Усім метафорам червоне світло …
Бентежить душу запах хризантем.
Ти чуєш, Осінь??! Відтепер ми квити –
Не має вітер вже ліричних тем …
Все випадково. Що іще шукаю?
Бо з жовтнем я знайома вже. Мерсі.
Колись мене ще відвезе до раю
Із п’яним водієм нічне таксі …
Тепер сповна мені, мабуть, тріумфу
Лише в відвертості гітарних струн.
Вже зупиняйся, Осінь !! Досить бунту …
Це твій останній, безперечно дюйм.
«Постскриптум» у десяткові листівок
Автограф Осені і кілька фраз …
… У пам’яті вінілових платівок
До божевілля НЕ осінній джаз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215376
дата надходження 10.10.2010
дата закладки 20.10.2010
Скукожившись, плачет смазливое утро, -
Меня ненавидят, ругают… За что?
За то, что я грязь обнажаю как будто?
Так Это вот всё, не моё! Не моё!
Все сами нагадят, а после «дорожкой»
Пытаются УТРО убить как-нибудь,
А я ведь живое, ударом ладошкой
Меня очень просто за пояс заткнуть!
Обидеть не сложно, меня уж подавно!
Но как утро сгинет из ваших часов?
Хотя посмотреть бы на это забавно!
Но я потерплю ещё пару годов.
И если тогда обижать не наскучит,
То просто уйду, и погибнет ваш мир!
Заслужено каждый, что нужно получит
Я – утро! Вставайте, сжигайте свой жир!
20:57
20.10.10
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217241
дата надходження 20.10.2010
дата закладки 20.10.2010