаїлася Десна -
Лиш дощ безжально безперервно лиє.
Що день - то сум. І знову на Великдень
Незнана пустка світ цей огорта...
Напевно вже занадто перед Богом винні -
Душа у кожного уже не та...
17.04.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330983
дата надходження 17.04.2012
дата закладки 19.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.04.2012
Чи зараз думаєш про мене?
Чи може взагалі ти спиш?
Чи може думаєш про іншу?
Чи може все-таки мене ти сниш?
А в сні твоїм, я точно буду!
До тебе я сама прийду.
Тебе я буду цілувати...
Я в роздуми твої ввійду...
...а якщо ні, то я почну писати...
Я напишу про свою долю.
Про те, що в ній зіграв важку ти роль.
Як виплило, актор ти не поганий,
Але ти причинив велику біль...
Ти змусив сцени всі дивитись,
Ти змусив плескати тобі!
Мене ти змусив полюбити,
отой театр назавжди...!
Розбив ти серце й розвернувся.
Ти перестав в мені потребу мать!
Ти перестав у ігри граться, ...
...тепер ти змушуєш мене забуть?
Мене ти змушуєш,щоб розвернулась,
Щоб я пішла з театру назавжди!
Але не можу я забути...
Не можу звідти я піти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322450
дата надходження 16.03.2012
дата закладки 16.03.2012
Слова вкладаються рядками в серце,
Лихі ж вбивають душу наповал,
А хочеться відкритися відверто
І виплеснути емоційний шквал.
Проте нас замикає це суспільство,
Підступністю пропахло майбуття,
Повсюди обмовляння, звичне вбивство
І жриць кохання видно навмання.
А хочеться без підступу любити,
Романтики подайте, бо тону!
Життя пресвітле хочу в світі звити -
Коли цей спокій щастя віднайду?!
26.02.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316962
дата надходження 26.02.2012
дата закладки 26.02.2012
Пронизую мовчанням сонну тишу,
П'ю аж до дна від гіркоти утрати
вже переповнену журбою чашу,
а обітцяла залпом не ковтати.
І часом,повертаючись в минуле,
прокручую із пам'яті моменти,
За серце серед літа зледеніле
в думках Тобі ще зводжу монументи.
Буває й воля іноді зрадлива...
І сила заміняється на слабкість.
Колись я й на хвилину не збагнула б,
що стане незамінна твоя близькість.
Лиш сумніви,буває, ще тривожать,
Роки вже не полегшують стежину,
Щоразу,обітцяючи в останнє-
я знов у мріях в серце твоє лину...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316365
дата надходження 23.02.2012
дата закладки 26.02.2012
Якби Ти знав,яка гірка на смак любов,
Коли журба пече,а очі мулить правда,
Тоді мене рятує тільки сон,
Щоб в нім забути все бодай до завтра.
Якби Ти знав,як мучиться душа,
Коли печаль вгризається у спину,
І рве на шмаття кволий ніжний стан,
Якби ти знав як я від болю гину.
Якби вгадав про що шумить гроза,
Дощем холодним зрошуючи літо,
Коли б відчув як плаче ніч пуста,
Шукаючи зірки в похмуру днину.
Тоді б Ти не віддав мене вітрам,
Щоб мрії розгубили десь по полю,
Тоді б нас гріла сонячна весна,
Тоді б я не згубила свою долю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311312
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 26.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.11.2011
Ми долі й волі все шукаємо в житті...
Не так є легко повсякчас латати -
В душі пробиті наскрізь грізні лати,
Які не раз були в гарячому литті.
Потрібно думати про світлість майбуття
Й радіти тому, що зуміли мати,
Без бою розібрати рідні вади
Аби не плюхатись без бою у багні.
Весь день не п'ялитись безбожно в телевізор,
Із пузом не травить п'янкий коктейль,
Навколо не розводити новий бордель
Та не шукати вічності підлизи,
Яка із легкістю потягне нас донизу -
Ще нижче від убивства снів, людей.
18.08.2011 року Сокаль
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277168
дата надходження 26.08.2011
дата закладки 23.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.11.2011
окей, значить з зовнішністю ми розібрались... а як що до характеру? ось тут то у всіх одразу на думці: "добрий, ніжний, ласкавий, щоб на руках носив"... бла-бла-бла... і тому подібне... це, звичайно, все добре... але мужик завжди повинен бути мужиком! ми ж не вибираємо собі тряпку для підлоги...
ну, ні, не подумайте що це означає що він повинен ходити по хаті в подертих трусах, дирявій майці з плямою з-під кетчупа, з бутилкою пива в одній руці і наколотим на вилку огірком в другій і при цьому ще чухати дупу і відригувати так, щоб ваш улюблений сервіз в серванті дзвенів... ні... він повинен бути головою сім*ї, а не царем дивану...
ось люблю я левів, ото мужчини...жаль, що я не з породи котячих..
та є і унікуми... знаєм одного (по гороскопу лев, зустрічався з подругою), як він любив себе... ех, якщо лев, то це не означає що ти "гордий птіц" і срати хотів на всіх з високої гори... ні, леви не такі... він зі своїми левицями гармонія...як не згодні один з одним компроміс знайдуть, а може хто-зна, раптом вони розклад складають хто, коли і кому поступається...) а той ні, включив "лєв нікогда..." і далі повний список і все в стилі "Я никогда не делаю то, что от меня ожидают..." і "я такий модний а всі ніщо"... ТО ХІБА ЛЕВ??? то гівно, яке корчить з себе варення... (тим більше якщо глянути на нього) більше того... заявляє наш С.А. (так назвемо його) "я такий - шаг в ліво/право - розстрєл на місці.але сам я мінятися не буду..."... і в цей час... "не ходи в як металюга...", "Факт того что тебе нравиться общаться с интересными людьми - не нравиться не только мне.", "ты еще слегка ветренна...", "Ты активная и общительная...хотя даже иногда думаю слишком." АЛЬО, чувак! а не зажирно? та який це лев? не нравиться - флаг в руки, барабан на плечі, три пера в задніцу і паравоз назустріч!
якщо ти хочеш іншу - шукай іншу...
лев, це не згусток гордості і заборон, не кулак по столу і "я так сказав"...це мужній, мудрий здобувач в сім*ї... який і поличку приб*є, і пакети допоможе понести, і заричить по справі, і ніжно на ніч приголубить... він такий, за якого хочеться триматись... і як би банально не звучало: за ним як за кам*яною стіною... саме так...
а ми, жінки, повинні розуміти: коло лева повинна бути левиця а не пластилін...́́
P.S. Окреме спасибі моїй Лесці за детальний список заборон, і за її колишнього С.А.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293677
дата надходження 16.11.2011
дата закладки 16.11.2011
Ідеальний чоловік... міф... чи реальність? та ні, не буває ідеалів... а як попадеться те, НАШЕ... всеодно знайдемо до чого придертись... то нам так і те нам не так... так навіщо створювати собі ідеал, якщо потім будеш йому мозок виносити? не логічно... а по-пилити свого мужчинку ми ж зобовязані... ну а як без того? він ж друзями пішов на пиво...айайайай. а та блондинка йому посміхнулась! аааа!!! точно сплять!!!! ахах) всі ми такі) як то кажуть ті що стоячи пісяють: "ЖІНОЧА ЛОГІКА", йопт...
і як же ж нашій славнозвісній логіці вивести одне, конкретне визначення ідеалу чоловіка? ооо... то промова довга) адже всім хочеться такого щоб УХ! щоб аж АХ! і так ММММ... і що воно таке в житті? а хто його знає...
ось в мене подруги, які так і тануть від власних уявлень про ідеал... мовляв, "жили на руках", "італієць"... і всяке таке... хах) так, образ мачо не одне жіноче серце підкорив, сотні сердець погубив... а так хочеться щоб твоє серденько берегли, щоб кожна твоя сльоза була пролита тільки від щастя. кохання хочеться...взаємного...
зовнішність це, звичайно, добре (як то кажуть щоб не стидно і в люди вийти), але ж якщо ти шукаєш супутника на все життя, хіба мила мордочка тебе врятує, якщо він повний мудак... тай, знаєте, треба і себе реально оцінювати... вот ідеш ти таке розтрьопане, в кедах/кросівках, жуєш черговий хот-дог, думаєш, що варто було б сісти на дієту, дістати грошей на посиденьки з подругами... таке собі просте дівча з маленькими сіськами, наївними очима і лишнім сальцем на животі)) а на зустріч тобі той мачо омріяний... хм, не думаю що він моментально падає тобі в коліна, закидує компліментами і просить заміж вийти... та коло нього такі "бабочки" в`ються, що дивно буде якщо він взагалі тебе побачить... і варто тільки уявити що він з тими "бабочками" виробляє... ні. особисто мені такого не треба... краще шукатиму собі рівного, або трохи красивішого за мавпу)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293456
дата надходження 15.11.2011
дата закладки 15.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.11.2011
Гнилые сваи держат дом,
Изрыт червями пол,
Термиты доедают то,
Что я опять возвёл.
Стекают краски с потолка,
Жжёт копотью камин.
А ведь совсем ещё вчера
Я был здесь не один.
Но юный дом зачах так вдруг -
Свет вспыхнул и погас,
И я смотрел, как у него
Закрылись окна глаз.
...
Уносит ветер тёплый дым,
Последний лист опал.
Так быстротечно всё в душе,
Которую я...
...знал?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284663
дата надходження 06.10.2011
дата закладки 09.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.08.2011
Друзья!
С радостью делюсь с Вами нашей песней, которая войдёт в наш альбом
"Гражданин толпы". Работа в студии кипит и окончательное сведение альбома почти завершено. Осталось ждать совсем недолго и к концу июня Вы сможете оценить все 10 песен по достоинству!
Очень радостно делиться этой новостью с Вами!
Спасибо!
Состав:
Геннадий Донецкий -вокал, акустика, стихи, музыка.
Александр Полончак - соло-гитара.
Стас Копча - бас-гитара.
Ференц Смеричко - ударные.
Авторская страница Геннадия Донецкого:
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8041
Осеребри...
Осеребри меня, осеребри,
Серебром предоплаченный крест.
Собери меня, собери -
там не так уж и много мест.
Успокой мои странные сны
безо всяких на то причин,
Не ищи во мне тишины:
много песен там и личин.
Не ищи во мне райский сад,
я не Бог, не святой, я - раб.
Так, тихонько живущий гад
посреди мужиков и баб.
Посреди нищеты, трущоб,
где глазами блестят на хлеб.
Я живу и желаю чтоб…
чтобы джокера бил валет!
Ну давай, шути по церквям,
Магомет или Будда - Христос!
Кто-то бросил,а кто-то поднял,
просто так, чтобы как-то жилось.
Выводи народ – говори!
Если есть, что сказать – скажи!
Только вместо сердец угли:
или жги их, или туши…
Ну же, новых врагов не счесть:
Те распяли, а эти черны!
Вот любовь и вонючая честь -
Вам давно уже не нужны!
Наплевать на голодный дом,
Водки нам только так чтоб петь!
Чтобы жить лишь вчерашним днём
и не видеть и не хотеть!
У детей нецветные сны,
Прагматична, как смерть мечта,
Мы живём в постоянстве вины
Каждый день начиная с поста...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263175
дата надходження 03.06.2011
дата закладки 17.06.2011
Друзья!
В ожидании выхода нашего альбома,
имя которому "Гражданин толпы",
я не могу не поделиться первой
сведённой песней.
Надеюсь, Вам так же как и нам она придётся по душе.
Состав:
Геннадий Донецкий -вокал, акустика, стихи, музыка.
Александр Полончак - соло-гитара.
Стас Копча - бас-гитара.
Ференц Смеричко - ударные.
Авторская страница Геннадия Донецкого:
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8041
4исла - Надо успеть
Небо… открыло дверь, небо… забыло свет.
Небо, открой все глаза.
Память, запомни всё, память, люби её,
Память, время в пути…
Память, больше не лги, но помни...
Припев:
Надо успеть… дожить, допеть.
Надо понять… кого играть -
Только хватило бы сил!..
Только хватило бы сил!..
Так надо!
Стёкла… хоронят мир, стёкла… и я любил.
Стёкла разрушенных домов.
Люди… и те, кто был с нами
Давно ушли в память,
В которой ты спишь,
В память, которая мне шептала...
Припев.
Крылья… и брошенный ветер,
Кто вспомнит и встретит,
а хочешь – лети!
Чьи-то слова и молитва,
И небо открыто, а я не успел...
Небо… взлетая - летел и падал...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247553
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 23.04.2011
Сейчас, вы видите глазами,
Как беззащитен человек...
Я вам скажу через цунами,
Через погибших и калек.
Что это только лишь начало -
Начало вашего конца...
Чтоб в душах ваших прокричало
Всё горе вашего Творца.
Я всех найду, но через время -
Никто не спрячется теперь!
И кто живёт в Меня не веря,
Того, Я сам открою дверь.
Жалел Я вас, жалел веками,
О чем сейчас Я пожалел...
Огнём, ветрами и цунами
Я прекращу ваш беспредел.
Пускай плывут мои иконы,
На дно ложатся купола.
Пришла пора понять законы
И перебить все зеркала.
В мои глаза, смотрите люди,
Как громко плачет ваш Отец.
Вы возомнили, что вы судьи
Забыв, что ваш судья - Творец.
© Copyright: Юрий Богатинский, 2011
Свидетельство о публикации №11103144705
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246998
дата надходження 14.03.2011
дата закладки 20.03.2011