Нині Ляля ходила у шапочці Санта Клауса - сама собі субкультура і мода.
Світ кольоровий, усе пречудово складається, Ляля використовує кожну нагоду
І в неї усе виходить, такі, як вона, самі собі творять в житті погоду.
Ляля трохи егоїстична, це не усім подобається і не всім підходить...
Ляля любить експерименти: апріорі невдалі - тільки нездійснені спроби!
Можна її привітати - нарешті здорова, трішки закохана, настрій піднесений,
Імпульсивна, думає після того, як робить, то є її проблема й найбільша хвороба,
Але попри усі недоліки, Лялю треба любити, бо вона того варта, чесно!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229501
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 17.12.2010
Чогось простого.Просто незбагненного.
Почути, як ти дихаєш вві сні.
Я хочу знати, хочу бути певною,
Що знову ми залишимось одні.
Що знову після тисячі розлук
Настане ранок,сповнений тобою.
В жагучій плутанині вуст і рук
Відчую себе ніжною й слабкою.
Чужий, далекий. Мій і неповторний.
Вразливий і жорстокий, як дитя.
Любов буває дика і потворна
Без радості і шансу на життя.
Прийди ще раз, і залишися вільним,
Як вчора, як сьогодні, як завжди...
Цинічним, злим,жорстоким, божевільним -
Яким захочеш, але ти прийди...
́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229458
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 17.12.2010
Про що ти думаєш? Про що мрієш? Можливо, зараз ти згадуєш мене, а можливо, шаленієш від очей іншої, мрієш про її посмішку… Я не знаю, що насправді в тебе на думці і, напевно, ніколи не дізнаюся.
Ну що в тобі? Що в тих очах? Що в тому серці? Дивно, що ти й сам цього не знаєш, а може вправно приховуєш? Ні, адже, я вірю: ти б не зміг здатися в полон тій омані, це не ти, ти – інший… Той любий, милий моєму серцю і душі.
Чи кохаєш ти? Люди, кажуть, що кохання – це примара, вигадка… Не вір цій брехні – ті виродки жахливі циніки, в них немає серця. Їх шкода – вони не кохали, бідолашні. А ти щасливий, бо хоч і не знаю, що ти там собі думаєш, та вперто вірю, що ти кохав, кохаєш… і нехай не мене, шкода. А, може, навпаки ти – нещасний? Тебе вбило колись таке ж божевільне, вигадане, як і моє кохання? Ні, брехня, хоч і бачу в твоїх очах сум, та кохання не вбиває – воно ранить, збиває з ніг, забиває в куток, з’їдає тебе зсередини, та не вбиває – ти щасливий, бо з тих ран видніють крила, що підносять тебе до небес. Нарешті я зрозуміла! Я бачу в твоїх очах небо. Блакитне з білими хмарами – воно в тобі, в тобі ті сірі осінні дощі, в тобі ті грози і буревії, в тобі той спокій теплого, весняного дня…Небо…Ти та недосяжна воля, той незвіданий простір, та свіжість і легкість. Я люблю небо. Кожен день я зачарована дивлюсь на схід і захід сонця, на хмари, що мереживом кружляють по синьому полотні. Я мрію про небо.
Чи мрієш ти колись? Всі люди мріють, навіть оті циніки, що не вірять в кохання – мріють, хоч і крадькома, але мріють. Кожен про своє, про найбажаніше, про найпотаємніше… І ти, я впевнена мрієш. Їдеш собі в тролейбусі і мрієш про щось, наче і немає тих людей навколо, немає щоденних розчарувань…Мрій!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229457
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 17.12.2010
Кохання - одвічна битва.
Вже краще було мене вбити,
закинути прах на орбіту
в одній із ракет "Байконуру"...
Вже краще було розіп'яти,
щоб юрби щасливих вар'ятів
лизали зачовгані п'яти
і корчились в спазмах екстазу...
Вже краще було лінчувати,
забувши про місце і дату,
забувши лице свого тата* -
і жити ще довго й нудно...
Кохання - тропічна злива.
Якби вчасно розлюбила,
була б і жива й щаслива,
й не грала б в кіно абсурду...
----- ----- -----
*фраза з лексикону Роланда, героя циклу романів
"Темна вежа" Стівена Кінга
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229435
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 17.12.2010
Я буду співати, коли анізвуку
Ніхто не почує у тиші сумній.
Із тисячі я лиш подам тобі руку,
Хоч ангельські крила й віддавши свої.
Я буду чекати, коли обірветься
Остання надія, мов грім пролетить.
І навіть у натовпі хтось засміється,
А серце від болю моє защемить.
Я просто заплачу, а хтось посміхнеться,
Я зникну, прийду,- не помітить ніхто.
Любов відчайдушна з обриву зірветься
І впаде до ніг - не до серця твого.
Я буду летіти, хоч зламані крила
Або побіжу як знесилені всі
І буду кричати, що вірно любила
У темряві ночі, в дібровах лісів.
Шляхи загадкові я буду шукати
У мареві зір, що ніхто не знайде,
Я буду довіку безмежно кохати
Тоді як ніхто не кохає ніде.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229415
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 17.12.2010
Ти для мене став зовсім чужий,
А колись я тобою жила.
Ти для мене, мов спогад сумний,
Від якого зосталась зола.
Ти для мене «у вчора» квиток,
Лист пожовклий, дописаний вже,
Ти солодкого болю ковток,
Але істинний смак не вернеш.
Ти для мене страждання душі,
Поцілунок, згорівший в повітрі,
Ти любов спопеліла в вірші,
Почуття, які знищені вітром.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229416
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 17.12.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.12.2010