Я тебе не впізнав - ось у чому біда -
Не така, як колись, трохи стомлена, може.
І в очах не життя - каламутна вода.
Я тебе не впізнав. Ти на себе не схожа.
Ти проходила повз, наче згусток тіней,
Як безмісячна ніч, поглинаюча зорі.
Я вглядався у сум позабутих очей,
Що напевно давно потопають у горі.
Ти проходила повз, всі проходили крізь,
Бо тебе не було, це осіння омана.
Тільки жовті листи тихо падали вниз,
Щоб читали їх ті, хто виходив з туману.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365339
дата надходження 20.09.2012
дата закладки 24.10.2012
Ти завжди одягала темне.
Чи це темне тебе носило?
І руками згрібала землю
І дурман у туман косила.
Перерізувала стеблини,
Перев"язувала зап"ястя.
І очима під колір глини
Чарувала комусь на щастя.
Волочила додому втому,
А на вулиці буревієм
Позривало усі кордони,
Та по іншому ти не вмієш.
Ти просила для себе тиші.
ПрислухАлася - не збулося.
Ти до Бога сьогодні ближче,
Але може лише здалося.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353501
дата надходження 28.07.2012
дата закладки 24.10.2012
Спорожнілі трамвайні колії,
П'ята ранку в синьому Львові.
В тих очах забагато болю,
Щоб на денці знайти любові.
В тих очах небо надто високо,
Щоби пляму на них спокусою.
Просто йди. Не лишай записки,
Не руйнуй світи землетрусами,
Не пиши на зап'ясті літери,
Будь навіки і йди безболісно.
Лікуватимем наше літо
Анестетиком на прополісі,
Будуть падати зорі в решето,
Буде солодко до нудоти...
...Знаєш, справжнє кохання доти,
Доки очі не брешуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337146
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 13.05.2012
Замерз шматочок неба у калюжі,
І по льоду безглуздо далі йти.
І якось так життя вдалось не дуже,
І якось так затоплені мости.
І не Принцеса, не прекрасна Фея,
Але ж в казках не треба паспортів.
І якось так не знаю, хто і де я,
І якось так бракує звичних слів.
Ведуть думки на горе-естафету,
Хоч присипає іній доріжки.
І якось так розтоптані касети,
І якось так розірвані книжки.
Дрібна лампадка тане у тумані,
До цілі довга попереду путь.
І якось так думки дурні останні,
І якось так життям дурним ведуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298086
дата надходження 05.12.2011
дата закладки 27.04.2012
Такі як ми ніколи не міняються..
З таких як ми вже дехто застрелився..
Такі зазвичай в ноги не вклоняються..
Нам все одно куди той світ змінився..
Такі як ми живуть в своїх навушниках..
У грифах..струнах..і як діти тішаться..
Такі п"ють рок в своїх глухих задушинах..
І все ще хочуть чути Сіда Вішеса..
Такі як ми ніколи не старіють..
І не вмирають..просто йдуть до неба..
Такі про щастя не ревлять не мріють..
А добиваються..того чого їм треба..
Такі як ми живуть своїм життям..
Малюють стіни в кольори емоцій..
І ми завжди належим тільки нам..
Без залишку..без крихіток..без порцій..
Такі як ми волочаться по світу..
Когось шукають і когось знаходять..
Багатогранні..перерослі діти..
Малюють рівні..і за них заходять..
Таким як ми подобається жити..
На весь заряд..на всю..впритул до смерті..
Нас так багато хто хотів змінити..
А ми як є..фатальні..вільні..вперті..
Ми згоримо але не будем тліти..
Нам всім судитися в одного Бога..
Ми звикли просто замикатись і чадіти..
В малих квартирах..тут немає злого..
Такі як ми здаємось божевільними..
А ви відчули волю так як ми??
А ви як ми бували непокірними??
Ми є занадто власними людьми..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273998
дата надходження 07.08.2011
дата закладки 05.04.2012
На останній жовтий листок
Впаде погляд балконних вікон
І залишиться з ним навіки
Ніби свідок поганих спроб
В мою осінь прийшли не всі
Бо мости..бо мости згоріли
Але я протягну навісні
Навесні
Я принаймні хотіла б
І приблизно до сьомого січня
В двадцять дві по десятій вечора
Я проситиму в Бога квітня
Мені осінь і так забезпечена
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296914
дата надходження 30.11.2011
дата закладки 05.04.2012
Далеко за туманами тумани,
Далеко за ім’ям твоє ім’я.
Чекала так, що звернешся: «Кохана»,
І ти звернувсь, та це була не я.
Далеко за безсонням чорні ночі,
Далеко за морями білі дні.
Хотіла я зустріти твої очі.
Напам’ять фото надіслав мені.
Далеко за хмарками небокраї,
Далеко за планетами планети.
Шукала я на цьому світі раю,
А ти подарував мені тенети.
Та світ, я знаю точно, не чекає,
Отож сховаю згадки в грубу теку.
Тебе забуду я і не згадаю,
А ти, як і раніше, будь далеко.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296108
дата надходження 26.11.2011
дата закладки 05.04.2012
На аркуші паперу тільки слово.
Одне, одне, написане невміло.
Це «дежавю», це буде, мабуть, знову!
Її не буде тільки. Розлюбила.
На аркуші паперу кілька літер.
Хтось взяв у руки ручку голубу.
Усе було. І цей шалений вітер.
Його нема. Він про усе забув.
На аркуші паперу… зрозуміло.
Пережили і скоро час мине.
Це хтось писав, закінчилось чорнило,
І так не дописав про головне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296572
дата надходження 28.11.2011
дата закладки 05.04.2012
А завтра знову будуть колії,
Пусті вагони… другий клас…
Чай, що від спогадів знеболює,
І скромне «можна біля Вас?».
І післязавтра будуть колії.
А завтра знову будуть зошити,
Клітинки… риски… дивне «лю…».
Слова у речення приносити
І там лишати без жалю
І післязавтра будуть зошити.
А завтра знову будуть зустрічі.
Лише кажу: «Момент лови!
І кожен порух вуст лічи!»…
Надіюсь, будете і Ви…
Надіюсь, з Вами будуть зустрічі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311157
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 05.04.2012
Шкода, що всем написане чорнилом -
То не про нас,
І осінь не про нас.
Та, може, ми б ніколи не любили,
Якби не спільний дактилічний вальс.
Шкода, товсті і постарілі книги
З'їдає пил,
Ховає клякси пил.
А грудень цей, чомусь, не хоче снігу.
Він весь у нас — катма, немає сил.
Шкода думок, поєднаних нитками, -
Порвались вже,
Давно протухли вже.
І все, чого не трапилось між нами,
На пам'ять вузлик тільки збереже.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298555
дата надходження 07.12.2011
дата закладки 25.02.2012
Сьогодні ти лід. Холодиш мене, морозиш.
А завтра вогонь - іскришся салютом, гориш.
Сама запалала, пожежі навкруг та й грози ж…
І краплю тебе тримаю в руці як фетиш.
То маниш мене, то вперто іншою мариш.
Ще, може, розтанеш. А, може,й перекипиш.
Сьогодні ти дим, а завтра - вже трохи жару.
І все ж не «кохаю» - «добраніч» прошепчеш лиш…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313730
дата надходження 13.02.2012
дата закладки 13.02.2012
А відтепер усе не як завжди.
І тільки сни зникатимуть так само
І хтось чужий лишатиме сліди
На цій землі, кохаючи без тями.
А взагалі, хотілося чудес.
Я розфарбую ночі ліхтарями.
Хай хтось іде торкатися небес,
А ми підем мінятися життями.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301485
дата надходження 21.12.2011
дата закладки 30.12.2011
...Будет тебе и вино, и музыка,
Девы румяные, девы бледные…
Мир -- это, братец, такая мусорка,
Где даже мы с тобой не последние...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224541
дата надходження 26.11.2010
дата закладки 30.12.2011
Почуття теплоти дозоване.Ти такий своєчасний гість.
Ми під небом одним.Озоновим.Закипіли під 36.
І судинами струм.Як блискавка.Розлітаюся на молекули.
Так далеко і вічно близько ти.Я тебе відчуваю...Деколи.
Суну змерзлі долоні в куртку.Телефоном тебе чаклую.
І чекає душа притулку.І шепоче.А я не чую.
Прошмигнути б як чорна кішка в потаємки твого під"їзду.
Присягнутись що буду ніжна три години перед від"їздом.
Запеклася в очах неправда.Я тебе півжиття шукала.
Не для того щоб випити залпом.А для того щоб в тобі зникала.
Задубілі холодні губи на твоїх відшукають тепло.
Я тебе називатиму любим.Ніби іншого і не було.
І кипітиме в двох серцях ураган молодої крові.
Світ зійдеться на двох кінцях - мого розпачу і любові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276156
дата надходження 20.08.2011
дата закладки 02.10.2011
...він один із небагатьох перед ким мені соромно роздягатись
дефекти душевної стійкості муляють скалкою й досі
він змушує навіть мою тінь на виворіт вивертатись
а потім ув"язнює у своєму холодному серці немов у льосі...
каже що смуток мій тимчасовий що в мені сил забагато
щоб одного разу впасти обличчям в болото...
але не розуміє що коли любов у тілі уже зачато
минуле стає в колекції згадок звичайним альбомним фото...
часто думаю що він безнадійно хвора віршами істота
якій непідвладне бажання стати звичайною людиною
в ньому є щось від бога сатани і деспОта
але попри все святе і грішне він є тією половиною
без якої зникає світ а душу всесвіту
виїдає самотність й нудота...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282604
дата надходження 25.09.2011
дата закладки 25.09.2011
Кава зранку..на щоки дощ..
Мокрі кеди..без парасолі..
Я не мала вибору..що ж..
Я завжди підкорялась долі..
Мокрий аркуш і три рядки..
Алкоголь або біль у скронях..
Ти все вирішив навпаки..
Мій тотем..у твоїх долонях..
Я хапалась за тебе тілом..
Тобі ж душу тепер не треба..
Як тепер ми мій сон розділим..
Я - земля..ти далеке небо..
Плакав віск..і тремтіли руки..
Майже травень..а все ще дощ..
Готувалася до розлуки..
Трохи смішно звучить..ну що ж..
Твій під"їзд..я до нього звикла..
Твої крісла і білі стіни..
Вчора була..а нині..зникла..
Це занадто тривожні зміни..
Проведеш??..я ж забула.."нащо??"..
Ти як завжди без сентиментів..
Певно треба змінитись на краще..
Зняти маски..і біль моментів..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256872
дата надходження 30.04.2011
дата закладки 24.09.2011
Зроби мені каву..Розчинну..гарячу..без цукру..
Сплети мені светра із ниток твоєї краси..
Вдягни в своє щастя.. на хвильку взявши за руку..
І цілим життям з собою мене пронеси..
Купи мені сонце..плати усміхаючись людям..
Даруй мені небо..хоч я його й не заслужила..
І разом навіки..я вірю..ми будем..ми будем..
Ти віриш мені а я назавжди полюбила..
Розбий все сумнівне..спали все що буде горіти..
Я вірю тобі..я буду з тобою..ти віриш?
А знаєш за що я змогла так тебе полюбити..
За те що ти НАС на окреме ніколи не ділиш..
Зроби мені чаю..від кави болітиме серце..
І сядь біля мене..я буду тебе вдихати..
Й якщо раптом хтось захоче розрушити все це..
Клянусь небесами..не зможу тебе віддати..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253939
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 21.09.2011
Таких як ти завжди не вистачатиме..
Такого тембру і захриплих слів..
І в той момент коли пітьма кричатиме
Я накраду для тебе ліхтарів..
А ти мовчатимеш..
Таких як ти завжди цілують наніч
Їм варять каву і вмикають джаз..
Тому коли ти від життя відстанеш
Я зупиню лічильник..тобто час..
Та ти не станеш..
Таким як ти присвячують вірші..
Присвячують себе..і без остачі..
Себе тобі до капельки душі..
До струн емоції..без здачі..
Рука до щік..
Таким як ти байдужість як..готівка..
Таких як ти між пальці не впускають..
Якщо загубишся то просто йди по стрілках
Що я розставила..А інші хай не знають..
Ну все..до понеділка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281892
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 21.09.2011
не вміла мріяти. не вміла жити.
стікала по житті як той пісок.
чекала, що дощем метеоритним
накриє безліч рішень і думок.
невміле щастя мерзло під порогом.
таке зніяковіле серед снів.
щоразу відкривалися ворота,
а вийшли знову якось не за ним.
воно не вміло розучитись жити,
і дивно теплим ранком восени
спостерігало, як щасливі діти
радіють, наче сонечки ясні.
у звичний час вхідні відкрились двері,
не дивлячись під ноги, як завжди,
нарешті зачепилась і завмерла -
таке усміхнене, хоча й таке мале
її чекало щастя на порозі,
відкривши очі на великий світ,
ще стільки перешкод в твоїй дорозі,
що вистачить на сотню довгих літ -
лиш не втрачай цю посмішку у серці,
не думай, що робити, просто мрій:
найкраще так задарма не дається,
але призначене, нікому, як тобі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281113
дата надходження 17.09.2011
дата закладки 17.09.2011
Нескінченний сюжет монотонних нудних діафільмів, -
хтось змахнув із повіки тривожну останню сльозу.
А болить не самотність... Так хочеться бути НЕ вільним.
Ти ж ще віриш у те, що троянду тобі принесу.
Ти ще віриш в життєві, любовно-щасливі фінали,
В романтичність історій, де сльози течуть за межу,
Але ту перемогу - з тобою ми вчора програли.
Happy end - нещасливий ? Та я вже про це не скажу…
Й промовчу в тих словах, у яких так нестерпно змовчали,
у віршах тих ілюзій, які дарували нам сни.
Це - останнє побачення в цвіті хмільної навали,
у симфоніях скверів, в сумних пантомімах весни.
Пальці стиснені в пальцях в останнім теплі ейфорії ,
щирі погляди наші ховаються в серце небес...
лише спогади в дотиках спільним мовчанням хворіють...
Час прощатись… на світі, на жаль, не буває чудес…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264237
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 10.08.2011
Гульвіса-дощ. Із хмари. Без адреси.
На нитках краплі звісились живі.
У ці часи гламурного прогресу –
позаздрив я нескошеній траві.
Липневий дощ вже не знімає стресу,
сентиментальність кине якорі,
а за вікном гойдаються берези
і миють ступні в замшевій корі.
Життя зашите, наче вікна в пластик,
а час підступно викрадає…щось.
Позаздрю я ще й горобцям криластим,
бо ж лебедів у місті не знайшлось.
Мов повростАли парасолі в плечі,
калюжі гонять бульбашок юрбу.
Дощ до вподоби лиш мені й малечі:
малечі – в радість, а мені – в журбу.
Я від дощу роблюся нетверезий.
хлюпкий асфальт, мов змокла сивина
Все миють й миють ступні дві берези.
Сентиментальність…в спогади лягла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270811
дата надходження 18.07.2011
дата закладки 18.07.2011
Зворотні адреси твоїх і моїх конвертів
Ще довго чекатимуть рук, а папір - чорнила.
Ти знаєш, здається, що спогади все ж безсмертні
І пахнуть тобою, затерті, припалі пилом.
Давай, без кордонів! Ти чуєш, все можна стерти! -
Цей грим заборони. Давай, нереально - в казку!
Я буду самотнім, ти будеш любити, Герда!
Хоч, знаєш, любити самотніх до болю важко...
Зворотні адреси. Невже їх тепер не пишуть?
Для чого ж тоді наші душі в думках стискають?
Відбитками серця постскриптуми хтось залишить
Бо знає, що десь ці відбитки давно чекають.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268804
дата надходження 06.07.2011
дата закладки 15.07.2011
І ось, воно вже наплинуло…
Та собача пора, коли ти закриваєш очі і виразно бачиш всіх своїх колишніх: коханих, яких втратив, друзів, розсіяних по світлу, добрих знайомих, які «вже далеко».
І ти бачиш їх молодше і красивіше за себе, згадуєш їх посмішки, гнучкі тіла, чисті душі і…
І відсахуєшся від всього цього в жаху, закриваєш голову руками і, розгойдуючись, забуваєш…
І все це для того, щоб не висадити серце,
і…
Ще хоч скількись ще проіснувати в цьому, витонченішому до несвідомості заклять, двадцять першому вже, віці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250598
дата надходження 30.03.2011
дата закладки 03.06.2011
Замислений, чи просто мало неба?
Закреслені думки на папірцях.
Сьогодні зорі світять не для тебе.
І душу знову вішаєш на цвях.
Примарливий, розчинений туманом,
Я не римуюсь з жодним із століть.
Для більшості я був лише обманом,
Для тебе ж - тільки правдою, на мить.
Розірваний, заплетений в повітря
Цей обрій не підкаже про біду.
Непроханий, незваний, наче вітер
Я знов не в твою душу увійду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241602
дата надходження 17.02.2011
дата закладки 15.05.2011
Ілюзія сонця,
Душу свою - нікому.
Метаморфози
Змінюють дні з днем,
А вітер і стронцій
Знову поставлять коми -
Збільшують дози
Атомних хризантем.
І небо у склянку,
Радіаційно біле,
Перетікає,
Струшує горизонт.
І кожного ранку
Хтось не знаходить сили
І зупиняє
Серце на капремонт...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259291
дата надходження 13.05.2011
дата закладки 15.05.2011
І фарба осипалася з картин,
Як пелюстки обвітрених магнолій.
Я так і не помітив, що один,
А Ти не помічала, - що з тобою.
Цих передмов містична словогра
Наздожене понівечену долю.
Наздожене, та їй уже пора
Барвінком розростатися по полю.
Так квітнуть раз - для неба і митців,
Щоб потім осипатися з полотен.
Я долі сотню раз прошепотів,
Щоб ми з тобою знов зустрілись. Потім.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259121
дата надходження 12.05.2011
дата закладки 15.05.2011
Мне нисколько не хочется быть тебе близким другом,
Просто мы оказались в одном и том же вагоне.
Если поезд не будет ездить повторным кругом
То поверь, я сойду, не глядя на первом перроне.
Мы с тобою ездим все время так, год за годом
Мне, ты знаешь, не в радость бесцельно двигаться.
Ежели не спать на земле мне под звездным сводом,
Все же надо куда-то стать, чтоб под что-то кинуться.
Мне бы глаз не видеть твоих, и не слышать голоса.
Ты прости, но всё же давай разъясним по-честному:
Мне не нужен кто-то, чтоб высветлить черные полосы,
А тебе бы в помощь надо к кому безгрешному.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256131
дата надходження 26.04.2011
дата закладки 26.04.2011
(Моїм раннім віршам, які я колись намагалась чи спробую виправити)
Я зраджу вас -
хлипкі,
незрілі,
ранні -
мої рядки.
Я - перфекціоніст.
Не знищу. Але боляче пораню,
тим, що напишу краще.
Маю хист.
Я зраджу, вас тримаючи у сховку,
куди ніхто не зазирне повік.
Ви будете неначе недомовки
про біль,
про розпач
й сльози з-під повік.
Я зраджу вас, стидаючись структури,
занадто точних рим,
банальних фраз.
Забувши почуття - піддам тортурам,
зламаю форму
і додам прикрас.
Я зраджу вас.
На слові.
І на ділі.
Але
залишусь вірною собі.
Бо ще тоді, як ви були незрілі -
я вже перемагала в боротьбі!
22.10.2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237299
дата надходження 27.01.2011
дата закладки 06.04.2011
Життя в полоні. І що зосталось? – Щоденні втечі.
Самій від себе, від зобов'язань і метушні.
Відкриєш очі, розправиш крила… А то вже вечір.
За днями дні.
І буде завтра. І нове сонце над древнім містом
Своїм промінням прошиє душу мою наскрізь.
Вже не сховатись, бо ціль віднайдуть просвіти вістря
І зрушать вісь.
Між до і після, між була й буду, лише сьогодні.
Я помилялась, коли між ними звела стіну.
Спасибі, Боже, що так неждано напередодні
Збудив зі сну.
Життя на волі. А що позаду? – Щоденні втечі.
Тікали люди. Тікало сонце. Тікали дні.
Закрию очі, життя відбулось і жодних зречень
Від Я в мені.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252019
дата надходження 06.04.2011
дата закладки 06.04.2011
Я ховався від тебе, ховав і себе виховував.
Переходи підземні земні приховають злочини.
Ланцюги я для себе давно, як коваль, виковував,
Це дощі і тумани, напевно, мене зурочили.
Переведення коштів. Баланс почуттів поповнено.
Комерційна основа, а решта - лише формальності.
Надсилаємо пошту і чисті конверти ловимо -
Телеграми-прощання зникаючої реальності.
Ніч зриває балкони і в небо повільно падає,
Перехожі дбайливо шліфують міста і вулиці.
Ця планета під нами давно обростає вадами,
Все збувалось раніше, а завтра чомусь не збудеться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251778
дата надходження 05.04.2011
дата закладки 06.04.2011
Здригається реактор Фукусіми,
розколюється навпіл порожнеча.
Моя любов, як втеча з Шоушенка -
омріяна і дуже небезпечна.
Від Наторі зосталися руїни,
а нам уже везуть китайську гречку.
Моя любов, як постріли "Аврори" -
омріяна і дуже небезпечна.
Повстанці прагнуть крові Муаммара,
на біржі знов про нафту суперечки.
Моя любов розквітла так невчасно -
омріяна і дуже небезпечна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249541
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 03.04.2011
Твій Вавилон - занедбані провулки,
Німий бурштин розбитих вітражів.
Розгублено ховаєшся у звуки,
Мінливий спокій західних вітрів.
До тебе теж хтось молиться, я знаю!
Я сам тобі молюся доки ти
Схилившись на коліна простягаєш
Мені свої неписані листи.
Долонями розмішуючи попіл,
Очищений, чекаю на тепло.
Я вигадав тебе і втратив спокій,
Якого в мене зовсім не було.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249489
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 29.03.2011
Ти, напевне, не любиш дощ,
Живі квіти також, гадаю.
Ти не пишеш листи, ну що ж:
Їх давно ніхто не читає.
Ти розкрила всі вікна знов,
Бо тебе самота вбиває,
І для тебе вода – це кров,
Як повітря смаку немає.
I will kill you tomorrow slow,
Ти мовчиш, а за склом світає.
Ти палаєш вогнем, немов,
will I kill you? Себе питаєш.
Переклала на сотню мов,
Наболілу жахливу фразу.
А іще ти уб’єш любов,
І майбутнє уб’єш одразу.
А для тебе життя – це гра,
Ти не хочеш її програти,
Ти на стінці включила бра, -
Тобі темрява, наче грати.
Твою тишу порушив грім,
Ти не можеш мовчати вічно,
Перед дзеркалом зняла грим,
Що ховає бліде обличчя.
Пройде день – ти на сцені знов.
Глядачі. Інтерв’ю для преси.
I will kill you tomorrow slow-
Влучна назва нової п’єси.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250135
дата надходження 28.03.2011
дата закладки 29.03.2011
Це стосовно причин - їх давно вже ніхто не питає,
Це застиглих дощів непрокрапана ніжна глазур.
І у місяць хрущів я так звично тебе прогортаю,
Як знайомий альбом незавершених карикатур.
Павутинних стихій я розплутаю вузол квапливо
І собі заберу крихту вічності у пірамід.
Ця буденність для нас перетвориться завтра на диво,
Післязавтра від дива навряд чи залишиться слід.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241219
дата надходження 15.02.2011
дата закладки 23.03.2011
Я себе дарував перехожим великого міста,
Розчинявся у них, розганяв надранкові вогні.
Я наповнював їх почуттями найвищого змісту,
Із гарячим тремтінням повільно розтанув в вині.
Серед ритмів доріг заворожено дихав дахами,
Величезних мостів рахував неземні маяки.
Так нестримно хотів доторкнутись до міста руками,-
Обпікали долоні його електричні зірки.
Сірий килим-асфальт тихо-тихо лягає під ноги,
Ніжно-лагідний дощ за моїми лишає сліди.
Він покаже мені ще не бачені досі дороги,
І в обійми візьме міліонами крапель води.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241397
дата надходження 16.02.2011
дата закладки 23.03.2011
В кімнаті двоє – я і самота,
У нас НЕромантична НЕвечеря.
На жаль, я тільки засіб, не мета,
Для мене ти – неподоланна скеля.
Ми випиваєм тишу, не вино,
І дивимось НЕ в очі НЕпомітно.
Тобі набридла НЕлюбов давно,
Ти любиш все, що НЕодноманітно.
Свічки згоріли, знову пустота,
Ми поряд, хоч, обоє вічно проти,
НЕ той мотив, мелодія НЕ та,
Ти – інструмент, а я – фальшиві ноти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243316
дата надходження 25.02.2011
дата закладки 23.03.2011
Вітром осіннім, зимовими змовами,
Чаєм холодним, в руках обпечених,
Ти не читаєш книжки з передмовами,
Всі у житті наперед приречені.
Хмари всі, ніби налилися оловом,
Вічне блукання по небу вдосвіта.
Зорі покинуті падали золотом,
Серед гілок на деревах, розсипом.
Ти доторкнися до неба долонями,
Світло розчинить тебе без залишку.
Гучно заб'ється життя попід скронями,
Наче у сні, який снився змалечку.
Сльози твої об'єднаються з хмарами,
Будеш шукати, чи просто змиришся?
Всі на Землі були створені парами,
Але тобі щось у це не віриться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244269
дата надходження 01.03.2011
дата закладки 21.03.2011
Не люблю бути надією,
Себе дарувати людям.
Або забутою мрією,
Що тихо вмирає в грудях.
Не хочу шукати істину,
Вона не дарує щастя.
А люди не будуть вічними.
Всі карти одної масті.
Я вмію робити боляче,
І сам відчувати вмію.
Люблю, коли серце колеться,
Не дуже – коли німіє.
Всередині світ хитається,
Не дивно, що я змінився.
І знов чекати лишається.
Чекаю. А час спинився.
Для всіх я чомусь невидимий,
Прозорий, пустий, аморфний.
Я люблячий, вірний, відданий,
Я поряд, живий. Я гордий.
Я хочу в вікно дивитися,
І бачити світ навколо.
Не бігти вперед, спинитися,
І вийти за межі кола.
Так важко теплом зігрітися,
Якщо твої руки-холод.
Для мене ніхто не зміниться.
Для когось я тільки спогад.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245918
дата надходження 09.03.2011
дата закладки 21.03.2011
А я ніби дощ - не чекатиму ваших запрошень -
Зриватиму вікна і опіки теплих долонь.
І десь на перетинах наших душевних спустошень
Я битимусь думкою в ніжність фарфорових скронь.
А я розставлятиму крапки і рватиму голос,
Напівнеживі ми наосліп шукаємо шлях.
Скидайте хрести - ми ж ногами витоптуєм коло!
Нам скажуть: "Прости", забиваючи в спогади цвях.
І вітер без нас прогортає ескізи сезонів,
А ми бережем ламіновані душі і сни.
- Дивіться, дивіться - це ж нас зустрічають з перонів!
- Це нас проводжають. Це нас проводжаємо ми.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246534
дата надходження 12.03.2011
дата закладки 21.03.2011
Перевернути світ здавалося замало,
Невпевнена хода порушить спокій площ.
Благати небеса, щоб осінь зачекала,
Ковтаючи тепло, молитися на дощ.
Розгублено нести в руках шматочки літа,
хтось поглядом тебе поранить, наче склом
І тінь наздожене, як темрява розлита
Й поглине, наче ніч, невидимим шатром.
Фальшиві полюси заплутають магніти,
стрічками сивих хмар затягується світ.
Чому цей листопад не хоче розуміти? -
Не гоїться в душі передзимовий слід.
Не стримати чорнил, що у папір словами
Вриваються, немов у квітень первоцвіт.
Це будемо не ми, це буде поза днями,
Це наш холодний жар. Це наш гарячий лід...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246895
дата надходження 13.03.2011
дата закладки 21.03.2011
Не ангел, не твій, не хранитель -
Заперечую очевидне.
Ночі вогнищами розмиті,
Ночі - полум"я пероксидне.
Метафізика перетворень.
Перетворення метафізик.
І дощі розливають повінь,
Тільки пити уже запізно.
Пересохли серця і долі,
Нас чекають, а ми - усюди.
Жити в клітці - це як на волі,
Тільки трохи стискає груди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248526
дата надходження 21.03.2011
дата закладки 21.03.2011
Моя кров з молоком,
А твоє молоко із кров"ю.
Ти сьогодні без яблук-
Хоч раз поспимо в раю.
Ніч над нами шатром
Обіймає вітрами повню
І п"янить наче ром,
А здавалося - я п"яню.
Я чекатиму там,
Де світанок цілує небо.
Трохи довше ніж вічність
Я долю шукав свою.
Підсвідомості СПАМ
Наближає мене до тебе.
Я вирішую сам, -
Час тікає, а я стою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248090
дата надходження 19.03.2011
дата закладки 21.03.2011
Руки в кишені - така от містифікація, -
Перебираєш свої талісмани-ідоли,
Наче чиясь передвиборча агітація,
Наче лихої зими надвечірня віхола.
Вечір хапає шматки перехресть обіймами,
Знов поза зоною, - цифри напам"ять завчені.
Ми надто близько, ми майже зрослись мобільними,
Тільки адреси емоцій навіки втрачені.
Люди-мішені - завершена промо-акція
Люди-не-люди, а хто ж ми тепер, скажи мені?
Наче блискуче спрацьована провокація -
Ми забуваємо те, що ховалось в імені.
Сніг нагадає, що зиму іще не пройдено,
Він не чекає, а просто ховає спогади.
Що буде завтра і що ми з собою зробимо -
Все по сценарію, - будемо грати в хованки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247879
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 21.03.2011
Ти в'язень пустих провулків,
Крокуєш у ритмі з вітром
У тиші знайомих звуків,
В густих лабіринтах світла.
Втрачаючи присмак волі
Ти будеш помітно іншим.
Ти зміниш небес паролі
І станеш на мить Всевишнім.
У виріях падолистів
Пожовклих осінніх чарів
Ти станеш відлунням міста
У відблисках тротуарів.
Тебе не лякають грози
І вітру холодний подих.
Ти в сонце вплітаєш лози,
Ти більше ніж просто поряд.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245248
дата надходження 06.03.2011
дата закладки 16.03.2011
Тебе не чаруватиме весна,
Якщо вона в душі замінить зиму.
Твій світ з напіврозбитого вікна,
Вуста із ароматом апельсинів.
Тобі не зупинити відчуттів
І серед снів, розірваних світанком,
Посеред снів, де я тебе зустрів,
Де палко ніч цілується із ранком.
Де крадькома народжується дощ
І вітражі розписаного неба.
Бруківкою середньовічних площ
Я відрахую подихи до тебе.
Зустрінь мене, як осінь - без прикрас.
Зустрінь мене, як небо - безкінечно.
Зустрінь мене! Зустрінь останній раз,
Щоб знову відпустити безсердечно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245311
дата надходження 06.03.2011
дата закладки 16.03.2011
Випий зі мною кави. Стань на хвилину ближче.
На самоті, ночами, небо здається нижчим.
Пострілом в серце вітер вилікує сьогодні.
Зорі згасають тихо, падаючи в безодню.
Місто пропахло струмом. Тіні снують і звуки.
Місто засліпить шумом і поведе за руки.
Морок впаде з балконів. Темрява з вікон ллється.
Вечір, з брудних перонів, нас проводжав, здається.
Час обирав мішені. Ми забагато знали.
Світло сховай в кишені. Світло загасне з нами.
Нас не чекали, - змова. Ми помилились часом.
Ми воскресали знову, тільки уже не разом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246124
дата надходження 10.03.2011
дата закладки 16.03.2011
Любить не любя – и сфальшивить легко…
К придуманной песне – такую же грусть,
без тени дурмана любовных оков,
без клятвенных фраз и наигранных чувств.
Сфальшивить легко?.. Кто сказать так посмел?..
Тот комик иль трагик – великий актёр.
Любить не любя – только сильных удел.
Терпеть и прощать никому не в укор.
Терпеть и прощать, но не в этом же фальшь.
«Сфальшивить легко» – лишь легко говорить.
Нельзя спрятать цвет за оттенком «меланж»,
не сможет блистать в нищете сибарит.
«Любить не любя» - через всё пронести.
С лихвою судьбе оплатив этот транш…
При «вскрытии» жизни в финале пути,
как знать, вдруг честнейшей окажется… фальшь…
25.02.2011г. г. Киев
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243524
дата надходження 26.02.2011
дата закладки 26.02.2011
Знов життя за життям і вже вкотре по колу, по колу,
Під уламками злив у пустелях розтрачених днів
Де ледь чутно захмарена ніч розплете колискову
Де знов тиша так гучно проллється на опіки снів.
Сіре місячне сяйво та відблиски ночі у вікнах
І дощі, неодмінно, розсипляться морем навкруг
І по місячній стежці можливо дістатись до світла
Тільки б вітер холодний на декілька подихів вщух.
Тільки б серце мовчало, щоб зорі теплом не лякати
Щоби пальцям по склу малювати або по душі
І в обіймах туману на рідній землі постояти
Щоби знову померти. А потім писати вірші...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243555
дата надходження 26.02.2011
дата закладки 26.02.2011
Из моих полустиший
тебя ни изгнать, ни выжить.
Капиллярами - кровь;
а по строчкам - твои флюиды.
Не пытайся мне лгать -
в каждой рифме глаза увижу.
И уже все равно,
кто ты: ангел иль дух друида...
И уже все равно:
ты спасешь или сбросишь в бездну.
Чем длиннее мой стих,
тем душа твоя к раю ближе.
Я привыкла не знать
о маршрутах твоих поездок.
Из моей полужизни
тебя ни изгнать, ни выжить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232369
дата надходження 01.01.2011
дата закладки 22.02.2011
Фиолетовый снег
не умеет курить и врать.
На ладонях его
нет царапин от женских истерик.
Лицемерный поэт для лиловых сугробов -
враг.
От общения с ним
фиолет вдруг становится серым.
Фиолетовый снег
знает сказку о той горе,
на вершине которой зимою цветут
мандарины.
Ты не бойся сжигать
полусны на большом костре.
Все укроют снега
фиолетово-синей лавиной...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232368
дата надходження 01.01.2011
дата закладки 22.02.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.02.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.02.2011
Дош у сніг, сніг у дощ...Нескінченно відчутна тривога...
І даремність проблеми, і смертність сухих тротуарів...
Полум"яним згорає беззахисний ранок за рогом,
І незграбно зітхає промоклий асфальт від ударів...
Сніг у дощ...Знову сніг..У блуканнях думок вечорових
Перегорнеш сторінку десь там, на узбіччі одчаю...
Вже набридли давно монотонні непізнані лови.
Тіло хоче у душ, а душа вимагає чаю.
Перевернута сніжність..Думки...Ніжний острах утрати..
І юрбою кишить мабуть вщент переповнене місто...
Тут сьогодні так звично...І трішечки хочеться спати...
Ну а завтра - як завжди...Будильник..Без снігу..Без змісту...
Світанкова імла..У чеканні розтопиться острах..
Оберемки надій у глибини алей поспішають..
Обпікає долоні сплетіння із променів гострих...
Дуже зимно..Зимово...Будь ласка, налий мені чаю..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232942
дата надходження 04.01.2011
дата закладки 26.01.2011
Доконаний факт: наді мною цей світ не заплаче,
як не плакав принц Чарльз над могилою леді Діани.
Нащадкам своїм я залишу не яхти і дачі,
а сувій із віршами, захований десь в Індіані.
Вмовляти мене - справа марна і дуже невдячна.
Я захочу піти - легіон твій мене не зупинить.
Доконаний факт: наді мною цей світ не заплаче,
як не плаче убивця, стріляючи жертві у спину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233072
дата надходження 05.01.2011
дата закладки 11.01.2011
ти не казав, що не буває в світі
того, що я вигадувала вголос,
усі ті ночі невблаганно літні
не повторити біля моря знову,
не відкривати світло поміж штори,
ховатись в глибині від струму в спині,
і розбирати внутрішні затори,
такі незвичні і такі ще дивні...
читаю слів, здається, забагато,
що наче поруч, і десь там між точок
для мене свою зоряність не втратив,
і не спинив поміж порогів ночі...
ти не казав...чи я не чула знову,
лише ішла з закритими очима
до твого серця, як би йшла додому...
не повторити, кажеш... бог із ними...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233534
дата надходження 08.01.2011
дата закладки 08.01.2011
Поверь мне, я умею уходить...
Не раз уж за спиною оставляла
Того, кого не смела я любить,
Кого любить я не имела права...
А боль,-не страшно, это чепуха!
Поэту боли не к лицу бояться!
И будет плакать каждая строка
В стихе, которым буду я прощаться...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233543
дата надходження 08.01.2011
дата закладки 08.01.2011
Не плутайте любов з коханням,
Його ж бо сила руйнівна.
Не плутай тишу із мовчанням,
У тиші вічність промовля.
Не переплутай ненароком
Безсмертя з вічністю життя.
Не називайте долю роком,
А безкінечність - небуттям.
Наказ не плутайте з проханням,
Багацтво - з кількістю грошей.
Життя не плутай з існуванням,
Ціну - із цінністю речей.
Не плутай цноту і невинність,
Емоцію та почуття.
Не плутай часу швидкоплинність
З невідворотністю кінця.
Не думай, наче справжня мужність
В жорстокості почин бере.
Не плутай інтелект та мудрість,
Бо не в знаннях вона живе.
Не плутай істину й догмати,
В примарну святість їх не вір,
Бо пристрасть хтивістю вважати -
Природі йти наперекір.
Не плутайте палкі зізнання
З німою величчю чуття.
Трагічний пафос - зі стражданням,
А плач душі з гірким виттям.
Не плутайте із горем тугу,
Не нарікай хрестом мету.
Та острахом слабкого духу
Не називайте доброту.
Бажання не приймай за мрії,
Інакшість вадою не зви.
Не сплутай віру і надії,
А совіть за суддю візьми.
Не плутай Генія з шаленством,
А музику з набором нот.
Не плутай щастя і блаженство
З відсутністю усіх турбот...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233619
дата надходження 08.01.2011
дата закладки 08.01.2011
Сто двадцать ударов в минуту,
И ветер гоняет сквозь щели.
Не рвутся проклятые путы,
За окнами воют метели.
Забиты трухлявые рамы,
Они повидали не мало.
Такие дешёвые драмы.
Дешёвое время настало.
Сто двадцать ударов по венам,
И слёзы застыли как льдинка.
Потухнет очаг без поленьев.
Совсем не смешная картинка.
А ветер, прорваться пытаясь,
Бушует, камин задувая,
Стою на коленях, не каюсь
Я просто упала…бывает….
(Киев, 2011)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233263
дата надходження 06.01.2011
дата закладки 06.01.2011
Теорема доведена пристрасно,
зірвані відстані
І можливо на те, щоб змінитись
не вистачить сил
У півтемряві днів моїх щастя холодне
не вистоїть
Спалахне наостанок лахміттям
розірваних крил...
Береги постраждали від повені
Правду приховано
Нетривкі поцілунки змінила вагань
Глибина
Ти в мені ненадовго, прокляттям
У серце закованим
Я з тобою назавжди приречена
Бути одна
Я з тобою люблю! В лабіринті
Чуттів необтесаних
Усміхатись, кохати, кохатись,
Читати листи....
Я з тобою напевно приречена
Бути принцесою
ти в мені ненадовго.. приходиш,
щоб знову піти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232483
дата надходження 02.01.2011
дата закладки 04.01.2011
Він поряд...І серце стихло..
І, мабуть, не треба більше,
Емоції вмить застигли...
"Прощайтесь" -, шепоче тиша.
Так ніжно тримає руку,
І погляд його містичний...
Між вами вино..Ні звуку...
Між вами війна...Незвично..
Мовчанням розплавить мрії,
Замінить печаль на жарти...
Ледь-ледь поцілує в вії...
Між вами війна - Не варто..
Хтось скаже : "Немає сенсу
(І сльози тут недоречні),
Пускати його до серця...."
Між вами стіна...Нарешті..
Ти більше не віриш в диво,
І біль у сльозах гарячий...
Між вами війна? - Можливо.
Між вами любов? - Наврядчи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232722
дата надходження 03.01.2011
дата закладки 04.01.2011
я думала в тобі сила. здавався мені атлантом,
а ти при найменшій "trouble" спішив умивати руки.
ховався до себе в мушлю, і плакався мамі з татом,
що я забагато знаю і в мене емоцій - нулик,
що я не люблю мохіто і ходжу по хаті гола,
вмикаю на повну "Nigthwish", коли всі лягають спати,
що я не гламурна cучка, як ваша сусідка Оля,
і не продаюсь за "брюлік", хай в ньому і сто каратів.
коротше, я чудо в пір'ї, найбільша твоя помилка.
та, знаєш, мені байдуже, кого я і чим дратую.
зроблю собі чорну каву і з'їм шоколадку "Milka".
молись перед смертю, друже. я, може, тебе врятую...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231234
дата надходження 26.12.2010
дата закладки 26.12.2010
Я вмію ніжною лишатись… Знаю.
Зоставивши на спогад тільки почерк.
В порожній чашці запах з липи чаю
І губ моїх, які ти знову хочеш.
Я вмію ніжною лишатись навіть
На друзки перебивши порцеляну.
Ти ж точно знаєш - очі не лукавлять,
Якщо з-під вій на тебе тихо гляну.
Візьму тебе у долі на поруки.
Я вмію зовсім ніжно (без поразки),
Впиваючись у душу, плечі, руки...
Лишатись ще ніжнішою за ласку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216377
дата надходження 16.10.2010
дата закладки 22.12.2010
До щастя нам з́авжди чогось би іще.
Ну от би ще це - і було б все чудово!
Лиш час непомітно в нікуди втече
Все ж так, по-англійськи: з порогу ні слова.
А в старості мудрій (так вже повелось)
Те слово «було» нам з усіх найсолодше.
Було ж воно, щастя! Ну, ось воно! Ось!
А молодість вперта не бачить, не хоче.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219111
дата надходження 30.10.2010
дата закладки 22.12.2010
Бо що ми мали? Вірші й трохи болю,
У слухавці збентежене «Алло»…
Той захід сонця…. і волошки в полі.
Замало, як на двох, таки було.
Пропахлі нікотином нові речі.
Присісти на дорогу…. Душ… Листи.
Коротка зустріч, чи точніше, втеча.
І тільки наодинці знов на «ти».
Лиш порізно стаємо раптом інші...
Як далі жити? Як нам далі бути?
Так мало, щоб наважитись на більше,
І так багато, щоб отак забути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229412
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 17.12.2010
Ти знати не хочеш, чому знов народжую вірші,
чому сохнуть квіти, гаптовані шовком багряним.
А я ладна вмерти, аби лиш ти міг жити вічно
і бути для неї, для іншої, милим, коханим.
Ти ставиш під сумнів логічність незвичних метафор,
укотре глузуєш із прагнення бути собою.
А я б, не вагаючись, йшла за тобою етапом,
ламала би списи у герці із долею злою.
Ти зовсім не мусиш надвоє себе розривати,
і крихточки ніжності сипати в ліжку моєму.
Допоки ти є, я могутніша від Клеопатри.
І байдуже, що не побачу ніколи Едему.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229433
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 17.12.2010
мені потрібно
до тебе
доторкатись
щоб відчувати
тепло і те
що я насправді
існую
в мене була
тисяча думок
і розмов про нас
яких насправді
не було
я затримував подих
на декілька
тисяч секунд і
ти приходила до мене
з підступністю
вчорашні випадкові
діалоги звучали
занадто брехливо
і я закохувався
ще раз у твоє волосся
мені потрібно
до тебе
доторкатись
і знати, що
ти мені не байдужа
щоб далі бути самотнім
і ти пройшла повз мене...
ні погляду
ні доторку
ні слова
тільки думки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226576
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 05.12.2010
Ваша Високосте, я в осінь не заплачу!
До мене тихо в гості прийде дощ.
Я більше ні сльозинки не потрачу,
Бо маю дощ і все йому прощу!
Уже без нічого. Без весен і без мрії,
Без чаду й диму згаслого кохання…
Так вірю сонцю.., аж до безнадії
Що хтось не скаже більш слова прощання.
Ловлю зірки…проклясти б їх навічно!
Збулось бажання…Ти не повернувсь…
Бо я пустила. Знала б я навіщо
Своїм коханням на зірки клянувсь?!
Казав, що лишиш мені небо…
Зірки – собі. А море – то на двох.
Ми були разом! – Більшого не треба.
І ні до чого мій переполох.
23:03 23.11.10
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226569
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 05.12.2010
Если дома висит картина,
А на улице мелкий дождик,
Если ты волосатый детина,
То не значит что ты художник...
Если любишь букашек мучить,
Если к мухе с газетой тянет,
Что-то ищешь в навозной куче,
То не значит что ты ботаник...
Если любишь царапать спину,
Если похоть в глазах искрится,
Если любишь ты сильно, сильно,
То не значит что ты тигрица...
Если дома стоят иконы,
С грязных стен теплый взгляд бросая,
Если честь ты блюла исконно,
То не значит что ты святая...
Но уж если не зная меры,
Сам устал от своих же придумок,
Если в пекло ломишся первый
Сто процентов что ты придурок...
© Паша Броский
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224583
дата надходження 26.11.2010
дата закладки 29.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.11.2010
Перехворіє він, перехворіє
цей кволий світ, наміряний на мрію,
зневірений, зневажений богами,
немов зім′Ята спроба оригамі.
Перехворіє він, перехворіє
і вирине із того чорторию,
куди ми всі – хоч в чомусь солідарні –
знесли його, мов душу у лихварню.
Перехворіє він, перехворіє,
у нім іще живі поводирі є –
не всі розіпнуті чи підняті на списи –
здоровим глуздом людству збереглися.
Перехворіє він, перехворіє.
Завжди нам залишається надія
і та мала гірчинка на долоні,
що вище найпишніших церемоній.
Перехворіє він, перехворіє,
переросте юнацьку аритмію,
любов надбає чисту й полум′яну –
не як процес, а як стабільність стану.
Перехворіє він, перехворіє
багатовладдям і багатовір′ям
війною, бідністю, жорстокосердям,
жадОбою життя і страхом смерті.
Перехворіє…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225193
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 29.11.2010
Хтось напише листи -
їх читатимуть, плачучи нишком.
Хтось блукає у снах
чи живе просто так, навмання.
Хтось байдуже гортає любов,
як вже читану книжку,
а, напевно, є хтось,
що співає про неї в піснях.
Окрім щедрих людей,
що запалюють щастя, мов свічі,
не забравши собі
ані крихти від цього тепла,
є багато і тих,
що, напевно, не раз і не двічі
свою совість топив
у безодні підступного зла.
В цьому вирі життя,
в лабіринтах премудрої долі,
заблукали удвох.
Задзеркаллям приховано суть.
Їм, нарешті, любов
прошепоче жадані паролі
і святі почуття
цвітом ніжним весни проростуть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224511
дата надходження 25.11.2010
дата закладки 26.11.2010
Твої рядки вертали почуття,
Твої думки губились на полиці.
Все, що минуло – то було життя.
Таке глибоке, наче дно криниці…
30.10.10р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219113
дата надходження 30.10.2010
дата закладки 21.11.2010