Zak Ysmila: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.03.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.03.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.03.2014


Валя Савелюк

СЕРЦЕ ЗБОЖЕВОЛЕНЕ

Дійшла  уже  до  краю,  до  одчаю:
За  все  тебе  люблю,  за  все  прощаю.
Я  так  тобою  ницо  дорожу  –
Прощаю  все:  і  зраду,  і  олжу…

О,  мудросте,  порадь  мені  пораду.
Навчи,  як  не  прощать  олжу  і  зраду.
Отямся,  серце  збожеволене  моє!
А  серце  каже:  --  І  на  сонці  плями  є…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285276
дата надходження 09.10.2011
дата закладки 09.10.2011


Юлія Радченко

"Ти був би моїм коханцем, якби блідоокі зими…"

Ти  був  би  моїм  коханцем,  якби  блідоокі  зими
Зустрілися  б  випадково,  щоб  вчасно  нас  народити…
Ти  став  би  мені  потрібен,  якби  ми  були  чужими,
Та  в  нас  уже  все  до  болю  буденно  й  несамовито…

Холодні  скляні  обійми….  Якби  я  тебе  не  знала,
Можливо,  спливла  б  водою  у  збудженні  весняному…
Та  нам  крижаних  сезонів  й  розлучень  крихких  замало…
У  нас  уже  кожна  прірва  до  болю  давно  знайома…

Були  б  мої  руки  ніжні  –  зрослися  б  давно  з  твоїми,
Із  болем  твоїх  суглобів  з’єднався  б  і  відчай  втоми…
…Лишались  би  ще  надія,  якби  ми  були  чужими,
Що  стигла  цнотлива  осінь  нас  якось  та  познайомить…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285291
дата надходження 09.10.2011
дата закладки 09.10.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2011


tetyana-radko

Солодкий гріх

Солодкий  гріх.
Вікна  закриті,  зашторені  штори
Вуха  заклало  від  тиші
Нас  тільки  двоє  в  цьому  просторі
Наче  налякані  миші.
Вимкнуто  все,  світять  лиш  свічі
Боязко,  трепетно  –  ніжно
Два  в  одному,  вічі  у  вічі
Пристрасно,  солодко,  грішно  …

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243855
дата надходження 27.02.2011
дата закладки 04.10.2011


Дощ

Білі коні

Знову  мчаться  білі  коні
Через  ті  далекі  сни,
Коли  мамині  долоні
Ніжно  гладили:  "Засни"...
Разом  з  піснею  матусі
Безтурботно  засинав.
Білі  коні  паслись  в  лузі  -
Доганяв  -  не  наздогнав!
Буйногривого  такого  -
Шия  лебедем  -  коня,
Що  манив  мене  малого,
Бачу  я  тепер  щодня!
І  покликали  далекі,
Серцем  вигріті  літа.
Білі  коні  та  лелеки  -
Долі  згадка  золота.
Разом  з  ними  помандрую
В  мріях  виплекану  путь.
Теплий  спогад  завирує...
Те  довіку  не  забуть!
Літ  промчала  кавалькада,
Спогад  той  подаленів,  
Як  ота  солодка  знада  
Ворожбиних  диво-снів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284037
дата надходження 03.10.2011
дата закладки 03.10.2011


Дівчина_з_Іншого _життя

Ведь он тоже не может забыть

ты  представь,  что  он  тоже  помнит
ваши  встречи  и  теплые  дни
Вспоминает,  когда  проходит
По  аллеям,  где  вместе  шли

Вспоминает  былые  встречи
и  мерцанья  томной  луны
Когда  тихо,  украдкой  вечер
Воровал  вас  двоих  у  судьбы

У  него  вдруг  на  сердце  камень
к  горлу  ком  поступает  стиха
Он  и  помнит  все,  и  знает
Что  весну  сменила  зима

И  на  вдох  о  тебе,  и  на  выдох
Солью  раны,  бокалы  до    дна
Научились  уже  на  ошибках
И  вину  испили  сполна

Темной  ночью  от  боли  не  спится
Попытался  он  снова  любить
Но  предательски  сердце  стучиться
Ведь  он  тоже  не  может  забыть

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281264
дата надходження 18.09.2011
дата закладки 30.09.2011


Еріка

Я до сих пор пишу стихи о том…

Я  до  сих  пор  пишу  стихи  о  том,  
Кто  навсегда  ушел  с  моей  души,
Оставив  лишь  пустой  и  тихий  дом
И  вырвав  сердце,  прокричал  «Дыши!»

Я  помню  все,  что  он  мне  говорил,
Слова  любви  шептал,  слова  разлуки,
Как  обнимал,  и  быть  его  просил
Целуя  нежно  плечи,  губы,  руки...

Я  до  сих  пор  пишу  о  тех  глазах,
В  которых  я  тонула  до  рассвета
И  о  любви,  омытой  в  моих  слезах,
И  о  душе,  которая  хотела  лета!

Я  до  сих  пор  пишу  стихи  о  том,
Кто  оказался  только  милым  сном!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198635
дата надходження 30.06.2010
дата закладки 29.09.2011


Еріка

Мне холодно в твоих глазах теперь…

Мне  холодно  в  твоих  глазах  теперь,
Любви  там  нет,  только  немая  тишина
И  в  прошлое,  закрывая  свою  дверь
Ты  мне  шепнешь,  что  больше  не  нужна.

Бездушных  губ  твоих  прикосновение
И  темных  глаз  прощальние  огни,
Как  я  хочу  прожить  еще  одно  мгновение,
Где  для  меня  будут  светить  они.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282993
дата надходження 27.09.2011
дата закладки 27.09.2011


Валя Савелюк

ВИ ЙШЛИ, ЯК БОГ

Ви  йшли,  як  Бог.
І  срібний  німб  вам  голову  вінчав.
Я  вслід  би  кинулась,
та  стала,  вко́пана,  мов  камінь.
А  моє  серце,  
як  з  колиски  дитинча,
схопилось  босе  і  потю́пало  за  вами.

Ви  йшли,  як  Бог.  
І  сірий  шлях  стелився  вам  до  ніг,
мов  хтось  розмотував  
сувій  простого  краму.
А  моє  серце  –  
чи  спинить  ніхто  не  міг?  –
збивало  пальчики,  так  тюпало  за  вами.

Та  де  йому  за  вашою  ходою?
Ви  наче  Істина!куди  там  вас  догнати.
Впаде,  заблудиться  і  вічно  сиротою
у  чужі  вікна  бу́де  заглядати.

Ви  йшли,  як  Бог.
І  срібний  німб  вам  голову  вінчав.
Я  вслід  би  кинулась,
та  стала,  вкопана,  мов  камінь.
А  моє  серце  –  
нерозумне  дитинча,
схопилось  босе  і  потюпало  за  вами.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282794
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Metrolog

Нас не буває…

Ти  знаєш,
                 Я  все  досі  пам"ятаю,
Не  божевільний,  
                 І  у  снах  вже  не    літаю,
Не  забуваю
                 Полюбив  уже  страждати,
Нові  пісні,  
                 І  під  гітару  їх  співати...

Усе  як  завжди,  
                 Прийду  додому,  ляжу  спати,
                 Напишу  дівчині,  яку  б  міг  покохати,
Уб"ю  безсоння,  
                 Звуком  рок-н-ролу,
І  можеш  снитись  скільки  хочеш...
                 Знову  й  знову...

   Нас  не  буває
                 Пам"ятаю  лиш  моменти,
Гарячі  очі,  не  давали  мені  вмерти,
Холодні  руки,
                 Я  любив  тебе  кохати,
Нас  не  буває,  
                             Все,  лягаю  спати!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282149
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Мазур Наталя

*Поцілунок дощу

Відео  ролик  на  цей  вірш  можна  подивитися  тут:
http://www.youtube.com/watch?v=bucQ7Atk82o&feature=youtu.be
Автор  :  Таира

Дощ  цілував  у  сквері  всі  дерева
Та  ще  й  до  мене  ліз  під  парасолю.
Нахабно  чмокнув  у  загривок  лева,
Котрий  фонтани  прикрашав  собою.

Я  від  дощу  сховалася  в  кімнаті.
Він  гримав  гучно  у  вікно  і  двері.
На  ранок  хмари  розійшлись  кудлаті,
Калюжі  заблищали  в  мокрім  сквері.

Хоч  вітер  бавиться  з  листочками  для  втіхи,
Виходжу  з  дому,  вдягнена  тепліше.
Зненацька  крапелька  зірвалася  зі  стріхи  -
Мені  свій  поцілунок  дощ  залишив.


18.09.2011р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281727
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 21.09.2011


Радченко

**ЗУСТРІЧ

-  А  знаєш  ?  -  Звичайно,  я  знаю.
   І  тиша  –  скінчились  слова.
-  А  згадуєш?  -    Я  пам'ятаю.
   Очима  всміхнулась  вона.

-  Куди  наші  дні  відлетіли?
-  Й  сама  я  питаю,  куди?
-  А  згадуєш,  як  ми  любили
   Дивитись  на  спокій  води?

-  Ми  порівну  мрії  ділили,
   Хотілося  разом  нам  буть.
-  Чомусь  не  судилося,  милий,
   Розлука  шепнула:  "  Забудь".

-А  сни  наші  не  забували
 "Прощай"  і  "прости"  ні  на  мить.
-У  снах  ми  себе  знов  прощали,
 І  знали,  як  пам"ять  болить.

-  Прощай.  Ось  і  все.  Треба  бігти.
-  Й  мене  зачекалась  сім"я.
-  Ти  згадуєш  перші  ті  квіти?
-  Цілунок  твій  згадую  я.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213404
дата надходження 29.09.2010
дата закладки 15.09.2011


Радченко

**А ти і не знав, коханий

А  знаєш,  я  раптом  згадала,
 Як  мій  починався  біль-день,
 Коли  я  ще  зовсім  не  знала,
 Як  люди  не  люблять  людей.

 Коли  я  ще  не  розуміла
 Чом  серце  повинно  мовчать
 І  скласти  повинна  я    крила
 Й  забути,  що  вмію  літать.

 Коли  не  могла  я  дивитись
 У  очі,  що  снились  мені  -
 Я  знову  залИшила  ніжність
 В  яскраво-казковому  сні.

 Коли  мені  вслід  засміялись
 Ті  очі  холодні  й  чужі,
 А  я  несла  в  серці  лиш  радість,
 Яка  шепотіла:  «Мовчи».

 Коли  ти  пройшовши  повз  мене,
 Як  ніби  мене  й  не  було,
 Кохання  у  серці  завмерло  -
 Льодинкою  стало  воно.

 А  ти  і  не  знав,  мій  коханий,
 Як  той  починався  біль-день,
 Коли  народилось  мовчання,
 Бо  я  зрозуміла  людей.

 (із  життя  моєї  мами)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208600
дата надходження 31.08.2010
дата закладки 15.09.2011


Алексей Смирнов

Все было так неправильно

Свет  далекий  мигал  еле-еле.
Горечь  простой  истории.
Двое  спрятались  в  разных  постелях.
Крепко,  видать,  повздорили.

Он  душою  скрипел  на  диване.
Круто  обидой  скорченный.
Без  надежды  и  без  желаний.
Желчью  душа  подпорчена.

Ей  же  так  больно  среди  подушек.
Ссора  -  уже  не  главное.
Что  ни  скажешь,  а  все  будет  хуже.
Жизнь  -  штука  очень  странная.

Каждый  думал,  что  он  умнее,
Весом  обид  раздавленный.
Свет  далекий  мигал  еле-еле.
Все  было  так  неправильно...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280683
дата надходження 15.09.2011
дата закладки 15.09.2011


Юра...

Я забув як ти звала мене по імені…

Я  забув  як  ти  називала  по  імені,
Як  один  одного  чекали    день  у  день,
Як  кожний  раз  ставали  сильними,
І  так  боялися  не  стрітися  лишень…

Я  забув  як  ти  ковтала  мою  віру…
Як  перевірила  на  силу  почуття,
Як  ти  в  обіймах  розчавила  сіру
Тишу  котра  звалася  життя…

Я  забув  як  називали  всі  нас  дивними,
Як  ми  не  знали,  ще  буденних  цих  проблем,
Я  забув  як  ти  звала  мене  по  імені…
Я  забув  тебе,  але  на  серці  щем…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280502
дата надходження 14.09.2011
дата закладки 14.09.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.09.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.09.2011


Dreamkiller

До Львова

Я,  як  мінімум,  хочу  до  Львова,
А  як  максимум  -  мотоцикл.
Жити  вічно  теж  було  б  кльово,
якби  поряд  із  нею  жити.
Ми  б  каталися  по  Україні,
Та  верталися  б  в  Львів  на  каву.
Хоч  туман  скрізь,  роса  чи  іній  -
Ми  в  сідлі  і  в  нас  добре  справи.
Тут  дихаєм  морським  бризом,
Там  -  знову  пилом  дороги.
Начхати  нам  на  всі  кризи
І  на  всі  повсякденні  тривоги.
Коли  зліва  -  суцільна  смуга
Й  відчуваєш  обличчям  вітер
Як  і  швидкість,  зростає  напруга
Й  себе  бачиш  володарем  світу.
Обіймає  за  плечі  та  сама,
Кому  світ  свій  вітдати  не  проти,
Відчиняє  до  серця  браму
Її  один  ненавмисний  дотик.
Життя  тоді  кожну  секунду
Бачиш  в  фарбах  різнокольорових,
І  ніколи  не  стане  нудно
По  дорозі  на  каву  до  Львова

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259082
дата надходження 12.05.2011
дата закладки 07.09.2011


Lesyunya

Я для Вас

Я  для  Вас  лишилася  мала
Дівчинка  з  характером  паршивим,
Але  вічно  доброю  була
І  співала    співом  солов’їним.

Ви  мене  терпіли,    як  могли
І  ніколи  слова  не  казали
Все  мене  своєю  називали
Дівчинкою  з  голосом  весни.

Ви  все  розуміли,    як  було
І  мені  уроки  надавали,
Ті    уроки  Ваші  у  житті  
Мені  найболючішими  стали.

Відчинивши  двері  Ви  пішли
І  записка  на  столі  лежала:
«  На  кохання  права  я  не  мав...  
Та  я  завжди  чув,  як  ти  співала».

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279197
дата надходження 07.09.2011
дата закладки 07.09.2011


Валя Савелюк

ТРЬОХСПАЛЬНЕ ЛІЖКО

Море  –  синє  й  зелене,  
ЛегкЕ  і  прозоре,  як  шовк.
Гарно  тобі  без  мене?
Гарно  без  мене  удвох?

Сонце  палкЕ  й  гаряче
Карає  спраглі  піски.
Серце  проз  відстані  бачить,
Бо  за  відстань  серцю  –  роки.

А  море  –  синє  й  зелене.
І  навіть  рожеве  трішки.
Гарно  тобі  без  мене?
В  твоєму  трьохспальнім  ліжку...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279057
дата надходження 07.09.2011
дата закладки 07.09.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.09.2011


Хрустік

Осінь…

Ви  колись  слухали  історію  про  Осінь?-
Це  мила  дівчина  з  постійно  мокрими  очима...
А  за  вікном  то  не  дощі  й  не  грози  -
солоні  сльози,  що  цілий  рік  ховала  за  плечима...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279022
дата надходження 06.09.2011
дата закладки 06.09.2011


Erida

Я не буду твоей ностальгией…

Я  не  буду  твоей  ностальгией…
Нет,  послушай,  правда,  -  забудь
Я  уйду  просто  и  тихо.
Все  былое  уже  не  вернуть.

Ты  не  будешь  скучать  -  это  точно.
Мир  не  дрогнет  в  глазах  моих.
Тонну  нервов  я  вышлю  по  почте.
И  разорву  все  письма  твои.

И  бежать,  все  бежать  без  возврата
За  мечтой,  от  тебя,  от  тебя…
Это  было  бы  честною  платой  
Потерять  половину  себя.

А  спустя  века  вновь  шагая
По  забытым  дорогам  к  тебе,
По  кусочкам  себя  собирая,
Так  угодно  воровке-судьбе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259862
дата надходження 16.05.2011
дата закладки 17.08.2011


мирослава

Затримати твій запах на собі,

Затримати  твій  запах  на  собі,
Вдягти  твою  сорочку,  мов  кольчугу,
Довірити  подушці,  наче  другу,
Усе,  що  знову  не  скажу  тобі,

Зайти  на  сайт  твоїх  щоденних  справ,
Знайти  там  місце  для  мого  признання.
Зазвичай  нагороджують  коханням,
А  ти  мене  коханням  покарав.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191932
дата надходження 26.05.2010
дата закладки 16.08.2011


Тантал

Лiто

Рими  здіймали  крила.
Міри  не  знали  чари.
Літа  летіло  тіло
В  храми  величні  хмари.

Марили  липи:  "Пити".
Тихі  хилились  сливи.
Висохли  кропу  квіти.
Трави  благали:  "Зливи!"

Визріли  в  серпні  зорі,
Різали  небо  навпіл,
Гасли-кипіли  в  морі...
В  лісі  ж  плодились  мавки.

Щастя  шалене  мито        
Миттю  -  сльоза  на  вії.
Тіло  летіло  літа,
Справдились  давні  мрії!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157338
дата надходження 23.11.2009
дата закладки 16.08.2011


Ксенислава Крапка

Твоїх обіймів тонка межа…

Твоїх  обіймів  тонка  межа  –  коли  тремтіння  іще  не  видало,
Коли  ще  друг,  але  вже  не  дуже  -  і  не  вернутись,  і  не  спинитися,
І  поки  тиша  переважа,  і,  мов  незриме  густе  повидло,
Опала  ніжність  огорне  душі,  і  залишається  лиш  молитися…

Ти  поцілуй  мене  в  той  момент,  коли  самотність  іще  не  скорена,
Коли  ще  крильцями  тріпотить,  і  все  відштовхує,  і  сахається,
Якщо  кохати  –  то  тільки  вщент:  щоб  перед  небом  було  не  соромно,
Нехай  блаженство  триває  мить,  та  як  блаженно  в  цю  мить  кохається…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254104
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 16.08.2011


Григорий Подольский

Давай с тобою перейдем на Вы…

Давай  с  тобою  перейдем  на  Вы...
Хоть  до  сих  пор  уму  непостижимо,
что  друг  для  друга  мы  недостижимы
и  наяву  назвать  тебя  любимой
уже  не  доведется  мне,  увы...

Быть  может,  стоит  перейти  на  Вы,
как  перешли  на  ты  в  том  давнем  мае,
когда  туман  над  сонной  речкой  таял
и,  волосы  твои  перебирая,
вдыхал  я  запах  скошенной  травы?

Давай?..  Но  почему  опять  ловлю
твои  черты    в  чужих,  случайных  лицах?
...И  дней  однообразных  вереница
проходит,  и  строка  на  лист  ложится:
-Тебя  по-прежнему...  Простите  -ВАС...  люблю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191035
дата надходження 21.05.2010
дата закладки 15.08.2011


Рені

хочу на дах

А  я  хочу  на  дах  –  говорити  із  ніччю  про  все,
і  розкинувши  руки,  ловити  зірки  ув  обійми…
і  з  отарами  снів  –  що,  мов  хмари  лінивих  гусей,
зачіпають  шпилі,  у  надії,  що  місто  їх  прийме…

а  я  хочу  на  дах,  де  не  чується  плину  хвилин,
тільки  скрипи  вітрів  на    пюпітрі  старої  антени…
щоб  привів  мене  там,  де  буваєш  лиш  тільки  один,
залишаючи  маски  свої  сірим  привидам  із  мізансцени.

а  я  хочу  на  дах,  де  давно  не  рахуються  дні,
де  весна  крізь  склепіння  збігає  дощами  розтало…
щоб  спина  до  спини,  й  щоб  мурашки  по  спинах  одні,
поки  два  божевілля  за  руки,  до  ранку  –  змовчались…



09.03.2011  (С)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245874
дата надходження 09.03.2011
дата закладки 15.08.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.08.2011


Алексей Смирнов

В меня влюбилась поэтесса

Кому-то  это  интересно,
А  жизнь  моя  -  печаль  и  слезы.
В  меня  влюбилась  поэтесса.
А  я  -  простой  заложник  прозы.

И  на  моем  несчастном  месте
Быть  не  советовал  я  вам  бы.
Одни  стихи,  когда  мы  вместе,
А  ночью  вместо  секса  -  ямбы.

В  обед  -  обычно  амфибрахий,
Анапест  -  вместо  рюмки  водки.
Живу  я  в  постоянном  страхе
И  с  воплем,  задубевшем  в  глотке.

И  пусть  хорей    -  ее  стихия,
А  вместе  с  ним  -  и  дактиль  тоже.
Но  не  могу  всю  жизнь  стихи  я
Тащить  с  собой  и  в  дом,  и  в  ложе!

А  так  хотелось  в  жизни  прозы,
И  я  пошел  к  другой  красивой,
Что  не  шептала  мне  про  розы
И  разрешала  много  пива.

И  прозы  было  -  хоть  ты  тресни...
Да  разошлись,  лишь  день  прожив  мы.
Мне  было  с  ней  неинтересно,
Мне  не  хватало  в  жизни  рифмы.

Без  рифмы  -  в  небе  только  тучи,
Унылый  дождь  и  злюки-грозы.
Куда  прекрасней  жить  в  созвучьи,
Чем  быть  рабом  житейской  прозы.

Пусть  давит  жизнь  бесстрастным  прессом,
Да  не  страшны  ее  напасти.
Ведь  я  влюбился  в  поэтессу
И  с  ней  узнал,  что  значит  -  счастье.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264781
дата надходження 13.06.2011
дата закладки 15.08.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.08.2011


Лілія Ніколаєнко

Я піду по-англійськи…

Я  піду  по-англійськи…  Можливо,  востаннє…
Я  піду,  як  завжди,  та  по-іншому  все  ж…
Не  відкрию  душі,  не  відкрию  страждання,
І  мелодію  стишу,  що  ллється  без  меж…

Я  втечу,  наче  вітер,  із  сонного  саду,
Після  себе  залишу  невидимий  слід.
І  щемливий  мотив  засмутить  чи  розрадить,
Чи  розтане  в  пітьмі,  як  напровесні  лід.

Я  піду  тихо-тихо.  Без  сцен  і  емоцій.
Щоб  уже  не  вернутись,  хоч  пишним  був  бал.
Щоб  ніхто  і  не  знав,  на  чиєму  я  боці,
Що  на  серці  у  мене  –  тріумф  чи  обвал.

Я  залишусь  секретом  і  маску  не  скину.
Нерозгадані  сни,  не  почуті  слова...
І  хвала,  і  ганьба,  гостро  кинута  в  спину,
Не  примусить  мене  оглянусь  назад.

Я  піду  по-англійськи,  востаннє,  як  вперше,
Та  залишу  нектар  недопитих  думок.
І  не  вилиті  сльози  похід  мій  завершать,
Мука  й  радість  моя  –  непочатий  рядок…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272259
дата надходження 27.07.2011
дата закладки 12.08.2011


Лілія Ніколаєнко

Ти - вигадка моя…

До  тебе  так  далеко,  як  до  неба…
Як  вирок  –  відчай,  сплетений  з  вогнем.
Із  серця  проростають  дикі  стебла
І  ввись  кричать  не  здоланим  жалем.

Ти  –  наче  море  снів  моїх  туманних,
Безмежний  плин  сполоханих  думок.
Ти  –  моя  воля  і  мої  кайдани…
Моє  спасіння  і  у  прірву  крок….

До  тебе  не  торкнутися  рукою…
Ти  безтілесний,  ти  прозора  тінь…
Тебе  нема,  та  ти  завжди  зі  мною,
Герой  моїх  недоспаних  видінь.

Я  вигадала  образ  твій  із  тиші,
Намалювала  на  стіні  вітрів,
Ти  –  вигадка  моя,  солодка…  грішна…
Душі  моєї  лебединий  спів.

Вона  вмирає,  шепче  все  тихіше,
Щоб  ти  з`явився  з  літньої  грози,
Я  серце  під  дощем  тобі  залишу,
Віддам  навіки  –  тільки  попроси…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265617
дата надходження 17.06.2011
дата закладки 12.08.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.08.2011


Лілія Ніколаєнко

Не друг, не чоловік, і не коханець…

Не  друг,  не  чоловік,  і  не  коханець…
Ніхто…  Ніхто!  -  Далекий  і  чужий.
Та  снів  моїх  ти  мимоволі  бранець,
Хоч  скарб  для  мене  надто  дорогий.

Не  мій…  А  я  твоя…  На  серці  грати.
Тавро  болюче,  невигойний  знак.
Але  ніхто  про  це  не  буде  знати,
І  навіть  ти.  Навіщо?  Краще  так.

Ятриться  рана  і  не  заживає,
І  кров  її  -  корали  на  губах
Цілують  тих,  кого  на  мить  кохають,
А  потім  я  втікаю  –  дикий  птах.

І  знову  в  сон  я  падаю.  Вмираю…
І  воскресаю…  і  зірвусь  в  політ!
Стежини  дикі  приведуть  до  раю,
В  який  мене  так  не  пускає  світ.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273406
дата надходження 03.08.2011
дата закладки 12.08.2011


sonyachna

Мы умрем далеко друг от друга

Мы  умрем  далеко  друг  от  друга...
 ты  в  вечернем  Амстердаме,
 я  в  весеннем  Париже.
 да  и  смерть  будет  внезапной,  
 словно  старая  подруга.
 Ты  станешь  седым  стариком,
 а  я  останусь  огнено  рыжей
 мы  умрем  так  и  не  повидавшись
 и,  возможно,  забудем  былые  привычки
 Я  буду  докуривать  оставшиеся,
 у  тебя  в  руках  найдут  спички...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274766
дата надходження 12.08.2011
дата закладки 12.08.2011


Н-А-Д-І-Я

Колись тобою сказані слова…

Промінчик  сонця  на  стіні  відбився.
Осінній  подих  літнього  тепла...
Чому  це  знову  ти  мені  приснився?
Та  погляд  свій  від  тебе  відвела...

Прозорий  ранок  нагадав  про  осінь,
А  я  шукаю  в  пам"яті  слова,
Що  затаїлись,  гріють  серце  й  досі,
Та  втратила  на  них  уже  права.

І  серце  (от  чудне!)  не  розуміє,
Що  літа  завершилася  пора.
І  тишечком  собі  іще  леліє,
Колись  тобою    сказані  слова...

Зловлю  промінчик  у  свої  долоні,
Як  згадку  про  щасливі  мої  дні.
Нехай  вони  погріють,  не  холонуть
І  будуть  оберігом    ще  мені...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274564
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 11.08.2011


Гай-Нижник Павло

Небо твоїх очей

                                 [b]НЕБО  ТВОЇХ  ОЧЕЙ[/b]

Кволі  зорі  мимоволі  не  тримались  в  небесах
І  підступно  оселялись  в  твоїх  сяючих  очах.
Там,  під  віями,  як  в  хмарах,  спить  світанок  із  роси,
І  народжує  серпанок    незбагненної  краси.

У  зіниць  твоїх  суцвітті,  в  блиску  барв,  в  їх  глибині,
Бог  сховав  таємні  миті  і  бентежно-неземні
Водограї-почутті,  де  любов’ю  пристасть  грає,
Де  спокуси  вир  буяє,  а  в  нім  –  всесвіт  мій  втопає.

Потопає  і  втрачає  часу  плин,  ночей  і  днин
В  дивнім  небі  оченин,  у  яких  сплели́сь  в  один
Світ  тендітний  сліз  і  гри,  смутку,  сміху  й  чарування,
Примхів  зорь  і  залицяння,  в  очі  –  всяяні  коханням.

                                                                                                   [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                                                                           [i]8  серпня  2011  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Плинність:  Поезія.  –  К:  «МП  Леся»,  2015.  –  C.25.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274080
дата надходження 08.08.2011
дата закладки 08.08.2011


Esperanzzza

Поверьте, о любви не судят

Поверьте,  о  любви  не  судят
Часами  в  очереди,
Любовь  —  это  совместные  будни,  
Порой  —  одиночество.  
Любовь  может  быть  только  прошлое  
В  непосланной  открытке.  
Любовь  —  рука  об  руку  прожита,  
Либо  от  всех  сокрыта.  
И  кто  из  них  настоящая?  
Та  что  в  беде  —  плечо?  
А  та,  что  за  маской  прячется,  
Когда  в  груди  горячо?  
И  кто  же  —  самая  верная?  
Первая  —    
Борщи,  пироги,  лекарства?  
Вторая?  
Немая  —    
Порой  над  собой  не  властна.  
Поверьте,  о  любви  не  судят  —    
Любые  толки  нелепы.  
Как  знать,  сойдутся  ваши  судьбы  
Или  останутся  слепы.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273889
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 06.08.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.07.2011


Наталя Данилюк

Бабина хата

Старенька  хато,бабина  потіхо,
Давно  вже  всохла  липа  у  дворі,
Лиш  мертве  гілля  падає  на  стріху
І  застрягає  в  чорнім  димарі...

Старенька  хато,із  твого  порогу
Пішов  у  світ  мій  гордий  родовід!
Ти  рушниками  білими  дорогу
Нам  простелила  пишно  до  воріт.

І  провела  дбайливо,наче  мати,
Пустила  вслід  з  тривогою  сльозу...
А  ми  забули  в  гості  повертати,
Топтати  трав  нескошених  росу.

Топити  піч,закурену  димами,
Що  й  досі  хлібом  дихає  у  світ,
Молитись  щиро  перед  образами,
Які  колись  прибив  на  стінах  дід...

Вже  не  скриплять  розхитані  ворота,
Старий  поріг  не  вгадує  сліди...
Ой  хато,хато,давніх  літ  скорбото,
Нема  кому  у  храм  твій  увійти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269198
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 08.07.2011


never

Біла стіна, обірвані рядки

Біла  стіна,  обірвані  рядки,
І  нігтями  по  тій  стіні  до  крові,
Вже  так  дістали  ці  весняні  дні,
Що  серце  стислось  в  споминах  любові.
Сліпа  гроза  спалахуючи  грізно,
Мені  у  душу  струменем  води
Вже  пізно,  чуєш  любий,  пізно,
Прости,  забудь  і  відпусти.
Біла  стіна:  страшна,  пуста,  холодна.
І  ніч  в  обіймах  сліз  і  забуття.
Води?  Поїж!!!  -Облиште,  не  голодна!
Бо  сита  градом  того  каяття.
Не  мій,  не  мій,  не  мій  та  не  пускаю,
Не  можу  просто  викинути  все,
І  до  безтями,  віддано  кохаю,
Та  серце  Нею,  зайняте  твоє.
Біла  стіна,  на  ній  сліди  любові,
Що  я  намалювала  власноруч,
Червоний  колір  збуреної  крові,
Стрімке  падіння  із  Дніпрових  круч...
Люблю  і  тихо  помираю,
Що  ж  так  болить  мені  ота  любов,
Лиш  білу  стіну  ніжно  обіймаю,
Змиваючи  слізьми  холодну  кров.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263107
дата надходження 03.06.2011
дата закладки 03.06.2011


Вразлива

Жіночі очі

Ти    не    запитуй    у    жінки,  скільки    їй?
Про    вік    розповісти    можуть    лиш    очі.
І    в    двадцять    з    лишнім,  тужні    і    сумні,
То  ж    вигляда  -    далеко    не    на    свої.


       Подеколи    у    транспорті    встаєм,
       Для    жінки    літньої  ,  хочем    зробити    місце.
       Та    з    поглядом    зустрівшись,  веселим  і  ясним,
       Що    на    очах    у    нас  ,  миттєво    молодіє.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260314
дата надходження 18.05.2011
дата закладки 18.05.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.04.2011


Володимир Шевчук

Сутінки

Сутінки  згустились;  що  тобі  до  цього?
Це  ж  моя  дорога,  мій  крутий  обрив!..  
Вдосталь  було  щастя,  жаль,  лише  німого,  
А  тепер,  на  лихо,  сум  заговорив.  

…Я  розчарувався.  Підпалили  крила  
І  горять  без  диму,  а  душа  ж  нова!..  
Точно  пам’ятаю  –  ти  мене  любила,  
Тільки  не  згадаю  за  які  слова.    

08.02.2011  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239774
дата надходження 08.02.2011
дата закладки 27.04.2011


MC_Yorick

ПОМІЖ ДВОХ БЕРЕГІВ

Ти  стоїш  поміж  двох  берегів
Поміж  "мрію"  й  "не  маю  права"
І  мені  чомусь  не  до  снаги
Зрозуміти  де  ліво  де  право
І  звивається  стрімко  ріка
Наче  кров  в  розпечених  жилах
Моє  серце  у  твоїх  руках
Мою  душу  приворожила
Поміж  тих  берегів  не  міст
Кілька  дощок,  звичайна  кладка
Й  хоч  життя  попереднього  зміст
Був  неначе  дорога  гладка
Я  пішов  би  до  тебе  й  бродом
І  несуть  хай  стрімкі  потоки
І  в  вогонь  і  в  холодну  воду
Я  пішов  би  бо  втратив  спокій

Ти  стоїш  поміж  двох  берегів
Перейти  б...  Та  куди?  Як  знати
Зроби  вибір,  тобі  до  снаги
Правду  ж  знаєш  лише  одна  ти

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225342
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 29.11.2010


Журавка

Я вмію ніжною лишатись…

Я  вмію  ніжною  лишатись…  Знаю.
Зоставивши  на  спогад  тільки  почерк.    
В  порожній  чашці  запах  з  липи  чаю  
І  губ  моїх,  які  ти  знову  хочеш.    

Я  вмію  ніжною  лишатись  навіть      
На  друзки  перебивши  порцеляну.  
Ти  ж  точно  знаєш  -  очі  не  лукавлять,  
Якщо  з-під  вій  на  тебе  тихо  гляну.    

Візьму  тебе  у  долі  на  поруки.      
Я  вмію  зовсім  ніжно  (без  поразки),    
Впиваючись  у  душу,  плечі,  руки...          
Лишатись  ще  ніжнішою  за  ласку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216377
дата надходження 16.10.2010
дата закладки 29.11.2010


Ветра

можно совру тебе?

(абстракция...  абстракция?)

можно  совру  тебе:  "Мне  без  тебя  НЕ  грустно!
Город  шумит  вокруг  и  забот  по  горло,
рядом  тебя  нет.  И  мне  без  тебя  НЕ  пусто"
Я  улыбаюсь...  И  носик  повыше...гордо.

"Я  без  тебя  НЕ  скучаю!  Все  так  чудесно!
Весело.  и  жить  без  тебя  мне  намного  проще!"

Веришь?  Хотя  как  раз  это  мне  НЕ  интересно!  -

я  ведь  ищу  тебя...  словно  слепая...  наощупь...

где-то  в  пространстве...  Не  тело  твоё...  а  душу...
чтобы  ее  рассказ  каждый  вечер  тихонько  слушать...
перебирать  губами  слова  и  звуки

и  рисовать  на  стекле  как  касаются  наши  руки...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224214
дата надходження 24.11.2010
дата закладки 24.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.11.2010


ParadOks

Коней златогривих осінь припинала.

Коней  златогривих  осінь  припинала.
У  п’янких  туманах  спокій  догорів.
Срібних  павутинок  струни  надірвала
Безнадійна  туга  безкінечних  днів.
Блюз  співала  осінь,  а  з  небес  росою
Падав  ніжний  смуток  і  лилась  печаль.
Ностальгічна  сповідь  з  русою  косою
З  дійсності  зривала  мережну  вуаль.
Шаленіла  мрія,  з  небуття  злітала,
Стримувала  пристрасть,  тамувала  біль…
Златоглавих  коней  осінь  припинала,
А  в  туманах  п’яних  спокій  догорів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222444
дата надходження 16.11.2010
дата закладки 21.11.2010


тепла осінь

Правда "Нас"

Ну  хто  для  мене  ти?  -  уявний  образ,
який  зникає  з  променем  в  вікні.
А  хто  ж  для  тебе  я?  -  забутий  вираз.
От  тільки  згадка  є  -  мої  тобі  вірші.

І  павутина  часу  в'яже  старість.
Мабудь  прогавили  уже  часи,
щоб  зводити,  не  тільки  руйнувати
й  без  того  незбудовані  мости...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223625
дата надходження 21.11.2010
дата закладки 21.11.2010


Адель Станіславська

А пам’ять жива…

А  пам’ять  жива...
І  хоч  як  би  хотіла
Убити  її,
та  не  сила  мені...
І  горю,  як  свіча,
бо  згасити  не  вміла
Той  пекельний  вогонь,
що  палає  в  душі.
Як  забути  усе?
Як  навчитись  терпіти
невгамовний  той  біль,
що  рве  душу  мою?
Все  пробачити,  значить  –
усе  зрозуміти...
І  забути...  Забути!
О,  Боже,  молю...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161184
дата надходження 15.12.2009
дата закладки 21.11.2010


Адель Станіславська

Мамо

Мамо.
Коли  болить  мене  душа  –
Спішу  до  Тебе.
Лиш  знаєш  Ти  усе  одна
І  знає  Небо.
Серце.
Ти  знаєш,  як  воно  болить.
Ти  знаєш,  мамо.
Тоді,  коли  страждаю  я  –  
І  Ти  так  само.
Очі.  
Такі  проникливі  й  сумні
Теплом  зоріють.
В  годину  добру  чи  лиху
Любов’ю  гріють.
Вічність.
Лише  вона  здолає  час,
Злетить  роками.
Та  буде  мамина  Любов
Повік  із  нами.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161250
дата надходження 15.12.2009
дата закладки 21.11.2010


Адель Станіславська

Квилила чайка…

Квилила  чайка  зранена  журбою.
Несла  свій  біль,  тріпочучи  крильми.
І  ринув  жаль  із  хвилями  прибою
На  мокрий  берег  білими  грудьми.

Стогнало  море,  слухаючи  тугу.
І  срібний  місяць  лив  свою  печаль.
Втрачала  чайка  зраненого  друга....
Тремтіла  пісня  про  чаїний  жаль...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161334
дата надходження 16.12.2009
дата закладки 21.11.2010


Адель Станіславська

По філіжанці

Поп'ємо  кави,  друже  мій,  поп'ємо  кави,
По  філіжанці  з  гіркотинкою  тепла,
Хай  недомовок  не  буде  між  нами,
Лише  довіра  -  тиха  і  сліпа...
Щоб  зимна  заметіль  торкалась  неба,  
А  нас  з  тобою  гріли  почуття.
Посидьмо  мовчки,  слів  пустих  не  треба,
Попиймо  кави...  Ох,  яка  ж  гірка.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161475
дата надходження 17.12.2009
дата закладки 21.11.2010


Адель Станіславська

Україно, кохана моя.

Україно,  моє  Прикарпаття.
Моє  рідне  до  болю  село.
Я  люблю  вас  душею,  всім  серцем
В  ньому  зроду  чужин  не  було.

Я  не  можу  покинути  землю,
На  якій  народилась  й  зросла.
Я  не  можу  покинути  неньку,  
Що  зродила  мене  й  сповила.

Я  не  можу  покинути  батька,
Його  добрий  і  лагідний  тон.
Я  не  можу  покинуть  хатину,
Де  ніхто  не  тривожив  мій  сон.

Моє  серце  не  хоче  ділитись
На  свою  і  чужу  сторону.
Де  уперше  на  світ  подивилась,
В  тому  краї  спокійно  умру.

Та,  якщо  не  судилася  доля...
І  далеко  батьківська  земля  –
Я  вернусь  попрощатись  з  тобою,
Україно,  кохана  моя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162902
дата надходження 25.12.2009
дата закладки 21.11.2010


Адель Станіславська

Несу покуту…

Я  ненавиджу  світ,  
у  якому  багато  брехні.
Я  ненавиджу  світ,  
але  мушу  у  ньому  я  жити.
І  здається  мені,
що  горю  у  пекельнім  вогні.
Що  покуту  несу...
бо  хотіла  його  я  любити.
Покаяння  нема.
І  не  знаю  чи  прийде  воно.
І  нема  відчуття,
що  у  чомусь  комусь  завинила.
Я  простила  себе.  
І  простила  себе  вже  давно  –
Ще  тоді,
коли  в  Бога  прощення  просила...
Я  проситиму  ще.
Я  проситиму  ціле  життя.
Я  знайду
те  розірване  з  Богом  єднання.
Він  не  може  карати  за  справжні,
живі  почуття  –  
Бо  покараний  той,  
хто  живе  без  кохання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165392
дата надходження 10.01.2010
дата закладки 21.11.2010


Адель Станіславська

Я не звинувачую нікого

Я  не  звинувачую  нікого,
Бо  сама  обрала  цю  дорогу,
І  сама  ножа  встромила  в  серце
Поселивши  біль  там  і  тривогу.
Я  нікого  скривдить  не  хотіла.
Ви  ж  мене  тоді  не  зрозуміли...
До  моєї  щирої  любові
Лютою  ненавистю  скипіли.
Я  для  вас  бездушна  і  нахабна,
Ница  безсоромниця  проклята,
Що  сім’ю  розбила,  поламала
В  бідної  дитини  вкрала  тата...
Легше  осудить  ,  ніж  зрозуміти.
Проклясти  –  простіше,  ніж  простити.
Легше  розіп’яти  винну  душу,
Ніж  її  потому  воскресити...
Що  ж,  таке  життя,  його  не  зміниш.
Всі  ми  є  частинками  цілого.
Кожен  з  нас  хоч  раз  в  житті  своєму
Вирушає  з  болем  у  дорогу.
Побратим  цей  вірний  і  безжальний  –
Він  карає  серце,  ранить  душу.
Він  торкнувся  вас  –  я  з  ним  пліч-о-пліч
Скільки  мого  віку  жити  мушу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166259
дата надходження 15.01.2010
дата закладки 21.11.2010


Вовчиця

Не дивися солодкий, так в очі мені...

Не  дивися  солодкий,  так  в  очі  мені,
В  них  потонеш,  напевно  це  знаю.
Поруч  бути  зі  мною,  немов  на  війні  -
Небезпека  від  краю,  до  краю.
Що  ти  є  десь  у  Всесвіті  -  знала  давно,
Ти  у  мріях  мене  передбачив,
Та  Всевишній  знімає  лиш  своє  кіно  -
Власноруч  наші  долі  відзначив.
Ти  незаймане,  чисте  береш  полотно
І  чаклуєш  рукою  своєю.
Від  тих  рухів  щораз  оживає  воно,
Наділяєш  картину  душею.
Я  чаклую  щоденно  над  римами  слів,
Десь  провалююсь  в  виміри  інші,
Щоб  торкнулось  написане  душ  і  голів,
Через  серце  проходили  вірші.
Ми  і  схожі  і  різні  на  грішній  Землі.
Про  нас  люди  всіляке  говорять.
Навіжені  буваєм  на  їхньому  тлі,
Як  розчинена  скринька  Пандори.
Ти  -  легенький  вітрець,  що  гойда  колоски
На  родючому  житньому  полі,
А  здригнешся  -  розвієш  усе  навпаки,
Вітром-смерчем  злетівши  на  волі.
Я,  з*являюся  -  блискавка,  з  громом,  дощем...
Своїх  витівок,  посмішок,  віршів.
Спалахну  вдалині,  де  небесний  Едем,
Ненароком  вогонь  запаливши.
Не  дивися  солодкий,  так  в  очі  мені,
Ти  там  справді  багато  побачиш...
Вітер  -  ти,  допоможеш  здіймати  вогні,
Я  твій  погляд  для  себе  відзначу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135092
дата надходження 25.06.2009
дата закладки 21.11.2010


Адель Станіславська

У осені дивна вдача…

У  осені  дивна  вдача...
Ця  пані  така  вразлива,
Так  часто  надривно  плаче
Нестримано  і  примхливо.
Насуплено  хмурить  брови,
Жбурляє  вітрами  в  груди,  
І  суму  тяжкі  окови
Навішує  всім  і  всюди…
А  інколи  посміхнеться,
Їй  сонце  тоді  до  пари,
День  щирим  теплом  наллється,
А  небо  розгубить  хмари.

Немає  чітких  означень,
Якого  чекати  дива  –  
Всміхнеться,  а  чи  заплаче
ця  пані…  така  зрадлива.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213773
дата надходження 01.10.2010
дата закладки 21.11.2010


A.Kar-Te

Из туманов …

Из  туманов  соткав  покрывало,
Летней  ночью  к  тебе  я  лечу...
Это  счастье  и  это  немало  -
Твои  плечи  укрыть  я  хочу...

Убедиться,  что  спишь,  как  ребёнок,
Что  улыбка  коснулася  уст...
И  я  рядом  прижмусь,  как  котёнок...
Пусть  недолго,  но  рядышком.  Пусть

Не  узнаешь,  что  я  прилетала,
Но  подарит  спокойствие  снов
Кружевное..,    что  нынче  соткала
Из  туманов  и  ласковых  слов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202655
дата надходження 25.07.2010
дата закладки 20.11.2010


A.Kar-Te

Где найти такого лихого?

Вскочить  на  коня  вороного
И  лететь  на  нем  против  ветра!
Где  найти  такого  лихого?
И  бока,  чтобы  глаже  фетра...

К  горизонту  лететь  и  дальше,
Чтоб  галопа  мне  было  мало  !
Нет  в  степи    обмана  и  фальши  -
Я  об  этом  смолоду  знала.

Лишь  простор,  чистота,  свобода  !

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204181
дата надходження 03.08.2010
дата закладки 20.11.2010


A.Kar-Te

Пiзнаєш…

Я  твiй  янгол  ,чи  може  я  вiдьма,
Що  злiтає  у  вирiї  в  нiч  ?
Чи  я  сонце,  що  жарить  опiвднi-
РозкалЕне,  гаряче,  мов  пiч  ?

Cнiг  на  голову  та  з  заметiллю,
(цих  питань  намотався  клубок),
Чи  дитина,  що  грається  з  тінню,
Чи  немiряних  мрiй  пастушок  ?

Прийде  час,  твоє  серце  пiзнає,
Ким  би  я  у  життi  не  була.
Не  помилиться  той,  хто  кохає,
Бо  кохання  дарує    дива.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206949
дата надходження 20.08.2010
дата закладки 20.11.2010


MC_Yorick

Я створив свій шедевр

Я  створив  свій  шедевр
Я  тебе  малював,
             заплющивши  очі,  
                             дотиками

Тиха  пісня  "ША  ДЕ"
Ти  -  малюнок,  
                 а  я  мріяв  так,  що  забув,  
                                 хто  ти  на  мить  

Тільки  контури  вуст
Лише  обриси
                     ніжного  твого  волосся
                                   й  обличчя

Все  немов  на  яву
І  я  поруч  з  тобою,  
                     і  з  кожною  миттю
                                   ще  ближче

Я  створив  свій  шедевр
Досконалішу  
                   ніж  Мона  Ліза
                                   старого  да  Вінчі

І  байдУже,  що  десь
Безліч  копій  її  є,
                       бо  тебЕ  
                                 не  побачиш  двічі

І  ти  тільки  моя
Лиш  моя,  
                     бо  у  мріях  ніколи
                                       нема  плагіату
І  закоханий  я...
Мов  не  знав  чи  забув,  
                       що  у  мріях  моїх
                                       лиш  жива  ти

Я  створив  свій  шедевр...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220323
дата надходження 05.11.2010
дата закладки 19.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.11.2010


Сергій Волков

Я рисую.

Карандаши  цветные  
Возьму  в  одну  я  руку,  
В  другую  руку  я  возьму  
Цветочки  луговые,


Под  мышки  я  леса  возьму,  
В  карман  –  кусочек  неба.  
Куда  иду  я  не  пойму,  
Я  тут  ни  разу  не  был.

Я  жажду  всё  вокруг  узнать,  
Для  этого  гуляю.  
Люблю  я  всё  нарисовать,  
Красиво  ли?  Не  знаю.
Я  бабочку  нарисовал,  
Телёнка  и  редиску,  
Кота,  он  всё  ещё  лизал  
Уже  пустую  миску.

Хотел  коня  нарисовать,  
Но  конь  за  горб  умчался,  
Его  не  стал  я  рисовать  
И  без  коня  остался.

А  вместо  лошади  одной  
Нарисовал  козлёнка,  
Он  тряс  своею  бородой  
И  блеял  очень  звонко.

Я  петуха  не  рисовал
И  рисовать  не  буду,
Уж  сильно  утром  он  кричал,
И  он  вобще  зануда.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222995
дата надходження 18.11.2010
дата закладки 19.11.2010


Галина Кудринська

Це так помітно - це любов

Це  так  помітно  -  це  життя
І  шлях  із  каяття.
Це  так  помітно  -  це  любов
І  сміх  в  твоє  ім`я.

Так  важко  чути  твоїх  слів
Бажання  і  політ,
Якщо  обмана  наших  днів
Втекла  за  час  і  світ.

Я  так  хотіла  жити  вік
І  бути  твоїм  сном.
Відчути  сіль  твої  повік
І  сліз  від  щастя  ром.

Я  так  хотіла  полюбить,
Забути  ніч  і  день.
А  доля-спалах  і  згорить
Відтінками  пісень.

Ти  моє  щастя  і  життя,
Повітря  у  грудях.
Ти  моє  горе  і  краса,
І  юність  у  літах.

Віночком  складене  в  мені
Це  почуття  твоє.
І  світло  нашої  зорі
Дорогою  веде.

Лиш  тільки  тінь  і  тільки  ми,
Забули  всіх  і  все.
І  птаха  білої  журби
У  небі  нас  несе.

Бо  все  закінчиться  колись
І  будем:  ти  і  я.
Бо  все  закінчиться  і  вись
Піде  з  мого  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221482
дата надходження 11.11.2010
дата закладки 19.11.2010


Liliya Al*******

Пишу листи.

Пишу  листи,  складаючи  в  шухляду,  -
У  адресата  вже  нове  життя...
А  у  душі  -  ні  спокою,  ні  ладу,  
Переплелись  з  думками  почуття.

І  не  тобі  тепер  мене  судити  -  
Я  все  тобі  до  крихти  віддала.
А  серце  просить:"Хочу  просто  жити,  
Любові  хочу,  вірності,  тепла!"

На  аркушах  -  і  сльози,  і  чорнило,
Неначе  хтось  навмисно  наслідив.
Я  ще  напишу,  як  тебе  любила,
А  ти  згадаєш,  як  мене  любив...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192048
дата надходження 27.05.2010
дата закладки 19.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.11.2010


AnnaRaige

Влюбленным в небо

Ловить  рассвет  на  кончиках  ресниц
И  ждать  его  последнее  дыхание,
И  вниз  слетевших  сотни  синих  птиц,
Своим  крылом  нарушат  не-молчание.

Смотреть  как  луч  цветет  на  белом  дне,
Где  расплетают  ветви  свои  косы
Где  плачут  ивы,  будто  бы  во  сне,
И  дарят  миг  своей  улыбки  розы.

Услышать  ветра  песню,  что  летит,
Раскрасив  небо  звуком  осторожно,
И  эхом  отзовется  лазурит
В  молчании  терзаний  его  ложном.

Влюбленным  в  небо,  дико,  горячо,
Вновь  солнце  улыбается  с  перинок
И  облака  садятся  тихо  на  плече
Разбросив  вату  от  своих  пушинок.

Пусть  счастье  каждый  выбирает  по  себе  –
Есть  те,  что  счастье  видят,  выходя  из  дома  –
Когда  крылом  по  голубой  траве,
Касаются  глаза  так  невесомо……

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223063
дата надходження 19.11.2010
дата закладки 19.11.2010


Галина Фітель

Чому мовчить цей телефон

чому  мовчить  
цей  телефон  
пощо  їх  створюють  
купують  нащо  
щоб  лиш  мовчали  
і  тишею  геть  душу  рвали  
це  ти  мовчиш  
він  не  мовчить  
готовий  донести  
всі  барви  голосу  твого  
і  фібри  всі  душі  твоєї  
мені  у  вухо  
та  дарма  
пропущених  дзвінків  нема  
і  прийнятих  також  
Отож...

2007

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223046
дата надходження 18.11.2010
дата закладки 18.11.2010


malinka

Люблю, не любити не можу!

Я  люблю!Не  любити  не  можу!
Скільки  днів  я  прожила  сама!
Не  забула.Прости  мені,Боже,
Я  не    тільки  з  тобою  була...
Попри  всі  ті  закохані  очі,
Незабуті,прості  імена
Я  любила  тебе  неохоче,
Залишаючись  знову  одна.
Не  кажи,що  кохаєш-не  вірю.
Моя  лють  всю  любов  прокляне.
Я  кохання  забути  не  вмію.
Ти  не  вмієш  кохати  мене.
Божеволію-знов  тебе  бачу...
Та  життя  помінялось  у  нас.
Я  не  вірю  тобі  ,та  не  плачу,
Що  вогонь  божевілля  погас.
Я  люблю,не  любити  не  можу.
Я  боюсь  загубити  себе.
Не  забула,прости  мені  Боже...
Я  не  зможу  забути  тебе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219307
дата надходження 31.10.2010
дата закладки 18.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.11.2010


malinka

Я ЩЕ НІХТО. .

Я  не  письменник,  не  поет,
Я  ще  ніхто  у  цьому  світі.
Я  лиш  незібраний  букет  
Із  світанкових  білих  квітів...
І  я  не  прагну  співчуття,
Ніколи  не  горю  бажанням
Віддати  свої  відчуття
Нехай  це  слава,чи  кохання...


1994р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217419
дата надходження 21.10.2010
дата закладки 18.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.11.2010


Анка

СПОГАДИ МОГО БАТЬКА

Ви  бачили  криваві  ріки?
Чи  вмирали,  може,  сотні  раз?
Чи  снились  Вам  колись  каліки?
Як  ні  -  помилував  Господь  всіх  Вас...

Не  знаю,  чом  все  почалося,
та  опинивсь  я  на  чужій  війні.
Про  перемогу  зовсім  там  не  йшлося:
загинуть  -  вижить...  Ви  це  знали?  Ні?
Афганістан.  Звучить  як  вирок  суду.
Як  найжорстокіше  із  покарань.
І  цю  війну  ніхто  вже  не  забуде.
І  ще  завдасть  вона  тяжких  страждань.

Посмертні  нагороди  матерям.
Почесні  грамоти.  І  цинкові  гроби.
І  прилетить  відомий  всім  "тюльпан".
І  будуть  на  могилах  в  Них  зірки.

Спливають  в  думці  бойові  товариші...
Таких,  повірте  Ви  мені,  у  Вас  не  буде.
Вони  перевірялись  в  бойовім  вогні,
і  жоден  з  нас  про  це  вже  не  забуде.
Ми  закривали  один  одного  спиною.
Та  куль  не  спиниш  -  це  земний  закон.
І  собирали  мертвих  після  бою.
І  поминали  взятих  у  полон.

І  кожен,  хто  в  Афгані  вижив  -  
той  вже  нормально  не  живе,
бо  смерть  у  очі  він  побачив,  -  
лиш  з  нами  ця  війна  помре...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222545
дата надходження 16.11.2010
дата закладки 18.11.2010


Анка

СОН

У  очі  ти  мої  дивилась,
І  так  незвично  це  було.
Я  знала,  що  це  лиш  наснилось,
Однак  у  серці  все  цвіло.
У  сні  хворіла  дуже  тяжко,
І  як  з’явилась  я  –  ти  враз
На  мене  подивилась  важко
І  пояснила  без  прикрас,
Що  скоро  вже  тебе  не  буде,
Що  я  залишуся  одна,
Що  я  тебе  колись  забуду,  -  
Таким  вже  наше  є  життя.
Однак  я  знала  –  не  забути,
Та  знала,  що  не  дам  піти.
Мені  ніколи  не  збагнути,
Чому  це  мала  бути  ти…
Я  підняла  тебе  за  плечі,
Дала  наснаги  далі  жить.
Очі  засяяли  старечі,  -  
Вві  сні  вдалося  все  змінить.

І  прокидатись  я  не  хочу,
Бо  там,  у  сні,  ти  ще  жива.
Та  вже  нічого  не  відстрочу  –  
І  відкриваю  очі  я…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222997
дата надходження 18.11.2010
дата закладки 18.11.2010


Журавка

До тебе долетіти

До  тебе  долетіти  так  не  просто.
Вчорашній  день  у  тиші  догорав.          
З  моїм  натхненням  ти  одного  зросту,    
Десь  причаївсь  на  кінчику  пера.    

До  тебе  долетіти….  і  навшпиньки    
Твоїм  життям  замріяно  пройтись.  
Ми  будемо  щасливі  знов  як  діти,
Де  світ  вже  листопадом  постеливсь.

Ми  будемо  в  мовчанні  навіть  схожі.  
Зізнаннями  знов  вечір  причастивсь.    
А  пам’ятаєш,  просто  перехожі
Були  з  тобою  ми  усе  ж    колись.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212512
дата надходження 24.09.2010
дата закладки 18.11.2010


Журавка

Щось неминуче

В  житті  моєму  є  щось  неминуче.  
Романтики  назвали  б,  мабуть,  Раєм:  
Ти  зайдеш  в  двері  і  промовиш:  «Скучив!»,
Бо  вже  тебе  без  мене  не  буває.
Промчиться  день,  немов  на  білих  конях  
І  подарує  вічність  світу  вечір.
Я  більш  за  все  люблю,  коли  спросоння
Ти  ковдрою  вкриваєш  мені  плечі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216102
дата надходження 14.10.2010
дата закладки 18.11.2010


Юрий Богатинский

Года на нет, любовь на да

Я  так  Вас  ждал  растратив  годы,
Закрыв  глаза  на  блеск  витрин!
Ведь  я  из  той  людей  породы  -
Кто  любит  раз,лишь  раз  один!

И  Вас  конечно  не  волнует  -
Как  я  живу  без  Вас  вдали,
Который  сердцем  не  блефует
Сгорая  в  пламени  любви.

Живём  лишь  раз,я  это  знаю!
И  годы  жизни  не  вернуть!
Я  так  живу  -  как  я  желаю
Хотя  и  выбрал  трудный  путь.

Глаза,как  лёд  который  тает,
Когда  один  без  лишних  глаз.
Кто  любит  так,как  я  -  тот  знает
Как  скрыть  всю  боль  от  серых  масс.

Я  Вас  когда-то  потревожу
Прийду  и  в  двери  постучу,
Когда  съедят  морщины  кожу
И  Бог  подует  на  свечу

Задам  вопрос  какой  тревожил:
"А  кем  я  был  для  Вас  тогда?!"
Ответ  услышу:"Сам  умножил  -
Года  на  нет,любовь  на  да".

©  Copyright:  Юрий  Богатинский,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11009093878

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210110
дата надходження 09.09.2010
дата закладки 18.11.2010