ШуФлЯдКа: Вибране

В.А.М.

Среди тысяч твоих…

Хочется  успеть  ещё  кому-то  это  сказать...


[i]Я  хочу  тебя  узнать
Среди  тех,  кого  встречу  когда-то.
Я  тебя  захочу...  обнять.
Обнять  так,  чтобы  стало  понятно,
Как  мне  трудно  было  ждать  
Твоих  лёгких  прикосновений,
Как  устал  я  тепла  искать  
Среди  тысяч  твоих  повторений.[/i]



Иллюстрирует  стихотворение  фотография  Мирославы  из  Украины.
фотограф:  Валентина.


За  фотографию  спасибо  ей:
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=10336

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142094
дата надходження 19.08.2009
дата закладки 26.02.2016


Райка

Скоро полночь

Разговаривать  что-то  не  хочется,
скоро  полночь,  закончился  день...
новолуние  в  окна  хохочется,
спит  ночная  заблудшая  лень.

Ветер  стих,  небеса  черным  омутом
опоясали  землю  кругом,
свет  из  окон  серебряным  коконом
нас  окутал,  и  город,  как  гном,
оказался  в  пещере  изогнутой,
покрывалом  накрыла  нас  ночь,
только  там  по  спирали  той  согнутой,
надрываясь  летит  эта  дрожь.

Засыпают  миры  необъятные,
человечеству  спать  не  дано,
там  процессы  идут  непонятные,
что  всё  тянут  на  самое  дно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641841
дата надходження 06.02.2016
дата закладки 06.02.2016


OlgaSydoruk

Мне не найти чернил обманных

Мои  слова  -  не  филигранны:
Из  пелены  тумана  сна...
Мне  не  найти  чернил  обманных
В  росинках,капельках  дождя...
Мои  слова    -  из  междуречья...
Поток  воздушный  -  в  океан...
Картины  света,пламя,свечка,
И...  нулевой  меридиан...
В  моих  словах  -  осанна  жизни
И  Аллилуйя  (для  любви)...
Мои  слова    -  они    капризны:
(Из  снов  тумана,где  дожди)...
Мои  слова  -  гонимы  мыслью
На  растерзание  колесниц...
Мои  слова  -  портреты  кистью...
У  незнакомцев  -  столько  лиц...
Мои  слова  тогда  нетленны,
Когда  всегда  они  с  тобой...
Добавят  цвет  один:(блаженный),
Палитру  неба  -  голубой...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641806
дата надходження 06.02.2016
дата закладки 06.02.2016


Івга Лис

Є просто щастя. І це так просто

                                                                                               [quote]МВ[/quote]
Є  просто  щастя.  І  це  так  просто  –  
Дивитись  в  очі  своїм  страхам.
Бажання  жити  відчути  гостро
І  знати  ціну  своїм  гріхам.  

Є  просто  дружба.  І  це  так  вічно  –  
Напевно  знати  :  людина  є,  
Що  зменшить  вітер  невдач  зустрічних,  
Розділить  горе  «на  два»  твоє.  

Є  просто  мама.  І  це  так  тепло  –  
Завжди  вертатись  у  рідний  дім.  
Знайти  у  собі  і  рай,  і  пекло
Насолодитись  і  тим,  і  тим.

Є  просто  радість.  І  це  так  щиро
У  кожній  миті  свого  життя.
Вбачати  радість  –  не  йняти  віри  –
І  свято  вірити  в  майбуття.  

Є  просто  близькість.  Є  просто  поруч.  
Є  :  просто,  тихо,  разом  навік.  
Любов  творити  в  собі  власноруч,  
На  котру  сам  ти  себе  прирік.  

Є  просто  щастя.  І  це  так  просто
Щасливим  бути  –  весь  час,  завжди.
Знайти  у  собі  не  відголоски  –  
А  ФАКТИ  страченої  біди.  


Є  просто  щастя.  Ми  –  просто  люди,  
І  нам  важливе  буття  своє.
А  треба  лиш  повсякчас  і  всюди
Щасливим  бути.  
Бо  щастя  –  є.

13.02.15
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638597
дата надходження 25.01.2016
дата закладки 25.01.2016


Андрій Анатолійович Отченко

«Там шепотіли небеса…»

Там  шепотіли  небеса…
Ночами  холодно  без  тебе,
Здавалось  сам,  це  не  життя,
І  десь  уходиш  ти  від  себе.
Тримаєш  біль  таку  тупу,
Неначе  більш  нема  нічого,
І  не  кричиш  що  я  живу,
Тобі  я  більше  ні  для  чого.
Зриваєш  зорі  із  небес,
І  десь  ховаєш  поміж  хмари,
І  місяць  звис  великий  весь,
І  переслідує  не  мало.
Там  шепотіли  небеса…
Поміж  доріг,  парків,  скверів,
Вони  мани  швидкома,
Все  про  одне…  І  все  до  тебе.
Так  відтворивши  тишину,
Яка  лунала  на  простори,
Немов  нема,  нема  нікого,
Страхи  зганявши  до  сердець.
Та  з  часом  знову  нанівець,
Для  всіх  закоханих  сердець,
Згасала  зірка  швидкома,
То  все  закохана  душа.
Вона  веселкою  додолу,
Зрізала  хмари,  й  тільки  того,
Зникаючи  у  безодні  синій,
Залишивши  на  небі  іній.
Котрий  все  вітер  розвивав,
Немов  один  і  не  кохав,
Котрий  що  сили  шаленів,
Напевно  простір  він  любив.
Там  шепотіли  небеса…
Якщо  прислухатись  зблизька,
Там  все  оспівує  життя,
Яке  було  і  вже  нема.
І  все  шепоче  дивним  словом,
Я  озирнусь  нема  нікого,
Звисала  потайки  луна,
Котра  на  небі  не  сама.
Смеркали  зорі  й  вітер  дув,
Він  певно  хтів  щоб  хтось  почув,  
Що  там  шепочуть  небеса,
Життя  біжить  все  швидкома.

А.А.  Отченко  24.01.16р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638403
дата надходження 25.01.2016
дата закладки 25.01.2016


M.E.(nachtigall)

Від нападу до захисту

Від  нападу  до  захисту  одна  година  полем,
Всі  ранки  тут  заповнені  таким  похмільним  болем,
Що  душі  розпадаються  на  атомне  сміття.
І  хтось  ще  тут  шукатиме  при  цьому  сенс  життя?
Даруйте,  я  відкланяюсь,  та  повернуся  лісом,  
Допоки  сонце  зійде  я  обернуся  бісом,
Нефритовою  ящіркою  я  відповзу  назад
У  темні  підземелля  і  тому  буду  рад..
Криваве  попелище  лишивши  наостанок,
Осяйливим  прозрінням  в  мені  зійде  світанок,
Та  дзеркала  уламками  урізавшись  в  очах,
Порве  глибокі  рани  по  моїх  ніжних  снах.
Й  щоразу  це  болючіше,  вставати  й  знову  йти,
Від  сходу  та  й  до  заходу  зірвали  всі  дроти,
А  труби  –  ті  витримують  такий  безмежний  тиск,
Що  дивно  де  знаходиться  ще  досі  впертий  блиск.
Від  нападу  й  до  захисту  один  наплив  мігрені,
Коли  весь  світ  знаходиться  десь  в  радіоантені,
Птахами  відлітатимуть  думки  в  прямий  ефір,
А  з  крана  підкрадатиметься  дикий  хижий  звір,
То  й  я  за  ним  утоплюся  в  очищеній  воді,
І  висохну  пустелею  безкрайньою  тоді,
Покрию  сірим  пилом  сосновий  горизонт,
Тут  звідси  і  до  старості  один  суцільний  фронт..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391723
дата надходження 12.01.2013
дата закладки 24.01.2014


Шалена помаранча Лорна

цікаво. . зрозумієш що це про тебе?

одноразове  життя.  давай  дружити  поцілунком?
хоч  я  не  ангел  -  й  не  сміття,
для  мене  будеш  подарунком
цілунком  долі
мій  квиток  у  поїзд  неба,
що  на  вдачу.
ти  звів  останній  свій  курок
і  вистріл.  в  небо?  чи  в  висок?
не  знаю.  і  тому  мовчу.
захочеш  скажеш.  ні...
лечу...
злітаю  вгору
і  тремчу
осіннім  листям  опаду  
на  землю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225586
дата надходження 30.11.2010
дата закладки 25.01.2013


Шалена помаранча Лорна

Босику і Леді

Цей  день  надто  довго  тягнеться  воском    
Стікає  краплинами  крові  по  склі…                
була  щасливою  я    вчора  просто,              
Картинкою  щастя  на  синьому  тлі…                      

Сьогодні    втрачені  ноти  щасливі                            
Сьогодні  лиш  сум  зачіпає    щоку
Ниткою  спогади  тягнуться  тілом
Не  мріяла  я  про  надію  таку…

Квіткові  спокуси  з  запахом  кави,
Смакуємо  пиво  серед  полиці.
І  серед  снігу  ми  літа  забагли.
Соняха,  неба  і  трішки  суниці…

Квиток  поміняли,    пижик  останній
Містом  блукаємо,  темряву  ловим
Якби  не    зима  –  чекали  б  світання
Знову  туди-сюди  містом  ми  ходим.

Давай  пошукаєм  разом  повітря?
А  може  просто  покурим  безтямно?
Знаєш,  ми  інколи  вірим  в  повір’я.
Напевно  поїдем  трошки  зарано…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222275
дата надходження 15.11.2010
дата закладки 25.01.2013


Шалена помаранча Лорна

Царівно О. .

Царівно  О,  
моя  маленька  лялю
з  тобою  мовчки  в  небо...
потопаю.
загублю  зміст,
бо  загубила  небо
Царівно  О,  мені  тебе  так  треба
ти  моя  невідома  невагомість,
м́оя  хороша  лялю,  
мо́я  совість...
з  тобою  чи  без  тебе  моя  мила,
я  зроблю  все,  щоб  ти  була  щаслива.
Моя  Царівно,
мо́я  ніжна  лялю,
тебе  немає,  я  тебе  не  маю.
загублю  десь  серед  книжок  на  шафі,
ми  заблудились,  загубилися  у  часі...
мо́я  хороша,
мій  ковточок  неба,
мо́я  маленька  -  ти  моя  потреба
Царівна  ночі,  озера  і  квітів.
Царівно  О,
роздерті.
ми  -  розбиті

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283570
дата надходження 30.09.2011
дата закладки 25.01.2013


Шалена помаранча Лорна

пішов від мене лютий ще на рік.

пішов  від  мене  лютий  ще  на  рік.
забув  мені  лишити  трошки  снігу.
і  навіть  не  пішов  він,  просто  втік.
ніщо  вже  не  зупинить  його  бігу.
ти  знаєш  ще  б  хотілося  зими.
і  хоч  весна  нова  вже  на  підході
зима  ще  точно  прийде  в  мої  сни.
зима  назавжди  лишиться  у  моді.
сніжинки  ще  станцюють  вальс  нам  свій,
і  іній  намалює  нам  пейзажі.
і  згадується  знаву  шарфик  твій
що  куплений  на  секонді  в  "Пасажі".
і  рік  Новий  недавно  відгуляли,
ще  уночі  недавно  ми  десь  йшли.
і  через  ожеледицю  упали.
в  той  день,  ти  знаєш,  днем  одним  жили

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227631
дата надходження 09.12.2010
дата закладки 25.01.2013


Шалена помаранча Лорна

поза мережею

в  закоханий  вечір  сховались  секунди
чекаю  я  твого  дзвінка.
немовби  примари-приходять  приблуди.
мобільний  стискає  рука.
змальовані  ночі  твоїх  повідомлень,
надія  на  голос  зника.
засліплені  сумом  невиспані  очі
сльозу  відчуває  щока...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235620
дата надходження 18.01.2011
дата закладки 25.01.2013


Качмар Ольга

Той біль…

Дай  мені  ластик,  подаруй  білило…

Чи  фарбу  чорну...  Серце  так  щемить…

Нехай  воно  тобі  вже  не  болить…

Нехай  би  нам  обом  переболіло….
 

Я  витру  ті  рядки…  Рядном  накрию,

Чи  темінню  здолаю  світлу  мить…

Мелодія  любові  забринить  …

Ні,  не  у  нас…  бо  втрачено  надію.
 

Свіча  горить.  Та  хочу  я  волати:

Пітьмою  світло  ввіки  не  здолати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394663
дата надходження 22.01.2013
дата закладки 22.01.2013