Легкий політ... Враз вниз - і каменем падіння.
І знову - вгору, вгору, у далеку голубінь.
Душі легкий політ попри земне тяжіння.
Політ до сонця ввись - яскравий світлий шлях.
А може, в цьому суть: щоби життя пізнати -
Вверх - вниз, вниз - вверх, все вверх чеканим віражі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563465
дата надходження 01.03.2015
дата закладки 09.11.2016
Холодний вечір зсунув скрізь вуаль,
Яка розширилась на вулиці навколо.
В кутку стоїть зажурений рояль,
Який постійно розмовляє з Богом.
Життя іде і холод, дрижаки,
Зелене листя світлом імпонує...
Лиш де-не-де на морі лежаки
Шукають тіні для життя. Минулось...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370260
дата надходження 11.10.2012
дата закладки 11.10.2012
Я не страдаю, слёз не лью,
Но временами я скучаю
Тебя, мой друг, я вспоминаю,
Когда с рассветом кофе пью.
Когда на небе звезды видно
И пробивается заря,
Мне вдруг становится обидно,
Доверилась тебе я зря.
И вот рассветы я встречаю
И провожаю солнце в ночь,
И временами скучаю,
Но грусть гоню от сердца прочь.
Душа надеялась, ждала,
Что вновь письмо твое придет,
Душа поверить не могла,
Что все закончится, уйдет.
Но писем нет, а дни идут
И сердце верить уж устало...
Вот осень за окном настала
Холодные дожди идут,
Дожди тоску мне смоют с сердца,
Придет зима, за ней весна,
Души своей я приоткрою дверцу
Ведь жизнь прекрасна и чудна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370243
дата надходження 11.10.2012
дата закладки 11.10.2012
*****
Букети вдячності навколо.
В осіннім розквіті земля.
Спасибі за навчання, школо!
Земний уклін учителям!
Автор
Сіяч знання, науки світоч,
Психолог, друг і педагог.
Твоя стихія – діти, діти…
Твоя душа – сувій тривог.
Завжди розважливий, надійний,
Долаєш терни навчання.
На вигляд впевнений, спокійний,
А думка в пошуку щодня.
Бо ж треба виховну провести,
І з цікавинкою урок,
Підготувати плани, тести,
Батьківські збори, чи гурток.
І дома теж нема спочинку:
Купа контрольних на столі,
Диктанти, твори-лабіринти,
Й роса на стомленім чолі…
Яка шалена перевтома!
Який стрімкий життєвий ритм!
Робочий день триває й дома…
Та вже – ніяк без дітвори!
Покликання заполонило,
Вросло корінням у серця.
Часом не вистачає сили,
Та вже довічна ноша ця.
Ти розсіваєш по зернині
Знання нев’янучі плоди.
Твій вибір – хрест не на годину.
Учитель – це вже назавжди.
Хто був твоїм теплом зігрітий,
Шкільний вчуває досі дзвін.
Учителю, найкращий в світі,
За все тобі земний уклін!
© Copyright: Ирина Визняк, 2012
Свидетельство о публикации №11210060811
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368934
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 06.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2012